CC BY
24
УДК 330.342:378.1
MEТ0ДИЧHi тдходи до оцжки 1НЕРЦ1ЙН0СТ1 розвитку вищоТ освии
® 2014 ТЕРОВАИЕСОВ м. Р.
УДК 330.342:378.1
Терованесов М. Р. Методичн пiдходи до оцiнки iнерцiйностi розвитку вищоТ освгги
Стаття присвячена проблемам тдвищення ефективност': вищо: школи, за рахунок удосконалення и управлшня. Розглянуто основш ¡нструменти контролю якостi вищоi освти в УкраЫ та у розвинених кранах, як включають акредитацю, аудит, монторинг та оцшку. Доведено, що у якост': критерю оцшки якостi тдготовки випускниюв можна використовувати терцшнсть розвитку вищоi школи. Запропоновано метод и обчислення на основiрейтинговоi та статистичноi шформацИ. В'ш базуеться на пор'внянш основних показникв функцонування системи iз такзваними еталон-ними. и шдикаторю використовуються групи показниюв, що характеризують складовi iнерцiйностi освти: економчна маса, зовшшш впливи i часовi параметри. Виправдансть такоi оцшки визначаеться фактичним пор'внянням освтшх систем i наочнстю використання в'дносних величин. Розроблено алгоритм оцшних процедур. Вiрогiднiсть отриманоi величини визначаеться похибкою вихiдних оцшок i джерел даних. Запропоновано тдходи до оцшювання д'тльностi ВНЗ шляхом обчислення iнерцiйностi освтньоi системи дозволяють визначити и величину у чисельному виражен-нi i використовувати в анал'тичн'ш роботi iз оптимiзацiiуправлшня вищою школою. Ключов'! слова: вища освта, система управлшня, iнерцiйнiсть, яксть, оцшнi процедури Б'бл.: 11.
Терованесов Михайло Румелйович - кандидат техшчних наук, доцент, декан, факультет шфраструктури та економки зал'вничного транспорту, Донецький 'шститут зал'вничного транспорту Украшськоi державноi академИ зал'вничного транспорту (вул. Артема, 184, Донецьк, 83018, Украша)
Email: terovanesov@yandex.ru
УДК 330.342:378.1
Терованесов М. Р. Методические подходы к оценке инерционности развития высшего образования
Статья посвящена проблемам повышения эффективности образовательной системы за счет совершенствования ее управления. Рассмотрены основные инструменты контроля качества высшего образования в Украине и в развитых странах, которые включают аккредитацию, аудит, мониторинг и оценку. Доказано, что в качестве критерия оценки качества подготовки выпускников можно использовать инерционность развития высшей школы. Предложен метод ее вычисления на основе рейтинговой и статистической информации. Он базируется на сравнении основных показателей функционирования системы с так называемыми эталонными. В качестве индикаторов используются группы показателей, характеризующих составляющие инерционности образования: экономическая масса, внешние воздействия и временные параметры. Оправданность такой оценки определяется фактическим сравнением образовательных систем и наглядностью использования относительных величин. Разработан алгоритм оценочных процедур. Достоверность полученной величины определяется погрешностью исходных оценок и источников данных. Предложенные подходы к оценке деятельности ВУЗОВ путем вычисления инерционности образовательной системы позволяют определить ее величину в числовом выражении и использовать в аналитической работе по оптимизации управления высшей школой.
Ключевые слова: высшее образование, система управления, инерционность, качество образования, оценочные процедуры
Библ.: 11.
Терованесов Михаил Румельевич - кандидат технических наук, доцент, декан, факультет инфраструктуры и экономики железнодорожного транспорта, Донецкий институт железнодорожного транспорта Украинской государственной академии железнодорожного транспорта (ул. Артема, 184, Донецк, 83018, Украина) Email: terovanesov@yandex.ru
UDC 330.342:378.1 Terovanesov M. R. Methodological Approaches to Evaluation of Developmental Rigidity of Higher Education
The article discusses the problems of increasing effectiveness of higher education by means of improving its management. Primary instruments of higher education quality assurance in Ukraine and developed countries are considered, among them accreditation, audit, monitoring, and evaluation. It is proven that developmental rigidity of higher education can be viewed as a criterion for assessment of graduates' training quality. A method of its calculation on the basis of ratings and statistical data is proposed. It is based on the comparison of principal indices of system functioning with the so-called reference ones. Groups of indices describing education rigidity constituents are used as indicators, namely: economic weight, external influences, and temporal parameters. Such evaluation is justified by factual comparison of education systems and clarity of utilization of relative values. A scheme of evaluation procedures is developed. The credibility of the obtained value is determined by the accuracy of original assessed values and data sources. The proposed approaches to evaluation of activities of higher education establishments through calculation of rigidity of the educational system allow establishing its numerical value and using it in the analytical efforts aimed at optimization of higher education management. Keywords: higher education, management system, rigidity, quality, evaluation procedures Bibl.: 11.
Terovanesov Mykhailo R. - Candidate of Sciences (Engineering), Associate Professor, Dean, Faculty of Economics and Infrastructure of Railway Transport, Donetsk Institute of Railway Transport of the Ukrainian State Academy of Railway Transport (Artema str., 184, Donetsk, 83018, Ukraine) Email: terovanesov@yandex.ru
Актуальнiсть проблеми. Успiшна реалiзацiя за-вдання збереження фундаментальной вищо1 школи i в^-повiдностi потребам суспiльства та держави залежить вiд ефективно1 системи управлшня, що вiдповiдаe свiтовим стандартам. Проблема тдвищення якостi вищо! освь ти стае актуальною у свiтлi вiдкритостi освiтнiх систем i тенденцш до створення единого освiтнього простору. Яисть пiдготовки фахiвцiв залежить в^ багатьох факторiв, i в остаточному тдсумку визначаеться результативнiстю вищо! школи, здатшстю розв'язувати проблеми зайнятостi населення, рiвня добробуту, забезпечення трудовими ресурсами сустльства й економiки. Особливють освгтньо1 системи обумовлена 11 шерщею i полягае в закономiрному в^ставанш вiд економiчних процесiв, що стимулюе роз-виток вищо! школи та визначае необх^шсть 11 постiйного реформування. Для побудови оптимально! моделi ефек-тивного управлiння якiстю освiти необх^но враховувати рiвень 11 iнерцiйностi. Сьогодш значна кiлькiсть статис-тичних даних, нестача шформацшного забезпечення рiз-них ршнш оцiнки якостi навчання, розбiжнiсть пiдходiв до статистичного аналiзу освггньо! системи в рiзних крашах не дозволяють визначати величину iнерцiйностi. Отже, це е актуальним завданням i вимагае додаткового вивчення.
Аналiз останшх публiкацiй. Дослiдженням ре-зультативностi вищо1 освiти, а саме оцiнцi якост освiтнiх процесш i пiдготовки випускниив придкяеться тдвище-на увага вчених рiзних кра1н. Зокрема Т. Л. Абашидзе та О. Л. Федотова пропонують методику оцшки якостi тд-готовки випускникiв iз застосуванням метода Дельфь Пе-редбачено використання узгоджено1 експертно1 шформацп високого ступеня достовiрностi для прийняття рiшень [1]. О. Ю. Васильева дослiджуе якiсть освiти в аспектi викла-дацько'1 дiяльностi та моделювання критерiальних значень показниюв якостi [2]. Л. О.Волощук i К. П. Ганева анонсу-ють методичнi пiдходи до оцiнки розвитку вищого навчаль-ного закладу, досл^жуючи основнi аспекти та етапи оцшки на основi первинних облiкових даних та 1х анамтично1 об-робки [3]. О. К. блюеева i Т. В. Тарасенко оцiнюють роз-виток освiтнiх послуг в УкраШ, застосовуючи методологiю когнiтивного моделювання та розрахунку iндексу якостi розвитку ринку освггшх послуг [4]. С. М. брмак пропонуе систему показникiв рейтингового оцшювання результатiв творчо1 шдив^уально1 та колективно1 працi викладачiв вищих навчальних закладiв [5]. В. О. Зшченко до^джуе теоретико-методичнi засади монiторингу якост навчаль-ного процесу у ВНЗ, придкяючи значну увагу аналiзу су-часно1 теорп та практики управлшня яистю вищо1 освiти та навчального процесу [6]. В. Кiсс визначае типологп та опис iснуючих нацюнальних систем пiдвищення якостi у ВНЗ, переваги i недолiки рiзних мехашзмш забезпечення якостi освiти, проблемнi питання у реамзацп ефективних систем у цьому напрямi [7]. О. В. Родюнов аналiзуе мехашз-ми стратепчного управлiння якiстю вищо1 освiти на основi впровадження процесного пiдходу до управлшня, що, на думку вченого, значною мiрою обумовлюеться методоло-пею бiльшостi мiжнародних стандартов [8]. С. Ю. Трапiцин i О. О. Граничина пропонують моделi комплексного оцшювання якост дiяльностi ВНЗ також iз застосуванням процесного тдходу [9].
Впдьлення нерозв'язаних проблем. Наведет при-клади св^чать про актуальшсть поставлених питань. Разом iз тим, iснуе необхiднiсть розробки методичних тд-ходiв, що охоплюють окремi аспекти освiтнiх процесiв для визначення шерцшносп та 11 ршня для тдвищення ефек-тивностi функцiонування освггньо1 сфери.
Метою роботи е розробка методичних тдхх^в до оцiнки якост освiти i зiставлення освiтнiх систем, що дозволить удосконалити управлшня системою вищо1 освiти (СВО).
Виклад основного матерiалу. Як вiдомо, основним шструментом контролю якостi вищо1 освiти в УкраШ та у бкьшосп розвинених кра1н е акредитацiя. Процедури 11 проведення визначаються нормативними документами i здiйснюються державними органами або незалежними агентствами. Акредитацiя передбачае в^пов^шсть змю-ту навчальних планш i програм державним стандартам, аналiз шформацшно1 бази навчального процесу, якостi тдготовки за результатами пiдсумкових атестацiй, наяв-ностi умов для професшно1 тдготовки фахшцш, обсягу наукових дослiджень, науково-методично1 роботи, складу науково-педагогiчного персоналу. Акредитащя припускае перевiрку ВНЗ iз використанням певних критерпв i не передбачае можливост порiвняння навчальних закладiв мiж собою, аналiтичних i прогнозних оцшок.
Крiм акредитацп, В. Юсс виокремлюе як iнструмент контролю якост вищо1 освiти аудит [7]. При цьому, на думку автора, за допомогою аудиту визначаеться ефектившсть функцюнування систем планування i прийняття ршень у ВНЗ, оцiнюються система управлшня, квамфжащя персоналу, а також системи внутршнього контролю якость Аудит припускае констатацiю певних показниив освгтньо-го процесу на основi проведення перiодичних перевiрок пiдсистем вищо1 школи. Вiн еквшалентний монiторингу якосп, який регламентований вiдповiдними державними стандартами i передбачае спостереження, вiдстеження, вимiр i випробування через певнi промiжки часу з метою регулювання або управлшня процесами [10, с. 11 - 12]. В. О. Зшченко визначае мониторинг якосп як систему збору, систематизацп та анамзу стану навчального процесу i його елеменпв [6, с. 251]. Учений тдкреслюе, що монiторинг дозволяе здiйснювати багаторiвневу оцiнку ВНЗ у сферi забезпечення якост пiдготовки й надавати шформащю для вироблення стратеги подальшого розвитку вищо1 школи. Рiзновидом мониторингу можна вважати внутрiшнiй контроль або самооцшку, якi проводяться закладом освь ти для аналiзу змiн рiзних параметров. Слiд зазначити, що аудит i монiторинг е невiд,емними частинами управлш-сько1 дiяльностi щодо забезпечення якость Разом iз тим, використання цих сучасних шструменпв мае досить вели-кi обмеження, якi пов'язаш з недостатньою об,ективнiстю оцiнок через вплив суб'ективного фактора, в^сутшстю чгт-ко визначених критерГ1в, необов,язковiстю здшснення.
Для усунення зазначених недолiкiв, ^м аудиту й акредитацп, використовуеться оцшка освгтньо1 системи, основним призначенням яко1 е зiставлення рiзних ВНЗ мiж собою й оцiнювання ступеня конкурентоспроможность В. Кiсс звертае увагу, що дана процедура регулярно проводиться у бкьшосп кра1н бвропи [7]. Поршняння СВО за рiзними критерiями дозволяе виявити сильнi i слаби боки
нацюнальних ocbîthîx систем у KOHTeKCTi ïx BÎAnoBÎAHOCTÎ базовим освггшм стандартам, здатност задовольняти спо-живачов освiтнix послуг, одержання достовiрниx рейтинго-вих балов, визначення динамiки змiн. Труднощi проведення оцшки пов'язаш з вибором уншерсальних критерпв, якi до-зволяють на основi рiзноманiтноï вxiдноï iнформацiï (ста-тистичних даних, експертних суджень, опитувань учасни-ив освiтнього процесу, що включають студентiв, виклада-чiв i роботодавцш) забезпечити контроль дiяльностi ВНЗ, виявити проблеми в освишй сферi, тдвищити ефектив-нiсть функцiонування, об'ективно зютавляти рiзнi СВО.
Без визначення граничних величин, детермшуючих якiснi показники результативност вищо'1 школи, неможли-во здшснити управлiння якiстю освiти. О. В. Родюнов тд-креслюе, що «розвиток iнструментарiю управлiння якiстю вищо'1 освiти вимагае меxанiзмiв управлiння, якi б функць онували на полiтичному i процесному ровнях планування та прийняття ршень» [8, с. 6]. Також автор визначае, що впровадження процесного тдходу до управлiння обумов-люеться методологiею можнародних стандартiв управлiння яистю.
Для проведення оцшки якосп навчання юнують рОз-нi способи. Т. Л. Абашидзе i Е. Л. Федотова пропонують оцшювати яисть тдготовки випускникш ВНЗ, викорис-товуючи оргашзащю системи збору експертних оцiнок, за-сновану на методi Дельфi [1]. Обраний споаб передбачае опитування експерпв у деккька турiв з обробкою результатов кожного туру, шформування експертов про щ резуль-тати i чергове повторення процедури. Перевагою даного подходу е простота його здшснення, збкьшення ступеня узгодженост i компетентност експерт1в шляхом багато-ступенево'1 обробки одержувано'1 iнформацiï. 1стотними не-долiками можна вважати трудомютисть застосованих опе-рацiй, похибку методу експертних оцшок, неможливость поровняння розних освишх систем, суб'ектившсть оцшки, необходность шформацшно-оргашзацшного супроводу.
Показники, що водбивають квалофжащю та ефек-тившсть роботи педагопчних кадров, е найважлившими при аналозо дояльносто освггшх установ. О. Ю. Васильева дослоджуе якосно характеристики викладацького складу, використовуючи як основш критерп результативност та перспективной [2, с. 76]. Виходною шформащею слугують дано самооцонки, експертно оцонки й опитування студен-тш. Перевагою запропонованого вароанту можна вважати досить досконалу методику, що дозволяе аналозувати один оз важливих показникш функцюнування ВНЗ - ква-лофокацою кадрового складу. До недолшш можна воднести суб'ективозм, обмежешсть використання, високу похибку, водсутность уноверсальносто.
Слод зазначити, що система освоти належить до дина-мочних, тому при проведенш оцшки необходно враховува-ти змшу параметров освишх процеав у чась Л. О. Волощук i К. П. Ганева пропонують оцшювати розвиток навчального закладу за онтегральними показниками динамоки, яко охо-плюють обсяги дояльносто, ресурсне забезпечення i результативность навчання [3, с. 253]. На думку авторов, такий прийом е уноверсальним о надае керовництву узагальнену оцшку динамки розвитку освпньоО сфери. Безсумншними позитивними рисами зазначеного подходу е використання велико! ккькост статистичного матероалу, що забезпечуе
воропдшсть штегральних шдикаторш i тдсумково'1 вели-чини - ондексу розвитку ВНЗ. Разом оз тим, констатацоя змши дослоджуваних величин i невизначешсть критерпв, за якими би проводився аналоз, робить його результати недо-статньо онформативними для прийняття рошень. Також до недолкш запропонованого способу оцшки можна воднести розномаштшсть i велику ильисть виходних показниив, ви-користання яких збольшуе трудомосткость обробки даних та ускладнюе поршняння освкнк установ. ПерелОчеш не-долки обмежують сферу застосування дано'1 методики.
При побудовО моделО комплексного оцшювання ВНЗ на осново процесного подходу С. Ю. Трапоциним о О. А. Гра-ничиною було акцентовано увагу на вксутност критерш якост роботи науково-педагопчних пращвниив як одного з головних факторОв, що свОдчить про рОвень викладання [9, с. 223]. Усунення даного недолку було запропоновано О. В. Чернишовою i О. I. Пятковським, яи розробили алгоритм оцонки дояльносто викладачов в аспекто управлоння якостю освоти о створення оптимальних умов навчання сту-дентш. Ефектившсть роботи i рОвень квалОфкацп обчислю-валися за допомогою онтегральних величин, що включають окремо показники, яко всебочно водбивають подсумки робо-ти за кожним напрямом [11, с. 189]. Систему показниив рейтингового оцшювання результативност творчо'1 шди-вкуально'О i колективно'1 пращ викладачОв було побудовано С. М. брмаком i В. В. Дрижаком. На основ! набраних викла-дачами балов за розно види дояльносто вчено розробили методику ккьисно'1 та яисно'1 оцшки науково-педагопчних здОбностей i мотивацп до науково-дослкноО роботи [5].
Водзначаючи важливость критерою якосто педагогоч-них кадрОв для визначення ефективност функцюнування навчально'1 установи, необхкно вказати, що багатоаспек-тшсть дОяльност вищо'1 школи i взаемозв'язок освишх процеав ускладнюють використання критерпв оцшки за кожним напрямом при загальному аналОзО освпньо'О системи. Так, роздкьне використання критерпв, що в^бивають показники, яко характеризують матероально-техночну базу, кадровий склад, методичне й онформацойне забезпечення, студентський контингент, можнародне сповроботництво, науково-досл^ну дОяльшсть тощо не надае цшсно'О шфор-мацшно'1 картини i не дозволяе приймати ефективш управ-лшськ ршення з оптим1зацп ситуацп.
Уноверсальним критероем, що охоплюе розно аспек-ти дОяльност вищо'1 школи, можна вважати ïï шерцшшсть. Ровень онерцойносто при поровнянно освотнох систем водби-вае результативность вищо'1 школи та яисть тдготовки фаховцов.
Визначення ршня шерцшноси може дозволити практично використовувати таку найважливошу нематероальну складову освоти, як якость навчання, для подвищення ефек-тивносто управлоння СВО, о надасть можливость поровнюва-ти за даним критероем розно вишо. Кром того, на водмону вод рейтингових оцшок, яи мають переважно шформативний характер, у такому випадку з'являеться можливють порш-няння ВНЗ за певним набором критерпв, вибОр яких часом досить суб'ективний, мае вибОрковий характер i не охоплюе ва аспекти системи. 1нерцштсть як критерОй оцОнки е бкьш глобальним та об'ективним показником. Вона вико-ристовуе не тольки рейтингово оцонки як один оз складових механозмов обчислення, але й постойно оновлювано фактич-
Hi даш статистики, позбавлена будь-якого cy6'eK™Bi3My i може бути практично використана у конкретно заданому часовому промiжкy.
Одним i3 способiв знаходження на основi статис-тично! i рейтингово! шформацп величини iнерцiйностi е метод «идеального ушверситету». Вiн базуеться на по-рiвняннi основних показниюв функщонування системи iз так званими еталонними. Якщо взяти за основу модель «идеально! освтньо! системи», або на бкьш низькому рiв-нi «идеального ВНЗ», то спiввiдношення показниюв дозволить приблизно оцшити стан вищо! школи i зробити висновок про величину !1 iнерцiйностi. Отже, оцшювання якостi досл^жувано! освггньо! системи буде сшвв^носи-тися iз граничними значеннями. Виправдашсть тако! оцш-ки визначаеться фактичним поршнянням освiтнiх систем i наочнiстю використання вiдносних величин. Основними труднощами можна вважати вибiр «идеально! СВО» i кри-теров порiвняння.
Подiбний пiдхiд був використаний О. К. блкеевою i Т. В. Тарасенко для оцшки якост освишх послуг в УкраМ. Ученi на основi когнiтивного моделювання запропонували зютавляти модель еталонно! якостi з фактичним сшвв^-ношенням темпiв зростання того чи шшого показника [4, с. 243]. Перевагою запропоновано! методики е використання рiзноманiтних рейтингових оцшок, яи характеризуют освiтню сферу, i обчислення iндексy якостi розвитку освишх послуг. До недолiкiв можна взнести обмеженiсть застосування рамками нащонально! освггньо! системи, не-визначенiсть поняття «еталонна якiсть» i, вiдповiдно, труд-нощi практично! реалiзацi!.
Для !х усунення пропонуеться послiдовнiсть оцiнних процедур методом ««реального университету», яку можна умовно подкити на такi етапи.
Визначення сукупност показниюв порiвняння для досл^жуваних освiтнiх систем. Сyкyпнiсть показниюв формуеться iз факторiв, якi впливають на якiсть освiти або 'й iнерцiйнiсть. Вихiдними е статистичнi данi, рейтингова iнформацiя, що включае експертш оцiнки, думку робото-давц1в, викладачш i стyдентiв. Вiдтак формуються пороговi або еталоннi значення, якi використовуються на наступних етапах.
Збiр шформацп про стан освггньо! системи, причо-му !i вiрогiднiсть повинна бути достатньою для прийняття yправлiнських рiшень. За в^сутност достовiрно! шформацп величину шерцшносп можна визначати на основi даних, якi характеризують подiбнi освггш системи, з урахуванням вiдповiдних виправлень. Виправлення повинш враховува-ти тенденцп змiни показниюв i бути обгрунтованими.
Проведення пор1вняльного аналiзy i коригування по-рiвнюваних параметр1в, якщо буде потреба, iз метою вра-хування iстотних вiдмiнностей системи освiти, для яко! проводиться оцiнка, вiд подiбних систем.
Визначення величини iнерцiйностi i висновок про рь вень якост освiти шляхом узгодження отриманих результатов.
Вибiр «iдеального ун1верситету» або Идеально! осв^ньо! системи» з урахуванням щлей оцiнки дiяльностi ВНЗ повинен проводитися залежно вiд розглянутого рiв-ня. Наприклад, для вищого навчального закладу Укра!ни оцiннi процедури можуть проводитися стосовно свиово!,
европейсько!, нацiональноï, регюнально!, профгльно! або bîaom4o! освгтнгх систем.
Як гндикатори використовуються групи показниюв, що характеризують складовi iнерцiйностi освiти: економгч-на маса, зовнiшнi впливи i часовi параметри.
Економiчну масу характеризують юльюсш та якiснi показники. До ккьюсних вiдносять: число ВНЗ, контингент студентгв, обсяг фiнансування, ккьюсть викладач1в та iноземних студент1в, об'емнг характеристики освiтньоï iнфраструктури. Якiснi показники обумовлеш рiвнем ви-кладання, забезпеченгстю ресурсами, результативнiстю пiдготовки випускникiв i науково-дослгдно! дiяльностi. Важливою якiсною характеристикою, яка вгдбивае систему управлiння, е стутнь автономностi ВНЗ або ршень децен-тралiзацiï системи в цглому.
Зовнiшнi впливи на освiтню систему взбито по-казниками, що обумовлеш геополiтичними i зовнгшньое-кономiчними змгнами в сучасному свiтi, головним з яких вважаеться глобалiзацiя вищо! освiти. Незважаючи на це, глобальнi освггш тенденцп - це об'ективний процес, спря-мований на пошук нових форм взаемодп i сшвробгтництва мгж нацiональними освгтшми системами. Розвиток вищо! освгти i ргзних форм дослано! роботи сприяе одержанню загальних переваг для краш гз ргзним ргвнем розвитку. Глобалiзацiя виявляеться у виглядг процес1в штернащона-лгзаци та штеграцп в освт, шформатизацп вищо! школи, комерщалгзацп та шновацш в освгтнш сферг. Перелгченг процеси взаемозалежнг i можуть розглядатися як рушшш сили розвитку СВО на сучасному етапг.
Часовг параметри шерцшностг включають: час впли-ву зовшшнгх; сил, збГльшення якого приводить до змен-шення шерцшностг, тому що система втрачае здатнгсть протистояти !м; закономгрне вгдставання або зменшення динамки розвитку СВО стосовно суспкьно-економгчних процесгв. Часовг параметри виявляються пергодом працев-лаштування випускника й адаптацгею до робочого мгсця.
1нтерпретацгя отриманих результатгв з урахуванням вгдповгдних виправлень, вгдмшностей, вгроггдностг вихгд-них даних проводиться пгсля здгйснення зазначених процедур.
Запропонованг шдходи до оцшювання дгяльностг ВНЗ шляхом обчислення шерцшностг освгтньо! системи дозволяють визначити ïï величину у чисельному виражен-ш i використовувати ïï в аналгтичнш робот з оптимгзаци управлшня вищою школою. Вгропдшсть отримано! величини визначаеться похибкою вихгдних оцгнок i джерел даних. Отримана у такий спосгб характеристика якостг освг-ти дозволяе у загальному виглядг поргвнювати ргзнг ВНЗ й освгтш системи. Використовуючи наведений методичний шструментарш з оцгнки результативностг функщонування СВО, можна побудувати адекватну модель управлшня вищою школою гз урахуванням шерцп процесгв в освгтнгй сферг.
Висновки i перспективи подальших досл1джень.
Викладене дозволяе зробити таю висновки. По-перше, найбГльш поширеними гнструментами визначення якостг освгти е акредитацгя, аудит, мошторинг та оцгнка. По-друге, шерцшшсть освгти як унгверсальний параметр освгтньо! системи може застосовуватися для характеристики якостг освгти. По-трете, одним гз способгв знаходження величини
шерцшносп е метод «iдеального ун1верситету». BiH базу-еться на порiвняннi основних рейтингових i статистичних показниив функцюнування системи i3 так званими еталон-ними. По-четверте, наведений методичний шструментарш з оцiнки результативностi функцiонування СВО можна ви-користовувати для оптимiзацil управлiння вищою школою з урахуванням шерцп освiтнiх процеав.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абашидзе Т. Л. Оценка качества подготовки выпускников вуза на основе метода Дельфи / Абашидзе Т. Л., Федотова Е. Л. // Ин-т гос. управления, права и инновационных технологий (ИГУПИТ). Интернет-журнал «Науковедение». - 2013. -№ 1 [Електронный ресурс]. - Режим доступа : http://publ. naukovedenie.ru
2. Васильева Е. Ю. Подходы к оценке качества деятельности преподавателя вуза / Е. Ю. Васильева // Университетское управление: практика и анализ. - 2006. - № 2. - С. 74 - 78.
3. Волощук Л. О. Методичн пщходи до оцшки розвитку вищого навчального закладу / Л. О. Волощук, К. П. Ганева // Пра-ц Одеського полггехычного уыверситету. - 2011. - Вип. 3(37). -С. 248 - 254.
4. Елкеева О. К. Оцшка якост розвитку ринку освггшх послуг в УкраТш / О. К. Елкеева, Т. В. Тарасенко // Бiзнес 1нформ. -2012. - № 5. - С. 241 - 245.
5. Ермак С. М. Система рейтингового оцшювання науково-педагопчноТ' дiяльностi викладачiв / С. М. Ермак, В. В. Дри-жак // Вкник Чершпвського нацюнального педагопчного ушверситету. Педагопчш науки. - 2013. - Вип. 108.1 [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ VchdpuP_2013_1_108_16.pdf
6. Зшченко В. О. Мошторинг якосп навчального процесу у вищому навчальному закладi : монографiя / В. О. Зшченко. -Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ iменi Тараса Шевченка», 2013. - 360 с.
7. Kiss V. (2005). Quality Assurance in Tertiary Education: Current Practices in OECD Countries and a Literary Review on Potential Effects // OECD Thematic Review of Tertiary Education, 2005 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.oecd.org/ edu/tertiary/review
8. Родюнов О. В. Розробка мехашзму стратепчного управлшня яистю вищоТ' осв™ / О. В. Родюнов // Управлшня проектами та розвиток виробництва : зб. наук. праць. - 2011. -№ 4 (40). - С. 30 - 34 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.pmdp.org.ua/images/Journal/40/11rovyvo.pdf
9. Трапицын С. Ю. Построение модели системы комплексного оценивания качества деятельности вуза с использованием процессного подхода / С. Ю. Трапицын, О. А. Граничина // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. - 2008. - № 50. - С. 222 - 236.
10. ДСТУ ISO 9001 - 2001. Система управлшня яистю. Ви-моги. - К. : Державний стандарт, 2001. - 24 с.
11. Чернышова Е. В. Разработка моделей оценки качества деятельности преподавателей вуза и реализация в информационно-аналитической системе «кафедральный аналитик» /
Е. В. Чернышова, О. И. Пятковский // Ползуновский альманах. -2009. - № 2. - С. 188 - 192.
REFERENCES
Abashidze, T. L., and Fedotova, E. L. "Otsenka kachestva podgotovki vypusknikov vuza na osnove metoda Delfi" [Assessment of the quality of graduates based on the Delphi method]. http:// publ.naukovedenie.ru
Chernyshova, E. V., and Piatkovskiy, O. I. "Razrabotka modeley otsenki kachestva deiatelnosti prepodavateley vuza i realizatsiia v informatsionno-analiticheskoy sisteme «kafedralnyy analitik»" [Development of models of quality assessment activities, and high school teachers in the implementation of information-analytical system "cathedral analyst"]. Polzunovskiy almanakh, no. 2 (2009): 188-192.
DSTU ISO 9001 - 2001. Systema upravlinnia iakistiu. Vymohy [ISO 9001 - 2001 quality management system. Requirements]. Kyiv: Derzhavnyi standart, 2001.
Kiss, V. "Quality Assurance in Tertiary Education: Current Practices in OECD Countries and a Literary Review on Potential Effects" www.oecd.org/edu/tertiary/review
Rodionov, O. V. "Rozrobka mekhanizmu stratehichnoho upravlinnia iakistiu vyshchoi osvity" [Development of a mechanism of strategic quality management of higher education]. http://www. pmdp.org.ua/images/Journal/40/11rovyvo.pdf
Trapitsyn, S. Yu., and Granichina, O. A. "Postroenie modeli sistemy kompleksnogo otsenivaniia kachestva deiatelnosti vuza s ispolzovaniem protsessnogo podkhoda" [Building a model of comprehensive quality evaluation of the university using a process approach]. Izvestiia Rossiyskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta im. A. I. Gertsena, no. 50 (2008): 222236.
Voloshchuk, L. O., and Hanieva, K. P. "Metodychni pidkhody do otsinky rozvytku vyshchoho navchalnoho zakladu" [Methodological approaches to assess the development of higher education]. Pratsi Odeskoho politekhnichnoho universytetu, no. 3 (37) (2011): 248254.
Vasileva, E. Yu. "Podkhody k otsenke kachestva deiatelnosti prepodavatelia vuza" [Approaches to assessing the quality of the teacher institute]. Universitetskoe upravlenie: praktika i analiz, no. 2 (2006): 74-78.
Yelisieieva, O. K., and Tarasenko, T. V. "Otsinka iakosti rozvytku rynku osvitnikh posluh v Ukraini" [Evaluation of the quality of the educational services market in Ukraine]. Biznes Inform, no. 5 (2012): 241-245.
Yermak, S. M., and Dryzhak, V. V. "Systema reitynhovoho otsiniuvannia naukovo-pedahohichnoi diialnosti vykladachiv" [Rating evaluation system of scientific and pedagogical activity of teachers]. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/VchdpuP_2013_1_108_16.pdf
Zinchenko, V. O. Monitorynh iakosti navchalnoho protsesu u vyshchomu navchalnomu zakladi [Monitoring the quality of the educational process in higher education]. Luhansk: Vyd-vo DZ «LNU imeni Tarasa Shevchenka», 2013.
