CC BY
8
3. Gureev, A. A., Fuks, I. G., Lashhi, V. L. (1986). Himmotologija. Moscow: Himija, 368.
4. Gutarevych, Ju. F., Zerkalov, D. V., Govorun, A. G. et. al (2002). Ekologija avtomobil'nogo transporta. Kyiv: Os-nova, 312.
5. Danylevych, Ja. B., Denysov, V. Ja. (2005). Systemni rishennja problem ekologichnoi' bezpeky avtotransportnogo kom-pleksu, jak metod pokrashhennja ekologichnoi' sytuacii' u mega-polisah. Avtotransport: vid ekologichnoi' polityky do shhodennoi' praktyky. Kyiv: CUL, 200.
6. Edinoobraznye predpisanija, kasajushhiesja ofi-cial'nogo utverzhdenija transportnyh sredstv v otnoshenii vybrosov zagrjaznjajushhih veshhestv v zavisimosti ot topliva,
neobhodimogo dlja dvigatelej (2011). Peresmotr 4. [Vvedenie 04.28.2011]. (Pravila EJeK OON № 83). OON, 311.
7. Denisov, V. N. (Ed.) (2004). Jekologizacija avtomobil'nogo transporta: peredovoj opyt stran Evropejskogo Sojuza i Rossii. Sankt-Peterburg: MANJeB, 160.
8. Barsukov, S. I., Kuznecov, V. I. (1983). Vihrevoj jef-fekt Ranka. Irkutsk: Izd-vo Irkut. un-ta, 121.
9. Knaub, L. V. (2003). Gazodinamicheskie processy v vihrevyh apparatah. Odesa: Astroprint, 276.
10. Knaub, L. V. (2015). Usovershenstvovanie sistemy pitanija dvigatelej s predvaritel'nym obrazovaniem gazodis-persnoj smesi. Avtomobyl' у elektronyka. Suchasny tehnologyi, 7, 21-26.
Дата надходження рукопису 14.01.2016
Кнауб Людмила Володимирiвна, доктор техтчних наук, професор, кафедра iнжeнeрноl мехатки факультета тдготовки спeцiaлiстiв рaкeтно-aртнлeрiйського озброення, Вшськова академя, вул. Фонтанська дорога, 10, м. Одеса, Украна, 65009 E-mail: knaubludmila@gmail.com
УДК 621.35
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.60907
МЕТОД 1НДЕКСУВАННЯ ШФОРМАЦП ДЛЯ ПОБУДОВИ ПРОЦЕСОРА ОБРОБКИ ДАНИХ У СИСТЕМ1 ПРОГНОЗУВАННЯ
© В. I. Кунченко-Харченко
В cmammi розглянуто метод посткоординатне тдексування як один i3 Memodie згортання та пошуку тформацИ. З'ясовано вимоги для отримання релевантних даних системи прогнозування, окреслено особ-ливoсmi iндeксування координатного типу багатогалузевого документу для отримання пошукового образу документу. Визначено переваги координатного тдексування, щодо мoжливoсmi забезпечуючи ба-гатогранний, рiзнoсmoрoннiй погляд на документ, створення передумови для iнmeграцii публiчних даних тдприемств та органгзацт до загально'1' бази знань системи прогнозування
Ключовi слова: посткоординатне тдексування, база знань, релевантнкть пошуку, пошуковий образ документу
In the article it is reviewed the method of post-coordinated indexing as one of the reducing and searching information method. Requirements are defined for obtaining the relevance data of the prediction system, indexing features are outlined for the coordinate type of multidisciplinary document for obtaining a search document image. Advantages of coordinated indexing are defined as the possibility ofproviding the wide and rich view to the document and creation the precondition for the integration the public data of the enterprises and organization to the common knowledge base of the prediction system
Keywords: post-coordinated indexing, knowledge base, search relevance, search document image
1. Вступ
Для нормально!' роботи системи прогнозування необхвдно забезпечити узгоджену роботу Bcix ïï ланок. Протдексована пошуковою системою шфор-ма^ використовуеться для повнотекстного аналiзу (пошуку) тформаци в провдексованих ресурсах.
Для керування процесом iндексацiï в мереж Internet використовуеться властивий для ресурсу файл robot.txt та спещальт директива Disallow, Allow, User-agent, Crawl-delay тощо та спещальт теги докуменпв. Але проблема вибору та модертза-ци методу iндексування шформаци тд потреби сис-теми прогнозування е актуальною.
2. Аналiз лггературних джерел
Для розкриття змюту докуменпв в мовах де-скрипторного типу каталопзатори на сьогодт найча-
спше використовують мову ключових слв, що використовуеться при змютовнш обробщ докуменпв [1-3]. Для лексичних одиниць тезауруса характерш сшввщношення iерархiчного, синонiмiчного (еквь валентного) та асощативного характеру [4]. Деяш дослщники вважають, що асощативний зв'язок юнуе мiж термшом, який визначае предмет, i термшом, який вказуе на сферу його застосування (наприклад, токарна обробка - машинобудування) та мiж термшами, яш визначають сумiжнi поняття (наприклад, бiржовий iндекс - економжа) [5]. Словник ключових ств на вiдмiну вiд шших шформа-цiйно-пошукових мов (1ПМ) е ненормованим. Таким чином, маемо значш масиви бiблюгpафiчноi iнформацii, але неможливо гарантувати якiсний повноцiнний пошук в рамках системи прогнозування [6].
3. Формулювання базових мринцшмв пост координатного iндексування
Розглянемо координатне (посткоординатне) 1ндексування як один i3 метод!в згортання та пошуку шформаци. Координатне вдексування [coordinate indexing] - шформацшно-пошукова мова вербального (словесного) типу, яка передбачае вираження зм!с-ту документа множиною ключових слiв i/або дескри-пторiв. При такому пiдходi задаються координати документа у n -мiрному смисловому полi. В даному методi пошуковий образ документу (ПОД) знахо-диться на перетинi дескрипторiв та ключових слiв [7-9]. Сучасний шдексатор iндексуе текст не за словами, а за основними поняттями [9, 10].
До загальновщомо! фрази "М!жгалузевий баланс" додамо "галуз! в економiчнiй д!яльносп". Клю-чове слово [keyword] - лексична одиниця, яка виби-раеться або формуеться безпосередньо iз опрацьова-ного першоджерела чи словника ключових сл!в, несе смислове навантаження, мае достатню iнформацiйну вагу, приведена до стандартно! лексикограф!чно! форми, що забезпечуе ушфшовашсть li розумiння та застосування. Ключовими словами в системi прогно-зування можуть бути слова, словосполучення, персо-нали, абревiатури, хронологiчнi данi, географiчнi назви тощо.
Виходячи з практичних мiркувань, в рамках отримання релевантних даних для системи прогнозу-вання iндексаторам рекомендують брати не бшьше трьох словоформ для створення одного ключового слова [10]. Середня глибина iндексування становить п'ять-десять ключових сл!в на документ, деяк1 б!бль отеки формують до тридцяти ключових сл!в [8, 11]. 1ндексування координатного типу багатогалузевого документа формуе один пошуковий образ, викорис-товуючи багатоаспектне iндексування. Потенцшний вiдвiдувач електронного каталогу архивно! установи у виглядi експертно! системи повинен бути готовий використовувати ключовi слова при формуванш по-шукового образу запиту.
1ндексування ключовими словами та дескрипторами забезпечуе адекватне та точне воображения всього змiсту документу, тодi як предметне !ндексу-вання покликане вiдображати лише його предметний змiст. Провiднi архiвнi установи свиу успiшно засто-совують iндексування та пошук мовою ключових слiв [3, 11, 12]. Як приклад, можна видшити Б!блю-теку Конгресу, яка мае предметний покажчик ключових сл!в, Бiблiотека Унiверситету Торонто, Ушверси-тету Захвдно! Австрали, Бiблiотека Калiфорнiйського унiверситету, Бiблiотека Швец!!, Нацiональна б!блю-тека Франци та ш. Показовим прикладом е Бiблiотека Конгресу при Quick search - де застосовуеться швид-кий пошук i основний пошук - Basic search (за б!бль ографiчними параметрами), iнтерактивному й керо-ваному покроковому пошуку - Guided search, пропо-нуе використовувати ключов! слова, як! приводять користувача до б!блюграф!чного опису документа з розгорнутою предметною рубрикою, де вш i робить остаточний виб!р.
Не застосовуючи в робот! шдексування ключовими словами, арх!ви обмежують доступ користу-
вач!в до шформаци, звужуючи можливють пошуку релевантного (ввдповщного шформацшному запиту) та пертиентного (вщповщного шформацшнш потребу документа, працюють контрпродуктивно, свщомо позбавляючи споживача значного пласту шформаци. У випадку складання часових ряд!в для побудови модел! прогнозу не можна покладатись лише на ав-томатичне шдексування окремих пол!в б!блюграф!ч-ного запису та на можливосл булевих алгоршадв пошуку. Це стосуеться уах вид!в документальних джерел, але особливу увагу при обробщ докуменат-цшних джерел слщ придшити статистичнш та науко-вш литератур!
Виходячи з практики побудови пошукових систем i беручи за основу схему, можна зауважити, що ключов! слова не входять у тезаурус, бо потрапивши туди, вони автоматично стають дескрипторами або недескрипторами (нондескрипторами) [13]. Вони !с-нують самоспйно чи в нормал!зованих, приведених до стандартно! форми запису, словниках ключових сл!в, краще тематичного напряму, де ввдсутт будь-як1 зв'язки м!ж словами та в документах, над якими буде працювати !ндексатор i створювати ключов! слова в процеа вшьного шдексування. Це досить прогресивна та складна д!яльшсть, бо вона дае змогу використовувати ключов! слова (КС), як1 характеризують саме цей документ, а не будь-який !нший, застосовуючи термь нологш автора, i тод ПОД набувае !ндив!дуального забарвлення, зазнаючи щентифшаци [14].
Ключов! слова надають доступ до шформаци електронного каталогу для користувач!в. Ключов! слова - це оператори пошуку та термшолопчний вхщ до БД б!блютеки. В1д !хньо! якосл залежить ефекти-вшсть пошуку в 1ПС, тод! як предметна рубрика -предметний вхщ у БД.
Головне завдання вдексатора - це виб!р та формулювання КС [6]. Уведемо основш означення:
1) предмет - коло знань, об'ект;
2) термш - слово або словосполучення, що означае чгтко окреслене поняття яко!-небудь галуз!, науки, техшки, мистецтва, суспшьного життя тощо;
3) поняття - сукупшсть погляд!в на що-небудь.
Координатне iндексуваиия вщбуваеться також
при використанш дескриптор!в [descriptor] - лексич-но! одинищ вербально! 1ПМ, яка вибираеться не з тексту, а з! спещального словника, а також лексична одиниця, що е !менем класу синошм!чних або близь-ких за смислом ключових сл!в. Дескриптори вщр!з-няються в!д ключових сл!в притаманною !м смисло-вою однозначшстю, вони входять до шформацшно-пошукового словника - тезауруса [10].
В рамках шформацшно! технолог!! прогнозу-вання шформацшно-пошуковий тезаурус - словник, який вмщуе дескриптори, дозволен! для використання при шдексуванш лексичш одинищ, як1 пов'язаш мгж собою парадигматичними ввдношеннями, та недеск-риптори. Зрозумшо, що дескриптори не можуть мати мгж собою екшвалентних, синотм!чних зв'язк1в. Тезаурус ввдр!зняеться в!д словника ключових сл!в однозначшстю термшв та наявнютю парадигматичних зв'язк1в. Для технолог!! прогнозування юнуе сенс за-пропонувати таку методику створення тезауруса:
1 - накопичення словника ключових слiв;
2 - формулювання ключових ^в та ïхня нор-малiзацiя (число, вiдмiнок тощо);
3 - дескрипториза^ ключових слiв (вщбува-еться групування ключових слiв у класи, з е^вален-тних ключових ^в вибираеться одне, яке вважаеться представником певного класу i призначаеться "дескриптором");
4 - л^вдування омотми та полiсемiï шляхом застосування реляторiв, символiв чи слiв, як1 вказу-ють на рiзнi значення термша (релятори зазначають-ся у дужках);
5 - встановлення парадигматичних сшвввдно-шень (рвд - вид, цше - частина, асощативних зв'язк1в).
Щд асоцiативними спiввiдношеннями розумь ють усi види вiдношень, ^м iерархiчних. Американ-ський стандарт визначае асощативний зв'язок як та-кий, коли один термш обумовлюе використання ш-шого (наприклад, народжуванiсть - соцюлопя).
Ефективнiшими в рамках системи прогнозу-вання можна вважати тезауруси тематично векторнi, але такi тезауруси передбачають застосування векто-рних пошукових алгоритмiв.
Створення галузевих тезаурусiв чи вбудованих тематичних мжротезауруав у так зваш унiверсальнi тезауруси сприятиме наповненню наукових термшо-логiчних баз. Галузеве дескрипторне дерево претен-дуе на вичерпшсть та зручнiсть у використанш як для iндексаторiв, так i для споживачiв iнформацiï. Застосування ключових ^в чи дескрипторiв або i ключових ^в i дескрипторiв, тобто координатного iн-дексування, здатне забезпечити досить повне та точ-не вщображення опрацьовано1' iнформацiï [6]. 1снуе ймовiрнiсть знаходження нерелевантного ресурсу, кшьшсть знайдених нерелевантних документiв до загально1' кiлькостi документiв, так зване випадання.
Показовими прикладами шформацшно-пошу-кових тезауруав можуть бути MeSH - ушверсальний медичний тезаурус для iндексування докуменпв ме-дичного спрямування та Eurovoc - Тезаурус Евросоюзу. Детальшше зупинимось на iншому. Багатомов-ний полггематичний iнформацiйно-пошуковий тезаурус Eurovoc визнаний як мiжнародний термшолопч-ний стандарт. Вш реалiзований вiдповiдно до стандарт ISO 1588-1986 "Guidelines for the establishment and development of monolingual thesauri" ("Керiвницт-во з введення i розроблення одномовних тезауруав") та ISO 5921-1985 "Guidelines for the establishment and development of multilingual thesauri" ("Керiвництво з введення i розробки багатомовних тезауруав"), вiн використовуеться для iндексування та пошуку даних в 1ПС докуменпв £С. Тезаурус, який охоплюе рiзно-манiтнi напрями дiяльностi европейських шституцш: полiтику, мiжнароднi вiдносини, законодавство, еко-номжу, культуру, соцiальнi питання, освпу, комушка-цiï, науку тощо, застосовують у свош роботi Европар-ламент, Бюро офщшних публiкацiй £С, парламентсьш бiблiотеки, iнформацiйно-аналiтичнi агенцiï багатьох европейських кра!н.
Успiшний досввд використання тезаурусу Eurovoc, який запроваджений 22 офщшними мовами £в-ропейського Союзу дозволяе сформулювати аналоп-
чну модель для шформацшно! технологи прогнозу-вання циклiв розвитку iнтегрованих систем.
Так, yci дескриптори мають рiвнi права - ко-жен дескриптор в однш мовi обов'язково мае вщпо-вiдний дескриптор в iншiй мовi [14]. Однак м1ж недескрипторами у рiзних мовах не визначено екивален-тностi. Тезаурус мае три форми представлення: абет-ково-пермyтацiйнy, тематичну, багатомовну. Eurovoc пропонуе дворiвневy структуру. Верхнш рiвень ви-значають теми, яш мають двосимвольнi коди, наприклад, 16 - "Economics", "Економжа". Нижнш рiвень виступае як сукупшсть мiкротезаyрyсiв, позначених чотирма цифрами, першi двi з яких показують тему, до яко! належить цей мшротезаурус: 1606 - "economic policy" ("економiчна полiтика"). Нyмерацiя тем i мiкротезаyрyсiв збiгаеться для всiх мов. На екраш Eurovoc представленi двi панел1, якi пов'язують виб-раний рiвень !ерархп: логотип Eurovoc та список тем i мiкротезаyрyсiв, список мшротезауруав i змiст виб-раного мiкротезаyрyса або мiкротезаyрyс та його окремий дескриптор. Пошук у тезаурус здшснюеть-ся за допомогою гшерпосилань. Дескриптор можна вибрати, набравши першу лтгеру його назви.
1ндексування докуменпв £С ключовими словами здшснюеться iндексаторами, таке iндексyвання називаеться ручним або штелектуальним, та прово-дяться експерименти з використання автоматизова-ного концептуального iндексyвання, на що юнуе до 40 тисяч правил [9]. 1ндексатори £вропарламенту приписують документу три-десять ключових слiв. Монiторинг показав, що з сорока сл!в, отриманих у результат автоматизованого iндексyвання, три - неправильна неадекватнi.
Поява укра!номовно! версй' тезауруса могла б стати значним кроком вперед для розвитку координатного шдексування в пyблiчних iнформацiйних ресурсах кра!ни та платформою для створення нацю-нального багатомовного iнформацiйно-пошyкового тезауруса з вбудованими тематичними мжротезауру-сами. Розробка тематичних мжротезауруав за умов оптимально! побудови реляцш забезпечить швидкий захват даних та !х обробку в iнформацiйнiй моделi.
Структура предметно! рубрики: заголовок, т-дзаголовки - тематичного, географiчного, хронологi-чного, формального характеру - заважка, дуже складна конструкщя для формування ПОД, як i сама мова предметних рубрик залишаеться бiльше внутршньо-бiблiотечною, поки що не ушфшэваною, i не е поши-реною мовою користyвачiв електронного середовища.
Архiвнi установи, що мютять багато цiнних джерел для формування статистичного часового ряду не завжди можуть запропонувати користувачу ранжу-вання, керування, багатомовшсть одного й того самого джерела, фолксономш, оперативне обробляння докуменпв, простоту пошуку (в основному використання ключових сл!в у виглядi токешв), велик! масиви оцифровано! шформацл, iнтерактив, наочнiсть.
Iнформацiя, зiбрана з електронних джерел в Internet мае й шш1 характеристики: повтори, шфор-мацiйний шум, випадшня, мехашчшсть !ндексуван-ня, недостов!ршсть, комерцшш вирати, неточшсть, невщповвдшсть тексту перекладу тощо.
Впровадження гшерпосилань в схему форму-вання тезауруса (рис. 1) робить ЕК електронного ар-х!ву мобшьною, гнучкою шформацшно-пошуковою системою, придатною для формування з електронно! БЗ часового ряду для прогнозування циктв розвитку штегрованих систем.
Система комплексного !ндексування докуменпв за умов юнування арх1ву шдприемства чи ïï орга-шзаци в електронному чи паперовому вид! дае мож-ливють проводити полйндексування докуменпв.
Спираючись на наведене вище, можна ствер-джувати, що координатне шдексування можна вважа-ти базовим засобом шдексування та пошуку документа в електронному середовищ! в рамках шформацш-них технологш документообйу для прогнозування цикл1в розвитку штегрованих систем (рис. 1).
Рис. 1. Система комплексного шдексування докуменпв в шформацшнш системi
Таким чином, наведена на рис. 1 система комплексного iндексування докуменпв в шформацшнш системi мае прозору схему, побудовану на базi ввдо-мих алгоршмв та компонент та може бути оргашзо-вана на основi систем керування банков та баз даних та iнтегрована та пошуково! системи рiзно! топологи та рiвня складностi.
5. Результата дослiджень
На основi виявлених характеристик шформаци, таких, як iндексатори £вропарламенту, Бiблiоте-ки Конгресу, яка мае предметний покажчик ключових слiв, Бiблiотеки Унiверситету Торонто, Ушвер-ситету Захвдно! Австрали, Бiблiотеки Калiфорнiйсь-кого ушверситету, Бiблiотеки Швеци, Нацiональноl бiблiотеки Франци та ш та iснуючих практик пошу-кових систем, зiбраних з електронних джерел, вияв-ленi основш недолiкiв в практичних методах реалiза-ци обробки шформаци, в тому чи^ в архiвних уста-новах. Це дае змогу зформулювати систему комплек-
сного !ндексування докуменпв в шформацшнш систем! та метод !ндексування шформаци для побудови процесора обробки даних у систем! прогнозування.
6. Висновки
Можна вважати, що шструмент точного та по-вного ввдображення зм!сту документа дозволить об'еднати арх!в та 1нтернет сп!льною шформацшно-пошуковою мовою ключових сл!в та дескриптор!в. Застосування багатомовних пол!тематичних шфор-мац!йно-пошукових тезаурус!в (типу тезауруса Euro-voc) сприяе ефективному функц!онуванню електронного арх!ву в режим! on-line [2].
Координатне шдексування задае образ документа в площиш багатовим!рност!, об'емност!, на пере-тин! термшв та зв'язк!в та смислових координат у простор! та час!. Координатне шдексування, забезпе-чуючи можлив!сть багатогранного, р!зностороннього погляду на документ, створюе передумови для штег-рацiï публчних даних п!дприемств та орган!зац!й до загально! БЗ. У той же час такий тдхвд в рамках шфо-рмацiйноï технолог!! документообпу за умов викорис-тання галузевих тезауруав вимагае побудови просто-ровоï семантичноï системи як основи пошукового модулю ^формац^но].' технологй' прогнозування.
Лггература
1. Лавренова, О. А. Создание электронных каталогов [Текст] / О. А. Лавренова; Рос. гос. б-ка, Отд. автоматизации б-к. - М.: РГБ, 1996. - 79 с.
2. Стегаева, М. В. Российские правила каталогизации [Текст] / М. В. Стегаева // Библиотечное Дело. - 2003. - № 2. -Режим доступа: http://www.bibliograf.ru/ issues/2003/2/33/4/11/
3. Кузнецов, И. П. Семантико-ориентированные системы на основе баз знаний [Текст] : монография / И. П. Кузнецов, А. Г. Мацкевич. - М.: МТУСИ, 2007. - 173 с.
4. Дмитриевский, Н. Н. Опыт координатного индексирования материалов по УДК [Текст] / Н. Н. Дмитриевский // Техн. б-ки СССР. - 1968. - № 4. - C. 3-10.
5. Антопольский, А. Б. Системы метаданных в электронных библиотеках [Текст] / А. Б. Антопольскийю. - М.: НТЦ "Информрегистр". - Режим доступа: http://gpntb.ru/ win/inter-events/crimea2001/ tom/sec4/ Doc5.HTML
6. Hlava, M. Multilingual machine indexing [Text]: conference / M. Hlava, R. Hainebach. - Pretoria, South Africa, 1996. - Р. 105-120.
7. Steinberger, R. Using thesauri for automatic indexing and visualization [Text] / R. Steinberger, J. Hagman, S. Sche-er // OntoLex'2000. - 2000. - P. 130-141.
8. Демидова, С. Е. Краеведческий документ: библиотечная обработка [Текст]: уч.-практ. пос. / С. Е. Демидова. - М.: Либерия-Бибинформ, 2006. - 104 с.
9. Жабко, Е. Д. Справочно-библиографическое обслуживание в электронной среде: теория и практика [Текст]: монография / Е. Д. Жабко; Рос. нац. б-ка. - СПб.: РНБ, 2006. - 387 с.
10. Елисина, Е. Ю. Интернет и обслуживание пользователей: о проекте «Регистр полнотекстовых и библиографических ресурсов Интернета для библиотек» [Текст] / Е. Ю. Елисина, Е. Д. Жабко // Библиотековедение. - 2002. -№ 2. - С. 44-50.
11. Зарванська, I. I. Координатне (посткоординатне) шдексування в електронному простор! як ефективний заиб створення пошукового образу документа [Текст] / I. I. Зарванська // Вюник Книжково! палати. - 2012. - № 1. -С. 27-31.
12. Beuster, G. MIC - A System for Classification of Structured and Unstructured Texts [Text] / G. Beuster. - University Koblenz, 2001.
13. Salton, G. Term-Weighting Approaches in Automatic Text Retrieval [Text] / G. Salton, C. Buckley // Information Processing and Management. - 1988 - P. 513-523.
14. Захаров, В. П. Информационно-поисковые системы [Текст] / В. П. Захаров. - М.: НиТ, 2005. - 48 с.
References
1. Lavrenova, O. A. (1996). Sozdanie jelektronnyh kat-alogov. Moscow: RGB, 79.
2. Stegaeva, M. V. (2003). Rossijskie pravila katalogizacii. Bibliotechnoe Delo, 2. Available at: http://www.bibliograf.ru/ issues/2003/2/33/4/11/
3. Kuznecov, I. P., Mackevich, A. G. (2007). Seman-tiko-orientirovannye sistemy na osnove baz znanij. Moscow: MTUSI, 173.
4. Dmitrievskij, N. N. (1968). Opyt koordinatnogo in-deksirovanija materialov po UDK. Tehn. b-ki SSSR, 4, 3-10.
5. Antopol'skij, A. B. Metadata Systems for Electronic Libraries. Moscow: NTC "Informregistr". Available at: http:// gpntb.ru/win/inter-events/crimea2001/tom/sec4/Doc5.HTML
6. Hlava, M., Hainebach, R. (1996). Multilingual machine indexing. Pretoria, South Africa, 105-120.
7. Steinberger, R., Hagman, J., Scheer, S. (2000). Using thesauri for automatic indexing and visualization. Onto-Lex'2000, 130-141.
8. Demidova, S. E. (2006). Kraevedcheskij dokument: bibliotechnaja obrabotka. Moscow: Liberija-Bibin-form, 104.
9. Zhabko, E. D. (2006). Spravochno-bibliografiches-koe obsluzhivanie v jelektron-noj srede: teorija i praktika. Sankt-Peterburg: RNB, 387.
10. Elisina, E. Ju., Zhabko, E. D. (2002). Internet i obsluzhivanie pol'zovatelej: o proekte «Registr polnotekstovyh i bibliograficheskih resursov Interneta dlja bibliotek». Bibli-otekovedenie, 2, 44-50.
11. Zarvans'ka, I. I. (2012). Koordynatne (postkoordy-natne) indeksuvannja v elektronnomu prostori jak efektyvnyj zasib stvorennja poshukovogo obrazu dokumenta. Visnyk Knyzhkovoi' palaty, 1, 27-31.
12. Beuster, G. (2001). MIC - A System for Classification of Structured and Unstructured Texts. University Koblenz.
13. Salton, G., Buckley, C. (1988). Term-Weighting Approaches in Automatic Text Retrieval. Information Processing and Management, 513-523.
14. Zaharov, V. P. (2005). Informacionno-poiskovye sistemy. Moscow: NiT, 48.
Дата надходження рукопису 13.01.2016.
Кунченко-Харченко Валентина 1вашвна, доктор техшчних наук, професор, кафедра шформатики i ш-формацшно! безпеки, Черкаський державний технолопчний ушверситет, бул. Шевченка, 460, м. Черкаси, Украша, 18006 E-mail: valentine.kun@ukr.net
УДК 332.6
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.60955
ЗАКОРДОННИЙ ДОСВ1Д ВИЗНАЧЕННЯ НАДНОРМАТИВНО1 ТЕРИТОРП ПРОМИСЛОВИХ ОБ€КТ1В
© Л. В. Мельник, М. А. Малашевський
В сmаmmi виконано анализ втчизняних законодавчих акmiв щодо нормування рoзмiру земельно' дшянки для здтснення промислово' дiяльнoсmi. До^джено закордонний дoсвiд визначення прихованих тери-moрiальних рeзeрвiв (наднормативних) територш промислових тдприемств. Наведет рекомендацИ щодо можливого подальшого використання чи додаткового оподаткування виявлених земель, що викори-стовуються понаднормово, з урахуванням закордонного дoсвiду та втчизняного
Ключовi слова: явний meриmoрiальний резерв, прихований резерв територп, наднормативна площа земельно'1' дшянки
In the article the analysis of domestic legislation on rationing the amount of land for industrial activity is conducted. Foreign experience in determining hidden territorial reserves (excess) area of industrial enterprises is investigated. Recommendations are given for possible future use or additional tax of discovered lands used overtime, taking into account foreign and Ukraine experience
Keywords: explicit territorial reserves, hidden territorial reserves, excess land plot area
1. Вступ
Сьогодш в Украш залишаеться невиршеним надзвичайно актуальне питання ефективного форму-вання податково! системи. До проблеми оподаткування необхвдно шдшти комплексно, з урахуванням як критично засвоеного зарубiжного досвщу, так i вичизняних особливостей та чггко визначених перспектив i напрямшв розвитку.
Використання землi в Укрш'ш е платним. Плата за землю справляеться у виглядi земельного пода-тку або орендно! плати, що визначаеться залежно ввд грошово! оцшки земель.
Вiдповiдно до державно! статистично! звгтнос-тi [1, 2] найбiльшi територп в межах населених пунк-тiв як1 штенсивно використовуються займають земл1 житлово! забудови та землi промисловостi. Якщо ввд-
