CC BY
87
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8307 http://nvlvet.com.ua/
UDC 595.771
The method of epizootic assessment of the area of the institute writers
L.V. Gazzavi-Rogozina, O.V. Tkachov, O.V. Filiptsova, O.I. Naboka, I.S. Burlaka. Y.V. Dyomina, V.V. Pidgaina
National University of Pharmacy, Kharkov, Ukraine
Article info
Received 08.01.2018 Received in revised form 21.02.2018 Accepted 24.02.2018
National University of Pharmacy, Kulikovskaya, str., 12, Kharkov, 61120, Ukraine Tel.: +38-097-641-30-53 E-mail: gazzavi@ukr.net
Gazzavi-Rogozina, L. V., Tkachov, O. V., Filiptsova, O. V., Naboka, O.I., Burlaka, I.S., Dyomina, Y.V., & Pidgaina, V. V. (2018). The method of epizootic assessment of the area of the institute writers. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 36-39. doi: 10.15421/nvlvet8307
The article describes the developed method of epizootic assessment of the area of ixodic ticks. There is a technique of collecting ixod mites «on dry ice». The technique is that on a certain area a cover with pieces of «dry ice» placed on the edges and in the middle is spread and which is evaporated by carbon dioxide that entices the ixod mites on the lower part of the blanket. There is a technique for collecting ixod mites «by yourself». It is the simplest method and does not require any special devices. There is a common method of collecting ticks on a «flag» or a «drag». After counting the ixodic ticks conclusions are made about the epidemiological safety of the given area, calculated on the basis of the flag-kilometer. There are no methods for epizootic assessment of the area of ixodic ticks in Ukraine. The purpose of the work was to develop a method of epizootic assessment of the area of ixodic ticks, which would include estimating the number of ticks not only on the flag-kilometer, but also on the square kilometer of the studied area. In 2014, the number of ixodic mites per flagometric kilometer by the developed method was 23.8% (P < 0.05) more than by the usual way. The number of ticks per person was 89% less while using the method developed by us. The epizootic contamination by ixodic mites was 344.67 ± 47.70/km2. In 2015, the number of ixodic mites per flagometric kilometer by the developed method was 30.8% (P < 0.001) more than by the usual way. On the conditions of using the developed method mites on a person were not revealed at all. The epizootic contamination by ixodic mites was 610,00 ± 88,88/km2. In 2016, the number of ixodic mites on drafts according to the developed method was 15.98% (P < 0.05) more than by the usual method. At the same time using the developed method any mites on a person were not detected. The epizootic contamination by ixodic mites was 888.33 ± 172.68/km2. Thus, a new method of epizootic assessment of the area by ixodic ticks has allowed to increase the effectiveness of detecting parasites on the flagometric kilometer on average by 23.53% (P < 0.05-0.001). It allows to avoid the possibility of an ixodic mites attack on person's anti-cling suit due to it three times treatment by repellents. The new developed method for the first time allows us to conduct an epizootic assessment of the area by ixodic ticks per km2.
Key words: ixod mites, epizootic assessment of the area, transmissive diseases, method of collecting
ticks.
Метод ешзоотично'1 оцшки мкцевосл щодо жсодових кл1щ1в
Л.В. Газзав1-Рогозша, О.В. Ткачов, О.В. Фшшцова, О.1. Набока, 1.С. Бурлака, С.В. Дьомша, В.В. Пщгайна
Нацiональнiй фармацевтичний унiверситет, м. Харюв, Украгна
У статтi описано розроблений метод етзоотичног оцтки мiсцевостi щодо ксодових кл^в. 1снуе методика збору тсодових клщiв «на сухий лiд». Методика полягае у тому, що на певнш мiсцевостi розстилають покривало на краях якого та посередиш розмщують шматочки «сухого льоду», який випаровуеться вуглекислим газом, що i приманюе тсодових клщiв на нижню частину покривала. 1снуе методика збору тсодових кл^в «на себе», яка е найбтьш простою i не вимагае тяких спещальних пристрогв. 1снуе загальноприйнята методика збору клщiв на «прапор», або «волокушу». Шсля тдрахунку тсодових клщiв роблять висновок щодо епiдемiологiчноi безпечностi тШ чи тшог мiсцевостi у розрахунку на прапороктометр. Методи епiзоотичноi оцтки мкце-востi щодо тсодових клщiв в Украгш вiдсутнi. Метою роботи було розробити метод етзоотичног оцтки мiсцевостi щодо тсо-
дових клщiв, який буде передбачати ощнку кiлькостi клщiв не лише на прапороктометр^ а також i на квадратному кiлометрi до^джуваног мкцевост1 У 2014 рощ ктьтсть тсодових клщiв на прапоротлометр за розробленим методом була на 23,8% (Р < 0,05) бтьшою, тж при застосувант загальноприйнятого способу. Ктьтсть клщiв на людит була меншою на 89%, за умов використання розробленого нами способу. Етзоотична забруднетсть тсодовими клiщами склала 344,67 ± 47,70/км2. У 2015 рощ ктьтсть тсодових клщiв на прапоротлометр за розробленим методом була на 30,8% (Р < 0,001) бтьшою, тж при застосуванн загальноприйнятого способу. За умов використання розробленого методу клщiв на людин взагалi не було виявлено. Ешзоотична забруднетсть тсодовими клщами склала 610,00 ± 88,88/км2. У 2016 рощ ктьтсть тсодових клщiв на волокушi за розробленим методом була на 15,98% (Р < 0,05) бтьшою, тж при застосуванн загальноприйнятого способу. Водночас клщiв на людин за умов використання розробленого методу також не було виявлено. Етзоотична забруднетсть тсодовими клщами склала 888,33 ± 172,68/км2. Таким чином, розроблений новий метод етзоотичног ощнки мiсцевостi щодо тсодових клщiв дозволяе тдвищувати ефективтсть виявлення паразитiв на прапорокiлометрiу середньому на 23,53% (Р < 0,05-0,001). Дозволяеунеможливити ймовiр-тсть нападу тсодових клщiв на протиклщовий костюм людини завдяки триразовш обробки його репелентами. Розроблений новий метод уперше дозволяе провести етзоотичну ощнку мiсцевостi щодо тсодових клщiв у розрахунку на км2.
Ключовi слова: iксодовi клщ1 етзоотична ощнка мкщевост^ трансмкивн хвороби, методика збору клщiв.
Вступ
Вщомо, що 1ксодов1 клщ1 завдають ютотно! шко-ди тваринництву як виснажлив1 кровососи та резервуар збуднишв хвороб тварин. Свггова фауна нал1чуе бшьше 700 вид1в шсодових клщ1в. 1ксодов1 клщ1 поширеш по всьому свиу (Lauterbach et al., 2013; Cafiso et al., 2016; Medlock et al., 2016). Найбшьше !х у тротчних i субтротчних репонах. 1ксодов1 клщ зустр1чаються аж до Арктики (С. putus), а в люовш зош при обмеженому наборi видiв вони можуть дося-гати досить високо! чисельносп (I. ricinus, I. persulcatus, D. silvarum та шш1). Крiм того, iксодовi кл1щ можуть нападати i на людину. Присмоктування жсодових клiщiв на шшряш покрови господаря (лю-дина або тварина) зазвичай проходить непомiченим. В перюд кровосмоктання розвиваеться мюцева запальна реакцiя, нередко з нагноениям i утворенням сильно сверблячо! ранки, яка повшьно загоюеться. Основну шкоду людству iксодовi клiщi завдають як резервуар збуднишв зооантропонозних хвороб (ржетсюзи, вiру-снi та бактерiальнi хвороби, клщового енцефалiту, тулерямiя, Ку-гарячка, борелюз тощо). Наприклад в Украш за останш 15 рок1в зареестровано понад 120 випадк1в кл1щового вiрусного енцефалиу, а у 2015 роцi в Укра!ш офiцiйно встановлено iксодовий клщовий борел1оз у 3413 осiб (Vinogradov-Volzhinskyi, 1977; Malyj and Kratenko, 2006).
Людина уражуеться кл1щовими шфекщями найча-стiше при вiдвiдуваинi природних вогнищ. Проте описанi випадки заносу клiщiв безпосередньо в селища тваринами, з квитами, хмизом i т. п. (Pryshliak and Marynchak, 2014).
Чисельнiсть клiщiв вiд року до року коливаеться пiд впливом багатьох факторiв. При бiльш-менш ста-бiльних умовах забезпеченостi господарями вирша-льними факторами можуть бути умови мжрокпмату мiсць проживання клiщiв, погода в сезон розвитку або величина смертносл ввд ворогiв i хвороб; навпаки, при значних коливаннях чисельносп тварин-господарiв проввдними можуть виявитися умови утримання клiщiв (Prihod'ko et al., 2008).
Тому сьогодш вкрай важливо мати надiйнi зооен-томолопчш методики етзоотично! оцiнки мiсцевостi щодо чисельносп шсодових клiщiв, якi можуть пере-носити небезпечнi для людини шфекцп. Для збору iксодових клiщiв у природi застосовують ряд методiв.
1снуе методика збору iксодових клiщiв «на сухий
лад» (Prihod'ko et al., 2008; Analiz ... , 2017). Методика полягае у тому, що на певнш мюцевосп розстилають покривало, на краях якого та по середиш розмiщують шматочки «сухого льоду» який випаровуеться вугле-кислим газом, що i приманюе жсодових клiщiв на нижню частину покривала. Попм покривало перевер-тають i пiдраховують клiщiв. Недолiками аналогу е те, що вш не здатен оцшити епiзоотичну ситуацiю щодо жсодових клiщiв певних площ мiсцевостi, що дослщжуеться; iснують незручностi використаиия «сухого льоду», який може розтанути, ще до того, як дослiдник добереться до певно! мiсцевостi; вiдсутня обробка покривала шшими речовинами, що привер-тають увагу клiщiв.
1снуе методика збору жсодових клiщiв «на себе» (Analiz ... , 2017). Вона е найбшьш простою i не вима-гае нiяких спецiальних пристро!в. Для збору клiщiв людина просто проходить по мюцевосп, що досль джуеться, використовуючи себе як приманку, а попм знiмае з себе клiщiв i рахуе !х шльшсть. Або просто сiдае на розстшене покривало i збирае клiщiв, що на нього заповзають. Недолiками аналогу е неможли-вiсть обробки дослвдника репелентами, як1 вiдлякують iксодових клiщiв; велика ймовiрнiсть зараження дос-лвдника небезпечними iнфекцiями, як1 переносять iксодовi клiщi; неможливiсть об'ективно! етзоотично! оцiнки певних площ мiсцевостi, що дослвджуеть-ся, щодо iксодових клiщiв, адже клiщiв збирають «на себе» локально та лшшно.
1снуе загальноприйнята методика збору клiщiв на «прапор», або «волокушу», зпдно з яким передбача-еться виготовлення «волокушi», яка являе собою ввд-рiз однотонно! свило! ворсисто! вафельно! або флане-лево! тканини довжиною 1,5-2 м. Розмiр тканини «прапорам» може бути рiзний, ввд 40 см шириною до 80 см довжиною, або до 60 см шириною та 100 см довжиною. У передньому та задньому кшщ «волоку-шЬ> вставляють по однiй дерев'янiй або легкш мета-левiй рейцi. Попм дослiдник береться за одну з рейок i повiльно волочить волокушу або прапор по дшянщ мюцевосп праворуч або лiворуч ввд себе, на якш не-обх1дно визначити кшьшсть iксодових клiщiв, небез-печних для людини. При цьому дослщник може бути одягнений у протиклщовий костюм. По досладжува-нiй мюцевосп необхiдно пройти таким чином один шлометр, пiсля чого з волокушi збирають i перерахо-вують вах клiщiв, якi на нiй зiбралися. Пiсля тдра-хунку iксодових клiщiв роблять висновок щодо еш-
дeмioлoгiчнoï бeзпeчнocтi тieï чи iншoï мicцeвocтi y poзpaxyнкy нa пpaпopoкiлoмeтp - cпeцiaльнy oдини-цю вимipювaння, якa викopиcтoвyeтьcя eпiдeмioлoгa-ми. Heдoлiкaми цьoгo мeтoдy e тe, щo вiн нe вpaxoвye бioлoгiчниx ocoбливocтeй iкcoдoвиx клiщiв шд чac oчiкyвaння «гocпoдapя», a caмe зaпaxy людини a6o твapини, якi клiщ poзпiзнae нa вiдcтaнi дo 15 м, ockí-льки вiдcyтня o6po6Ka вoлoкyшi aтpaктaнтними peчo-винaми (як1 пpивepтaють yвaгy клiщiв); нe вpaxoвye тe, щo iкcoдoвi клiщi peaгyють га тeплo з вiдcтaнi дo 0,5 м, ocK№ra вoлoкyшy нe пiдiгpiвaють; нe виклю-чae мoжливicть нaпaдy iкcoдoвиx клiщiв нa ^oradi-щoвий кocтюм, y якoмy йдe дocлiдник пepeд вoлoкy-шeю (ocкiльки дого нe oбpoблюють peпeлeнтaми), щo cпoтвopюe icтиннy кiлькicть клiщiв нa ^aMpo^o-мeтpi, aджe клiщi нaпaдaють ra пpoтиклiщoвий koc-тюм; пepeдбaчae oцiнкy кiлькocтi клiщiв лишe нa пpaпopoкiлoмeтpi, який xapaктepизye мicцeвicть лишe лшшш, щo нe дae мoжливocтi пiдpaxyвaти icтиннy кiлькicть iкcoдoвиx клiщiв га квaдpaтнoмy кiлoмeтpi мicцeвocтi, a тому ж дae мoжливocтi oпиcaти rn^e-вicть з eпiзooтичнoï тoчки зopy.
Oтжe, мeтoди eпiзooтичнoï oцiнки мicцeвocтi щoдo iкcoдoвиx клiщiв в yKparni вiдcyтнi.
Mеmoю poбoти бyлo poзpoбити мeтoд eпiзooтичнoï oцiнки мicцeвocтi щoдo iкcoдoвиx клiщiв, який бyдe пepeдбaчaти oцiнкy кiлькocтi клiщiв нe лишe нa ^a-пopoкiлoмeтpi, a тaкoж i нa квaдpaтнoмy кiлoмeтpi мicцeвocтi, щo дocлiджyeтьcя.
Maтeрiaл i мeтoди дocлiджeнь
Згiднo iз зaпpoпoнoвaним мeтoдoм для eпiзooтич-нoï oцiнки мicцeвocтi викopиcтoвyвaли вoлoкyшi дo-вжинoю дo 2,5-3 м, як1 впpoдoвж 12-24 годин вшри-мyвaли y тepмocтaтi зa тeмпepaтypи 38-56 °С, для cтимyлювaння нaпaдy клiщiв нa вoлoкyшi пepeд poз-мiщeнням y тepмocтaт ïx зaгopтaють y пaкeт iз бpyд-нoю бiлизнoю людини a6o витpимyють вoлoкyшi y пpимiщeннi для дoмaшнix твapин (кopiв, cвинeй, шз, птицi тa iншиx) впpoдoвж 12-24 годин. Пepeд зaгop-тaнням вoлoкyш y пaкeт iз бpyднoю бiлизнoю людини a6o бeз нeï i poзмiщeнням y тepмocтaтi пepeдбaчaeтьcя тaкoж нaтиpaння вoлoкyш o6 co6aK тa/aбo кiшoк. Для yнeмoжливлeння нaпaдy iкcoдoвиx клiщiв нa ^oraK-лiщoвий кocтюм людини йoгo тpичi oбpoбляли будь-яким peпeлeнтoм; для oб'eктивнoï eпiзooтичнoï o^k-ки квaдpaтнoгo кiлoмeтpa мicцeвocтi щoдo iкcoдoвиx клiщiв нeoбxiднo ^oftm кiлoмeтp з oднieю вoлoкy-шeю пepпeндикyляpнo дo кiлoмeтpa дpyгoï вoлoкyшi i пicля пiдpaxyнкy кiлькocтi клiщiв нa кoжнiй шмш-жити кшькють клiщiв пepшoï вoлoкyшi нa кшькють клiщiв дpyгoï вoлoкyшi. Для oб'eктивнoï eпiзooтичнoï oцiнки мicцeвocтi плoщeю 10 км2 тa бiльшe дocлi-джують кiлы(icть iкcoдoвиx клiщiв нe мeншe нЬк нa чoтиpьox бyдь-якиx (sa^aram кiлoмeтpax i виpaxo-вують cepeднe apифмeтичнe нa oдин км2 дocлiджyвa-нoï мicцeвocтi.
Зacтocyвaння poзpoблeнoгo мeтoдy eпiзooтичнoï oцiнки мicцeвocтi щoдo iкcoдoвиx клiщiв включae тaкi eтaпи:
1) Для пiдвищeння ймoвipнocтi нaпaдy iкcoдoвиx клiщiв нa вoлoкyшi ïx poблять дoвжинoю дo 2,5-3 м.
2) Для пiдвищeння нaпaдy iкcoдoвиx клiщiв нa вo-лoкyшi пepeдбaчaeтьcя тpи вapiaнти o6po6(H ïx aтpaк-тaнтaми (peчoвинaми, щo пpивepтaють yвaгy клiщiв):
- a6o тpимaння вoлoкyш у raKeri iз бpyднoю бшиз-шю людини впpoдoвж 12-24 гoдин;
- a6o витpимyють вoлoкyшi у пpимiщeннi для дo-мaшнix твapин (кopiв, cвинeй, к1з, птицi тa шшт) впpoдoвж 12-24 гoдин, a готам зaгopтaють у пaкeт iз бpyднoю бiлизнoю людини a6o бeз го!;
- a6o пepeдбaчaeтьcя нaтиpaння вoлoкyшi o6 co6aK тa кiшoк з пoдaльним зaгopтaнням y пaкeт iз бpyднoю бiлизнoю людини a6o бeз нeï.
3) Для пiдвищeння мoжливocтi нaпaдy iкcoдoвиx клiщiв нa вoлoкyшi, пaкeт iз ними poзмiщyють у тep-мocтaтi пpи тeмпepaтypi 38-56 °С впpoдoвж 1224 годин, щo дae мoжливicть викopиcтaти бioлoгiчнy чyтливicть iкcoдoвиx клiщiв дo тeплoï тeмпepaтypи тeплoкpoвниx твapин, a тaкoж cпpияe пiдcилeнню iнтeнcивнocтi зaпaxy вoлoкyш.
4) Для yнeмoжливлeння нaпaдy клiщiв нa ^ora-клiщoвий кocтюм людини röro тpичi oбpoблюють будь-яким peпeлeнтoм, щo вiдлякye клiщiв.
5) У paßi виявлeння iкcoдoвиx клiщiв га oбpoблe-нoмy пpoтиклiщoвoмy кocтюмi ïx кшькють дoдaють дo кiлькocтi клiщiв, я( пiдpaxoвaнo нa вoлoкyшi.
6) Для oб'eктивнoï' eпiзooтичнoï oцiнки (ba^arao-гo кiлoмeтpa мicцeвocтi щoдo iкcoдoвиx клiщiв roo6-xiднo пpoйти кiлoмeтp з oднieю вoлoкyшeю ropro^ ди^л^те дo кiлoмeтpa дpyгoï' вoлoкyшi; готам cлiд пiдpaxyвaти кiлыкicть клiщiв га гажий вoлoкyшi; дaлi нeoбxiднo пoмнoжити кiлькicть клiщiв пepшoï' вoлo-кyшi нa кiлыкicть клiщiв дpyгoï вoлoкyшi, щo i бyдe xapaктepизyвaти eпiзooтичнy cитyaцiю нa квaдpaтнo-му кiлoмeтpi мicцeвocтi, щo дocлiджyeтьcя. Ш^и-кгад, пpoйшoвши кiлoмeтp нa oднiй вoлoкyшi m^a-xyвaли 25 iкcoдoвиx клiщiв, a нa дpyгiй вoлoкyшi (йшли пepпeндикyляpнo дo пepшoï') пiдpaxyвaли 10 клiщiв: 25 х 10 = 250 клiщiв нa км2.
7) Для oб'eктивнoï eпiзooтичнoï' oцiнки мicцeвocтi плoщeю 10 км2 тa бiльшe дocлiджyють кiлькicть íkco-дoвиx клiщiв нe мeншe нiж нa чoтиpьox бyдь-якиx квaдpaтниx кiлoмeтpax i виpaxoвyють cepeднe apиф-мeтичнe з цж чoтиpьox км2.
Peзультaти та ïx o6roBopeHM
Тeopeтичнoю бaзoю для poзpoбки мeтoдy eпiзoo-тичнoï' oцiнки мicцeвocтi щoдo iкcoдoвиx клiщiв були пpoвeдeнi нaми дocлiджeння у лicoпapкoвиx зoнax м. Хapкoвa у пepioд квiтeнь-чepвeнь 2014-2016 poкiв, щo пoкaзaнo у тaблицi.
Таблиця
Пор1вняльна ефектившсть етзоотично! оцшки мюцевосп щодо жсодових кл1щ1в (М ± м)
Показник Загальноприйнятий спосiб (на прапорокшометр) Розроблений споаб
2014 рiк
Юльюсть жсодових клщ1в на прапорокiлометр 16,00 ± 0,58 21,00 ± 0,58**
Кiлькiсть жсодових клщ1в на протиклщовому костюм Кiлькiсть жсодових клiщiв на км2 мiсцевостi 3,00 ± 0,58 Визначення не передбачаеться 0,33 ± 0,58 344,67 ± 47,70
2015 рiк
Юльюсть iксодових клiщiв на прапорокiлометр Юльюсть iксодових клiщiв на протиклiщовому костюм Кiлькiсть iксодових клiщiв на км2 мюцевост 27,00 ± 0,58 3,67 ± 0,33 Визначення не передбачаеться 39,00 ± 0,58*** 0,00 610,00 ± 88,88
2016 рiк
Кiлькiсть iксодових клiщiв на прапорокшометр Кiлькiсть iксодових клiщiв на протиклщовому костюмi Кiлькiсть iксодових клвдв на км2 мiсцевостi 33,33 ± 0,88 4,00 ± 0,58 Визначення не передбачаеться 39,67 ± 1,20* 0,00 888,33 ± 172,68
Примггка. * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001 (поршняно з прототипом).
3 gaHux Ta6flum BugHO, mo y 2014 роцi KijbKicTb iK-cogoBux KjimiB Ha npanopoKijOMeTp 3a po3po6jeHHM MeTogoM 6yjia Ha 23,8% (P < 0,05) 6ijn>moio, HiK npu BHKopucTaHHi 3arajbHonpHHHHToro cnoco6y. KijbKicTb KjimiB Ha joguHi 6yja MeHme Ha 89 % 3a yMOB bhkoph-CTaHHH po3po6jeHoro HaMH cnoco6y. Eni3OOTHHHa 3a-6pygHeHicTb iKCogoBHMH KjimaMH CKjaja 344,67 ± 47,70/km2 y 2015 pоцi KijbKicTb iKCogoBux KjimiB Ha npanopoKijoMeTp 3a po3po6jeHHM MeTogoM 6yja Ha 30,8% (P < 0,001) 6ijbmoo, HiK npu BHKopucTaHHi 3arajbHonpHHHHToro cnoco6y. 3a yMOB BUKopucTaHHa po3po6jeHoro Merogy KjimiB Ha joguHi B3araji He 6yjo BHHBjeHO. Eni3OOTHHHa 3a6pygHeHicTb iKCogoBHMH KjimaMH CKjaja 610,00 ± 88,88/km2. y 2016 pom Kijb-KicTb iKCogoBux KjimiB Ha BOJOKymi 3a po3po6jeHHM MeTogoM 6yjia Ha 15,98% (P < 0,05) 6ijbmoo, HiK npu BHKopHCTaHHi 3arajbHonpHHHHToro cnoco6y. BogHonac KjimiB Ha joguHi 3a yMOB BHKopucTaHHH po3po6jeHoro MeTogy TaKOK He 6yjio bhhbjkho. Em3OOTmHa 3a6pyg-HeHicTb iKCogoBHMH KjimaMH CKjaja 888,33 ± 172,68/km2.
BiiciiOBKii
Po3po6jeHHH hobhh MeTog eni3OOTHHHOi оцiнкн Mi-cцeвоcтi mogo iKCogoBux KjimiB g03B0jae nigBHmyBam
e^eKTHBHicTb BHHBjeHHa napa3HTiB Ha npanopoKijOMeT-pi y cepegHbOMy Ha 23,53% (P < 0,05-0,001). ^,O3BOjae yHeMOKjHBHTH HMOBipHicTb Hanagy iKCogoBux KjimiB Ha npoTHKjimoBHH koctom joguHH 3aBgaKH Tpupa3OBiH о6pо6цi Horo penenemaMH. Po3po6jeHHH hobhh MeTog
ynepme g03B0jae npoBecTH eni3OOTHHHy оцiнкy Mi^e-
. . 2 BOCTi mogo iKCogoBux KjimiB y po3paxyHKy Ha km .
nepcnexmueu nodanbwux docnidwenb. Ha 0CH0Bi
Bume3a3HaneHoro MeTogy eni3OOTHHHOi o^hkh Mi^e-
BOCTi mogo iKCogoBux KjimiB 6yB OTpuMaHHH naTeHT
yKpai'HH Ha KopucHy Mogejb № 1129639.
References
Analiz zakhvoriuvanosti naselennia Ukrainy infektsiinymy khvorobamy za 2010-2016 roky (2017). MOZ Ukrainy, Tsentralna epidemiolohichna stantsiia. Kyiv (in Ukrainian).
Cafiso, A, Serra, V., Plantard, O., Bazzocchi, C. (2016). Molecular screening for Midichloria bacteria in hard and soft ticks (Acari: Ixodida). International Journal of Health, Animal Science and Food Safety. 3, 1. doi: 10.13130/2283-3927/7023 Fisun, O.H., Tkachenko, L.V., & Fedorov, E.I. (2001). Khvoroba Laima (klishchovyi borelioz): informatsiino-metodychni materialy. Kharkiv: Oblsanepidstantsiia (in Ukrainian). Lauterbach, R., Wells, K., O'Hara, R.B., Kalko, E.K.V., Renner, S.C. (2013). Variable strength of forest stand attributes and weather conditions on the questing activity of Ixodes ricinus ticks over years in managed forests. PLoS ONE. 8(1), e55365 doi: 10.1371/journal.pone.0055365 Malyj, V.P., & Kratenko, I.S. (2006). Sistemnyj kleshhevoj borrelioz (Bolezn' Lajma): Uchebnoe posobie. Har'kov: Folio (in Russian). Medlock, J.M., Hansford, K.M., Bormane, A., Derdakova, M., Estrada-Peña, A., George, J.-C., Golovljova, I., Jaenson, T.G.T., Jensen, J.-K., Jensen, P.M., Kazimirova, M., Oteo, J.A., Papa, A., Pfister, K., Plantard, O., Randolph, S.E., Rizzoli, A., Santos-Silva, M.M., Sprong, H., Vial, L., Hendrickx, G., Zeller, H., & Van Bortel, W. (2016). Driving forces for changes in geographical distribution of Ixodes ricinus ticks in Europe. Parasites & Vectors. 6(1), 1. doi: 10.1186/1756-3305-6-1 Prihod'ko, Ju.A., Nikiforova, O.V., & Naglov, V.A. (2008). Iksodovye kleshhi (Acarina: Ixodidae) -nositeli i perenoschiki vozbuditelej v severo-vostochnoj chasti Ukrainy. Parazitologija v XXI veke: problemy, metody, reshenija. Materialy IV Vserossijskogo s'ezda Parazitologicheskogo obshhestva pri RAN. Sankt-Peterburg. 3, 48-53 (in Russian).
Pryshliak, O.Ya., & Marynchak, O.V. (2014). Iksodovyi klishchovyi borelioz v Ivano-Frankivskii oblasti: osoblyvosti perebihu ta etiotropnoi terapii. Materialy vseukrainskoi nauk.-metod. internet konf. Infektsionistiv. Kharkiv - Ternopil. TDMU: Ukmedknyha, 164-166 (in Ukrainian). Vinogradov-Volzhinskyi, D.V. (1977). Prakticheskaja parazitologija. L., «Medicina» (in Russian).
