CC BY
59
ш
нлты
ЫКРА1НИ L «bjHTÜ» ;
»irnieft®
Науковий BicHMK Н/1ТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280329
Article received 04.05.2018 р. Article accepted 26.04.2018 р.
УДК 004.048
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
@ El Correspondence author O. B. Vovk [email protected]
О. Б. Вовк
Нащональнийутверситет "Львiвська полтехтка", м. Львiв, Украта
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМНОГО П1ДХОДУ ДЛЯ ШФОРМАЦ1ЙНО1 СИСТЕМИ
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА В1ДХОДАМИ
Циркулярна економжа - новий тренд, який мае забезпечувати максимальну ефектившсть кожного процесу в життевому цикт товару або послуги, та багаторазове використання в1дход1в. Тому оргашзований рециклшг е одним з и прюритетних напрям1в. Сьогодт важливо забезпечувати циркулящю в1дходш: не викидати в1дходи, а переробляти !х 1 знову використову-вати. Це важливо з погляд1в елементарно! гтени, екологи, економжи, виховання в1дпов1дних фах1вщв у закладах вищо1 тех-шчно! освгш. Генерування дедал1 бшьшо! кшькоста р1зних вид1в смптя потребуе формування оргашзованого рециклшгу, тдвищення його ефективноста шляхом належного мошторингу автоматичними техшчними засобами. Зокрема це передба-чае розроблення шформацшно! системи з використанням технологи 1оТ, яка охоплюе засоби вденшфжацп, вим1рювання та передач! даних, та яка, на думку автора, найкраще тдходить для розв'язання задач такого класу. З огляду на те, що обсяги побутових в1дход1в зпдно з прогнозами зростуть ввд 1,3 т, вироблених зараз, до 2,2 млрд т до 2025 р., то таю додатков1 шструменти будуть необх1дт, щоб справлятися з такими великими обсягами смптя. Зроблено спробу з'ясувати, що е системою мошторингу ефективноста рециклшгу, як завдання стоять перед нею, як критери повинш в не! входити.
Ключовi слова: оргашзований рециклшг; ефектившсть рециклшгу; мошторинг; циркулярна економжа.
Вступ. Проблема зростання промислових 1 побутових в1дход1в з кожним днем стае щоразу бшьш актуальною, причому як для кра!н, що розвиваються, так 1 для розвинених кра!н. Наприклад, 55 % всього европейсь-кого смитя у 2014 р. було вшправлено на смггаик або спалено, що призвело до викиду в атмосферу токсичних 1 небезпечних речовин, як1 забруднюють повиря 1 води Свропи, до знищення цшних ресурав 1 втрати числен-них робочих м1сдь у сферах ремонту 1 повторного використання р1зного роду продукцп.
За прогнозами Оргашзацп економ1чного сшвроб1т-ництва 1 розвитку (ОЕСР), до 2050 р. наша планета мо-же позбутися двох третин флори 1 фауни, а збереження територш буде необоротно порушене на площах, за розм1ром пор1вняних з Австрал1ею (Rukovodstvo, 2009).
У продеа перероблення твердих побутових в1дход1в (ТПВ) фах1вд1 часто стикаються з проблемою формування сукупно! шформацп з того чи шшого виду ТВП для прийняття ршення щодо подальших дш вщносно ТПВ, зокрема використання оргашзованого рецикл1нгу. Накопичення не переробленого ТПВ призводить до по-пршення екологи, стану здоров'я людей, економши.
З огляду на це, актуальним е питання щодо тдви-щення ефективносп редикл1нгу, створення вшповщних критерив шляхом належного мошторингу автоматичними техшчними засобами, створення вшповщних марку-вань та технологш перероблення. А отже, дослщження у цш сфер1 е актуальними.
Аналiз останшх досл1джень та публiкацiй. У свт
сьогодш поступово вшбуваеться перегляд традидшно! модел1 економши, 1 дедал1 бшьший резонанс отримуе нова парадигма розвитку, заснована на кондепдп "зелено!" економши.
Економ1чну полтину "зеленого" зростання офщшно прийнято ОЕСР в 2009 р. як стратепчний напрям розвитку вах 11 члешв на довгострокову (до 2030 р.) 1 бшьш вщдалену (до 2050 р.) перспективи. Основною перевагою циркулярно! ("зелено!") економши е те, що вона не тшьки збертае природу, а й забезпечуе подальше еконо-м1чне зростання без тдвищення споживання (1 збшь-шення звалищ), а також створюе нов1 робоч1 м1сця (Rukovodstvo, 2009).
У багатьох кра!нах свпу створено нормативно-пра-вову базу в галуз1 утил1зацп та повторного використання промислових 1 побутових вшход1в.
В Укра!ш минулого року було тдписано Закон Ук-ра!ни "Про вшходи" (2акоп Ukrainy, 2017), в якому з 1 ачня 2018 р. укра!нд1 зобов'язаш сортувати все смитя за видами матер1ал1в, а також розд1ляти його на придат-не для повторного використання, для захоронення та небезпечне.
Це повинно заперечити дший так1 переваги:
1) запобшання видшенню метану з1 смптевих звалищ;
2) ур1вноваження викид1в парникових газ1в шд час вироб-ництва електроенергл з використанням викопного па-лива;
1нформащя про автора:
Вовк Олена Борисiвна, канд. техн. наук, доцент, кафедра систем штучного штелекту. Email: [email protected];
https://orcid.org/0000-0001-5523-0901 Цитування за ДСТУ: Вовк О. Б. Формування системного тдходу для шформацШноТ системи спостереження за вщходами.
Науковий вiсник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 3. С. 142-146. Citation APA: Vovk, О. B. (2018). Formation of Systems Approach to Information System of Supervision of Waste. Scientific Bulletin of UNFU, 28(3), 142-146. https://doi.org/10.15421/40280329
3) регенеращю i повторне використання цшних ресурав, наприклад металiв;
4) виробництво чисто! енергл i чисто! пари для задоволен-ня базових потреб споживачiв в електроенергл;
5) використання меншо! площi для виробництва одного мегавата енергл порiвняно з шшими об'ектами, що ви-робляють енерпю з вiдновлюваних джерел;
6) надавати доступне джерело еколопчно безпечно! енергл (порiвняно зi сонячною i вiтровою енергieю);
7) знищення хiмiчних вiдходiв i руйнування традицiйних небезпечних забруднювачiв повiтря;
8) зниження показниюв викидiв до значень, яю набагато нижчi вiд дозволеного рiвня;
9) каталгшчне руйнування N0*, дiоксинiв i фуранiв. Проте, незважаючи на посилену увагу до проблем
захисту навколишнього середовища I скорочення в1дхо-дав, еколопчна обстановка в кра!'т залишаеться досить складною. Система збирання та перероблення см1ття в Укра!ш практично не оновлювалася протягом остантх 70 роюв. Здебшьшого см1ття ховають на спещальних пол1гонах. Зб1р фшьтралв [ звалищних газ1в при цьому не проводять, що створюе значну еколопчну небезпеку для навколиштх територш (ВоЬу^ et а1., 2015). Кр1м того, в Укра!ш е недопустимо низький р1вень перероблення в1дходав типу "тверд1 побутов1 в1дходи" (ТПВ).
Як зазначено у звт Мшстерства репонального роз-витку, буд1вництва I житлово-комунального господар-ства "Стан сфери поводження з побутовими в1дходами в Укра!т за 2016 рш", торт лише 5,8 % усього см1ття в Укра!ш було утил1зовано:
• 2,71 % - спалили;
• 3,09 % - в1дправили на перероблення.
"У 2016 рощ лише у 575-ти населених пунктах впро-вадили роздшьний зб1р см1ття, запрацював один смтеспалювальний завод I три смтеспалювальт установки" [3].
Для пор1вняння: у Швецл переробляеться близько 99 % вс!х ТПВ (Sta1inskii et а1., 2017; Ga1itcyn, Sus1ov & Samchenko, 2014) (рис. 1).
Рис. 1. Поводження з побутовими вводами в УкраМ та кра-!нах Евросоюзу
Джерело: матерiали "24 каналу". Дат тдготували А. Войщ-ховська, М!жнародна неурядова органiзацiя "Еколог1я. Право. Людина".
Крiм того, iснуe переробка вiдходiв з отриманням енергп. Що це таке? Це еколопчно безпечна й ефектив-на з погляду витрат регенеращя енергп.
Переробка вдаодав, зокрема ТПВ i одержуваного з них палива, е цiнним поновлюваним джерелом енергп.
По всьому св^ працюе велика юльюсть заводiв iз перероблення вiдходiв, як1 успiшно довели свою ефек-тивнiсть з погляду технологш i охорони навколишнього середовища, зокрема:
1) у Швшчнш Америщ працюе майже 100 завод1в !з перероблення вщходав;
2) у Сврош працюе бшьш шж 500 завод1в;
3) в Азл - 1600 завод1в.
Переробка вдаодав в енергiю - це не просто споаб утилiзацil смiття. Це споиб вiдновлення цiнних ресур-ив. Переробка вiдходiв в енергiю е найважлившою стадiею ланцюжка сталого управлiння вiдходами та ввд-мiнно доповнюе собою рециркуляцiю (органiзований рециклiнг) вiдходiв.
Принцип роботи заводу з перероблення вдаодав (або з отримання енергп з вiдходiв): побутовi та промисловi твердi вiдходи перетворюються в електрику i (або) тепло для промислового перероблення i для систем центра-лiзованого теплопостачання - це екологiчно безпечний i економiчно ефективний спосiб регенераци енерги. Пiд час цього процесу ввдходп спалюються за високих температур, а отримане тепло використовують для вироб-ництва пари. Отримана пара приводить в рух турбшу, яка виробляе електрику. Такий спосiб отримання енергп з вдаодав дае змогу вiдновити щнш ресурси.
На сьогоднi можна повторно використовувати 90 % металiв, що мютяться в зольному шлаку. А решта шлаку можуть повторно використовувати як дорожнш ма-терiал.
Проте сьогоднi проблема накопичення та утилiзацil ТПВ потребуе системного тдходу на всiх рiвнях, вклю-чаючи державний та виробничий. Тому в Укра1т необ-хiдне створення реально дшчих механiзмiв, що реалiзу-ють принципи органiзованого рециклiнгу, що зв'язують промисловi пiдприемства в едину глобальну промисло-ву мережу, де ввдходи одного виробництва стають си-ровиною для iншого.
Мета дослiдження - визначити основт завдання монiторингу ефективност рециклiнгу в Укрш'ш, вияви-ти основш обмеження на шляху його оргатзацп, сфор-мувати основнi критерп для пiдвищення ефективностi органiзованого рециктнгу.
Bidxodu - будь-як1 речовини, матерiали i предмети, що утворилися у процеа виробництва чи споживання, а також товари (продукщя), що повтстю або частково втратили сво! споживчi властивостi й не мають подаль-шого використання за мiсцем 1х утворення чи виявлен-ня i вiд яких !х власник позбуваеться, мае намiр або повинен позбутися шляхом утилiзацil чи видалення (Zakon Ukrainy, 2017).
Монторинг (ввд лат. monitor - застережливий) - метод до^дження об'екта, що передбачае його ввдсте-ження i контролювання його дiяльностi (функцюнуван-ня) для прогнозування останньо1 (Zakon Ukrainy, 2017).
Пак Хе Сун (а також Г.В. Терешкин ) пропонують розумгги пiд монторингом систематичну даяльшсть, спрямовану на вiдстеження процесу i результалв прог-рами на mдставi планомiрного вимiрювання значень низки показниюв (критерпв). При цьому зазначають,
що в рамках мошторингу важливо не просто вщстежу-вати процес здшснення Tieï чи iншоï дiяльностi, а ак-центувати увагу саме на аналiзi прогресу з погляду до-сягнутих результатiв (Pak Khe Sun & Tereshkin, 2009).
У межах рекомендацш ООН пропонують едину ка-тегорiю Monitoring and Evaluation (M & E) (мониторинг i оцшка).
Нижче подано основнi завдання M & E:
• визначити чи вдаовщають намiченi результати програми запланованим;
• якi коригувальнi заходи необхщт, щоб забезпечити отри-мання намiчених результатiв;
• чи робить реалiзацiя програми позитивний внесок у сус-пшьний розвиток (Galitcyn, Suslov & Samchenko, 2014). Система органiзованого рециклшгу, запроваджена з
к1нця ХХ ст. в розвинених крашах, поступово починае впроваджуватись i в нашiй кршт. Для досягнення тих цiлей, яш на неï покладаються, ця система повинна вщ-поввдати вимогам економiчноï, екологiчноï та сошаль-ноï ефективносп.
Механiзм формування органiзованого рециклiнгу, ^м iншого, передбачае створення iнтерактивноï ш-формацiйноï системи на базi сучасних шформацшних технологiй, яка, зокрема, забезпечить виявлення i ткш-дацiю несанкцюнованих звалищ смiття на пiдставi повь домлень громадян, громадських органiзацiй, а надалi -автоматичного монiторингу автономними техшчними засобами, що дасть змогу оцiнити ефективнiсть рецик-лiнгу вiдходiв iз позицп рiзних типiв ефективносп.
Для ефективного монiторингу в цш iнформацiйнiй системi потрiбно використати технолопю 1оТ, що дасть змогу:
1) автоматично визначати наповнювашсть об'еклв ТПВ;
2) визначати, за допомогою технологш машинного зору, до якого типу належать та чи шш1 в1дходи;
3) кшьюсть вщход1в, тип вщход1в за кожним з осередюв (райошв);
4) прогнозувати кшьюсть вщход1в (у часовому чи юльюс-ному вим1р1).
Це означае, що потр1бно створити системний шдхщ який включатиме:
1) системи критерпв мониторингу ефективност рециклш-
гу;
2) загальну схему мониторингу ТПВ;
3) оргашзований рециклшг.
Для мониторингу та оцшки дослщжуваного явища накопичення ТПВ та процесу мониторингу за цим яви-щем можна використовувати певш показники (шакше -критери), тобто своерщш ознаки змш на шляху до пок-ращення ситуацп. 1ншими словами, критерш повинен вим1рювати досягнення, ввдображати змши, викликаш дослвджуваним процесом або явищем.
Ефективну систему критерпв мониторингу можна побудувати лише в умовах ретельного опрацювання ло-пки проекту, тд час коректного формулювання його цшей 1 завдань.
Кр1м того, система критерпв повинна ввдповвдати певним принципам для досягнення високо! ефективнос-т1 оргашзованого рециклшгу шляхом належного мош-торингу автоматичними техшчними засобами (табл.). Принципи мають 10 техшчних критерпв та один еконо-м1чний. Розташоваш техшчш критери в порядку змен-шення важливосп.
Принцип Змют принципу
Системтсть Критери не повинш "перекривати" один одного та тд час представлення шформацп бути пор1вняльни-ми один з одним
Однозначтсть Визначення критерпв [ способи !х обчислення повинш Грунтуватися на единш методологи (це збшь-шуе !х щншсть, осюльки: по-перше, дае змогу зютавляти !х м1ж собою; по-друге, забезпечуе однакове розумшня !х вама споживачами)
Надттсть Даш, необх1дш для критерпв, повинш бути надшними протягом встановленого часу
Достовiрнiсть споаб збирання та опрацювання вих1дно! шформацп повинен передбачати можливють перев1рки точ-носта отриманих даних
Ыформативтсть Критери повинш давати шдстави не тшьки для юльюсно!, але [ яюсно! характеристики явища або процесу, тому вони повинш бути як первинними, так [ притаманними, тобто наведеними в базових показ-никах
Комплекстсть Будь-який об'ект е пшсною системою, тому критери повинш охоплювати ва сфери д1яльност1 об'екта
nopiemmicmb Забезпечення пор1внянност1 критерпв за окрем1 перюди
Сфокусовашсть Обмежешсть !х множини
Чутливiсть Критери повинш чгтко реагувати на змши, як ввдбуватимуться
Доступтсть 1нформашя для визначення критерпв повинна бути доступною для збирання
*Економiчнiсть Отримання даних потр1бно здшснювати з мшмально можливими витратами, щоб не допустити пере-вищення вартост1 засоб1в досягнення ц1лей над сумарними вигодами в1д !х виконання
Дал^ вiдповiдно до теми дослвдження, розглянемо перелж показник1в, як1 використовують тд час ошню-вання ефективностi рецимнгу.
Перш нiж перейти безпосередньо до юнуючих у су-часнiй зарубiжнiй та вiтчизнянiй науцi та практищ систем критерпв, необхiдно зауважити, що в рамках ново1' парадигми розвитку, заснованiй на принципах "зеленоГ економiки, традицiйнi макроекономiчнi показники, а також показники на мiкрорiвнi й на рiвнi регiону повинш бути скоригованi.
Часто за значним зростанням цих показник1в хо-ваеться вкрай нерацюнальне використання природних ресурав, висока ресурсовитратнiсть на виробництвi, знищення природи, погiршення екологiчних показник1в.
Щоб уникнути цього, в останнi роки свттова спшь-нота вводить штучш показники, як1 враховують зокрема й еколопчш вимоги. До подiбних показник1в (у порядку важливосп) належать:
1) показник гуманiтарного розвитку;
2) показник фiзичного впливу людини на навколишне се-редовище;
3) показник сталого економiчного добробуту.
Також юнують об'емнi макроекономiчнi показники, аналопчш використовуваним офiцiйною статистикою ВВП i ВНП, але враховують вартiсть еколопчних скла-дових (ресурсно-скорегований ВВП, еколопчно-скори-гований ВВП або "зелений" ВВП, показник впливу на навколишне середовище та ш.).
Для оцшки еколопчного стану територп, ефектив-носп природоохоронних витрат, величини еколопчного збитку i втрат використовують загальш та спецiальнi показники, зокрема показник вартосп екологiчного збитку (Abramov & Kusraeva, 2009).
Отже, показники еколопчного мониторингу досить повно розробленi, що, на жаль, не можна сказати про критери у сферi перероблення та утилiзацil вiдходiв.
Узагальнену схему мониторингу ТПВ та оргашзова-ний рециклшг представлено на рис. 2.
Рис. 2. Узагальнена схема мошторингу ТПВ та оргашзований рециклшг
Разом 1з тим, необхшшсть розроблення критерив, що дають змогу визначити ефектившсть оргашзованого рециклшгу, визнано на м1жнародному р1вш, зокрема на самт 8".
Як под1бний штегральний показник пропонують ви-користовувати штегральний показник ефективносп ре-цикл1нгу, що охоплюе (у порядку значущосп):
1) показник еколопчно! значущост рециклшгу;
2) показник вщносного об'ему передбачуваного рециклшгу;
3) показник економ1чно! ефективност рециклшгу. Меж1 вишрювання становлять [0,001-1,0]. При чо-
му, чим бшьше значення, тим ефектившшим для сус-пшьства е процес рецикл1нгу (Abramov & Kusraeva, 2009).
Щд час створення системи штегральних показник1в ефективного оргашзованого рецикл1нгу потр1бно вра-ховувати, що юнуе калька форм утил1зацп вшход1в (див. рис. 2), яш вщр1зняються:
1) кшьюстю стадш, яю вщходи проходять до того, як !х використають повторно: так званий прямий рециклшг (повторне застосування вщразу за прямим призначен-ням);
2) регенеращя (повернення в1дход1в у цикл виробництва шсля шдготовки);
3) рекуперащя (витяг 1з в1дход1в корисних компонента для !х повторного застосування). Таким чином, статистика у сфер1 утил1зацп вшход1в
повинна враховувати насамперед еколопчний аспект проблеми. Тому показники утил1зацп вшход1в повинш окремо ошнювати кожну форму утил1зацп.
Оск1льки створення шдустрп рецикл1нгу переслщуе бшьш масштабн цш, шж просто констаташя статис-тичних факпв, тому мошторинг ефективносп рециклш-гу повинен враховувати не тшьки еколопчш, але й еко-ном1чн1 аспекти.
Вшповщно до цього, шкавим е пщхш, за яким, роз-глядають класифжацш оргашзованого рецикл1нгу в нео1ндустр1альнш економщ. У цш ситуацп пропонують ошнювати ефектившсть рециклшгу з позицп впли-ву таких ефекпв: 1) ресурсозбершаючого;
2) еколопчного;
3) економ1чного;
4) науково-техшчного;
5) сощального.
При цьому варто зауважити, прям1 ефекти (ресур-созбер1гаючий 1 еколопчний) пор1вняно легко вим1рю-ються в межах чинно! системи статистичного облжу шляхом ланцюгового пор1вняння вшносних показник1в, що сшввшносять варпсну оцшку досягнуто! економп ресурав 1 л1кввдованого еколопчного збитку з наведе-ними витратами.
Непрям1 ефекти (економ1чний, науково-техшчний, сошальний) притаманш оргашзованому рециклшгу, як 1 будь-якш шшш системнш шновацп, 1 досить важко ви-м1рюються з р1зних причин:
1) вщсутшсть необхщно! детал1зацп в систем1 статистичного облшу;
2) складшсть взаемодп [ взаемозв'язюв рецишенлв, яю от-римують [ передають ефекти;
3) р1зноспрямовашсть впливу непрямих ефекпв в умовах суперечливих штеремв рецишенлв;
4) д1я синергетичних ефекпв (синерпя (вщ грец. Suvspyía - сшвпраця, сприяння, допомога, сшвучасть, сшльництво - вщ грец. Нот - разом, та "Epyov - справа, праця, робота, (взаемо) д1я) - шдсилюе ефект взаемодп двох або бшьше чинниюв, що характеризуется тим, що сшльна д1я цих чинниюв ютотно перевершуе прос-ту суму дш кожного 1з зазначених чинниюв. Наприк-лад: знання [ зусилля юлькох людей можуть оргашзо-вуватися так, що вони взаемно посилюються), шш1 причини.
Однак инорування непрямих ефекпв шд час оцшю-вання ефективносп оргашзованого рецикл1нгу в досль дженн його впливу на визначену територш може ю-тотно спотворити реальний стан справ.
Висновки. У сучасних умовах формування циркулярно! економши стае для нашо! кра!ни актуальним зав-данням, оск1льки !! ршення дасть змогу знизити напру-ження в еколопчнш сфер1 за допомогою скорочення смитевих пол1гон1в 1 звалищ, також буде отримано еко-ном1чний ефект завдяки застосуванню технологш ре-
сурсозбереження та сощальний ефект вiд створення но-вих робочих мiсць у сферi утилiзацiï вiдходiв.
Однак система yi^i3aqiï вiдходiв тiльки ство-рюеться, тому важливо визначити основнi орieнтири для ïï розвитку. З огляду на це е актуальним подальше дослвдження мехaнiзму монiторингу ефективностi ре-циклiнгу, оск1льки ефективнiсть упрaвлiння обумовле-на нaявнiстю, повнотою i достовiрнiстю даних про стан соцiaльно-економiчноï системи, а також своечaснiстю отримання цих даних.
Для виршення цього завдання використано систем-ний i критерiaльний пiдходи, а також зaгaльнонaуковi методи дослвдження. Отже, переважають екологiчнi по-казники як у системi державного упрaвлiння, так i в на-укових дослвдженнях, а також юнують певнi проблеми в шформацшному зaбезпеченнi монiторингу. Цi крите-рп можуть бути включенi як цiльовi у програми щодо поводження з вiдходaми.
Зроблено висновок про необхвдшсть бiльш повного врахування сощальних, економiчних i науково-техшч-них критерив, що дають змогу комплексно оцшити
e^eKTHBHÍCTb CHCTeMH yram3amï BigxogiB Ha 6ygb-moMy PÍBHÍ (gep^aBHOMy HH perioHa^bHOMy).
nepe^ÍK BHKopHCTaHHx g»epe.n
Abramov, A. V., & Kusraeva, O. S. (2009). Ob effektivnosti
retciklinga. Retcikling otkhodov, 5(23), 2-4. [In Russian] Bobylev, S. N., Vishniakova, V. S., Komarova, I. I., Shevchuk, A. V. (Ed.), et al. (2015). "Zelenaia" ekonomika. Novaia paradigma razvitiia strany. Moscow: SOPS. [In Russian] Galitcyn, V. K., Suslov, O. P., & Samchenko, N. K. (2014). Model mekhanizma monitoringa. Nauchnyi institut globalnoi i regionalnoi ekonomiki, 4, 109-111. [In Russian] Pak Khe Sun, & Tereshkin, G. V. (2009). Razvitie malogo predprinimatelstva kak kriterii otcenki deiatelnosti organov MSU. Vlast i upravlenie na Vostoke Rossii, 4. [In Russian] Rukovodstvo po planirovaniiu, monitoringu i otcenke rezultatov razvitiia. (2009). Programma razvitiia Organizatcii Ob'edinennykh Natcii. Moscow. 225 p. [In Russian] Stalinskii, D. V., Ryzhavskii, A. Z., Rudiuk, A. S., & Zimogliad, A. V. (2017). Strategiia ratcionalnoi utilizatcii TKO. Tverdye bytovye otkhody, 8, 44-47. [In Russian] Zakon Ukrainy (2017). Pro vidkhody. Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/187/98-Bp.
Е. Б. Вовк
Национальный университет "Львовская политехника", г. Львов, Украина
ФОРМИРОВАНИЕ СИСТЕМНОГО ПОДХОДА ДЛЯ ИНФОРМАЦИОННОЙ
СИСТЕМЫ НАБЛЮДЕНИЯ ЗА ОТХОДАМИ
Циркулярная экономика - тренд, который требует обеспечивать максимальную эффективность каждого процесса в жизненном цикле товара или услуги, и многократное использование отходов. Организованный рециклинг является одним из ее приоритетных направлений. Сегодня важно обеспечивать циркуляцию отходов: не выбрасывать отходы, а перерабатывать их и снова использовать. Это важно и с точки зрения элементарной гигиены, и с точки зрения экологии, и с точки зрения экономики, и с точки зрения воспитания соответствующих специалистов. Выработка все большего количества различных видов мусора требует создания организованного рециклинга, повышения его эффективности путем надлежащего мониторинга автоматическими техническими средствами. В частности, это предусматривает разработку информационной системы с использованием технологии IoT, которая включает в себя средства идентификации, измерения и передачи данных, и которая, по мнению автора, лучше всего подходит для решения задач такого класса. Учитывая, что объемы отходов согласно прогнозам вырастут с 1,3 т, произведенных сейчас, до 2,2 млрд т к 2025 г., такие инструменты будут крайне необходимы, чтобы справляться с такими большими объемами мусора. Сделана попытка выяснить, что собой представляет система мониторинга эффективности рециклинга, какие задачи стоят перед ней, какие критерии должны в нее входить.
Ключевые слова: организованный рециклинг; эффективность рециклинга; мониторинг; циркулярная экономика.
О.В. Vovk
Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine
FORMATION OF SYSTEMS APPROACH TO INFORMATION SYSTEM OF SUPERVISION OF WASTE
A circular economy is a new trend that requires the maximum efficiency of each process in the life cycle of a product or service and the repeated use of waste. Therefore, organized recycling is one of the priority areas. Today it is important to ensure the circulation of waste: do not dispose of waste, but recycle of it and reuse it. This is important both from the point of view of elementary hygiene, and from the point of view of ecology both from the point of view of the economy and from the point of view of training relevant specialists in higher technical educational institutions. The creation of an increasing number of different types of garbage requires the formation of organized recycling, increasing its efficiency through proper monitoring by automatic technical means. In particular, this is due to the development of an information system using IoT technology, which includes means of identification, measurement and transmission of data and which, in the author's opinion, are best suited for solving problems of this class. Protecting the environment requires a multifaceted solution, but IoT already now offers unique opportunities for addressing such issues as: water and air pollution, the formation of huge dumps with waste. Sensor devices connected to a common network can now closely monitor the state of the environment of our cities, collecting information about sewerage, air quality and garbage. Outside the city, the same sensor network can monitor landfills and landfills with garbage. Considering that the volume of household waste is projected to grow from 1.3 tons currently produced to 2.2 billion tons by 2025, such additional tools will be essential to combat such large amounts of debris. Many environmental trends are so complex that they are difficult to comprehend, but data collection is the first step towards understanding and ultimately to developing solutions to reduce the negative impact of human activities on the environment. This article attempts to find out what the system of monitoring the effectiveness of recycling is, what tasks are before it, what criteria should be included in it.
Keywords: organized recycling, recycling efficiency, monitoring, circular economy.
