CC BY
49
УДК378.147:725.94 Асист. Н.М. Крупа, канд. бюл. наук -
Бтоцертвський НА У
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛ1НИ "КОНСЕРВАЦ1Я, РЕКОНСТРУКЦ1Я ТА РЕСТАВРАЦ1Я САДОВО-ПАРКОВИХ ОБ'£КТ1В" У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Подано матерiали щодо методики викладання дисциплши "Консервацiя, ре-конструкцiя та реставращя садово-паркових об'eктiв" у вищих навчальних закладах Ук-ра!ни. Встановлено, що метою викладання курсу е оволодшня студентами теоретични-ми основами дисциплши та формування знань, вмiння та навичок практичного застосу-вання отриманих знань шд час створення проек™ з вiдновлення пам'яток садово-паркового мистецтва. Показано методичш пiдходи до вивчення дисциплши: роль шдивщу-ального завдання самостшно! роботи та натурного спостереження у формуванш iнже-нера садово-паркового господарства.
Ключовг слова: консерващя, реконструкцiя, реставрацiя, вщновлення, швентари-зацiя, малi архiтектурнi форми, дорожньо-стежкова мережа.
"Консерващя, реконструкщя та реставращя садово-паркових об'екпв" е одшею 1з провщних фахових дисциплш у навчанш студенлв з1 спещальносп "Садово-паркове господарство". Вщомо, що дисциплша базуеться на матерь алах щодо застосування науково-архггектурних критерпв, естетичних принци-тв 1 технологш вщновлення садово-паркових об'екпв (комплекшв). Вивчення дисциплши закладае "фундамент" у тдготовщ фах1вщв садово-паркового гос-подарства, як волод1ють питаннями щодо м1жнародного досв1ду та готов1 до використання метод1в 1 технологш консервацп, реконструкцп та реставрацп са-дово-паркових комплекив ус1х категорш. Знання дисциплши е обов'язковим елементом квал1фжацп шженера садово-паркового господарства.
Досвщ реконструкцп та реставрацп садово-паркових об'екпв висвгтлено в наукових працях впчизняних та заруб1жних вчених, зокрема Ю.А. Бондаря, В.А. Агальцово!, Л.1. Рубцова, А. Д. Жирнова, Ю.А. Клименка, С.1. Кузнецова та ш. [1, 4, 5]. Проте серед науковщв немае едино! точки зору щодо методики викладання ще! дисциплши у вищих навчальних закладах Укра!ни. Також мало-вивченим залишаеться питання про доцшьшсть використання нових буд1вель-них матер1ал1в тд час проведення робп з вщновлення садово-паркового об'екта. Постае запитання: "Чи не втратять об'екти свое! юторично! щнносп, з появою нових в1янь?"
Мета роботи - висвгтлення власного бачення щодо методики викладання курсу "Консерващя, реконструкщя та реставращя садово-паркових об'екпв" у Бшоцерювському нащональному аграрному ушверситеп.
"Консерващя, реконструкщя та реставращя садово-паркових об'екпв" е професшно-ор1ентованою нормативною дисциплшою. Типово! програми для !! викладання у вищих навчальних закладах Укра!ни немае. Мною було розробле-но робочу програму за кредитно-модульною системою оргашзацп навчального процесу для студентав денно! форми навчання, напряму тдготовки 7.09010303 - "Садово-паркове господарство".
Метою викладання курсу "Консерващя, реконструкщя та реставращя са-дово-паркових об'екпв" е оволодшня студентами теоретичними основами дисциплши та формування знань, вмшь та навичок практичного застосування от-
риманих знань тд час створення проектiв з вщновлення пам'яток садово-паркового мистецтва.
Основним завданням, що вирiшуeгься у процеш вивчення дисциплши, е теоретична га практична тдготовка щодо засгосування методiв вiдновлення на реальних садово-паркових об'ектах рiзного функцiонального призначення.
Об'ектом е вичизняш та закордоннi садово-парковi комплекси, у яких проводилися i проводяться ресгаврацiйнi або реконсгрукцiйнi роботи.
Предметом е досвщ вiгчизняних та закордонних спещалюпв садово-паркового господарства стосовно методологи, методики i технологш консерваци, реконструкци та реставраци садово-паркових об'екпв.
"Консервацiя, реконсгрукцiя та реставращя садово-паркових об'екгiв" займае провiдне мюце в циклi ландшафтних дисциплiн, вона закладае основи для роботи спещалюта у галузi повернення до використання культурно! спад-щини садово-паркових комплекшв. Ця дисциплiна е мистецтвом дуже своерщ-ним, тому що мае справу з живим будiвельним матерiалом - рослинами, якi посгiйно розвиваються, змiнююгься, сгарiюгь, а тому потребують надежного професiйного нагляду i тдтримки. Якщо !х немае, то композици втрачають характер вигворiв мистецтва i перетворюються просто в зелеш насадження. Ця обставина стала одшею з основних причин, iз-за яких до нас дшшла вiдносно невелика кшьюсть паркiв-пам'ягкiв садово-паркового мистецтва. На сьогодш гi сади i парки, що збереглися, потребують дбайливого ставлення у !х використан-нi, вщновленш та адаптаци в сучасних умовах.
Основними методами вщновлення ландшафтних об'екпв е: реконструк-цiя, ресгаврацiя та консерващя.
У лiгерагурi пiд термшом "реконсгрукцiя" розумiюгь метод, що допус-кае перебудову окремих дiлянок ландшафтно! територи за збереження головно! композицшно! ще! iсгоричного об'екта та забезпечення спадкоемност нових i уже наявних елеменпв композици. Реконсгрукцiю проводять з метою покра-щення образу об'екта вщповщно до сучасних вимог оргашзаци паркiв, паркових композицiй та функщонального спрямування з використанням сучасних досяг-нень науки i гехнiки. Вона охоплюе послiдовне вивчення старовинного парку на основi наслiдуваносгi, застосування нових прийомiв планування, що допов-нюють збереженi елементи композици. У практищ найбiльш розповсюджена часткова або повна реконструкщя зелених насаджень iз збереженням функщонального змюту, планувально! основи i зовнiшнього благоустрою парку. Цей вид реконструкци проводять, якщо функщональне спрямування парку, зонуван-ня i змiст зон, архiтектурно-планувадьна органiзацiя, елементи благоустрою та iншi штучнi компоненти паркового середовища задовольняють всi вимоги вщ-вiдувачiв та запити мюта [5, 7].
Пiд реставрацiею розумтоть метод вiдновлення, що забезпечуе найбшьш повне вiдтворення в первiсному виглядi планувально! структури та композици об'екта, його ландшафпв, насаджень, водних систем, архпектурних споруд. Реставрацiя всього парку або окремих його компоненпв - застосування ради-кальних методiв змши елементiв ландшафту з метою отримання закшчених композицiй, характерних для певного перюду розвитку парку. Реставрацiя
об'екпв садово-паркового мистецтва - це процес творчий, вш не зводиться до буквального вщновлення композицн перiоду розквпу. За збереження стилютич-них особливостей ансамблю загалом необхщно, як правило, враховувати насту -пi нашарування, iз збереженими старими деревами, змiною призначення ансамблю, великою кшьюстю вiдвiдувачiв i ще цiлим рядом факторiв аж до сучасних методiв експлуатацн парку. Однак всi новi вимоги повинш бути так врахованi, щоб вони не порушували загального принципу виршення ансамблю перiоду його розквпу [6, 7].
Консерващя передбачае прийняття заходiв, спрямованих на збереження ландшафтних композицiй, насаджень, споруд !х укрiплення та запобiгання, можливим руйнуванням. Термiн "консервацiя" використовують у розумшш збереження i пiдтримання композицн парку без внесення яких-небудь змш у плануванш та об'емно-просторове вирiшення, але при цьому в ньому все ж буде продовжуватися рiст дерев i кущiв, i парк якоюсь мiрою буде змiнюватися [6].
Зпдно з навчальним планом на дисци^ну "Консервацiя, реконструкцiя та реставрацiя садово-паркових об'екпв" вiдводиться 30 год лекцш, 44 год ла-бораторних робп, пiдсумковий контроль у формi з^ку. Самостiйна робота студентiв - 52 год - включае написання реферапв, виконання iндивiдуадьних завдань, розроблення проекпв вiдновлення, реконструкцп, реставрацп та кон-сервацп садово-паркових об'ектiв та !х елементiв. Основними темами лекцiйного курсу е:
• завдання та методи в1дновлення садово-паркових об'екпв;
• вивчення i оцшка територн садово-паркових об'екпв: архпектурно-ландшаф-тний анадiз, iсгорико-архiгекгурна оцшка, ландшафтна оцiнка територн, комплексна оцшка територн;
• реконструкц1я садово-паркових об'екпв, методи та прийоми реконструкцй;
• методика реставращиних робiг садово-паркових об'екпв;
• особливост проведення консервацй садово-паркових об'екпв. Тематика лабораторних занять охоплюе таю питання.
1. Передпроектне вивчення територн. Проводять з метою вивчення територн садово-паркового об'екта та виявлення культурно^сторичних, естетичних, дендролопчних та iнших особливостей об'екта, а також встановлюють сту-пiнь збереження об'екта та перспективи вщновлення i використання в су-часних умовах.
2. Складання паспорта об'екта. На основi передпроектного вивчення територн студенти складають паспорт на садово-парковий об'ект, який тдлягае реконструкцй. Пщ час оргашзацн облiку об'ектiв садово-паркового будiвниц-тва, а також охорони старовинних парюв, як становлять культурну та юто-ричну цiннiсть, проводять паспортизацiю таких об'екпв. При цьому склада-ють таю документа: список усх парюв на територн област (мiста, району), паспорт на кожен парк, коротка вторична довщка про парк, фотошюстрацн та схеми [3].
3. Обстеження ландшафтного об'екта, iнвентаризацiя рослинностi за декора-тивними угрупованнями, складання вщомостей рослинностi. Обстеження, визначення таксацiйних показниюв, санiтарного стану, декоративних якос-тей рослинних угруповань е важливим критерiем для ландшафтно! оцiнки територи об'екта. Дiагностику насаджень студенти починають iз загального
огляду рослинних угруповань. Для кожно! дiлянки вказують мюцезнахо-дження, найменування рослинного угруповання, таксацiйнi показники. 1н-вентаризащю проводять методом подеревно! фжсацп кожного виду. Характеристику кожно! рослини заносять в швентаризацшну ввдомють. Матерiали швентаризацп покладенi в основу планiв подальшого розвитку озеленення, вiдновлення, реконструкцп, реставрацп й експлуатаци об'екпв зеленого гос-подарства, а також здiйснення профшактичних i лiкувальних заходiв.
4. Складання схеми комплексного аналiзу. Питання реконструкцп, реставрацп садово-паркових об'екпв потребуе комплексного тдходу, у ходi якого сту-денти аналiзують та оцiнюють стан внутршнього середовища об'екта та вплив на його розвиток сучасного зовшшнього оточення.
У процес комплексно! оцшки студенти вир1шують таю питання:
• встановлення меж заповiдних, меморiальних зон;
• визначення меж охоронно! зони об'екта;
• характеристика основних елеменпв ландшафтно! композицi!;
• зонування дшянки територi!, що потребують рiзних тдходш до !х вщновлення. Комплексна оцшка мютить текстову частину, в якш висвплюють основ-
ш положення директивного плану та аргументацию висновюв комплексно! оцшки, а також визначають основш напрями використання садово-паркового об'екта на сучасному етат.
5. Складання директивного плану вщновлення садово-паркового об'екта. Ди-рективний план е перелжом основних напрямкiв та питань, яю необхiдно вирiшити студентам пiд час проектування заходiв iз вiдновлення об'екта. Директивний план вщновлення рекомендовано складати в три етапи
здшснення проекту в натура шдготовчого, вщновлювального та поточних ро-бп\ Кожний з цих етатв включае заходи вщновлення природних та архггектур-но-планувальних об'екпв. При цьому треба мати на уваз1, що природш об'екти, на вщм1ну вщ архггектурно-планувальних, практично не можуть бути реставро-ваш 1 тдлягають частковш реконструкцп вщповщно до нових умов. Заходи можуть видозмшюватись залежно вщ особливостей сучасного функцюнального використання та вщомчо! приналежносп ландшафтного об'екта, а також вщ специф1чних умов реставрацп або реконструкцп основних природних та архь тектурних об'екпв (зелених насаджень, водойм, елеменпв рельефу, дорожньо-стежково! мереж1, архггектурних споруд та ш. [2, 3].
6. Реставращя малих архiтектурних форм, водойм. Кожну з обстежених малих архггектурних форм, водойму, студенти фжсують на планi, стан вщобража-ють за допомогою малюнюв, фотографiй, схем.
Проводять зам1ри малих архпектурних форм та встановлюють матерь али, з яких вони виготовленг Роблять рисунок та фото стану мало! архитектурно! форми до 1 тсля проведення реставрацшних робгт Обгрунтовують етапи вщновлення 1 особливосп реставрацп та консервацн.
Водойми е невщ'емним елементом парково! композицп 1 мають значну юторичну та санггарну цшшсть. Перед студентами сто!ть завдання встановити мюцезнаходження водойм, що збереглися та можлив1 мюця, де вони були колись. Зробити опис водойми, встановити: тип водойми, !! площу, р1вень води, джерела живлення водойми, стан берегово! та водно! рослинносп, пдабраюти асортимент рослин необхщних для озеленення водойми.
7. Реставращя дорожньо-стежково! мережi. Дослiдження стану дорожньо-стежково! мережi охоплюе: вивчення розмiщення входiв, транзитного та прогулянкового руху вiдвiдувачiв та !х розподшення за зонами та великими спорудами, розмщення видових точок, напрям дорщ типи покриття, !х ширину, оформлення та стан розгалужень дор^ тощо. Студенти порiвнюють дорожньо-стежкову мережу перюду розквiту з наявною на цей час. Шд час проектування та вщновлення дорожшх покритпв потр1бно вра-ховувати юторичш особливосп садово-паркового об'екта, його значення як компонента садово-паркового мистецтва. Якщо парк вщнесено до перел1ку пам'яток, то вщновлення проводять тими ж матер1алами [4, 8].
Завершальним етапом вивчення дисциплши "Консерващя, реконструк-щя та реставращя садово-паркових об'екпв" е написання курсового проекту, що е результатом яюсного поетапного виконання лабораторних робгг. Для вико-нання проекту кожен студент обирае реальний об'ект дослщжень (сучасний парк мюцевого значення або великий сквер). Курсовий проект виконують на ба-з1 попередньо проведених дослщжень тд час виконання лабораторних робгг. Студенти виходять на свш об'ект дослщження, де проводять натурне обстежен-ня вс1х конструктивних елеменпв, а попм на лабораторних заняттях здшсню-ють камеральну обробку отриманих даних.
Вихiдними даними для курсового проекту е: паспорт об'екта, схема або геодезична тдоснова об'екта, на якш зазначет наявт меж1 дшянки, вулищ та об'екти, що межують з територ1ею об'екта, ор1ентащя за сторонами св1ту.
Шд час виконання курсового проекту обов'язковою умовою устшно! здач1 е систематична робота студента над курсовим проектом. Курсовий проект допускаеться до здач1 та захисту тшьки за умови фжсування викладачем тд час лабораторних занять поетапного ходу виконання. Публ1чний захист курсового проекту вщбуваеться з використанням мультимедшно! техтки, комп'ютерних проекпв. На захист курсового проекту студент готуе презентащю по своему об'екту, тд час яко! повтстю розкривае юторто створення та необхщшсть здшснення реконструктивних заход1в на садово-парковому об'ектг
Ощнювання курсового проекту (табл.) складаеться з двох етатв:
• здача курсового проекту на перевiрку - 50 %;
• захист курсового проекту - 50 %.
Табл. Шкала ощнювання курсового проекту
№ з/п Елемент завдання Кшьюсть балiв
1 Опорний план 10
2 План реконструкцн i реставраци 30
3 Пояснювальна записка 10
4 Захист курсового проекту 50
Всього 100
Висновки. "Консерващя, реконструкщя та реставращя садово-паркових об'екпв" е одшею 1з завершальних дисциплт у процеш тдготовки фах1вщв садово-паркового господарства. Дисциплша базуеться на знаннях, отриманих внаслщок вивчення основ фахово! тдготовки, садово-паркового буд1вництва, озеленення населених мюць, луювництва 1 газотв, дендрологи, ландшафтно!
таксацп, мехашзацп лiсогосподарських та садово-паркових роби, ландшафтно! архтгектури, основ мютобудування, квиникарства, декоративних розсадниюв, основ геодези тощо.
Досвгд викладання дисциплiни показуе, що шд6гр iндивiдуальних об'еклв, прив'язаних до конкретно! мюцевосп, тдвищуе ефективнiсть розроб-лених проек^в i надае студентам можливосп набути практичних навичок з ш-вентаризацп, геодезично! зйомки, дiагностики стану зелених насаджень.
Л1тература
1. Ильинская Н.А. Восстановление исторических объектов ландшафтной архитектуры / Н.А. Ильинская. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - СПб. : Изд-во "Стройиздат"; Санкт-Петербургское отд-ние, 1983. - 159 с.
2. Крупа Н.М. Консерващя, реконструкщя та реставращя садово-паркових об'екпв : метод. реком. до виконання курсового проекту та самостшних робгг для студенпв агрономiчного факультету за кредитно-модульною системою навчання / Н.М. Крупа, С.В. Роговський. - Бша Цер-ква, 2013. - 75 с.
3. Крупа Н.М. Консерващя, реконструкщя та реставращя садово-паркових об'екпв : метод. реком. до виконання лабораторних робгг для студештв агрож^чного факультету за кредитно-модульною системою оргашзаци навчального процесу / Н.М. Крупа, В.С. Хахула, В.М. Черняк. - Бгла Церква, 2013. - 92 с.
4. Бондарь Ю.А. Ландшафтная реконструкция городских садов и парков / Ю.А. Бондарь, Н.П. Абесинова, Б.Н. Никитина, А.Ф. Сахаров. - К. : Вид-во "Будгвельник", 1982. - 60 с.
5. Попов А.М. Опыт строительства, реконструкции и восстановления ландшафтных парков Украины / А.М. Попов. - К. : Изд-во "Крона", 1976. - 240 с.
6. Реставращя i реконструкщя пам'яток садово-паркового мистецтва: завдання та методич-нг поради з виконання курсового проекту i практичних робгт / укл. А.Д. Жирнов, С.О. Бекетов. -К. : Вид-во ДАККК1М, 2003. - 30 с.
7. Реставращя та реконструкщя ландшафтних об'екпв : метод. поабн. з провед. практ. ро-6гт та навч. практики [для студ. спец. 7020210 "Дизайн", всгх спецiалiзацiй / упор. Н.К. Бут, Н.А. Лолша. - К. : Вид-во ДАККК1М, 2006. - 18 с.
8. Теодоронский В.С. Реконструкция и формирование зелених насаждений на территории жилой застройки / В.С. Теодоронский, И. А. Кабаева. - М. : Изд-во МГУЛ, 1999. - 43 с.
Крупа Н.Н. Методика преподавания дисциплины "Консервация, реконструкция и реставрация садово-парковых объектов" в высших учебных заведениях
Поданы материалы относительно методики преподавания дисциплины "Консервация, реконструкция и реставрация садово-парковых объектов" в высших учебных заведениях. Установлено, что целью преподавания курса является овладение студентами теоретическими основами дисциплины и формирование знаний, умений и навыков практического применения полученных знаний при создании проектов из восстановления достопримечательностей садово-паркового искусства. Показаны методические подходы к изучению дисциплины: роль индивидуального задания, самостоятельной работы и натурного наблюдения в формировании инженера садово-паркового хозяйства.
Ключевые слова: консервация, реконструкция, реставрация, восстановление, инвентаризация, малые архитектурные формы, дорожно-тропиночная сеть.
Krupa N.M. Methods of Teaching the Subject "Preservation, Reconstruction and Restoration of Landscape Design Objects" at Higher Educational Institutions
Some materials on teaching the subject "Preservation, Reconstruction and Restoration of Landscape Design Objects" at higher educational institutions in Ukraine are presented. The subject teaching is proved to be aimed at gaining knowledge of theoretical basis of the subject and obtaining knowledge, abilities and skills of practical applying the gained knowledge in
MayKOBHH BicHHK M. I'ly yKpa'iHH. - 2014. - BHn. 24.4
creating projects of landscape art object restoration. Methodical approaches to studying the subject such as the role of an individual task, an individual work and nature observation in forming the landscape engineer are shown.
Key words: preservation, reconstruction, restoration, renewal, recording, small architecture forms, path ways net.
yflK 331.108 AoH- O.n. TpembHK, KaHd. eKOH. HayK - Xapkiecbkuu HEy
CyHACHI nEPCOHA^-TEXHO^Oni y CHCTEMI YnPAB^IHHH nEPCOHA^OM HA ni^nPHEMCTBI
Bu3Ha^eHo pogb cy^acHux nepcoHag-TexHogorifi y cucTeMi ynpaBgiHHa nepcoHagoM, 3'acoBaHo ix oco6guBocTi Ta BigMmu Big KagpoBux TexHogorifi. CucTeMaTu3oBaHo nepco-Hag-TexHogorii 3agexHo Big ynpaBgmcbKux 3aBgaHb, aKi bohh BupimyroTb y пpoцeci ynpaBgiHHa nepcoHagoM, Ta HagaHo ix xapaKTepHCTHKy. ABTop npogoBxye nomyK mgaxiB nigBu-qeHHa e^eKTHBHocTi BHKopucTaHHa TpygoBHx pecypciB y po3pi3i po3BHTKy iHHoBauifiHux nepcoHag-TexHogorifi. HarogomeHo, qo b cy^acHHx yMoBax TpHBae пpoцec po3BHTKy Ta oHoBgeHHa кoнцeпцii ynpaBgiHHa nepcoHagoM, npu цboмy ygocKoHagroroTbca aK cucTeMH ynpaBgiHHa nepcoHagoM, TaK i MeTog Ta iHcTpyMeHTH, qo BuKopucToByroTbca. ^oBegeHo Heo6xigHicTb BHKopucTaHHa cy^acHHx nepcoHag-TexHogorifi gga nigBuqeHHa e^eKTHBHocTi ^opMyBaHHa, po3BHTKy Ta peagi3auii TpygoBoro пoтeнцiagy nignpueMcTBa.
Knwuoei cnoea: cucTeMa ynpaBgiHHa nepcoHagoM, TexHogoria ynpaBgiHHa, KagpoBi TexHogorii, nepcoHag-TexHogorii, TpygoBHfi noTeHuiag, TpygoBi pecypcu, KagpoBHfi MeHe-gxMeHT.
nocTaHOBKa npo6.roMH. 3a6e3nenyroHH e^eKTHBHicTb giagbHocTi nig-npueMcTBa nepe3 piBeHb npogyKTHBHocri npaq, ^axoBi 3HaHHa Ta HaBHHKH, npo^e-cioHagi3M Ta HoBaTopcTBo, cTaBgeHHa go BHKoHaHHa cBoix o6oB'a3KiB, nepcoHag nignpueMcTBa cTaB cTpaTerinHHM fioro pecypcoM. ,fl,ga KepyBaHHa hhmh noTpi6Ha gieBa cucTeMa ynpaBgiHHa Ta e^eKTHBHi MeTogu. ETan nepexogy Big eKgeKTHKH Ta opram3aqi go cucTeMHocri Mo«Ha BBaxaTu Bxe 3aBepmeHuM. CynacHa npaKTuKa MeHegxMemy nepcoHagy xapaKTeproyeTbca nucegbHuMu TeoperaHHuMu Ta npaK-tuhhumu po3po6geHHaMu qogo ^opMyBaHHa, ^yHKuioHyBaHHa Ta po3BuTKy cucTeM ynpaBgiHHa nepcoHagoM. BogHonac noTeHqag BuKopucToByBaHux MeTogiB, cnoco-6iB Ta iHcTpyMeHTiB Mafixe BunepnaHufi, ToMy nomyK mgaxiB nigBuqeHHa e^eK-tubhoct BuKopucTaHHa TpygoBux pecypciB 3MiqyeTbca y ngoquHy po3BuTKy iHHo-BaqfiHux nepcoHag-TexHogorifi.
AHa^i3 ocTaHHix ny6mKa^H. 3pocTaHHa pogi grogcbKoro ^aKTopy b giagb-HocTi nignpueMcTB o6yMoBugo Heo6xigHicTb nomyKy mgaxiB nigBuqeHHa e^eK-tubhoct BuKopucTaHHa TpygoBoro noTeHqagy. CaMe ToMy oco6guBy yBary BHem npugigaroTb po3BuTKy TeoperaHHux i npuKgagHux acneKTiB ynpaBgiHHa nepcoHagoM. AKTuBHufi HayKoBufi nomyK BegyTb y c^epi po3BuTKy MeTogiB i nigxogiB go ynpaBgiHHa nepcoHagoM. ^ acneKTu gocgigxyroTb .H.B. Eaga6aHoBa, T.B. Bigopyc, P.n. BgoBuneHKo, C.B. TgiBeHKo, XI. iBaHKiHa, O.B. KpymegbHuubKa, .H.O. Max-huk, ^.n. MegbHunyK, M.M. HoBiKoBa, A.H. nogo3oBa, C.M. CugopyK, K.M. TaHb-kob, T.n. XoxgoBa, r.M. ^enypga [2, 4, 5, 7, 11, 14-19] Ta iH. Xona Ha uboMy eTani 3pocTae HayKoBufi iHTepec go po3BuTKy cynacHux TexHogorifi ynpaBgiHHa nepcoHagoM, HegocTaTHbo po3KpuTuM 3agumaeTbca nuTaHHa qogo nepcoHag-TexHogorifi, ix
6. OcBiTflHCbKi npo6^eMH BH^o'i mKO^H
389
