CC BY
7
8. Bertolini, M., Bevilacqua, M., Massini, R. (2006). FMECA approach to product traceability in the food industry. Food Control, 17 (2), 137-145. doi: 10.1016/j.foodcont.2004.09.013
9. Rachkovskaya, I. A. (2012). The impact of traceability on the effectiveness of marketing strategies. Vol. 1. Moscow: MSU named after M. V. Lomonosov, 434-441.
10. Traceability and identification in modern production: Step-by-step. Identification methods of products. System Group Rus, CJSC "Unit Mark Pro". Available at: http://sys-group.ru/solutions/proizvodstvo/proslezhivaemost-i-identifikacija-v-sovremennom-proizvodstve/
11. Roussos, G. (2006). Enabling RFID in Retail. Computer, 39 (3), 25-30. doi: 10.1109/mc.2006.88
12. EPC™ Radio-Frequency Identity Protocols. EPC Global. Available at: http://www.epcglobalinc.org
13. International Telecommunication Union, The Internet of Things (2005). - ITU Internet Reports, Geneva, Switzerland, 212. Available at: https://www.itu.int/net/wsis/tunis/ newsroom/stats/The-Internet-of-Things-2005.pdf
14. Business Processes & Applications, Software & Network, and Hardware. Auto-ID Labs. Available at: http://www.autoidlabs.org
15. GS1 Traceability. The Global Language of Business. Available at: http://www.gs1.org/traceability
16. Wine Supply Chain Traceability. GS1 Working Group, GS1 Application Guideline, Brussels, Belgium, 28. Available at: http://www.gs1.org/docs/traceability/ GS1_wine_traceability.pdf
17. Onul, K. (2015). Live till September. What will change with the new law on food safety? European truth. Available at: http://www.eurointegration.com.ua/articles/ 2015/ 02/3/7030396/
18. The law of Ukraine "On basic principles and requirements for safety and quality of food" (1998). Supreme Council of Ukraine (VVR), 19, 98. Available at: http://zakon5.rada. gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80/page
19. Traceability. GS1. The Global Language of Business. Available at: http://www.gs1ua.org/uk/practice/ traceabil-ity.csp
Дата надходження рукопжу 12.01.2016
Иукуридзе Элдар Жораевич, кандидат технических наук, председатель правления, ООО «Промышлен-но-торговая компания Шабо», бул. Лидерсовский, 3, г. Одесса, Украина, 65014, Кафедра технологи вина и энологии, Одесская национальная академия пищевых технологий, ул. Канатная, 112, г. Одесса, Украина, 65039
E-mail: office@shabo.ua
Ткаченко Оксана Борисовна, доктор технических наук, доцент, кафедра Технологии вина и энологии, Одесская национальная академия пищевых технологий, ул. Канатная, 112, г. Одесса, Украина, 65039 E-mail: oksana_tkachenko@mail.ru
Титлова Ольга Александровна, кандидат технических наук, кафедра автоматизации технологических процессов и робототехнических систем, Одесская национальная академия пищевых технологий, ул. Канатная, 112, г. Одесса, Украина, 65039 E-mail: titlova@ukr.net
Лозовская Татьяна Сергеевна, кандидат технических наук, старший преподаватель, кафедра Технологии вина и энологии, Одесская национальная академия пищевых технологий, ул. Канатная, 112, г. Одесса, Украина, 65000 E-mail:tanya.lozovskaia@ukr.net
УДК 621.43.01 (075.8)
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.59866
ДОДАТКОВ1 СИСТЕМИ ЖИВЛЕННЯ КАРБЮРАТОРНИХ ДВИГУН1В © Л. В. Кнауб
Запропонований новий cnoci6 пiдготовки палива до згоряння у двигунах внутрiшнього згоряння за допо-могою додаткових систем живлення, що дозволяе пiдвищити яюсть пiдготовки пально'1 cyMrni та еко-логiчнi показники роботи двигyнiв вна^док утворення дрiбнодиcперcних фаз та рещркуляцп вiдпрацьо-ваних газiв, а також знизити вартicть експлуатацИ автомобтв за рахунок застосування бшьш дешевого альтернативного пального
Ключовi слова: двигун, пальна сумш, випаровувач-змшувач, детонацiя, стехюметричний склад, токси-чнicть
The new method of fuel preparation is offered to combustion in internal combustion engines by the additional power systems, that allows to improve quality of preparation offuel mixture and ecological indexes of engine performance due to formation of small-dispersible phases and exhaust gas recirculation and also to reduce the vehicle operating costs using more cheap alternative fuel
Keywords: engine, fuel mixture, vaporizer-mixer, detonation, stoichiometric composition, toxicity
1. Вступ
За останш десятилптя розроблений як асорти-мент нафтових палив, так 1 р1зш типи двигушв 1 ста-цюнарних пристро1в, у достатнш м1р1 шдходять один одному. Для кожного випадку розроблена оптимальна схема робочого процесу, що дозволяе використо-вувати паливо найбшьш економ1чно 1 з утворенням найменшо! кшькосп токсичних продукпв згоряння. Однак на практищ доводиться постшно зштовхува-тися з вщхиленнями ввд щеальних моделей, яш мож-на пояснити обмеженими техшчними 1 технолопч-ними можливостями 1 розматстю важковраховуемих фактор1в: в1д погодних умов до квал1ф1каци обслуго-вуючого персоналу.
У двигунах 1з запаленням ввд юкри використо-вуються палива, що легко утворюють горюч1 сум1ш1 з повирям 1 характеризуются досить високою стшшс-тю до передчасного самозапалювання. У таких дви-гунах паливна сумш готуеться попередньо в карбюратор! чи утворюеться при упорскуванш палива в систему паливоподач1 або цил1ндри. При робоп дви-гуна на низькооктанових бензинах 1 в деяких неспри-ятливих умовах спостертаеться детонащя, тобто ви-бухове горшня сум1ш1 в камер1 згоряння з утворенням ударних хвиль. Це приводить до щдвищеного зносу деталей двигуна 1 небезпеки його поломки, а також до неповного згоряння палива, пвдвищено! димносп 1 токсичносп вщпрацьованих газ1в. Про-цеси, що вщбуваються в камер1 згоряння протягом декшькох мшросекунд, вивчати досить важко, 1 тому природа детонацп до кшця не з'ясована. Вь домо, що основною причиною детонацп е само-займання окремих д1лянок пально! сум1ш1 в камер1 згоряння, що вщбуваеться рашш того моменту, як до них дшде фронт полум'я в1д св1чки запалюван-ня. Перед самозайманням компоненти палива по-передньо окиснюються, чому добре сприяе висока температура, що розвиваеться при стиску [1, 2]. Первинш продукти окиснювання вуглеводшв -пероксиди розкладаються з вибухом, генеруючи ударну хвилю.
Для запоб1гання детонацп бензини повинш мати достатню стшшсть до самозаймання.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Практично уа вимоги, встановлеш до палив, важлив1 в еколопчному ввдношенш, тому що забез-печують нормальне пропкання процесу згоряння, при якому мае м1сце мшмальна ем1ая шк1дливих речовин 1 витрата палива.
Пропкання же процеав сумшоутворення в значнш м1р1 залежить ввд ф1зико-х1м1чних властивос-тей палива 1 способу його подач1 [3]. Шсля виходу струменя палива з розпилювача карбюратора почина-еться його розпад щд впливом сил аеродинам1чного опору (унаслщок р1знищ швидкостей руху повпря 1 палива). Др1бшсть 1 однорщшсть розпилювання за-лежать в1д швидкосп повпря в дифузор1, в'язкосп 1 поверхневого натягу палива. Щд д1ею потоку повпря 1 гравггацшних сил деяш крапл1 освдають на стшках карбюратора 1 впускного трубопроводу, утворюючи
паливну пл1вку, що, в свою чергу, негативно впливае на показники роботи двигуна [1, 2].
В1дпов1дно до практики европейських кра!н щодо регулювання р1вня викид1в ЗР автотранспорт-ними засобами (г/км) у нашш крш'ш, з 2006 року, впроваджено еколопчш норми £вро-2. До набуття чинносп Закону Укра!ни ввд 06.07.2005 № 2739-^ (про введення норм £вро-2) ус автомобш укра!нсь-кого та росшського виробництва, зареестроваш в Укра!ш, ввдповщали нормам £вро-0, переважна част-ка шших автомобшв, 1мпортованих в Укра!ну, в1д-поввдала нормам £вро-0 - £вро-3. В1дпов1дно цьому, значна частка легкових автомобшв виробництва ко-лишнього СРСР з еколопчним р1внем £вро-0 експлу-атуються з карбюраторними двигунами . Так як еколопчш показники цих двигушв ввдповщають нормам, як1 були актуальш на момент !х виробництва (наприклад, модельний ряд автомобшв ВАЗ почи-наючи з 1970 року 1 завершуючи випуск легкових автомобшв з такими системами в 2002 рощ, через введення в Росп - «£вро-2»), робить !х основним джерелом ЗР в м1стах [4].
М1ж тим поступове впровадження жорстк1ших еколопчних норм передбачае три основш напрями зменшення викид1в шквдливих речовин автомобшь-ним двигуном внутршнього згоряння (ДВЗ) [5-7]:
1. Удосконалення конструкци та робочого процесу двигуна.
2. Очищення вщпрацьованих газ1в у систем1 випуску.
3. Використання альтернативних палив.
У зв'язку з цим автовиробники встановлюють на нов1 автомобш, як1 рашше були в експлуатаци з карбюраторним двигуном сучасш системи впорску-вання 1з системами зниження токсичносп вщпрацьо-ваних газ1в (ВГ) для щдтримання тих чи шших еколопчних норм. Цей напрямок являеться одним 1з пе-рспективних щодо покращення показнишв автомоб1-л1в, як1 знаходяться в експлуатаци з карбюраторними двигунами, але потребуе високих витрат на переоб-ладнання автомобшв.
Попереднш досв1д засв1дчив, що замша карбюратора електронною системою впорскування дозволяе значно покращити основш показники автомобшв в умовах експлуатаци. Проведеш експеримен-тальн1 1 розрахунков1 досл1дження показали, що система впорскування типу LE-Jetronic, налаштована на роботу за зб1дненого складу сум1ш1 (а зросло в1д 1,0 до 1,2), сприяе покращенню паливно! економ1чност1, еколог1чних та енергетичних показнишв автомобшя ВАЗ-2106 [7]. Але таке переобладнання двигуна та-кож досить багатокоштовне.
В1дпрацьован1 гази (ВГ) е складною багато-компонентною сумшшю газ1в, пар1в, крапель р1дин та дисперсних твердих часток. Для забезпечення виконання жорстких вимог нормативно -техшчних документ1в (НТД) за другим напрямом, пропонуеть-ся за допомогою застосування у випускн1й систем1 автомоб1л1в спещальних пристро!в для очистки ВГ -нейтрал1затор1в, найб1льш ефективними з яких е катал1тичш нейтрал1затори (КН) [5]. КН в1дпрацьо-ваних газ1в можна застосовувати для вс1х тип1в ДВЗ,
в тому числ1 й на автомоб1лях, випущених у попере-дт роки, двигуни яких не вщповвдають вимогам стандарпв. Але, нажаль, закутвля 1 встановлення нейтрал1затор1в на автомобш будь-яко! частини потребуе багато часу.
Використання альтернативних вид1в палива, що являеться трет1м напрямком покращення еконо-м1чних 1 еколопчних показник1в роботи двигушв, дозволяе знизити шквдлив1 викиди за рахунок б1льш повного згоряння в результат! змш у протжанш ро-бочого процесу ДВЗ. Альтернативне паливо повинне вщповвдати багатьом вимогам: мати необхщш сиро-винн ресурси, низьку вартють, не попршувати роботу двигуна, сполучатися з1 сформованою системою постачання паливом та ш. [7].
Останшм часом спостер1гаеться протистав-лення р1зних напрям1в зменшення викид1в шк1дливих речовин ДВЗ. Так, застосування КН часто протистав-ляеться використанню альтернативних палив. £дино! точки зору з цього питання немае.
Виходячи з вище сказаного ми вважаемо, що розробка нових метод1в шдвищення якосп розпилю-вання 1 випаровування палива у карбюратор! являеться актуальною задачею наших дослвджень. До того ж щ методи повинш дозволити використання альтернативних вид1в палива.
Ршення вказано! задач! важливе для народного господарства Укра!ни, особливо при ршенш пи-тань енергонезалежносп держави. Гострий дефщит палив, а це не секрет, твердо зайняв сво! позици й дик-туе цши майже на все (воду, хл1б, тепло та ш.) 1 може стати головним аргументом у особливих умовах.
Шлях1в 1 метод1в виршення вказано! задач! багато, але, на наш погляд, найбшьш реальним 1 пер-спективним обрано ршення з використанням додат-ково! системи живлення у вигляд1 вихрового випаро-вувача-зм1шувача, придатного для вах юнуючих двигушв, яш роблять на будь-яких паливах, 1 для но-рмальних д!апазошв змши навантаження 1 частоти обертання кол1нчастого валу.
3. Цiль та задачi досл1дження
Актуальшсть теми. Впровадження додатково! системи живлення у вигляд1 вихрового випаровува-ча-змшувача у систему живлення двигушв внутрш-нього згоряння дозволить частково виршити важли-ву народногосподарську задачу економп енерги та покращення довкшля. Ц пристро! працюють за за-мкнутим циклом та можуть використовувати альтер-нативш палива, так1 як стабшьний газоконденсат, продукти його переробки та ш.
Цшь дано! роботи - обгрунтувати можливють використання вихрових додаткових систем живлення у двигунах внутршнього згоряння, що значно пок-ращить економ1чн1 й еколопчн показники роботи автомобшв.
Для досягнення поставлено! мети необхщно виршити наступн завдання:
- довести можливють пвдвищення якосп шд-готовки пально! сум1ш1 у карбюраторних двигунах за допомогою додаткових систем живлення а вигляд1 вихрових апарапв;
- розробити схему додатково! системи жив-лення до карбюраторного двигуна.
4. Способи шдвищення якостi п1дготовки пально'1 сумiшi до згоряння у карбюраторних двигунах
4. 1. Будова, принцип роботи та призначен-ня вихрових апара^в
Усунення причин детонацшного згоряння у карбюраторних двигунах, яш знаходяться на експлуатацИ, за допомогою зменшення ступеня стиснення, техшчно виконати неможливо. До того ж при вико-ристанш низькооктанових палив, !х вщносно високий поверхневий натяг попршуе випаровування 1 розпи-лювання, як1 потребують додаткових систем та енерги (мехашчно!, електрично!, та ш. вид1в). Шд1гр1в сум1ш1 !з низькооктанових палив приводить до знач-ного зниження коефщенту наповнення цил1ндра, який пониже ефективну потужшсть. Тому усунення вказаних вище недолшв пропонуеться нами за допо-могою установки додаткових систем живлення у ви-гляд1 вихрових випаровувач1в-зм1шувач1в [8].
Вихровий випаровувач- зм1шувач працюе на енерги ввдпрацьованих газ1в 1 дозволяе використання дешевих, ввдносно стандартних, низькооктанових палив, наприклад, бензинових фракцш стабшьного газоконденсату без переробки.
Використовуючи теплову енерпю ввдпрацьо-ваних газ1в додатковою системою живлення (викори-стовуеться частина теплово! енерги при значному пониженн температури навколишнього середовища) для шдцр1ву палива, 1, використовуючи шнетичну енерпю ввдпрацьованих газ1в для розпилення шдирь того палива, виключаються вказан вище недол1ки карбюраторного двигуна. Вщношення рециркуляцш-них вщпрацьованих газ1в до св1жого повггря обира-еться так, щоб згоряння низькооктанових палив було бездетонацшним при високих ступенях стиснення (£=8-10) на вах швидк1сних та навантажених режимах роботи. Додаткова система живлення - це трубка Ранка протитечшна з вимушеним вихровим потоком у сопловому вход!, в якому розмщений розпилювач низькооктанового палива. Таке оформлення даного пристрою дозволяе використовувати аеродинашчний споаб розпилення !з утворенням крапель палива д1а-метром 5-40 мжрон, що задовольняе режиму горшня по швидкосп вигоряння та повноп при будь - якому швидкюному режим! роботи двигуна [9, 10].
Сопловий вх1д протитечшно! вихрово! трубки Ранка 1 (рис. 1.) складаеться !з самого входу в улику 2 для вщпрацьованих газ1в, оформлений по страт 6. На р1вш максимально! енерги змши рад1альних шви-дкостей розташована гребшка 5 за шириною соплового входу 2 у форм! краплепод1бних лунок 4 з основою (найбшьшим поперечним перер1зом) п1дв1дного каналу 3 низькооктанового палива, який з'еднуеться за допомогою штуцера 9 з паливним проводом 8. Дросельний кран 7 служить для регулювання п1д1гр1-то! осьово! витрати газу через трубку внасл1док ефек-ту Ранка, сум1ш1 низькооктанового палива 1 ввдпра-цьованих газ1в. Розподш сум1ш1 низькооктанового палива з вщпрацьованими газами за допомогою про-
титечшно! вихрово! трубки Ранка на два потоки до-зволяе отримати у гарячому потощ максимальне ви-паровування 1 направити його через дросельний кран
7 прямо в карбюратор, а холодний через д1афрагму 8 по обвщному каналу 10, де ввдбуваеться додаткове змшування та випаровування, на вхвд у карбюратор.
Рис. 1. Схема розподшення потокв: 1 - випаровувач-змшувач (трубка Ранка); 2 - сопловий вход 3 - трубопровод 4 - краплеутворювальш лунки; 5 - гребшка; 6 - стральний вход 7 - дросельний кран; 8 - д1афрагма; 9 - штуцер;
10 - обв1дний канал
Наявшсть вщпрацьованих рециркуляцшних газ1в у сум1ш1 з повирям 1 низькооктановим паливом понижуе ймов1ршсть появи детонацшного згоряння через присутшсть водяно! пари 1 окису вуглеводню, а покращення якост1 шдготовки низькооктанового па-лива шляхом аеродинам1чного розпилення 1 випаровування в трубщ Ранка тдвищують швидк1сть 1 пов-ноту згорання палива, що значно понижуе викид ток-сичних складових в атмосферу.
4. 2. Будова та принцип роботи додатковоТ системи живлення автомобшьних двигунiв
Бездетонацшне згоряння палив можливе за допомогою пристрою у вигляд1 трубки Ранка (рис. 2),
яка мютить паливоп1дв1дний канал низькооктанового палива 4, на шнщ якого розташована гребшка 5 для р1вном1рного розпод1лу палива при вход1 3 в улику у вигляд1 краплеутворювальних лунок змшного перерь зу, який зменшуеться до нуля при вход1 в стральний зввд 2 за направлениям вихору в уллщ 1, дозволить отримати аерозольний стан сумш1 низькосортного палива з вщпрацьованими газами двигуна з поверхш улики у трубки Ранка 6. При цьому, частина низькосортного палива залишаеться на стшках трубки Ранка - випаровувача-змшувача у вигляд1 р1дко! пл1вки, величина як1й на окремих режимах роботи двигуна досягае до 14-16 % за об'емом даного низькосортного палива в улику.
Рис. 2. Випаровувач-змшувач вуглеводного палива для бездетонацшного згоряння в двигунах: 1 - улита; 2 - кутовий зр1з; 3 - вхщне сопло; 4 - канал низькосортного палива; 5 - розподшьна гребшка; 6 - трубка Ранка; 7 - початкова дшянка струмини; 8 - основна д1лянка струменя; 9 - жиклер
Повне випаровування палива бездетонацшно-го згоряння у ДВЗ з високими ступенями стиснення як в карбюраторних при степенях стисненнях 8-10, так i в дизелях при степенях стиснення 16-21 i вище можна отримати шляхом вiдшкодування початкового
1 основного д!лянок струменя палива. Це досягаеться тим, що використовуеться шнетична i теплова енер-гiя вихрового потоку частини вщпрацьованих газiв двигуна на входi в улiтку вихрово1 трубки Ранка. Ефект повного випаровування та змiшування (коли пл1вки рщини ввдсутня) отримуеться тодi, коли стру-мiнь редкого низькосортного палива тдводиться до вихрового потоку так, щоб початкова дiлянка стру-меню рщини, де вiдбуваеться розпад i розпилення суцшьного струменю був вiльним вщ твердо1 плiвки (перша умова) i тддавався впливу газового потоку по всьому периметру паливного струменю на почат-ковому i основному дiлянках (друга умова) [5].
Випаровувач - змiщувач вуглеводного палива для бездетонацшного згоряння працюе наступним чином (рис. 2).
Частина вiдпрацьованих газiв двигуна внутрь шнього згорання (потiк позначено iндексом "В") пот-рапляе через вхщне сопло 3 в улггку трубки Ранка 6, де створюеться штенсивний вихровий рух вщпрацьо-ваних газiв (потiк позначено iндексом "С"). Через канал низькосортного палива 4 паливо потрапляе до розподiльноï гребшки 5, розмiщеноï на кутовому зрь зi 2 улiтки 1. Утворена початкова д!лянка струменю 7 пщдаеться завихренню потоку "В" на кутовому зрiзi
2 сопло 3 i вихровим потоком "С" в уллщ.
Шсля цього на основi вихрового ефекту Ранка аерозольний стан сумiшi низькосортного палива з вiдпрацьованими газами роздшяеться на два потоки -"гарячий Д" i "холодний Е", як1 потрапляють до змь шування з чистим повiтрям у повiтроочищувачi двигуна i далi у ДВЗ. Щд дiею вiдцентрових сил, яш дь ють на ввдносно велик! краплi, що рухаються по тру-бцi 6, потрапляють до гарячого потоку "Д", де повш-стю випаровуеться, понижуючи температуру гарячого потоку. Осшльки д!я потоков "B" i "C" охоплюе повшстю по периметру початковоï 7 i основно1 д!ля-нки 8 струменю, рщка плiвка в трубщ ввдсутня пов-нютю (якщо вщсутня змушена конденсацiя парiв палива в трубщ).
5. Результата дослiджень
Використання додатковоï системи живлення забезпечуе повне випаровування низькоякюного палива i повне змiшування з вiдпрацьованими газами, що дозволяе отримати бездетонацшне згоряння отримано1' сумш! у стисненому з повпрям об'емi при високих ступенях стиснення з примусовим запален-ням вщ електричноï юкри у карбюраторних двигунах. Попередне випаровування та змiшування палива з вщпрацьованими газами дозволяе отримати вибухо-небезпечну газову сумш, яка за нормальних умов являеться пальною. При подальшому змiшуваннi з чистим повпрям у змшувальнш камерi або у всмок-тувальному патрубку отримуеться робоча сумш, яка мае найменшу ймов!рнють передчасного самозай-мання або детонацшного згоряння.
Використання додаткових систем живлення у двигунах внутршнього згоряння, внаслвдок тдви-щення якосп тдготовки палив до згоряння, змен-шить вмют у ввдпрацьованих газах СО на 14 %, а NOX на 8 %.
6. Висновки
Запропоновано, новий метод шдготовки палива до згоряння за допомогою додатково1' системи живлення у вигляд! випаровувача- зм!шувача, що дозволить:
- вщмовитися вщ використання багатокошто-вних високооктанових палив;
- знизити вартють експлуатаци за рахунок за-стосування б!льш дешевого пального;
- пвдвищити яшсть шдготовки пально1' сумш! до згоряння внаслвдок утворення др!бнодисперсних (аерозольних) фаз;
- покращити еколопчт показники внасл1док зниження токсичносп вщпрацьованих газ!в за рахунок пвдвищення повноти згоряння i рециркуляци вщ-працьованих газ!в.
Лiтература
1. Анохш, В. I. Впчизнят автомобЫ [Текст] /
B. I. Анохш. - М.: Машинобудування, 1977. - 592 с.
2. Артамонов, М. Д. Основи теорп i конструювання автотракторних двигушв [Текст] / М. Д. Артамонов, М. М. Морш, Г. А. Шпакв. - М.: Вища школа, 1978. - 133 с.
3. Гуреев, А. А. Химмотология [Текст] / А. А. Гуре-ев, И. Г. Фукс, В. Л. Лашхи. - М.: Химия, 1986. - 368 с.
4. Гутаревич, Ю. Ф. Еколог1я автомобшьного транспорту [Текст]: навч. пос. / Ю. Ф. Гутаревич, Д. В. Зерка-лов, А. Г. Говорун та ш. - К.: Основа, 2002. - 312 с.
5. Данилевич, Я. Б. Системш ршення проблем еко-лопчно1 безпеки автотранспортного комплексу, як метод покращення еколопчно1 ситуаци у мегаполюах [Текст]: наук.-практ. конф. / Я. Б. Данилевич, В. Я. Денисов. - Автотранспорт: ввд еколопчно1 полники до щоденно1 практики. - К.: ЦУЛ, 2005. - 200 с.
6. Единообразные предписания, касающиеся официального утверждения транспортных средств в отношении выбросов загрязняющих веществ в зависимости от топлива, необходимого для двигателей [Текст]. - Пересмотр 4. [Введение 04.28.2011]. - (Правила ЕЭК ООН № 83). -ООН, 2011. - 311 с.
7. Экологизация автомобильного транспорта: передовой опыт стран Европейского Союза и России [Текст] / под ред. В. Н. Денисова. - С.-Пб: МАНЭБ, 2004. - 160 с.
8. Барсуков, С. И. Вихревой эффект Ранка [Текст] /
C. И. Барсуков, В. И. Кузнецов. - Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1983. - 121 с.
9. Кнауб, Л. В. Газодинамические процессы в вихревых аппаратах [Текст] / Л. В. Кнауб. - Одесса: Астроп-ринт, 2003. - 276 с.
10. Кнауб, Л. В. Усовершенствование системы питания двигателей с предварительным образованием газодисперсной смеси [Текст] / Л. В. Кнауб // Автомобшь i елект-рошка. Сучасш технологи. - 2015. - № 7. - С. 21-26.
References
1. Anohin, V. I. (1977). Vitchyznjani avtomobili. Moscow: Mashynobuduvannja, 592.
2. Artamonov, M. D., Morin, M. M., Shpakiv, G. A. (1978). Osnovy teorii' i konstrujuvannja avtotraktornyh dvyguniv. Moscow: Vyshha shkola, 133.
3. Gureev, A. A., Fuks, I. G., Lashhi, V. L. (1986). Himmotologija. Moscow: Himija, 368.
4. Gutarevych, Ju. F., Zerkalov, D. V., Govorun, A. G. et. al (2002). Ekologija avtomobil'nogo transporta. Kyiv: Os-nova, 312.
5. Danylevych, Ja. B., Denysov, V. Ja. (2005). Systemni rishennja problem ekologichnoi' bezpeky avtotransportnogo kom-pleksu, jak metod pokrashhennja ekologichnoi' sytuacii' u mega-polisah. Avtotransport: vid ekologichnoi' polityky do shhodennoi' praktyky. Kyiv: CUL, 200.
6. Edinoobraznye predpisanija, kasajushhiesja ofi-cial'nogo utverzhdenija transportnyh sredstv v otnoshenii vybrosov zagrjaznjajushhih veshhestv v zavisimosti ot topliva,
neobhodimogo dlja dvigatelej (2011). Peresmotr 4. [Vvedenie 04.28.2011]. (Pravila EJeK OON № 83). OON, 311.
7. Denisov, V. N. (Ed.) (2004). Jekologizacija avtomobil'nogo transporta: peredovoj opyt stran Evropejskogo Sojuza i Rossii. Sankt-Peterburg: MANJeB, 160.
8. Barsukov, S. I., Kuznecov, V. I. (1983). Vihrevoj jef-fekt Ranka. Irkutsk: Izd-vo Irkut. un-ta, 121.
9. Knaub, L. V. (2003). Gazodinamicheskie processy v vihrevyh apparatah. Odesa: Astroprint, 276.
10. Knaub, L. V. (2015). Usovershenstvovanie sistemy pitanija dvigatelej s predvaritel'nym obrazovaniem gazodis-persnoj smesi. Avtomobyl' у elektronyka. Suchasny tehnologyi, 7, 21-26.
Дата надходження рукопису 14.01.2016
Кнауб Людмила Володимирiвна, доктор техшчних наук, професор, кафедра 1нженерно! мехашки факультета шдготовки спещалюпв ракетно-артилершського озброення, Вшськова академя, вул. Фонтанська дорога, 10, м. Одеса, Украша, 65009 E-mail: knaubludmila@gmail.com
УДК 621.35
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.60907
МЕТОД 1НДЕКСУВАННЯ ШФОРМАЦП ДЛЯ ПОБУДОВИ ПРОЦЕСОРА ОБРОБКИ ДАНИХ У СИСТЕМ1 ПРОГНОЗУВАННЯ
© В. I. Кунченко-Харченко
В cmammi розглянуто метод посткоординатне тдексування як один i3 Memodie згортання та пошуку тформацИ. З'ясовано вимоги для отримання релевантних даних системи прогнозування, окреслено особ-ливoсmi iндeксування координатного типу багатогалузевого документу для отримання пошукового образу документу. Визначено переваги координатного тдексування, щодо мoжливoсmi забезпечуючи ба-гатогранний, рiзнoсmoрoннiй погляд на документ, створення передумови для iнmeграцii публiчних даних тдприемств та органгзацт до загально'1' бази знань системи прогнозування
Ключовi слова: посткоординатне тдексування, база знань, релевантнкть пошуку, пошуковий образ документу
In the article it is reviewed the method of post-coordinated indexing as one of the reducing and searching information method. Requirements are defined for obtaining the relevance data of the prediction system, indexing features are outlined for the coordinate type of multidisciplinary document for obtaining a search document image. Advantages of coordinated indexing are defined as the possibility ofproviding the wide and rich view to the document and creation the precondition for the integration the public data of the enterprises and organization to the common knowledge base of the prediction system
Keywords: post-coordinated indexing, knowledge base, search relevance, search document image
1. Вступ
Для нормально! роботи системи прогнозування необхвдно забезпечити узгоджену роботу вах ii ланок. Прошдексована пошуковою системою шфор-ма^ використовуеться для повнотекстного аналiзу (пошуку) шформаци в провдексованих ресурсах.
Для керування процесом iндексацii в мереж Internet використовуеться властивий для ресурсу файл robot.txt та спетальш директива Disallow, Allow, User-agent, Crawl-delay тощо та спетальш теги докуменпв. Але проблема вибору та модершза-ци методу iндексування шформаци тд потреби сис-теми прогнозування е актуальною.
2. Аналiз лггературних джерел
Для розкриття змюту докуменпв в мовах де-скрипторного типу каталопзатори на сьогодш найча-
спше використовують мову ключових слш, що використовуеться при змютовнш обробщ докуменпв [1-3]. Для лексичних одиниць тезауруса характерш сшввщношення iерархiчного, синонiмiчного (еквь валентного) та асощативного характеру [4]. Деяш дослщники вважають, що асощативний зв'язок юнуе мiж термшом, який визначае предмет, i термшом, який вказуе на сферу його застосування (наприклад, токарна обробка - машинобудування) та мiж термшами, яю визначають сумiжнi поняття (наприклад, бiржовий iндекс - економiка) [5]. Словник ключових ^в на вщмшу вiд iнших шформа-цiйно-пошукових мов (1ПМ) е ненормованим. Таким чином, маемо значш масиви бiблiографiчноi iнформацii, але неможливо гарантувати якiсний повноцiнний пошук в рамках системи прогнозування [6].
