CC BY
23
Л.С. BrnapÍK, Н.Ф. Васильева
МЕХАН1ЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОНЛАЙНОВОГО ЕЛЕКТРОННОГО Б1ЗНЕСУ
IcTopÍH онлайнового електронного 6Í3Hecy (далi - ОЕБ) нараховуе бiльше двох десятилiть штенсивного розвитку, що порiвняно з iсторieю iнших форм ведення бiзнесy здасться малозначним промiжком часу. Сво!м народженням першi системи й методи ОЕБ зобов'язаш появi технологiй комп'ютеризаци продажу авiаквиткiв, пластиковим карткам i створенню комп'ютеризованих систем yправлiння ресурсами суб'екта господарювання. Нагадаемо цi важливi поди.
До середини 80-х рокiв ХХ ст. з'явився мiжнародний стандарт EDIFACT (електронний обмiн даними в управлшш комерцiею та транспортом), прийнятий ISO (9735). Використання цього стандарту ютотно спростило введення в комерцшну дiяльнiсть користyвачiв засобiв електронних телекомyнiкацiй. У 90-х роках аналггиками EDI, що усвщомили колосальнi переваги розвитку ОЕБ в 1нтернеи, був створений стандарт EDIINT (EDIINT over Internet).
У 1992 р. Конгрес США схвалив комерцiалiзацiю мережi 1нтернет. У липш 1995 р. з'явився перший штернет-магазин Amaron, що вiдкрив свiй веб-сайт. У 1997 р. з'явилася перша електронна пла^жна картка в 1нтернеи, у цьому ж рощ з'явилася перша дебетова електронна пла^жна система -NetCash.
Ще зовсiм недавно торговельш вiдносини в ОЕБ здавалися бшьшосп населення, у тому чи^ й штернет-користувачам, екзотикою. Однак непомггно це почуття зникло, мехашзми ОЕБ остаточно сформувалися, прирiст користyвачiв став вимiрятися мiльйонами чоловiк, а сумарш прибутки вiд iнтернет-продажiв -мшьярдами доларiв. У багатьох крашах повсякденним явищем стала покупка через мережу 1нтернету комп'ютерiв, одягу, книг, автомобшв, меблiв тощо. Якщо рашше безальтернативним засобом розрахyнкiв
служила кредитна картка, то зпдно i3 прогнозами вже у 2010 р. 15% вщ ycix онлайнових трансакцiй прийдеться на платжш системи, у 2007 р. даний показник склав близько 10%. Це всього лише один приклад еволюци ОЕБ.
Вщповщно до визначення, прийнятого Оргашзащею економiчного сшвробггництва i розвитку (ОЕСР), пiд ОЕБ розумдаться операци з продажу або споживання товарiв i послуг, що здшснюються мiж комерцiйними суб'ектами господарювання, домашшми господарствами, приватними особами, органами влади й шшими органiзацiями з використанням 1нтернету й шших мереж передачi даних.
ОЕБ дае майже повну свободу перемщенню матерiальних i iнформацiйних ресyрсiв за особистим розсудом 1х власникiв. Водночас засоби оргамзацИроботи стають настыьки ефективними, що на 1х основi можуть бути створеш виробництва неосяжних на сьогодш масштабiв i концентраций До того ж за допомогою 1ТТ надаеться можливiсть установлення прямих рiвноправних зв'язкiв мiж виробниками i споживачами, що дозволяють 1м у сво1х взаеминах обходитися без участ посередникiв.
Ключовим чинником завоювання й утримання позицш у бiзнесi, забезпечення максимального продажу товарiв i послуг е яюсть продукци, включаючи 1х новизну, технiчний рiвень, надiйнiсть в експлуатаци, ремонтоздатнiсть. Випуск
конкурентоспроможних товарiв вiдповiдних за сво1ми якiсними характеристиками европейським i свiтовим стандартам -головна вимога ОЕБ.
Проблеми становлення,
функцюнування й розвитку ОЕБ уже тривалий час знаходяться в полi зору зарyбiжних i укра1нських учених. 1х дослiдженням у рiзних аспектах займалися i
© BirnpiK Леонiд Самойлович - кандидат eKOHOMÍHHnx наук; Васильева Наталiя Федоpiвна - кандидат економiчних наук. 1нститут економiки пpомисловостi НАН Украши, Донецьк.
ISSN 1562-109X
займаються: М. Кастельс, С. Коен, Дж. Б. Кушн, Дж. Ланкастер, О.Г. Белорус, О.В. Зернецька, О.А. Кобелев, Г. Резго, О.К. Скаленко, В.1. Скиба, А.В. Юрасов i iH. Незважаючи на проведенi дослiдження у сферi ОЕБ (вищевказаних авторiв), на нашу думку, недостатньо розкрито мехашзми його забезпечення.
Мета статп - визначити сутнють механiзмiв забезпечення ОЕБ i запропонувати 'х iнструментарiй, який гарантуе ефективне його впровадження, функщонування й розвиток.
Особливiсть початкового розвитку ОЕБ полягае в тому, що свгг переконався у його дiездатностi, але вiн нiчого принципово нового не запропонував за винятком зовшшнього формату. Спроби працювати з масовим споживачем у вiртуальному просторi не дали очшуваних результатiв. Причина в тому, що штернет-компани фактично перенесли традицшш моделi бiзнесу до мережу однак працювати по них не змогли. Захопившись вiртуальними теxнологiями, вони незаслужено забули таю компоненти реального бiзнесу, як маркетинг, товарознавство, лопстика, вщношення зi споживачами i постачальниками тощо, якi ще бiльш важливi для ОЕБ. Ситуацiя стала мшятися тiльки тодi, коли новi шформацшш технологи почали освоювати знайомi споживачам компани, перехопивши iнiцiативу в штернет-компанш.
На рубежi ХХ1 ст. було проаналiзовано помилки й технологи ОЕБ попереднього перюду, пiсля чого старий, добрий, традицшний бiзнес включив у свш теxнологiчний ланцюжок новi шформацшш технологи. 1нтернет-компани, усвiдомивши, що стати альтернативою традицшному бiзнесу,
не вдаеться у сво'й бiльшостi переключити на надання послуг цьому бiзнесу. Таке злиття привело до появи новацш у структурi ринку, змiст яких полягае в тому, що до 1нтернету переносяться вже iснуючi мiжкорпоративнi й ринковi зв'язки. Робота через 1нтернет схожа з роботою всередиш корпоративних комп'ютеризованих систем, якi в рамках одного суб'екта господарювання (компани) дозволяють керувати закупiвлями й виробництвом. Фактично вони продовжують роботу у сво'й системi, тiльки 'х даш, заявки на покупку i пропозици доступнi всiм
учасникам ОЕБ, за винятком конфщенцшних даних, угод.
Теоретичш дослiдження i практичний досвiд зарубiжних кра!н дають пiдставу стверджувати, що ефективне функщонування ОЕБ може бути тшьки за наявносп розроблених механiзмiв забезпечення: органiзацiйно-економiчного, платiжного, правового.
Сутнiсть розроблених механiзмiв забезпечення ОЕБ полягае в тому, що вони являють собою специфiчну
багатофункцiональну i багатокомпонентну систему, що складаеться з комплекшв взаемозалежних елеменив системи, якi пiддаються впливу зовшшшх i внутрiшнiх чинникiв, але утворюють певну цiлiснiсть.
Проблема переходу до ОЕБ полягае в тому, що вш пов'язаний насамперед iз кардинальною змшою iснуючих традицiйних технологш на iнформацiйнi. Це особливо актуально для Укра!ни, де змiна технологш призведе практично до повного руйнування технологш оргашзацшних структур, тому що суб'екти господарювання, як
використовують шформацшш технологи на рiвнi бiзнес-процесiв, складають невеликий вiдсоток, не говорячи про те, що кшьюсть суб'ектiв господарювання, як здiйснюють свiй бiзнес у мережу практично не перевищуе 0,5% вщ загально! кiлькостi.
Незважаючи на величезш можливостi ОЕБ, вiдчутний його вплив на економшу Укра!ни вщбудеться тiльки в перспективi. Рiч у тому, що його широке використання у сферi бiзнесу стримуеться нерозвиненютю механiзмiв його забезпечення, тобто органiзацiйно-економiчного, платiжного i правового.
Дослiдження, проведенi в 1нституп еко-номiки промисловостi НАН Укра!ни, дозволяють подати нижченаведенi твердження щодо утворення цих механiзмiв (див. рисунок).
ОргашзацШно-економгчний мехашзм забезпечення ОЕБ
Даний мехашзм мае забезпечувати ОЕБ вщповщною шфраструктурою, шформацшними технологiями, торговельно-закупiвельними системами, iнструментами залучення i збереження споживачiв (покупцiв) ОЕБ, надавати можливють оцiнити його ефективнiсть [1; 3; 4; 8].
1нфраструктура ОЕБ
Основними сегментами бiзнес-моделей у œcreMi ОЕБ е суб'екти - учасники i ктенти системи ОЕБ. Фiнансовi шститути можуть бути представленi рiзними оргашзащями, але в першу чергу - банками.
Бiзнес-органiзацiï - будь-якi оргашзацп, що взаeмодiють мiж собою. ^iernrc ОЕБ -покупцi або споживачi послуг системи ОЕБ. Об'екти ОЕБ - це те, на
Рисунок. Мехашзми забезпечення онлайнового електронного бгзнесу
що спрямована дiяльнiсть системи ОЕБ. Чинники зовшшнього середовища ОЕБ -елементи, що не е частиною системи ОЕБ, прямо з нею не взаемоддать, але можуть на не! впливати.
1нформацшш системи
Бурхливий розвиток ОЕБ в останш роки визначаеться не стшьки устхами комп'ютеризацп комунiкацiйних процесiв, скiльки успiшною реалiзацiею електронно! технологи в бiзнесi, що створило необхщну базу для загально! динамши ринкових процесiв i викликало трансформащю вимог споживачiв.
Для реалiзацil цих вимог необхiдне впровадження шформацшних систем як у постачальникiв, так i у споживачiв. На сьогодшшнш день вважаються ефективними системи: торговельно-закушвельш, платiжнi, системи повного циклу супроводу бiзнес-процесiв i iншi. Даш системи широко функщонують практично в ушх розвинених кра1нах свiту. Реалiзацiя вимог щодо !х функцiонування в Украш обiцяе значну
ефективнiсть у взаеминах постачальниюв i споживачiв.
Торговельно-закутвельш системи Торговельно-закушвельш системи (еле-ктронш торговельнi площадки, торговельно-закушвельш площадки, штернет-магазини то-що) варто розглядати не як замшу традицiйноï технологiï торговельних операцiй, а як новий шструмент, що дозволяе оптимiзувати процеси, якi здiйснюються до укладання угоди.
Торговельно-закушвельш системи в сегмент В2В ^знес для бiзнесу) ОЕБ забезпечують:
новий стиль ведення бiзнесу -глобальний, мобiльний, орieнтований не тiльки на клieнта, але й на сшвробггництво з партнерами, як знаходяться будь-де;
надiйнi умови зв'язку iз клieнтами i постачальниками;
бшьш якiсне обслуговування дiлового суспiльства шляхом забезпечення
партнерства й штегрування бiзнес-процесiв. Торговельно-закупiвельнi системи
приймають на себе високу частку оргашзацшних функцш по оперативному вiдстеженню потреб у продукци, що за традицшними пщходами виконувалися власними силами, забезпечують рiвнi можливостi для всiх учасниюв бiзнесу, у тому числi малих i середнiх пiдприeмств.
Торговельно-закупiвельнi системи ^м стандартних послуг пропонують учасникам додатковий сервiс. Так, наприклад, пщключаються до системи спостереження за рухом вагонiв iз товарами, тобто кшька разiв на день надасться iнформацiя про стан i рух вагонiв на шляху вiд станци вiдправлення до станци призначення.
Оргатзащя, тструменти залучення 7 збереження споживач1в ОЕБ
Суб'eктовi господарювання, щоб розширити ринок збуту, необхiдно вирiшити, на яких саме ринках вiн збирасться працювати. Дуже важливо на початку сконцентруватися на одному або двох ринках i не розпорошувати сво! ресурси на велику !х кшьюсть.
Коли суб'ект господарювання виходить на ринок, вш мае чiтко уявляти собi рiзницю мiж розумiнням того, яку вш мае мету, i того, наскiльки успiшно 11 можна досягти. Сдина можливiсть переконатися, що ОЕБ досягне устху, - це усвщомити, для кого привабливi вироблеш товари й надаванi послуги, а також те, як можна залучити людей вщвщати сайт.
Збереження наявних споживачiв е настiльки ж, а може й бшьш важливим видом дiяльностi, нiж залучення нових. Тому, для того щоб досягти бажаного, необхщно установити добрi вiдносини зi споживачами й домагатися, щоб !х онлайновi запити задовольнялися, будувати !х так, щоб цей напрям дiяльностi став повноправною частиною будь-якого ОЕБ.
Щоб домогтися устху в ОЕБ, необхщно залучити велику кшьюсть вiдвiдувачiв. Тому, можливо, i не дивно, що найважчим завданням, iз яким зiштовхуються сайти ОЕБ, е саме спроба перший раз залучити на свш сайт е-покупця.
Основою для устху ОЕБ е розумшня того, чого, по суп, очшуе щльовий ринок, i надання йому саме того, що вш вважае для себе важливим. Можливо, це найбшьш очевидно виявляеться в дiяльностi веб-сайпв
(торговельно-закупiвельних систем,
супермаркета), на як часом виходять покупщ, що прагнуть одержати бiльш глибоку шформащю, а також особлива категорiя споживачiв, якi хочуть розмiстити замовлення в on-line по можливосп швидко i без складностей.
Створення веб-сайту варто розглядати як початок, а не кшець онлайново1 маркетингово1 дiяльностi. Щоб сайт прожив тривале життя, наступним завданням мае стати шформування про нього людей. В ОЕБ справа складаеться шакше, нiж у реальному свт, коли повз торговельний заклад проходять покупцi, у тому чи^ й потенцiйнi. В ОЕБ цього немае, але все ж, на щастя, 1нтернет iз точки зору витрат -найефектившший шструмент просування будь-яких товарiв, якi юнують у свiтi.
Ощнка ефективност1 ОЕБ
Щц термiном «ефективний» розумiеться дiевiсть розглянутих заходiв або подiй. Щд ефективнiстю ОЕБ будемо розумiти категорда для позначення мiри вiдповiдностi технологш, прийомiв i правил ОЕБ потребам суб'екпв господарювання задля досягнення ними на ринку щлей, здiйснюваних бiзнес-процесами.
Доцiльно розглядати такi показники ощнки ефективностi ОЕБ: економiчнi, органiзацiйнi та маркетинговг
Економтт показники служать для ощнки економiчноï ефективностi обраного варiанта побудови системи ОЕБ.
ОргашзацШш показники визначають ступiнь iнтеграцiï новоï iнформацiйноï системи з iснуючою системою, а також iз дiяльнiстю суб'екта господарювання i його бiзнес-процесами.
Маркетингов1 показники
характеризують ефективнiсть проведення маркетинговоï програми реалiзацiï та просування веб-сервера у сферi 1нтернет i ефективнiсть використання iнструментiв веб-маркетингу.
При цьому необхщно мати на уваз^ що перераховаш групи показникiв пов'язанi мiж собою. Тому, обравши одну з них, ми пею або iншою мiрою наближаемося до комплексно!' оцiнки.
Бшьшють суб'ектiв господарювання, що займаються ОЕБ, не в змозi точно
сказати, наскшьки ефективш 1х веб-сайти. Система еРег&гмапсе MeKinsey (США) дозволяе суб'ектам господарювання порiвнювати ефективнють своïх веб-сайтiв з iндексом 80 оргашзацш, що представляють рiзноманiтнi сегменти ринку. Вона створена на основi даних, отриманих вщ дуже рiзних суб'eктiв господарювання (фiрм), що працюють у споживчому сегментi ОЕБ у США i Сврот.
Плат1жний мехашзм забезпечення ОЕБ Плаижний механiзм забезпечення ОЕБ - один з основних елеменпв шфраструктури ОЕБ. У найбшьш загальному сенсi платiжний механiзм забезпечення ОЕБ - це плапжний шструмент плюс учасники (приватнi особи або оргашзацп), що за взаемною домовленютю використовують зазначений iнструмент для розрахунюв один з одним (купiвлi-продажу, кредитування, оренди тощо) [4; 8].
Даний мехашзм мае забезпечити ОЕБ: системами взаеморозрахунюв електронними гршми.
Плат1жн1 системи ОЕБ Удосконалення практики продажв у ^CT^i ОЕБ значною мiрою обумовлено впровадженням бшьш надшних, зручних i ефективних плапжних систем.
Платiжнi системи (плапжна органiзацiя, члени платiжноï системи) -сукупшсть вiдносин, що виникають при проведеннi платежiв, якi базуються на Законi Украïни «Плапжш системи i переказ грошей в Украш».
Як правило, електронш платiжнi системи побудоваш або на технологiï Клieнт-Банк, на технологiï електронних сертифшатв, електронних чекiв, якi можуть бути вщнесеш до обох груп, тому що е шструментом управлiння банювським рахунком на основi електронних сертифшатв.
Електронт грош1 в системi взаеморозрахунюв
Упровадження технологи електронних грошей в ОЕБ ютотно знижуе витрати готвкового грошового об^у, прискорюе його, знижуе ймовiрнiсть шахрайства або пограбування i при вщповщному державному регулюванш вирiшуe проблему використання невраховано!' готвки,
пiдвищуючи бюджетнi надходження вiд суб'екпв господарювання, що е особливо актуальним в умовах свiтовоï фшансово-економiчноï кризи, яка не оминула й Украшу.
Використання електронних грошей е дощльним, оскiльки до 1х безумовних переваг належать:
престижнiсть i швидкiсть
обслуговування;
нематерiалоeмнiсть; високий ступiнь захисту (доступ обмежуеться персональним кодом);
високий стушнь захисту вiд крадiжки; одержання готвки в будь-якiй валютi, тобто сума на рахунку може обмшюватися на будь-яку валюту.
Одночасно з позитивними перевагами використання електронних грошей мае таю недолши:
нематерiалоeмнiсть (ця перевага е одночасно й недолгом через те, що без спещальних засобiв використовувати електронш грошi немае можливостi);
можливють злому ступенiв захисту електронних грошей.
Правовий мехатзм забезпечення ОЕБ Основш функцiï правового мехашзму забезпечення ОЕБ полягають у регламентуваннi питань, що належать до оргашзацп та функщонування вшх його елеменпв, а також до регулювання специфiчних питань органiзацiï та функщонування конкретних елементiв ОЕБ, до взаемоди суб'eктiв господарювання у зв'язку iз глобалiзацieю ОЕБ i вступом Украши до СОТ, а також до саморегулювання конфлштних ситуацiй в ОЕБ мiж сторонами електронних угод [2; 57].
Правовий мехашзм забезпечення ОЕБ охоплюе як загальносистемш питання (питання дiяльностi системи в щлому), так i питання оргашзацп та дiяльностi кожного з функщональних бiзнес-процесiв ОЕБ.
Правовi питання, що регламентують оргамзащю та функщонування конкретних елементiв ОЕБ i бiзнесу в цтому
Важливим напрямком законодавчих робгг у сферi ОЕБ е гармошзащя чинного галузевого законодавства з ддачими
розробленими правовими нормами тдприемств i оргашзацш. Актyальнiсть цього обумовлюеться й тим, що на даний час значно зростае обсяг рiзних угод i мiжвiдомчих договорiв.
Правов1 питання, пов'язат i3 членством Украгни у СОТ
Коло проблемних питань
оргашзацшного й економiчного характеру досить добре виявилось у процес обговорення торговельно-полггичних
аспектiв розвитку ОЕБ i вступу Украши до СОТ, а саме:
класифшащя об'ектiв ОЕБ; визначення способiв постачання електронних послуг при електроннш yгодi;
оподаткування yчасникiв
транскордонних електронних операцш;
роль держави в регулюванш глобального ОЕБ;
трактування iнтернет-послyг у рамках домовленосп по телекомyнiкацiях у складi Генеральное' угоди з торгiвлi i послуг (GATS);
захист прав штелектуально! власносп в умовах ОЕБ;
вплив ОЕБ на переговорний процес у рамках GATS;
митнi правила i процедури в ОЕБ; заходи для глобалiзацil ОЕБ. Саморегулювання конфлiктних
ситуацт в ОЕБ
Поняття "саморегулювання
господарсько! дiяльностi" - вiдносно нове явище для економши сучасно! Украши. Це поняття розyмiеться бiльшiстю дослiдникiв як самостшна й iнiцiативна дiяльнiсть, що здшснюеться суб'ектами шдприемницько1 або професшно1 дiяльностi, змiстом яко! е розробка й установлення стандарта i правил зазначено1 дiяльностi, а також контроль за дотриманням вимог зазначених стандарта i правил.
Зарyбiжний досвiд свiдчить, що системи саморегулювання для виршення стрних питань мiж сторонами електронних угод за участю споживачiв мають велике значення.
Значно спрощуючи i прискорюючи процес досягнення згоди сторш, методи саморегулювання природно вписуються в
онлайновий простр, дозволяють
поширювати гарантiï захисту прав споживачiв на глобальному рiвнi Всесвiтньоï мережi 1нтернет. Запорукою змiцнення подiбноï тенденцiï е взаемш домовленостi про спiвробiтництво в цш сферi мiж крашами-учасницями ОЕСР i запрошення ними iнших краш для кооперацiï задля посилення взаемоди й унiфiкацiï форм i методiв саморегулювання.
З'являеться можливiсть побудувати досить струнку гармоншну систему стiйкого розвитку, коли на макроекономiчному рiвнi рiвновагу будуть забезпечувати
функцiональнi економiчнi системи, а на мiкроекономiчному рiвнi - саморегульоваш органiзацiï.
Процесам саморегулювання в Украш перешкоджае вiдсутнiсть надiйноï законодавчоï бази, що приводить до юнування трактувань «оргашзацп саморегулювання», якi за змютом значно вiдрiзняються одне вщ одного. Чiткого й загальноприйнятого визначення, що ж таке саморегулювання i яке його мюце в сучаснш украïнськiй економiчнiй системi, немае.
G надiя, що у Законi Украши «Про саморегульоваш оргашзацп», проект якого знаходиться у Верховнш Радi, з'явиться визначення понять «саморегулювання» i «саморегульоваш оргашзацп», юридичне закршлення 1х прав i обов'язкiв, виконуваних ними функцш.
Використання вищезазначених
механiзмiв забезпечення ОЕБ i 1х подальше дослiдження буде сприяти пiдвищенню ефективностi виробничо-господарськоï
дiяльностi суб'екпв господарювання завдяки перевагам, що надае ОЕБ.
Лiтература
1. Воронов В. Организация электронной коммерции / В. Воронов, В. Лазарев, О. Павленко // Маркетинг. - 2006. - № 3. - С. 81-93.
2. Ермолаева М. Саморегулирование в электронной торговле / М. Ермолаева // Ресурсы, информация, снабжение, конкуренция. - 2004. - № 1. - С. 54-59.
3. Злобш С.В. Свгговий та впчизняний досвщ оргашзацп систем електронноï
комерцп / С.В. Злобш // Науково-техшчна iнформацiя. - 2007. - № 3. - С. 36-41.
4. Кобелев О.А. Электронная коммерция: учеб. пособ. / О.А. Кобелев, Г.Я. Резго, В.Н. Скиба. - М.: Перспектива, 2003. -428 с.
5. Райков А.Н. Самоорганизация в эпоху «электронного либерализма» / А.Н. Райков // Информационное общество. - 2005. - № 6. - С. 58-64.
6. Соловяненко Н. Правовое регулирование электронной торговли и электронной подписи (международный опыт
и российская практика) / Н. Соловяненко // Хозяйство и право. - 2003. - № 1. - С. 27-37; № 2. - С. 43-51.
7. Хамильтон К. Правовое регулирование договоров международной купли-продажи товаров, совершенных с использованием электронных средств связи / К. Хамильтон, А. Бондаренко // Хозяйство и право. - 2010. - № 1. - С. 61-66.
8. Юрасов А.В. Электронная коммерция / А.В. Юрасов. - М.: Дело, 2003. -480 с.
