CC BY
35
V. V. Terpan
FEATURES OF FORMATION OF VALUABLE ORIENTATIONS OF PRIMARY SCHOOLCHILDREN AGE IN PRIMARY SOCIALIZATION.
The article discusses the features of the dynamics of value orientations in the early school years. Features of value orientations at girls and boys ofjunior schoolchildren age are analyzed.
Key words: socialization, values, valuable orientations. УДК: 316.663.2:331.55(477)
А.З. Шайхатдшов Б.С Золотухш Г.В Ашкша
ОСОБА БЕЗ ПЕВНОГО М1СЦЯ ПРОЖИВАННЯ, ЯК ФОРМА СОЦ1АЛЬНО1
ДЕЗАДАПТАЦП.
Стаття присвячена анал1зу та визначенню поняття «особа без певного м1сця проживания» в науковт та сустльнт думц1. Розглядаеться сощальна дезадаптащя особи в умовах докор1нног змгни сустльних вгдносин в Украш та соцгальне виключення, як наслгдок та поновлюючий фактор бездомност1.
Клю^о^^ слова: бездомний, безпритульний, сощальна сфера, сощальна робота, соцгальне виключення, социальна дезадаптацгя, социальна допомога.
Лiбералiзацiя економiчних стосунюв та вщсутшсть ефективно'1' системи сощально'1' пщтримки населення сприяли розвитку такого сощального явища, як бездомшсть. В умовах фшансово-економiчноi кризи проблема «бомж1в» набувае особливо'1' актуальносп у зв'язку зi зростанням ризику розповсюдження даного сощального явища.
Бездомшсть - явище, властиве людству протягом його юнування. Але особливо широко воно розповсюджуеться в перюди рiзких докоршних змiн суспiльних вiдносин, соцiальних потрясшь i стихiйних лих: вiйн, голоду, повеней, землетруав, кризових соцiальних процеав.
У «Словнику синонiмiв украшсько'1' мови» «бездомний» трактуеться як «людина, що не мае житла, притулку» [1, с. 33]. «Словник синонiмiв» проводить паралель мiж термiнами «бездомний» i «безпритульний» («позбавлений домашнього притулку» [1, с. 33]).
Згiдно iз «Сощолопчною енциклопедiею»,безпритульнiсть мае два значення: «1) вщсутшсть у шдиввдв або амей постiйного житла, що робить неможливим ведення осiлого способу життя й повнощнне соцiальне функцiонування; 2) стшкий тривалий стан побутово'1' невлаштованостi, що не дае змоги людиш задовольнити власш потреби» [2, с. 42]. Схоже розумшня термiна «бездомнiсть» мютиться й у «Термiнологiчно-понятiйному словнику» М. Ф. Головатого [3, с. 40].
Бездомшсть трактуеться i як вщсутшсть укриття, мешкання в притулках без права на володшня ними та тд загрозою негайного виселення; i як мешкання в гуртожитках, нiчлiжках; i як мешкання в будинках, що пщлягають знесенню; i як мешкання на площi друга.
До бездомних у широкому сена змют слова можна вщнести кочовi народи. I до сьогодш нерiдко можна зустр^и групи кочiвних циган. За станом на кшець 80-х рокiв у СРСР 1'х нараховували 262 тис. чоловш. Звичайно, далеко не вс вони кочували, але частина з них вела кочовий споаб життя.
Абревiатура «БОМЖ» увшшла до нашого життя не так давно. Але це зовам не означав, що до цього часу бродяг не було. Насправдi вони юнували ще в глибокiй давниш, тiльки називалися iнакше. Тому коршня сощально'1 роботи з цieю категорieю людей (особами без певного мюця проживання) сягае часiв стародавнiх слов'ян, яким уже були вiдомi прост форми добродiйностi.
Систематичного характеру добродшшсть набувае пiсля хрещення Русi, здшсненого князем Володимиром у кiнцi Х столгття. Протягом декiлькох столiть вона здшснювалася переважно приватними особами й церквою, а з початку Х1Х столiття нею почали займатися громадсью оргашзацп. Ще при Iванi Грозному були сформульоваш ще'1 державно'1 допомоги людиш, котра мае потребу в тклуванш. Свое втiлення вони отримали тшьки за часiв Катерини II, яка завершила почини Петра I у сферi тклування. Пiсля земельно'1 реформи, проведено'1 Олександром II, питання пiклування перейшли у ведення оргашв мiсцевого самоврядування. До кiнця Х1Х столiття Украша мала не тшьки розвинену добродшшсть, але й суспшьно-державну систему необхщно'1 допомоги. Ця система склала основу в структурi сощально'1 роботи у крашах Заходу. Але в Укрш'ш соцiальна робота виникла не на початку ХХ ст., а в кшщ, через об'ективш причини. По-перше, початок розпочинало ХХ сгашття вiдмiчений пiдвищеним iнтересом до пол^ики, тому проблеми сощально'1 сфери вщсунулися на другий план. У Радянськш Укрш'ш соцiальна робота на початку минулого столбя не виникла взагал^ оскiльки добродiйнiсть завжди була об'ектом негативного з боку марксизму - офщшно'1 щеологи Радянсько'1 Украши. Друга причина полягала в тому, що Радянська держава встановила свш контроль не тшьки над економшою, полiтикою, але й над сощальною сферою. Соцiальнi завоювання народу в перюд соцiалiзму, у зв'язку з витратною мобiлiзацiйною економiкою, виявилися немщними. У 80-тi роки назрiла необхщшсть реформування само'1 сощально'1 системи та вщповщно системи соцiального забезпечення. Незважаючи на низку заходiв попереджуючого й стримуючого характеру, що приймалися укра'шською владою з метою послаблення сощальних важелiв у перiод переходу до ринково'1 лiбералiзацii, не вдалося уникнути серйозних проблем у соцiальнiй сферь Виявилася вся прихована соцiальна незахищешсть малозабезпечених прошаркiв суспiльства. В результат! негативних процесiв у економiцi, i як наслiдок - поспiшного реформування вае'1 соцiальноi системи, отримало розвиток таке явище, як бродяжництво й бездомшсть. З'явилася велика кiлькiсть людей без певного мюця проживання.
Цю проблему дослiджували вiтчизнянi та закордонш автори, серед яких В. А. Ситарiв [8], Г. М. Попович [9], Н. С. Кантонистова [11], Е. I. Холостова [13], I. Д. Зверева [14] та ш. Але до цих тр у науковш лiтературi немае чiткого визначення поняття «особа без певного мюця проживання» iз соцiологiчноi точки зору, причини та наслщки даного явища детально не вивченi.
Метою ще'1 статт1 е дослiдження такого сощального явища, як бездомнi особи без певного мюця проживання.
Завдання:
- визначення поняття «особа без певного мюця проживання» iз соцiологiчноi точки зору та з точки зору суспшьно'1 думки;
- дослщження причин, що призводять до появи оаб без певного мюця проживання та сощальш наслiдки цього процесу.
У науковш та публщистичнш лiтературi використовуються декшька термiнiв, що визначають стан людини без певного мюця проживання. Так в украшському законодавствi запроваджено термш «бездомнiсть», як соцiальне становище людини, зумовлене вщсутшстю у не'1 житлового примiщення, яке б вона могла використовувати для проживання, в якому могла б бути зареестрованою, а «безпритульшсть» - як стан людини, пов'язаний iз неможливiстю фактично проживати в жилому примщенш, на яке вона мае право [15].
Використовуючи саме таю термши, можна дуже широко говорити про проблему, беручи до уваги рiзницю термЫв, контексти та щеолопчне бачення.
Термiн «бездомний», як одновимiрний термiн, описуе потребу людини в мющ для нiчлiжки, фiзичну потребу мати притулок, не спати надвор^ не бути «нелегалом». У свою чергу, термш «безпритульний» бiльше описуе сощо-психолопчний компонент особистостi. Це визначення говорить про людину, яка, о^м вщсутносп помешкання, iснуе без можливосп зав'язати стосунки з iншими представниками сощуму, вiдповiдно, залишаеться без певних зобов'язань та прав.
Для переачного мешканця украшського мiста безпритульний - це «бомж», тобто бщна людина, яка не мае власного дому, харчуеться залишками, шде не працюе, смердить i готова до вчинення
злочинiв. Це той, кого краще не бачити, краще, коли вш проживае в шшому тдЧ'зд^ краще, коли з таким явищем не стикаешся, й краще школи не думати про те, що таким м^ би бути сам.
Необхщно також вiдмiтити, що характеристика украшського бездомного, яка спираеться тiльки на поодиною досвiди кiлькарiчноi роботи з проблематикою окремих оаб, е особливютю лише великих мiст, якi притягують до себе можливостями пошуку кращого життя, роботи чи здiйснення мрш.
Тож розглянут нами визначення категорп «бездомний» у суспiльнiй та науковш думщ наприкiнцi ХХ столiття вщображали такi основнi ознаки «бомжа»: бщна людина, що не мае власного дому, харчуеться залишками, шде не працюе, ввдрвана вщ нормальних сощальних зв'язюв.
Бездомнiсть як явище може розглядатися з рiзних позицiй. «Джерелами» стану бездомностi можуть бути:
1) психолопчш проблеми iндивiда, його ледарство та антисощальшсть;
2) проблеми сощального характеру (багато людей стали бездомними внаслщок полiтично-економiчно-культурних змiн, якi були характерш для 90-х рокiв);
3) проблеми матерiального характеру як наслщок житлових махiнацiй.
Переважна бiльшiсть оаб без постiйного мiсця проживання ночуе у пщвалах
житлових будинкiв, на горищах, теплотрасах. Ул^ку це вщбуваеться просто неба. Ввiйти до свого «помешкання» вони можуть тшьки в темряв^ а вийти - ще до св^анку, для того, щоб залишитися непомiченими для мешканцiв будинку. Але дуже часто жителi викликають мшщю або звертаються до ЖЕКу з проханням позбавити 1х таких «сусвдв». У найгiршому випадку вщбуваеться самостшна розправа. Особи, якi проживають у подiбних умовах, звичайно, не можуть дотримуватися навт елементарних вимог гшени, тому 1'х зовнiшнiй вигляд злякае будь-яку нормальну людину: брудний одяг, нестрижене волосся, неголене мюяцями обличчя, - все це викликае вщразу переачних перехожих. У поодиноких випадках хтось iз них намагаеться стежити за своею зовшшшстю, але таких меншють.
Бездомш найбiльше залежать вщ пори року, адже кшець весни, лiто та початок осеш багато з них проводять на чужих дачних дшянках, де вони можуть легко знайти харчування у виглядi овочiв i фруктiв.
У кожно! безпритульно! людини «робочий день», як правило, починаеться досить рано - о 6-7 годиш ранку, коли можна непом^но покинути мюце нiчлiжки. 1ншою причиною е той факт, що ранком люди зазвичай виносять з домiвок см^я. Таким чином, бездомш починають свш день iз обходу см^ниюв, де знаходять усе, що необхщне !'м для життя. Там вони збирають залишки 1'ж1, а також порожш пляшки та макулатуру, яку здають на приймальних пунктах за грошi або в обмш на продукти харчування. На жаргош безпритульних це звучить як «пробити трасу». Найчастiше 1х можна побачити бiля церкви, коло мюьких ринкiв, у густонаселених районах, iнодi декому з них вдаеться знайти
тимчасовий 3apo6ÏTOK, особливо весною чи восени, коли потр1бно викопати або посадити город, щось завантажити або розвантажити. Комусь вдаеться влаштуватись рiзноро6очим на 6удiвництвi, але отримуе вш набагато меншу плату, шж усi iншi ро6iтники. В цьому випадку бездомш виступають у якост майже безкоштовно'1 робочоЛ сили. Грош^ як заробляються ними, як правило, вщразу ж витрачаються на алкоголь.
Через вщсутшсть докуменпв, що посвщчують особу, деякi з них не можуть отримати сощальш виплати, наприклад, пенаю. З щеЛ ж причини бездомш часто потрапляють до приймальника - розподшьника. Родиннi зв'язки майже у вах таких людей розiрванi, а якщо родичi й е, то вони не визнають безпритульних за членiв родини й не спшкуються з ними. Тому про будь-яку допомогу з боку родичiв не може бути й мови.
Родинш вщносини серед бездомних майже вiдсутнi. Але час вщ часу в ïx середовищi виникають спонтаннi зв'язки з представниками протилежноï статi. За умови ïx тривалосп такi зв'язки iнодi набувають ознаки родини: спшьне життя, спiльнi цш, спiльне господарство на горищi або в пщвал^ розподiл о6ов'язкiв. Таю амЧ' часто можна побачити бшя смiтникiв, де вони шукають засоби для виживання. У середовищi бездомних таю вщносини сприймаються з повагою та розумшням, i самi бездомш визначають таю стосунки тими ж термшами, що й звичайш люди, - подружжя, родина, чоловiк, жшка.
Обов'язки в такiй родинi зазвичай розподшяються подi6но до звичайних родинних стосунюв: чоловiк забезпечуе захист родини та житла, за потреби шукае шший пiдвал або горище, здобувае засоби для юнування на см^никах, е лщером у вирiшеннi спшьних проблем. Жiнка допомагае чоловiковi в пошуках ï^i, веде домашне господарство: прибирае в пiдвалi або на горищ^ готуе 1'жу, до ïï о6ов'язкiв належать розподiл та ремонт знайденого на см^никах одягу.
1снуе ряд чинникiв, що сприяють втрат житла як головно'1' причини «бомжування».
Соцiально-економiчнi чинники:
- високий рiвень 6iдностi та глибоке матерiальне розшарування населення;
- зниження ролi шституту ам% тради^йноЛ культури взаемовiдносин у амЧ' як основно'1' складово'1' суспшьства;
- недосконалiсть нормативно-правово'1' бази, в т. ч. житлового законодавства, а також незаконш операцп з житлом на ринку нерухомосп;
- висока вартють житла, неможливiсть бездомними громадянами придбати чи орендувати житло;
- недостатнють сощального житла, сощальних гуртожитюв;
- вiдсутнiсть ефективно'1' системи лшування алкоголiзму, наркоманiï';
- сирiтство;
- катастрофи та нещасш випадки;
- незабезпечення, вщповщно до законодавства, житлом сир^ i громадян, що втратили службове житло.
Одночасно юнують псиxологiчнi причини, внаслщок яких громадяни втрачають житло, а саме: розлучення, конфлшти в ам'!, внутрiшнi осо6истiснi причини (свiдомий вщхщ вiд дiйсностi, залежнiсть вiд наркотиюв та алкоголю, перегляд життевих щнностей тощо).
Жодна людина не може бути стовщсотково застрахованою вiд втрати житла та перетворення на безпритульного. Цей процес протiкати повiльно та непом^но для самоï особи, яка втрачае житло або перетворюеться на бездомну внаслщок поступових психолопчних змш. Небезпечшсть цього
процесу полягае передуам у його непомiтностi в результат поеднання декiлькоx типових життевих ситуащй.
Серед «6омж1в» значну частину складають колишш ув'язненi. Тому одним iз
напрямiв соцiальноï роботи з даною категорieю населения е реабiлiтацiйна дiяльнiсть. Особливий напрям реабiлiтацiйноï дiяльностi - це вiдновлення правового й сощального положения осiб, що вщбували покарання в мiсцях позбавлення воль Ui люди, отримавши свободу, а з нею й права на самостшний устрш свого життя, нерщко не мають не тшьки житла, але й можливосп влаштуватися на роботу.
У сучасних умовах, коли спостер^аеться зрiст безробiття, колишшм ув'язненим усе складнiше вирiшити проблему працевлаштування.
Розумiючи це, деякi керiвники, переважно з сшьсь^ мiсцевостi, створюють трудовi бригади, своерiднi комуни з колишшх ув'язнених. ïм надаеться житло й можливють сiльською працею заробити собi на життя. Але таких керiвникiв-опiкунiв налiчуються одиницi.
Щею справою повинна займатися, перш за все, держава, допомагаючи тим колишшм ув'язненим, яких не чекають удома, хто потребуе психолопчних i шших форм реабiлiтацiйноï допомоги. Адже колишнш ув'язнений, не знаходячи роботи й житла, знову стае на шлях злочину або поповнюе ряди безпритульних «бомж1в».
Для останшх юнують притулки, й частина рашше затриманих може потрапити сюди. Але ж шша 1'х частина йде в кримшал.
У результат! цього, економiя кошт!в на створення спецiалiзованих реабiлiтацiйних центрiв для осiб, що вiдбули покарання в мюцях позбавлення волi, обертаеться для держави великими сощальними втратами.
У перехiдний перiод новi принципи ринково! економiки не тiльки не покращили становище бiльшостi громадян Украши, а привели ïx до розгубленост та невпевненостi в завтрашньому дш. Все це призводить до дезадаптацп особистостi, проявляеться в девiантнiй поведшщ (алкоголiзм, наркоманiя, сущид), неадекватних психолопчних станах особистосп (депресiя, гiперактивнiсть), бездомност як соцiального явища.
Економiчнi та пол^ичш реалп останнього десятилiття стали справжшм випробуванням для бiльшостi громадян незалежноï Украши. Суспiльство та держава пройшли складний шлях перебудови й переощнки матерiальних i духовних щнностей, якi протягом поколiнь виховувалися в традищях свiтосприйняття, що пропонувало шше вiдношення до багатьох категорiй морал^ iнодi - прямо протилежне.
Це не могло не вщбитися на сощальному та матерiальному становищi громадян: у суспiльствi з'явились новi класи та прошарки населення, якi до цього були маловщомими. Суспiльна думка та законодавча база молодоï украïнськоï держави виявились неготовими до таких змш, i тому негативнi явища перебудови почали збшьшуватися й стали пом^ними в повсякденному життi.
На сьогодшшнш день уже нiкого не дивуе сощальна незахищенiсть пенсiонерiв, швалвдв, багатодiтних родин. Майже нормою стали безпритульш та жебраки, якi хворать iнфекцiйними хворобами, живуть i вмирають просто в тдвалах та пщ^здах, а це вже досить виразна характеристика сощального стану суспшьства.
У сьогодшшшх умовах у якостi об'ективних чинниюв зростання кiлькостi бездомних можна назвати:
- розпад СРСР, нестабшьшсть у взаемовщносинах iз заново заснованими державами;
- мiжнацiональнi сутички (м^ращю бiженцiв з iнших держав в Украшу);
- трансформацшш процеси в Украшу
- змiни форм власносп;
зниження рiвня прибутку внаслiдок економiчних перетворень;
- скорочення робочих мюць, зрiст безробiття;
- втрату орiентацiï в ринкових взаемовiдносинах;
- змшу системи моральних цiнностей (байдуж1сть, бездушшсть до iнших людей,
презирство до слабких та немiчниx).
1нститут соцiальноï допомоги не м^ одразу нормально функцiонувати в межах незалежноï Украши. З'явилися новi соцiальнi проблеми та явища, яких не було або яю були непом^ними ранiше.
Економiчнi змiни, яю вiд6увалися в державi протягом останшх десятилiть, мали значний вплив на економiчне та соцiальне становище громадян Украши. Внаслiдок негативних змiн у деяких структурах нашого суспiльства найбшьш незаxищенi верстви населення вiдчули рiзке погiршення свого соцiального статусу. Багато з тих, хто проживав у гуртожитках пщприемств, опинились на вулищ внаслщок лшвщацл пiдприемств, змiни ними форм власносп або скорочення персоналу. Т ж, хто мали власне житло, потрапили у ситуащю неспроможносп оплати за нього й були змушеш продати квартиру або змшити ïï на менш оплачувану.
Держава припинила надавати безкоштовне житло громадянам, унаслiдок чого багато людей залишилось без даху над головою та без можливост його отримання.
Шаразi не можливо сказати, що сучасне економiчне становище держави сприяе зменшенню процесу втрати житла ïï громадянами. Економiчний чинник i дос залишаеться дуже важливим.
Отже, сукупшсть соцiально-економiчниx, полiтичниx i псиxологiчниx факторiв у сучаснiй Укршш сприяють дезадаптацп певних осi6, що призводить до такого явища, як бездомшсть.
Дезадаптащя - це психолопчний стан, який виникае внаслщок невщповщносп соцiологiчного або псиxофiзiологiчного стану особи вимогам новоï соцiальноï ситуацп. Розрiзняють патогенну, психолопчну та соцiальну дезадаптацп.
Соцiальна дезадаптащя - це виражена в порушенш норм моралi й права, в асощальних формах поведiнки деформацiя системи внутрiшньоï регуляцп референтних i щншсних орiентацiй, соцiальниx установок, чи яке-небудь порушення адаптацп до постiйно змшюваних умов зовнiшнього або внутрiшнього середовища [11, с. 112].
У свош сутносп соцiальна дезадаптацiя являе собою порушення процесу сощального розвитку, в якому, залежно вщ ступеня й глибини змш, можна видшити двi моделi соцiальноï дезадаптацп: внутрiшню й зовшшню.
Виходячи з цiеï модел^ соцiальна дезадаптацiя з боку внутршнього критерiю - це наявнiсть конфл^тноЛ ситуацй всерединi самоï особи; за зовшшшм критерiем - це невщповщальшсть поведiнки особи вимогам середовища.
Головним чинником бездомносп як соцiального явища е також сощальне виключення.
Пiд «сощальним виключенням» розумiемо, в першу чергу, неможливють для особи, або групи оаб, жити так, як живе переважна бшьшють членiв певного суспшьства. Шайчастiше соцiальне виключення розумiють як часткове або повне вилучення шдивща чи соцiальниx груп iз соцiальноï структури суспiльства й суспiльниx процеав, створення умов, якi не дозволяють цьому шдивщу чи групам ввдгравати в суспiльствi значущу роль.
При цьому було 6 помилкою вважати, що до сощально виключених належать тшьки представники так званих найнижчих щаблiв суспiльства. Соцiально виключеними слщ визнавати всix тих, чие життя визначаеться ступенем байдужос^ та жорстюстю контролю з боку iншиx груп суспшьства, а не особистим вибором. Шеобхщш блага для цiеï групи формуються за залишковим принципом, а штереси враховуються лише в тому випадку, коли ïx подальше ^норування загрожуе юнуванню
суспiльства.
Причинами сощального виключення можуть бути:
- низький рiвень споживання та доходу шдиввдв чи груп;
- обмежений доступ до суспшьних механiзмiв пiдвищення добробуту;
- переважно пасивний тип взаемодп особи з суспшьством;
- неприйняття дiючих у суспiльствi норм, правил, цiнностей, що регулюють взаемостосунки мiж людьми, мiж особою та суспiльством у цшому;
- свiдоме рiшення розiрвати стосунки з суспшьством.
Проблема сощального виключення набула особливого значення в сощологп та практищ соцiальноï роботи у 80-90-ii роки минулого столiття.
Сощальне виключення у 80-тi роки пов'язувалося в основному з ростом безроб^я й можливютю забезпечених громадян опинитись у ролi виключених («нових бщних») iз соцiальних процесiв. У 90-iï роки поняття «соцiальне виключення» пов'язуеться не стшьки з вiдтворенням бщносп (нерiвностi), скiльки з розривом сощальних зв'язюв i кризою iдентичностi. Так Е. I. Холостовою сощальне виключення визначаеться як результат послаблення сощальних зв'язюв, що в дшсносп узаконюе нерiвну спроможнiсть iндивiдiв пристосовуватися до умов, яю швидко змiнюються [13, с. 318]. Як правило, серед оаб, що втратили житло, «бомжами» стають ri, хто самостшно неспроможний влаштувати свое життя. Вони потребують комплекснох програми допомоги, яка базуеться на економiчних, педагогiчних, психологiчних, сощальних тдходах та передбачае процес i результат вщновлення iндивiдом свого сощального досвщу. Висновки
1. Пiд термшом «бомж» чи «особа без певного мюця проживання» слiд розумiти представника сощального «дна»: особу бездомну, злиденну, сощально незахищену.
2. Сукупшсть соцiально-економiчних, полiтичних i психологiчних факторiв сучасного украшського суспшьства сприяють появi такого сощального явища, як бездомшсть. Джерелом поповнення бездомних стають безробiтнi, жертви насильницьких вщносин у ам':1, особи, що звшьнилися з мiст позбавлення вол^ вихiдцi з дитячих будинюв та психiчних лiкарень, дiти-втiкачi, бiженцi, особи, якi страждають вiд алкогольноï та наркотичноï залежностi, психiчних захворювань.
3. Бездомшсть, як правило, стае чинником жебракування, поступового розриву амейних, мiжособистiсних, а далi - суспшьних зв'язюв, призводить до соцiального виключення, що, з одного боку, е наслщком бездомносп, а з шшого - ïï поновлюючим фактором.
Список використано'1 л1тератури
1. Словник синонiмiв украïнськоï мови : [в 2-х т]. / [А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. I. Головащук та ш.]. - К. : Наукова думка, 2001. - Т. 1. - 2001. - 1040 с.
2. Сощолопчна енциклопедiя / [ред. кол. Астахова В. I. та ш. ; упоряд. В. Г. Городяненко]. - К. : Академ. видав., 2008. - 456 с.
3. Головатий М. С. Сощальна пол^ика i сощальна робота : Термшол.-понятшн. словник / М. Ф. Головатий, М. Б. Панасюк. - К. : МАУП, 2005. - 560 с.
4. Сощальна педагопка : мала енциклопедiя / [за заг. ред. проф. I. А. Зверевоï]. - К. : Центр учбовоï лператури, 2008. - 336 с.
5. Большой толковый социологический словарь (Collins) : [в 2 т. ; пер. с англ.]. - М. : Вече, АСТ, 1999. - Т. 1. - 1999. - 544 с.
6. Словарь по социальной педагогике : учеб. пособие [для студ. высш. учеб. заведений] / [авт.-сост. Л. В. Мардахаев]. - М. :Издательский центр «Академия», 2002. - 368 с.
7. Словарь-справочник по социальной работе / [ред. Е. И. Холостова]. - М. : Юристь, 1997. - 385 с.
8. История социальной работы : учебное пособие [для студ. высших учеб. заведений] / [ред. В. А. Ситаров]. - М. :Издательский центр «Академия», 2000. - 280 с.
9. 9. Попович Г. М. Iнституалiзацiя сощально'1' роботи в Украши. : [монографiя] / Г. М. Попович. - Ужгород : Гражда, 2003. - 184 с.
10. Социальная работа: учебное пособие / [ред. В. И. Курбатов]. - Ростов н/Д. : Феникс, 2003. - 327 с.
11. Кантонистова Н. С. Социальная реабилитация дезадаптационных детей и подростков в специализованом учреждении / Н. С. Кантонистова, М. М. Плоткина. - М. : НИИ семьи, 1996. - 197 с.
12. Технологии социальной работы в различных сферах жизнедеятельности : учеб. пособие / [ред. П. Д. Павленко]. - [2-е изд., перераб. и доп.]. - М. : «Дашков и К», 2006. - 596 с.
13. Холостова Е. И. Социальная работа : [учебное пособие] / Евдокия Ивановна Холостова. - М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2004. - 692 с.
14. Сощальна робота в Укршш : [навч. поаб.] / [I. Д. Зверева, О. Д. Безпалько, С. Я. Харченко та ш.]. - К. : Центр навчально'1' л^ератури, 2004. - 256 с.
15. Про основи сощального захисту бездомних громадян та безпритульних д^ей [Електронний ресурс] // Закон Украши. - 2005. - № 26. - (Офщшний сайт Верховно'1' Ради Украши. - Режим доступу : http:zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
Стаття надшшла до редакцп 9.11.2014
А. Shaihatdinov, B. Zolotukhin, G. Anikina
PERSON HOMELESS AS A FORM OF SOCIAL EXCLUSION
The paper deals with analysis of the notion «a persons without fixed place of living». It describes social disadaptation of a person under conditions of fundamental changes in social relations as well as a factor increasing homelessness.
Key words: homeless, social sphere, social work, social exception, social disadaptation, institute for social assistance.
УДК 316.74:378 ¡.В.Шапошникова
ФУНКЦП ОСВ1ТИ ЯК СОЩАЛЬНОГО 1НСТИТУТУ
У статтiрозглядаються функцп освти як сощального тституту. Звернено увагу на те, що за структурно-функщоналюького тдходу сощальний тститут освти розглядають як один iз структурних елементiв сощально'г системи, що виконуе разом з iнститутами Ым'г, релтг, арми функщю вiдтворення сощального зразка. Висловлено думку, що за iнституцiональною теорiею, сощальний iнститут освти характеризуешься чтким розподшом функщй, прав i обов'язшв учасниюв сощально'г взаемоди, зокрема викладачiв, сшуденшiв, адмтстрацИ вищого навчального закладу.
Автор зазначае, що за логтою структуралкького консшрукшивiзму П. Бурдье, «педагогiчна праця» вiдшворюе об'ективт структури Институт освти, зокрема), будучи при цьому продуктом цих структур за допомогою габтусу. Сам габтус е практикою, що породжуе принцип, який вiдшворюе об'ективт структури. Тобто iндивiдуальнi педагогiчнi й сощальт практики в сисшемi освти, що породжуються габтусами iндивiдiв, вiдшворююшь об'ективт структури системи освти. Назван функцп сощального тституту освти : функщя навчання, забезпечення передачi культурного капталу певног формаци, функщя
