Научная статья на тему 'Матеріально-побутові умови і стипендіальне забезпечення студентів Сумського Державного Педагогічного інституту у 1930-1940 рр.'

Матеріально-побутові умови і стипендіальне забезпечення студентів Сумського Державного Педагогічного інституту у 1930-1940 рр. Текст научной статьи по специальности «История и археология»

CC BY
94
16
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Traektoriâ Nauki = Path of Science
AGRIS
Область наук
Ключевые слова
Сумський державний педагогічний інститут / студенти / стипендія / плата за навчання / академічна успішність / плата за гуртожиток / Sumy State Pedagogical Institute / students / scholarship / tuition fee / academic achievement / dormitory fee

Аннотация научной статьи по истории и археологии, автор научной работы — Larisa Yepik, Eduard Semeshyn

Стаття розкриває особливості матеріально-побутових умов студентства Сумського Державного Педагогічного інституту у 30-40 рр. ХХ ст. На основі архівних документів проаналізовано рівень стипендіального забезпечення студентів протягом 30-40 рр. ХХ ст., проведено порівняльний аналіз грошового еквіваленту державних стипендій по відношенню до заробітної плати робітників. Автори наводять витримки із архівних джерел, які підтверджують існування різних джерел стипендіального забезпечення, наприклад з боку профспілкових організацій. Стверджується, що кількість і розмір стипендій студентів Сумського Державного Педагогічного інституту поступово зростала, залежала від успішності в навчанні. Тим не менше стипендіального забезпечення, як свідчать архівні документи, було недостатньо для молодої людини, щоб забезпечити елементарні потреби в одязі і лікуванні, з урахуванням також і того, що студенти, як і всі громадяни України, змушені були віддавати частину коштів на державні позики. Проаналізовано причини за якими студентів позбавляли стипендії, або зменшували її розмір: наявність академічної заборгованості, відсутність на заняттях, порушення навчальної дисципліни та інше. Автори аналізують становище студентів після введення обов’язкової оплати за навчання у ВИШах, збільшення вимог до якості навчання як головного фактору отримання стипендії. В статті досліджується і проблема забезпечення проживання студентів в гуртожитках. Аналіз архівних документів доводить, що ця проблема у 30-40 рр. ХХ ст. мала гострий характер, вирішувалась поступово, іноді без урахування інтересів студентської молоді. У статті процитовано архівні документи, деякі введено у науковий обіг вперше.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Material and Living Conditions and Scholarship Provision for the Students of the Sumy State Pedagogical Institute in 1930-1940

The article reveals the peculiarities of material and living conditions of the students of the Sumy State Pedagogical Institute in 1930-1940. On the basis of archival documents, the level of scholarship provision for students during the 30-40 of the XX century was analyzed, and a comparative analysis of the monetary equivalent of state scholarships in relation to workers’ wages was conducted. The authors cite archival sources that confirm the existence of various sources of scholarship support, for example from trade union organizations. It was stated, that the number and the size of scholarships of the students of the Sumy State Pedagogical Institute was gradually increasing, depending on the results of their study. Nevertheless, the scholarship support, as it is evidenced by the archival documents, was not sufficient for a young person to provide himself with basic clothing and treatment needs, also taking into account the fact that students, like all Ukrainian citizens, were forced to give out some of the funds for state loans. The article analyzes the reasons why students were deprived of scholarship, or why its size was diminished: academic debts, missing classes, violation of discipline, etc. The authors analyze the students’ situation after the introduction of compulsory tuition fee at higher educational establishments, increasing the requirements for the quality of education as the main factor in obtaining a scholarship. The article also investigates the problem of providing accommodation for students in hostels. The analysis of archival documents proves that this problem was acute in 1930-1940. It was solved gradually, sometimes without taking into account the interests of student youth. The article cites archival documents, some of which have been introduced into scientific circles for the first time.

Текст научной работы на тему «Матеріально-побутові умови і стипендіальне забезпечення студентів Сумського Державного Педагогічного інституту у 1930-1940 рр.»

Матерiально-побутовi умови i стипендiальне забезпечення студентiв Сумського Державного Педагогiчного iнституту у 1930-1940 рр.

Material and Living Conditions and Scholarship Provision for the Students of the Sumy State Pedagogical Institute in 1930-1940

1 1

Лариса Спик, Едуард Семешин

Larisa Yepik, Eduard Semeshyn

1 Sumy State A. S. Makarenko Pedagogical University 87 Romenska Street, Sumy, 40002, Ukraine

DOI: 10.22178/pos.43-5

LCC Subject Category: DK508-508.95

Received 15.01.2019 Accepted 20.02.2019 Published online 28.02.2019

Corresponding Author:

Larisa Yepik

larusyabarabash2017@gmail.com

Анотащя. Стаття розкривае особливост матерiально-побутових умов студентства Сумського Державного Педагопчного шституту у 30-40 рр. ХХ ст. На основi архiвних документ проаналiзовано рiвень стипендiального забезпечення студентiв протягом 30-40 рр. ХХ ст., проведено порiвняльний аналiз грошового еквiваленту державних стипендш по вiдношенню до зароб^ноТ плати робiтникiв. Автори наводять витримки i3 архiвних джерел, якi пщтверджують iснування рiзних джерел стипендiального забезпечення, наприклад з боку профспткових оргаызацш. Стверджуеться, що кiлькiсть i розмiр стипендiй студентiв Сумського Державного Педагопчного шституту поступово зростала, залежала вщ успшност в навчаннi. Тим не менше стипендiального забезпечення, як свщчать архiвнi документи, було недостатньо для молодо' людини, щоб забезпечити елементарш потреби в одязi i лкуваны, з урахуванням також i того, що студенти, як i вс громадяни УкраТни, змушенi були вщдавати частину коштiв на державнi позики.

Проаналiзовано причини за якими студенев позбавляли стипендй', або зменшували ТТ розмiр: наявнiсть академiчноТ заборгованостi, вiдсутнiсть на заняттях, порушення навчальноТ дисциплши та iнше. Автори аналiзують становище студенев пiсля введення обов'язковоТ оплати за навчання у ВИШах, збшьшення вимог до якостi навчання як головного фактору отримання стипендй'. В статт дослiджуеться i проблема забезпечення проживання студенев в гуртожитках. Аналiз архiвних документiв доводить, що ця проблема у 30-40 рр. ХХ ст. мала гострий характер, виршувалась поступово, iнодi без урахування штереав студентсько' молодi. У статтi процитовано архiвнi документи, деякi введено у науковий об^ вперше.

Ключовi слова: Сумський державний педагопчний iнститут; студенти; стипендiя, плата за навчання, академiчна успiшнiсть, плата за гуртожиток.

Abstract. The article reveals the peculiarities of material and living conditions of the students of the Sumy State Pedagogical Institute in 1930-1940. On the basis of archival documents, the level of scholarship provision for students during the 30-40 of the XX century was analyzed, and a comparative analysis of the monetary equivalent of state scholarships in relation to workers' wages was conducted. The authors cite archival sources that confirm the existence of various sources of scholarship support, for example from trade union organizations. It was stated, that the number and the size of scholarships of the students of the Sumy State Pedagogical Institute was gradually increasing, depending on the results of their study. Nevertheless, the scholarship support, as it is evidenced by the archival documents, was not sufficient for a young person to provide himself with basic clothing and treatment needs, also taking into account the fact that students, like all Ukrainian citizens, were forced to give out some of the funds for state loans.

© 2019 The Authors. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License

The article analyzes the reasons why students were deprived of scholarship, or why its size was diminished: academic debts, missing classes, violation of discipline, etc. The authors analyze the students' situation after the introduction of compulsory tuition fee at higher educational establishments, increasing the requirements for the quality of education as the main factor in obtaining a scholarship. The article also investigates the problem of providing accommodation for students in hostels. The analysis of archival documents proves that this problem was acute in 1930-1940. It was solved gradually, sometimes without taking into account the interests of student youth. The article cites archival documents, some of which have been introduced into scientific circles for the first time.

Keywords: Sumy State Pedagogical Institute; students; scholarship; tuition fee; academic achievement; dormitory fee.

ВСТУП

Вивчення повсякденного життя та MaTepia-льно-побутових умов студентства актуальна i мало презентована тема. Студенти завжди були унжальною сощальною групою насе-лення, за вжовими, психолопчними, сощаль-ними особливостями, високим ступенем сприйняття полттичних щей, бажанням брати участь у соцiaльно-eкономiчних реформах су-стльства. В той же час, студентство - ушвер-сальна група населення, яка е показником со-щального, политичного, eкономiчного i духовного життя сустльства в той, чи шший про-мiжок часу.

Мaтepiaльнe становище студенев Сумського державного педагопчного шституту у 30-40 рр. ХХ ст. залишаеться малодослщженою на сьогоднi. Загалом життя студентства лише в останш роки стало предметом дослщження ряду вчених. Одшею iз перших серйозних ро-звщок стала робота О.О. Лаврут, котра в 2004 р. захистила кандидатську дисертацш, присвячену студентськш молодi Укра!ни в 1920-тi роки. Новим серйозним здобутком стала докторська дисертащя, захищена в 2012 р. О. Рябченко, яка всeбiчно дослщила повсякденне життя студентства в 20-30-х рр. ХХ ст. У тому ж рощ О. Рябченко опублжувала Трунтовну монографш, присвячену цiй темь У 2010 р. О. Рябченко стала ствавтором роз-дiлу «Нариси студентського життя» у колек-тивнш монографп [6]. Окpiм цього,

О. Л. Рябченко опублжувала сер1ю статей, присвячених ц1й тем1 [8]. Цшшсною роботою в цьому напрямку стала докторська дисерта-ц1я О. Комарн1цького, захищена в 2017 р. [3]. 1снуе також ряд публжацш, котр1 висвттлю-ють 1стор1ю педвиш1в Укра!ни, зокрема моно-граф1я Л. Корж [4], присвячена становленню Сумського державного педагопчного ушвер-

ситету 1мен1 А.С. Макаренко (дал1 СДПУ 1м. Макаренка). Ряд наукових публжацш по ц1й тематищ мае Е. Семешин [9; 10] та ш.

Досл1дження мае на Memi розглянути становище студентства в 1930-х i перш1й половит 1940-х рр. ХХ столпгя на приклад! Сумського Державного Педагопчного шституту ^л1 СДП1). Для ще! цШ подключений величезний масив докумeнтiв, використано мaтepiaли 1з особових справ студенев, як1 paнiшe не дос-лщжувалися. Принагщно зауважимо, що зна-чна частина студентських справ була втраче-на по р1зним причинам. Весною 1941 р. в результат пepeдaчi справ apхiву колишн1м ар-хiвapiусом новопризначеному, «виявилося, що 239 одиниць р1зних apхiвних докумeнтiв i щлий ряд особистих справ вибувших студен-т1в 1нституту з документами i без них в наяв-носп не виявлено» [19, арк. 138]. Багато до-кумeнтiв також було втрачено i п1д час Друго! свттово! в1йни i лише незначна !х частина збереглася до наших дн1в.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Д1яльн1сть Сумського державного педагопчного шституту розпочалася в 1924 р. Спочат-ку це були Вишд 3-х р1чш педагопчш курси, як1 на початку 1925 р. реоргашзоваш в педа-гог1чний тeхнiкум (дaлi - СПТ). У 1930 р. тех-нжум було перетворено в Сумський 1нститут соцiaльного виховання (дaлi С1СВ), а в 1933 р. - у Сумський Державний Педагопчний шсти-тут. Нин1 це СумДПУ iмeнi А.С. Макаренка. Йо-го реоргашзацп в 30-х рр. пов'язаш 1з радян-ським курсом на загальну освтту. Постановою ЦК ВКП(б) вщ 25.07.1930 р. «Про загальне обов'язкове початкове навчання», вщповщно до яко! 1з 1930/31 навчального року обов'язкова початкова освтта (1-4 класи) за-

проваджувалася повсюдно, а в промислових мктах, фабрично-заводських районах та ро-бГтничих селищах розпочинався переход до обов'язкового навчання в обсяз1 школи-семир1чки. Ц1ею постановою також вводил ося обов'язкове навчання переростюв, котр1 не пройшли курсу початково! школи на основ1 прискорених форм навчання: 2-р1чш та 1-р1чш школи-курси [1, с. 184-186]. Так, згщно Всесоюзного перепису населення 1937 р., у в1ков1й груп1 20-24 роюв 20,5 тис. чол. були учнями 8-10 клаав середньо! школи [7, с. 113]. ОсвГга була платною (культурний зб1р) i стала тягарем для багатьох селян. I. Дерев'янко, котрий в 1933 р. заюнчив школу № 6 у м. Ромни, згадував: «У школi навчання було платним. У 1933 рощ я заюнчив се-мирiчку, але атестат меш не вщдали, бо мати по бщносга не могла заплатити 25 крб. за сьомий клас. Без атестата нще не брали на роботу, не давали карток на продовольчi то-вари. Я мГг гальки поповнити армш безробГт-них» [35, с. 71].

Для реалГзацГ! проголошеного курсу не хватало вчителiв. В 1930/31 навчальному рощ для нововщкритих шкiл не хватало 47 % вчи-телiв, а 77 % iз тих, хто працював, мали лише середню або нижчу освГту i не могли забезпе-чити отримання учнями необхщних знань [5, с. 303]. Частина вчителiв, котрi мали вищу освггу, але вщносилися до «старо! штел^ен-цГ!» Гз антирадянськими позищями, зазнала переслщувань i репресш. У зв'язку Гз нехваткою кадрГв до школи активно залучалися люди, котрГ пройшли короткочасш педкурси (тривалютю вщ одного до кГлькох мюящв), а часом навпъ i без них. 17-рГчна Олена Антош-ко була направлена для роботи в школу в 1936 р. як активна комсомолка вщразу тсля того, як закiнчила неповну середню школу. В наступному рощ при проходженш атеста-цшно! комки 1й дозволили залишитися пра-цювати на щй роботГ, за умови отримання середньо'! освгга до 1940 р. У 1938 р. !! зараху-вали в Новгород-СГверську педагопчну школу (ЧернГгГвська область) на заочний вщдГл, яку вона закГнчила в ачш 1941 р. без вщриву вГд роботи, працюючи вчителькою 1-4 клаав [28, арк. 4, 4 зв.]. В травнГ 1941 р. О. Антошко звернулася до дирекцГ! СДП1 Гз проханням за-рахувати !! на заочний вщдГл мовно-лГтературного факультету [28, арк. 5].

Однак основною базою поповнення педагоп-чних кадрГв повиннГ були стати студенти

стацГонарного (денного) вГддГлення. У 1920-х рр. лише незначна частина студентГв вишГв знаходилася на утриманш держави. Так, в СПТ в 1925/26 навчальному рощ стипендш отримувало гальки 34% студентГв [3, с. 681]. Однак впродовж наступних роюв контингент стипендГагав у вишах розширювався, а розми ри стипендГ! збГльшувалися. Якщо у 1927/28 н. р. середнш розмГр стипендГ! ста-новив 24,3 крб., i нею були забезпечеш тГльки 42 % студентГв, то у 1929/30 р. вш тдвищив-ся до 48,6 крб. i стипендГями було вже охоп-лено 65,6 % студентГв [5, с. 310]. РозмГр сту-дентсько! стипендГ! дорГвнював зарплатГ вчи-теля на селГ i складав половину зарплати ро-бГтника в промисловостГ Однак це не було свщченням високого матерГального достатку студентства, а зрГвнялГвки, котра панувала в радянсьюй економГцГ. В результатГ, i пращв-ники, i студенти перебували в скрутному ста-новищГ у зв'язку Гз високою варгастю товарГв першо! необхщносга.

Багато студентГв отримувала стипендш зна-чно менших розмГрГв, яко! вистачало всього на юлька дшв. Зокрема, це були господарськГ стипендГ! профспглки «Робос», розмГр котрих складав вщ 7-8 крб. 50 коп. в шститутах народно! освгга (1НО) до 6 крб. 70 коп. - у педте-хшкумах [3, с. 335]. Очевидно, саме таку стипендш отримувала студентка СПТ Степанида Левадна, котра 23.12.1929 р. звернулася до дирекцГ! Гз наступною заявою: «прохаю прав-лшня технГкуму дати менГ допомогу, бо без допомоги я не можу продовжувати навчати-ся. Батько мш робГтник, одержуе 55 карб., на яку утримуе свою сГм'ю. СГм'я складаеться Гз трьох чоловГк i менГ допомагати не може» [24, арк. 2]. В шшш заявГ вщ 7.03.1930 р. С. Левадна писала: «Прохаю правлшня технГкуму зня-ти з мене кошти, яю потрГбно платити за право навчання тому, що я не маю змоги ви-платити. Батько мш робГтник одержуе 55 крб. На його утриманш крГм мене 3 душГ ам'! i платити за право навчання я не в змозГ а стипендГ! я одержую всього 7-50» [24, арк. 6].

За постановою ЦВК i РНК СРСР вщ 16.09.1930 р. середнш розмГр стипендГ! для вишГв встановлювався в розмГрГ 65 крб. на мкяць i нею забезпечувалося до 70 % студентГв. При цьому розмГр стипендГ! залежав вГд курсу навчання, його розташування в одному з п'яти тарифних пояав заробгашо! плати i трьох розрядГв, в якГ зараховували студентГв залежно вщ !х виробничого стажу i сГмейного

стану. 1з 01.12.1932 р., вщповщно до постанови ЦВК СРСР вщ 7.07.1932 р., запроваджува-лися диференцшоваы стипендГ!, при нараху-ванн1 яких бралася до уваги устшысть сту-дент1в. Розряди i пояси тарифно! заробГтно! плати, диференщацш розмiру стипендГ! за типами вишГв лжвщували. СтипендГю не ви-плачували студентам, якГ мали незадовГльш оцГнки [3, с. 332, 333]. Зростання стипендГ! майже не вплинуло на покращення життя студенев, оскГльки зростала вартГсть найне-обхщыших речей i продуктГв, як дуже часто були в дефщитГ Студент 3-го курсу сощаль-но-економГчного вщдГлу С1СВ 1ван Сидоренко звернувся до дирекцГ! шституту Гз проханням «дати меш матерГальну допомогу на взуття. Я зараз знаходжусь в дуже тяжких умовах i не вспроможг сам придбати. Раыш ж з заюнчен-ням педпрактики я не мж придбати тому, що витратив вс зароблеш грошГ на свое лжу-вання...» [11, арк. 43] Студенти, котрГ отриму-вали таку допомогу, повинш були тсля за-юнчення навчання або залишення вишу по-гасити стипендГальну заборговаысть.

Зверымо увагу, що студенти школи не отри-мували стипендГ! в повному обсязГ оскГльки студентГв змушували пщписуватися на доб-ровГльно-примусовГ державы позики. Студенти Г викладачГ С1СВ зГбрали 5 тис. крб. Г пе-редплатили третю позику ыдустрГалГзацп. КрГм того, колектив навчального закладу на 14550 крб. передплатив позику «П'ятирГчка за чотири роки» [2, с. 34]. ЗГ студентських стипендш вираховували частину коштГв за пропущен заняття Г сызнення. Положення студентства рГзко попршилося у зв'язку Гз голодом, рГзко збГльшилася кГльюсть виклю-чених за пропуски занять. СтудентГв масово залучали до учасп в полГтичних Г громадсь-ких кампаыях. В С1СВ в лГтню сесш 1932/33 н. р., котра розпочалася 20 червня, студенти були мобШзоваш на прополюваль-ш роботи. 8 липня сесш поновили, але того ж дня молодь знову мобШзували. У зв'язку з цим сеая так Г не вщбулася, а студентГв перевели на наступний курс на пщставГ поточно! усышностГ З ще! ж причини не було проведено захисту дипломних робГт [3, с. 261]. За ана-логГчною причиною на сесГю не змогла з'явитися частина студентГв-заочникГв, зок-рема е. О. Москаленко, котра працювала вчи-телем молодших клаав Г осыню 1933 р. була прикрГплена партГйними органами до зби-рання врожаю [25, арк. 2, 2 зв.]. В першш половит 1930-х велика кГльюсть студентГв була

виключена за куркульське походження, а т Гз них, хто виявляв антирадянськГ настро!, зазнали переслщувань Г репресш [10].

Поступово матерГально-побутове становище студенев покращувалося. В 1936/37 навча-льному рощ стипендГя для студенев 1-го курсу була встановлена в розмГрГ 81 крб., без врахування хлГбних надлишюв, для 2-го курсу звичайна стипендГя в розмГрГ 91 крб., пГд-вищена - 101 крб., для 3-го курсу - 101 Г 110 крб., для 4-го - 110 Г 130 крб. вщповщно [14, арк. 157] Постановою РНК СРСР вщ 11.11.1937 р. «Про пГдвищення стипендГ! студентам вузГв» стипендГ! знову були пщвищеш [6, с. 714]. В 1937/38, 1938/39 Г 1939/40 на-вчальних роках студенти 1-го курсу отриму-вали стипендш в розмГрГ 130 крб., 2-го курсу - 150 крб., 3-го Г 4-го - 175 Г 200 крб. [15, арк. 39-48 зв.] СтипендГя першокурсника вияви-лася вищою, нГж мГнГмальний розмГр оплати пращ на виробництвГ а стипендГя студента випускного курсу наближалася до зарплати робГтника середньо! квалГфжацп (в 1936 р. середня зарплатня по СРСР становила 206 крб., а в 1938 р. - 290 крб.) Для порГвнян-ня можна привести зарплаты робггниюв ы-ституту в 1936 р.: секретар учбово! частини -129 крб., друкарки - 92 крб., головний бухгалтер - 325 крб., бухгалтер розрахункового вщдГлу - 180 крб., помГчник бухгалтера -125 крб., завгосп - 140 крб. [14, арк. 12], завь дуючий гуртожитками - 180 крб., прибира-льниця - 61 крб. [13, арк. 117].

Студентам залишали стипендш в разГ акаде-мГчно! вщпустки. Так, студентщ 3-го курсу природничого факультету Я. П. Морозенко наказом вГд 30.10.1936 р. у зв'язку Гз хворобою був наданий «рГчний вщпуск до 1/Х-1937 року Гз залишенням стипендГ!, згщно закону про непрацездатысть студента» [14, арк. 126]. Такого роду матерГальна допомога була досить важливою, оскГльки в тГ роки була вища захворюванГсть студентГв Г довготрива-лГ вщпустки були не рщюстю. Фжсувалися випадки смерт студешлв. Так, студент 1-го курсу природничого факультету Михайло Чу-хай помер 8.04.1936 р. помер вщ туберкульо-зу легеыв [13, арк. 180]. Студентщ 1-го курсу гр. «А» фГзико-математичного факультету М. В. ЯровГй була надана вГдпустка по причинГ вагггносп, згщно лжарсько! довщки, Гз залишенням стипендГ!, згщно жнуючого законо-давства [14, арк. 183].

Дирекщя шституту могла знизити стипендш за порушення трудово! дисциплши. Так, в листопад! 1935 р. студентщ 4-го курсу ф1зико-математичного факультету О. Яциш була знижена стипенд1я на 10 крб. за невиконання наказу директора «на обов'язкове зняття верхнього одягу в юмнан шституту» [9, с. 114]. Директори навчальних заклад1в мали право знизити на 50 % стипендш студентам, як попршили свою роботу i позбавляти сти-пендп тих, хто працюе незадовiльно, але ш в якому разi не через матерiальну забезпече-нiсть (вщповщно до закону вщ 11.11.1937 р.). У СДП1 студентам знижали стипендш на 50 % за наявшсть академiчно'! заборгованостi [15, арк. 5, 6, 6 зв.], а у випадку студента В.М. Коб-ця за «злкне невиконання завдань з мови та обдурювання лектора» [15, арк. 16]. Студент-цi 1-го курсу природничого факультету А. Гарбер стипендiя була зменшена на 50 % за прогули (4 години) та «брутальне порушення постанови ЦК i Раднаркому про дисциплшу в ВИШ1», яке виявлялося в тому, що вона кно-рувала старосту групи, яка боролася за пщне-сення трудово! дисциплши - категорично вь дмовилася робити щеплення, а на неоднора-зовий виклик до декану вщповыа «у мене немае часу ходити на рiзнi виклики декана»» [15, арк. 106 зв.].

Студентам також видыялися рiзноманiтнi премп. Так, студенту природничого факультету В. Краснокутському в лютому 1939 р. була видыена прем1я в розм1р1 50 крб. за перемогу в м1ських стрыецьких змаганнях[15, арк. 98]; в грудш 1939 р. студент 1-го курсу вторичного факультету С. П. Ракггенський був прем1йований в розм1р1 200 крб. як автор найкращого твору в конкурс1, присвяченому 60-р1ччю вождя народ1в Й. В. Сталшу, ще трое студент1в були премшоваш в розм1р1 по 100 крб. кожному [16, арк. 140] Постановою в1д 20.12.1939 р. було видыено 4150 стипен-д1й 1мен1 Й. В. Стал1на. В СДП1 така стипенд1я була призначена 1з 1.01.1940 р. найкращим студентам шституту Л.М. Копилов1й (1-й курс ф1зико-математичного факультету), С. О. Ло-каю (2-й курс 1сторичного факультету), Ф. М. Желеховський (3-й курс природничого факультету) [18, арк. 59]. Для отримання додатко-вого зароб1тку студенти влаштовувалися працювати при шститун. Так, студент кто-ричного факультету 6.М. Жук перебував 1з вересня 1939 р. по вересень 1940 р. на тимча-совш посад1 лаборанта 1сторичного каб1нету з

оплатою 225 крб. на м1сяць [16, арк. 52; 17, арк. 94]. Шзшше на посад1 лаборанта кафедри кторп перебував студент Г.С. Самокиш i був зв1льнений 1з не! лише липн1 1941 р. у зв'язку

13 моб1л1зац1ею до РСЧА [20, арк. 41].

Положення студент1в р1зко пог1ршилося шс-ля того, як постановою в1д 26.10.1940 р. була встановлена плата за навчання для старших клаав школи (8, 9, 10) (200 карб. на р1к в школах Москви, Леншграду i столичних м1ст союзних республiк, 150 карб. - для вах 1нших) i для вищих навчальних закладiв (для центральних м1ст - по 400 карб. на рж, для вс1х 1нших - 300 крб.), починаючи 1з 1.09.1940 р. Сучасш сталiнiсти намагаються виправдати введення платно! осв1ти тим, що вона була пор!вняно невисокою i приблизно вщповщала зарплатi ро61тник1в. В 1940 р. середня зарплата робочих по кра!ш складала 339 крб. на мкяць. В СДП1 студенти повинн1 були платити 75 крб. за швроку (така сума вказуеться в квитанщях про сплату навчання в особових справах студенев). На перший по-гляд ця сума дшсно здаеться невеликою, од-нак архiвнi данi свiдчать про те, що для бага-тьох студенев ця сума виявилася непосильною i вони були виключеш з 1нституту. Наказом вщ 31.11.1940 р. з1 складу шституту були вщраховаш через несплату грошей за навчання студенти-заочники (5 курав): ф1зико-математичний факультет - 316 чол.

(в т. ч. 137 1з 1-го курсу), природничий факультет - 199 чол., кторичний факультет -90 чол. (у т.ч. 78 1з 1-го курсу) [9, с. 115].

За постановою вщ 26.10.1940 р. було установлено, що 1з 1 листопада 1940 року стипендп призначаються лише тим студентам i учням в технжумах, як виявляють вщмшш устхи. У 1939/40 навчальному рощ у всьому шсти-тут! «найкращi показники по устшносп дала група «В» кторичного факультету 2-й курс: при 100% устшносп; 76,9 в1дм1нно i добре». На кторичному факультету було 38 вщмш-ник1в (найбiльше по факультетам) i 62 ударники [17, арк. 49]. Наказом вщ 30.10.1940 р. стипендiя була призначена по кторичному факультету: 1-й курс - лише 2 студентам 1з 68, 2-й курс - 11 студентам 1з 104, 3-й курс -

14 1з 57 (або 25%). При цьому стипендiати теж повинш були вносити плату за навчання. 1з 2-го курсу кторичного факультету лише двое студентiв-стипендiатiв було звыьнено вщ плати за навчання як «найбыьш нужден-н1», на 3-му кура - трое [18, арк. 214, 215].

Шсля зимово'1 cedi' юторичний факультет продовжував залишатися лидером по усшш-ност1 навчання. Найкращою групою шститу-ту була визнана груп «С» 2-го курсу вторичного факультету, котра мала 98,5% загально'i усшшносе при 77,3% добрих i в1дм1нних ощ-нках [19, арк. 61]. Шсля зимово'i cecii по юто-ричному факультету на стипендш були зара-хованi: 1-й курс - 2 колишшм cтипeндiатам i ще 4 студентам, котрi пщвищили свою ака-дeмiчну устшшсть (мають не менше 2/3 вщ-мiнних ощнок); 2-й курс - 9 колишшх стипе-ндiатiв i 19 cтудeнтiв, котрi пщвищили ака-дeмiчну уcпiшнicть; 3-й курс - cтипeндiя була захована 11 студентам (i3 них 10 - колишш cтипeндiати). При цьому студент 3-го курсу, колишнш cтипeндiат М.А. Нагорний, котрий був звыьнений вщ плати за навчання в пер-шому пiврiччi 1940/41 навчального року, шс-ля зимово'i сесп був зобов'язаний внести плату за навчання[19, арк. 33, 34, 35]. Шсля вес-няно'i eкзамeнащйно'i сесп iз 1.07.1941 р. сти-пeндiя по вторичному факультету була зара-хована: 1-й курс - 11 студенев, 2-й курс -13 студенев, по 3-му курсу - 12 студенев [20, арк. 7]. Щоправда, в грудш 1940 р. право на безкоштовну оcвiту отримали вихованцi дит-будинку, а також дiти швал^в та пенаоне-рiв, якщо пеная була единим джерелом i^ ia нування. Студенти, котрi знаходилися на утриманш батька або матeрi-пeнciонeра i подали про це доводки iз вщдщу соцзабезпечен-ня, були також звiльнeнi вщ плати за навчання. Однак таких було небагато. Так, по вторичному факультету СДП1 впродовж грудня-лютого 1940/41 навчального року за непов-ними даними вщ плати за навчання було звп льнено: 1-й курс - двое студенев, 2-й курс -п'ять cтудeнтiв, 3-й курс, 3-й курс - двое студенев [18, арк. 286; 19, арк. 18, 36, 37, 38, 41, 42].

У зв'язку iз введенням платного навчання ба-гато студенев перейшли на заочний вщды. Ось юлька прикладiв: по вторичному факультету Костянтин Пачора («так як матeрiаль-не становище не позволяе бути студентом cтацiонарного вщдщу» [26, арк. 1]), бфим Жук (просив перевести його «на заочний вщды i рекомендувати на роботу в Сумсьюй области» [23, арк. 8]), 1ван Атасов (виключений за не-сплату грошей за навчання, 18.08.1941 р. просив дирекщю СДП1 поновити його в 1941/1942 навчальному рощ у правах студе-нта-заочника [22, арк. 6]), студенти природ-

ничого факультету Петро КалМченко («прошу перевести мене на заочний вщды, бо я не маю можливосе вчитися без стипендп» [21, арк. 14]) i Фeдiр Назаренко («у зв'язку з тим, що я не маю змоги заюнчити IV курс, прохаю Вас перевести мене на педагопчну роботу в Буковиш з переводом на заочний вщды для закiнчeння пeдагоriчно'i освгги» [33, арк. 6]) тощо. Станом на 20.09.1940 р. на 3-му кура вторичного факультету стащонарного вщди лу в групi «А» було 28 чол., у групi «В» 29 чол., тодi як в наказi вщ 5.11.1940 р. в груш «А» було вже 25 чол. i в груш «В» 19 чол. [18, арк. 123-132, 234-237].

Переход на заочний вщды або виключення iз шституту за несплату коштiв за навчання були не единими причинами вщаву студенев. Велика юльюсть студенев була призвана в ряди РСЧА. При цьому спочатку переважна юльюсть студенев-призовниюв виключала-ся iз шституев. Лише 25.10.1940 р., згiдно ро-зпорядження наркома оcвiти УРСР, ва дирек-тори пeдiнcтитутiв УРСР повинш були нада-вати студентам-заочникам, призваним до лав РСЧА, на час i^ служби вщпустку по шституту, а плата за навчання за час вщпустки не стя-гувалася. Шсля заюнчення служби в РСЧА студент-заочник мав право вщновити навчання в шституе на тому ж кура, на якому вш був до призову в армш [27, арк. 7].

Значна частина студенев виключалася також за прогули. 12.12.1940 р. директор СДП1 Д. Нукалов видав наказ по шституту, в якому вимагав посилити боротьбу iз прогулами: «незважаючи на нeодноразовi попередження декашв факультеев про потребу своечасно доводити до мойого вщому про випадки по-рушення навчально'i диcциплiни з боку студенев 1нституту, декани продовжують з заш-зненням надавати мeнi такi рапорти, напри-клад: декан icторичного факультету

т. I. I. Козирев 29/Х1-40 року подав рапорт про невщвщування лекцш вщ 18/XI-40 року студента I-го курсу. Таке становище неприпус-тимо, бо е перешкодою для своечасного реа-гування на таю ненормальш явища, як пропуски i перешкодою для ведення точного об-лжу по руху контингенту студенев, а тому, пропоную деканам быьш уважно слщкувати за вщвщуванням студентами занять i про випадки порушення студентами диcциплiни негайно доповюти мeнi. Цей наказ оголосити вам деканам факультету пщ розписку» [18, арк. 269]. Виходячи з того, що контингент

студенев зменшився i вщповщно до цього зменшився i обсяг академiчноi роботи окре-мих кафедр, наказом директора були внесеш змши до посадових окладiв ряду викладачiв i3 1.12.1940 р. i зменшене ix рiчне наванта-ження [18, арк. 278].

Варто зазначити, що навггь пiсля переведен-ня на заочне навчання i влаштування на роботу студенти далеко не завжди могли свое-часно заплатити за навчання. Так, тсля зи-мовоi сесп студентка 3-го курсу iсторичного факультету Г. I. 1гнатенко перевелася для продовження навчання на заочний факультет, однак 9.05.1941 р. була виключена iз СДП1, оскiльки не змогла заплатити за навчання за друге пiврiччя навчального року [19, арк. 46, 141]. Зазначимо, що студенти-заочники працювали в школi i мали солщну зарплату для того часу, але також часто не могли сплатити за навчання. Студент фiзико-математичного факультет Андрш Ямпольсь-кий, котрий працював у школi викладачем математики, пояснював причину несплати грошей за навчання наступними причинами: «неотримання повщомлення i важке матерiа-льне становище - один син вчитися в шсти-тут! а другий в десятирiчцi i несвоечасне отримання зарплати за листопадi мкящ» [32, арк. 3]. Нагадуемо, що плата за навчання вно-силася i за навчання в старших класах школи, що було дуже проблематично для багатод^-них амей. Шсля внесення плати за навчання частина студенев була поновлена в СДП1. Так, наказом вщ 6.01.1941 р. було вщновлено 21 студента-заочника iз фiзико-математич-ного, 11 iз природничого i 4 iз iсторичного факультет, якi внесли плату за навчання [19, арк. 7, 7 зв., арк. 8, 8 зв.].

Плата за навчання була вщмшена лише 10.05.1956 р., тому значна частина студенев в першi повоеннi роки була неспроможною сплатити за навчання. В наказi Заступника мiнiстра освгги УРСР О. М. Русько вщ 2.12.1946 р. констатувалося, що в щлому по УРСР «не зважаючи на те, що за чинним законом студенти повинш вносити платню за навчання на початку семестру, заборговашсть по платш за навчання на 1-VII-1946 року складала 861,2 тис. крб., а на 1-Х-1946 р. 999,4 тис. крб.» [30, арк. 2]. Ряд вишiв мали велику i все зростаючу дебпюрську заборго-ванiсть (у СДП1 станом 1.11.1946 р. вона ста-новила 52,2 тис. крб. [30, арк. 59]), у зв'язку iз чим вщбувалися масовi затримки у виплат

зарплати викладачам i стипендп студентам. Випадки несплати за навчання фжсувалися впродовж всього повоенного десятилггтя. Так, в лютому 1950 р. 72 студенти, котрi свое-часно не оформили документи на звыьнення вщ плати за навчання i не сплатити кошти були не допущеш до навчання [31, арк. 45 зв.].

Гострою проблемою було проживання студе-нтiв у гуртожитках. За постановою ВУЦВК вщ 15.01.1931 р. гуртожитки повиннi були ство-рюватися при окремих вишах i знаходитися в iхньому безпосередньому вщанш. При посе-леннi в гуртожиток перевагу надавали тим, хто отримував стипендш, а це переважно ро-бiтники i селяни, яю мали виробничий стаж i вщповщно перебували на державному забез-печенш, а також вiдрядженi на навчання. Ва iншi студенти залишалися i без стипендп, i фактично без державного житла. У С1СВ, на-приклад, осiннiй та весняний набори 1931 р. (всього 340 студенев) в быьшосп залишили-ся без гуртожитку [8, с. 138]. Вартють проживання в приватних квартирах була дуже ви-сокою i тому студенти за будь-яку щну праг-нули поселитися в гуртожитку. Нерщко тра-плялися випадки самозахоплення юмнат, особливо в нових гуртожитках. Так, в грудш 1932 р. студент 1-го курсу сощально-економiчного в1дд1лу осiннього прийому С1СВ

I. В. Диденко самовiльно зайняв юмнату в гур-тожитку без дозволу коменданта та на вимо-гу останнього вщмовився покидати ii [12, арк. 10]. В 1935 р. в гуртожитках СДП1 проживало менше 60% студенев, яю того потребу-вали [3, с. 314]. В червш 1936 р. студент 3-го курсу фiзико-математичного факультету Ольховик разом iз ам'ею сaмовiльно зайняв кiмнату в гуртожитку, за що йому була вине-сена сувора догана iз попередженням «але враховуючи те, що у тов. Ольховика 2-х мюя-чна дитина та нще зовам жити з сiм'ею - на-дати йому право до юнця навчального року жити iз ам'ею в гуртожитках шституту» [13, арк. 264]. Цей факт досить показовий, осюль-ки в той час адмшютрацп далеко не вах ви-шiв йшли нaзустрiч студентам. Напередодш вiйни для СДП1 були задiянi вже п'ять студе-нтських гуртожитюв, розрахованих на 700 чол. [4, с. 44]

Впродовж 1930-х рр. студенти платили за ко-ристування гуртожитками в[д розмiрi вщ 5 до 10 % мiсячноi стипендii [8, с. 139]. Постановами РНК СРСР «Про встановлення единого розмiру оплати студентами за користування

гуртожитками» (22.08.1938 р.) i «Про встано-влення единого po3Mipy плати учням техш-KyMiB i робфакiв» (10.05.1939 р.) була встано-влена едина вартiсть плати по всьому СРСР. А постановою РНК СРСР «Про розмiр плати учням середшх спецiальних навчальних закла-дiв, студентам i астрантам вищих навчальних закладiв i науково-дослщницьких шсти-тутiв за користування гуртожитками» (18.02.1941 р.) передбачалося встановити плату «для студенев ВНЗ за користуванням гуртожитками 1 крб. в мкяць i за користування постыьними при належностями 50 коп. в мкяць» [34, с. 288]. Зниження плати за гуртожиток стало деяким полегшенням для студенев у зв'язку iз платним навчанням. В рядi випадкiв видiлялося додаткове асиг-нування мешканцям кiмнат. Так, зокрема, мешканцям ряду кiмнат в гуртожитках СДП1 «за сумлiння виконання правил внутршньо-го розпорядку гуртожитку та за зразкове сис-тематичне додержання санiтарно-гiгiенiчних умов в юмнатах» було видiлено «на додаткове господарське i культурне обладнання цих кiмнат 3000 крб.» [15, арк. 36, 36 зв.].

В роки радянсько-шмецько! вiйни СДП1 не працював. Пiсля вiдновлення роботи шститу-ту проблема проживання знову загострилася. Впродовж 1944 р. СДП1 не мав в експлуатацп гуртожитюв. Основна частина студентiв проживала в квартирах по найму за рахунок бюджету (станом на 1.01.1944 р. в таких квартирах проживало 176 студенев [29, арк. 10 зв.]). Лише в 1947 р. вдалося забезпечити проживання вах студенев, котрi потребували жит-ла. Станом на 1.01.1947 р. гуртожитками були забезпечеш 288 студенев iз 290, передбаче-них планом. Ще 97 студенев проживали на приватних квартирах (проти 130 за планом) [30, арк. 53, 53 зв.].

ВИСНОВКИ

Проблема матерiального становища студен-тiв Сумського Державного педагопчного ш-ституту у 30-40 рр. ХХ ст. е недостатньо розк-ритою i мало дослщженою. Матерiальне становище студенев, як показуе аналiз архiвних документ, напряму залежало вiд стипендп яку вони отримували. Стипендп державнi у 30-х рр. быьш-менш задовольняли елемента-рнi потреби молодих людей, в той час як стипендп iз шших джерел фiнансування, напри-клад профспiлок, були мiзернi, що унеможли-влювало для деяких студенев продовжувати навчання. Вивчення архiвних документ дае можливiсть стверджувати, що стипендiальне забезпечення напряму залежало вщ устшно-стi навчання i вiдсутностi академiчноi' забор-гованостi. Наприкiнцi 30-х рр. розмiр стипендп зрiвнювався iз розмiром зароб^но!' плати окремих категорш ро61тник1в. Бiльш-менш задовiльне матерiальне становище мали т1 студенти, як1 устшно навчалися, отримували стипендiю i при цьому були працевлаштова-н1. На матер!альному становищi студентiв i на самш можливост1 продовжувати навчання негативно позначилося введення плати на навчання у вишах. Це призвело до вщраху-вання певно'1 к1лькост1 молодих людей не за академ!чну заборговашсть, а саме через не-спроможшсть оплатити навчання. Окреме питання, яке потребуе додаткового прискш-ливого вивчення - це забезпечення студенев державним житлом на час навчання, тобто гуртожитками. Принагщно зауважимо, що матер!альна нестабiльнiсть ставала для час-тини студентства причиною вщмовитися в1д навчання, обрати шший життевий шлях, шшу професiю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES

1. Egorov, A., & Bogoljubov, K. (Ed.). (1984). Kommunisticheskaja partija Sovetskogo Sojuza v

rezoljucijah i reshenijah s#ezdov, konferencij i plenumov CK [Communist Party of the Soviet Union in resolutions and decisions of the congresses, conferences and plenums of the Central Committee] (T. 5). Moscow: Politizdat (in Russian)

[Егоров, А., & Боголюбов, К. (Ред.). (1984). Коммунистическая партия Советского Союза в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК (Т. 5). Москва: Политиздат].

2. Komarnitskyi, O. (2011). Zhurnal «Student revoliutsii» pro navchalnu ta hromadsku diialnist

studentstva vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladiv Ukrainy (1930-1933 pp.) [Magazine "Student of the Revolution" about educational and public activity of students of higher educational institutions of Ukraine (1930-1933 pp.)]. Kraieznavstvo, 4, 32-37 (in Ukrainian)

[Комарнщький, О. (2011). Журнал «Студент революцп» про навчальну та громадську дiяльнiсть студентства вищих педагопчних навчальних закладiв Украши (1930-1933 pp.). Краезнавство, 4, 32-37].

3. Komarnitskyi, O. (2017). Studentstvo pedahohichnykh navchalnykh zakladivRadianskoi Ukrainy v

umovakh formuvannia totalitarnoi systemy (20-30 XXst.) [Students of pedagogical educational institutions of Soviet Ukraine in the conditions of formation of a totalitarian system (20-30th years of the twentieth century)] (Doctoral dissertation). Kamianets-Podilskyi: n. d. (in Ukrainian) [Комарнщький, О. (2017). Студентство nedaeoeiHrnx навчальних3aKAadie Радянсько! Украти вумовах формування тоталтарно!системи (20-30rni рр. ХХст.) (Докторська дисертащя). Кам'янець-Подыьський: n. d.].

4. Korzh, L. (1999). Istoriia stanovlennia ta rozvytku Sumskoho derzhavnoho pedahohichnoho

universytetu im. A.S. Makarenka [History of formation and development of the Sumy State Pedagogical University named after. AS Makarenko]. Sumy: Redaktsiino-vydavnychyi viddil SDPU (in Ukrainian)

[Корж, Л. (1999). Iсторiя становлення та розвитку Сумського державного педагогiчного утверситету iм. А.С. Макаренка. Суми: Редакцшно-видавничий вщды СДПУ].

5. Kul'chickij, S. (Ed.). (1984). Istorija UkrainskojSSR v desjati tomah. Tom sed'moj. Ukrainskaja SSR v

period stroitel'stva i ukreplenija socialisticheskogo obshhestva (1921-1941) [The history of the Ukrainian SSR in ten volumes. Tom seventh. Ukrainian SSR during the construction and strengthening of socialist society (1921-1941)]. Kiev: Naukova dumka (in Russian) [Кульчицкий, С. (Ред.). (1984). История Украинской ССР в десяти томах. Том седьмой. Украинская ССР в период строительства и укрепления социалистического общества (1921-1941). Киев: Наукова думка].

6. Kulchytskyi, S. (Ed.). (2012). Ukrainske radianske suspilstvo 30-kh rr. XXst.: narysy povsiakdennoho

zhyttia [The Ukrainian Soviet Society of the 1930: Essays on Everyday Life]. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy (in Ukrainian)

[Кульчицький, С. (Ред.). (2012). Украгнськерадянське сустльство 30-хрр. XXст.: нариси повсякденного життя. Киш: 1нститут кторп Украши НАН Украши].

7. Poljakov, Ju. (Ed.). (2007). Vsesojuznaja perepis' naselenija 1937 goda: Obshhie itogi. Sbornik

dokumentov i materialov [All-Union census of 1937: General results. Collection of documents and materials]. Moscow: ROSSPEJeN (in Russian)

[Поляков, Ю. (Ред.). (2007). Всесоюзная перепись населения 1937года: Общие итоги. Сборник документов и материалов. Москва: РОССПЕЭН].

8. Riabchenko, O. (2013). Zhytlovi umovy studentiv Radianskoi Ukrainy u 1920-1930 rr. [Housing

conditions of students of Soviet Ukraine in 1920-1930] Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, 36, 134-140 (in Ukrainian)

[Рябченко, О. (2013). Житловi умови студенев Радянсько! Украши у 1920-1930 рр.

Науковi пращ вторичного факультету Запорiзького нащональногоутверситету, 36, 134140].

9. Semeshyn, E. (2018). Materialne stanovyshche studentiv v druhii polovyni 30-kh - v pershii polovyni

40-kh (na prykladi Sumskoho Derzhavnoho Pedahohichnoho Instytutu) [The financial situation of students in the second half of the 30's - in the first half of the 40's (on the example of the Sumy State Pedagogical Institute)]. Naukovi poshuky, 15, 112-117 (in Ukrainian)

[Семешин, Е. (2018). Матерiальне становище студенев в другш половиш 30-х - в першш половиш 40-х (на прикладi Сумського Державного Педагопчного 1нституту). Науковi пошуки, 15, 112-117].

10. Semeshyn, E. (2018). Represii proty studentiv i vykladachiv Sumskoho Derzhavnoho

Pedahohichnoho Instytutu v 1930-kh rr. [Repressions against students and teachers of the Sumy State Pedagogical Institute in the 1930] Naukovizapysky suchasnykh vchenykh (p. 20-25). Vinnytsia: n. d. (in Ukrainian)

[Семешин, Е. (2018). Репресп проти студенев i викладачiв Сумського Державного

Педагопчного 1нституту в 1930-х рр. HayKoei записки сучасних вчених (с. 20-25). Вшниця: n. d.].

11. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Kopyy dyplomov, zaiavlenyia, anketbiy spravky studentovs mesta zhytelstva [Copies of diplomas, applications, forms and certificates of students from the place of residence] (Fond R-2817 Opys 1, Sprava 96). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Russian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного KoMicapiaTy осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Копии дипломов, заявления, анкеты и справки студентов с места жительства (Фонд Р-2817 Опис 1, Справа 96). Державний apхiв Сумсько'! область Суми, Укра!на].

12. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Knyha prykazov. 28 noiabria 1931 - 9 aprelia 1933 h. [Book orders. November 28, 1931 - April 9, 1933] (Fond R-2817. Opys 1, Sprava 234). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Russian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Koмicapiaтy осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Книга приказов. 28 ноября 1931 - 9 апреля 1933 г. (Фонд Р-2817. Опис 1, Справа 234). Державний apхiв Сумсько! область Суми, Укра!на].

13. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Knyha prykazov. 9yanvaria 1936 - 3 avhusta 1936 h. [Book orders. January 9, 1936 - August 3, 1936] (Fond R-2817. Opys 1, Sprava 239). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Russian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Koмicapiaтy осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Книга приказов. 9 января 1936 - 3 августа 1936 г. (Фонд Р-2817. Опис 1, Справа 239). Державний apхiв Сумсько! область Суми, Укра!на].

14. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Knyha prykazov. 5 avhusta 1936 h. - 30 dekabria 1936 h. [Book orders. August 5, 1936 - December 30, 1936] (Fond R-2817. Opys 1, Sprava 241). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Russian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Koмicapiaтy осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Книга приказов. 5 августа 1936 г. - 30 декабря 1936 г. (Фонд Р-2817. Опис 1, Справа 241). Державний apхiв Сумсько! область Суми, Укра!на].

15. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Knyha prykazov. 1 oktiabria 1938 h. -1 yiulia 1939 h. [Book orders. October 1, 1938 - July 1, 1939] (Fond R-2817. Opys. 1, Sprava 248). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Russian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Koмicapiaтy осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Книга приказов. 1 октября 1938 г. -1 июля 1939 г. (Фонд Р-2817. Опис. 1, Справа 248). Державний apхiв Сумсько! область Суми, Укра!на].

16. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Knyha prykazov. 2yiulia 1939 h. - 31 dekabria 1931 h. [Book orders. July 2, 1939 - December 31, 1931] (Fond R-2817. Opys 1, Sprava 251). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Russian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Koмicapiaтy осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Книга приказов. 2 июля 1939 г. - 31 декабря 1931 г. (Фонд Р-2817. Опис 1, Справа 251). Державний apхiв Сумсько! область Суми, Укра!на].

17. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Knyha prykazov. 1 yanvaria 1940 h. - 29yiunia 1940 h. [Book orders. January 1, 1940 - June 29, 1940] (Fond R-2817. Opys 1, Sprava 252). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Russian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Koмicapiaтy осв^и УСРР м. Суми

Сумського району УСРР. (1930-1932). Книга приказов. 1 января 1940 г. - 29 июня 1940 г. (Фонд Р-2817. Опис 1, Справа 252). Державний apxiB Сумсько! область Суми, Укра!на].

18. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Knyha prykazov. 1 yiulia 1940 h. - 31 dekabria 1940 h. [Book orders. July 1, 1940 - December 31, 1940] (Fond R-2817. Opys 1, Sprava 253). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Russian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Комiсaрiaту осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Книга приказов. 1 июля 1940 г. - 31 декабря 1940 г. (Фонд Р-2817. Опис 1, Справа 253). Державний aрхiв Сумсько! область Суми, Укра!на].

19. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Knyha prykazov. 2yanvaria 1941 h. - 30yiunia 1941 h. [Book orders. January 2, 1941 - June 30, 1941] (Fond R-2817. Opys 1, Sprava 254). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Russian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Комiсaрiaту осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Книга приказов. 2 января 1941 г. - 30 июня 1941 г. (Фонд Р-2817. Опис 1, Справа 254). Державний aрхiв Сумсько! область Суми, Укра!на].

20. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Knyha prykazov. 1 yiulia 1941 h. -19 avhusta 1941 h. [Book orders. July 1, 1941 - August 19, 1941] (Fond R-2817. Opys 1, Sprava 255). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Russian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Комiсaрiaту осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Книга приказов. 1 июля 1941 г. -19 августа 1941 г. (Фонд Р-2817. Опис 1, Справа 255). Державний aрхiв Сумсько! область Суми, Укра!на].

21. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Osobovispravy. Kalynychenko Petr Yvanovych [Personal cases Kalinichenko Petr Ivanovich] (Fond R-2817. Opys 2, Sprava 1048). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Ukrainian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Комiсaрiaту осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Особовi справи. Калиниченко Петр Иванович (Фонд Р-2817. Опис 2, Справа 1048). Державний aрхiв Сумсько! область Суми, Укра!на].

22. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Osobovi spravy. Atasov Yvan Ylych [Personal affairs Atasov Ivan Ilyich] (Fond R-2817. Opys 2, Sprava 1425). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Ukrainian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Комiсaрiaту осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Особовi справи. Атасов Иван Ильич (Фонд Р-2817. Опис 2, Справа 1425). Державний aрхiв Сумсько! область Суми, Укра!на].

23. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Osobovi spravy. Zhuk Efym Markovych [Personal affairs. Beetle Efim Markovich] (Fond R-2817. Opys 2, Sprava 1475). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Ukrainian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Комiсaрiaту осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Особовi справи. Жук Ефим Маркович (Фонд Р-2817. Опис 2, Справа 1475). Державний aрхiв Сумсько! область Суми, Укра!на].

24. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Osobovi spravy. Levadnaia Stella Demydovna [Personal affairs. Levada Stella Demidovna] (Fond R-2817. Opys 2, Sprava 1505). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Ukrainian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Комiсaрiaту осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Особовi справи. Левадная Стелла Демидовна (Фонд Р-2817. Опис 2, Справа 1505). Державний aрхiв Сумсько! область Суми, Укра!на].

25. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Osobovispravy. Moskalenko Evdokyia Aleksandrovna [Personal affairs Moskalenko Evdokiya Aleksandrovna] (Fond R-2817. Opys 2, Sprava 1524). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Ukrainian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного KoMicapiaTy освiти УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Oco6oei справи. Москаленко Евдокия Александровна (Фонд Р-2817. Опис 2, Справа 1524). Державний apхiв Сумсько! область Суми, Укра!на].

26. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Osobovi spravy. Pachoma Kostiantyn Davydovych [Personal affairs Pachoma Konstantin Davidovich] (Fond R-2817. Opys 2, Sprava 1549). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Ukrainian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Koмicapiaтy осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Особовi справи. Пачома Костянтин Давидович (Фонд Р-2817. Опис 2, Справа 1549). Державний apхiв Сумсько! область Суми, Украша].

27. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Osobovi spravy. Postoev Vyktor Yvanovych [Personal affairs. Postoev Victor Ivanovich] (Fond R-2817. Opys 2, Sprava 1561). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Ukrainian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Koмicapiaтy осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Особовi справи. Постоев Виктор Иванович (Фонд Р-2817. Опис 2, Справа 1561). Державний apхiв Сумсько! область Суми, Укра!на].

28. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Osobovi spravy. Antoshko Elena Pavlovna [Personal affairs Antoshko Elena Pavlovna] (Fond R-2817. Opys 2, Sprava 1603). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Ukrainian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Koмicapiaтy осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Особовi справи. Антошко Елена Павловна (Фонд Р-2817. Опис 2, Справа 1603). Державний apхiв Сумсько! область Суми, Укра!на].

29. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Uchebnye plany estestvennogo, fiziko-matematicheskogo, istoricheskogo fakul'tetov za 1946-1947 uch. goda [Educational plans of the natural, physical-mathematical, historical faculties for 1946-1947 academic year] (Fond R-2817. Opys 3, Sprava 15). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Russian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Koмicapiaтy осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Учебные планы естественного, физикоматематического, исторического факультетов за 1946-1947уч. года (Фонд Р-2817. Опис 3, Справа 15). Державний apхiв Сумсько! область Суми, Укра!на].

30. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Godovojfinansovyjotchetza 1946g. [Annual financial report for 1946] (Fond R-2817. Opys 3, Sprava 22). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Russian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Koмicapiaтy осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Годовой финансовый отчет за 1946 г. (Фонд Р-2817. Опис 3, Справа 22). Державний apхiв Сумсько! область Суми, Укра!на].

31. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Protokoly uchenogo soveta pedagogicheskogo instituta za 1949-1950 uchebnyjgod [Protocols of the Academic Council of the Pedagogical Institute for the 1949-1950 academic year] (Fond R-2817. Opys 3, Sprava 51). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Russian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Koмicapiaтy осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Протоколы ученого совета педагогического

института за 1949-1950учебный год (Фонд Р-2817. Опис 3, Справа 51). Державний apxiB Сумсько'! область Суми, Укра!на].

32. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Osobovispravy. YampolskyiAndrei Tatovych [Personal affairs Yampolsky Andrei Tativich] (Fond R-2817. Opys 4, Sprava 102). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Ukrainian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Комiсaрiaту освiти УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Oco6oei справи. Ямпольский Андрей Татович (Фонд Р-2817. Опис 4, Справа 102). Державний aрхiв Сумсько! область Суми, Укра!на].

33. Sumskyi instytut sotsialnoho vykhovannia Narodnoho Komisariatu osvity USRR m. Sumy

Sumskoho raionu USRR. (1930-1932). Osobovi spravy. Nazarenko Fedor Stepanovych [Personal affairs Nazarenko Fyodor Stepanovich] (Fond R-2817. Opys 4, Sprava 243). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraina (in Ukrainian)

[Сумський шститут сощального виховання Народного Комiсaрiaту осв^и УСРР м. Суми Сумського району УСРР. (1930-1932). Oco6oei справи. Назаренко Федор Степанович (Фонд Р-2817. Опис 4, Справа 243). Державний aрхiв Сумсько! область Суми, Укра!на].

34. Vojlenko, V. (Ed.). (1978). Vysshaja shkola. Sbornik osnovnyh postanovlenij, prikazov i instrukcij

[High school. Collection of basic decrees, orders and instructions] (Vol. 2). Moscow: Vysshaja shkola (in Russian)

[Войленко, В. (Ред.). (1978). Высшая школа. Сборник основных постановлений, приказов и инструкций (Ч. 2). Москва: Высшая школа].

35. Vykonavchyi komitet Romenskoi miskoi rady. (2008). Holodna pravda ustamy ochevydtsiv. Zistorii

holodomoru 1932-1933 rokiv u misti Romny i Romenskomu raioni [The hunger is true in the eyes of eyewitnesses. From the history of the Holodomor of 1932-1933 in the city of Romny and Romny district]. Sumy: Ellada-S (in Ukrainian)

[Виконавчий комггет Роменсько! мтько! ради. (2008). Голодна правда устами очевидщв. З сторйголодомору 1932-1933 ро^вуMi^i Ромни i Роменському райот. Суми: Еллада-S].

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.