CC BY
86
Описано розподш есенщальних (Cu, Zn) х1м1чних елеменпв i токсиканпв (Pb, Cd) у наземнш фiтомасi деревних рослин ялищ бшо! (Abies alba Mill., A. alba), яка е головною породою коршних деревостанiв на теренах Дшстровського Передкарпаття. Розра-ховано варiацiйно-статистичнi показники вмiсту мiкроелементiв-бiофiлiв (Cu, Zn), ко-ефiцiенти накопичення, кларки концентраций i розсiювання мiкроелементiв у наземнш фтомас для оцшювания бiосферних i стабшзуючих середовище функцiй. Доведено виконання генотишчно! програми поглинання хiмiчних елеменпв рослинамиA. alba.
Ключовi слова: мшроелемент, ялиця бiла, Abies alba Mill., кларк розсiювання, кларк концентраций варiацiйно-статистичнi показники.
Паславский М.М., Рыхлюк С.В. Распределение эссенциальных химических элементов в мезоэкосистеме Днестровского Прикарпатья
Описано распределение эссенциальных (Cu, Zn) химических элементов и токсикантов (Pb, Cd) в наземной фитомассе древесных растений пихты белой европейской (Abies alba Mill., A. alba), которая является главной породой коренных древостоев на территории Днестровского Прикарпатья. Рассчитаны вариационно-статистические показатели содержания микроэлементов-биофилов (Cu, Zn), коэффициенты накопления, кларки концентраций и рассеивания микроэлементов в наземной фитомассе для оценки биосферных и стабилизирующих среду функций. Доказано выполнение генотипичес-кой программы поглощения химических элементов растениями A. alba.
Ключевые слова: микроэлемент, пихта белая европейская, Abies alba Mill., кларк рассеивания, кларк концентрации, вариационно-статистические показатели.
УДК 69.691.624.01 Асист. О. С. Малишевська, канд. техн. наук -
1вано-Франкыський нацюнальний медичний утверситет; доц. О.Д. Мельник, канд. г.-м. наук - 1вано-Франтвський НТУ нафти i газу
МЕХАН1ЧНИЙ РЕЦИКЛ1НГ В1ДХОД1В ПОЛ1ЕТИЛЕНТЕРЕФТАЛАТОВИХ ПЛЯШОК
Дослщжено технологй перероблення ПЕТФ вщходш. Обгрунтовано, розроблено i реалiзовано на практищ безвщходну технолопю мехашчного рециклiнгу ПЕТФ-вщхо-дiв Í3 зменшеною кiлькiстю стадiй перероблення та одержанням готового продукту, придатного до використання. Встановлено, що використання заиропоновшо! технологи мехаиiчиого рециклiнгу ПЕТФ- вщходш дае змогу одержати новий високояюсний гото-вий продукт, що мае висок звуко-, теплоiзоляцiйнi, адгезивнi, адсорбцшш властивостi, велику питому поверхню, пластичшсть, стiйкiсть до хiмiчного та атмосферного впливу, екологiчнiсть.
Ключовi слова: рециклшг полiмерiв, утилiзацiя полiмерiв, переробка полiмерiв, екологiя полiмерiв.
Актуальнiсть теми. Пол1мерна упаковка з пол1етилентерефталату (ПЕТФ) використовуеться практично у bcíx галузях промисловосп, тому щор1ч-но накопичуеться дедал1 бшьше ввдход1в вжито! пол1мерно1 тари. Зпдно 3Í звь том анал1зу св1тового ринку споживання ПЕТФ-упаковки, проведеного компа-шею Smithers Pira, св1тове виробництво ПЕТФ за 2013 р. становило 11,84 млн т, кр1м цього, щорiчний npupicm споживання - 5,2 %, вна^док прогнозуеться збЫьшення споживчого ринку до 19,1 млн т, а залучення ПЕТФ у виготовлення пляшок - до 55 %, до 2017 р. Таке зростання забезпечать регюни, що розвива-ються завдяки таким сегментам, як: молочш продукти, соки, пиво, вино [1].
Отож, проблеми щодо накопичення, збер1гання, утил1зацц та рециклшгу ПЕТФ-в1дходав е актуальними не тшьки для Украши, а й для усього св1тового
сшвтовариства, тому вирiшувати ix n0Tpi6H0 сшльними зусиллями на 0CH0Bi наукових дослiджень та передових теxнологiй.
Постановка проблеми. Сьогодш вiдxоди полшерш становлять близько 15 % побутового смтя або до 20 кг на piK на одну людину. Щорiчний прпркт використання пластикiв в останнi десять рокш становить 10-15 %, i в подальшi роки ця тенденщя буде продовжуватися, тому накопичення полшерних вiдxо-дш з року в рш збiльшуватиметься. Водночас цi вдаоди не тiльки фактор заб-руднення довкшля, а й важливе джерело вторинно! сировини [2].
Особливо! уваги заслуговують вiдxоди ПЕТФ, оскшьки ПЕТФ е полiме-ром з ушкальними експлуатацiйними властивостями й одним iз найбiльш по-ширених та використовуваних споживчих пластмас. Тому вiдxоди виробш iз цього матеpiалу, шсля вiдповiдноl перероблення, е важливим сировинним дже-релом. Крш цього, зростання вiдxодiв цього типу в УкраЫ вiдбуваеться надто швидкими темпами i це при тому, що в краМ ще немае власного його вироб-ництва, а ПЕТФ-гранулят для формування пляшок шпортують з Коре! та Китаю. Економiчно абсурдним е i те, що вичизняш пiдпpиемства переробляють вжиту тару на нашвфабрикат - ПЕТФ-пластiвцi - i продають ix у Китай, Польщу та iншi держави для подальшо! перероблення, а потш купують у цих кра-!нах ПЕТФ-гранулят та преформи для виготовлення ПЕТФ-пляшок.
Тому виршення проблеми щодо перероблення та рацюнального використання ПЕТФ-вiдxодiв мае важливе народногосподарське, економiчне та еко-лопчне значення. З огляду на це, важливим завданням е створення безвiдxод-них теxнологiй утилiзацii ПЕТФ-вiдxодiв.
Сьогодш кнуе три економiчно та еколопчно найбiльш пеpспективнi шляхи перероблення вiдxодiв ПЕТФ: меxанiчний - переробка в ПЕТФ-гранули; xiмiчний - найчастше алкоголiз, а також лужний та кислотний гiдpолiз, ацидо-лiз, амiнолiз; теpмiчний - високотемпературний пipолiз.
Рециклiнг полшерних вiдxодiв за допомогою мехашчно! перероблення е найбшьш екологiчно безпечним та економiчно доцшьним способом, який негативно не впливае на змшу фiзико-xiмiчниx властивостей полiмеpiв. Вiн дасть змогу розширити сировинну базу промисловосп, знизити потребу в пеpвиннiй сировиш, зекономити тpудовi ресурси й електроенергда та сприятиме як по-дальшш оxоpонi довкiлля, так i покращенню вже наявно! еколопчно! ситуацп.
Огляд останшх дослщжень i публiкацiй. Проблему утилiзацil та перероблення полiмеpниx вiдxодiв дослiджують багато науковцiв свиу, серед них: Катя Бастiолi та Вторю Белотп, П.В. Замотаев, вивчають розробку термоплас-тичних композиций, що шддаються бiоpозкладу [3, 4], ВВ. Лук'яненко, Ф.М. Аров та науковщ 1нституту х1ми високомолекулярних сполук Нащональ-но! академп наук Украши (м. Кшв) розробляють композицл з матеpiалiв на ос-новi полiмеpниx вiдxодiв [5, 6]; проблему вторинно! перероблення ПЕТФ вирь шують А.В. Баранцова, НА. Бусько, КВ. Каток, О.1. Коваленко, I.A. Мандзюк, О.П. Мантуло, Л. Штарке [7-13]; способи перероблення термопласпв шляхом пpолiзу вивчають Б.Г. Тимошевський та В.Г. Слюсаренко [14]; xiмiчними способами перероблення вiдxодiв ПЕТФ займаються Е.А. Хорошун, К.Ю. Кудю-ков, 1.А. Мандзюк [15, 16].
Технолопя мехатчного рециклiнгу складаеться з таких стадш: збиран-ня, сортування, очищения, по^бнення, вадмивання, роздшення, промивання, перемшування, сушшня, ушдльнення, плавлення, пластифiкацiя, гомогенiзацiя, фшьтрацк, дегазацiя та грануляцiя матерiалу. Гранульований матерiал можна використовувати для виготовлення полiмерних виробiв методами ексIрузií, пресування, лиття тд тиском [12].
Торгово-виробнича група "ГалПЕТ" Украша та ТОВ "ЕкоПром1нвест" Республiка Бiлорусь застосовують технологда перероблення вiдходiв ПЕТФ-пляшок, що включае подрiбнення пляшок на здрiбнювачi роторного типу осна-щеному високонашрним вентилятором для видалення подрiбненого продукту iз зони рiзання i транспортування його в приймальний пристрiй або в мийну машину. Розмiр отриманих на подрiбнювачi пластiвцiв визначаеться розмiром класифiкацiйних граток (вiд 3 до 25 мм). Потам по^бнеш вiдходи вiдмивають-ся на мийному обладнаннi за умови продуктивностi не менше 500 кг/год, ос-кшьки внаслiдок меншо!' продуктивностi значна маса паперу i клею (етикетки) залишаеться на вимитiй сировинi. При цьому частинки корюв, колечок вiд корив шд час миття ввдокремлюються практично на 100 %. Потш вимита ПЕТФ-крихта пiддаеться сушiнню, де видаляеться до 95 % вологи [17-19].
Цдкавою, але еколопчно й економiчно недоцшьною, е технолопя меха-нiчного перероблення ПЕТ-пляшок, за якою вiдрiзають дно та горловину ПЕТ-пляшки, закрiплюють ПЕТ-пляшку з можливктю 11 обертання навколо пов-здовжньо!' осi, фiксують ПЕТ-пляшку за допомогою оправки, яку встановлюють з можливктю ц перемiшення уздовж повздовжньо!' осi ПЕТ-пляшки, обробля-ють торець ПЕТ-пляшки рiзцем, перемiшуючи його вздовж повздовжньо!' осi ПЕТ-пляшки одночасно з оправкою i таким чином одержують ПЕТФ-нитку [20].
Видiлення невирмиеноУ ранiше частини проблеми. Основними стль-ними недолiками наведених вище технологш е багатостадiйнiсть та енерго- i матерiалоемнiсть процесу одержання промiжного продукту перероблення ПЕТФ-пляшок - полiмерних ПЕТФ-пластавщв, якi е тальки сировиною, тобто промiжною ланкою мiж вiдходами та кшцевим продуктом перероблення, а не готовим до використання продуктом. Крiм цього, ПЕТФ-пляшки необхвдно сор-тувати перед завантаженням в устаткування за кольором, вщокремлювати вiд схожих за виглядом ПВХ-пляшок i ПВХ-вкладишiв, тому що ПВХ розкладае ПЕТФ у процес подальшого термiчного перероблення пластавщв. Хоча частка ПВХ у загальному потоцi сировини мала, для сепарацп цього типу пластикiв необхiдно використовувати спещальний детектор. Окрема проблема - клей для етикеток. Звичайш типи водорозчинного клею легко видаляються, однак застосовують гарячорозплавш, латекснi, акрилатш й iншi кле1, що мають тдвище-ний ступiнь адгезií до пол1меру, не розчиняються у водi та потребують додатко-во1 оброблення. Якщо ж на ПЕТФ-пластiвцях буде деяка кшьккть водонероз-чинного клею, то це вплине на колiр полiмеру тд час подальшого перероблення пласпвщв.
Недолiками наведено!' вище мехатчно!' техиологií перероблення е велика кшьккть ввдходш, практично 25-30 % (залишаються не переробленими дно та горловина ПЕТФ-пляшки), що також потребують перероблення. Тому нази-
вати цю теxнологiю "пеpеpобкою" е теxнiчно та еколопчно некоpектно, це швидше пpомiжнa стaдiя пеpеpоблення. Кpiм цього, теxнологieю не пеpедбaче-но нapiзaння фiгypноï ПEТФ-пляшки, а з цього випливае ще й вибipковiсть пе-pеpоблення, що yсклaднюe i без того складний пiдготовчий тpyдомiсткий пpо-цес. Якщо не вказано яким чином бyде вiдокpемлювaтись етикетка, то не-обфунтовано чи це впливатиме на яккть одеpжaноï пpодyкцiï, оскiльки залиш-ки клею можуть спpичиняти злипання полiмеpноï нитки в котyшцi. Тому i нада-лi залишаеться нев^^еною пpоблемa pозpобки екологiчно та економiчно до-цшьно!' теxнологiï пеpеpоблення ПEТФ-вiдxодiв.
Мета дослiджень - pозpоблення безвiдxодноï теxнологiï меxaнiчного pециклiнгy ПEТФ-вiдxодiв з одеpжaнням готового пpодyктy, пpидaтного до ви-коpистaння.
Постановка завдання. В основу винaxодy поставлено завдання - удос-коналення меxaнiчноï теxнологiï пеpеpоблення вiдxодiв ПEТФ-пляшок з одеp-жанням готового пpодyктy.
Викладення основного матерiалy. Це завдання можна виpiшити шля-xом введення стадп меxaнiчноï активацп полiмеpноï сиpовини з одночасним зменшенням стадай пеpеpоблення вiдxодiв ПБТФ-пляшок, що дасть змогу вик-лючити з пpоцесy пеpеpоблення стадп: соpтyвaння вдаодш полiмеpниx пляшок за кольоpом та за типом; видалення кшець, rap^ та етикеток; флотацда; пов-TOpro подpiбнення; пpомивкy вiд мийниx засоб1в. Скоpочення пpоцесy пеpеpоб-лення у кшька paзiв зменшить потpебy в енеpгетичниx та мaтеpiaльниx pесyp-сax та iнтенсифiкye пpоцес пеpеpоблення ПEТФ-вiдxодiв. Внaслiдок чого знач-но зменшиться негативний вплив на довкшля, спpичинений як вiдxодaми ПEТФ-пляшок, так i засобами, що викоpистовyються для ïx пеpеpоблення.
Поставлене завдання виpiшyeться за допомогою pозpобленоï меxaнiчноï теxнологiï пеpеpоблення, згiдно з якою вiдxоди ПEТФ-пляшок подpiбнюють у водному сеpедовищi в пластавщ, що потiм пpомивaють, шсля цього ïx подають на ценфифугу, дaлi - на остаточне пpомивaння i сyшiння. Кiнцевим етапом пе-pеpоблення е меxaнiчнa aктивaцiя одеpжaниx пласт1вц1в у веpтикaльномy вiд-ценфовому piжyчомy пpистpоï з внyтpiшнiми aбpaзивними стiнкaми. Внaслi-док одеpжaно готовий ушкальний пpодyкт зi збiльшеною шоpсткою питомою повеpxнею з покpaщеними aдсоpбцiйними та адгезивними властивостями, який мае вигляд " попкоpнy", що можна застосовувати в piзниx галузяк нaцiонaльноï економiки, чого було не можливо досягти на пiдстaвi вiдомиx теxнологiй.
Одеpжaний пpодyкт можна застосовувати: як наповнювач для м'якиx i^ paшок, мaтpaцiв, гiпоaлеpгенниx подушок; як наповнювач у бетонш pозчини, що дае змогу замшити втоpинне apмyвaння; як наповнювач у бyдiвельнi мaтеpi-али та сyмiшi з високими тепло- та звyкоiзоляцiйними властивостями, стшкими до pозтpiскyвaння, усадки та pозшapовyвaння; як основу пiд бyдiвництво до-pожнix покpиттiв iз високими aмоpтизaцiйними властивостями, що значно пpо-довжують теpмiн експлуатацй' та стiйкiсть до тpiщиноyтвоpення доpожнього покpиття; як бaгaтоpaзовий легко вiдновлювaний aдсоpбент iз великою питомою повеpxнею у paзi лiкeiдaцiï pозливy нaфтопpодyктiв, меxaнiчноï очистки води та стоюв та ш.
Методика дослщжеммя. Для пояснення сутi технологii наведено рисунок, на якому зображено кшематичну схему розробленоТ технолопчно'Т лшп пе-рероблення вiдходiв ПЕТФ-пляшок. ЛЫя складаеться iз подрiбнювача 1, фрик-цшно'Т мийки 2, центрифуги 3, мийки 4, сушки 5, вертикального вщцентрового рiжучого пристрою з абразивними внутршшми стiнками (механiчний активатор) 6. Продукти перероблення подаються ]шж пристроями за допомогою шне-кових транспортерiв 7.
Рис. Ктематична схема технологiчноiлти мехашчного рециклтгу видходЫ ПЕТФ
Переробка вiдходiв ПЕТФ-пляшок здшснюеться так: ПЕТФ-пляшки за-вантажують та подрiбнюють у водному середовишi подрiбнювача 1 на частин-ки розмiром вiд 5 до 25 мм, величину розмiру частинок корегують за допомогою розмiру граток подрiбнювача, якi утримують матерiал у зон подрiбнения до досягнення ним необхщного розмiру i вибирають залежно вщ потрiбних роз-мiрiв готового продукту. Застосування подрiбнения у водному середовищi прискорюе процес подрiбнения, зменшуе знос рiжучих елементiв та сприяе ш-тенсифкацп вiдмивания вiдходiв. Пiсля подрiбнення вiдходи подаються шнеко-вим транспортером 7 у фрикцшну мийку, обладнану пiдiгрiвачем 2, у якiй вщ-буваеться вiдмивания вiдходiв вiд етикеток, забруднення та клею, що значно прискорюе та покращуе гаряча вода i тертя, що створюеться у пристроТ пiд час роботи, за необхщносп додають миючi засоби чи каустичну соду КаОИ. Пiсля заюнчення вiдмивання вiдходи прямують шнековим транспортером 7 у центрифугу 3, за допомогою якоТ видаляють практично 85-95 % етикеток, бруду та во-логи, що у виглядi шламу виводять назовнi. 1з центрифуги 3 вщходи потрапля-ють шнековим транспортером 7 у мийну камеру 4 з гарячою чистою водою, де вщбуваеться Тх остаточне вщмивання, а потiм шнековий транспортер 7 доправ-ляе Тх у сушку 5, у якш пiд впливом потокiв гарячого повiтря iз поверхш вiдхо-дiв випаровуеться надлишкова волога. Кшцевою стадiею перероблення вiдходiв у готову продукцш е механiчна активащя останнiх у вертикальному вiдцентро-вому рiжучому пристрою з абразивними внутршшми стiнками 6, у який вони потрапляють за допомогою шнекового транспортера 7. На цш стадiТ вщбу-ваеться механiчна активацiя вiдходiв, яка викликае розшарування ПЕТФ-плас-тiвцiв у виглядi "попкорну", що вивантажуеться у мшки.
Отож, внаслiдок механiчноi' активацп ПЕТФ-вiдходiв отримано готовий продукт у виглядi розшарованих пластiвцiв "попкорну", що мае збшьшену в 26 разiв питому поверхню, порiвияно зi звичайними ПЕТФ-пластiвцями. У стiль-ки ж разiв зростае i адсорбцшна властивiсть Тх поверхнi, крiм цього, новоство-рена поверхня стае шорсткою, внаслщок чого набувае високих адгезивних влас-тивостей.
Висмовки 1 перспективм1 мапрями дослщжень. Враховуючи отриманi результати проведених дослiджень, встановлено, що використання запропоно-
вано1 схеми мехатчного рециклiнгу ПЕТФ-вiдходiв дае змогу одержати новий високояккний готовий продукт, що мае високi звуко-, теплоiзолящйш, адгезив-ш, адсорбцiйнi властивостi, велику питому поверхню, пластичнiсть, стiйкiсть до xiMi4roro та атмосферного впливу, еколопчшсть, межi застосування якого ще до кшця не вивчено.
Результати роботи можна використовувати на смтепереробних заводах для вдосконалення технологiчних лiнiй з перероблення пол1мерних вiдходiв.
Лiтература
1. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.smitherspira.com/home.aspx
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
3. Катя Басткш.Термопластичш композици, що шддаються бiорозкладу / Катя Бастiолi, Вггторю Белоттi. Заявка 96010073 вiд 09.01.96, С081, Ргалш.
4. Замотаев П.В. Полимеры, разрушающиеся под действием природных факторов / П.В. Замотаев // Упаковка : информ.-аналит. журнал. - 1999. - № 4.
5. Лукьяненко В.В. Спойб одержання полимерно! композици на осж^ вiдходiв полшерних матерiалiв / В.В. Лукьяненко, Ф.М. Аров та ш. Декларацшний патент 20487А, вiд 15.07.97, С08 Украша.
6. Мишак В. Д. Високо наповнен1 композицiйнi матерiали на основi полшерних вiдходiв та !х сумшей / В.Д. Мишак, С.П. Мамуня, СВ. Лебедев, В.В. Семиног // ХЪшчна промисловiсть Укра!ни : зб. наук. праць. - 2006. - № 5.
7. Баранцова А.В. Рециклинг полимеров: наука - производству / А.В. Баранцова, Н.А. Бусько // Полимеры - деньги. - 2004. - № 6(8). - С. 11.
8. Каток К.В. Вторинна переробка використано! упаковки iз ПЕТФ / К.В. Каток, О.1. Коваленко, Т.О. Луценко, 1.В. Коваленко // Упаковка : информ.-аналит. журнал. - 2004. - № 2. -С. 54-56.
9. Каток К.В. Вторинна переробка використано! упаковки iз ПЕТФ / К.В. Каток, О.1. Коваленко, Т.О. Луценко, 1.В. Коваленко // Упаковка : информ.-аналит. журнал. - 2004. - № 5. -С. 62-64.
10. Коваленко О.1. Переробка використано! упаковки iз ПЕТФ / О.1. Коваленко, С.О. Пристайлов, 1.В. Коваленко // Упаковка : информ.-аналит. журнал. - 2005. - № 4. - С. 52-54.
11. Мандзюк I.A. Технологи рецнклшгу полiмервмiстких вщходш / I.A. Мандзюк // ХЪшчна промисловiсть Укра!ни : зб. наук. праць. - 2006. - № 4. - С. 17-21.
12. Мантуло О.П. Вжита полшерна тара. Шляхи перероблення / О.П. Мантуло, I.M. Новиков // Хiмiчна промиакгасть Укра!ни : зб. наук. праць. - 2006. - № 1. - С. 51 -52.
13. Штарке Л. Использование промышленных и бытовых отходов пластмасс / Л. Штарке. -Л. : Изд-во "Химия", 1987. - 172 с.
14. Тшошевський Б.Г. Спойб перероблення термопластов шляхом mролiзу та пристрш для його здшснення / Тшошевський Б.Г., Слюсаренко В.Г. та ш. Патент № 98031165 вщ 05.03.98, С08.
15. Мандзюк I.A. ХЪшчний рециклшг шшмерних вiдходiв / I.A. Мандзюк // ХЪшчна промисловють Укра!ни : зб. наук. праць. - 2006. - № 6. - С. 27-32.
16. Хорошун Е.А. Переэтерификация полиэтилентерефталата пентаэритритом. Изучение процесса в среде этиленгликоля / Е.А. Хорошун, К.Ю. Кудюков, Ю.П. Кудюков // ХЪшчна промисловiсть Укра!ни : зб. наук. праць. - 2006. - № 4. - С. 41-43.
17. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ecoprominvest.ru/product_ details.php? id=50.
18. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.galpet.com.ua/oborudovanye-dlya-pererabotky.
19. Патент Укра!ни на корисну модель № 57868 U, МПК В 29В 17/00, заявл. 30.09.2010, опубл.10.03.2011.
20. Патент Укра!ни на корисну модель № 62821 А, МПК В 29В 17/00, заявл. 23.06.2003, опубл.15.12.2003.
Малышевская О.С., Мельник А.Д. Механический рециклинг полиэти-лентерефталатовых бутылок
Исследованы технологии переработки ПЭТФ отходов. Обоснована, разработана и реализована на практике безотходная технология механического рециклинга ПЭТФ-от-ходов с уменьшенным количеством стадий переработки и получением готового продукта, пригодного к использованию. Установлено, что использование предложенной технологии механического рециклинга ПЭТФ-отходов позволяет получить новый высококачественный готовый продукт, обладающий высокими звуко-, теплоизоляционными, адгезивными, адсорбционными свойствами, большой удельной поверхностью, пластичностью, устойчивостью к химическому и атмосферному воздействию, экологичностью.
Ключевые слова: рециклинг полимеров, утилизация полимеров, переработка полимеров, экология полимеров.
Malyshevska O.S., Melnyk A.D. Mechanical Recycling of Waste PET
Bottles
The technology for waste PET bottles recycling is studied. Some waste technologies of mechanical recycling of PET wastes with a reduced number of processing steps are proved, developed and put into practice. The final product usable is given. The use of the proposed technology of mechanical recycling PET wastes is found to present a new high-quality finished product that has a high sound, insulation, adhesive, adsorption properties, large specific surface, ductility, resistance to chemical and weathering, low emissions.
Key words: recycling of polymers, polymer recycling, ecology polymers.
