CC BY
41
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й _ШДГОТОВЩ УЧН1ВСЬКО1 I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1_
6 Футчик — рiзець з V-подiбним профiлем леза;
7 Гейсмус — коса стамеска; косячок.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антонович £. А., Прощв В. I., Свид С. П. Художш техшки в школ1: Навч.-метод. поабник для студенпв художньо-граф1чних факультепв вищих навчальних заклад1в. — К.: 1ЗМН, 1997. — 312 с.
2. Балтарович В. М. Проектування 1 конструювання пристро!в для виконання декоративних робгг з деревини учнями профтехучилищ: Мапстерська робота. — Тернотль: ТНПУ, 2003. — 73 с.
3. Коберник О. М. Проектно-технолопчна система трудового навчання // Трудова подготовка в закладах освети. — 2003. — № 43 (30). — С. 8-12.
4. Ломницький Я. Т. Геометричне контурне р1зьблення та граырування / Художня обробка матер1ал1в: Навч.-метод. поабник. — Тернотль: РпШ-Еик. 2001. — 24 с.
5. Оршанський Л. В., Криванчик Р. Ф. Технолопя художньо! обробки деревини: Навч. пос1б. для студ. пед. заклад1в освети. — Дрогобич: Коло, 2001. — 228с.
6. Сидоренко В. К. Перспективи галуз1 "Технолопя" в загальноосветшх навчальних закладах Укра!ни // Трудова тдготовка в закладах освети. — 2003. — № 43 (30). — С. 4-7.
7. С1менач Б. В. Шляхи тдготовки учителя до кер1вництва техшчною творчютю школяр1в. Монограф1я / За редакщею дшсного члена АПН Украши Д. О.Тхоржевського. — К.: 1995. — 88 с.
8. Терещук Г. В. Туранов Ю. О. Шзнавальш завдання з трудового навчання. 5 клас; навч.-метод.поабн: У 2 ч. Ч.1: Обробка деревини. Тернотль, 1999. — 96 с.
9. Тимшв Б. М., Кавас К. М. Виготовлення художтх вироб1в з дерева. Ч.1. Р1зьба по дереву. П1дручник / За наук. редакщею доц. Тимшв Б. М. — Льв1в: Свгг, 1995. — 176 с.
Микола КУРАЧ
МЕТОДИЧН1 АСПЕКТИ РЕАЛ1ЗАЦ11 М1ЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ'ЯЗК1В У ХУДОЖНЬО-ТРУДОВ1Й П1ДГОТОВЦ1 МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
У статтi розкриваеться суть мiжпредметних зв'язюв у навчально-виховному процеа вищо'1 школи, обтрунтовуеться важливкть ¡х реалгзаци в процеС пiдготовки майбуттх вчителiв трудового навчання. Акцентуеться увага на методичних аспектах здшснення мiжпредметних зв'язюв у художньо-трудовт пiдготовцi студентiв.
Пол^ичш i соцiально-економiчнi перетворення в нашш держав^ змши в науково-техшчному оснащенш та розвитку суспiльства зумовили необхщшсть докорiнного реформування процесу професiйноl тдготовки молодого поколшня. Процес навчання i виховання особистостi "нового типу", людини, яка легко зможе зорieнтуватись i пристосуватись до нових технiчних, економiчних i соцiальних потреб суспiльства, нов^нього технологiчного виробництва i творчо! дiяльностi в умовах ринково! економiки, е головним завданням трудового навчання в школ^ що змiнюеться, поглиблюеться, удосконалюеться i реорганiзовуеться в освiтню галузь "Технолопя".
Реалiзацiя нових завдань ще! освiтньоl галузi, яка синтезуе в собi науковi знання з математики, фiзики, хiмil, бiологil, дизайну, економши тощо i показуе !х прояв у робой промисловосп, сiльського господарства, будiвництва, сфери надання послуг, ведення домашнього господарства, можлива лише за умови оновлення змюту трудово! тдготовки iз застосуванням методiв навчання, що допомагають активiзувати пiзнавальну i трудову дiяльнiсть учнiв, розвинути !х творче мислення.
У зв'язку з цим учитель трудового навчання, у компетенци котрого виршення зазначених завдань, повинен бути тдготовлений не лише до поповнення багажу полтехшчних знань учшв та формування в них умшь ручно! i механiчноl обробки матерiалiв, а насамперед до розвитку творчих здiбностей кожного учня, забезпечення виховно! функцil та особистiсного розвитку, що зпдно з Нацiональноl доктриною розвитку осв^и мае грунтуватися на культурно-iсторичних цiнностях укра!нського народу, його традищях i духовностi, яскравим виявом яких е народне декоративно-ужиткове мистецтво.
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й _ШДГОТОВЩ УЧШВСЬКО! I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1_
Для ефективно! реалiзаци завдань навчання i виховання особистосп засобами вказаного мистецтва необхiдна цшеспрямована пiдготовка майбутнього вчителя трудового навчання, яка крiм загальнонаукового, полiтехнiчного та шших компонентiв буде включати дисциплши, пов'язанi з вивченням художньо! обробки матерiалiв та методики 11 викладання (художньо-практичний компонент). Якiсть тако! пiдготовки великою мiрою залежатиме вщ оптимального наповнення ще! складово!, зв'язку мiж 11 елементами, наступностi у !х вивченнi.
Разом iз тим аналiз навчальних планiв i програм ВНЗ, котрi готують вчителiв трудового навчання, вивчення вщповщного педагогiчного досвщу свiдчить, що рiвень художньо-трудово! шдготовки майбутнiх педагогiв цього профiлю вщстае вiд вимог, якi все бшьше пiдвищуються.
Нинi iснуe багато наукових праць проблем вщродження декоративно-прикладного мистецтва i навчання художнiй працi в школi (С. Антонович, Л. Баженов, П. Бшецький, Т. Бушина, О. Данченко, Р. Захарчук-Чугай, Т. Кара-Васильева, О. Соломченко, М. Станкевич). С роботи, присвячеш вивченню художньо! обробки матерiалiв у ВНЗ (I. Бшевич, Р. Ломоносов, Б. Прокопович, В. Радкевич, Т. Сиротенко й ш.). Однак детального вивчення художньо-практично! складово! пiдготовки майбутнiх вчителiв трудового навчання, зокрема ие! !! сторони, що стосуеться мiжпредметних зв'язкiв (МПЗ) на сьогодшшнш день немае.
Тому метою нашо! статтi е обгрунтування важливостi та розкриття сутi МПЗ як педагопчно! категорi!, а також характеристика окремих методичних аспектiв !х реалiзацi! в художньо-трудовiй пiдготовцi майбутшх вчителiв трудового навчання.
Проблема МПЗ у педагопщ дослiджуеться в сощально-педагопчному, фiлософському, психологiчному та iнших напрямах. Бшьшють iз зазначених аспектiв МПЗ у навчальному процесi ВНЗ вщображеш в працях В. Афанасьева, А. Боголюбова, С. Зшов'ева, Ю. Кустова, Л. Ншольського, Н. Щукiно!.
Вщомо, що МПЗ сприяють формуванню системи знань про навколишню дiйснiсть, системи операцшних умiнь, розвитку полiтехнiчного кругозору, тдвищенню свiдомостi при засвоеннi нових знань, формуванню значимих мотивiв до навчально! дiяльностi й пiзнавального штересу, усуненню дублювання й забезпеченню наступносп мiж окремими циклами дисциплiн. Деяю питання, що стосуються вирiшення ще! проблеми в педагогiчних ВНЗ, зокрема, спроби встановлення змюту МПЗ, класифшацш i прийомiв !х здiйснення, методичш рекомендацi! щодо !х реалiзацi! в навчальному процеа, планування, а також оргашзаци самостiйно! навчально! дiяльностi студенев на основi мiжпредметних завдань у циклах техшчних, психолого-педагогiчних дисциплiн розкрит в працях Н. Андреево!, М. Гарунова, Ю. Васильева, А. Срьомкша, В. Кирилова, Е. Солнцево!, Н. Сорокша, В. Тамарiна, А. Усово!.
Дидактичне явище '^жпредметний зв'язок" як система мае структуру, що складаеться з трьох елеменпв:
- знань з одша предметно! сфери;
- знань з шшо! предметно! сфери;
- зв'язку цих знань у процес навчання.
Об'еднання знань у кожному конкретному випадку мае певну тзнавальну функщю: пояснення причинно-наслiдкових зв'язюв у загальних об'ектах, узагальнення та виведення нового узагальненого знання, конкретизащя загальних понять, класифiкацiя сумiжних явищ, доказ узагальнених iдей та ш. МПЗ у завершеному виглядi е вираженим у загальнiй формi, усвщомленим вiдношенням мiж елементами структури рiзних навчальних предметiв.
Таким вiдношенням може бути нове знання, що сформувалося завдяки засвоенню зв'язюв мiж знаннями з рiзних предметiв. Це знання за сво!м змiстом i способом формування в навчальному шзнанш мае мiжпредметний характер (наприклад, фiзико-хiмiчнi, юторико-географiчнi, лiтературно-iсторичнi, технiко-економiчнi поняття). Таким вщношенням може бути й нове узагальнене вмiння, сформоване в результат засвоення зв'язкiв мiж способами навчально-шзнавально! дiяльностi, що застосовуються в рiзних предметах. Нове вмiння е мiжпредметним, оскiльки може використовуватися в рiзних навчальних предметах при оперуваннi загальними для них мiжпредметними знаннями (наприклад, вмшня усно! й письмово! мови, вмшня планування та оргашзаци практично! дiяльностi тощо).
Детальне вивчення будь-якого предмета або явища вимагае його аналiзу, розчленування на окремi складовi з подальшим !х узагальненням, систематизащею та класифiкацiею.
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й _ШДГОТОВЩ y4HIBCbKOÏ I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1_
Дослiджуючи проблему МПЗ з рiзних позицiй, автори використовують pÎ3HOMaHÎTHÎ пiдходи i критерiï ïx класифiкацiï. Розглянемо основнi з них.
Одшею з перших була спроба класифiкацiï МПЗ за часовим крш^ем, запропонована Н. М. Скаткiним, який висунув три ïx види за часом вивчення матерiалу: попереднi, супутш i перспективнi. Практичне здiйснення таких зв'язюв сприяе систематизацiï знань, дозволяе опиратися на ранiше пройдений матерiал з сумiжниx предметiв, розглядати перспективи у здобуванш знань [7].
На основi пiдxоду до МПЗ як до дидактичного е^валента мiжнауковиx зв'язюв разом iз xронологiчними були визначеш iнформацiйнi критерiï. На ïx основi МПЗ подiлялись на фактичнi, понятшш, теоретичнi, якi забезпечують систематичний перенос учнями вiдповiдниx видiв знань у новi навчальнi ситуацiï при вивченш iншиx дисциплiн. Часовий критерiй почав розглядатися спшьно з iнформацiйним, що вщображае структурнi елементи змiсту навчальних дисциплш.
Надалi була вiдзначена спшьнють об'ектiв вивчення, методiв пiзнання, теорш i законiв i на цш основi названi вiдповiднi види зв'язюв мiж предметами. Були введенi наступи категорiï МПЗ: за сумiжними законами й теорiями; за методами дослщження свiтоглядного та розраxунково-вимiрювального характеру (С. Мiнченков). Виявлено можливiсть встановлення МПЗ на основi не тiльки спшьносп змiстовниx компонентiв навчання (факти, поняття, закони, теорiï, iдеï), а й спшьносп навчальних умшь, способiв дiяльностi вчителiв та учнiв (Н. Лошкарьова, I. Лернер).
У подальших дослщженнях виявляеться прагнення до пошуку бшьш узагальнених, унiверсальниx видiв МПЗ. Ця тенденцiя проявилася в 1970-i рр., коли була встановлена класифiкацiя МПЗ за видами знань i дiяльностi. У першому випадку переслiдуеться мета формування в студенев системи узагальнених знань, у другому — системи загальних для рiзниx навчальних дисциплш вцщв дiяльностi. МПЗ на рiвнi знань встановлюються мiж окремими елементами науки (теоретичш поняття, закони, категори, прикладна частина). Водночас допускаеться можливють здiйснення МПЗ за принципом едностк об'ектiв вивчення; методiв наукового тзнання; законiв розвитку природи i суспшьства.
МПЗ на рiвнi видiв навчальноï дiяльностi встановлюються мiж загальними прийомами навчальноï роботи, загальними способами розумового, мовного, художнього, трудового й шших вцщв дiяльностi, що здiйснюеться студентами.
Таким чином, у дидактищ виразно проявляеться тенденщя до подолання однобiчного пiдxоду у вирiшеннi питання МПЗ у навчанш. Розробляються комплекснi критерп ïx виокремлення, використовуються елементи системного аналiзу цього феномена. Системний шдхщ спрямований на розкриття багатоаспектностй полiфункцiональностi МПЗ у навчаннi, що пов'язано з широким використанням поелементного аналiзу структури навчального предмета й структури процесу навчання (його змiсту, методiв, форм органiзацiï). Такий аналiз е методом визначення сутносп i вцщв МПЗ.
Останнiм часом з'явилися нов^ багатоступеневi класифiкацiï МПЗ, що зумовлено, як справедливо вказуе Н. Лошкарьова, складшстю дослщжуваного об'екта i неможливютю його опису в лiнiйнiй формь Так, I. Зверев та В. Максимова [3, 42], враховуючи спшьнють структур навчальних предметiв i процесу навчання, виокремлюють змiстовно-iнформацiйнi, операцшно-дiяльнiснi й органiзацiйно-методичнi зв'язки. Г. Федорець на основi трьох iстотниx ознак фшософсь^' категорiï "зв'язок" виявляе зв'язки за складом (змютовш, операцiйнi, методичш, органiзацiйнi), напрямком (одно-, дво- i багатосторонш) та способом взаемодiï сполучних елементiв у часi (xронологiчнi i хронометричш) [8, 37].
Н. Лошкарьова, проаналiзувавши всi наявнi в лiтературi типи й види МПЗ, групуе ïx за загальними елементами знань, способами пiзнавальноï дiяльностi, методами навчання й виховання, педагогiчними проблемами [4, 78].
Наведеш приклади класифiкацiï МПЗ показують, що ця проблема виршуеться дослiдниками по-рiзному, явище розглядаеться у рiзниx напрямках, використовуються рiзноманiтнi критери класифiкацiï, а це свiдчить про багатограншсть i рiзноxарактернiсть МПЗ.
ДЕKOPАTИВHO-УЖИTKOВЕ MИCTЕЦTВO TА ДИЗАЙH У TPУДOВIЙ _ПIДГOTOВЦI УЧHIВCЬKOÏ I CTYAEHTCbKOÏ MOЛOДI_
Cтосовно сyчaсноï тдготовки мaйбyтнix yчитeлiв тpyдового нaвчaння y ВГО можнa констaтyвaти, що бeз систeмностi y фоpмyвaннi мeтодичниx i спeцiaльниx пpофeсiйно-пpaктичниx знaнь, яга зaбeзпeчyeться дiючими MПЗ, нeможливо здшснити цiлiсний нaвчaльно-виxовний пpоцeс i викотати вимоги, що стaвляться до xyдожньо-пpaктичноï пiдготовки стyдeнтiв. Tомy для подолaння iснyючоï нинi пpоблeми ^опонуються окpeмi мeтодичнi aспeкти peaлiзaцiï MTO в xyдожньо-тpyдовiй пiдготовцi мaйбyтнix вчитeлiв тpyдового нaвчaння.
Ha основi aнaлiзy нayково-мeтодичниx лiтepaтypниx джepeл [2; 6] i в peзyльтaтi констaтyючого eкспepимeнтy нaми виявлeно, що eфeктивнiсть peaлiзaцiï систeми MПЗ нeможливa бeз ypaxyвaння нeобxiдниx умов ïx виявлeння, оpгaнiзaцiï тa пpaктичного здiйснeння. Для ïx тeоpeтичного обrpyнтyвaння тa пpaктичноï pозpобки всю сyкyпнiсть умов фyнкцiонyвaння MTO ми pозподiлили нa об'eктивнi тa сyб'eктивнi. Зовнiшнi обстaвини тa фaктоpи, якi iснyють нeзaлeжно вiд виклaдaчa, котpий зaбeзпeчye peaлiзaцiю MПЗ, сгановлять об'eктивнi умови, нaйбiльш знaчyщими з якиx e: ствоpeння тeоpiï MTO; yзгоджeнiсть нaвчaльниx плaнiв i пpогpaм; вiдобpaжeння MПЗ y пiдpyчникax i нaвчaльниx посiбникax; цiлeспpямовaнa пpофeсiйнa п^отовта виклaдaчiв; pозpобкa систeми мeтодичниx пpийомiв встaновлeння зв'язкiв.
Якщо вищeнaзвaнi об'сктивш умови оптимгльного зaбeзпeчeння MПЗ мaють бiльшe дидaктичний, нiж мeтодичний xaparcrep, i ïx зaбeзпeчeння повинно вiдбyвaтись нa основi глибокиx нayковиx дослiджeнь нa дepжaвномy piвнi, то Tpyrn сyб'eктивниx умов, до якиx нaлeжaть ознaйомлeння виклaдaчiв iз змiстом пpогpaм i пiдpyчникiв сyмiжниx дисциплiн, eднiсть нaвчaльниx дiй виклaдaчiв, ïx сушсш мeтодичнa pоботa, взaeмовiдвiдyвaння зaнять, сумюж плaнyвaння peaлiзaцiï MПЗ, систeмaтичнiсть ïx здшсжння, мae пpиклaдний xapaктep i зaбeзпeчyeться конкpeтними мeтодичними дiями виклaдaчiв.
Пepшочepговим eтaпом зaбeзпeчeння сyб'eктивниx умов, який пepeдбaчae виконaння одного iз зaвдaнь iншиx умов цieï ж ^упи —тaкиx, як ознaйомлeння виклaдaчiв iз змiстом пpогpaм i пiдpyчникiв сyмiжноï дисциплiни тa взaeмовiдвiдyвaння зaнять, e виявлeння MПЗ. Бaгaто дослiдникiв (Г. Бaтypiнa, H. Боpисeнко, Г. Воpобйов, T. Iльïнa, I. Звepeв, В. Maксимовa, H. Pозeнбepг тa iн.) iснyвaння циx зв'язюв визнaчaють зa допомогою пeвниx RpOTepiiB ïx нaявностi, якими ввaжaють:
- вивчeння сyмiжними дисциплiнaми однaковиx явищ, пpоцeсiв чи пpeдмeтiв нaвколишньоï дшсносп;
- зaстосyвaння пpи вивчeннi однieï нaвчaльноï дисциплiни мeтодiв нaвчaльного шзтання iншоï;
- вивчeння нaвчaльними дисциплiнaми однaковиx тeоpiй, iдeй, зaконiв, тас^знж понять i т. д.
Haстyпним обов'язковим eтaпом e викоpистaння мeтодiв модeлювaння тa плaнyвaння здшсжння MПЗ, якi зaбeзпeчyють peaлiзaцiю таочно пpийнятниx зв'язкiв для виpiшeння пpоблeми взaeмозв'язaного вивчeння мaтepiaлy.
Плaнyвaння MTO клaсифiкyються зa зaсобaми здiйснeння (видами фiксaцiï) нa тeкстовi, тaбличнi, мaтpичнi тa гpaфiчнi (Ю. Вaсильeв, P. Гypeвич, I. Пeтpовa й ш.).
Teкстовий опис MПЗ e пepшою спpобою пошуку точок зiткнeння мiж окpeмими нaвчaльними пpeдмeтaми. Головнe зaвдaння цього способу полягae y виявлeннi можливостi встaновлeння зв'язкiв мiж окpeмими eлeмeнтaми змiстy освiти piзниx дисциплш з мeтою пiдвищeння eфeктивностi нaвчaльного пpоцeсy. Пpи тaкомy плaнyвaннi встaновлeння MПЗ вiдобpaжaeться в пояснювaльниx зaпискax нaвчaльниx i змiстi pобочиx пpогpaм, тeкстовi зaсоби подaнi y виглядi посилaнь нa нeобxiднiсть вивчeння конкpeтного нaвчaльного мaтepiaлy (тeми, pоздiлy) в зв'язку з iншими пpeдмeтaми в ^^ro^ax лeкцiйниx i пpaктичниx зaнять.
Бiльш eфeктивнe i повнe ствоpeння кapтини зв'язкiв мiж piзними пpeдмeтaми дозволяe тaбличнe плaнyвaння, piзновидом якого можуть бути piзнi кapтотeки MTO. Для бiльш нaочноï iлюстpaцiï можливосп тaкиx зв'язкiв нa основi тaбличного плaнyвaння pозpобляються мaтpицi тa гpaфи, якi здiйснюють нaскpiзнe модeлювaння MTO.
Ha сyчaсномy eтaпi фyнкцiонyвaння пeдaгогiчноï вищоï школи бeзaльтepнaтивною тeндeнцieю ïï pозвиткy e шиpокe впpовaджeння y тавчгльний пpоцeс iнфоpмaцiйниx
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й
_П1ДГОТОВЦ1 УЧШВСЬКО! I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1_
технологiй. Розглядаючи можливють планування i реал!заци МПЗ у контекст застосування цих технологiй, ми виявили новий тип вказаних зв'язюв за критерiем «засоби здiйснення i фшсацл» —електронний. Цей вид вщображення МПЗ може включати в себе як традицшш види планування (текстов!, табличнi, матричнi, графiчнi), представлен! в якiсно новому виглядi - на електронних ношях шформаци, що значно полегшуе вс маншуляци над ними, так i бути принципово новим типом виявлення i планування МПЗ. Особливютю цього виду фшсацп МПЗ е використання комп'ютерного пошуку з метою виявлення мiжпредметного матерiалу в системi сумiжних навчальних дисциплш, а також використання функци пперпосилань в електронних засобах планування для швидкого i детального ознайомлення з навчальним матерiалом мiжпредметного змiсту. Прикладом такого вщображення МПЗ можуть бути електронш робочi навчальнi програми, конспекти лекцш i практичних занять, шструкцшш картки з окремо! навчально! дисциплши, в яких можна розмiстити виявлеш традицiйним шляхом або знайденi за допомогою комп'ютера посилання на матерiал мiжпредметного змiсту iнших дисциплiн. А для переходу до змюту цього матерiалу достатньо буде натиснути на гшерпосилання в електронному конспектi чи шшому документi клавiшею комп'ютерно! миш!
Зрозумiло, що робота з такого планування МПЗ вимагатиме в!д укладачiв логiчного мислення та чiтких уявлень про сшввщношення окремих частин рiзних навчальних предметiв й обов'язково матиме колективний характер, що е проявом суб'ективно! умови здiйснення МПЗ -"сумюно! методично! роботи викладачiв".
Пщсумовуючи вищесказане, можна зробити висновки, що забезпечення МПЗ е одним iз засобiв оптим!зацп навчального процесу у вищш школi загалом i художньо-трудовш пiдготовцi майбутнiх вчителiв зокрема. Реалiзацiя цих зв'язкiв на науковiй основi може iстотно сприяти вдосконаленню змюту навчання та шдвищенню якостi оргашзаци навчально-виховного процесу. Тому нинi дуже актуальним е "озброення" викладачiв ВНЗ ддачим механiзмом реал!заци МПЗ у навчально-виховному процеш, в основi якого лежить забезпечення вшх основних еташв, функцiй, аспектiв i факторiв цього педагопчного явища, а також врахування тенденци розвитку сучасно! вищо! школи, основною ознакою яко! стае комп'ютеризащя навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Еремкин А. И. Система межпредметных связей в высшей школе (Аспект подготовки учителя). — Харьков: Вища школа, 1984. — 152 с.
2. £рьомк!н А. I., Андреева Н. Б. М!жпредметн! зв'язки в систем! профес!йно! тдготовки вчителя // Актуальн! проблеми професшно! педагопки: Монографиний з6!рник. — Херсон: ХДШ, 1996. — С. 41-42.
3. Зверев И. Д., Максимова В. Л. Межпредметные связи в современной школе. — М: Педагогика, 1981. — 160 с.
4. Лошкарева Н. А. Межпредметные связи как средство совершенствования учебно-воспитательного процесса: Учеб. пособие для ФПК директоров школ. — М.: Изд-во МГПИ, 1981. — Вып. I. — 102 с.
5. Максимова В. Н. Межпредметные связи и совершенствование процесса обучения: Книга для учителя. — М.: Просвещение, 1984. — 143 с.
6. Римаренко В. £. М!жпредметн! дидактичн! зв'язки ! наступн!сть в трудовому навчанн! // Удосконалення форм ! метод!в трудового навчання: Зб!рник. — К.: Радянська школа, 1962. — 94 с.
7. Скаткин М. Н. Активизация познавательной деятельности учащихся в обучении. — М., 1965. — 48 с.
8. Федорец Г. Ф. Межпредметные связи в процессе обучения: Учеб. пособие. — Л.: Изд-во ЛГПИ, 1983. — 88 с.
Серий ЗА1КА, Оксана ЗА1КА
ФОРМУВАННЯ ТРУДОВИХ ВМ1НЬ ТА НАВИЧОК СТУДЕНТ1В ЗАСОБАМИ ДЕКОРАТИВНО-ВЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА
В статтi розглядаеться необхiднiсть вивчення принципiв декоративно-вжиткового мистецтва майбутнiми вчителями трудового навчання. Основна увага придшяеться ролi композицИ в розвитку творчих та художньо-естетичних здiбностей студентiв, адже одтею з умов художньог виразностi
