CC BY
63ПРОЕКТУВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ
Осадча К.П.
Мелітопольський державний педагогічний університет
Анотація. У статті виділено і описано основні етапи проектуван -ня процесу формування професійної компетентності майбутніх учителів інформатики під час вивчення фахових дисциплін. Визначаються об’єкт, форми, системоутворюючий фактор (цілі) проектування формування професійної компетентності майбутніх вчителів інформатики, а також описано його теоретичне, методичне, просторово-тимчасове, матеріально-технічне та правове забезпечення. Автор наголошує на необхідності проектуванні самосійної роботи студентів.
Ключові слова: професія, вчитель, самостійний, студент. Аннотация. Осадча К.П. Проектирование процесса формирования профессиональной компетентности будущих учителей информатики. В статье выделены и описаны основные этапы проектирования процесса формирования профессиональной компетентности будущих учителей информатики при изучении специальных дисциплин. Определяются объект, формы, системообразующий фактор (цели) проектирования формирования профессиональной компетентности будущих учителей информатики, а также описаны его теоретическое, методическое, пространственно-временное, материально-техническое и правовое обеспечение. Автор подчеркивает необходимость проектирования самостоятельной работы студентов.
Ключевые слова: профессия, учитель, самостоятельный, студент.
Annotation. Osadcha K.P. Designing of process of formation professional competence of the future teachers of information science. The article highlights and describes the main stages of the future computer science teachers’ professional competence designing process while studying professional disciplines. There the object, forms, system forming factor (objectives) of designing of the future computer science teachers’ professional competence formation are defined, and theoretical, methodological, space-time, material and technical, legal support is described. The author stresses the necessity of the students’ self-work designing.
Keywords: profession, teacher, self-maintained, student.
Вступ.
Багатоаспектність та складність такого феномену як професійна компетентність майбутніх учителів інформатики вимагає чіткої попередньої розробки основної діяльності між суб’єктами навчання (викладача і студент), а саме проектування, яке є важливою функцією педагога поряд з гностичною, організаторською тощо. Проектування - це попереднє опрацьовування етапів, порядку, змісту майбутньої діяльності, її організації, управління. Проектувати - означає визначити цілі, завдання діяльності, відібрати принципи, способи діяльності [2, 59].
Іванова Л.А. виділяє такі закономірності педагогічного проектування: вивчення й аналіз ситуації, цілепокладання, розробка концепції (методологічний, ціннісний і теоретичний блоки), планування, розробка технології, визначення діяльнісних ресурсів, а також визначає специфіку педагогічного
© Осадча К.П., 2009
проектування, яка на її думку виражена у принципах - реалістичності (співвіднесення процесу з умовами реалізації проекту), реалізованості (включення авторів проекту в його реалізацію) і керованості (перетворення професійно-позиційного співтовариства у професійно-діяльнісну спільність розробників і реалізаторів проекту) [3, 10-11].
Молчанюк О.В. зазначає, що етапами проектної діяльності є: 1) пошуковий - пошук, аналіз проблеми, виділення основних етапів проектної діяльності, збір, вивчення, обробка, аналіз інформації з теми, яка досліджується; 2) конструкторський
- пошук оптимального рішення завдань проекту; 3) технологічний - добір інформації, матеріалів для реалізації проекту, виконання запланованих операцій, внесення змін у конструкцію і технологію проекту, оформлення результатів; 4) рефлексивно-оцінний - аналіз процесу і результату виконання проекту [5, 10].
Коновальчук І.І. зазначає, що терміни «проект», «проектування» досить часто вживаються як основні родові ознаки цього поняття, наприклад: проект певної системи, що реалізується на практиці; педагогічна діяльність, яка реалізує науково-обґрунтований проект навчально-виховного процесу. Він вважає, що педагогічне проектування є первинним етапом привнесення інновацій у діяльність учителя, яка є технологією реалізації його професійної парадигми й особистісною самореалі-зацією [4, 219].
Безрукова В.С. стверджує, що проектування
- створення проекту, коли проводиться робота з моделлю, яка доводиться до рівня використання для перетворення педагогічної дійсності. Проект стає механізмом перетворення навчально-виховного процесу та середовища. Теоретично будь -який педагогічний проект є різновид моделі [1, 112].
Робота виконана за планом НДР Мелітопольського державного педагогічного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою цієї роботи є визначення та опис етапів проектування процесу формування професійної компетентності майбутніх учителів інформатики (МУІ) під час вивчення фахових дисциплін.
Результати дослідження.
На основі дій по проектуванню педагогічного об’єкта, що виділені Безруковою В.С. ми визначили такі етапи проектування процесу формування професійної компетентності МУІ: 1)
аналіз об'єкту проектування; 2) вибір форми проектування; 3) теоретичне забезпечення проектування; 4) методичне забезпечення проектування; 5) просторово-тимчасове забезпечення проектування; 6) матеріально-технічне забезпечення; 7) правове забезпечення проектування; 8) вибір системоутворюючого фактора; 9) встановлення зв'язків і залежностей компонентів; 10) складання документа; 11) уявне експериментування застосування проекту; 12) експертна оцінка проекту; 13) коригування проекту; 14) прийняття рішення про використання проекту.
Об’єктом нашого проектування виступає педагогічний процес, а саме процес формування професійної компетентності майбутніх учителів інформатики, адже „педагогічний процес є об'єднання в єдине ціле тих компонентів (факторів), які сприяють розвитку учнів і педагогів в їх безпосередній взаємодії" [1, 106].
На нашу думку, формування професійної компетентності майбутніх учителів інформатики -цілеспрямоване становлення майбутніх фахівців, яке проходить у результаті впливу середовища і виховання на внутрішні сили розвитку. Формування професійної компетентності майбутніх учителів інформатики у процесі вивчення фахових дисциплін
- цілеспрямоване становлення майбутніх фахівців, яке проходить в умовах вищого навчального закладу у результаті спільної навчальної діяльності з викладачем (викладачами) фахових дисциплін.
Отже, формування у педагогічному сенсі є педагогічним процесом тобто об’ єктом проектування. Будь-якому об’єкту проектування якому властиві свої форми. На думку, Безрукової В.С., педагогічному процесу на етапі педагогічного проектування властиві такі форми: розклад, графіки контролю, графіки міжпредметних зв’ язків, вимоги до навчального предмета (уроків), тематичний план та ін. [1, 113-114].
У вищій школі такими формами проектування виступають нормативні документи: навчальні плани, графік навчання на факультеті, графік контролю навчальної роботи студентів, розклад занять, освітній стандарт, освітньо-кваліфікаційна-характеристика фахівця, освітньо-професійна програма підготовки фахівця. На них орієнтується викладач у процесі розробки навчальних та робочих програм, навчально-методичних комплексів з дисциплін, які викладаються.
У безпосередні функції викладача вищого навчального закладу входить розробка навчальних та робочих програм, навчально-методичного комплексу, які ми вважатимемо формами педагогічного проектування такого об’єкту як формування професійної компетентності майбутніх учителів інформатики.
На етапі теоретичного забезпечення проектування ми спираємося на наукові положення щодо підготовки фахівців у вищій школі та педагогічної професійної освіти, теорію компетентніс-ного підходу, визначені нами поняття та структуру професійної компетентності майбутніх учителів інформатики, поняття „формування професійної компетентності майбутніх учителів інформатики у процесі вивчення фахових дисциплін".
Методичне забезпечення включає створення інструментарію проектування, до якого Безрукова В.С. відносить виготовлення схем, зразків документів, поурочні та тематичні папки, в яких викладач накопичує різноманітний матеріал з окремої теми для навчальної групи [1, 121].
У процесі навчання студенти повинні опанувати всі виділені нами складові професійної
компетентності (інформаційно-комунікаційна, комунікативна, когнітивна, креативна, методична, педагогічна, предметна, соціальна, науково-дослідна) і на такому рівні, щоб досконало могли вирішити у майбутній професійній діяльності різні завдання, наприклад, дослідницькі (уміння планувати і проводити дослідницьку роботу), практичні (направлені на отримання конкретного результату) або педагогічні завдання (уміння спілкуватися в учнівському і педагогічному колективах) тощо.
Нами визначено такі методи формування професійної компетентності студентів у педагогічному університеті (за Фіцулою М.М. [8, 132-140]):
1. Організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності: 1) методи бесіди (евристична) та дискусії; 2) наочні методи (ілюстрування, демонстрування та самостійне спостереження); 3) вправи (підготовчі, вступні, пробні, тренувальні, творчі, контрольні) та лабораторні, практичні і дослідницькі роботи; 4) репродуктивні методи; 5) проблемно-пошукові методи;
2. Стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності: 1) методи формування пізнавальних інтересів учнів (формування пізнавального інтересу; стимулююча роль навчального матеріалу; створення ситуації успіху у навчанні; 2) методи стимулювання обов’язку і відповідальності в навчанні;
3. Методи контролю: 1) тестова перевірка знань; 2) самоконтроль і самооцінка.
4. Методи стимулювання творчої активності (за Сисоєвою С.О. [6, 203-211]): 1) стимулювання зацікавленості, творчого інтересу; 2) цікавої аналогії; 3) створення ситуацій емоційного переживання; 4) метод відкриття; 5) створення ситуацій з можливістю вибору; 6) використання запитань, що стимулюють процес мислення вищого рівня; 7) підвищення стимулюючого впливу змісту навчального матеріалу.
5. Інтерактивні методи (за О.І. Січкарук [7, 19]): ділові та рольові ігри, метод проектів, кейс-метод, портфоліо, консультації через сайт-курс, засідання “круглого столу", дебати і дискусії, мозковий штурм.
6. Частково пошукові методи (диспут, спостереження, самостійна робота, лабораторна робота змагання) та дослідні методи (дослідне моделювання, збір фактів, завдання, технічна творчість, проектування, пошук несправностей) (Безрукова В.С. [1, 69]).
Формами формування професійної компетентності майбутніх учителів інформатики у процесі вивчення фахових дисциплін є традиційні (лекції, лабораторні заняття, конференції, залік, консультації, самостійна робота, науково-дослідна робота (ІНДЗ)) та специфічні (засідання “круглого столу", співпраця з інформаційно-педагогічними середовищами, ділові та рольові ігри, дебати і дискусії, „мозковий штурм", групова й індивідуальна розробка і захист проектів, портфоліо та інші).
Засоби: технічні засоби навчання (проектор,
інтерактивна дошка, комп’ютер), інформаційно-комунікаційні засоби навчання (ресурси мережі Інтернет та Інтранет), комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання (локальні електронні ресурси персонального комп’ютера).
Просторово-часове забезпечення проектування пов'язано з тим, що будь-який проект тільки тоді отримує реальну цінність і може бути реалізований, якщо при його розробці враховується конкретний час і певний простір. Урок з інформатики та обчислювальної техніки, проведений в комп'ютерному класі або в звичайному кабінеті, - це різні уроки. Просторово-часове забезпечення - необхідна умова педагогічного проектування. Просторове забезпечення означає визначення (підготовку) оптимального місця для реалізації даної моделі, проекту або кон -структу, облік впливу місця на здійснення систем, процесів або ситуацій. Просторова середа виховання і навчання теж проектується: створюються нові типи приміщень, які забезпечують та полегшують перехід від теорії до практики. Часове забезпечення проектування - це співвідношення проекту з часом за його обсягом, тобто вміщається в певний термін діяльності, по темпу реалізації, по ритму, послідовності, швидкості і т. д. Час вимірюється діяльністю, що в ньому вміщується. Наприклад, треба знати час як тривалість формування професійних умінь, професійного досвіду, майстерності, як тривалість заходів, дій, стадій розвитку тих чи інших педагогічних явищ (систем, процесів, ситуацій). Все це дозволяє раціонально розподілити сили, енергію, увагу та час педагога і учнів. Так само виявляють себе ритм, частота, проміжок, послідовність, швидкість і обсяг часу. Кожен метод по-своєму трудомісткий, зміст теж вимагає певного часу для своєї передачі і засвоєння. Кожна форма розрахована на певну тривалість. На основі даних про це при проектуванні систем слід звертати особливу увагу на кількість заходів, їх правильне послідовне розміщення, встановлення частот проведення і т. д.; при проектуванні педпроцесів на тривалість протікання форми, трудомісткість методів, їх з’єднуваність [1, 121-122].
Просторове проектування у вищому навчальному закладі здійснюється диспетчерською службою, яка за потреби може враховувати побажання викладача у виділенні певного аудиторного фонду для вивчення дисципліни. Більша частина часового проектування зазначена у робочій програмі з дисципліни, де зазначено скільки часу відводиться на вивчення тієї чи іншої теми. Визначити тривалість формування професійних компетентностей, професійного досвіду, майстерності, або дій, стадій розвитку тих чи інших педагогічних явищ досить складно, бо вони є динамічними і можуть циркулювати у межах такої одиниці часу як семестр або й довше. Проте ми саме і будемо їх обмежувати семестром, у рамках якого вивчається та чи інша дисципліна.
Від матеріально-технічного забезпечення проектування залежить простота самого проекту-
вання та реалізації поетку, зручність у діяльності викладача і студентів, стійкість результатів виховання та їх надійність. Як зазначає Безрукова В.С., погана матеріально-технічна база може звести нанівець увесь труд по педагогічному проектуванню, і будь-які моделі, проекти, конструкти залишаться в області педагогічної фантазії. Вона зауважує, що обдарований педагог може досягати високих результатів і без особливих матеріально-технічних витрат, але успіху будуть не довгострокові і учні будуть жорстко «прив'язані» до педагога і залежати від його особистісних якостей, а не від власне свого самонавчання [1, 124].
Отже, в процесі проектування матеріально-технічного забезпечення нам необхідно наперед потурбуватися про необхідне для вивчення кожної дисципліни апаратне та програмне забезпечення, тобто для дисципліни „Операційні системи” нам необхідна одна установлена на комп’ ютерах, якими будуть користуватися студенти в аудиторіях, основна операційна система і кілька інших, що можна реалізувати через емуляцію або доступ через термінальний сервер. Для дисципліни „ Основи Інтернет”, „Обчислювальні мережі та ОТ” та „Комп’ютерні мережі” потрібна функціонуюча локальна мережа університету і доступ до глобальної мережі зі студентських комп’ ютерів у навчальних аудиторіях. Для дисципліни „Програмне забезпечення”, крім двох різних операційних систем (наприклад, Ьіпих і Windows), установлені пакети офісних програм для них та інше прикладне програмне забезпечення, з яким планується ознайомитися. Отже, у процесі проектування слід домагатися достатньо повної матеріально-технічної забезпеченості педагогічного процесу і наперед враховувати всі можливі його варіанти, а також ризик збоїв та відмови апаратно-програмного забезпечення.
Правове забезпечення проектування - це створення юридичних основ або їх облік при розробці діяльності учнів і педагогів в рамках систем, процесів або ситуацій [1, 124]. Жоден педагогічний проект не може порушити конституції країни, законів та указів верховної влади і сфери Міністерства освіти і науки України. До правового забезпечення проектування ми відносимо такі документи: Наказ Міністерства освіти науки і України Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (.№ 161 від 2.06.93 р.), Державна програма „Вчитель” (2002) тощо.
Вибір системоутворюючого фактора необхідний для створення цілісного проекту у взаємозв'язку всіх його складових частин [1, 125]. Такою головною ланкою, в залежності від якої визначаються всі інші зв'язки між компонентами, є цілі формування професійної компетентності майбутніх учителів інформатики, які зазначені у цільовому компоненті моделі.
Встановлення зв'язків і залежностей компонентів є центральною процедурою проектування.
Існує безліч видів зв'язків між компонентами в системі, процесі або ситуації, основні з них: зв'язки походження (породження), побудови, змісту та управління. Зв'язки походження можна використовувати при проектуванні інгегративного виду освіти, або інтегративного навчального предмета, або інтегративного уроку. При встановленні зв'язків між структурами, змістом, методичними компонентами уроку народжуються нові утворення: новий вид освіти (наприклад, інженерно-педагогічна), нова дисципліна (екологія), новий вид уроку (інтегративний урок). Зв'язки побудови стосуються структури, розташування частин, компонентів процесу. По суті об'єкт, що проектується залишається незмінним, він піддається легкій модернізації. Зв'язки змісту, навпаки, стосуються сутності взаємодіючих компонентів - складу та змісту. Зв'язки управління, зберігаючи традиційний підхід до об'єкта проектування, дозволяють його трохи змінити, пристосовуючи до нового середовища, сусідніх систем, процесів і ситуацій. Наприклад, такі зв'язки встановлюються, коли хочуть зробити їх професійно доцільними.
Усередині систем, процесів і ситуацій можна створювати найрізноманітніші зв'язки: між формою і змістом, структурою і змістом, метою та принципами, змістом і функцією і т. д. До того ж ці зв'язки можуть бути стійкими і нестійкими, комплексними і локальними, тимчасовими і постійними, внутрішніми і зовнішніми, межпредметними та межцикло-вими, природними і штучними, безпосередніми і опосередкованими, позитивними і негативними, прямими й зворотними, теоретичними та практичними, попередніми та подальшими. Встановлення зв'язків - складна, копітка і трудомістка робота. Однак саме вона лежить в основі системоутворення і процесоутворення. Значення її ще більш очевидно, якщо врахувати особливості нашого часу: ми більш потребуємо не нових елементів, а їх нових сполучень і нових зв'язків [І, І27-І2В].
Складання документа, як правило, проводиться з урахуванням відповідного загальноприйнятого алгоритму, тобто переліку обов'язкових розділів та структурного побудови [І, І2В]. Як ми зазначали вище, основними формами (документами) проектування формування професійної компетентності майбутніх учителів інформатики є навчальна і робоча програма та навчально-методичний комплекс з дисципліни (НМКд).
Нами були розроблені навчально-методичні комплекси з чотирьох дисциплін, що включали дві складові: І) нормативний НМК, відповідно до вказівок зі створення НМКд у навчальному закладі; 2) інформаційно-навчальний блок, у склад якого увійшли розроблені дистанційні курси і ресурси Ін-тернет.
Перший включає робочу та навчальну програму; опорні конспекти лекцій; завдання до лабораторних робіт; питання до модулів; екзаменаційні матеріали; тематику дипломних, курсових, робіт та ІНДЗ; перелік літератури; перелік обладнання.
Другий включає створені Інтернет-ресурси (блог, група обговорення, он-лайн версія електронного підручника „Основи Інтернет”, онлайн-словник з комп’ ютерних технологій) дистанційний курс з дисципліни, структура якого прив’язана до структури НМК і додатково включає електронні версії підручників з дисципліни, багато електронних джерел для самоосвіти, мультимедійні матеріали (відео) та інтерактивні засоби спілкування).
Згідно з модульним підходом до побудови навчально-методичного комплексу дисципліни матеріали розділяються на визначену кількість змістових модулів. Поділ змісту навчального курсу на змістові модулі має відповідати загальній меті вивчення курсу і його логічній побудові. Таке струк-турування навчально-методичного комплексу дозволяє чітко вибудувати технологію навчання, що дає можливість брати адекватні їй методи і засоби навчання. А студенти одержують можливість перед вивченням модуля ознайомитись із переліком компетентностей, які вони мають засвоїти, а також з кількісною мірою оцінки якості засвоєння навчального матеріалу. Завершується вивчення кожного модуля проведенням тестового програмового контролю і корекцією навчально-пізнавальної діяльності студентів.
Уявне експериментування застосування проекту - це програвання в думках створеного проекту, його самоперевірка. Подумки представляються всі особливості його прояву на практиці, особливості його впливу на учасників, наслідки цього впливу. Уявне експериментування передбачає попередню перевірку поведінки учнів і педагогів у спроектованої системі, процесі, ситуації, прогнозування результату у вигляді передбачуваного прояву індивідуальних якостей.
Експертна оцінка проекту - це перевірка створеної форми проекту сторонніми фахівцями, а також людьми, зацікавленими в його реалізації. З допомогою сторонньої експертизи створюється незалежна характеристика проекту.
Коригування проекту здійснюється після тривалого експерименту і широкої експертної оцінки. Отримавши зауваження, визначивши недоліки, творці проекту ще раз переглядають його, редагують, виправляють, удосконалюють, узагальнюють.
Прийняття рішення про використання проекту - завершальна дія проектування, після якої починається його застосування на практиці. Прийняття рішення - це завжди психологічний акт, пов'язаний з відповідальністю за якість проекту та результати його використання [1, 128].
На нашу думку, ще одним етапом проектування процесу формування професійної компетентності майбутніх вчителів інформатики під час вивчення фахових дисциплін є організація самосійної роботи студентів. Адже зміст професійних дисциплін у процесі підготовки вчителя інформатики дуже широкий, що обумовлено постійною зміною апаратного і програмного забезпечення, а
на вивчення ряду питань відводиться мало часу і студентам доводиться велику частину програми вивчати самостійно. Тому значно акцент у формуванні професійної компетентності майбутніх учителів інформатики робиться на самостійну роботу, форми та засоби її організації.
Висновки.
Таким чином, у результаті планування процесу формування професійної компетентності майбутніх вчителів інформатики під час вивчення фахових дисциплін в ході визначення його етапів нами було виділено об’єкт (педагогічний процес формування професійної компетентності майбутніх вчителів інформатики), форми (навчальні та робочі плани, навчально-методичний комплекс); систе-моутвоюючий фактор (цілі); описано теоретичне, методичне, просторово-тимчасове, матеріально-
технічне та правове забезпечення проектування, зв'язки і залежності компонентів, особливості складання документа стосовно формування професійної компетентності майбутніх вчителів інформатики. Також ми акцентуємо увагу на проектування самосійної роботи студентів, яке на нашу думку полягає у створенні комплексу методичного забезпечення самосійної роботи студентів, який має дві складові нормативний навчально-методичний комплекс дисципліни і дистанційний курс.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку визначення та опису технології формування професійної компетентності майбутніх вчителів інформатики під час вивчення фахових дисциплін.
Література
1. Безрукова В.С. Педагогика. Проективная педагогика: Учебное пособие для инженерно-педагогических институтов и индустриально-педагогических техникумов. - Екатеринбург: Деловая кн., 1996. - 344 с.
2. Гордиенко Н.В. Формирование академических компетенций у студентов вуза: Дис... канд. пед. наук: 13.00.08 (теория и методика профессионального образования) / Ставропольский государственный университет. - Ставрополь, 2006. -169 с.
3. Іванова Л. А.. Педагогічне проектування процесу професійної підготовки педагогів-організаторів у Міжнародному дитячому центрі «Артек»: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Ін-т вищої освіти АПН України. — К., 2005. — 19 с.
4. Коновальчук 1.1. Проектування інноваційних педагогічних технологій // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2005. — N 24. — С. 71-75.
5. Молчанюк О.В. Проектування засобів оптимізації процесу навчання з природничих дисциплін у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / Волин. держ. ун-т ім. Л.Українки. — Луцьк, 2005. — 20 с.
6. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: Підручник. -К: Міленіум, 2006. - 346 с.
7. Січкарук О. І. Інтерактивні методи навчання у вищій школі: Навч.-метод. Посіб. - К.: таксон, 2006. - 88 с.
8. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних педагогічних закладів освіти. - Тернопіль: „Навчальна книга - Богдан”, 1997. - 192 с.
Надійшла до редакції 10.04.2009р.
