CC BY
58
Вм1ст в1тамш1в А, Е та каротиновдв в жовтку яець отриманих вщ курей-несучок яким згодовували 1,5 % фшьтроперлпу був нижчим пор1вняно з контрольною групою.
Висновки. Встановлено що згодовування 6 % фшьтроперлпу курчатам-бройлерам суттево не впливае на вмкт загальних лшадв в грудних та стегнових м'яз1в, а також в печшщ. Проте впливае на змшу класи лшдав в цих тканинах. Також спостер^аеться збшьшення втамшу А та каротиновдв в печшщ курчат бройлер1в.
В жовтку курячих яець не виявлено змш щодо вмюту загальних лшдав пщ впливом фшьтроперлпу, проте спостер1гаються достов1рн1 змши в класах лшвдв. Поряд з цим у тканинах печшки спостер1гаеться пщвищення в1тамшу Е, в жовтку курячих яець пщвищуеться вмкт в1там1н1в A i Е при згодовуваш 1м 3 % фшьтроперлпу.
Л1тература
1. Cole D. J. A. Recent developments in poultry nutrition / Cole D. J. A., Haresign W. // London etc. - 1989. - №8 - P. 344.
2. Андин И. С. Динамика жирнокислотного состава организма молодняка кур мясных пород / И. С. Андин, В. И. Матяев, В. Г. Матюшкин, В. Н. Ломанов // Матер, науч. конф. Мордов. гос. ун-таим. Н.П. Огарева, Саранск, 15-19 дек., 1998. 4.4. С.-х. науки, - 1998. - С. 94-96.
3. Lopez-Ferrer S. n-3 enrichment of chicken meat. 1. Use of very long-chain fatty acids in chicken diets and their influence on meat quality: fish oil / S. Lopez-Ferrer, M. D. Baucells, A. C. Barroeta, M. A. Grashorn // Poult Sci. - 2001. -80 (6).- P. 741752.
4. Артюнян H. С. Рафинация масел 4 жиров: теоретические основы, практика, технологыя, оборудование / Н. С. Артюнян, Е. П. Корпенко, Е. А. Нестерова. -СПБ. ТиоЕД, 2004. - 288 с.
5. Russel T. Why eating less reeps mitochondria working in aged skeletal muskule / T. Russel // Exercise and Sport Sciences Reviews. - 2009. - V. 37, № 1. - P. 23-28.
6. Danicke S. Effects of dietary fat type and xylanase supplementation in rye containing diets on energy metabolism in male broilers / S. Danicke, E. Franke, E. Strobel, H. Jeroch et al. // J. Anim.Phisiol. and Anim. Nutr. -1999. -81.- №2.-P. 90102.
7. Bensadoun A., Kompiang I. P., 1979 Role of lipoprotein lipase in plasma triglyceride removal. Fed Proc. 1979 Nov; 38(12): 2622-2626.
Стаття надшшла до редакци 22.05.2015
УДК 638.12:612.397:57.068.8
Ковальська Л. М., к.с.-г.н. науковий сшвроб1тник, Ковальчук I. I., к.вет.н., старший науковий сшвроб1тник © E-mail: [email protected])
1нститут 6ionozii теарин НААН, м. Льв1в
МШЕРАЛЬНИЙ СКЛАД ТА ЯК1СН1ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТ1В
БДЖЫЬНИЦТВА ЗА УМОВ ТРАДИЦ1ЙНОГО ТА ОРГАН1ЧНОГО ВИРОБНИЦТВА В ЗОН1 ПОД1ЛЛЯ
У cmammi подано дат щодо eMicmy еажких метал1в (Co, Zn, Cr, Cu i Cd) у бджолиному обмжж1, медi та стыъниках медоносных бджы. Встановлено eipozidno нижний вм\ст Хрому та Цинку в бджолиному обмжж1, Хрому та Купруму у стыъниках, Хрому у медi медоносних бджы, якг утримуеалисъ в умоеах оргатчного щодо традищйного еиробництеа в зот Подыля. Встановлено, що агроеколог1чш умоеи оргатчного еиробництеа сприяютъ зниженню еажких
© Ковальська Л. М., Ковальчук I. I., 2015
95
металге у продукцИ бджыъництва. Установлено визначальний вплив агроекологгчних умов утримання на мгнеральний склад та якгст показники продукцИ' бджыъництва.
Ключовг слова: продукщя бджыъництва, перга, мед, важю метали, агроеколог1чм умови.
УДК 638.12:612.397:57.068.8
Ковальская Л. Н., к.с.-х.н., научный сотрудник Ковальчук И. И., к.вет.н., старший научный сотрудник (ecology@inenbiol. com.ua) Институт биологии животных НААН, г. Львов
МИНЕРАЛЬНЫЙ СОСТАВ И КАЧЕСТВЕННЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ ПРОДУКТОВ ПЧЕЛОВОДСТВА В УСЛОВИЯХ ТРАДИЦИОННОГО И ОРГАНИЧЕСКОГО ПРОИЗВОДСТВА В ЗОНЕ ПОДОЛЬЯ
В статье представлены данные по содержанию тяжелых металлов e(Co, Zn, Cr, Cu и Cd) в пчелиной обножке, меде и сотах медоносных пчел. Установлено достоверно ниже содержание Хрома и цинка в пчелиной обножке, хрома и меди в сотах Хрома в меде медоносных пчел, которые содержались в условиях органического относительно традиционного производства в зоне Подолья. Установлено, что агроэкологические условия органического производства способствуют снижению тяжелых металлов в продукции пчеловодства. Установлено определяющее влияние агроэкологических условий содержания на минеральный состав и качественные показатели продукции пчеловодства.
Ключевые слова: продукция пчеловодства, перга, мед, тяжелые металлы, агроэкологическиеусловия.
UDC 638.12:612.397:57.068.8
Kovalska L., Kovalchuk I.
Institute of Animal Biology NAAS, Lviv
MINERAL COMPOSITION AND QUALITY PARAMETERS OF BEE PRODUCTS UNDER CONVENTIONAL AND ORGANIC BEEKEEPING IN THE
AREA OF PODILLYA
The article presents data on the content of heavy metals (Co, Zn, Cr, Cu i Cd) in bee pollen, honey and comb honey bees. Established significantly lower levels of chromium and zinc in bee pollen, chromium and copper in cell Chromium in honey bees, which are held in conditions for organic production in the area of traditional skirts. Established that agri-environmental conditions of organic production help to reduce heavy metals in products beekeeping. Established a decisive influence on agroecological conditions of mineral composition and quality of bee products.
Key words: products of beekeeping, bread pollen, honey, heavy metals, agroecological conditions.
Бджшьництво e важливою i найбшьш шдготовленою до оргашчного виробництва галуззю, що робить свш внесок у зростання сшьсько- та люогосподарського виробництва через користь бджш щодо запилення рослин i дерев, збору цшно! та конкурентноздатно! продукци.
Оргашчна продукщя бджшьництва - це продукщя, отримана в результат! сертифшованого оргашчного виробництва. Розвиток оргашчного виробництва у свт сприяло украшським виробникам продукци бджшьництва виробляти
96
оргашчну продукщю. Проте, украшський ринок тшьки починае розвиватися пор1вняно ¿з св1товим, хоча Украша мае практично Bci умови, щоб посюти перше мюце серед виробниюв оргашчно! продукцп бджшьництва в CBiTi [7, 10].
Забруднення навколишнього середовища важкими металами е одшею з найгострших проблем екологп. Особливо актуальною ця проблема стала в останш роки, оскшьки вона т1сно перетинаеться з шшою глобальною проблемою отримання еколопчно чистих продукпв харчування [8, 11]. Важю метали вщносяться до групи потенцшно небезпечних для здоров'я людини речовин. Внаслщок штенсивного розвитку промисловосп, транспорту, енергетики та сшьськогосподарського виробництва зростае антропогенний вплив на природне середовище, що призводить до змши природних комплексе шд впливом виробничо! д1яльносп людини. Надходження р1зного роду антропогенних забруднень в атмосферне пов1тря створюе велику в1ропднють надходження токсичних елемент1в у продукти бджшьництва в перюд активного збирання нектару i пилку. Медоносш бджоли повшстю вщповщають критер1ям бюшдикатор1в i разом ¿з продуктами свое! життед1яльносп е ушкальними об'ектами дослщжень, за допомогою яких можна отримати широкий комплекс еколопчних характеристик стану довкшля [1, 4]. Одним ¿з суттевих фактор1в антропогенного забруднення е надходження у довкшля важких метал1в [5, 7]. Значна частка важких метал1в потрапляе в атмосферу з викидами автотранспорту та промислових виробництв. Тому метою нашого дослщження було пор1вняльне вивчення впливу агроеколопчних умов традицшного та оргашчного сшьськогосподарського виробництва на вмют окремих мшеральних елемент1в у продукцп медоносних бджш та И яюсш показники [3,6].
Матер1али i методи. Дослщження проводились на виробничих базах сум1жних пас1чних господарств, розмщених у традицшних агроеколопчних умовах i в умовах пас1ки, сертифшовано! украшською оргашзащею «Оргашк Стандарт», щодо оргашчного виробництва у Барському райош Вшницько! обласл. У цьому perioHi було сформовано дв1 групи бджолоамей (I група -традицшш умови — с. 1вашвш, а II група — сертифшована naciKa у с. Иосишвка). Для дослщження у весняно-л1тнш перюд вщбирали зразки меду, бджолиного обшжжя та стшьниюв. У зразках бджолино! продукцп визначали вмют важких метал1в (Cu, Zn, Cr, Со, Cd) на атомно-абсорбцшному спектрофотометр! СФ-115 ПК з комп'ютерною програмою, а також яюсш показники меду, зокрема вмют пролшу, д1астазну активнють, масову частку води, рН. Статистичне опрацювання результата проводили з визначенням середшх величин, i'xHix вщхилень (±m) i ступеня в1ропдност1 (Р) за коефщентом Стьюдента.
Результати дослщжень. Як вщомо особливо велика потреба в бджолиному обшжж1 медоносних бджш шд час весняного нарощування [9]. Воно слугуе майже единим джерелом бшюв, жир1в, макро- i м1кроелемент1в та впамшв для бджолино! ciM1!. CyMimi обшжжя, 3i6pam в р1зних районах, вщр1зняються за cboim х1м1чним складом. Встановлено, що вмют важких метал1в за умов оргашчного виробництва в 30Hi Подшля був нижчим пор1вняно до традицшних умов (табл.1).
Встановлеш в1ропдно нижч1 концентрацп Цинку (Р<0,001) i Хрому (Р<0,05) в бджолиному обшжж1 медоносних бджш пор1вняно до пас1ки з традицшним виробництвом. Р1вень Кадмда у бджолиному обшжж1, характеризувався лише залишковими (слщовими) кшькостями.
Слщ вщзначити, що вмют токсичних речовин у стшьниках змшюеться залежно вщ агроеколопчних умов утримання бджш, особливостей адаптацп
97
бджолиних с1мей до р1зних умов утримання та вмюту цих елемеипв в кормах. За результатами дослщження вмюту окремих важких метал1в у стшьниках встановлено тенденцда до зниження концентрацп Хрому \ Купруму вщповщно у 1,5 та 3,4 раза (Р<0,05) в II груш, яю утримувалися в умовах оргашчного виробництва. Характерно, що вмют Кобальту та Кадмда в стшьниках з пасши оргашчного виробництва спостер1гали лише слщи, що вказуе на можливють оргашзму бджш трансформувати щ, а можливо й шш1 мшеральш елементи через восков1 залози \ видшяти абсолютно чистий вюк. Вказаш р1знищ можуть бути зумовлеш, як генетико-бюлопчними чинниками, так \ впливом штенсивносп нагромадження важких метал1в в оргашзм1 медоносних бджш \ трансформащею !х з секретами залоз.
Таблиця 1
Вмкт важких меташв у продуктах бджшьництва з пасж Подшля за
Важю метали Група паак за агроеколопчними умовами
традицшне бдж1льництво оргашчне бдж^льництво
Бджолине обшжжя
Кобальт 1,69±0,05 1,25±0,02
Цинк 5,23±0,12 3,57±0,24***
Хром 2,05±0,06 1,73±0,1*
Купрум 7,03±1,23 6,59±0,13
Кадмш 0,24±0,04 слщи
Стальники
Кобальт 0,12±0,02 СЛ1ДИ
Цинк 6,38±0,18 6,38±0,16
Хром 2,26±0,02 1,45±0,1*
Купрум 0,27±0,06 0,08±0,003*
Кадмш 0,16±0,06 слщи
Мед
Кобальт слщи слщи
Цинк 1,78±0,04 1,35±0,31
Хром 3,48±0,21 2,62±0,17*
Купрум слщи слщи
Кадмш слщи слщи
Примтка:*- р<0,05; **- р<0,01; *** - р<0,001 в1ропдш р1знищ м1ж11II трупами.
Перетворення нектару в мед пов'язане з1 складними ф1зюлопчними та ф1зико-х1м1чними процесами в оргашзм1 бджш. У зразках меду з пасши в умовах оргашчного виробництва вщзначено нижчий вмют Хрому у 1,3 раза (Р<0,05). Концентращя 2п була дещо нижчою пор1вняно до зразюв меду з пас1к традицшного виробництва, проте р1зниця не була в1ропдна. Залишков1 кшькосп Кобальту, Кадмда та Купруму виявлено у зразках меду за умов як оргашчного, так 1 традицшного виробництва, що пов'язано, очевидно, як з системами ведения бджшьництва, так ¿з особливою здатнютю оргашзму бджш, зокрема медового зобика, формувати з нектару мед, що майже не мютить цих важких метал1в. Доведено, що у процес1 перетворення нектару в мед, використовуеться ф1зюлопчна особливють стшок медового зобика, у якому частково вщдшяються важю метали, що транспортуються в гемол1мфу 1 вщкладаються в р1зних анатом1чних в1ддшах бджш.
До органолептичних показниюв контролю якосл меду натурального вщповщно до вимог ДСТУ 4497:2005 вщноситься вмют пролшу, д1астазного числа 1 масово! частки води.
98
Д1астазне число - це сумарна актившсть фермеипв 1 е показником нагр1вання, тривалосп збершання та натуральносл меду. Контроль якосл натурального меду мае важливе значения не лише з точки зору споживання цього цшного продукту, але й узагальнено! оцшки еколопчного стану територш, з яких було вобрано цей бджолиний продукт. За результатами дослщження встановлено дещо вищу актившсть д1астази у зразках меду ¿з сертифшованих пасш пор1вняно до умов традицшного виробництва (табл.2), проте р1зниця не була в1ропдна.
Масова частка пролшу е важливим критер1ем для визначення якосл меду. Кшьюсть прол1ну е показником зршосп 1 фальсифшацп меду. Якщо мед вщ1браний незршим або мютить цукрову шдгод1влю, то вмют пролшу в ньому дуже низький. У наших дослщженнях встановлено, що вмют пролшу у зразках ¿з сертифшовано! пасши пор1вняно до величини цього показника у мед1 з пасши за умов традицшного виробництва був вищим на 28,4 %, що вказуе на високу бюлопчну цшнють цього продукту з оргашчно! пасши.
Таблиця 2
Ф1зико-х1м1чш показники пол1флорного меду за умов традицшного та
оргашчного бджшьництва, (М±ш, п=3)
Показник Групи паак за агроеколопчними умовами
традицшне виробництво Оргашчне виробництво
Д1астазне число, од.Готе 18,68±0,59 25,33±0,56
Пролш, мг/кг 107,62±1,61 138,14±1,60***
Масова частка води, % 19,06±0,06 19,13±0,06
РН 4,4±0,009 4,22±0,003***
Встановлено, що навпъ при доброму взятл 1 при достатнш кшькосл вшьних сот небагато ком1рок до кшця дня заповнюються незршим медом бшьше, шж наполовину. Пщтвердженням цього е вщповщна до вимог чинного стандарту масова частка води, що суттево не змшювалася у вс1х дослщних зразках як з сертифшовано! пасши, так 1 за умов традицшного утримання. Це свщчить про незначний вплив агроеколопчних умов утримання та живлення бджш на цей показник. Тод1 як загальна кислотнють меду дослщно! групи була в1ропдно вищою вщ показника контрольно! групи. Отже, в результат! проведених дослщжень встановлено, що утримання бджш за агроекололчних умов оргашчного виробництва на сертифшованш пасщ1 пор1вняно з пасшою за умов традицшного виробництва супроводжуеться м1жгруповими коливаннями вмюту окремих мшеральних елеменлв у продукцп бджшьництва, зокрема в бджолиному обшжж1, стшьниках, мед1 та ф1зико-х1м1чних показниюв якосп меду.
Висновки. У продукцп медоносних бджш, яю утримувалися в умовах оргашчного виробництва в зош Подшля встановлеш таю вщмшносп: нижчий вмют Сг - у бджолиному обшжж1, стшьниках, мед1; 2п - у бджолиному обшжж1, Си - у стшьниках пор1вняно до цих показниюв за умов традицшного виробництва. Бюлолчна цшнють та якють оргашчно! продукцп бджш за агроекололчних умов Подшля вщзначаеться кращим р1внем !хшх кшькюних показниюв на тл1 нижчо! концентраци важких метал1в, що може використовуватися для теоретичного обгрунтування метод1в оцшки оргашчно! продукцп бджшьництва та !хнього удосконалення й адаптацп вщповщно до м1жнародних вимог.
Перспективи подальших дослщжень. Доцшьно вивчити мшеральний склад тканин оргашзму медоносних бджш з врахуванням р1вня важких метал1в у тканинах окремих анатом1чних оргашв за агроекололчних умов традицшного й оргашчного виробництва, що буде предметом подальших дослщжень.
99
Лггература
1. Билалов Ф. С., Колупаев Б. I., Кот1в Ю. С., Мухарамова С. С., Скребнева Л. А. Контроль забруднення навколишнього середовища за допомогою бджш та продукпв бджшьництва (апимониторинг) // Казань: Вид-во КДУ. - 1991. - С.130-137.
2. Pashayan S. A. Svoystva migratsii tyazhelyih metallov [Properties of heavy metal migration]. Pchelovodstvo — Beekeeping, 2006, №9, pp. 12-13. (in Russian)
3. Bogdanov S. Haldimann M., Luginbuhl W., Gallmann P. Minerals in honey: environmental, geographical and botanical aspects, Jornal of Apicultural Research and Bee World, 2007, vol. 46 (4), pp. 269-275.
4. Гаева Д. В. Медоносные пчелы как обьект экологического мониторинга / Д. В. Гаева // Вестник РГУ им. И.Канта. - 2006. - Вып. 1. Естественные науки. -С.42 - 47.
5. Еськов Е.К. Содержание тяжелых металлов в почве, пчелах и их продуктах // Пчеловодство. — 2001. — № 4. — С. 14-15.
6. Захаренко М. О. Роль мшроелеменпв у життед1яльносп тварин / Захаренко М. О., Шевченко Л. В., Михальська В. М., Малюга Л. В., Скиба О. В. // Ветеринарна медицина Украши. - К., 2004. - № 2. - С.13-16.
7. Русакова Т. М. и др. Исследование токсических элементов в продуктах пчеловодства // Пчеловодство. - 2006. - № 9. - С. 10-13.
8. Ковальчук I. I., Федорук Р. С. Вмют важких метал1в у тканинах медоносних бджш за умов еколопчного та оргашчного виробництва // Бюлогш тварин // 2012. -Т.14, №1-2. -С. 311-315.
9. Макаров Ю. И. Пчелы и их продукты в экологическом мониторинге / Ю. И. Макаров, А. В. Овчинников, Е. Г. Жук // Пчеловодство.- 1995. - №1. - С. 1415.
Ю.Пашаян С. А. Свойства миграции тяжелых металлов // Пчеловодство. -2006. - № 9. - С. 12-13.
11.Федорук Р. С., Ковальчук I. I. Формування оргашчного виробництва продукцп бджшьництва та його наукове i нормативне забезпечення // Аграрний тиждень. - 2013. -№ 8-9 (262). - С. 24-25.
Стаття надшшла до редакци 2.03.2015
УДК 636.084.1: 087.7
Мазуренко М. О., д.с.-г.н., професор, Гуцол А. В., д.с.-г.н., професор,
Дацюк I. В., acnipaHT ©
Вгнницький нащоналъний аграрнийушеерситет
В1ДГОД1ВЕЛЬИ1 ПОКАЗНИКИ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ ПРИ ЗГОДОВУВАНН1 ПРЕМ1КС1В IHTEPMIKC
Показано, що згодоеуеання молодняку свиней, що еирощуетъея на м'ясо, ноеих npeMiKcie !нтермжс, сприяе збыъшенню середнъодобоеих npupocmie на 37 та 141 г, або на 5,5-21,0 %, а також зменшенню еитрат корму на 1 кг приросту на 0,18-0,75 ЕКО, або на 4,3-17,9 %.
Найвищ1 середнъодобовi прирости молодняку свиней були в заключну фазу год1вл (65-110 кг) - 796±30 г та 873±20 г eidnoeidno в 2 та 3 групах, що на 5,715,9 % еище контрольного р1вня.
© Мазуренко М. О., Гуцол А. В., Дацюк I. В., 2015
100
