Мікроскопічна будова орбітальної частки слізної залози людини зрілого віку Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

© Шерстюк О. О., Безкоровайна I. М., Кононов Б. С., СвЫцицька Н. Л., Гринь В. Г. УДК 611.846.4

Шерстюк О. О., Безкоровайна I. М., Кононов Б. С., Свнцицька Н. Л., Гринь В. Г.

М1КРОСКОП1ЧНА БУДОВА ОРБ1ТАЛЬНО1 ЧАСТКИ СЛ1ЗНО1 ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ ЗР1ЛОГО В1КУ

ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматолопчна академiя (м. Полтава)

vogrin2009@yandex.ua

Робота е фрагментом НДР «В1ков1 аспекти структурно! орган1зацИ оргаыв 1мунно1 системи, залоз шлунково-кишкового тракту та сечостатево! системи людини в норм1 I патологИ», № державно! рее-страцИ011би004192.

Вступ. У науков1й л1тератур1 е невелика ктькють роб1т, присвячених всеб1чному морфолопчному та стереолог1чному анал1зу структури огмзних залоз людини [10-13]. Це в першу чергу стосуеться до-слщження еп1тел1альних секреторних компонент1в в нормальних умовах функцюнування та при пато-лог1чних станах. Часте залучення сл1зних залоз в патолог1чн1 процеси призводитьдо порушення важ-ливих функц1й, що вимагае все б1льш детальних, сучасних знань про !х морфолог1чн1 особливостк Оц1нка морфолопчно! норми сл1зно! залози та !! зм1н п1д впливом р1зноман1тних чинник1в у людини до цих п1р залишаеться важливою задачею морфологи та офтальмолог!! [1,5,14]. Це е вагомим також з точки зору розумшня механ1зм1в утворення та видтення секрету сл1зно! залози людини в контекст! все час-тш виникаючого в кл1н1ц1 офтальмолог!! «синдрому сухого ока» [2,3,7].

Мета досл1дження. З'ясувати особливост1 бу-дови м1кроскоп1чно! будови орб1тально! частки сл1з-но! залози людини зр1лого в1ку.

Об'ект I методи досл1дження. Матер1алом для нашого досл1дження стали ш1сть препарат1в орб1-тально! частки сл1зно! залози людини зртого перю-ду розвитку, як1 отриман1 у Полтавському обласному патологоанатом1чному бюро будучи зареестрован1 ком1с1ею з б1оетики ВДНЗ Укра!ни «УМСА» (протокол № 119 в1д 03.12.2014 р.). На !х основ! отримано 12 сер1й посл1довних г1столог1чних зр1з1в, як1 за допо-могою свгглово! м1кроскоп1! вивчен1 по глибин1. Про-анал1зовано б1льш н1ж 1500 зр1з1в. Серед них були сер1! параф1нових (товщина 5 мкм) та нап1втонких зр1з1в (товщина 2-3 мкм). Параф1нов1 зр1зи були за-барвлен1 гематоксил1ном та еоз1ном, а нап1втонк1 0,1% розчином толущинового синього. Граф1чну фотореконструкц1ю виконували на основ! сер1й на-п1втонких зр1з1в [6,8].

Результати дослщження та 'Гх обговорення. Традиц1йно у сл1зн1й залоз1 вид1ляють дв1 частки: пальпебральну та орб1тальну, що е двома пор1вня-но об'емними, складно побудованими конгломератами окремих та багаточисельних, р1зно! величини «гронопод1бних залозок» [1,4,10]. «Гронопод1бн1 за-лозки» пальпебрально! частки сл1зно! залози скла-даються з секреторного еп1тел1ю, що формуе сл1по замкнен1 трубки, в яких видтяють к1нцев1 в1дцти I вивщы проточки, що мають р1зний ступ1нь розгалу-

ження. Найб1льш1 з них вщкриваються на поверхн1 кон'юнктиви.

Виконаний нами анал1з сер1й посл1довних пс-толог1чних зр1з1в показав, що в конгломерат! орб1-тально! частки сл1зно! залози людини, е можлив1сть видтення шдивщуальних часточок, що вщокрем-лен1 одна в1д одно! прошарками жирово! тканини. Всередин1 само! часточки !! еп1тел1альн1 компоненти (к1нцев1 в1дд1ли I вивщы протоки) дуже т1сно розта-шован1 один до одного. Про це свщчать вузьк1 штер-стиц1альн1 простори м1ж ними на зр1зах. На гютоло-г1чних препаратах юнцев1 в1дцти I вив1дн1 проточки орбггально! частки сл1зно! залози на перший погляд здаються хаотично розм1щеними у простор!, що утворюють своерщний «компаунд» залозистих та не залозистих тканинних компонент1в. Серед них при анал1з1 сер1й зр1з1в по глибин1, як I при дослщжены пальпебрально! частки сл1зно! залози, (що викона-не нами ран1ше), ми мали можливють вид1лити най-б1льш елементарн1 утворення - субчасточков1 се-креторн1 одиницк Особлив1стю !х будови е той факт, що серед еп1тел1альних екскреторних трубочок ми не визначали проточки з1 значним просв1том (вну-тр1шн1м д1аметром), як1 могли б слугувати «резервуарами» для накопичення рщини. Просв1ти б1льшост1 проточок тут пор1внян1 за розм1рами з просв1тами юнцевих в1дд1л1в залози, але !х ктькють та щтьнють на одиницю площини в1зуально значно б1льша. Ми також звернули увагу, що субчасточков1 секреторн1 одиниц1 сл1зно! залози людини зртого в1ку не мають типових вставних проточюв (в1дд1л1в), як1 б мали в сво!й ст1нц1 м1оеп1тел1альн1 кттини. Тому, при до-сл1дженн1 сермних г1столог1чних зр1з1в, створюеться враження про те, що юнцев1 в1дцти сл1зних залоз не мають окремого сполучного сегменту з системою вивщних протоюв. Отже, вони не повинн1 називатися ацинусами, в1рн1ше називати !х альвеолами. У сво!х досл1дженнях ми виходили з того, що частки сл1зно! залози людини е пол1мерними органами, що мають свою специф1ку. Тому, спочатку досл1дження ми ви-явили той р1вень структурно! орган1зац1! орб1тально! частки сл1зно! залози людини, яка б вщповщала по-няттю структурно-функцюнально! одиниц1. На нашу думку, нею можна вважати часточку сл1зно! залози. У часточц1 можна вид1лити дек!пька субчасточкових одиниць, що утворен1 сл1зними проточками най-меншого внутр1шнього д1аметру, як1 знаходяться на !х юнцевих розширеннях. Порожнина кожного к1нцевого в1дд1лу сл1зно! залози (орб1тальна частка) пов'язана з порожниною ттьки одн1е! сл1зно! трубочки, що примикае до не!. Зливаючись, вони форму-ють проточки бтьшого д1аметру. В об'ем1 часточки

проточки розташован радiально по вщношенню до аксiального внутрiшньо-часточкового проточку. Таю трубки здiбнi iнтегрувати ту або шшу кiлькiсть альве-олярно-тубулярних сукупностей, що нагадують ти-повий аденомер малих слинних залоз людини.

Таким чином, аналiз багатьох серiй пстолопчних зрiзiв i декомпозицiйний аналiз 1х графiчних фото-реконструкцiй дозволяе зробити висновок про те, що орбггальна частка слiзноI залози людини зртого вiку складаеться з багаточисельних, досить великих часточок, як мають практично той же принцип будо-ви, що i дослiдженi та описан нами ранiше часточ-ки пальпебрального вщдшу слiзноI залози та малих слинних залоз людини [9,11,12,14]. Кожна з них мае деюлька осьових вивщних (внутршньо-часточкових) проточкiв. (х розгалуження на всьому протязi оточен секреторними епiтелiальними компонентами у ви-глядi кiнцевих вiдцiлiв i вщповщних 1м найдрiбнiших термiнальних слiзних проточок, що утворюють в су-купност структурнi елементи гроноподiбноI форми.

Висновки

1. Орбтальна частка слiзноI залози людини зр^ лого вiку, як i пальпебральна, е полiмерним утво-рення в якому можливо видтення гроноподiбних часточок, що мають велику ктькють i утворенi бiльш елементарними субчасточковими одиницями - аде-номерами.

2. Кожна часточка мае деюлька осьових вивщних (внутршньочасточкових) проточюв.

3. У складi аденомера е один акЫальний (осьо-вий) проточок, що штегруе певну кiлькiсть кiнцевих вiдцiлiв. У складi аденомерiв не виявленi вставн вщ-дiли (проточки), якi типовi для слинних залоз.

4. Секреторн кiнцевi вщдши не мають значних кулястих розширень свого просвiту. В 1х стiнцi вщ-сутнi клiтини м'язового епiтелiю.

Таким чином, обидва вщдши (пальпебральний та орбiтальний) огизно! залози людини зрiлого вiку, за умов нормального функцюнування, мають аналопч-ну структурну iерархiю: частка, часточка, субчасточ-кова одиниця - аденомер, юнцевм вiдцiл.

Перспективи подальших дослщжень. В пода л ьш их наших дослiдженнях буде проведено по-рiвняльний, структурний топографiчний, стерео-логiчний та морфометричний аналiз секреторних компонентiв слiзноI залози людини, а саме системи вивщних протоюв пальпебрально! та орбiтальноI часток. Будуть з'ясованi мiкротопографiчнi особли-вост !х ГМЦР, зокрема венозно! ланки. Грунтуючись на отриманих стереологiчних, морфометричних, м^ кротопографоанатомiчних i гiстологiчних даних буде сформульовано положення щодо гщродинамки бю-логiчного об'екта (слiзна залоза) i механiзму секре-товидiлення по розгалуженим системам протоюв, як пальпебрально!, так i орбiтальноI !! часток.

Л^ература

1. Афанасьев Ю.1. Пстолопя: пiдручник / Ю.1. Афанасьев, Н.А. Юрша, 6.Ф. Котовський [та iH.]; пiд редакцieю Ю.1. Афанасьева, Н.А. ЮршоУ. - [5-е видання перероблене та доповнене]. - Москва, 2002. - 744 с.

2. Бржеський В.В. Ропвково-кон'юнктивальний ксероз ^агностика, клшка, лiкування) / В.В. Бржевський, 6.6. Сомов. -СПб.: Сага, 2002. - 142 с.

3. Бржеський В.В. Синдром сухого ока: сучасш аспекти дiагностики i лкування / В.В. Бржевський, 6.6. Сомов // Синдром сухого ока. — 2002. - № 1. - С. 3-9.

4. Гемонов В.В. Атлас з пстологп та ембрюлогп оргашв ротово' порожнини та зубiв / В.В. Гемонов, Е.Н. Лаврова, Л.1. Фалш.

- М.: ГОУ ВУНМЦМ РФ, 2003. - 96 с.

5. Денисов-Нкольський Ю.1. Морфолопчш критерй' оцiнки стану поверхонь зразюв бюлопчно' тканини / Ю.1. Денисов-Нiкольський, Л.А. Денисова, 1.В. Матвейчук, В.В. Розанов // Морфолопя. - 2004. - № 4. - С. 42.

6. Дюк В.А. 1нформацмш технологи в медико-бюлопчних дослщженнях / В.А. Дюк. - Санкт-Петербург, 2003. - 528 с.

7. Жабоедов Г.Д. Синдром «сухого ока». Клшка, дiагностика, лкування / Г.Д. Жабоедов, В.В. Юреев // Мистецтво л^вання.

- ^чень, 2004. - № 1 (007). - С. 36-41.

8. Костиленко Ю.П. Метод виготовлення пстолопчних препара^в рiвноцiнних натвтонким зрiзам велико' оглядово' поверхнi, для багатоцшьових морфологiчних дослiджень / Ю.П. Костиленко, 1.В. Бойко, 1.1. Старченко, О.К. Прилуцький // Морфолопя. - 2007. - Т. 132, 6. - С. 77-82.

9. Костиленко Ю.П. Структурно-функцюнальш одиниц слинно' та ^зно залоз / Ю.П. Костиленко, 1.В. Мислюк, 6.О. Дев'яткiн // Архiв анатомп, пстологп та ембрюлогп. - 1986. — Т. ХС1, № 9. - С. 80-86.

10. Луцик О. Пстолопя людини / О. Луцик, А. Хватова, К. Кабак, Ю. Чайковсьюй. — «Книга плюс». — Ки'в, 2007. - С. 505-515.

11. Пшюпн А.В. Структурна оргашза^я та морфометричш параметри системи екскреторних протоюв пщнебшних залоз людини / А.В. Пшюпн // Актуальш проблеми сучасно' медицини. Вюник Укра'нсько' медично' стоматолопчно' академп. -Полтава, 2007. - Т. 7. - Вип. 4 (20). - С. 278-281.

12. Пшюпн А.В. Сучасш уявлення про структуру та функцп малих слинних залоз людини / А.В. Пшюпн // Актуальш проблеми сучасно' медицини. Вюник Укра'нсько''' медично' стоматолопчно' академй'. - Полтава, 2007. - Т. 7. - Вип. 3 (19). - С. 207211.

13. Сапш М.Р. Питання класифкацп та закономiрностi будови малих залоз у стшках порожнистих внутршшх оргашв / М.Р. Сапш, Д.Б. Никитюк, А.М. Шестаков // Морфолопя. - 2006. - Т. 129. - С. 18-22.

14. Шерстюк О.О. Просторово-морфолопчна характеристика епiтелiальних мкрокомплекав пщнебшно' залози новонарод-женого / О.О. Шерстюк // Актуальш проблеми сучасно' медицини. - 2003. - Т. 3, вип. 1. - С. 28-32.

УДК 611.846.4

М1КРОСКОП1ЧНА БУДОВА ОРБ1ТАЛЬНО'|' ЧАСТКИ СЛ1ЗНО1 ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ ЗР1ЛОГО В1КУ Шерстюк О. О., Безкоровайна I. М., Кононов Б. С., Свшцицька Н. Л., Гринь В. Г.

Резюме. Оцшка M0рф0Л0ГiчH0I норми ^зно! залози та II 3MiH пщ впливом pi3HOMaHiTHMX чинниюв у лю-дини до цих nip залишаеться важливою задачею морфологiI та офтальмологи. Матерiалом для дослiдження стали шисть пpепаpатiв оpбiтальноI частки слiзноI залози людини зpiлого пеpiоду розвитку. На !х основi отри-мано 12 серм послiдовних гiстологiчних зpiзiв, як за допомогою свiтловоI мiкpоскопiI вивчен по глибинi. Пpоаналiзовано бiльш ыж 1500 зpiзiв. Таким чином, обидва вщдши (пальпебральний та оpбiтальний) ^зно! залози людини зpiлого вiку, за умов нормального функцюнування, мають аналопчну структурну iеpаpхiю: частка, часточка, субчасточкова одиниця - аденомер, юнцевм вщдш.

Ключовi слова: слiзна залоза, орбтальна частка, свiтлова мiкpоскопiя, аденомер.

УДК 611.846.4

МИКРОСКОПИЧЕСКОЕ СТРОЕНИЕ ОРБИТАЛЬНОЙ ДОЛИ СЛЕЗНЫХ ЖЕЛЕЗ ЧЕЛОВЕКА ЗРЕЛОГО ВОЗРАСТА

Шерстюк О. А., Бескоровайная И. Н., Кононов Б. С., Свинцицкая Н. Л., Гринь В. Г.

Резюме. Оценка морфологической нормы слезной железы и ее изменений под влиянием различных факторов у человека до сих пор остается важной задачей морфологии и офтальмологии. Материалом для исследования стали шесть препаратов орбитальной части слезной железы человека зрелого возраста. На их основе получено 12 серий последовательных гистологических срезов, которые с помощью световой микроскопии изучены по глубине. Проанализированы более 1500 срезов. Таким образом, оба отдела (паль-пебральный и орбитальный) слезной железы человека зрелого возраста, в условиях нормального функционирования, имеют аналогичную структурную иерархию: доля, долька, субдольчастая единица - аденомеры, конечной отдел.

Ключевые слова: слезная железа, орбитальная часть, световая микроскопия, аденомер.

UDC 611.846.4

MICROSCOPIC STRUCTURE OF THE LACRIMAL GLAND ORBITAL SHARE OF HUMAN ADULTHOOD

Sherstuk O. A., Beskorovainaya I. N., Kononov B. S., Svintsitskаyа N. L., Нгуп V. G.

Abstract. Frequent involvement of the lacrimal glands in the pathological processes leads to disruption of important functions that require more detailed, current knowledge on their morphological characteristics. Evaluation of morphological rules of the lacrimal gland and its changes under the influence of various factors in humans is still an important task of morphology and ophthalmology.

The material for the study were six drugs orbital part of lacrimal gland mature man. On this basis, it produced a series of 12 consecutive histological sections, which by means of light microscopy are studied in depth. Analyzed more than 1500 sections. Among them was a series of paraffin (thickness 5 mcm) and polutorka slices (thickness 2-3 mcm). Paraffin sections were stained hematoxylin and eosina and Napster 0.1% solution tauginas blue. Graphic featurecontrol performed on the basis of a series polutorka slices.

Traditionally in the lacrimal gland secrete two lobes: palpebral and orbital, both of which are relatively bulky, complex conglomerates of separate and numerous, of different sizes «botryoidal pieces of gland». «Botryoidal pieces of glands» palpebrale shares of the lacrimal gland consists of a secretory epithelium that forms a blindly closed tube, in which the release of the end sections and pin grooves having different degree of branching. Our analysis of serial histological sections showed that the conglomerate of the orbital lobe of the lacrimal gland of a selection of individual particles, which are separated from each other layers of adipose tissue. Within the segments of its epithelial components (end divisions and excretory ducts) is very closely located to each other. Among them the analysis of series of sections in depth, as in the study palpebrale shares of the lacrimal gland (which is made by us earlier), we had the opportunity to highlight the most basic education - subcostal secretory units. The peculiarity of their structure is the fact that among the epithelial excretory tubules, we have not defined the groove with a considerable lumen (internal diameter), which could serve as «reservoirs» for accumulation of fluid. Therefore, in the study of serial histological sections, the impression that the ultimate divisions of the lacrimal glands do not have a separate connecting segment with a system of excretory ducts. Consequently, they should not be called acini, or rather to call their alveoli.

Therefore, the orbital part of the lacrimal gland of a man of Mature age, as palpebrata is a polymer education in the allocation of botryoidal slices having a large number of educated and more elementary subcostatum units - adenomera. In the composition of adenomera there is one axial (axial) grooves, integrates a certain number of leaf divisions. In the composition adenomera is not detected, the plug-in sections (grooves), which are typical for salivary glands. Secretory end departments do not have significant spherical extension of its lumen. The wall of the missing muscle cells of the epithelium.

Thus, two divisions (palpebral and orbital) lacrimal gland man of mature age, in normal operating conditions, have similar structural hierarchy: share, slice, adenomeres, the final section.

Keywords: lacrimal gland, orbital part, light microscopy, adenomeres.

Рецензент — проф. Врошенко Г. А.

Стаття надшшла 19.09.2016 року