CC BY
54
© І. І. Соколова, М. В. Прокопова
УДК 616. 31-022-053. 2-056. 263-056. 7
1.1. Соколова, М. В. Прокопова
МІКРОЕКОЛОГІЯ ЗУБНОЇ БЛЯШКИ У ДІТЕЙ З ВРОДЖЕНОЮ ГЛУХОТОЮ
Харківський національний медичний університет (м. Харків)
Дана робота є фрагментом планової науково-дослідної тематики кафедри стоматології Харківського національного медичного університету «Розробка та обґрунтування принципів профілактики карієсу зубів та захворювань тканин пародонту у дітей з вадами слуху», № державної реєстрації 010611001858.
Вступ. За даними Всесвітньої організації охорони здоров>я, в економічно розвинутих країнах світу, в тому числі США і країнах Західної Європи, на глухоту страждає від 0,1 до 0,4% новонароджених дітей, а до 2020 року кількість людей з порушенням слуху збільшиться на 30%. Станом на січень 2008 року в Україні налічується близько 300 тисяч дітей з порушенням слуху, 11 тисяч з яких страждають на глухоту [4].
Організм людини є цілісною системою, тому, безперечно, існує взаємозв’язок між патологічними станами різних за функціями органів та систем. Широко вивчаються особливості стоматологічного статусу у дітей з різноманітною соматичною патологією, багато робіт присвячено вивченню розповсюдженості та інтенсивності карієсу у дітей з психоневрологічними розладами, дисплазією сполучної тканини [2, 11, 13]. Оскільки глухота або приглухуватість як хвороба не має ізольованого характеру, вона тісно пов’язана як з психоемоційним, так і з соматичним станом організму в цілому. Вроджена глухота часто призводить до затримки інтелектуального, психічного та фізичного розвитку дитини. Проте особливості стоматологічного статусу у дітей з вадами слуху, у тому числі з вродженою глухотою, залишались, дотепер, практично не вивченими.
У патогенезі стоматологічних захворювань, беззаперечно, важливу роль відіграють порушення мікробіоти, оскільки порожнина рота є екологічною системою, в якій зовнішні фактори динамічно взаємодіють з внутрішніми, зберігаючи при цьому стан рівноваги [1, 7]. З метою оптимізації стоматологічної допомоги та профілактики стоматологічних захворювань проведені дослідження складу мікробіоценозу порожнини рота у дітей, що страждають на захворювання шлунково-кишкового тракту, цукровий діабет, мають аномалії щелепно-лицевої області [6, 9, 15]. Однак особливості мікроекології порожнини рота у дітей зі слуховою депривацією є мало вивченими.
Тому метою дослідження стало встановлення мікробіологічної характеристики зубної бляшки у дітей з вродженою глухотою у порівнянні з практично здоровими дітьми.
Об’єкт і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети обстежено 99 дітей з вродженою глухотою, віком від 6 до 16 років, які навчалися в Харківському обласному спеціальному загальноосвітньому навчально-виховному закладі для дітей з вадами слуху м. Харкова. Обстежені діти не знаходилися на диспансерному нагляді з приводу іншої соматичної патології або мали соматичну патологію в стані компенсації. До контрольної групи увійшли 43 дитини першої групи здоров’я без патології слуху віком від 6 до 16 років, що навчалися Харківському ліцеї № 149. Основна та контрольна групи формувались за одними и тими ж критеріями включення/виключення, окрім вродженої патології, що вивчалась.
Матеріалом для дослідження була мікрофлора зубного нальоту пришийкової ділянки зубів у пацієнтів основної та контрольної груп. Для забору та транспортування матеріалу, який у всіх обстежених забирали вранці натщесерце, використовували транспортну систему з середовищем Стюарта (Meus s. r. l., Італія).
Мікробіологічні дослідження, які включали в себе визначення якісного та кількісного складу мікробіоценозу зубної бляшки, проводили згідно з діючими нормативними документами за загальноприйнятими методиками [3, 8, 10, 12]. Для вилучення аеробної та факультативно-анаеробної мікрофлори використовували метод послідовних десятикратних розведень з кількісним висівом матеріалу на поживні середовища. Посіви здійснювали на 5% кров’яний агар, середовище Ендо, ентерококагар, жовтково-сольовий агар для вилучення аеробних та факультативно-анаеробних бактерій, середовище Сабуро - для дріжджеподібних та пліснявих грибів. Анаеробні бактерії вилучали шляхом висіву на агар Шедлера з ростовими добавками. Посіви інкубували при 37 0С від 24 до 120 годин у аеробних або анаеробних умовах у залежності від групи мікроорганізмів, які досліджувались. Анаеробні умови створювали за допомогою газогенеруючих пакетів у мікроанаеростаті.
Ідентифікацію вилучених культур бактерій здійснювали за морфологічними, культуральними, біохімічними ознаками згідно з „Визначником бактерій Берджі”, 1997; ідентифікацію штамів грибів - за „Визначником патогенних і умовно патогенних грибів”, 2001 за стандартними методиками.
90 Л 80 •2 70 •— 60 О 50
"40
.s 30 Ш .t 20
.О 10
0
83:3- 'Л'Л1',1'..
WWW 63 6
www SSSW-.
WWW
4W\W 14 3 15 2 18,2
sssws WWW
Щ 0 0 1 2
діти контрольної групи діти з вродженою глухотою
■ 2-х компонентні Я4-х компонентні Иб-ти компонентні
□ 3-х компонентні Об-ти компонентні
Кількість мікроорганізмів визначали шляхом підрахунку колонієутворюючих одиниць у 1 г матеріалу та виражали у десяткових логарифмах (lg КУО/г).
Формування бази даних за результатами досліджень здійснювалось у програмі Microsoft Excel, 2007. Статистичну обробку результатів досліджень проводили за допомогою пакету програм «Statists v. 8. 0». Розраховували середньоарифметичне значення кількісних показників, представлених у тексті у вигляді (M±m), де М - вибіркове середнє, m - похибка середнього. Результати опису якісних показників (частота вилучення) виражали у процентному співвідношенні. У всіх процедурах статистичного аналізу розраховувався
Рис. Кількісна характеристика мікробних асоціацій, ізольованих з зубної бляшки дітей з вродженою глухотою та дітей контрольної групи.
Таблиця 1
Характеристика мікробіоценозу, ізольованого з зубної бляшки дітей з вродженою
глухотою та дітей контрольної групи
Частота вилу- Діти з вродженою глухотою (n=99) Діти контрольної групи (n=42)
чення мікроорганізмів (%) Представники родів та видів мікроорганізмів Кількість вилучених штамів (абс) Представники родів та видів мікроорганізмів Кількість вилучених штамів (абс)
Acinetobacter spp 8 Corynebacterium spp 3
Veillonella spp 8 Haemophillus spp 3
Peptostreptococcus spp 7 Stomatococcus spp 3
S. pyogenes 7 Staphylococcus spp 2
Lactobacillus spp 5 Candida spp 2
Moraxella spp 4 Gemella sp 1
< 10,0 % P. aeruginosa 3 L. buccalis 1
Aspergillus spp 2
Bacillus spp 2
Gemella sp 1
Micrococcus sp 1
M. morganii 1
Peptococcus sp 1
L. buccalis 19 Lactobacillus spp 7
Actinomycetes spp 16 Peptostreptococcus spp 7
Porphyromonas spp 15 Veillonella spp 7
Bacteroides spp 14 Enterococcus spp 6
E. coli 14 A. viridans 5
10,1-20,0 % Prevotella spp 14
Candida spp 14
Corynebacterium spp 13
Haemophillus spp 12
Klebsiella spp 10
Stomatococcus spp 10
20,1-30,0 % Staphylococcus spp 29
Enterococcus spp 26
30,1-50,0 % Neisseria spp 31 Neisseria spp 15
Fusobacterium spp 31
> 50,0 % Streptococcus spp з а-гемолітичними властивостями 85 Streptococcus spp з а-гемолітичними властивостями 69
Таблиця 2
Щільність мікробної колонізації зубної бляшки дітей з вродженою глухотою та дітей
контрольної групи
№ п/п Представники родів та видів мікроорганізмів Діти з вродженою глухотою (lg КУО/г) (M±m) Діти контрольної групи (lg КУО/г) (M±m)
1 Аероби та факультативні анаероби Streptococcus spp з á-гемолітичними властивостями 5,8±0,19 4,1±0,15*
2 Enterococcus spp 5,5±0,19 4,0±0,1*
3 Stomatococcus spp 4,1±0,23 3,5±0,09
4 Staphylococcus spp 3,3±0,0б 3,2±0,05
5 Gemella sp 3,1 3,2
б Corynebacterium spp 4,1±0,2б 3,3±0,18
7 Lactobacillus spp 3,4±0,17 3,7±0,11
8 Haemophillus spp 4,8±0,19 3,3±0,1*
9 Neisseria spp 5,2±0,22 4,1±0,14*
10 S. pyogеnеs 4,2±0,29
11 Micrococcus sp 3,4
12 Bacillus spp 3,4±0,15
13 Acinetobacter spp 3,9±0,18
14 Moraxella spp 4,2±0,27
15 E. coli 3,4±0,09
1б Klebsiella spp 3,5±0,13
17 M. morganii 3,б
18 P. aeruginosa 4,5±0,б1
19 A. viridans 4,2±0,14
20 Анаероби L. buccalis 3,9±0,14 3,0
21 Peptostreptococcus spp 4,4±0,38 3,б±0,19
22 Veillonella spp 4,0±0,42 4,0±0,22
23 Peptococcus sp 4,0
24 Actinomycetes spp 4,2±0,19
25 Bacteroides spp 4,0±0,24
2б Porphyromonas spp 4,3±0,2
27 Prevotella spp 4,4±0,25
28 Fusobacterium spp 4,4±0,17
29 Дріжджеподібні та Candida spp 3,1±0,09 3,2±0,1
30 плісняві гриби Aspergillus spp 3,1±0,1
Примітка: * різниця достовірна між показниками (р<0,05).
досягнутий рівень значимості (р), при цьому критичний рівень значимості у даному дослідженні приймався рівним 0,05. Перевірку гіпотези про рівність генеральних середніх у двох групах, що порівнювались, проводили за допомогою непараметричного критерію Вілкоксона-Манна-Уітні для незалежних вибірок, процентні співвідношення - за допомогою критерію %-квадрат.
Результати досліджень та їх обговорення. Мікробіоценози зубної бляшки у дітей з вродженою глухотою та у практично здорових дітей складались з аеробної, факультативно-анаеробної та анаеробної мікрофлори. Штами бактерій та дріжджеподібних грибів персистували в асоціаціях з 2-6 представників мікробного світу (рис.).
Двохкомпонентні асоціації вилучено у поодиноких випадках у дітей обох груп, 3-х компонентні мікробіоценози зустрічались у практично здорових дітей у 5,5 разів частіше, ніж у дітей з вродженою глухотою (р<0,01). Натомість, асоціації з 4-6 ізолятів визначено у 83,8% дітей основної групи проти 14,3% обстежених контрольної групи (р<0,01).
Загалом у дітей з вродженою глухотою вилучено 403 штами мікроорганізмів, що у середньому склало (4,4±0,7) ізоляти на одного обстеженого. У дітей групи порівняння ізольовано 131 вид мікроорганізмів (у середньому (3,1±0,4) штам) (р<0,01).
Ротова порожнина є відкритою екосистемою для найрізноманітніших мікроорганізмів і являє собою один з найбільш заселених біотопів людини. Але
Таблиця з
Мікробіологічна характеристика а-гемолітичних стрептококів, ізольованих з зубної' бляшки дітей з вродженою глухотою та дітей контрольної групи
№ п/п Види а-гемолітичних стрептококів Частота вилучення та концентрація а-гемолітичних стрептококів
Діти з вродженою глухотою (n=99) Діти контрольної групи (n=42)
частота вилучення (%) концентрація lg КУО/г (M±m) частота вилучення (%) концентрація lg КУО/г (M±m)
1 S. mitis 10,1 3,9±0,55 20,0 3,6±0,07
2 S. mutans 39,4 6,5±0,17 20,0* 3,9±0,15*
3 S. oralis 14,1 4,2±0,37 22,2 4,2±0,19
4 S. salivarius 4,0 4,5±1,02 51,1* 4,2±0,13
5 S. sanguis 18,2 7,1±0,3 40,0* 4,3±0,19*
Примітка: * різниця достовірна між показниками (р<0,05).
видовий склад автохтонної мікрофлори здорової людини варіює досить обмежено, що підтримується фізіологічними процесами та місцевими захисними механізмами. Тому оцінити одержані результати можливо лише у світлі популяційної характеристики мікрофлори, тобто якісного складу асоціацій та щільності мікробної колонізації зубної бляшки.
Структура мікробіоценозів зубної бляшки у дітей з вродженою глухотою вирізнялась як у кількісному так і якісному відношенні: видовий склад представляли 27 родів бактерій та 2 роди пліснявих та дріжджеподібних грибів у середніх кількостях від lg 3,1 до lg (5,8±0,19) КУО/г. Суттєво меншим різноманіттям видового складу (ізольовано представників 13 родів бактерій та 1 роду дріжджеподібних грибів) та щільністю заселення (максимальні показники становили lg (4,2±0,14) КУО/г) характеризувались мікробіоценози обстеженого біотопу у дітей контрольної групи (табл. 1, 2).
Мікрофлора обстеженого біотопу у дітей контрольної групи у переважній більшості представлена грампозитивними бактеріями (а-гемолітичні стрептококи, аерококи, ентерококи, коринебактерії, лактобактерії, пептострептококи) та нейссеріями, вейллонеллами, що узгоджується з даними літератури [1, 7].
Пришийкову ділянку зубів у дітей з вродженою глухотою, окрім вказаних мікроорганізмів (за виключенням аерококів), активно колонізували представники анаеробних грамнегативних бактерій (фузобактерії, бактероїди, превотели, порфи-ромонади) та актиноміцети. Персистенція вказаних мікроорганізмів за результатами багаточисельних досліджень приводить до виникнення патологічних процесів у пародонті [1, 5, 7]. Крім цього, у вказаної групи дітей виявлено у 10-20 % персистенцію ентеробактерій та неферментуючих грамнегативних бактерій (клебсієли, кишкові палички, ацинето-бактери, псевдомонади), які не входять до складу резидентної оральної мікрофлори. У 15 обстежених дітей основної групи вилучено штами S. aureus та S. pyogеnеs у кількості lg (3,2±0,06) та lg (4,2±0,29) КУО/г відповідно, які є визнаними етіологічними чинниками гнійно-запальних процесів.
Слід зазначити, що у дітей з вродженою глухотою щільність колонізації обстеженого біотопу представниками резидентної мікрофлори (а-гемолі-тичні стрептококи, ентерококи, нейссерії) була у 10-80 разів вища, ніж аналогічних ділянок у дітей контрольної групи (р<0,05).
Окремої уваги заслуговує видовий склад вилучених а-гемолітичних стрептококів, які у дітей основної групи вилучено у 87,3 % обстежених та у 100,0 % дітей групи порівняння (табл. 3).
Статистичні відмінності визначено між персис-тенцією штамів S. mutans, S. sanguis як за частотою вилучення, так і за щільністю колонізації пришийкової ділянки зубів у дітей основної та контрольної груп (р<0,05). Так, знахідки штамів S. mutans були удвічі частіше у концентрації, що у 300-500 разів перевищували значення, одержані при обстеженні дітей групи порівняння (р<0,01). Вказаний вид а-гемолітичних стрептококів за даними літератури є визнаним чинником каріозних процесів як у дітей, так і у дорослих [7, 14]. Штами S. sanguis навпаки, більш часто вилучені у дітей без патології слуху, але їх концентрація була у 300-330 разів нижча. Ізоляти S. salivarius, які є представниками автохтонної не-патогенної мікрофлори порожнини рота, у 12,8 разів рідше колонізували обстежений біотоп у дітей з вродженою глухотою.
Висновки. Результати проведених досліджень свідчать про значні відмінності якісного та кількісного складу мікробіоценозу зубної бляшки у дітей з вродженою глухотою та у дітей контрольної групи. Співставлення частоти вилучення та щільності мікробної колонізації окремих представників мікробіоценозів показало істотне збільшенням персистенції у вказаному біотопі як представників резидентної мікрофлори порожнини рота так і облігатних анаеробних бактерій (Fusobacterium spp, Bacteroides spp, Prevotella spp, Porphyromonas spp), ентеробактерій, неферментуючих грамнегативних бактерій (Acinetobacter spp, P. aeruginosa), S. aureus та S. pyogеnеs. Вилучення карієсогенних штамів S. mutans були удвічі частіше у концентрації, яка статистично перевищували значення, одержані при обстеженні дітей групи порівняння (lg (6,5±0,17) КУО/г проти lg (3,9±0,15) КУО/г) (р<0,01).
Перспективи подальших досліджень. статусу. Вказане потребує подальшого обґрунтування
Виявлені особливості мікробіоценозу зубної бляшки та розробки лікувально-профілактичних заходів, які
у дітей з вродженою глухотою є несприятливим адекватно запобігатимуть розвитку стоматологічних
прогностичним критерієм щодо їх стоматологічного захворювань у дітей зі слуховою депривацією.
Література
1. Байдалка І. Д. Біоценоз ротової порожнини як індикатор здоров’я дітей підліткового віку / І. Д. Байдалка // Annals of Mechnikov Institute. - 2010. - № 1. - С. 34-36. - Режим доступу: www . imiamn . org . ua / journa l
2. ^зняк H. Б. Стоматологічний статус дітей із супутньою соматичною патологією / H. Б. ^зняк, O. І. Годованець // Буковинський медичний вісник. - 2010. - Т. 14, № 1 (53). - С. 45-47.
3. Методичні рекомендації «Лабораторна діагностика гнійно-запальних захворювань, обумовлених аспорогенними анаеробними мікроорганізмами» MOЗ України. - Харків, 2000. - 35 с.
4. Проект Розпорядження ШУ «Про схвалення Kонцепції Державної програми «Слух» на 2008-2012 роки» 21. 05. 2008 http://www. moz. gov. ua/ua/portal/dn_20080521_0. html.
5. Шинчуковська Ю. O. Характеристика видового складу пародонтопатогенної мікрофлори в ротовій рідині при хронічному катаральному гінгівіті у підлітків / Ю. O. Шинчуковська // Вісник проблем біології і медицини. - 2013. -Вип. 1, Т. 1 (98). - С. 261-264.
6. Гаврилова O. A. Мониторинг чувствительности к антибиотикам микрофлоры полости рта у практически здоровых детей и больных хроническим гастродуоденитом / O. A. Гаврилова, Б. H. Давыдов, Ю. В. Червинец, В. М. Червинец // Стоматология. - 2009. - № 6. - С. 62-65.
7. Зеленова E. Г. Микрофлора полости рта: норма и патология: Учебное пособие / E. Г. Зеленова, М. И. Заславская, E. В. Салина, С. П. Рассанов. - Hижний Новгород : Издательство НГМА, 2004. - 158 с.
8. ^инико-микробиологические исследования при парадонтитах. - Москва, 1987. - 21 с. - (Нормативный документ МЗ СССР. Методические рекомендации).
9. ^вач И. В. Микроэкология полости рта у детей с расщелинами твердого и мягкого неба / И. В. ^вач, М. Ю. Пивоваров // Современная стоматология. - 2012. - № 3. - С. 86-90.
10. Лабинская A. С. Oбщая и санитарная микробиология с техникой микробиологических исследований / A. С. Лабинская, A. П. Блинкова, A. С. Eщина. - М.: Медицина, 2004. - 576 с.
11. Паничева E. С. Стоматологический статус, психофизические характеристики и метаболические показатели у детей с дисплазией соединительной ткани: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.01.14 «Стоматология» / E. С. Паничева. -^асноярск, 2012. -24 с.
12. Приказ №535 <Юб унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений» МЗ СССР от 22. 04. 1985 г. - 123 с.
13. Савичук H. O. Oценка стоматологического статуса детей с психоневрологическими расстройствами / H. O. Савичук, С. A. Дзюба, Л. В. Степаненко // Современная стоматология. - 2011. - № 4. - С. 46-50.
14. Bacteria of dental caries in primary and permanent teeth in children and young adults / J. A. Aas, A. L. Griffen, S. R. Dardis
[at al.] // J. Clin. Microbiol. - 2008. - Vol. 46, №4. - Р. 1407-1417.
15. The Influence of Type-1 Diabetes Mellitus on Dentition and Oral Health in Children and Adolescents / R. Orbak, S. Simsek,
Z. Orbak [at al.] // Yonsei Medical Journal. - 2008. - Vol. 49, №3. - Р. 357-365.
УДК 616. 31-022-053. 2-056. 263-056. 7
МІКРОЕКОЛОГІЯ ЗУБНОЇ БЛЯШКИ У ДІТЕЙ З ВРОДЖЕНОЮ ГЛУХОТОЮ
Соколова І. І., Прокопова М. В.
Резюме. У статті представлена характеристика мікробіоценозу зубної бляшки у дітей з вродженою глухотою у порівнянні із практично здоровими дітьми без патології слуху. Встановлено істотні відмінності якісного та кількісного складу мікрофлори обстежених біотопів. У дітей зі слуховою депривацією визначено збільшення частоти вилучення та щільності мікробної колонізації як представників резидентної мікрофлори порожнини рота так і облігатних анаеробних бактерій, ентеробактерій, неферментуючих грамнегативних бактерій, S. aureus, S. pyogenes, S. mutans. Виявлені особливості мікробіоценозу зубної бляшки у дітей з вродженою глухотою є несприятливим прогностичним критерієм щодо їх стоматологічного статусу.
Ключові слова: мікрофлора зубної бляшки, вроджена глухота, діти.
УДК 616. 31-022-053. 2-056. 263-056. 7
МИКРОЭКОЛОГИЯ ЗУБНОЙ БЛЯШКИ У ДЕТЕЙ С ВРОЖДЕННОЙ ГЛУХОТОЙ
Соколова И. И., Прокопова М. В.
Резюме. В статье представлена характеристика микробиоценоза зубной бляшки у детей с врожденной глухотой в сравнении с практически здоровыми детьми без патологии слуха. Установлены существенные отличия качественного и количественного состава микрофлоры обследованного биотопа. У детей со слуховой депривацией определено увеличение частоты выделения и плотности микробной колонизации как представителей резидентной микрофлоры полости рта так и облигатных анаэробных бактерий, энтеробактерий, неферментирующих грамотрицательных бактерій, S. aureus, S. pyogenes, S. mutans. Выявленные особенности микробиоценоза зубной бляшки у детей с врожденной глухотой могут являются неблагоприятным прогностическим критерием относительно их стоматологического статуса.
Ключевые слова: микрофлора зубной бляшки, врожденная глухота, дети.
UDC 616. 31-022-053. 2-056. 263-056. 7
Microecology of Dental Plaque in Children with Congenital Deafness
Sokolova I., Prokopova M.
Summary. Introduction. The article contains comparison of dental plaque flora in congenitally deaf children and in children with normal hearing.
Materials and methods: 99 congenitally deaf children with no associated somatic pathology, aged 6-16 years old were examined. 43 children with normal hearing and with no associated somatic pathology formed comparison group.
This study investigated the qualitative and quantitative bacterial composition in cervical dental plaque. The material was sampled on an empty stomach in the morning. Microbiological investigation was conducted in accordance with generally accepted method.
Results. Qualitative and quantitative bacterial composition in cervical dental plaque was statistically significantly different between two groups. In both groups of examined children microbiota of dental plaque was represented by two bacteria and fungi species in rare cases. Three bacteria and fungi species were present in children with normal hearing in 5. 5 times more often than in physically impaired children (р<0,01). 4-6 isolates were present in 83. 8% of children of index group over against 14. 3% in comparison group (р<0,01). The species composition of the microflora of cervical dental plaque of deaf children was represented by 27 genuses of bacteria and 2 genuses of mold and yeast-like fungi on the average from lg (3. 1±0. 1) to lg (5. 8±0. 19) CFU/g. Biotope that was investigated in children with normal hearing exhibited less varied species composition and seeding density: 13 genuses of bacteria and 1 genus of yeast-like fungi not acceding lg (4. 2±0. 14) CFU/g. Dental plaque flora in children of comparison group was presented by Gram-positive bacteria (a hemolytic streptococci, aerococci, enterococci, corynebacteria, lactic bacteria, peptostreptococci), Neisseria and veillonella. Recovery frequency and density of microbial colonization of indigenous microflora of oral cavity, obligate anaerobe bacteria (Fusobacterium spp, Bacteroides spp, Prevotella spp, Porphyromonas spp), Enterobacteriaceae, non-fermenting Gram-negative bacteria (Acinetobacter spp, P аeruginosa, ), S. aureus and S. рyogеnеs were significantly higher in children of index group. Colonization density for S. mutans strains in deaf children was twice as high as in the group of children with normal hearing and equeled lg (6. 5±0. 17) CFU/g and (3. 9±0. 15) CFU/g respectively. S. sanguis strains occurred 12. 8 times more rarely in deaf children comparing to children with normal hearing but their quantity was from 300 to 330 times higher.
Conclusion. Revealed peculiarities of qualitative and quantitative bacterial composition of cervical dental plaque in children with congenital deafness could result in deterioration of their dental status. The findings suggest the need to develop preventive and curative interventions that will prevent the development of dental disease in children with hearing disorders.
Key words: dental plaque flora, congenital deafness, children.
Рецензент - проф. Каськова Л. Ф.
Стаття надійшла 12. 06. 2013 р.
