CC BY
28
4. Миркин Б.М. Антропогенная динамика растительности / Б.М. Миркин // Итоги науки и техники. - Сер.: Ботаника. - М. : Изд-во ВИНИТИ, 1987. - С. 139-232.
5. Соломаха В.А. Синантропна рослиншсть Укра1ни / В.А. Соломаха, О.В. Костильов, Ю.Р. Шеляг-Сосонко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 252 с.
6. Лаптев О.О. Еколопчна ошташзащя бюгеоценотичного покриву в сучасному урбо-ландшафтi / О.О. Лаптев. - К. : Вид-во Укр. екол. акад. наук, 1998. - 208 с.
7. Rothstein H. Ökologischer Landschaftsbau / H. Rothstein. - Stuttgart : Ulmer, 1995. -
266 s.
8. Кучерявий В.П. Загальна еколопя / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2010. -
498 с.
9. Ellenberg H. Vegetation Mitteleuropas mit den Alpen / H. Walter // Einführung in die Phytologie. - Stuttgart : Ulmer, 1963. - Bd. 4, Teil. 2. - 943 s.
10. Голубец М.А. Классификация растительности Украинских Карпат / М.А. Голубец, К. А. Малиновский // Проблемы ботаники. - 1969. - № 11. - С. 237-254.
11. Кучерявий В.П. Фгшмелюращя / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2004. -
360 с.
12. Dierschke H. Pflanzensoziologie: Grundlagen und Methoden / H. Dierschke. - Stuttgart : Ulmer, 1994. - 683 S.
13. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорация / В.А. Кучерявый. - Ч.
I. Урбоэкология. - М. : НТ "Информация", 1991. - 357 с.
14. Кучерявый В.А. Зеленая зона города / В.А. Кучерявый. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 247 с.
15. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорация / В.А. Кучерявый. - Ч.
II. Фитомелиорация. - М. : НТ "Информация", 1991. - 288 с.
Кучерявый В.П., Данилик И.М., Данилик Р.М., Скробала В.М., Пар-хуць Л.В. Урбанизация растительного покрова карпатського села Бусо-виско (Средние Бескиды)
Приведены результаты экологического анализа растительного покрова с. Бусо-виско (Львовская обл.) верховья бассейна реки Днестр. Установлены степени геме-робии растительного покрова с. Бусовиско. Определены главные экологические факторы, которые влияют на процессы формирования и дифференциации растительного покрова.
Ключевые слова: ландшафт, растительный покров, степени гемеробии, урбанизация, с. Бусовиско, р. Днестр.
Kucheraviy V.P., Danylyk I.M., Danylyk R.M., Skrobala V.M., Parhuts L.V. Urbanization of vegetational cover in Busovysko Carpathian village (Middle Beskyds)
Results of the ecological analysis of vegetational cover of Upper-Dnister Basin in Busovysko village, Lviv province are presented. The degrees of vegetational cover geme-roby of village Busovysko are determined. Main ecological factors that influence the processes of formation and differentiation of vegetational cover are defined.
Keywords: landscape, vegetational cover,, urbanization, Busovysko village, Dnister, degrees of gemeroby.
УДК 630*504 Проф. 1.Ф. Калуцький, д-р с.-г. наук -
Прикарпатський НУ м Василя Стефаника
Л1С1ВНИЧО-ЕКОЛОГ1ЧНА СУТЬ В1ТРОВАЛ1В ТА МЕТОДОЛОГ1Я II П1ЗНАННЯ
Проаналiзовано в юторичному аспект випадки значних вiтровалiв люу, що тра-пилися в регюш Украшських Карпат та шших крашах Захщно! Свропи. Вггровали позначаються негативно не тшьки на продукцп люу, але i на сусшльнш функци люу.
Сформульовано концепщю необхщност оргашзаци лiсогосподарського виробництва з урахуванням наявностi неупорядкованого i незалежного вщ людини природно-кл> матичного i лiсiвничо-бiологiчного явища - вiтровалiв люу. Виходячи з ще! концепций запропоновано проведення науково обгрунтованого районування регiону за озна-ками ступеня вiтровалонебезпечностi та особливостей природи !х виникнення i вияву.
Ключовi слова: впровали лiсу, стихшне явище, районування за в^ровалонебез-печнiстю.
Збитки, яких зазнае лю через атмосферш чинники, мають довгу юто-рто, таку довгу, як юнуе лю. В наших кшматичних умовах головними нега-тивними атмосферним чинниками е впер 1 сшг. Близько 200 роюв тому через виникнення дефщиту деревини у Сврош, зокрема 1 в Карпатах, було застосо-вано вирощування монокультур смереки на значних площах, яю, на вщмшу вщ листяних та змшаних деревосташв, тддаються бшьшому впливу цих не-гативних атмосферних фактор1в. Розм1ри 1 частота шкоди, яко! завдають вп-ровали люу, е значними.
Впровали вщбувалися в Карпатах 1 в попередш столитя, так С.М. Пе-рехрест описуе вггровали 1868-1869 рр., коли вони охопили площу л1с1в бшь-ше шж 10,5 тис. га з об'емом повалено! деревини понад 3700 тис. м3, вггровал 1885 р. займав площу 1,1 тис. га 1 було повалено 151 тис. м3 деревини. Нас-тупна хвиля катастроф1чних впровал!в (в Укра!нських Карпатах) зафжсована в перюд 1956-1960 1 1964 роюв. За цей час вони охопили 519,6 тис. га люу 1 пошкодили 21307 тис. м3 деревини. Внаслщок вггровал1в яю пройшли протя-гом 1990-1993 рр. в Укра!нських Карпатах, тшьки на територп л1с1в 1вано-Франювсько! област було повалено бшьше шж 5 млн м3 деревини [1].
Але така ситуащя е характерною не тшьки для Укра!нських Карпат, аналопчна ситуащя 1 в люах шших кра!н Свропи. Наприклад, в Польщ1 на початку 70-х роюв шкода, завдана впром, досягала 40 млн м3. В Швшчно-За-хщнш Сврот у листопад! 1972 р. ураган, який був названий ураганом столп-тя, винищив приблизно 25 млн м3 деревини. У лютому 1 березт 1990 р. пройшла хвиля ще двох урагашв, шкода вщ яких перевищила у деюлька раз1в попередт. У Чехи було знищено близько 120 млн м3 деревини. На початку 1999 р. з великою силою пронюся по Захщнш Сврот черговий ураган (максимальна швидюсть впру перевищувала 200 км/год), який був причиною шкоди, яка досягла 200 млн м3 (Францп - 140 млн м3, Шмеччиш - 40 млн м3, Швейцара - 15 млн м3). Скандинав1я не е винятком щодо збитюв вщ впрова-л1в. Наприклад, люи Двденно! Швеци також в останш десятилптя були пош-коджет внаслщок впровал!в. У 1969 р. втрати досягли 30 млн м3, а останнш значно! сили ураган, який пронюся 12 шчня 2005 р., завдав шкоди на 60 млн м3, цей впровал був названий державною катастрофою [6].
Хоча ми концентруемо свою увагу тшьки на втратах деревини (вщ по-валених 1 пошкоджених дерев), але насправд! шкода, запод1яна люу впром, е набагато бшьшою. Вона позначаеться негативно не тшьки на продукцп люу, але 1 на суспшьнш функцп люу. Пщ час впровалу пошкоджуеться коршня у велико! юлькосп дерев ! тому по границ! впровалу в наступн! роки прояв-ляеться штенсивне всихання дерев, пщвищуеться юльюсть паразипв ! шфек-цш, яю швидко розмножуються пошкоджуючи ! здоров! насадження. На го-
ловнi атмосферш фактори, такi як вiтер i сшг, дiяльнiсть лiсiвникiв не мае впливу, але вони можуть впливати на шдвищення потенцiалу стiйкостi дере-востанiв. 1снуе багато способiв щодо стабЫзацп вiтростiйкостi люу, але для виявлення 1х необхщно, достатньо добре вивчити природу цих явищ.
Вивчення вiтровалiв лiсу як природного стихшного лиха базуеться на визнаннi як першопричинних основних вiтровалотвiрних факторiв фiзико-ге-ографiчноl природи в 1х макрометеоролопчному виявi. Вияв будь-якого ви-ровалу вiдбуваеться пiсля створення певно1 в^овалонебезпечно! ситуаци, як i 11 подальший екстремальний розвиток. Ступiнь вiтровалонебезпечностi си-туацп зумовлюеться комплексом абiотичних i бiотичних факторiв середови-ща. Провщними серед абiотичних факторiв е вировий режим, характер випа-дання i кiлькiсть атмосферних опадiв.
У груш бютичних факторiв, що зумовлюють вировалонебезпечнють ситуаци, провiдне мiсце займають особливосп лiсiвничо-таксацiйних аспек-тiв деревостанiв, як е похiдними вiд rрунтово-клiматичних умов i формують-ся в певному природно-iсторичному аспектi пiд впливом потужно! антропоп-респ. Кожний конкретний випадок впровалу, поруч i в поеднаш з абютични-ми факторами, зумовлюе лiсiвничо-бiологiчний стан вщповщно! люопокрито! площi або даного окремого деревостану [2].
Отже, в штегрованш методологи вивчення вiтровалiв лiсу повиннi бути принципи i методики визначення рiвня вiтровалонебезпечностi ситуаци, що формуеться абiотичними факторами, тобто характером впрового режиму, атмосферних опадiв i групою факторiв бютично! природи, серед яких провщ-ними е лiсiвничо-таксацiйнi компоненти ще! люорослинно! асощаци.
Формування штормових ситуацiй, якi супроводжуються сильними вирами та iнтенсивними опадами, е характерною особливютю природи Карпат. Штормовi ситуаци повторюються систематично, але конкретний час !х ви-никнення не може бути передбачений внаслщок того, що атмосферш явища i залежш вiд них погоднi умови шдпорядковаш закону випадковостi. Тому мiж попередшми i наступними штормовими ситуацiями проходить певний перюд часу спокiйного стану погодних умов.
Пдрометеоролопчш характеристики цих перiодiв зумовлюють загаль-ну характеристику ктмату цього регiону. Клiмат, який сформувався в кшце-вому результат^ забезпечуе певнi умови для стабЫзаци рослинних асоцiацiй, 1х бюлопчно! стшкосп та тривалостi iснування. Вiдповiдна бюлопчна стiйкiсть лiсорослинних асоцiацiй забезпечуе !х протидiю руйнiвним iмпуль-сам впровалонебезпечних колiзiй. Коли максимальний рiвень руйшвних сил бiльший, нiж сили, що забезпечують бюлопчну стiйкiсть лiсових угруповань, вiдбуваються вiтровали i вiтроломи.
Впровали можуть вiдбутися лише тодi, коли дерева у деревостанах мають вщповщну висоту. Тому впровали бшьше загрожують старшим i ви-сокобонiтетним деревостанам. Таке становище зумовлюе те, що сучасний максимальний вияв руйшвних факторiв не спричинюе повно! загибелi лiсiв у тому розумшш, що вони завжди залишаються життездатними, досягають вь ку плодоношення, забезпечують засiвання зайнято! площ1 У майбутньому
цей процес повторюеться. Впровальна ситуацiя пiсля того, як деревостан до-сягне висоти, необхiдноï для забезпечення тиску впрового потоку на крону дерев на рiвнi 17 кг / м2, спричинюе вивал дерев i знищення материнського лiсу. Пiсля цього молоде природне поновлення в цих кшматичних умовах за-безпечуе вiдновлення люу.
Природi лiсу в клiматичних умовах з наявнютю перiодично виника-ючих вiтровальних ситуацiй притаманний вiдповiдний алгоритм, кшцевим наслiдком якого е стабшьнють iснування лiсових угруповань в орографiчних, едафiчних i клiматичних умовах карпатських пр. Цей алгоритм можливий та-кож i тому, що впровалом не знищуються абсолютно всi дерева материнського люу. Частина ïх в природних умовах залишаеться не пошкодженою i пiсля припинення впровального процесу плодоносить i засiюе площу, де вщбувся вiтровал. У цей юторичний перiод у природний процес цикшчносп iснування i вiдтворення карпатських лiсiв активно втручаеться людина. Люогосподарсь-ка дiяльнiсть потребуе негайноï розробки вiтровалiв, вивезення з територiï повалених дерев i дерев, не пошкоджених вiтровалом. Наслiдком цього е знищення молодого поновлення, руйнування Грунту, порушення природного Грунтотворного процесу [4].
Наведена вище схема алгоритму юнування лiсiв у клiматичних умовах з перюдичним виникненням вiтровалонебезпечних ситуацiй, коли руйну-ючим фактором е природний вщпад дерев пiсля досягнення ними вщповщно-го вiку. Цей процес природного вщпаду не мае катастрофiчного вияву тому, що господарська дiяльнiсть у виглядi рiзного роду рубань запоб^ае масовому вiдпаду дерев. 1снування iдентичних алгоритмiв розвитку й юнування люо-вих асоцiацiй в умовах вщсутносл вiтровалонебезпечних ситуацiй i в умовах систематичного вияву ïх дае можливють сформулювати концепцiю про те, що виникнення впровалонебезпечних ситуацiй та ïх вплив на лiсовi наса-дження е цiлком природним явищем, яке не загрожуе знищенню люових асо-цiацiй в цих умовах, так само, як не загрожуе ïм процес природного вщпаду дерев у деревосташ внаслiдок ïх фiзiологiчного стану.
Ця концепцiя зумовлюе необхщнють органiзацiï лiсогосподарського виробництва з урахуванням наявносп неупорядкованого i незалежного вщ людини природно-клiматичного i лiсiвничо-бiологiчного явища - вiтровалiв лiсу. Для цього необхщно бiльш досконало вивчити природу вiтровалiв. Вра-ховуючи те, що орографiчнi, мезоклiматичнi, Грунтовi та iншi фактори, що формують вiтровалонебезпечнi ситуацп, не е однорiдними на всш територiï регiону, однiею з умов вдосконалення господарськоï дiяльностi е проведення науково обгрунтованого районування регiону за ознаками ступеня впровало-небезпечностi i особливостей природи ïх виникнення i вияву [5].
Виходячи з цього, тд районуванням територiï Карпат за ознакою вгт-ровалонебезпечностi треба розумгга науково обгрунтоване визначення окре-мих райошв регiону, однотипних за ступенем впровалонебезпечносп, з метою розроблення i впровадження однакових технологш i систем ведення ль сового господарства в межах територш визначених райошв.
Однiею з найбшьш важливих умов пiд час проведення районування е визначення факторiв, якi будуть покладенi в основу районування. Щд час обгрунтування цих факторiв повиннi бути врахованi таю умови. Кшьюсть факторiв районування повинна бути незначною - вщ одного до трьох. За бшьшо! !х кiлькостi виникають труднощi у визначеш чiтких меж того чи ш-шого району. Це зумовлюеться тим, що в такому випадку збшьшуеться юль-кiсть можливих комбiнацiй факторiв, що зумовлюють оцiнку вировалонебез-печност та створюють вiдповiдну невизначенiсть границь районiв. Фактори, якi обирають за основу районування, повинш задовольняти таю умови: вони не можуть бути похщними вщ iнших факторiв i повиннi входити в групу фак-торiв, вiдсутнiсть яких виключае можливють вияву вiтровалiв. Крiм цього, фактори, що використовуються як основа районування, повинш бути стабшь-ними елементами у фiзико-географiчному комплекс територп, для яко! про-водять районування.
Наведений вище анатз показуе, що однаковий стушнь впровалоне-безпечностi може виникнути пiд впливом факторiв, рiзних за характером по-ходження: напрямок вiтру, експозицiя схилу, крутизна схилу тощо. Тому тд час визначення системи ведення люового господарства повинен бути врахо-ваний весь комплекс впровалонебезпечних факторiв у рiзноманiтностi спе-цифiки !х ди. Районування за ступенем вiтровалонебезпечностi дае змогу щ-леспрямованого визначення основних принцитв i положень системи люогос-подарсько! дiяльностi та окремих елеменпв цих систем: створення лiсових культур, (пiдбiр порiд i сортiв та укоршення !х), рубання догляду (штенсив-нiсть, термiн проведення та технолопя виконання), головнi рубання (розмiр люосж, напрямок рубання, спосiб i термш примикання, сприяння природному поновленню, технолопя !х виконання) тощо.
Л1тература
1. Калуцький 1.Ф. Впровали на швшчно-схщному макросхил1 в Укра!нських Карпатах : монография / 1.Ф. Калуцький. - Льв1в : Компашя "Манускрипт", 1998. - 208 с.
2. Калшш М.1. Впровали в прських та передггрських регюнах Укра!нських Карпат : мо-нограф1я / М.1. Калшш, 1.Ф. Калуцький, А.П. 1ванюк. - Льв1в : Компашя "Манускрипт", 1998. - 208 с.
3. Калуцький 1.Ф. Нова концепщя визначення еколого-економ1чного значення впрова-л1в // Пращ Наукового товариства ¡м. Шевченка : зб. наук. праць. - Сер.: Еколопчний зб1рник / 1.Ф. Калуцький. - Льв1в, 1999. - Т. 3. - С. 132-145.
4. Калуцький 1.Ф. Вплив макроатмосферних явищ на впровальнють люу // Люовий 1 мисливський журнал / 1.Ф. Калуцький. - К., 1999. - № 2-3. - С. 22.
5. Калуцький 1.Ф. Особливосп впливу висоти мюцевосп н.р.м. на формування впрова-л1в люу "Зелеш Карпати" / 1.Ф. Калуцький. - Рах1в, 2001. - № 2. - С. 64-65.
6. Калуцький 1.Ф. Збереження стабшьносп сучасного еколопчного стану люових еко-систем. Проблеми 1 перспективи / 1.Ф. Калуцький // Галицька академ1я : науков1 вютг - 1вано-Франгавськ, 2004. - С. 129-138.
Калуцкий И.Ф. Лесоводственно-экологическая сущность ветровалов и методология их познания
Проанализированы в историческом аспекте случаи значительных ветровалов леса, которые имели место в регионе Украинских Карпат и других странах Западной Европы. Ветровалы не только влияют на продукцию леса, но и на общественные функции леса. Сформулирована концепция необходимости организации лесного
производства с учетом наличия неупорядоченного и независящего от человека природно-климатического и лесоводственно-биологического явления - ветровалов леса. Исходя из данной концепции, предложено проведение научно обоснованного районирования региона по степени ветровалоопасности и особенностям природы их возникновения и выявления.
Ключевые слова: ветровалы леса, стихийные явления, районирование по ветро-валоопасности.
Kalutsky I.F. Forestry-ecological sense of deadfalls and methodology of its knowledge
The cases of considerable forest deadfalls which have taken place in the Ukrainian Carpathians and other countries of the Western Europe are analyzed in the historical aspect. Deadfalls are negatively reflected not just on forest production, but on the social forest function. The concept of necessity of forestry production organization is formulated. With the consideration of disordered and independent from a human being natural-climate and forestry-biological phenomenon availability - it's forest deadfall. Due to the given concept the carrying out of scientific based region zoning along with the signs of deadfall danger degree and nature peculiarities of its rising and disclosure.
Keywords: forest deadfall, natural disaster, zoning due to the deadfall danger.
УДК 502.757+581.52 Проф. П.С. Гнат1в, д-р б1ол. наук - Льв1вський НАУ;
проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв
УРБАШЗАЦШШ ПРОЦЕСИ: СУТЬ ЯВИЩА I НАСЛ1ДКИ ДЛЯ Г1РСЬКИХ ЛАШДШАФТ1В ЛЬВ1ВЩИШИ
Проаналiзовано шдходи до трактування урбашзаци i сучасш тенденци и роз-витку. Розкрито взаемозв'язки трансформацшних, еколопчних i сощальних процешв на прикладi прсько! частини Львiвщини.
Ключовг слова: урбашзащя, руралiзацiя, екосистема, природне довкшля.
Вступ. Урбашзацшш процеси у свт лежать у площиш наукового 1 практичного защкавлення у зв'язку з 1хшм масштабним 1 глибоким впливом на стан довкшля 1 природних ресуршв планети [13, 8, 9]. Урбашзащя е прь оритетним напрямом цивЫзацшного розвитку - сталого, екобезпечного, ре-сурсозбалансованого. Явище урбашзаци - системне.
Системою у нашому трактуванш [1] е цЫсна множина природно або штучно взаемопов'язаних елеменпв, яка у взаемодп з навколишшм середови-щем поводиться як особлива (емерджентна) еднють, е елементом у систем! вищого порядку, а елементи системи своею чергою е системами нижчого р1в-ня. Системний шдхщ полягае в тому, що будь-який малий чи великий, склад-ний чи простий об'ект потр1бно розглядати як вщносно самостшну, стшку систему з1 сво1ми особливостями складу, оргашзаци, функцюнування та ево-люци в оточенш шших систем, яю формують 11 зовшшне середовище та впливають на внутршне [1].
Аналiз дослiджень та виклад основного матерiалу. Виникаючи як первюш елементарш геосощальш явища, перш1 урбашстичш утвори -стшбища прадавшх людей, поселення, згодом хутори й села, еволюцшно формувалися як самодостатш в сощально-економ1чному плаш шмейш, ро-динш або племшш територ1альш системи. Вони могли довол1 тривал1 перь
