CC BY
34
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Тернов С.О., Квтка Т.В., Копайгора О.К. Memodu4Hi та органiзацiйнi проблеми викладання комп'ютерних дисципл'н у закладах вищоi осв'ти економ'чного профлю. Ф'!зико-математична осв'та. 2018. Випуск 2(16). С. 121-124.
Ternov S., Kvitka T., Kopaihora O. Methodical And Organizational Problems Of Teaching Computer Disciplines In The High School Of Education Economic Profile. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 2(16). Р. 121-124.
УДК 37.015.2+004.942
С.О. Тернов1, Т.В. Квггка2, О.К. Копайгора3
Донецький на^ональний унверситет економ'ки i торгiвлi iMeHi Михайла Туган-Барановського, Украна [email protected], [email protected], [email protected]
DOI 10.31110/2413-1571-2018-016-2-023
МЕТОДИЧН1 ТА ОРГАН1ЗАЦ1ЙН1 ПРОБЛЕМИ ВИКЛАДАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ДИСЦИПЛ1Н У ЗАКЛАДАХ ВИЩО1 ОСВ1ТИ ЕКОНОМ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ
Анотац'я. Викладено органiзацiйнi та законодавч'1 засади викладання комп'ютерних дисципл'ш та описано досвiд викладання комп'ютерних дисципл'ш у заклад'1 вищоi осв'ти економ'!чного профлю. На сучасному етап пдвищено роль самост'йноi роботи та самоосв'тньоi д'тльностi, оскльки в навчальних планах на вивчення комп'ютерних дисципл'н, як правило, в'дводиться 120 академ'!чних годин, але на аудиторн заняття доводиться тльки 41%, а 59% - на самост'йну роботу. Такий розподл призводить до того, що на виконання практичних завдань
i 1'ндив1'дуальних робiт припадае всього лише двi академiчнi години аудиторних занять на тиждень. Тому зростае необх'дшсть в розробленiметодичного забезпечення дисципл'ни задля п/'дтримки самост'шноiроботи та пдготовки до практичних занять. Висв'тлено пдходи до вивчення системного, прикладного програмного забезпечення, органiзацii вивчення дисципл'ни, органiзацii самостйноi роботи та самоосв'тньоi д'тльност'!, пдходи до пiдбору завдань для опрацювання на практичних заняттях i пд час самост'йноi роботи. Придшено увагу динам'чному розвитку iнформацiйних технологiй та ¡х впливу на освiтнiй процес в сфер'1 використання Internet та Intranet мереж. На думку автор'!в завдання для практичних занять, самост'йноi роботи та самоосвiтньоi дiяльностi повинн добиратись таким чином, щоб вони моделювали елементи майбутньоi профеайно! дiяльностi здобувач'в вищоi осв/'ти; в'дпов'дали рiвню розвитку сучасних iнформацiйних технологiй в галузi. Висвтлено необх'дшсть врахування м'ждисципл'нарних зв'язк'в комп'ютерних дисципл'н задля подальшого ¡х практичного використання при вивченн спе^альних дисципл'н, виконанн курсових та дипломних робiт, проходженн практики. Якщо конкретна дисципл'на дае комплекс «завдання - методи», то iнформацiйнi дисципл'ни забезпечують комплекс «засоби - прийоми». Вони е одними з невеликоiк'шькост'! дисципл'н, що розвивають так практичн навички, ят потрiбнiне тльки пд час вивчення iнших дисципл'н, а й в'дразу ж псля входження в профеайну д'тльшсть. Для цього важливо, щоб знання та навички, отриман на першому кура, були б затребуван при вивченн дисципл'н на старших курсах. Запропонований п'дх'д до виршення органiзацiйних та методичних проблем при викладаннi комп'ютерних дисципл'н сприяе поглибленню i закр'пленню практичних навичок, та забезпечуе набуття здатност'1 швидкого добору необх'дних програмнихзасоб'!в для виршення поставленого завдання.
Кnючовi слова. Комп'ютернi дисципл'ни, органiзацiя аудиторних занять, самост'йна робота, самоосв'тня д'тльшсть.
Постановка проблеми. Особливкть викладання комп'ютерних дисциплш полягае у тому, що змкт дисциплЫи змшюеться прискореними темпами. Ктьюсть комп'ютерно' технти в свт продовжуе увесь час збтьшуватись, основы техычы характеристики апаратних засобiв обчислювально''' технти зростають, програмне забезпечення оновлюеться, змшюеться база стандар^в, штерфейав i протоколiв. ^м того, широке поширення комп'ютерних технологш в рiзних сферах людсько''' дiяльностi створило проблему втьного використання засобiв обчислювально''' технти фахiвцями, ям не мають спе^ально''' комп'ютерно' пщготовки. До того ж, незавжди е можливим забезпечити навчальний процес сучасною обчислювальною технтою. I навпъ своечасне реагування на науково-техычы досягнення в област розвитку комп'ютерно' технти не дозволяють в повному обсязi забезпечити рiвень знань i навичок, адекватних вимогам сучасно'' виробничо'' сфери людсько''' дiяльностi.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Подолання зазначених проблем можливе лише за рахунок комплексного пщходу до проведення оргаызацмних заходiв та впровадження нових методичних прийомiв проведення навчального процесу, а також ткый ствпрац викладача i студента.
Аналiз актуальних дослiджень.Теоретико-методологiчною основою використання комп'ютерно''' технти в навчальному процесi вищих навчальних закладiв слугують дослiдження 1.М. Богданово''', М.1. Жалдака, Н.В. Морзе, £.С. Полат, О.В. Спiваковського, якi розглядають новi iнформацiйнi технологи, як сукупысть програмних комп'ютерних засобiв, методiв i технiчних засобiв накопичення, органiзацií, збереження, опрацювання, трансформацГ'', передачi i презентацГ'' iнформацií, що передбачае отримання нових знань та розвиток особистосп. Притримуемось думки £.А. Лаврова та Н.Л. Барченко, що шформацшы технологи в освт е не просто засобами навчання, а яккно новими технолопями в професiйнiй пiдготовцi конкурентоспроможних фахiвцiв [7, с. 41]. У викладанн комп'ютерних дисциплiн та використаннi шформацшних технологiй в навчальному процесi вщповщно до напряму пiдготовки iснуе певна специфта, яка зумовлена потребами використання тих чи шших програмних засобiв в майбутнiй професiйнiй дiяльностi. Застосування таких засобiв потребуе певно!' дидактично!, методично!' та оргаызацшно!' пiдтримки, що сприяла б пщвищенню рiвня сформованост iнформацiйноí культури здобувачiв вищо''' освiти вiдповiдно до вимог сучасного сусптьства та системи освiти.
Мета статп. Викласти органiзацiйнi та методичнi проблеми викладання комп'ютерних дисциплiн у закладах вищо''' освiти економiчного профiлю, освiтити досвiд викладання таких дисциплiн, засоби оргаызацп самостiйноí роботи та самоосвтньо''' дiяльностi студентiв, критерГ'' оцiнювання та форми контролю знань студенев.
Методи дослщження. Загальнонауковi: аналiз, синтез; теоретична вивчення i аналiз психолого-педагогiчноí, фтософсько''', методично'' та спецiальноí лiтератури, вивчення i узагальнення передового педагогiчного досвщу, аналiз дослiджень по 6лизькГй тематик використовувались на етапi планування та розробки навчально'' дисциплГни та методичних матерГалГв до не', пГд6ору завдань економГчно''' направленостi для аудиторно' та самоспйно''' роботи здобувачiв вищо''' освти. ПГд час викладання дисциплГни для забезпечення зворотнього зв'язку використовувались емтричы методи, такГ як: спостереження, анкетування, тестування, педагогГчний експеримент.
Виклад основного матерiалу. ОрганГзацГя викладання комп'ютерних дисциплш базуеться на ЗаконГ Укра'ни «Про вищу освГту» [6, с. 5], УказГ Президента «Про заходи щодо розвитку нацюнально''' складово' глобально' мережГ 1нтернет та забезпечення широкого доступу до цГе'' мережГ в УкрашЬ» [7] i рГшеннях, прийнятих Вченою радою вищого навчального закладу[1]. В навчальних планах на вивчення комп'ютерних дисциплш, як правило, выводиться 120 академГчних годин, але на аудиторы заняття доводиться ттьки 50 академГчних години (41% годин видтених на вивчення дисциплГни), 70 академГчних годин (59%) выводиться на самостшну роботу студентГв. Такий розподГл навчального навантаження призводить до того, що на виконання практичних завдань i шдивщуальних робГт припадае всього лише двГ академГчнГ години аудиторних занять на тиждень. У зв'язку з цим основна ставка робиться на самоспйну роботу студентГв в комп'ютерному клаа та самоосвГтню дГяльнГсть поза аудиторГею. ВГдтак, необхГдно щоб до 18 години щодня працювали спецГалГзованГ комп'ютернГ класи, забезпеченГ необхГдними методичними розробками викладачГв вищого навчального закладу. Консультации заняття i вГдпрацювання студентами пропущених занять повиннГ проводитися викладачами ттьки в комп'ютерному клаа. Кожен студент з метою економГ'' часу i забезпечення планування виконання шшо'( самоспйно''' роботи повинен мати можливГсть попередньо записатися для роботи в спецГалГзованому комп'ютерному клаа на певний час.
У сферГ методичних питань та дидактично'' пщтримки викладання, оргаызацп самостшно''' роботи та самоосвтньо''' дГяльностГ студентГв з комп'ютерних дисциплш накопичено певний досвд тдготовлеы навчальнГ посГбники та методичнГ рекомендацГ'' до самоспйно''' роботи студентГв, розробленГ погодиннГ плани проведення практичних занять i ГндивГдуальних робгт, створенГ завдання, розрахованГ на рГзний рГвень комп'ютерно''' пГдготовки студентГв, сформован контрольнГ питання i тести для проведення студентами самоконтролю рГвня засвоення вивченого матерГалу, а також единГ критерГ'' промГжного i пГдсумкового контролю знань студентГв.
На першому занятт студенти знайомляться з погодинним планом вивчення дисциплГни, тематикою практичних занять, термшами та вимогами щодо проведення промГжного та пГдсумкового контролю та 'х формами, а також критерГями оцшки рГвня знань, забезпечуються необхГдними лГтературними джерелами та методичними розробками закладу вищо''' освГти . Практикуеться постшний обмГн досвГдом з аналопчними кафедрами Гнших закладГв вищо''' освти шляхом участГ викладачГв i студентГв у наукових студентських i професорсько-викладацьких конференцГях, олГмпГадах, наукових студентських гуртках. Регулярно проводяться стажування викладачГв, обмш досвГдом щодо оргаызацп та проведення аудиторних i поза аудиторних занять, оргаызацп самоспйно''' роботи та самоосвтньо''' дГяльностГ.
У процесГ навчання студенти знайомляться з технГчним i програмним забезпеченнями типових систем накопичення, обробки i передачГ шформацп. При вивченнГ першого з них акцент робиться на характеристиках окремих компонент комп'ютера, знання яких необхГдно майбутньому працГвниковГ виробничо' сфери. Основна увага придтяеться програмному забезпеченню, яке подГляеться на системне, прикладне та спецГалГзоване. При вивченнГ кожного з них ставляться наступи завдання: навчити студента загальним принципам роботи з дослщжуваним класом програмного забезпечення; навчити орГентуватися у рГзних його модифтацГях, що зустрГчаються; осво'ти основнГ прийоми роботи з програмною документацГею. Викладання матерГалу супроводжуеться демонстрацГею роботи конкретного представника дослщжуваного класу програмного забезпечення з використанням технГчних можливостей комп'ютерно''' мережГ та мультимедГйного обладнання. ВикладачГ прагнуть систематично i послГдовно викладати матерГал, необхщний всГм без винятку працГвникам виробничо' сфери дГяльностГ. Опрацювання матерГалу здГйснюеться шляхом розв'язування конкретних завдань, що виникають в практична дГяльностГ випускника унГверситету.
Вивчення системного програмного забезпечення орГентовано на опанування студентами основних прийомГв оргаызаци' зберГгання даних та 'х обробки, здГйснення дГалогу та управлшня комп'ютером i його ресурсами. Знайомство з рГзними типами штерфейав операцГйних систем (MS DOS, MS WINDOWS i т.п.), полегшуе студентам вивчення прикладного програмного забезпечення (MS OFFICE, MS FOXPRO, i т.д.) i спецГалГзованого забезпечення (ППП QSB +, ППП STATISTICA)
незалежно вщ ïx версй Вибiр програмного засобу для тюстрацп принципiв роботи прикладного та cneu^i30BaH0ro забезпечення визначаеться завданнями, розв'язування яких передбачено програмою пiдготовки вищого навчального закладу фаxiвцiв рiзниx сфер виробничо!' дiяльностi.
Запропонований навчальним планом розподт годин на вивчення комп'ютерних дисциплш, зокрема дисциплши «1нформатика та шформацшы технологи», стимулюе вмотивованого студента планувати свою самоспйну роботу та самоосвiтню дiяльнiсть, вiдповiдно до плану практичних занять, до яких слщ опрацювати питання викладенi у лекцiяx, ознайомитись самостшно з певними пакетами програмного забезпечення, для того щоб мати змогу виконати практичн завдання та шдивщуальну роботу. Щоразу при тдготовц до практичних занять студент плануе свою самостшну роботу, здiйснюе вiдбiр джерел iнформацiï вiдповiдно до запропонованих у рiзного роду рекомендацiяx, здмснюе видiлення часу для вивчення питань та виконання завдань, виконуе шдивщуальы завдання, формуе звп- про виконання практично'' роботи, таким чином здшснюе керовану самоосвтню дiяльнiсть. Контроль викладача за результатами виконання практичних робп- та iндивiдуальниx завдань спонукае студенев до реалiзацiï процесiв САМО (самоактуалiзацiï, самонавчання, самоконтролю, самооцiнки, самоуправлiння i самооргаызацп), таким чином виробляеться потреба у здобутт нових знань самоспйно задля власноï реалiзацiï.
Розв'язування завдання на комп'ютерi не означае отримання остаточного розв'язку (результату). Важливим етапом е штерпрета^я отриманого чисельного розв'язку (результату) i аналiз його спйкосп. Вважаемо важливим придтяти увагу поглибленню розумiння економiчниx ситуацiй та процеав описаних у завданнях, для цього розробляються додатковi сценарп i питання, що дозволяють моделювати новi ситуацп в залежностi вiд змiни вихщних умов даноï задачi. Така гнучккть завдань забезпечуе мiждисциплiнарну iнтеграцiю, стимулюе процеси самоосвiтньоï дiяльностi. Складання додаткових питань здшснюеться в тiсному зв'язку з одержуваними вихщними формами, що вимагае вщ студента виконання аналiзу одержуваноï символьноï i числовоï шформацп, i таким чином дае розумшня практичного значення отриманих результатiв, стимулюе операцп аналiзу та синтезу.
Прискорен темпи розвитку сучасних iнформацiйниx технолопй потребують щорiчно переглядати склад дослщжуваного програмного забезпечення. Бiльш того, студенти старших курав змушенi додатково займатися самоосвтэю, щоб пiсля закiнчення ЗВО бути дмсно затребуваним сучасним фаxiвцем, а виробленнi при вивченнi даноï дисциплiни навички планування, органiзацiï та провадження самоосвiтньоï дiяльностi допомагають 1м у цьому. Важливою формою пщвищення якостi навчання е проведення факультатив та робота студентських наукових гуртюв.
Альтернативним шляхом вирiшення означеноï вище проблеми е iнформатизацiя всього навчального i самоосвiтнього процесу. Цей шлях вимагае вттення мережевих Internet та intranet-технолопй. Роботи, якi ведуться в цьому напрямку, ставлять собi за мету впровадження дистанцмного навчання. Реалiзацiя iдеï дистанцiйного навчання можлива при виконанн цiлого ряду умов, на першому мiсцi серед яких створення техшчного базису: розвиненоï внутрiшньовузiвськоï intranet-мережi з швидкiсним виходом в Internet. ^м того, важливою умовою е наявысть спецiальниx навчально-методичних матерiалiв, орiентованиx на дану форму навчання, i програмно-техычних комплексiв дистанцiйного навчання. В даний час кнують такi комплекси, де передбачаеться реалiзацiя функцп автентифтацп користувачiв, облiку, вxiдного контролю, доступу до електронних бiблiотек, навчальних систем, експертних систем, промiжного i пщсумкового контролю, тощо.
Досить корисним засобом е реалiзацiï внутрiшньовузiвськоï intranet-мережi з доступом до Office 365, який являеться зручним засобом комунтацп мiж студентом та викладачем, мае широкий спектр сервiсiв, що полегшують комунтацю дозволяють легко отримати доступ до електронних навчальних поабниюв, методичних рекомендацй полегшують зворотнiй зв'язок студент-викладач. Застосуванню Office 365 в оргаызацп самостiйноï роботи та самоосвiтньоï дiяльностi студентв придiлимо окрему публiкацiю.
Однiею з важливих проблем викладання комп'ютерних дисциплш е проблема мiждисциплiнарниx зв'язюв. Якщо конкретна дисциплiна дае комплекс «завдання - методи», то шформацшы дисциплши забезпечують комплекс «засоби -прийоми». Вони е одними з невеликоï кiлькостi дисциплiн, що розвивають там практичн навички, якi потрiбнi не ттьки тд час вивчення шших дисциплш, а й вщразу ж тсля входження в професiйну дiяльнiсть. Для цього дуже важливо, щоб знання та навички, отриман на першому кура, були б затребуван при вивченн дисциплiн на старших курсах, при виконанн курсових, випускових та дипломних робп-, при проходженн рiзного роду практик.
У зв'язку з цим е необхщним тсний контакт та обмiн досвiдом з випускаючими кафедрами, що дае змогу розглянути та подолати проблеми, що виникають при виконанн курсових, випускових та дипломних робп-, задовольнити вимоги, що пред'являються до випускни^в закладiв вищоï освiти роботодавцями. Для пщвищення якостi навчального процесу студентам пропонуються так зван розраxунково-графiчнi завдання, розв'язування яких передбачено програмою фаxiвцiв виробничоï сфери дiяльностi. Це сприяе поглибленню i закртленню практичних навичок, придбання здатност швидкого добору необxiдниx програмних засобiв i забезпечення ïx яккним взаемозв'язком для вирiшення поставленого завдання. Вщтак забезпечуеться формування iнформатичноï компетенцп сучасного фаxiвця у певнiй галузГ
Кожна з розглянутих проблем е важливою сама по соб^ проте ттьки комплексне ïx виршення дозволить пщготувати затребуваних компетентних спецiалiстiв i забезпечити ïx достатым рiвнем знань для успiшноï конкуренцп на ринку працГ Якщо проблеми методичного характеру можна подолати зусиллями викладачiв, то розв'язування техычних проблем, пов'язаних з забезпечешстю комп'ютерною теxнiкою, наявнiстю швидюсного iнтернету можуть бути розв'язанi адмшктративним та теxнiчним персоналом ЗВО з використанням додаткових фшансових ресурсiв. Подальшл розвiдки будемо здiйснювати вдосконалюючи змкт дисциплiни та добiр методiв оргаызацп вивчення комп'ютерних дисциплiн вiдповiдно запитам часу, зокрема за рахунок поглиблення мiждисциплiнарниx зв'язюв, розроблення та навчання методикам самоосвти студентiв.
Список використаних джерел
1. Офщмний сайт ДонНУЕТ. [Електронний ресурс]. URL: http://donnuet.edu.ua (дата звернення 05.04.2018).
2. Тернов С.О., Бескровний О.1., Фортуна В.В.Використання комп'ютерних технолопй у системi дистанцiйноï пщготовки абiтурiентiв. Наукова скарбниця освiти Донеччини. 2015. №3. С. 53-57.
3. Концепция шформатизацп вищих навчальних закладiв: Затверджено колегieю Мiнiстерстваосвiти i науки Украíнивiд 27 квiтня 2001 р. № 5/8-21. 1нформацмний збiрник Мiнiстерства освiти i науки Укра'ни. 2001. №13. С. 3-10.
4. Про Концепщю Нацiональноí програми шформатизацп: Закон Украíни вiд 4 лютого 1998 року N 75/98 URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/75/98-%D0%B2%D1%80 (дата звернення 25.03.2018).
5. Про основы засади розвитку шформацшного сусптьства в Укра'н на 2007-2015 роки: Закон Укра'ни вщ 9 ачня 2007 року № 537-V. URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi (дата звернення 25.03.2018).
6. Про вищу освiту: Закон Укра'ни вiд 01.07.2014 №1556-VII. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page5 (дата звернення 11.05.2018).
7. Про заходи щодо розвитку нацюнально''' складово' глобально'' мережi 1нтернет та забезпечення широкого доступу до ще'( мережi в Укра'ш: Указ Президента № 928/2000 вщ 31 липня 2000р.
URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/928/2000 (дата звернення 11.05.2018).
8. Лавров £.А., Барченко Н.Л. Створення електронного курсу з адаптащею до сл/^в вивчення. Наука i методика. 2009. №17. С. 41-45.
References
1. Ofitsiinyi sait DonNUET. [Elektronnyi resurs]. URL: http://donnuet.edu.ua (data zvernennia 05.04.2018).
2. Ternov S.O., Beskrovnyi O.I., Fortuna V.V.Vykorystannia kompiuternykh tekhnolohii u systemi dystantsiinoi pidhotovky abituriientiv. Naukova skarbnytsia osvity Donechchyny. 2015. №3. S. 53-57.
3. Kontseptsiia informatyzatsii vyshchykh navchalnykh zakladiv: Zatverdzheno kolehiieiu Ministerstvaosvity i nauky Ukrainyvid 27 kvitnia 2001 r. № 5/8-21. Informatsiinyi zbirnyk Ministerstva osvity i nauky Ukrainy. 2001. №13. S. 3-10.
4. Pro Kontseptsiiu Natsionalnoi prohramy informatyzatsii: Zakon Ukrainy vid 4 liutoho 1998 roku N 75/98 URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/75/98-%D0%B2%D1%80 (data zvernennia 25.03.2018).
5. Pro osnovni zasady rozvytku informatsiinoho suspilstva v Ukraini na 2007-2015 roky: Zakon Ukrainy vid 9 sichnia 2007 roku № 537-V. URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi (data zvernennia 25.03.2018).
6. Pro vyshchu osvitu: Zakon Ukrainy vid 01.07.2014 №1556-VII. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page5 (data zvernennia 11.05.2018).
7. Pro zakhody shchodo rozvytku natsionalnoi skladovoi hlobalnoi merezhi Internet ta zabezpechennia shyrokoho dostupu do tsiiei merezhi v Ukraini: Ukaz Prezydenta № 928/2000 vid 31 lypnia 2000r. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/928/2000 (data zvernennia 11.05.2018)
9. Lavrov Ye.A., Barchenko N.L. Stvorennia elektronnoho kursu z adaptatsiieiu do styliv vyvchennia. Nauka i metodyka. 2009. №17. S. 41-45.
METHODICAL AND ORGANIZATIONAL PROBLEMS OF TEACHING COMPUTER DISCIPLINES IN THE HIGH SCHOOL OF EDUCATION ECONOMIC PROFILE Serhii Ternov, Tetyana Kvitka, Olha Kopaihora
Donetsk National University of Economics and Trade named after Mikhail Tugan-Baranovsky, Ukraine Abstract. The organizational and legal principles of computer disciplines teachingare described and the experience of teaching computer disciplines in the higher education institution of the economic profile is explicated. The role of self-directed work and self-education activity has been increasedat the present stage, because 120 academic hours are allocatedby the curriculum on the study of computer disciplines butonly 41% of hours of required classroom instruction and 59% of self-directed work are required. Such a division leads to the fact that in pursuance of practical tasks and individual work there are only two academic hours of classes per week. Therefore, thereis a growing need to developed disciplinemethodological learning and teaching support material forself-directed work and preparation for practical classes. The article focuses on approaches to the study of system, applied software, organization of studying of discipline, self-directed work and self-education activity, approaches to the selection of tasks for studying at practical classes and during self-directed work. The attention is paid to the dynamic development of information technologies and their impact on the educational process in the field of using the Internet and Intranet networks. According to the authors the tasks for practical classes, self-directed work and self-education activities should be drawn up in such a way that they model the elements of future professional activity of higher education graduates, which correspond to the level of development of modern information technologies in the industry. The necessity of taking into account the interdisciplinary connections of computer disciplines for their further practical use in the study of special disciplines, the execution of course papers and thesis, passing of practice is highlighted. If a particular discipline gives the complex "tasks - methods", then information disciplines provide a complex of "means - receptions". They are one of the few disciplines that develop such practical skills that are needed not only during the study of other disciplines but also immediately after joining a professional activity. For this, it is important that the knowledge and skills acquired in the first year would be in demand in the study of disciplines in senior courses. The proposed approach to the solution of organizational and methodological problems in the teaching of computer disciplines helps to deepen and consolidate practical skills, gaining the ability to quickly find the necessary software tools for solving the problem.
Keywords. Computer disciplines, organization of practical classes, self-directed work, self-education activities.
