CC BY
7МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕР1ГАЮЧО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х Л1КАР1В НА ЗАСАДАХ М1ЖДИСЦИПЛ1НАРНО1 1НТЕГРАЦП
Новакова Любое BonobuMupiena
асистент кафедри фИзичноИреабытацгг, здоров'ялюдини та фiзичного виховання, ДВНЗ «Тернотльський державний медичний ушверситет iuem I. Я. Горбачевського МОЗ Украгни»
MODEL OF FORMATION OF HEALTH SAVING COMPETENCE OF FUTURE DOCTORS ON THE BASIS OF INTERDISCIPLINARY INTEGRATION
Novakova L.V., Assistant of Physical Rehabilitation, Human's Health and Physical Education Department, SHEI «Ternopil State Medical University by I.Ya. Horbachevsky of MHC of Ukraine»
АНОТАЦ1Я
До^джеш теоретичш та практичш аспекти розробки модeлi формування здоров'язберкаючог компeтeнтностi майбутшх лiкарiв на засадах мiждисциплiнарног штеграцп. Розроблена модель вiдображаe абстрактш об'екти, не як просту, а як складну, взаемопов'язану сукупшсть вiдносно самостшних eлeмeнтiв, пов'язаних за принципом рiвнeвог крархгг. Елементами модeлi е мета, завдання, принципи, форми, методи тзнання, педагогЫш умови, компоненти, кри-тери, показники iрезультат сформованостi здоров'язберкаючог компeтeнтностi майбутшх лiкарiв.
ABSTRACT
The theoretical and practical aspects of the development of model of health saving competence of future doctors formation on the basis of interdisciplinary integration are studies in the article. The model shows abstract objects, not as simple, but as complex, interrelated set of relatively independent elements related to the principle of tiered hierarchy. The elements of the model are the goal, objectives, principles, forms and methods of knowledge, pedagogical conditions, components, criteria, indicators and result of formation of health saving competence of future doctors.
Ключовi слова: модель, здоров'язберкаюча компетентшсть, майбутш лтарi, мiждисциплiнарна штегращя
Key words: model, health saving competence, future doctors, interdisciplinary integration.
Постановка проблеми. В арсеналi шструментальних засобiв системного аналiзу моделювання як метод науко-вого тзнання дозволяе вщтворити властивоста, структуру i функцп об'екта дослщження з використанням спещаль-но побудовано! модель Будучи щеальним або ж матерiаль-ним прообразом дшсноста, модель не лише замщае об'ект дослщження, але й несе про нього нову шформацш, тобто виконуе тзнавальну функцт. Отримаш завдяки цьому дат мають iмовiрнiсний характер i вимагають верифжацп з дотриманням чиких правил вщповщносл зм^ту шфор-мацп основними характеристиками змодельованого об'ек-ту. Побудова моделi об'екта дослщження е важливим ета-пом на шляху ввд чуттевого до мисленневого знання про нього, що дае можлив^ть зафжсувати чггкий зв'язок уах складових, передбачити та врахувати чинники переб^у педагопчного процесу. Ввдтак актуалiзуеться необхщшсть побудови моделi формування здоров'язбер^аючо! компе-тентноста майбутшх лiкарiв на засадах мiждисциплiнар-но! штеграцп iз подальшим розробленням и структурних компоненпв, що випливае з комплексного аналiзу проблеми дослщження.
Аналiз останшх дослщжень i публжацш. У сучасних наукових розвщках модель розглядаеться як узагальнене вщображення явища, результат абстрактного узагаль-нення практичного досвiду, стввщнесення теоретичних уявлень про об'ект з емтричними знаннями про нього [4, с. 106]; система оргашзацшних, зм^товних i структур-но-функцiональних принципiв навчання на основi iсную-чого досвщу i перспектив розвитку освiти в кшьюсних i якiсних проявах [3, с. 97]; зразковий примiрник для виро-блення нового продукту [7, с. 326]. Науковщ пропонують, наприклад, модель здоров'язбер^аючо! системи освiти
(Н. Соловьова [6]); формування культури здорового способу життя студентав в процеа фiзкультурно-оздоровчоl дiяльностi (О. Рiхтер [5]); формування здорового способу життя у процеа вивчення природничих дисциплш (В. Бобрицька [1]); розвитку мотивацп здоров'язбереження у студентiв ВНЗ (Д. Вжторов [1]) та ш.
Видiлення невирiшених ранiше частин загально! проблеми. Вирiшуючи поставленi завдання дослщження, враховано, що в практищ моделювання освггшх процесiв модель прийнято характеризувати, насамперед, сферою застосування або ж об'ектшстю. Однак у наукових дослщ-женнях не обfрунтовано структуру моделi формування здоров'язберiгаючоl компетентностi майбутшх лiкарiв на засадах мiждисциплiнарноl штеграцп.
Мета статть Метою дослiдження е розробка й обfрун-тування моделi формування здоров'язберiгаючоl компе-тентностi майбутшх лiкарiв на засадах мiждисциплiнарноl штеграцп.
Виклад основного матерiалу. У процеа розробки анон-совано1 моделi формування здоров'язберпаючо1 компе-тентностi майбутнiх лiкарiв на засадах мiждисциплiнарноl iнтеграцil враховувалося, що моделювання зводить педа-гопчну реальнiсть до рiвня абстракцil. Враховуючи нема-терiальнiсть моделей, вважаемо за необхщне виокремити ознаки, без яких модель втрачае сво! «модельнi власти-востi», зокрема:
1) iнтегрованiсть - достатнш рiвень узгодженостi мо-делi з середовищем, що забезпечуватиме и функцiонуван-ня й суттевi змiни в середовищi, яке моделюеться;
2) простота, яка зумовлена необхщшстю використання моделi як робочого iнструменту, тому вона повинна бути зрозумшою, доступною кожному, хто п реалiзовуватиме;
3) адекватшсть, що передбачае можлив^ть досягнення поставлено! мети за допомогою достатньо повно! i точно! модель
У процеа моделювання навчального процесу фор-мування здоров'язбер^аючо! компетентности майбутнiх лiкарiв на засадах мiждисциплшарно! штеграцп врахо-вано теорiю системного тдходу щодо вивчення педаго-пчних явищ (Ю. Бабанський), методику побудови моделi знань в предметнiй професшнш сферi (О. Мещанiков, Л. Фрщман), концепцп технолопзацп освiтнього процесу в умовах неперервно! професшно! освiти (С. Сисоева, О. Пехота) та ш. Аналiз методологiчних i дидактичних аспек-тiв дав змогу зафiксувати засадничi чинники у розробцi моделi формування здоров'язберпаючо! компетентностi майбутнiх лiкарiв на засадах мiждисциплшарно! штеграцп, а саме: в парадигмальному аспекта - ^нування рiзно-манiтних освiтнiх концепцш; у змiстовному - оптимiзацiя вищо! медично! освiти у напрямi здоров'ябереження; у структурному - мiждисциплiнарна штегращя дисциплiн медико-бiологiчного циклу та фiзичного виховання; в технологiчному - застосування шновацшних технологiй навчання здоров'язбереження; в оргашзацшно-управлш-ському - упровадження нових дидактичних освггшх тех-нологiй.
В основу моделi формування здоов'язберiгаючо! ком-петентностi майбутнiх лiкарiв на засадах мiждисциплiнар-но! iнтеграцi! закладено щею здоров'язбереження на всiх етапах професшно! пiдготовки - вiд початку навчання (I курс) до самостшного виконання здоров'язбер^аючих процедур i морально! поведшки у повсякденному життi. Безпосередньо процес формування здоров'язбер^аючо! компетентностi розглядаемо як сукупшсть спецiальних видiв дiяльностi, в межах яких можливе досягнення пози-тивних результата за такими напрямами:
1) розвиток спещальних фiзичних якостей i рухових здатностей майбутнiх лiкарiв, якi вiдповiдають рiвню су-часних вимог до фiзично!' та психофiзично!' пiдготовки;
2) удосконалення духовно-морально! сфери, формування щншсних орiентацiй на здоров'язбереження в май-бутнiй професшнш дiяльностi;
3) оволодiння фiзичними навичками, що забезпечують безпеку життедiяльностi та збереження здоров'я;
4) на осжш едноста впливу на фiзiологiчну та психоло-гiчну сфери особистостi формування установки на збереження не лише власного здоров'я, а й здоров'я майбутшх пащентав.
Ввдтак, модель формування здоров'язбер^аючо! ком-петентностi майбутшх лiкарiв на засадах мiждисциплiнар-но! iнтеграцi! е засобом, спрямованим на реалiзацiю мети дослiдження.
Модель ввдображае абстрактнi об'екти, не як просту, а як складну, взаемопов'язану сукупшсть ввдносно са-мостiйних елементiв, пов'язаних за принципом рiвнево! iерархi!: мета, завдання, принципи, форми, методи шзнан-ня, педагопчш умови, компоненти, критерп, показники i результат сформованостi здоров'язбер^аючо! компетент-ностi майбутнiх лiкарiв.
Досягнення мети ввдбувалось на засадах мiждисци-плiнарно! iнтеграцi! фiзичного виховання й вивчення дис-
циплiн медико-бiологiчного циклу, зокрема «Анатомп лю-дини» та <^зюлогп», що передбачало вирiшення освггшх, виховних та оздоровчих завдань.
Для реалiзацi! мети i досягнення кшцевого результату дослiдження в моделi визначено найбiльш дiевi принципи формування здоров'язберпаючо! компетентностi майбут-нiх лiкарiв на засадах мiждисциплiнарно! iнтеграцi! - ос-новнi теоретико-практичнi положення, яю вiдображають загальнi науково-педагогiчнi, фiзiологiчнi та психолопчш закономiрностi дiяльностi людини ввдповщно до спец-ифiки здоров'язбережувального зм^ту фiзичного вихо-вання.
Найбiльш визначальним у контекста дослвдження е принцип сприяння всебiчному та гармонiйному розвит-ку особистоста, що передбачае забезпечення дiяльнiсно! участi особистостi в процесi фiзичного виховання. Дотри-мання цього принципу уможливлювало вирiшення двох завдань: 1) фiзичне виховання здiйснювалося в оргашчно-му зв'язку з розумовим (штелектуальним), професiйним, моральним i естетичним вихованням; 2) зм^т занять з фiзичного виховання планувався таким чином, щоб за-безпечувався узгоджений i помiрний розвиток усiх фiзич-них здiбностей, рiзнобiчне формування рухових умiнь i оволодiння спецiальними медико-бiологiчними знаннями здоров'язбер^аючого характеру.
Принцип професiйно! спрямованостi передбачав у процеа фiзичного виховання адаптащю студентiв до умов професiйного середовища i формування готовностi до професшно! дiяльностi, розвитку професiйно значущих якостей особистоста, щншсних орiентацiй, норм i стан-дартiв поведiнки майбутнiх лiкарiв на основi комплексного ефективного використання засобiв фiзичного виховання. Професшно важливi фiзичнi якостi, руховi навички i психофiзiологiчнi функцi! формуються й удосконалюють-ся в процеа професшно! тдготовки та дiяльностi загалом. Однак найбшьш успiшно цей процес ввдбуватиметься за умови поеднання професшно! тдготовки та спещальних фiзичних тренувань, яю вдосконалюють певнi функцi! оргашзму, необхiднi для результативно! дiяльностi за фа-хом в майбутньому. Тому високий рiвень розвитку пев-них фiзичних i психiчних професiйно значущих якостей майбутшх лiкарiв сприятиме тдвищенню працездатностi i стiйкостi органiзму до можливих негативних впливiв у професшнш дiяльностi.
Принцип варiативностi засобiв фiзичного виховання. Як вiдомо, одну i ту ж психофiзичну якiсть можна розви-вати, використовуючи рiзнi засоби фiзичного виховання. Наприклад, розвиток загально! витривалостi як найбiльш енергоемно! психофiзично! якостi, що здiйснюе значний оздоровлюючий ефект на органiзм майбутнiх лiкарiв, успiшно досягаеться за допомогою фiзичних вправ циклiч-ного характеру. У цьому випадку метою занять з фiзичного виховання був розвиток загально! витривалоста студентав засобами вправ циктчного характеру. Вiдтак, визначаючи i формулюючи мету заняття, викладач обирав таю засоби фiзичного виховання, яю, по-перше, вiдповiдали реаль-ним можливостям матерiально-технiчно! бази унiверси-тету, по-друге, за характером впливу на оргашзм студента найбшьшою мiрою сприяли досягненню поставлено! мети,
а не лише спрямовувалися на розвиток необхвдно! психо-фiзично! якость Необидною умовою успiшностi таких занять була обов'язкова змша засобiв фiзичного виховання, що давало змогу урiзноманiтнити руховий арсенал май-бутнiх лiкарiв, зберiгаючи та пщтримуючи !хнi позитивнi емоцi! щодо рухово! активностi.
Вагоме мiсце в дослщженш посiдае принцип взае-мозв'язку, штеграцп та диференцiацi! фiзичного виховання з шшими дисциплiнами, реалiзований з позицш iмплiкацi! загально!, професiйно! та фiзично! культури, компонентiв i рiвнiв формування здоров'язберiгаючо! компетентностi в освиньому процесi; педагогiчних техно-логiй; зм^ту освiти, форм i методiв навчання; групово! та iндивiдуально! освiтньо! дiяльностi. Об'еднувальним чин-ником дисциплiни <^зичне виховання» з дисциплiнами медико-бiологiчного циклу («Анатомiя людини» та <^зю-лопя») е позитивний вплив на формування здоров'язберь гаючо! компетентностi майбутнiх лiкарiв. Пiд час вико-нання фiзичних вправ увага студентiв акцентувалася на тому, яю м'язи беруть участь в процеа виконання тих чи шших рухiв (приведення, вiдведення, згинання, розгинан-ня, супiнацiя пронацiя). У процеа вивчення <^зюлогп» студенти ознайомлювалися з основними функцiями ор-гашзму людини та механiзмами !х регуляцп в рiзних видах рухово! дiяльностi. На заняттях з фiзичного виховання студенти навчалися використовувати засвоеш знання фiзiологiчних показникiв в управлшш руховим режимом, при розробщ конкретних i ефективних програм у сферi здоров'язбереження майбутнiх пацiентiв.
Принцип самореалiзацi! та самоактуалiзацi! базувався на залученш студентiв до здоров'язберiгаючо! дiяльностi шляхом вибору iндивiдуальних програм, форм, способiв i засобiв фiзичного виховання в межах професшно! пщго-товки та формування мотивацп самовдосконалення.
Лише комплексне врахування окреслених принцитв спрямовувалася на створення здоров'яцентристського освггнього процесу на засадах мiждисциплiнарно! штеграцп за допомогою реалiзацi! педагопчних умов для усшш-ного формування здоров'язбер^аючо! компетентностi майбутнiх лiкарiв i досягнення визначено! мети. Такими педагопчними умовами у контекстi дослвдження i в моделi визначено: мотиващю студентiв до здоров'язберiгаючого мислення; насичення дисциплш медико-бiологiчного циклу здоров'язбер^аючим змiстом; професiйно-прикладну психофiзична пiдготовку майбутшх лiкарiв; актуалiзацiю рефлексi! студентiв для виявлення шдиввдуально! здо-ров'язберiгаючо! траекторп безперервного розвитку i самовдосконалення засобами фiзично! культури i спорту.
Забезпечення здоров'яцентристсько! спрямованостi професiйно! тдготовки майбутнiх лiкарiв на засадах мь ждисциплiнарно! iнтеграцi! сприяло засвоенню студентами-медиками знань щодо: фiзiологiчно! ролi фiзично! культури у профiлактицi захворювань, пщвищенш розу-мово! працездатностi й усшшносл, продовженнi життя, попередженнi передчасного старшня; методiв реабiлiтацi! пацiентiв засобами оздоровчо! фiзично! культури; методiв корекцп бiологiчного вiку; основ лiкарського контролю та самоконтролю в процеа фiзичного виховання. Також фор-мувалися таю вмшня: збереження i покращення здоров'я
населення шляхом забезпечення високо! якост надання лiкувально-профiлактично!, медико-соцiально! допомоги та диспансерного спостереження; правильно назначати руховий режим пащентам з рiзним рiвнем здоров'я; по-яснювати, якi фiзичнi якостi необхiднi кожному конкретному пащенту та за допомогою яких засобiв i методик !х можливо розвивати i пiдтримувати; на науковш основi ор-ганiзовувати спортивно-масову i фiзкультурно-оздоровчу роботу серед населення.
Важливою складовою моделi формування здоров'яз-берiгаючо! компетентностi майбутнiх лiкарiв е форми занять з фiзичного виховання. Навчальнi (програмовi) форми занять становлять основу фiзичного виховання студенпв i передбаченi в навчальних планах медичного ВНЗ за вама спещальностями. Форми занять фiзичними вправами рорзглядаемо як способи оргашзацп навчаль-но-виховного процесу, кожний з яких характеризуеться певним типом взаемозв'язку (взаемодп) педагога i сту-дентiв, а також ввдповвдними умовами занять.
Теоретична пiдготовка (актуалiзацiя iнтегрованих знань з медико-бiологiчних дисциплш здоров'язберпаю-чого спрямування) проводилася на початку практичних занять у виглядi коротких повщомлень (10-15 хв.), а !! предметний змiст пов'язувався з методичними аспектами загальнофiзично! i професшно-прикладно! пiдготовки. Внаслiдок того, що актуалiзацiя знань проводилася безпо-середньо перед методико-практичною частиною, викори-стовувалися таю методи i прийоми:
1) лекщя-бесвда або дiалог зi студентами, у процеа яко-го мaйбутнi лiкарi демонстрували знання здоров'язберiга-ючого характеру;
2) гружш консультaцi! - своерiднa форма проведення занять, основним зм^том яких було роз'яснення майбут-нiм лiкaрям окремих, найважчих або ж практично значу-щих питань мaтерiaлу, що вивчався. Груповi консультaцi! проводилися за умови необхщносл розгляду практичних питань, яю викликали труднощi у студентiв пщ час само-стiйного складання комплекав оздоровчих вправ, визна-ченнi адекватного навантаження, проведення сaмодiaгно-стики.
Методико-прaктичнi заняття спрямовувалися на за-своення зaсобiв i методiв, що сприяють самостшному ви-користанню зaсобiв фiзичного виховання у професшних цiлях i власного оздоровлення. Особлива увага ввдводила-ся оцшюванню iндивiдуaльного стану здоров'я, фiзичного розвитку та фiзичнiй пiдготовленостi, розробщ шдивщу-альних програм фiзично! активносп з урахуванням май-бутньо! професшно! дiяльностi лiкaря.
Нaвчaльно-тренувaльнi заняття спрямовувалися на формування рухових умшь i навичок, розвиток фiзич-них якостей у студентав медичного ВНЗ. У процеа занять використовувався контроль i взаемоконтроль впливу фь зичних вправ на оргашзм мaйбутнiх лiкaрiв за допомогою методiв пульсометрi! та сaмоaнaлiзу вiдчуттiв у результaтi впливу фiзичних навантажень. Студенти мали можливiсть ощнити отримaнi дaнi, а за необхщноста - внести коректи-ви в дозування фiзичних навантажень.
Контрольнi заняття передбачали виконання контроль-них нормaтивiв, передбачених навчальною програмою, за-
хист творчих методичних розробок комплекав фiзичних вправ у вщповвдност з обраною тематикою, а також аналь зу i демонстрацп web-портфолiо.
Самостiйнi заняття майбутнi лiкарi повинш були про-водити не рщше нiж 4-5 разiв на тиждень у позанавчаль-ний час для дотримання принципу систематичност фiзич-них навантажень, що сприяе пiдвищенню адаптацшних можливостей органiзму, стресостiйкостi та витривалость
У моделi формування здоров'язбернаючо! компетент-ностi майбутнiх лiкарiв на засадах мiждисциплiнарноl ш-теграцп важливою структурною складовою зазначено ме-тоди фiзично-оздоровчоi роботи зi студентами. У науковш лiтературi методи розглядають як шлях, споаб шзнаваль-но!, практично! дiяльностi особистостi або найкоротший шлях досягнення оптимальних результата, що вщповвда-ють поставленим цшям. Вiдтaк, методи навчання у фiзич-ному виховaннi розглядаемо як засоби взаемопов'язано! дiяльностi викладача й студента, що спрямована на вихо-вання, розвиток та здоров'язбереження майбутшх фашв-цiв.
У структурi моделi формування здоров'язбернаючо! компетентностi майбутшх лiкaрiв на засадах мiждисци-плшарно! штеграцп використовувалися загальнопедаго-гiчнi методи фiзичного виховання: чiтко регламентов аш вправи, iгровий, змагальний, коловий, рiвномiрний, кон-трольний). Використання чiтко регламентованих вправ давало змогу студентам поетапно вивчати фiзичнi вправи i комплекси фiзичних вправ для правильного виконання з метою змщнення власного здоров'я. Використання Ярового та змагального методiв сприяло прояву чуттево-емо-цшно! сфери студентiв, вирiшенню проблем психiчного здоров'я (зняття розумово!, морально! напруги). Рiвномiр-ний метод характеризувався певним рiвнем iнтенсивностi навантаження, який використовувався протягом усього тренувального процесу для «втягування» оргaнiзму в фь зичну актившсть i розвитку загально! витривалость Коловий метод полягав у виконанш спецiaльно пiдiбрaних комплексiв вправ та !х чергувaннi з метою розвитку рiзних груп м'язiв i фiзичних якостей. Коловий метод забезпечу-вав нaйбiльш ефективне використання переваг кожного методу, виконання вправ у певному поеднанш та послщов-носл. За умови правильно пiдiбрaного чергування вправ досягалася висока iнтенсивнiсть навантаження за наяв-ностi порiвняно невелико! втоми, що давало можлив^ть збшьшити обсяг фiзичного навантаження. Контрольний метод пов'язаний iз застосуванням контрольних норма-тивiв у навчальному циклi для визначення рiвня психофь зично! тдготовки та внесення змiн у подaльшi заняття.
Використання цих методiв давало змогу виршувати конкретнi оздоровчi завдання (наприклад, змщнити ди-хальну систему оргашзму, сформувати загальну витри-вал^ть тощо), проявляти та формувати професшно-зна-чущi особистiснi якостi (цiлеспрямовaнiсть, емоцшну стiйкiсть, витривaлiсть, силу).
Отже, моделювання процесу формування здоров'яз-берiгaючоi компетентной! мaйбутнiх лiкaрiв на засадах мiждисциплiнaрноi iнтегрaцii передбачае формування вмiнь та навичок здоров'язбереження, а також оволодшня теоретичними знаннями про охорону здоров'я i здоровий
споаб життя.
Необхвдним i досить важливим аспектом у моделю-вaннi й визнaченнi ефективносп процессу формування здоров'язберiгaючоi компетентностi майбутшх лiкaрiв на засадах мiждисциплiнaрноi штеграцп е з'ясування вiдповiдних компонентiв, критерпв i покaзникiв сфор-мовaностi дослщжувано! якостi. Виходячи з теоретично обfрунтовaноi сутностi та структури здоров'язберiгaючоi компетентноста мaйбутнiх лiкaрiв на засадах мiждисци-плiнaрноi iнтегрaцii виокремлено основнi компоненти: аксюлопчний (нaявнiсть мотивiв i цшшсних орiентaцiй у сенсi здоров'язбереження та прагнення реaлiзовувaти здоров'язберiгaючi технолог^ в майбутнш професiйнiй дiяльностi); гносеологiчний (наявшсть певного рiвня iнте-грованих знань про здоров'я та здоровий споаб життя, яю визначають теоретичну здоров'язберпаючу компетент-нiсть майбутнього лiкaря, сформовану на основi мiждис-циплiнaрноi штеграцп); дiяльнiсний (нaявнiсть належного рiвня професшно-прикладно! психофiзичноi пiдготовки студентiв з використанням мiждисциплiнaрних iнтегрa-тивних знань); особистасний (сaморефлексiя та готов-нiсть студента реaлiзовувaти здоров'язберiгaючi технологи в майбутнш професшнш дiяльностi лiкaря). Результат сформованосл окреслених компонентiв визначався за трьома рiвнями, якi в ходi експериментального дослiджен-ня переходили ввд зaдовiльного до достатнього i високого.
Висновки i пропозицИ. Таким чином, розроблена модель - це схема, що вщображае упорядковану сукупшсть взаемопов'язаних та взаемозумовлених структурних i функцюнальних чинникiв, спрямованих на оптимiзaцiю процесу формування здоров'язберiгaючоi компетент-носта мaйбутнiх лiкaрiв та ефективний взаемозв'язок i взaемодiю усiх структурних компонента. У подальших наукових розвiдкaх передбачаемо розширення структурних складових анонсовано! моделi, доповнення !! новими методиками, використання яких базуеться на мiждисци-плшарнш iнтегрaцii.
Список лiтератури:
1. Бобрицька В. I. Теоретичш i методичнi основи формування здорового способу життя у майбутшх учш^в у процеа вивчення природничих наук : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.04 / Бобрицька Валентина 1вашвна. - Ки!в, 2006. - 470 с.
2. Викторов Д. В. Развитие мотивации здоровьесбе-режения у студентов вузов (педагогический аспект) : ав-тореф. дис. ... на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» (педагогические науки) / Д. В. Викторов. -Омск, 2007. - 24 с.
3. Закопайло С. А. Педагопчш основи виховання в юнаюв 10-11 клаав цшностей здорового способу життя : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.07 / Закопайло Сергш Ана-толшович. - Ки!в, 2003. - 202 с.
4. Кириленко С. В. Сощально-педагопчш умови формування культури здоров'я старшокласниюв : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.07 / Кириленко Свилана Володимирiвнa. - К., 2004. - 215 с.
5. Рихтер О. В. Формирование культуры здорового об-
раза жизни воспитанников учреждений дополнительного образования в процессе физкультурно-оздоровительной деятельности : дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Рихтер Ольга Викторовна. - Ставрополь, 2003. - 221 с.
6. Соловьева Н. И. Здоровьесберегающая система образования в обеспечении формирования культуры здо-
рового образа жизни учащихся : дисс. . канд. пед. наук : 13.00.01 / Соловьева Наталья Ивановна. - Ставрополь, 2005. - 195 с.
7. Соцюлопчна енциклопедiя [укладач В. Г. Городянен-ко]. - К. : «Академвидав», 2008. - 456 с.
МОДЕЛИРОВАНИЕ СТРУКТУРЫ СОРЕВНОВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ И СПЕЦИАЛЬНОЙ ПОДГОТОВЛЕННОСТИ КВАЛИФИЦИРОВАННЫХ СПОРТСМЕНОВ, СПЕЦИАЛИЗИРУЮЩИХСЯ В ПЛАВАНИИ СПОСОБОМ КРОЛЬ НА СПИНЕ НА ДИСТАНЦИЯХ 50 и 100 МЕТРОВ НА ОСНОВЕ АНАЛИЗА ИХ МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНЫХ, ТЕХНИКО-ТАКТИЧЕСКИХ И ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИХ ОСОБЕННОСТЕЙ
Пилипко Ольга Александровна
Харьковская государственная академия физической культуры кандидат педагогических наук, доцент, профессор кафедры водных видов спорта
MODELING THE STRUCTURE OF COMPETITIVE ACTIVITY AND SPECIAL TRAINING OF QUALIFIED ATHLETES THAT SPECIALIZE IN BACK STROKE SWIMMING AT DISTANCES OF 50 AND 100 METERS ON THE BASIS OF THEIR MORPHO-FUNCTIONAL, TECHNICAL, TACTICAL AND PSYCHO-PHYSIOLOGICAL CHARACTERISTICS
Pilipko Olga , Kharkiv state academy of physical culture, candidate of pedagogical sciences, associate professor,, professor of the department of water sports
АННОТАЦИЯ
В статье рассмотрены вопросы, связанные с моделированием структуры соревновательной деятельности и специальной подготовленности спортсменов, специализирующихся в плавании способом кроль на спине на дистанциях различной длины. Автором изучены технико - тактические действия квалифицированных пловцов различных дистанционных специализаций. Охарактеризованы их психофизиологические и морфофункциональные особенности. Определены показатели, влияющие на эффективное преодоление дистанций 50 и 100 метров способом кроль на спине. Разработаны модельные характеристики квалифицированных спортсменов, выступающих в плавании на спине на дистанциях 50 и 100 метров.
ABSTRACT
In the article the questions connected with modeling the structure of competitive activity and special training of athletes that specialize in back stroke swimming at distances of varying lengths. The author has studied the technical and tactical actions skilled swimmers remote different specializations. Their physiological and morphological and functional features were characterized. Identified factors influencing effective overcoming distances of 50 and 100 m backstroke. Developed model characteristics of qualified athletes, who competed in the backstroke at 50m and 100m.
Ключевые слова: квалифицированные спортсмены, кроль на спине, дистанции, технико - тактические действия, морфофункциональные особенности, психофизиологические показатели, взаимосвязь, модельные характеристики.
Key words: qualified athletes, backstroke, range, technical and tactical actions, morphofunctional, psychophysiological indexes, correlation, model characteristics.
Постановка проблемы. Современная подготовка пловцов высокого класса основана на результатах изучения различных направлений, среди которых важное место отводится анализу структуры соревновательной деятельности и специальной подготовленности.
Значительное расширение соревновательной программы за счёт проведения коммерческих стартов, увеличение арсенала дистанций, на которых выступают спортсмены, жёсткая конкуренция в борьбе за сотые доли секунды диктуют необходимость поиска новых путей оптимизации системы подготовки пловцов экстра-класса, требуют творческого подхода к решению вопросов индивидуализации их соревновательной деятельности.
Данные научные исследования выполнены в рамках темы Сводного плана НИР в области физической куль-
туры и спорта на 2011-2015 г.г.: «Моделирование технико-тактических действий квалифицированных спортсменов в плавании и скоростно-силовых дисциплинах легкой атлетики».
Анализ последних исследований и публикаций. Одним из перспективных направлений исследования в современном спорте является моделирование соревновательной деятельности на основе изучения целого комплекса мор-фофункциональных, технико-тактических и психофизиологических особенностей спортсмена. Моделирование позволяет раскрыть резервы достижения запланированных показателей соревновательной деятельности, определить основные направления совершенствования подготовленности, установить оптимальные уровни развития различных ее сторон, а также связи и взаимоотношения между
