CC BY
17
В.Ю. Царук
МИРОВЫЕ ТЕНДЕНЦИИ РЕАЛИЗАЦИИ ЭКОНОМИЧЕСКОГО ..
УДК 338.24.01;351.711;332.142.4
МИРОВЫЕ ТЕНДЕНЦИИ РЕАЛИЗАЦИИ ЭКОНОМИЧЕСКОГО РОСТА С ПОМОЩЬЮ ИНВЕСТИЦИЙ
© 2015
В.Ю. Царук, ассистент кафедры бухгалтерского учета и аудита Южный филиал Национального университета биоресурсов и природопользования Украины «Крымский агротехнологический университет», Симферополь (Крым)
Аннотация: В статье рассмотрены мировые тенденции реализации экономического роста на примере Японии, Китая, Индии и других стран. Рассмотрены факторы, сыгравшие важную роль на этапе реструктуризации экономики. Сделаны выводы и сформулировано, что необходимо для обеспечения высокого коэффициента национальных сбережений и активизации инвестиционных процессов в Украине.
Ключевые слова: национальная экономика, международный рынок, спрос, требования, менеджмент качества, экономический рост, технополис, реформа, совместные предприятия, фонд, траст.
Економiчний розвиток кра1н XX столитя охарак-теризувався ланкою стереотитв щодо першорядносп надшення природними ресурсами. Так, у амдесятих роках з'явилося «японське диво», у вгамдесятих-дев'яностих роках захоплення викликали устхи чоти-рьох «маленьких дракошв» (Швденно! Коре!, Тайваню, Сшгапуру i Гонконгу) та шших кра!н Швденно-Схвдно1 Ази, званих «тиграми» (Фшпшн, Малайзи, Таланду, 1ндонезп). Останш роки особлива увага в свт придмсться зростанню китайсько! економiки, i и зро-стаючому полiтичному та економiчному потенцiалу. Кiнець минулого сторiччя ознаменувався ерою розпаду сошалютично1 системи господарювання, безпосереднiм учасником подiй яко! стала Украша. У зв'язку з цим, особливо актуальним для нас е вивчення досвiду розви-нених i нових iндустрiальних кра!н в частиш можливостi застосування його кращих сторiн.
Метою до^дження е визначення методолопчних пiдходiв та механiзмiв активiзацil швестицшно-iнновацiйних процесiв в системi комплексного розвитку регiонiв.
Анал1з останнiх публiкацiй. 1снуе досить значний за обсягом та спектром шар сучасних дослвджень регулю-вання iнвестицiйно-iнвестицiйних процеав в економiцi Украши. Не зменшуючи значущостi внеску iнших дослвднишв, можна вiдзначити працi О. Алiмова, С. Бшо1, В. Бабича, В. Беседша, В. Воротiна, А. Гальчинського, В. Гейця, М. Герасимчука, М. Долшнього, В. Дорофiенка, I. Лук1нова, В. Лушкша, В. Мартиненка, А. Мерзляк, I. Павлова, П. Перерви, Д. Черваньова, М. Чумаченка та багатьох шших учених, яш торкалися проблем швестицшно-шновацшно! дiяльностi як на рiвнi держа-ви, так i на рiвнi окремих регiонiв, пiдприемств.
Вщсутшсть концептуально цшсно1 теоретико-методолопчно1 бази, недосконалють науково обгрунтованих рекомендацiй i висновк1в з питань активiзацil державное' iнвестицiйно-iнновацiйних процесiв в системi комплексного розвитку регюшв виз-начили актуальшсть i своечаснiсть дослiдження, його науково-практичне значення.
Виклад основного матерiалу. Бурхливе економiчне зростання вищезгаданих краш посприяло тому, що вивченням феномена 1'х розвитку стали займатися ба-гато вчених, науково-дослщних iнститутiв. У процесi дослвдження виявилося безлiч об'ективних причин, серед яких: ефективний механiзм залучення зовнiшнiх швестицшних ресурсiв, мобшзацп внутрiшнiх, iмпорт та удосконалення технологiй, особливостi нацiонального менталитету, синтез науки i виробництва, система якосп японського менеджменту, високий рiвень освiти i культури суперництва, й iншi причини. Але найбiльш ютотним фактором, характерним для всiх вищезгаданих кра1н, на наш погляд, був курс державно1 економiчноl полiтики, що забезпечив стаб№шсть системи, який створив умови щодо активiзацil дiяльностi пвдприемщв.
Основним опорним для всiх кра1н, включаючи кра1ни Швденно-Сх1дно1 Азп та Китай, е досвщ Япони, яка зумша за дуже обмежених стартових ресурсних,
фшансових та iнших можливостей, в стислi термiни стати одним з лiдерiв свпобс! економiки. Важко переоцiнити негативний стан економiки Япони на к1нець сорокових рок1в, i перше, до чого тодi прийшла держава, - для ви-ходу з глибоко1 кризи необхвдна система планування, вдею яко! вони запозичили ввд Радянського Союзу. У першi повоеннi роки планування було директивним з жорстким контролем цiнових та шших показнишв, далi воно поступово було замiнене iндикативним плануван-ням, вказувало середньостроковi цiлi, якi формували мiжгалузевi баланси i виробляло стимули, як1 спонука-ють суб'ектiв добровшьно дiяти у вiдповiдностi до плану [2, с.49].
В першу чергу, уряд був стурбований вщновленням економiки, тому ними були зроблеш кроки по ство-ренню системи довгострокових iнвестицiй i позик в промисловють. Одним з iстотних факторiв став високий ступiнь урядового контролю банк1всько1 системи, яка дозволила !м через пiльговi кредити Центрального банку реалiзувати державнi прiоритети. Так, був прийнятий закон про «Банк фшансування вiдновлення», позики якого попрямували на розвиток прiоритетних галузей -вупльно1, енергетики, морського суднобудування, сталеплавильного виробництва, що не забарилося дати сво1 результати.
Крiм цього, у шслявоенш роки урядова полiтика була спрямована на стимулювання вкладень в скупку патенлв на винаходи i технологiчнi нововведення по всьому свиу, загальне число яких за тридцять рок1в на-близилося до 42000, а вартють перевищила 10 мiльярдiв доларiв. Технологil, завдяки органiчному поеднанню науки та бiзнесу, надалi удосконалилися i послужили основою науково-техшчного зростання Японil [3, с.с.11-12]. Частка витрат на науку в Япони займала i продовжуе за-ймати не менше 3% ввд ВВП, для порiвняння, в Укра1ш рiвень витрат на науку в останш роки не перевищують 0,3% до ВВП.
Для забезпечення високого коефщента нацюнальних заощаджень в Япони використовувалася традицiйна схема через поштову систему, яка, незважаючи на незначнiсть розмiрiв, але завдяки свош численностi, дозволила уряду направити акумульованi ресурси на ство-рення iнфраструктури та розвиток виробництва.
Значну роль у розвитку з^ала модель орiентацil нацiональноl економши на мiжнародний ринок з ура-хуванням його попиту i вимог, а також неперевершена система менеджменту якосп. Таким чином, наприкшш 70-х - початку 80-х рошв Япон1я стала лидером з виробництва електронно-побутових товарiв, в автомобiле- i суднобудуваннi. Економiчне зростання i, пов'язане з ним, зростання доходiв приватного сектора i механiзм залучення внутршшх джерел iнвестування, посприяли стабiлiзацil не лише державних, а й приватних джерел швестування.
Досвiд Японil становить особливий iнтерес для Укра1ни, осшльки мова йде про концепц1ю «поляризо-ваного розвитку», що отримала свое поширення в бага-тьох кра1нах. Суть И полягае в тому, що на спешально
В.Ю. Царук
МИРОВЫЕ ТЕНДЕНЦИИ РЕАЛИЗАЦИИ ЭКОНОМИЧЕСКОГО ...
видшених територiях спшьними зусиллями держави, приватного сектору та тсцевш влади формуються новi територiально-виробничi утворення (ТПУ), покликанi стати «полюсами зростання» для даних регюшв.
У вiсiмдесятi роки, в перюд переходу ввд високих темпiв зростання економiки до стабiльних i помiрних темпiв, акцент в економiчнiй стратеги став переноситися на яшсш показники, на «облагороджування» структури економiки. У цей час з'явилася програма «Технополю» [4], особливостi яко! полягали в наступному:
а) мiсцевi властi повинш були стати головними iнiцiаторами, оргашзаторами i координаторами проекту, причому технополiси мали фiнансуватися за рахунок мiсцевих джерел, не обтяжуючи державний бюджет;
б) упор робився на дабш i середнi пiдприeмства, б№ш ефективнi в нових економiчних умовах, так як вони мають полегшену органiзацiйно-управлiнську структуру, бiльшу мобiльнiсть при переходi до випуску ново!продукци;
в) центр ваги переносився на ВНЗ, науковi дослiдження, iнформацiю, тдготовку кадрiв тощо, тоб-то на м'яку iнфраструктуру;
г) надання особливого значения об'екпв сошально1 iнфраструктури, зокрема втшенню в технополiсах пере-дових щей мютобудування.
Закон про технополюи, прийнятий в 1983 роцi, видшяв наступнi вимоги до зони будiвництва «технополiсу»:
1) дана зона не повинна входити до складу регюшв з високим ступенем концентраци промисловостц
2) мати пiдприeмства, здатнi в перспективi розробля-ти висок1 технологи;
3) розташовувати промисловими територiями, водни-ми ресурсами, земельними дiлянками тд будiвництво;
4) включати мiста з населенням не менше 150 тис. оаб, з розвиненою iнформaцiйною, сошальною та фiнaнсовою iнфрaструктурою, якi можуть стати базови-ми або «материнськими» для створюваних технополiсiв;
5) обов'язкова наявшсть унiверситетiв, а так само автодорп та aеропортiв [1].
Фшансування здiйснювaлося за рахунок коштiв мюцевих бюджетiв, а так само за пвдтримки Японського банку розвитку та регюнальних фiнaнсових корпорaцiй розвитку шляхом надання пшьгового кредитування. Уряд фшансував проект «Технополiс», в основному, опо-середковано i лише незначними прямими фшансовими вливаннями. Значний ефект був досягнутий зниженням податку на новi швестицп та обладнання, а так само на будiвлi та споруди.
Таким чином, особливосп реaлiзaцil iнвестицiйного потенщалу Японп базувалися на втiленнi в життя се-редньострокових регiонaльних програм розвитку i на своeрiднiй фшансовш системi зi значною роллю уря-дових фiнaнсових iнститутiв, що здшснюють непряме фiнaнсувaння економiки через комерцшш банки. Вузька спецiaлiзaцiя фiнaнсових шститупв у свiй час посприяла становленню стрaтегiчно важливих галузей економiки.
Особливо повчальним для Украши, на наш погляд, е Закон про заохочення кaпiтaловклaдень, прийнятий в Тайваш в 1960 роцi, який з^ав ключову роль в aктивiзaцil швестицшних процесiв краши. Зазначений закон гарантував звiльнення ввд прибуткового податку на 3 роки у рaзi швестицш в новi та iснуючi пiдприемствa, що ведуть до збшьшення продуктивно1 потужностi на 25%; обмежив максимальну ставку податку в 25%; звшьнив частину реiнвестовaиого прибутку ввд подaткiв, звiльнив вiд податку баншвсьш ввдсотки, що знаходяться в банку два i бiльше рошв; лiквiдувaв мито для iмпорту виробничого обладнання; а так само передбачив iншi заходи непрямого стимулюючого ха-рактеру[2, с.211]. Таким чином, закон стимулював зростання як внутршшх, так i зовнiшнiх iнвестицiйних джерел.
Чималу роль у прискореннi нaуково-технiчного роз-витку зiгрaли екпортно-виробничi зони, шдустщальт
парки i, нaвiть трaдицiйне щорiчне нагородження при-ватних пiдприемцiв, як зробили iстотний внесок у iндустрiaлiзaцiю кра1ни. Головною опорою баншвсько1 системи Тайваню стали амнадцять регiонaльних банков, у дванадцяти з яких держава мала свш iнтерес, що дозволило !м надавати i стимулювати довгостроковi кре-дити з низькою процентною ставкою переважно малому i середньому бiзнесу. Тобто в черговий раз ми бачимо, як в процеа реструктуризацп економiки держава займае важливу позицш у фiнaисово-бaикiвськiй системi, що дозволяе впливати на процентнi ставки i напрямки кре-дитування.
Анaлогiчнa ситуaцiя спостерпалася в Пiвденнiй Коре1, де за перюд в 20-30 рошв була створена потуж-на багатогалузева економжа, що дозволила !й зайняти проввдш позици на свiтових ринках. Багато в чому такому повороту подш посприяла ситуaцiя на м1жиародному ринку подiлу прaцi, що склалася в 60-70 роки, коли Япошя здiйснювaлa переход ввд трудомiстких вироб-ництв до техно- i кашталомютких, звiльнивши нiшу для «дрaконiв» i «тигрiв». На вiдмiну ввд Японп, де про-цес iмпортозaмiщення пройшов ще до вiйни, Коре1 до-велося почати саме з iмпортозaмiщення. Слiд визнати, що, незважаючи на деяш недолiки iмпортозaмiщення, пов'язaнi з не завжди ефективними витратами, багатьма економiстaми цей процес розглядаеться як своерщний iмпульс, здатний додати швестуванню форму нароста-ючого хвилеподiбного руху, що мае мультиплiкaтивний ефект [5].
На початку реформ комерцшш банки були нaцiонaлiзовaиi, таким чином виршилася проблема до-вгострокового фiнaнсувaння i ефективних ввдсоткових ставок, необх1дних для розвитку виробничого сектору. На залучення зовнiшнiх джерел в ютотнш мiрi впли-нув прийнятий в 1966 роцi Закон про стимулюван-ня iноземного катталу, а так само дозвiл в 1967 рош iноземним банкам вщкривати сво1 пiдроздiли. Через брак внутршшх джерел iнвестувaння частка зовнiшнiх була дуже висока, i в 1962 рош навггь досягла 83%, про-те, побоювання дефолту не виправдалися. Анaлiз становления економiки Коре1 дозволив видiлити нaступнi фактори, що сприяли зростаиню: планове упрaвлiння, кредитно-фшансова монополiя, контроль за зовнiшньою торпвлею, формування приватного бiзнесу, залучення зовшшшх джерел [6]. Привaтнi комерцшш банки з'явилися тшьки на початку 80-х рошв, коли шсля досяг-нення певних економiчних успiхiв i стaбiльних темпiв зростаиия держава почала поступово передавати деяк1 функцil ринку.
В рамках дослщження складно охопити досвщ розвитку всiх aзiaтських кра1н, що досягли успiхiв у ввдносно коротка термiни, у кожно1 е яшсь особливостi реформ, що призвели до такого зростання. Але спшьним для вах них е настрш i оргaнiзaцiя всiеl економiчноl системи на випереджальне нарощування кашталовкладень. Теоретично доведено, щоб стати вагомим i стiйким дже-релом фшансування каштальних вкладень, заощаджен-ня мають бути ввдчутною величиною в ВВП, а накопи-чення населения впливають на економiчне зростання, коли вони досягають не менше 12-14% ВВП. У крашах Пiвденно-Схiдноl Азil частка заощаджень у роки знач-ного шдйому перевищувала планку в 30 ввдсотшв. Свiтовий досвiд свiдчить: на кожен ввдсоток приросту ВВП краша повинна видiляти на виробничi швестицп не менше трьох вщсотшв ВВП. Так, найбшьш високих темпiв зростання в 70-80 роках досягли Япон1я, з найви-щою нормою заощаджень (до 20-24%), Фраиц1я i ФРН (11-12%).
У цьому зв'язку особливо повчальний досвiд Китаю, де за останш п'ятнадцять рок1в середньорiчнi темпи приросту економши склали 9,3%. Якщо середньосвiтовa частка нагромадження у ВВП становить близько 20%, то в КНР вона досягае 40%, в 1994 -2004 рош середньорiчнi темпи приросту швестицш в цш кршт дорiвнювaли
В.Ю. Царук экономические
МИРОВЫЕ ТЕНДЕНЦИИ РЕАЛИЗАЦИИ ЭКОНОМИЧЕСКОГО ... науки
20,9%, тобто були вдвiчi вище аналопчно1 динaмiки ВВП.
З 1979 року Китай почав проведення курсу на «зовшшню вiдкритiсть», створив преференцiйний режим для зовшшшх iнвесторiв. Основний принцип, що застосовувався Китаем при переходi на новий яшсний рiвень розвитку можна виразити aбревiaтурою 1КУ [7], що означае iнституцiонaлiзaцiя, конкуренщя, упрaвлiния. Iнституцiонaлiзaцiя - створения шститупв ринково1 економiки (право влaсностi, юридична система, система комерцiйних i iнвестицiйних iнститутiв, торговий кодекс, бухгалтерський облiк, страхуваиня, реклама). Конкуренц1я мае на увaзi створения велико1 шлькосп нових конкуруючих фiрм у вах областях на мунiципaльному та загальнонацюнальному рiвиях. Упрaвлiния - aктивнi ди оргaнiв влади на всiх рiвиях вiд зaгaльнонaцiонaльного до провiнцiйного з тдтримки промислових пiдприемств (будь то державних чи при-ватних) у наданш шформацп або створеннi стимулiв.
Основною формою залучения iноземного капиталу були спiльнi пвдприемства (СП). Так поповнювалась не тiльки нестача кошпв, необхвдних економiцi для зростання, але й разом з капталом в краш впроваджувалися новi технологи, притягувався передовий досвiд упрaвлiння, створювалися новi робочi мiсця, розвивався експор-тний сектор економiки за рахунок виходу через спiльнi пвдприемства на шоземш споживчi ринки. I пониш для iноземних пвдприемств дiють дво-трирiчнi подaтковi кaнiкули з подальшим застосуванням половинно1 ставки, використовуються митш пiльги та iншi преференций, завдяки яким ефективна середня ставка оподаткування для спшьних та iноземних пвдприемств становить 17%, а для мюцевих - 33%.
Подiбнa рiзниця в податкових умовах стимулюва-ла «aльтернaтивнi» форми поведшки серед внутрiшнiх iнвесторiв. Так, у структурi валового припливу шоземних кaпiтaловклaдень частка £С i США станови-ла 5-7 i 7-9% щорiчно, Японп - 8-10%, частка Швденно1 Коре1 i Тайваню - 16%, Гонконгу - 30%, а сукупний при-плив iнвестицiй з вщомих офшорних зон (Бритaнськi Вiргiнськi острови, Кaймaновi острови, Маврикий, Самоа та ш.) - 12-13% [8]. Зазвичай офшорш зони за-стосовуються для репaтрiaцil прибутк1в, i, повертаючись пвд виглядом iноземних iнвестицiй, за даних умов вони скорочують реальш подaтковi надходження, тим самим, зменшуючи iнвестицiйний потенцiaл краши за рахунок недобраних податшв.
Незважаючи на позитивний ефект шоземних швестицш в цшому, !м властиво вибирати нaйбiльш ефективш зони з точки зору прибутковосп проектiв, тому бiльше 75% шоземних кашталовкладень нaдiйшло в схiднi, найбшьш розвиненi райони. Таким чином, в Кита1, як i рaнiше, актуальними залишаються бюджетнi швестици, що дозволяють реaлiзовувaти держaвнi прiоритети, формувати «точки зростання» економши, що створюють синергетичний ефект у сумiжних секторах. Державш швестици включають не тшьки кошти держбюджету, а й позабюджетних фондiв, коштiв державних шдприемств, кредитiв держбанк1в. На сьогоднi !х частка у загальному обсязi швестицш в економшу Китаю стаиовить близько 60%, в 80-п роки - 80-90%, в 90^ роки - 70%.
Политика кредитування прiоритетних для економiки Китаю програм, а так само видача кредитiв переваж-но державним пвдприемствам без розрахунку ринково1 ефективностi до к1нця 1999 року призвела до нако-пичення «поганих» кредитiв у розмiрi 4 трлн. юашв (приблизно 480 млрд. долaрiв), частка !х у кредитному портфелi китайських бaнкiв досягала 50%. При цьому фiнaнсувaння приватних пiдприемств було дуже убоге - 0,62% вах бaнкiвських кредитiв. Приблизно в той же часовий перюд частка «поганих» кредипв у Японп та Коре1 становила 25-30%.
Китай i Япотя для виправлення ситуaцií негaтивноí 194
ситуацп вдалися до методiв прямо1 держaвноí пiдтримки, зокрема шляхом випуску державних цiнних пaперiв. В Япони допомога нaцiонaльним банкам призвела до за-гострения проблеми державного боргу (156% ВВП в 2004 рош). Китаю вдалося впоратися з цим без знач-них наслщшв, тому що крт залучених коштiв пвд ДЦП, сaмi комерцiйнi банки використовували влaснi резерви i кaпiтaл для того, щоб списати погаш кредити. Також значну роль зiгрaло ршення уряду створити держaвнi керуючi компанп, здaтнi прийняти на себе погаш борги i зайнятися !х збором.
В умовах ринково! економiки саме розвиток колек-тивного iнвестувaння здатний в значнш мiрi збiльшити ефектившсть залучения внутрiшнiх ресурсiв населения. Колись основоположниками цiеí форми iнвестувaння були Сполучеш Штати Америки. Саме завдяки цьому розвинулися iнструменти колективного швестування, як1 в нaслiдок отримали розвиток в шших розвинених крaíнaх i крaíнaх.
Зокрема, в 1нди основний вид шституту колективного швестування носить назву «взаемний фонд». Вперше в 1ндп взaемнi фонди з'явилися в середиш 60-х рок1в. Активи фондiв росли по експонентi - з 250 млн. рупш в 1964 рош до 1496 млрд. рупш в березш 2005 року.
До середини 90-х рошв з'явилися нaйрiзномaнiтнiшi фонди, що вщповвдають рiзним вимогам iнвесторiв: фонди aкцiй, облпацш, змiшaнi, гaлузевi, iндекснi, вiдкритi, закрип. Всi взaемнi фонди в 1нди оргaнiзовaнi як трасти. Взаемний фонд може випускати iнструменти iз зобов'язанням !х постiйного викупу на першу ви-могу i без такого. Таким чином, схема колективного швестування в 1нди суттево вплинула на шдвищення ефективностi використання iнвестицiйного потеншалу за рахунок внутрiшнiх джерел.
Особливо1 уваги заслуговують iнвестицiйнa компан1я падтримки малого бiзнесу, що використовуеться в США з 1958 року, а так само оргашзац1я фшансування науки. Сполученим штатам властиво надавати велике значення розвитку малого бiзнесу. У середиш 90-х рошв близько 40% ВВП США становив продукт малого бiзнесу. У зв'язку зi значущютю ролi малого бiзнесу в США функцюнуе Лдмiнiстрaцiя малого бiзнесу. АМБ мае юлька програм надаиня допомоги малому бiзнесу, серед яких е програма гaрaнтií позик.
Отже, ва вищевкaзaнi приклади свiдчaть про значну роль швестицш в ефективнш диверсифжацп економiки як в тих, що розвиваються, так i в розвинених крашах, здатних за допомогою зaходiв прямого i непрямого державного впливу в сти^ термiни вирiшувaти питания п1двищення темпiв зростання економши та рiвня жит-тя населения. Свгговий досвiд свiдчить про те, що для досягнення цих цшей, держави нових шдуст^альних крaíн на початкових етапах стимулювали зовнiшнi пози-ки i значно збiльшувaли свою присутшсть у фiнaнсовiй системi краши, доходячи аж до нaцiонaлiзaцií баншв, що спостерiгaеться i в нашш крalнi. За допомогою тако1 политики держава може реaлiзувaти полiтику довгостро-кового iнвестувaння нaйбiльш прiоритетних для краши областей i забезпечити економiчне зростання в пост кри-зовий перюд.
Досвщ заруб1жиих кра1н показуе, що на еташ реструктуризaцií економiки особливо важливу роль зiгрaли:
- методи директивного та шдикативного планування;
- ступiнь державно1 учaстi у фшансовш систем^ так як ^м залучения зовнiшнiх iнвесторiв, в цих крашах особлива роль вщводилася довгостроковому кредиту-ванню з низькими процентними ставками для стимулю-вання виробництва;
- зaконодaвчi та нормативш умови для залучения зовнiшнiх iнвесторiв.
Висновок. Виходячи зi свiтового досввду ефективно1 диверсифiкaцií економiки, досягнення економiчного зростання, вдосконалення iнвестицiйноí полiтики, Балтийский гуманитарный журнал. 2015. № 1(10)
В.Ю. Царук
МИРОВЫЕ ТЕНДЕНЦИИ РЕАЛИЗАЦИИ ЭКОНОМИЧЕСКОГО ...
Укра1ш з метою забезпечення високого коефщента нацюнальних заощаджень та активiзацi! iнвестицiйних процеав, необхвдне:
- реформування поштово-ощадно1 системи з ура-хуванням надання комплексу поштових, фшансових i рiзних непрофшьних послуг. Посилення дiяльностi на ринку цшних паперiв. У перспективi поштово-ощад-на система повинна стати розвиненим фшансовим iнститутом, що акумулюе заощадження населения i здатне забезпечити конкуренцш комерцiйним банкам;
- стимулювання витрат на науку, за допомогою на-дання податкових пшьг i преференцiй пвдприемствам, включивши в юнуюче податкове законодавство на ввдрахування по видатках, витрати на придбан-ня фiксованих активiв, !х установку та шших витрат капiтального характеру; збшьшити граничну норму амортизацп при обчисленш амортизацiйних ввдрахувань для машин та обладнання не менше 30% (зараз 25%); збшьшити амортизацшш ввдрахування на використання проривних iнновацiйних технологш не менше 40%;
- вирiвнювання соцiально-економiчного розвитку регiонiв, за допомогою поширення концепци «поляризо-ваного розвитку», рацюнальне визначення «полюсiв зро-стання» для регiонiв, у тому чи^ iнвестицiйних точок зростання. У цих шлях необхщно розробити схему ефек-тивного розмiщення продуктивних сил, з урахуванням географiчних, iсторичних, культурних, економiчних, соцiальних та iн. особливостей регюну. Ключова роль у цих репонах повинна вiдводитися мiсцевiй владi. Вони повинш стати iнiцiаторами та координаторами швестицшних проектiв, при цьому фiнансування проектiв в розвинених репонах мае здшснюватися за рахунок кошпв мiсцевого бюджету, а в депресивних репонах - за рахунок державного бюджету та шляхом надання пшьгових кредит фондами розвитку;
- розвиток сшьського господарства. Сшьське го-сподарство мае сприяти iмпортозамiщенню, за допомогою зростання харчово1 та легко1 промисловостi. У цьому зв'язку мае посилитися роль держави в розвитку кластерiв. Це також стане передумовою для кластерно1 концентрацп дрiбних пвдприемщв навколо великих ви-робництв;
- розширення регiональних фiлiй комерцiйних банков, що повинно привести до шдвищення частки нагромад-жень у сiльських мюцевостях. На даний момент, пошта - це практично едина потужна мережева структура, що мае доступ практично до всього населения Укра!ни;
- розвиток швестицшних банков, яш будуть спецiалiзуватися на фiнансуваннi довгострокових швестицшних проект, проектiв малого та середнього бiзнесу та сiльського господарства.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Доклад о мировом развитии - 2005 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.un.org/russian/esa/docs/ wdr2005.pdf
2. Економша Укра!ни: стратегiя i полiтика довгостро-кового розвитку / За ред. В.М. Гейця. - К.: 1н-т екон. про-гнозув.; Фенiкс, 2003. - 1008 с.
3. Економiчна енциклопедiя: У 3 т. / [ред.-упоряд. С. Мочерний]. - Львiв.: Свiт, 2006. - 568 с.
4. Електронний бюлетень Офюу сшльно! пiдтримки для сприяння штеграцп Укра!ни до европейського дослщницького простору. - сiчень-березень 2010 р. -Вип. 1. - С. 10. - Режим доступу: http://www.fp7-ncp. kiev.ua
5. £вропейський вибiр. Концептуальш засади стратегй' економiчного та сощального розвитку Укра!ни на 2002-2011 рр. Послання Президента Укра!ни до Верховно! ради ввд 23.02.2000 № 276а/2000 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
6. Жихор О.Б. 1нновацшна политика розвитку регiонiв: теорiя та практика формування, механiзми реалiзацil: монографiя / О.Б. Жихор. - Львiв: 1нститут регiональних дослвджень НАН Украши, 2009. - 544 с.
7. Закон «Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть» в1д 13.12.1991 №1977-XII / Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР). - 1992. - №12. - Ст.165. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
8. Закон Укра!ни «Про стимулювання розвитку регюшв» ввд 08.09.2005 №2850-IV / Ввдомосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР). - 2005. - №51. - Ст.548 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua
СВ1ТОВ1 ТЕНДЕНЦП РЕАЛ1ЗАЦ11 ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ 1НВЕСТИЦ1Й
© 2015
В. Ю. Царук, асистент кафедри бухгалтерского облшу та аудиту Швденний фмал Нащонального утверситету 6iopecypcie i природокористування Украгни «Кримський агротехнологiчний утверситет», Омферополь (Крим)
Анотащя: У статп розглянуто cbítobí тенденцп реал1зац1! економ1чного зростання на приклад! Японп, Китаю, 1ндп та шших кра!н. Розглянуто чинники, що зирали важливу роль на еташ реструктуризацй' економ!ки. Зроблено висновки та сформульовано, що необхвдно для забезпечення високого коефщента нац!ональних заощаджень та актив!защ! !нвестиц!йних процес!в в Укра!ш
Ключовi слова: нац!ональна економ!ка, м!жнародний ринок, попит, вимоги, менеджмент якосп, економ!чне зростання, технополю, реформа, сшльш пвдприемства, фонд, траст.
GLOBAL TRENDS IN IMPLEMENTATION ECONOMIC GROWTH THROUGH INVESTMENT
© 2015
V. Y. Tsaruk, assistant Professor of accounting and audit of the southern branch
National University of life and environmental Sciences of Ukraine "Crimean agrotechnological University ", Simferopol (Crimea)
Abstract. In the article the implementation of global trends of economic growth on the example of Japan, China, India and other countries was reviewed. The factors that played an important role on the stage of economic restructuring were examined. The conclusions were formulated, what's needed to ensure a high coefficient of national savings and investment processes in Ukraine.
Keywords: national economy, international market demand, requirements, quality management, economic growth, technopolis, reform, joint ventures, foundation, trust.
