CC BY
67МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ ЗА МОДУЛЬНО-РЕЙТЕНГОВОЮ СИСТЕМОЮ
Яцюк С.М.
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Анотація. У статті представлені результати експериментальної роботи з вивчення використання сучасних педагогічних технологій викладачами інформатики в навчальному процесі університету. Аналізуються фактори підвищення ефективності педагогічної діяльності, рівня знань і мотивації учбової діяльності студентів, шляхи підвищення професійної підготовки студентів. До найбільш ефективних шляхів управління навчальною діяльністю студентів відноситься організація процесу навчання на основі діяльнісного підходу.
Ключові слова: педагогічна технологія, ефективність навчального процесу, професійне мислення, професійна підготовка. Аннотация. Яцюк С.М. Методика обучения информатике по модульно-рейтинговой системе. В статье представлены результаты экспериментальной работы по изучению использования современных педагогических технологий преподавателями информатики. Анализируются факторы повышения эффективности педагогической деятельности, уровня знаний и мотивации учебной деятельности студентов, пути повышения профессиональной подготовки студентов. К наиболее эффективным путям управления учебной деятельностью студентов относится организация процесса обучения на основе деятельностного подхода. Ключевые слова: педагогическая технология, эффективность учебного процесса, профессиональное мышление, профессиональная подготовка.
Annotation. Yatsuk S.M. Procedure of learning information science on modular rating system. In the article is presented experimental job performances on the study of the use of modern pedagogical technologies the teachers of information science. The factors of increase of efficiency of pedagogical activity, level of knowledges and motivation of educational activity of students, way of increase of professional preparation of students of economic specialities are analysed. Organization of process of learning on a basis activity the approach treats with educational activity of students to the most effective pathes of management.
Keywords: pedagogical technology, efficiency of educational process, professional thought, professional preparation.
Вступ.
Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”) спрямовує розвиток вищої освіти на забезпечення професійної саморе-алізації особистості, формування її кваліфікаційного рівня та соціального потенціалу. Водночас бурхливий розвиток науки та техніки зумовлює швидкі темпи зростання обсягу знань, якими повинна оволодіти людина для своєї повноцінної та плідної життєдіяльності в сучасному інформаційному суспільстві. Тему формування у студентів основ інформаційної культури, достатніх для впевненого та ефективного використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у власній професійній діяльності та повсякденному житті стає сьогодні однією з актуальних задач вищої школи.
При цьому першочергового значення набувають завдання формування змісту навчального курсу інформатики відповідно до фахової спрямованості навчання, вдосконалення сучасних технологій навчання, що забезпечували б поряд з істотним підвищенням теоретичної та практичної підготовки студентів подальшу методологічну орієнтацію процесу навчання на підтримання та розвиток особис-тісного потенціалу кожного окремого студента.
© Яцюк С.М., 2009
Дослідження з основ педагогіки та психології вищої школи (А.М.Алексюк, С.І.Архангельський, В.М.Галузинський, М.Б.Євтух, О.В.Євдокимов, В.М.Ковальова, О.О.Крашенінніков,
B. А. Михайловський, А. В. Петровський, С. І. Самигін,
C.Д.Смірнов та ін.), визначаючи особистість студента як головну мету освітнього процесу, вказують на необхідність забезпечення пріоритету соціально-мотиваційних факторів у навчальному процесі, застосування теоретично обґрунтованих підходів до відносин “ викладач-студент” та “ студент-викладач”. Водночас відзначається необхідність модернізації системи навчання через диференціацію навчання, в основі якої лежить створення сприятливих навчальних умов для розвитку студентів з різним рівнем підготовки та різними здібностями, використання особистісно орієнтованих технологій; поєднання та інтеграцію аудиторної та позааудиторної діяльності в вищому закладі освіти як умови створення збагаченого освітнього середовища для розвитку базових компонентів культури студентів. При цьому потрібно орієнтуватися на тенденції розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу, спрямованого на інтеграцію вітчизняної вищої освіти до європейського освітнього простору.
Результати досліджень Б.Г.Ананьєва,
Л.С.Виготського, В.В.Давидова, Д.Б.Ельконіна, Л.В.Занкова, О.М.Леонтьєва, С.Л.Рубінштейна,
Н.Ф.Тализіної, І.С.Якиманської, розкриваючи психофізіологічні особливості учнів та студентів у різні періоди їхнього розвитку, механізми прийняття рішень у діяльності людини і зокрема в навчально-пізнавальній діяльності, психофізіологічні аспекти рівневого формування вмінь, підкреслюють, що навчання може бути максимально розвиваючим лише за умови орієнтації на “зону найближчого розвитку” кожного окремого учня та студента.
Аналіз рівня підготовки першокурсників економічних спеціальностей з шкільного курсу інформатики (ШКІ) вказує на те, що рівні сформованості знань та практичних умінь різних студентів досить сильно відрізняються між собою. Якщо за таких умов розпочати процес навчання інформатики, орієнтуючись тільки на “середнього” першокурсника, то для значної кількості студентів навчання не буде проходити на відповідному їм рівні складності. Вирішення цієї проблеми можна досягти через диференціацію навчання інформатики в вищих навчальних закладах економічного профілю, що передбачає створення сприятливих умов для розвитку кожного окремого студента. Однак за традиційної системи навчання забезпечити виконання таких умов досить складно. Одним із перспективних шляхів вирішення вище зазначеного завдання є використання в освітніх інноваціях ІКТ.
Психолого-педагогічний аналіз основних аспектів інформатизації навчального процесу, проведений Т.В.Габай, О.О.Гокунь, М.І.Жалдаком, Б.Ф.Ломовим, Ю.І.Машбицем, В.М.Монаховим,
Н.Ф.Тализіною, О.К.Тихомировим та ін., надав
можливість правильно визначити стратегію впровадження ІКТ в процес навчання, при якій навчально-пізнавальна діяльність могла б забезпечувати продуктивний розвиток кожного учня та студента.
Різні напрямки впровадження ІКТ у навчальний процес, його дидактичні та методичні аспекти досліджувалися у роботах В.Ю.Бикова, І.Є.Булах, Р.Вільямса, В.М.Глушкова, О.М.Довгялло, А.П.Єршова, М.І.Жалдака, Ю.О.Жука, В.І.Клочка, К.Макліна, В.М.Монахова, Н.В.Морзе, С.Пейперта, Ю.С.Рамського, С.А.Ракова, О.В.Співаковського та ін. Дані дослідження вказують на те, що позитивного результату можна досягти лише за умови неантагоністичного вбудовування ІКТ в існуючі дидактичні системи.
Однак для більшості навчальних дисциплін вищої школи питання впровадження ІКТ в процес навчання та пошук найкращих форм його організації залишається не до кінця вирішеним. Саме цим пояснюється і той факт, що під час навчання інформатики комп’ютер розглядають переважно як об’єкт вивчення, не звертаючи особливої уваги на те, що він є потужним засобом навчання, використання якого може допомагати викладачеві вирішувати дидактичні та методичні завдання на якісно вищому та новому рівні. Цілісна система впровадження сучасних ІКТ у процес навчання поки що відсутня.
Отже, існує протиріччя між об’ єктивною необхідністю та можливостями використання ІКТ у процесі навчання інформатики в вищих навчальних закладах економічного профілю та відсутністю відповідних комп’ ютерно-орієнтованих методичних систем навчання. При цьому особливо актуально постає завдання обґрунтування методичних основ комп’ ютерно-орієнтованої системи управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів при навчанні інформатики згідно з диференційованим підходом, з урахуванням реального рівня навченос-ті першокурсників, їх вікових та індивідуальних особливостей.
Виходячи з теоретичної і практичної значущості проблеми, а також недостатньої її розробленості в педагогічній і методичній науці необхідно більш досконало дослідити вищезазначені аспекти навчання інформатики студентів.
Робота виконана за планом НДР Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою дослідження, проведеного на базі Волинського національного університету імені Лесі Українки було виявлення реального стану застосування сучасних ПТ викладачами інформатики і з'ясування значення використання інноваційних елементів пізнавального процесу для засвоєння навчального матеріалу, підвищення активності і мотивації навчання студентів економічних спеціальностей. Висвітлення результатів дослідження, проведеного у 2007-2008 рр., і зроблених на його основі висновків є завданням даного етапу.
В експерименті брали участь студенти
старших курсів економічного факультету, викладачі кафедри вищої математики та інформатики. Вибір контингенту студентів старших курсів проведений на підставі того, що вони вивчили не лише різні дисципліни, пов’язані з інформатикою, але й психолого-педагогічного циклу і в змозі оцінити й проаналізувати застосування інноваційних ПТ та технологічних елементів у навчальному процесі університетів.
Результати досліджень.
В основу дослідження покладено гіпотезу: якщо в процесі навчання інформатики студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів враховувати сучасні тенденції інформатизації навчального процесу та диференційований підхід до навчання, що зорієнтовані на систематичне та цілеспрямоване використання засобів ІКТ відповідно до психолого-педагогічних основ управління навчальною діяльністю, то це забезпечує індивідуалізований підхід до усвідомлення студентами з різним рівнем підготовки та різними здібностями своєї навчальної діяльності; підвищує мотивацію навчальної діяльності; сприяє більш якісному та свідомому засвоєнню навчального матеріалу; надає навчально-пізнавальній діяльності дослідницького, творчого характеру, продовжуючи формування в студентів умінь та навичок самостійної роботи.
У відповідності до мети та гіпотези дослідження були визначені наступні завдання:
1. Визначити умови та можливі шляхи реалізації
диференціації навчання інформатики студентів економічних спеціальностей.
2. Проаналізувати структуру навчальної діяльності
студентів та визначити можливості використання ІКТ в забезпеченні її основних компонентів.
3. Розробити окремі компоненти комп’ютерно-
орієнтованої методичної системи навчання інформатики на основі систематичного та цілеспрямованого використання ІКТ у відповідності до диференційованого підходу.
4. Дібрати педагогічні програмні засоби для реа-
лізації запропонованого підходу до управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів економічних спеціальностей у процесі навчання інформатики.
В даному дослідженні, дотримуючись думки Ю.І.Машбиця, Н.Ф.Тализіної та М.В.Савчина, навчання розглядається як управління навчальною діяльністю студентів (безпосередньо з боку викладача або опосередковано через технічні засоби, які ним використовуються), що включає стимулювання активної навчально-пізнавальної діяльності студентів, управління оволодінням науковими знаннями, навичками-уміннями, розвитком здібностей студентів, їх світогляду. Це в свою чергу передбачає необхідність врахування як даних загальної теорії управління, так і психолого-педагогічних закономірностей навчання. Досягнути ефективного управління навчальною діяльністю студентів можливо лише за умови успішного вирішення даного
завдання як на рівні макропроектування, так і на рівні мікропроектування. Визначення цілей управління навчальною діяльністю студентів на макро-рівні та побудова їх ієрархії є відправною точкою для вибору засобів, методів та організаційних форм навчання, вибору темпу та послідовності подання навчального матеріалу.
При цьому обов’язково потрібно пам’ятати, що здійснювати управління навчальною діяльністю учнів та студентів потрібно не пригнічуючи, не нав’язуючи процесу хід, який суперечить його природі, а навпаки, максимально враховувати природу процесу, погоджувати кожний вплив на процес з його логікою. Тому головним психологічним критерієм управління навчальною діяльністю студентів повинна стати узгодженість цієї діяльності з перспективою найближчого розвитку кожного студента, з його віковими та індивідуальними особливостями.
Систематичне та цілеспрямоване впровадження ІКТ у навчальний процес, яке підпорядковане його основній меті, надає нові можливості для диференціації та індивідуалізації навчання, що забезпечить кожному студентові роботу на межі їх зони актуального розвитку та зони найближчого розвитку, полегшуючи утворення уявлень, запам’ ятовування навчального матеріалу, розвиваючи пам’ять та увагу. Водночас розкриваються великі дидактичні можливості щодо підвищення ефективності формування у студентів умінь та навичок самостійної пізнавальної діяльності, розвитку їх пізнавальної активності. При цьому провідним напрямком інформатизації навчання, як зазначає М. І. Жалдак, повинне стати поступове та неантагоністичне, без руйнівних перебудов і реформ, вбудовування ІКТ у діючі дидактичні системи, гармонійне поєднання традиційних та комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання.
Вирішення проблеми різнорівневої підготовки першокурсників потребує організації процесу навчання інформатики у відповідності до диференційованого підходу, що спрямовує реалізацію принципу диференціації у навчанні шляхом формування різнорівневих груп студентів та забезпечення відповідної сукупності диференційованих впливів на індивідуально-типологічні групи в інтересах розвитку здібностей кожного студента.
Диференціації навчання обов’ язково повинне передувати вивчення особливостей студентів. До педагогічних передумов диференціації навчання необхідно віднести діагностику групових та індивідуальних особливостей студентів, а також виділення індивідуально-типологічних груп студентів за обраними критеріями.
“Діагностику” особливостей студентів доцільно проводити в кілька етапів. Перший етап відповідає початку вивчення навчального курсу інформатики. Кожному студентові пропонується відповісти на запитання анкети, мета проведення якої полягає як у вивченні деяких особистих якостей студента, так і у виявленні глибини вивчення ШКІ цим
студентом у навчальних закладах, які він закінчив. Як показує аналіз результатів такого анкетування, в кожній групі першокурсників реально виділяються п’ять індивідуально-типологічних груп студентів. Склад кожної індивідуально-типологічної групи не повинен бути закріплений раз і назавжди. Надалі студент зможе перейти з однієї групи до іншої (в залежності від власних результатів навчання). Навчальний матеріал курсу буде викладатись в однаковому обсязі студентам усіх індивідуально-типологічних груп. Відмінність між групами буде полягати лише у різних видах допомоги студентам різних типологічних груп з боку викладача (особливо під час проведення практичних занять та лабораторних робіт), не змінюючи зміст навчання в цілому.
При цьому дуже важливого значення набуває об’єктивне та своєчасне оцінювання кожного позитивного результату навчально-пізнавальної діяльності студентів та їх відповідне стимулювання до систематичної активної навчальної діяльності. Сучасні психолого-педагогічні дослідження та аналіз світового педагогічного досвіду визначають модульно-рейтингову систему організації навчання як доцільну, ефективну та перспективну щодо розвитку особистості, яка і була нами обрана для організації процесу навчання інформатики у вищих навчальних закладах економічного профілю. При цьому базовими компонентами модульно-рейтингової системи організації навчання виступають:
• модульна організація навчання через структури-
зацію змісту навчання на відособлені елементи (навчальні модулі) згідно з принципами системності та науковості;
• навчально-методичне та програмно-методичне
забезпечення аудиторної, самостійної роботи студентів, розроблене відповідно до принципів діяльності та предметності;
• організація навчально-пізнавальної діяльності
студентів відповідно до принципів діяльності та доступності;
• реалізація фахової спрямованості навчання - на-
вчання інформатики повинне бути орієнтоване на економічний профіль вищого навчального закладу, тобто на об’ єм знань і навичок, необхідних для даної професії. Тому навчання інформатики треба організовувати в єдності із спеціальними та фаховими дисциплінами (враховуючи міжпредметні зв’язки);
• систематичний поетапний контроль результатів
навчальної діяльності студентів та, при необхідності, своєчасна їх корекція;
• рейтингова система оцінювання знань, розро-
блена відповідно до принципу адекватності;
• суб’єкт-суб’єктні відносини між викладачем
та студентами, що базуються на принципі паритетності. На лекціях, практичних заняттях, лабораторних роботах, контрольних роботах та тестах, індивідуальних консультаціях студент та викладач повинні бути об’єднані відкритим
творчим діалогом, їх взаємовідносини повинні відбуватися на рівні співтворчості.
Для відповідної організації навчально-пізнавальної діяльності студентів різних індивідуально-типологічних груп обов’язково потрібно з’ясувати рівень допомоги, який повинен надавати викладач кожному студенту, щоб вона привела, з одного боку, до засвоєння студентами необхідних базових знань, а з іншого боку, до розвитку студентів, формування їхніх особистісних якостей. Тому розпочинати вивчення кожного нового модуля доцільно з тестування студентів з відповідного навчального матеріалу, результати якого вкажуть на рівень підготовки кожного першокурсника до продуктивної навчально-пізнавальної діяльності в майбутньому. Процес проведення такого тестування потребує досить багато часу, тому тестування проводиться в позаурочний час з використанням автоматизованої системи контролю знань та умінь ТЕСТ за кілька тижнів до початку вивчення нового модуля.
Проаналізувавши отримані результати, викладач повинен дібрати методи додаткової роботи з групою студентів або окремими студентами, які не володіють базовим рівнем знань та умінь з відповідної теми, та усунути визначені прогалини в знаннях. З цією метою доцільно використовувати мультимедійні навчаючі системи, що суттєво підвищує мотивацію навчально-пізнавальної діяльності, дозволяє студентам проводити навчання за власним темпом самостійної пізнавальної діяльності, використовувати за бажанням самого студента різні режими навчання (покроковий, вільний, експертний), самостійно планувати хід навчання з урахуванням пропозицій викладача та власного досвіду і т. ін. При цьому зручно використовувати розроблену фірмою МультиМедіаТехнології серію мультимедійних навчаючих систем Теас№го, яка включає вивчення операційної системи Windows та офісних програм. Дидактичні можливості її використання дозволяють розробити компоненти методичної системи на основі застосування цих програмних засобів відповідно до теорії поетапного формування розумових дій.
Знявши прогалини в знаннях та навичках окремих студентів з відповідного навчального матеріалу, можна розпочати роботу з новим модулем. При цьому аналіз результатів попередньо проведеного тестування надасть можливість викладачеві більш правильно дозувати допомогу студентам, підвищуючи ефективність їхньої навчально-пізнавальної діяльності та не знижуючи водночас програмних вимог до змісту навчання. Вид допомоги (поділ складної задачі на ряд простіших; вказування причинно-наслідкових зв’язків, які необхідні для розв’ язування завдання, тощо), що надаватиметься студентам, залежатиме від того до якої індивідуально-типологічної групи відносяться студенти, а рівень допомоги - від рівня підготовки студентів з даної теми.
В залежності від кількості студентів у кожній індивідуально-типологічній групі та рівнів їх підготовленості до вивчення нового матеріалу, організовувати навчально-пізнавальну діяльність потрібно по-різному, дотримуючись наступних психолого-педагогічних установок: організація навчання студентів всіх індивідуально-типологічних груп на всіх етапах заняття у відповідності до диференційованого підходу; забезпечення провідної ролі методу самостійної роботи; постійний зворотній зв’язок шляхом почергового відключення від самостійної роботи тієї чи іншої типологічної групи; “зміщення” етапу заняття відповідно до індивідуально-типологічних особливостей студентів; раціональне поєднання індивідуальної, парно-групової, групової та фронтальної форм роботи на занятті.
Водночас відбувається перерозподіл пріоритетів у виборі таких форм навчання, як лекції, практичні заняття та лабораторні роботи, самостійна робота студентів та наукові гуртки. Лекції, втрачаючи своє “монопольне становище” серед інших видів занять, стають здебільшого установчими, оглядовими чи підсумковими, на яких викладач дає узагальнені відомості з вузлових питань курсу. Тому для організації продуктивної навчально-пізнавальної діяльності студентів потрібно забезпечити спеціальною та навчально-методичною літературою, педагогічними програмними засобами, використання яких надавало б можливості:
• ознайомитися з навчальним матеріалом (на-
вчальні підручники, навчально-методичні посібники, навчаючі програми);
• через систему вправ, які призначені для само-
стійного виконання студентами, формувати у них уміння та навички практичного застосування відповідних знань (методичні посібники для самостійного вивчення дисципліни, навчальні практикуми);
• через виконання тестових завдань для самокон-
тролю студентів коригувати результати їхньої навчально-пізнавальної діяльності та розвивати навички самоаналізу (методичні посібники для самостійного вивчення курсу, навчальні практикуми, автоматизовані системи контролю знань та умінь, навчально-контролюючі програми);
• оперативно зв’язуватися з викладачем для отри-
мання консультації або допомоги (Веб-сайт навчального курсу).
Важливою умовою підвищення ефективності навчання є організація об’єктивного та індивідуального контролю навчально-пізнавальної діяльності кожного студента, що дозволить оперативно отримати якісні, повні характеристики її результатів та при необхідності своєчасно відкоригувати відповідні знання та уміння студентів. При цьому основна мета контролю знань, вмінь та навичок студентів передбачає: виявлення досягнень студентів, крізь призму яких розглядаються недоліки в здійсненні навчально-пізнавальної діяльності, прогалини
в знаннях, навичках тощо; визначення навчальних впливів, використання яких створить умови для залучення невстигаючих студентів до активної навчальної діяльності.
Відомості, отримані викладачем під час контролю якості засвоєння навчального матеріалу, потребують детального аналізу та визначення відповідних управляючих впливів (у даному випадку навчальних впливів) на навчально-пізнавальну діяльність студентів. Конкретний зміст навчальних впливів визначається, по-перше, характером відомостей, отриманих за допомогою зворотнього зв’язку, та, по-друге, внутрішньою логікою процесу учіння.
В кінці вивчення кожного навчального модуля потрібно порівнювати результати тематичного контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів з відповідним рівнем знань, умінь та навичок студентів, що був визначений на початку вивчення даного модуля. Зміни, які відбулися, є передумовою поступового зниження рівня допомоги, що надається студентові (а пізніше й переведення студента до іншої індивідуально-типологічної групи).
Використання рейтингової системи контролю знань, системи накопичувального типу, в якій рейтинг студента визначається як сума набраних балів протягом визначеного періоду за результатами всіх форм занять та всіх видів контролю, створює позитивний характер в навчальній змагальності. Поінформованість студентів про результати їхньої навчальної діяльності, систематичне надання можливості кожному з них провести самоконтроль власних знань та умінь за допомогою автоматизованої системи контролю знань, прозорість системи підсумкового оцінювання сприяє зменшенню рівня тривожності у більшості студентів, розвитку умінь самоконтролю, формуванню адекватності самооцінки. В кінці семестру підраховується підсумковий рейтинг студента, який служить основою для визначення за встановленою шкалою загальної оцінки з навчального курсу.
Висновки.
Отримані результати дослідження дають підстави зробити наступні висновки:
1. Педагогічно доцільне і виправдане, методично грамотне впровадження модульно-рейтингової системи навчання у процес навчання інформатики студентів економічних спеціальностей, з врахуванням психолого-педагогічних положень про навчальну діяльність та у відповідності до диференційованого підходу, підвищує мотивацію навчальної діяльності студентів та формує стійкий пізнавальний інтерес до ІКТ, забезпечує індивідуалізацію процесу навчання, що сприяє більш якісному та свідомому засвоєнню навчального матеріалу, надає навчально-пізнавальній діяльності дослідницького, творчого характеру, продовжуючи формування в студентів навичок та умінь самостійної роботи.
2. До найбільш ефективних шляхів управління
навчальною діяльністю студентів економічних спеціальностей при навчанні інформатики відноситься організація процесу навчання на основі діяльнісного підходу, що потребує педагогічно-доцільного та комплексного поєднання традиційних методик навчання з сучасними ІКТ.
3. Використання ІКТ у процесі навчання потребує
детального вивчення та врахування психологічних і фізіологічних особливостей студентів.
4. Результати педагогічного експерименту до-
зволяють зробити висновки, що впровадження модульно-рейтингової системи навчання, орієнтованої на систематичне та цілеспрямоване використання засобів сучасних ІКТ, підвищує ефективність управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів з різним рівнем підготовки та різними здібностями. Виконане дослідження не вичерпує поставленої проблеми. Роботу доцільно продовжити у наступних напрямках:
• підвищення ефективності управління навчально-
пізнавальною діяльністю студентів в умовах дистанційного навчання;
• для підвищення ефективності навчально-
пізнавальної діяльності студентів при вивченні дисциплін блоку математичних методів в економіці розробити комп ’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання.
Література
1. Болюбаш Я.Я. Чинники оптимізації освіти // Урядовий кур’єр.- 2004. - № 196. 15 жовт. - С.6.
2. Вандер Венде М.К. Болонская декларация: решение доступности и повышение конкурентоспособности высшего образования в Европе // Высшее образование в Европе. - 2000.
- Тем 25. - №3.
3. Згуровський М.З. Болонський процес - структурна реформа вищої освіти на європейському просторі // Біржова торгівля.-4004. - №18(52).
4. Інновації у вищій школі (за матеріалами регіональних нарад): Зб. Доп. - К., 2003. - 68 ст.
5. Корсак К.В. Європейський простір вищої освіти і Україна у 21 столітті // Науковий світ. - 2003. - №1. - С.47-56.
6. Кремень В.Г. Освіта та наука України: шляхи модернізації (Факти, роздуми, перспективи). - К., 2003. 216 ст.
7. Левківський К.М., Сухарніков Ю.В. Завдання щодо забезпечення якості вищої освіти України в контексті Болонського процесу // Вища школа. - 2004. - №5-6 - С. 86-106.
8. Михальченко М. Освіта та наука: пошуки нових парадигм модернізації // Вища освіта України. - 2001. - №2. - С. 14-23.
9. Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. - К., 2000. - Вип. 25. - 212 ст.
10. 10. Падалка О.С., Нісімчук А.С., Смолюк І.О., Шпак О.Т Педагогічні технології. - К.: Українська енциклопедія, 1996.
- 254 с.
11. Панченко Н.В. Професійно-педагогічна підготовка студентів педвузів до використання нових інформаційних технологій. Дис. кан.пед.наук. - Київ , 1994.- 131 с.
Надійшла до редакції 30.04.2009р.
в]ас]ик @гашЬ1ег.ги
