CC BY
21
j Mechanisms
Regulatory Mechanisms
in Biosystems
ISSN 2519-8521 (Print) ISSN 2520-2588 (Online) Regul. Mech. Biosyst., 8(3), 356-362 doi: 10.15421/021755
Bile lipids in rats under chronic social stress
A. M. Liashevych, I. I. Tubaltseva, Y. M. Reshetnik, O. V. Bondarenko, S. P. Veselsky, M. Y. Makarchuk
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
Article info
Received 02.07.2017 Received in revised form
11.08.2017 Accepted 13.08.2017
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Glushkova Str., 2, Kyiv, 03022, Ukraine. Tel.: +38-063-050-22-30. E-mail:
lam88leona2@gmail.com
Liashevych, A. M., Tubaltseva, 1.1., Reshetnik, Y. M., Bondarenko, O. V., Veselsky, S. P., & Makarchuk, M. Y. (2017). Bile lipids in rats under chronic social stress. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(3), 356-362. doi: 10.15421/021755
Our experiments studied changes in lipid compound of bile of non-purebred male rats under the condition of social stress while the preparation "Korvitin" was used against the stress. Using the method of thin-layer chromatography, we determined the concentrations of phospholipids, cholesterol and its esters, free fatty acids and triglycerides in the animals' bile, which was obtained through vivesection a day and a month after the rats were first subjected to chronic social stress (model of social defeat), and also in the bile of the animals which were treated intragastrically with "Korvitin" against the stress (1 mg/kg, 7 days). In the bile of the male rats which experienced chronic social stress the concentration of free cholesterol decreased and the content of its esters increased both immediately after the initiation of stress and after a month of exposure to stress. The concentration of free fatty acids in the bile decreased after modeling chronic social stress, but increased in liver secretion, taken a month after the animals had first experienced stress. In the bile of male rats immediately after the procedure of exposing the animals to stress, the content of phospholipids decreased. Using "Korvitin" during the modeling of social stress caused decrease in the content of phospholipids in the rats' bile and caused significant increase in the concentration of free fatty acids, triglycerides and cholesterol esters in the liver secretion. The study found significant changes in the concentration of lipids in the bile and in their distribution in the organism of male rats under the conditions of experimentally induced chronic stress. The effect of stress on the bile of rats requires further study for determining its pathogenic role.
Keywords: liver; bile cholesterol; bile phospholipids; bile fat acids; bile triglycerides; Korvitin; social defeat
Лшщи жовчi самщв щурiв в умовах хрошчного сощального стресу
А. М. Ляшевич, I. I. Тубальцева, С. М. Решетник, С. П. Весельський, О. В. Бондаренко, М. Ю. Макарчук
Кшвсъкий нацюналъний утверситет Шеш Тараса Шевченка, Кшв, Украша
В експериментах на безпородних самцях щурiв до^джено з]шни лшдного складу жовчi за хрошчного социального стресу та застосування корвггину за цих умов. Методом тонкошарово! хроматографй визначено концентраци фосфолшщв, холестролу та його етерiв, вшьних жирних кислот i триглiцеридiв у жовч^ зiбранiй у гострих дослвдах через добу та через мюяць тсля того, як щурi зазнали хротчного сощального стресу (у моделi сощально! поразки), а також у тварин, яю у процеш стресування отримували штрагастрально корвгтин (1 мг/кг, 7 дiб). У жовчi самщв щурiв, яю зазнали експериментального хрошчного сощального стресу, знижувалася концентращя вшьного холестеролу та збшьшувався вмют його етерiв як одразу тсля завершення стресування, так i через мюяць тсля нього. Концентраци вшьних жирних кислот у жовчi знижувалася тсля завершення моделювання хрошчного сощального стресу, але зростала у печшковому секрета, зiбраному через мюяць по тому як тварини зазнали стресового впливу. У жовчi самщв щурiв одразу тсля завершення процедури стресування знижувався вмют фосфолшщв. Застосування корвггану тд час моделювання сощального стресу у щурiв запобшало зниженню вмюту фосфолшвдв у жовчi та викликало ютотне збшьшення концентраци вшьних жирних кислот, триглiцеридiв i етерiв холестеролу у печшковому секрета. Виявлет суш^ змiни концентраци лшдав у жовчi, а отже, i !х розподiлу в органiзмi самцiв щурiв в умовах експериментального хрошчного стресу потребують подальшого вивчення для з'ясування !х патогенетично! ролг
Ключов1 слова: печiнка; холестерол жовчц фосфолЫди жовчi; жирнi кислоти жовчц триглiцериди жовчi; корвiтин; модель социально! поразки
Вступ
Жовч як уткальна бiологiчна рiдина мютить pi3Hi складовi та виконуе численнi важливi функци в opraHÎ3MÎ (Boyer, 2013). Жовчоутворення вiдiграе ключову роль у метаболiзмi холестеролу, виступаючи основним шляхом його екскреци як у виглядi синтезованих i3 нього в гепатоцитах жовчних кислот, так i його вшьно1 та етерифiкованоï форм. I хоча холестеро-ловий гомеостаз не обмежуеться синтезом холестеролу в гепа-
тоцитах та його виведенням у склад! жовч!, порушення його надходження до жовч! спричинюе серйознi розлади жовчосек-реторно! функци та патологiчнi стани гепато-бiлiарноï системи (Hçmiogullari et al., 2007; Wang et al., 2009; Tyazhka et al., 2015). До основних лшвдних складових жовч! крш холестеролу та жовчних кислот належать фосфолшвди (переважно д1ацилфос-фатидилхол1н). Завдяки детергентним властивостям жовчн! кислоти забезпечують надходження л1и1д1б (перш за все фос-фатидилхол1ну) з каналiкулярного домену плазматично! мем-
брани гепатоцитв до жовч (Boyer, 2013; Eckstein et al., 2015; Linton, 2015). У свою чергу, фосфолквди жовчi виконують захисну функцто, зменшуючи детергентн ефекти холатiв (Nicolaou et al., 2015). За фiзiологiчного стану в жовчi людини та шших ссавцiв жовчнi кислоти та фосфолЫди утворюють Í3 холестеролом комплексы - мщели. У випадку порушення спв-вiдношення концентрацiй цих компонентiв у жовчi створю-ються умови для випадання холестеролу в осад та його криста-лiзацii (H^miogullari et al., 2007; Wang et al., 2009), проявля-ються токсичнi ефекти жовчних кислот тощо (Linton, 2015; Nicolaou et al., 2015).
Надходження лЫдав до жовчi та тдтримання певного iх сшввщношення у печшковому секрет! - важливий ф!зюлопч-ний процес, що значною мрою вщображае перебiг лтдного обмшу у клпинах печшки та в органiзмi в цшому (Tyazhka et al., 2015). Змни обмшу лЫдав i пов'язан з ними патологи характернi для р!зних форм стресу, вони виявляються у тварин р1зних вид!в i людини (Zahayko et al., 2008; Chuang et al., 2010; Han et al., 2016). Вщом прям ефекти гострого теплового стресу на л!пол!з та лшогенез в адипоцитах (Faylon et al., 2015). Соцальний стрес спричиняе ожиршня та супутш захворювання (Scott et al., 2012). Хротчний стрес викликае жирове перерод-ження печшки з одночасною втратою вiсцерального жиру (Liu et al., 2014). Вщмчаються як швидю (оксидативний стрес, за-палення), так i тривалi (метаболiчнi розлади, активация окре-мих ланок метаболiчних перетворень ксенобiотикiв та лЫдав, внутршньопечшкове накопичення триглiцеридiв, л!мфоцитар-на iнфiльтрацiя, асцит тощо) порушення структури та функцю-нування печшки, викликанi посттравматичним стресовим роз-ладом, що зумовлюе виникнення дислЫдемй та метабол!ч-ного синдрому (Gautam et al., 2015).
Серед сучасних медико-бiологiчних дослщжень лквдного обмшу, г1по- та гшерхолестеринемп та пов'язаних !з ними ме-таболiчного синдрому, атеросклерозу, шемчжй хвороби серия чшьне м1сце посiдае вивчення вщповщних лжувальних за-соб!в (Dlyaboha, 2012; Liashevych et al., 2017). Зокрема, бюфла-воноiди зм1нюють лштдний склад кров! та жовч!, впливають на жовчосекреторну функцто печшки лабораторних тварин (Liashevych et al., 2016; Vovkun et al., 2016). Критична роль стрес-шдукованих порушень метабол!зму лшэдв у розвитку бага-тьох патолопчних станв, невиправдано мала кшькютъ сучасних дослщжень жовчосекреторноi функцп печшки в умовах социального стресу та актуальтсть пошуку ефективних препара-тгв для корекци патолопчно змненого лтдного обмшу зумови-ли мету irjei статт! - виявити вплив хрошчного социального стресу на лтдний склад жовч самц!в щур!в одразу по завершены процедури стресування, у вщдаленому перюд часу (через м-сяць) та щд час застосування корвпину у стресованих тварин.
Матер1ал i методи досл1джень
Дослщження провели на 48 бших безпородних щурах у в!вари ННЦ «1нститут бюлоги та медицини» Кшвського национального ушверситету !меш Тараса Шевченка. Bti експери-менти проводили вщповщно до юнуючих м1жнародних i нацю-нальних вимог i норм гуманного поводження з експеримен-тальними тваринами. Тварин утримували у пластикових клгг-ках !з Гратчастим зал!зним верхом шдивщуально (експеримен-тальт тварини) або гаремом (один самець разом !з 2-4 сами-цями). Режим освплення у в1варй - природний. Упродовж усього експерименту тдтримували належний температурний режим. Тварини отримували стандартний рацюн (комбжорм для лабораторних щургв Впамекс, Украша), мали вшьний доступ до води та iжi. Шсля одержання тварин iх iндивiдуалъно помчали шляхом нанесення перманентним маркером номера на хвгст. В!д першого до останнього дня дослщження контро-лювали масу тша експериментальних тварин.
Двадцять один щур масою 0,20 ± 0,03 кг використаний як штрудер для створення хрошчного социального стресу - мо-
дель социально! поразки. 1нш1 21 щур масою 0,35-0,40 кг, кожного яких утримували разом Í3 2-4 самицями, слугували як доместики в цш модел1 стресу. Щури-1нтрудери (n = 21) зазна-вали впливу хрон1чного социального стресу в модел1 социально! поразки упродовж 14 даб. П'ятеро з них 1з сьомо! по чотирнад-цяту добу процедури стресування отримували штрагастрально корвпин у доз1 1 мг/кг маси тша тварини. Тварини контрольно! групи масою 0,20 ± 0,03 кг (n = 6) також отримували стандартний рацюн i мали вшьний доступ до води, але не зазнавали впливу хрон^чного социального стресу в модел соцально! поразки.
Використана у нашому дослужены модель социального стресу (модель социально! поразки) забезпечила набуття штру-дерами субординантного статусу та мала достатню тривалють для формування у них вщповщного поведнкового стереотипу. Модифжована модель хронтчного социального стресу розроб-лена для мишей, у нш стрес спричиняв повторний досвщ сощ-альних поразок у щоденних мшсамцевих конфронтащях (Ku-dryavtseva, 1991; Horid'ko et al., 2017). Процедура социального стресу починалася з тижнево! 1золяци щур1в-штрудер1в для усунення !х попереднього социального досвщу. Надал1 щур1в-штрудер1в протягом усього часу дослщу утримували 1ндив1-дуально (в окремих кл1тках). За три доби до початку стресу тестували щур1в-доместик1в на наявшсть агонтстично! повед1н-ки шляхом щдсаджування до них у кттки гндиферентних щу-р1в, як1 не входили до складу експериментально! групи. Домес-тик1в, як1 не демонстрували агресивно! повед1нки, виключали з експерименту.
Стрес створювали щоденними агон1стичними взаемодями м1ж тваринами. За 10 хв до початку аготстичних взаемодгй 1з кл1ток щур1в-доместик1в в1дсаджували самок. Кожного дня упродовж 14 даб у затемнений к1мнат1, у друггй половит доби у кттку до доместика щдсаджували гнтрудера на 10 хв для аготстичних взаемодй. Шсля цього на 20 хв у клшц встановлю-вали прозору перфоровану перегородку, що давала можлив1сть в1зуального, нюхового та слухового, але не ф1зичного контакту м1ж щуром-гнтрудером i щуром-доместиком. Акгивтстъ до-местик1в та кшьюсть !х атак птдраховували. Одночасно в1дсл1д-ковували повед1нку 1нтрудер1в тд час перебування в однгй клггщ з доместиком.
Для досл1дження тривалосп можливих ефект1в хронтчного социального стресу на лквдний склад жовч1 тварин длили на дв1 групи: у першш (n = 10) забирання жовч1 проводили через добу тсля завершения процедури стресування (група I), а у другш (n = 6) - через мкяць тсля не! (група II). Самщ шур1в групи II упродовж м1сяця тсля моделювання в них хронгчного социального стресу перебували у прим1щент в1варто в однгй окрем1й кл1тц1, отримували стандартний рацюн i мали вшьний доступ до води та rai. Тварини, яю штрагастрально отримували упродовж другого тижня стресування корвпин у доз1 1 мг/кг маси тша, складали експериментальну групу III (n = 5). Зразки жовч1 в1дбирали в групт III у той же час, що й у грут I.
Жовчосекреторну функцию щур1в-штрудер1в досл1джували in vivo в гострих експериментах, використовуючи для наркоти-зацй т1опентал натргю в доз1 60 мг/кг маси т1ла тварини. Перед оперативним втручанням, необх1дним для отримання печ1нко-вого секрету, тварин тддавали харчов1й депривацИ упродовж одте! доби, але при цьому вони мали вшьний доступ до води. Шсля лапаротомй канюлювали жовчну протоку, i через 30 хв стабшзаци стану тварини здшснювали протягом наступних 3 годин гострого досл1ду забирання 18 10-хвилинних проб жов-ч! Кожнт три 10-хвилинн1 порцй жовч! збирали до одного епендорфа, надал1 методом тонкошарово! хроматографй, мо-дифжованим у наш1й лабораторИ, визначали вм1ст жовчних кислот, фосфол1п1д1в, холестеролу та його етер1в, в1льних жир-них кислот i триглгцерид1в у вих п1вгодинних зразках печ1нко-вого секрету (Vesel's'kyy et al., 2001).
За концентрациями окремих фракций л1п1д1в (холестерол, етери холестеролу) та сумарних жовчних кислот розраховува-ли холато-холестероловий коеф1н1ент (коефгц^ент Мтогенносп
жoвчi), к^фк^ет' eтepифiкaцiï xoлecтepoлy (cпiввiдкoшeнкя вшъкого xoлecтepoлy дo йoгo eтepiв) та cпiввiдкoшeнкя фо^ фoлiпiдiв дo загатного xoлecтepoлy жoвчi (Hanytkevych et al., 1985). Стaтиcтичнy oбpoбкy даних пpoвoдили з викopиcтaнкям пакета Statistica 7.Q (StatSoft Inc., USA) з ypaxyвaнням t^prne-piю СтьюдeнIa за mopiammoro poзпoдiдy даних i rampaMe^ pичнoгo кpиIepiю Мана - Уïтиi - за кeкopмaлькoгo poзпoдiдy. Нopмaдьнicть poзпoдiдy оцшювали за дoпoмoгoю тесту Шат-po - Утка. Стaтиcтичкo значущими вважали вiдмiинocтi за P < Q,Q5 (Filimonova et al., 2QQ4, 2QQ5).
Результати
Фyнкцiï жoвчi як тpaвнoгo ceкpeтy викoнyютьcя кeю лишe за yмoви кeoбxiдкoï кoнцeнIpaцiï в нш вiдпoвiдииx opгaнiчниx кoмпoкeтiв, пepш за вce, жoвчниx киcлoт i лтдав, та за щдфи-манння кaдeжкoгo cпiввiдкoшeнкя upx peчoвик y пeчiнкoвoмy ceкpeтi. За xpoкiчкoгo coцiaпьнoгo cIpecy y пeчiицi caмцiв щу-pis вiдбyвaютьcя метaбoлiчнi пpoцecи, яю викликають змiии лiпiдкoгo cкдaдy жoвчi. Пpoвeдeкe oдpaзy no зaвepшeнкi npo-цeдypи xpoнiчкoгo coцiaдькoгo cIpecy (i^^em coцiaдькoï по-paзки) дocлiджeнкя жoвчi caмцiв щypiв гpyпи I виявилo зни-жeнкя кoндeнIpaцiй вiдькoгo xoлecтepoлy, вiдьниx жиpниx киcлoт i, в ocтaннiй ^об1 пeчiккoвoгo ceкpeтy, - фocфoлiпiдiв жoвчi (табл. 1, 2). Korntempai^ фocфoлiпiдiв y шocтiй гфоб1 жoвчi щypiв гpyпи I змeншyвaлacя на 11,7% (P < Q,Q1) ж^ня-кo з кoнтpoлeм (табл. 1).
Чepeз мicяць пicля cтpecyвaнкя y щypiв кe cпocтepiгaди cymEm змш вмicIy фocфoлiпiдiв y жoвчi пopiвнякo з конфо-лeм. П!д Hac зacтocyвaнкя кopвiтинy yпpoдoвж ocтaнньoгo з двox тижшв пpoцeдypи cтpecyвaння вмicт фocфoлiпiдiв y жов-чi caмцiв щypiв гpyпи III cтaтиcтичнo зкaчимo кe вiдpiзнявcя в1д кompoлю (табл. 1).
Таблиця l
Koндeктpaцiя лiпiдiв y жoвчi щypiв caмцiв тд чac xpoнiчкoгo coцiaдькoгo cIpecy та зacтocyвaння кopвiтинy (1 мг/кг) (M i SD, мг%, n = 21)
^оби ■ Фpaкцiï лшщв жовч1
жовч1 фocфoлiniди вiдьнi ж^ш киcлoти тpиглiцepиди
консоль 69,74 i 6,66 12,14 i 2,15 2,33 i Q,93
1 гpyпaI 71,21 i 7,51 1Q,Q1 i 2,24 2,Q5 i Q,26
гpyпa II 69,68 i 7,7Q 21,Q3 i 2,52*** 2,9Q i Q,55
фупа III 67,96 19,82*** 2,26
кoнтpoль 68,73 i 6,Q5 12,59 i 2,51 2,3Q i Q,61
2 гpyпaI 72,Q1 i 7,63 9,81 i 1,77* 2,Q4 i Q,31
rpyrn II 7Q,85 i 6,82 2Q,65 i 2,99*** 2,65 i Q,46
гpyпa III 7Q,24 19,28** 2,6Q
кoнтpoль 67,19 i 4,15 12,57 i 2,Q2 2,29 i Q,83
3 фупа I 68,97 i 7,Q2 11,2Q i 2,Q3 2,15 i Q,29
rpyпa II 68,17 i 5,11 2Q,68 i 2,35*** 2,72 i Q,4Q
rpyпa III 7Q,8Q 18,78** 2,52
консоль 66,31 i 3,76 12,37 i 1,64 2,19 i Q,68
4 rpyпaI 66,38 i 6,33 1Q,46 i 1,67* 2,Q3 i Q,3Q
rpyпa II 65,72 i 5,16 19,72 i 2,21*** 2,52 i Q,51
фупа III 7Q,98 18,62** 2,66
кoнтpoль 64,1Q i 4,44 12,74 i 1,52 1,96 i Q,69
5 rpyпaI 6Q,42 i 6,49 9,39 i 2,22** 1,85 i Q,24
rpyrn II 62,97 i 5,61 18,48 i 1,92*** 2,42 i Q,35
rpyпa III 66,78 2Q,98** 2,78*
консоль 62,67 i 4,Q1 12,97 i 1,59 1,96 i Q,63
6 rpyпaI 55,35 i 4,83** 8,24 i 1,13*** 1,73 i Q,24
rpyпa II 6Q,53 i 4,49 17,88 i 1,71*** 2,38 i Q,41
rpyrn III 63,38 21,5Q*** 2,96*
Примтки: * - P < Q,Q5, ** - P < Q,Q1, *** - P < Q,QQ1 cтaтиcтичнo знaчимi вiдмiннocтi ^pib^TO з кoнтpoлeм.
Мaкcимaдькe знижeнкя кoнцempaци вiдьниx жиpниx кж-лoт на 36,5% (P < Q,QQ1) виявлeнe y шocтiй hpo6î жoвчi щypiв гpyпи I (табл. 1). I навпаки, чepeз мicяць пicля зaвepшeнкя npo-цeдypи xpoнiчкoгo coцiaдькoгo cIpecy y caмцiв щypiв кoнцeк-
Ipauk вiдьниx жиpниx киcлoт y жoвчi зpocлa. Так, y шocтiй гфоб1 вмicт вiдьниx жиpниx киcлoт збiдьшивcя на 37,9% (P < Q,QQ1) пopiвнянo з кoнтpoлeм. Пpи цьому як y жoвчi, зiбpaнiй y твapин oдpaзy пicля мoдeлювaнкя xpomчкoгo coцiaпькoгo cIpecy, так i y зpaзкax, взятиx чepeз мicяць пюля ньoгo, кoнцeк-тpaцiя тpиглiцepидiв me змiиювaпacя пopiвнянo з кoнтpoлeм. Натомйсть y твapик, яю зазнали coцiaпькoï пopaзки та oтpимy-вали кoнцeнIpaцiя вiдьниx жиpниx киcлoт i IprnTriLie-
pидiв зpocлa пopiвнякo з кompoлeм (табл. 1). Нaпpикiкцi roc-Iporo дocлiдy (шocтa пpoбa) y ipyni III вмйст вiдьниx жиpниx киcлoт y жoвчi вищий в1д кoктpoлю на 65,8% (P < Q,QQ1), а тpиглiцepидiв - на 51 ,Q% (P < Q,QQ1).
Таблиця 2
Koнцeнтpaцiя xoлecтepoлy та його eIepia y жoвчi щypiв caмцiв тд чac xpoнiчкoгo coцiaпькoгo cIpecy та зacтocyвaнкя кopвiтинy (1 мг/кг) (M i SD, мг%, n = 21)
Пpoби Сepiя Вшьний та eтepифiкoвaний xoлecтepoл жовч1
жовч1 xoлecтepoл erepn xoлecтepoлy
кoнтpoль 28,6Q i 3,87 2,64 i Q,49
1 rpyпaI 21,24 i 3,15** 3,18 i Q,68
rpyrn II 23,27 i 3,63* 2,73 i Q,67
rpyпa III 2Q,9Q** 3,34*
консоль 28,83 i 3,82 2,51 i Q,45
2 rpyпaI 2Q,97 i 1,65** 2,88 i Q,58
rpyпa II 24,13 i 2,59* 2,95 i Q,62
rpyrn III 21,94** 3,6Q**
кoнтpoль 27,11 i 3,21 2,53 i Q,46
3 rpyпaI 21,23 i 3,44** 2,95 i Q,48
rpyrn II 23,35 i 1,4Q* 3,Q3 i Q,5Q
rpyпa III 22,1Q** 3,88**
кoнтpoль 26,Q6 i 4,86 2,39 i Q,48
4 rpyrn I 19,1Q i 2,1Q** 3,QQ i Q,43*
rpyпa II 22,1Q i 1,Q9 2,83 i Q,51
rpyпa III 22,58 3,78***
консоль 24,54 i 4,84 2,39 i Q,55
5 rpyпaI 16,96 i 1,27** 2,79 i Q,47
rpyпa II 2Q,53 i 1,67 2,65 i Q,47
rpyrn III 2Q,96 3,54**
кoнтpoль 24,16 i 4,76 2,5Q i Q,6Q
6 rpyпaI 16,79 i 1,94** 2,6Q i Q,48
rpyrn II 2Q,45 i 1,Q7 2,62 i Q,57
rpyпa III 19,58 3,64**
Примтки: див. табл. 1.
За xpomчкoгo coцiaлькoгo cIpecy y renaroum'ax caмцiв щу-piß пepeвaжкo пpигнiчyютьcя пpoцecи, яю зaбeзпeчyють над-xoджeнкя y пepвинm жoвчнi кaкaдьцi depo^rn лiпiдииx кoмпoкeнIiв жoвчi. Спocтepiгaпи бiдьшe знижeнкя кoнцempaцiï xoлecтepoлy в ycix зpaзкax жoвчi твapик гpyпи I (oдpaзy июля мoдeдювaнкя coцiaпькoгo cIpecy). KoнцeнIpaцiя xoлecтepoлy y пepшiй rçxtôi жoвчi групи I мeншa на 25,7% (P < Q,Q1) в!д кон-IpraKi, a в ocтaкнiй, шocтiй hpo6í - на 41,3% (P < Q,Q1; табл. 2).
У caмцiв щypiв гpyпи II вм1ст вшъкого xoлecтepoлy в жoвчi y пepшiй - Iperm иpoбax мeнший за кoнтpoль на 18,7% (P < Q,Q5), 16,3% (P < Q,Q5), 13,9% (P < Q,Q5), вщповщш, aдe дaдi (y чeтвepтiй, п'ятш та шocтiй иpoбax) йoгo кoнцempaцiя ста-тиcтичкo зкaчимo кe вiдpiзняетьcя в1д пoкaзникiв кoнIpoлькoï гpyпи (табл. 2). Щд чac yвeдeнкя ^^а^ваним твapикaм тину пoдiбним чином иpигнiчyетьcя кaдxoджeнкя вiдькoгo xo-лecтepoлy y жoвчнi канальц!. У ipyni III кoнцeнтpaцiя xoлecтe-poлy y пepшoмy зpaзкy жoвчi мeншa за кompoль на 26,9% (P < Q,Q1), y дpyгoмy - на 23,9% (P < Q,Q1), a y тpeтьoмy - на 18,5% (P < Q,Q1). Сл1д вщмтити пiдвищeнy пopiвнякo з кoнтpoлeм кoнцempaщю eIepia xoлecтepoлy y жoвчi щypiв гpyпи III (табл. 2). У пepшiй пiвгoдинкiй hpo6í жoвчi групи III вм^ет eIepi8 xoлecтepoлy зpocтaв пopiвнякo з кoнIpoлeм на 26,5% (P < Q,Q5), а в ocтaнкiй, шocтiй, - на 45,6% (P < Q,Q1).
Таким чикoм, жoвч cтpecoвaниx щypiв гpyпи I мала таю вiдмiннocтi за вм!^«! л1п1д1в пopiвнянo з кoнтpoлeм: y пфшш hpo6í в ц!й ipyni частка вiдьниx жиpниx киcлoт жладае лишe
9%, а xoлeстepoлy - 20%, тода як фoсфoлiпiдiв - 66%, a exepib xoлeстepoлy - 3% (рис. 1).
Чepeз мтсяць тсля пpoвeдeння пpoцeдypи стpeсyвaння (груш II) y жoвчi виявляеться пpoтилeжний пopiвнянo з ipy-пoю I фeнoмeн: y пepшoмy зpaзкy жoвчi частка вгльню жиp-ниx кислoт сepeд лшщв досягае 18%, а фoсфoлiпiдiв дeщo змeншyегься (58%). Пpи цъoмy xoлeстepoлy, як i y гpyпi I,
лишаеться 20% (pис. 1). Склад пepшoï пpoби жoвчi, oтpимaнoï y ipyni III, показуе, щo yвeдeння кopвiтинy тд час мoдeлювaн-ня сощалънм пopaзки y сaмцiв-iнтpyдepiв викликало збiлъшeн-ня частки вiлъниx ж^ню кислoт дo 17% i eтepiв xoлeстepoлy дo 3% з oднoчaсним змeншeнням частки вiлънoгo xoлeстpoлy дo 18% та пiдгpимaнням вмсгу фoсфoлiпiдiв на тому ж piвнi, щo й у кoнтpoлi (pис. 1).
□ Фосфолшди ИХолестерол
ЕЭВшьш жирш кислота □ Триглщериди ■ E<j)ipti холестеролу
п Фосфолппди ИХолестерол
□ Вшьш жирш кислота □ Триглщериди ■ Еф1ри холестеролу
б
а
58%
□ Фосфолшщ: иХолестерол
0 Вшьш жирш кислота □ Триглщериди ■ Еф1ри холестеролу
60%
□ Фосфолшщ! ЕХолестерол
0 Вшьш жирш кислота □ Триглщериди ■ Еф1ри холестеролу
Рис. 1. Спiввiднoшeння лЫдав у пepшiй hpo6í жовч самцш щypiв тд час xpoнiчнoгo социального стpeсy та застосування кopвiтинy: вказано вщсоткову частку кoжнoï лквджй фpaкцiï в кoнтpoлi (а), ipyrnx I (б), II (в) та III (г); n = 21
Значною мipoю вплив социального CTpœy на лкпдний склад жовч виявляегъся у piзнiй динамш^ пiдгpимaння спiввiднoшeння piзниx лiпiдiв у пeчiнкoвoмy сeкpeтi впpoдoвж гoстpoгo дослщу. Хоча кoнцeнтpaцiя фoсфoлiпiдiв у шостш пpoбi жовч гpyпи I бу-ла мeншoю за кoнтpoлъ (табл. 1), частка цього лкпдного компо-нeнтa склала 65% загалъного вмсту лiпiдiв у шчшковому сeкpeтi, а частка вiлъниx жиpниx кислот лишилася низъкою (10%). Як у rompom, так i у ipym I у шостш hpo6í частка xoлeстepoлy сepeд ydx rnmHx лидию фpaкцiй ставала мeншoю пopiвнянo з пepшoю пiвгoдиннoю гробою жовчт Вщсоток тpиглiцepидiв сepeд уск т-гцщв жовч лишався нeзмiнним yпpoдoвж усъого гoстpoгo дослщу як у кoнтpoлi, так i у груш I - 2% i 3% вщновщно (pис. 2).
У груш II частки фосфолшвдв, xoлeстepoлy та тpиглiцepидiв сepeд yсix визнaчeниx фpaкцiй лiпiдiв у шостому зpaзкy жовч лишилися тикими, як i у nepmrn пpoбi, частка вiльниx жиpниx кислот дeщo змeншилaся (17%), а частка eтepiв xoлeстepoлy збшъ-шилася до 3% фис. 2). У шypiв-iнтpyдepiв, яю oтpимyвaли кopвi-тин, у шосгтй nptöi жовч змeнmилaся лишe частка фосфолшщв: 57%, пopiвнянo з 60% у nepmrn hpo6í. npH цьому у шосгтй nptöi жовч гpyпи Ш збшъшилися до 19% i 3% частки вшъню жиpниx кислот i гpиглiцepидiв, вщповщно. Ввдсоток xoлeстepoлy та його eтepiв сepeд уск визнaчeниx лшщв жовч у шостш hpo6í гpyпи Ш лишався таким самим, як i у nepmffi rpßi (pис. 2).
Фiзикo-xiмiчнi властивосг1 жовч!, зо^ма, ïï колощна сгабшъ-н!сть та лiтoгeннiсть можуть бути усншно oцiнeнi за вщновщни-ми спiввiднoшeннями piзниx лiпiдниx кoмпoнeнтiв. У самцв шу-pis гpyпи I xoлaтo-xoлeстepoлoвий жовч пepшoï та
^yroï hpo6 виший вщ кoнтpoлю на 27% та 25% (P < 0,05) вщпо-вщно. Також xoлaтo-xoлeстepoлoвий кoeфiцiŒт жовч у пepmiй та футт нpoбax збiлъmyвaвся пopiвнянo з кoнтpoлeм на 33% (P < 0,05) та 32% (P < 0,05) у шypiв самцв за xpoнiчнoгo социального стpeсy та застосування и^виниу (гpyнa Ш). Натомсть у ipyni II в чeтвepгoмy, п'ятому та шостому зpaзкax жовч xoлaтo-xoлeстepo-ловий к^щеит був мeнmим вщ кoнтpoлю на 21%, 20% (P < 0,05) та 28% (P < 0,05; табл. 3). Orne, за poзpaxyнкaми xoлaтo-xoлeстepoлoвoгo спiввiднoшeння бачимо, що лiтoгeннi власгивос-■ri жовч (зpoстaння ймoвipнoстi yтвopeння xoлeстepoлoвиx жовч-ниx кaмeнiв) виявляються чepeз мсяць по тому як твapини зазнали социального стpeсy.
К^ф^ент eтepифiкaцiï жовч шypiв у ipyni I мeнший за кoнтpoлъ у вж шeсти пpoбax, вщповщно на 40% (P < 0,01), 38% (P < 0,05), 36% (P < 0,01), 44% (P < 0,001), 44% (P < 0,01) та 31%. У ipyni II к^ф^ент eтepифiкaцiï жовч самщв шypiв за xpoнiчнoгo социального стpeсy також мeнший за кoнтpoлъ нpoтягoм усъого To^poro дослщу (шють hpo6) на 26%, 31% (P < 0,05), 34% (P < 0,01), 32% (P < 0,05), 31% (P < 0,05), 20%. У твapин, яю iнтpaгaстpaльнo oтpимyвaли внpoдoвж тугого гижня стpeсyвaння кopвiтин (гpyнa III), к^ф^ент eтepифiкaци був мeншим в1д кoнтpoлю у шeсти зpaзкax жовч на 42% (P < 0,05), 47% (P < 0,01), 52% (P < 0,01), 42% (P < 0,01), 46% (P < 0,01) та 45% (P < 0,01; табл. 3). Оскшьки к^ф^ент eтepифiкa-ujï poзpaxoвyетъся як спiвiднoшeння вшъного xoлeстepoлy до eтepифiкoвaнoгo, змeншeння його знaчeння вказуе на пoсилeн-ня пpoцeсiв eтepифiкaцiï xoлeстepoлy у клiтинax пeчiнки як в
г
в
умовах стресу, так i за застосування корвiтину. Стввщношення фосфол1п1д1в i холестеролу жовч щур1в самц1в у грут I у всiх шести пробах було бшьше контролю на 33% (Р < 0,01), 36% (Р < 0,01), 29% (Р < 0,05), 36% (Р < 0,01), 37% (Р < 0,05), 30% (Р < 0,05). У самц1в щур1в групи II стввщношення фосфолтадв i холестеролу було у першй i другй пробах жовч статистично значимо бшьше контролю на 21% (Р < 0,05) i 19% (Р < 0,05)
□ Втьт жирш кислота □ Триглщериди ■ Еф1ри холестеролу
вщповщно (табл. 3). У грут Ш стввщношення фосфолтщв i холестеролу жовч щур1в у першому зразку бшьше контролю на 26% (Р < 0,01), у другому - на 25% (Р < 0,01), третьому - на 20% (Р < 0,05; табл. 3). Виявлене збшьшення описаного стввщно-шення пов'язане не з посиленим надходженням фосфолтадв до жовчних канальц1в, а зi зменшенням вмсту холестеролу в жовч стресованих самц1в шур1в.
□ Фосфолшщи ИХолестерол
□ Вшьшжирш кислота п Триглщериди ■ Еф1ри холестеролу
58%
57%
□ Фосфолпиди ИХолестерол
□ Вшьт жирш кислота □ Триглщериди ■ Еф1ри холестеролу
18%
□ Фосфолшщи ЕЭВшьт жиры кислота □ Триглщериди ■ Еф1ри холестеролу
Рис. 2. Стввщношення лтдав у шостш пробi жовч шурш самщв тд час хротчного социального стресу та застосування корвiтину: вказано вщсоткову частку кожно! лЫдно! фракци в контролi (а), групах I (б), II (в) та Ш (г); п = 21
Обговорення
У тварин, як тшьки-но зазнали процедури стресування, печшка не здатна забезпечувати вмют фосфолшдав у жовчi на достатньому р1вт впродовж усього експерименту та наприюн-ц гострого дослщу концентрация цих складових печшкового секрету знижуеться. З огляду на значення фосфолшдав жовчi як 11 лтдних компонента, що захищають клпини стшок пер-винних жовчних протокв та всього бiлiарного дерева вщ де-тергентних впливiв холатгв (№со1аои е11 а1., 2015) та стабшзу-ють коло!дну систему жовчi, утримуючи (разом iз жовчними кислотами) холестерол у складi мщел i таким чином запобка-ючи його випаданню в осад (Wang е11 а1., 2009, Боуег, 2013; Ып-1оп, 2015), зменшення концентраци фосфолшдав у печшково-му секрет! можна вважати ще одним патолопчним наслщком социального стресу. Але стд зауважити, що фосфолшди по-трапляють до жовч! внаслщок детергентного впливу холатгв на каналжулярт дшянки плазматичних мембран гепатоципв (Боуег, 2013). Надмрне зростання 1х концентраци можливе лише за збшьшення вмпсту в жовчних канальцях аномальних жовчних кислот. У такому випадку виникатимуть розлади функцю-нування та структури мембран клггин печшки через порушен-ня !х нормального складу. Оскшьки стввщношення фосфоль тдав до холестеролу та холато-холестероловий коефщент жовч! стресованих тварин збшьшувалися, в умовах створено! нами модел! хротчного социального стресу не зростав ризик холелтазу. Однак через мюяць тсля процедури стресування
стввщношення фосфолшдав до холестеролу залишаеться вищцм контролю, але холато-холестероловий коефщент жовч! знижуеться, а отже, попршуються солюбтзацшт властивосп печшкового секрету.
Синтез ! етерифжащя холестеролу пригтчуеться за р!зних уражень печшки, зокрема, холестазу. Найбшьше зростання холато-холестеролового коефшкнта саме у грут III тдтверд-жуе припущення про можлив! антихолелггичт властивосп корвгтину. Посилення етерифжаци холестеролу, яке спостерь гаеться в цих умовах, сприяе його утриманню у жовчних мще-лах. Разом !з тим, сл!д зазначити, що змши коефщента етерифжаци у групах I ! II вказують на посилене утворення етер!в холестеролу в умовах социального стресу та через мкяць тсля стресування. Збшьшення в кров! р!вня етер1в холестеролу з насиченими та мононенасиченими жирними кислотами спри-чинюе попршення його трансмембранного транспорту до кль тин ! посилено! кристал!заци, а вщгак, його накопичення у судинному руст з наступним вщкладенням на стшках судин (Б1уаЪоИа, 2012). Для з'ясування патогенетично! рол! виявле-ного нами посилення етерифжаци холестеролу в умовах хротчного социального стресу потр!бт подальш! дослщження, зокрема, жирнокислотного складу етер1в холестеролу.
Зменшення концентраци вшьних жирних кислот у жовч! стресованих щур1в, яке спостеркалося одразу тсля завершен-ня процедури стресування, може вказувати на штенсифжацто використання цих речовин у реакциях енергетичного обмшу в оргатзт тварин. Ймов!рно, що гстотне збшьшення вмсту
в
вшьних жирних кислот у щур1в групи II може бути пов'язане з посиленням !х виходу з вщповщних депо, що не супроводжу-валося належною утил1зац1ею в тканинах оргашзму. Таю роз-лади можуть бути наслщком хрошчного психосоциального стресу, осюльки його характерна риса - лЫдна дисрегуляця (Gautam et al., 2015). Виявлеш особливосп лЫдного обмшу та жовчоутворення за социального стресу, як i викликане корвпи-ном збшьшення концентраци вiльних жирних кислот i триглъ церидiв у жовчi щурш групи Ш, потребують ретельного по-дальшого вивчення. Дослiдження жовчi тварин в умовах екс-
периментального сощального стресу дозволить не тшьки роз-ширити iснуючi уявлення про порушення лквдного обмшу в стресових ситуациях, а й вiдкрити новi аспекти учасп гепатобь лiарноl системи у патогенезi стрес-1ндукованих захворювань. Хрошчний сощальний стрес викликае певнi змши сшввщно-шення лшщв у жовч1, що слщ враховувати для корекни стрес-шдукованих патологш. Зважаючи на отримаш нами результа-ти, необхвдно проводити подальшi дослiдження для пошуку ефективних гепатотропних препаратв для надання комплексно! допомоги в умовах хрошчного социального стресу.
Таблиця 3
Холато-холестероловий коефщент, коефщент етерифжаци та сшввщношення фосфолшщв i холестеролу жовЧ шургв самцов за хрошчного социального стресу та застосування корвпину (1 мг/кг, Ме [Q25; Q75], мг%, n = 21)
Проби жовч Серiя Холато-холестероловий коефщент Коефщент етерифжаци Сшввщношення фосфолшщв до холестеролу
1 контроль групаI група II група III 15,06 [14,36; 15,78] 19,05 [16,75; 19,47] 17,57 [15,38; 18,54] 19,98 [18,51; 20,35]* 11,03 [9,10; 13,13] 6,58 [6,35; 7,01]** 8,21 [7,64; 9,95] 6,45 [5,69; 7,07]* 2,16 [2,02; 2,56] 2,87 [2,76; 3,05]** 2,62 [2,55; 2,87]* 2,73 [2,71; 2,78]**
2 контроль група I група II група III 14,49 [14,18; 15,62] 18,12 [17,13; 19,05]* 14,90 [13,78; 16,79] 19,16 [18,03; 19,73]* 11,60 [9,96; 14,05] 7,24 [6,58; 7,90]* 7,98 [7,39; 9,91]* 6,19 [5,62; 6,75]** 2,18 [2,04; 2,50] 2,97 [2,83; 3,23]** 2,59 [2,53; 2,70]* 2,72 [2,69; 2,77]**
3 контроль група I група II група III 14,96 [14,00; 16,94] 15,78 [14,73; 18,52] 13,34 [13,01; 13,49]* 18,98 [18,49; 19,22]* 11,34 [9,69; 12,89] 7,24 [7,06; 7,62]** 7,51 [7,21; 8,72]** 5,49 [5,24; 6,88]** 2,24 [2,06; 2,57] 2,88 [2,66; 3,08]* 2,61 [2,45; 2,67] 2,68 [2,67; 2,79]*
4 контроль група I група II група III 15,21 [13,82; 17,55] 15,05 [11,82; 13,01]* 12,05 [13,50; 16,60] 17,65 [15,62; 18,56] 11,24 [9,64; 13,65] 6,35 [6,15; 6,61]*** 7,61 [7,09; 8,71]* 6,58 [4,94; 6,60]** 2,21 [2,14; 2,79] 3,01 [2,86; 3,13]** 2,61 [2,58; 2,72] 2,77 [2,68; 2,77]
5 контроль група I група II група III 14,97 [13,74; 18,27] 15,61 [13,79; 17,46] 11,91 [11,18; 12,66]* 16,81 [15,80; 17,20] 10,70 [7,94; 12,22] 5,97 [5,73; 6,70]** 7,42 [7,00; 9,32]* 5,82 [5,24; 6,88]** 2,25 [2,17; 2,79] 3,09 [3,05; 3,05]* 2,72 [2,59; 2,87] 2,72 [2,16; 2,64]
6 контроль група I група II група III 14,53 [13,24; 17,02] 15,25 [14,26; 16,40] 10,44 [9,67; 10,90]* 14,98 [14,84; 15,35] 9,41 [8,24; 12,96] 6,52 [5,54; 7,09]** 7,55 [6,81; 9,09] 5,19 [4,82; 6,22]** 2,24 [2,15; 2,64] 2,90 [2,64; 3,07]* 2,58 [2,56; 2,69] 2,76 [2,69; 2,77]
Примтки: див. табл. 1. Висновок
References
У самцв шур1в, як зазнали експериментального хрончно-го социального стресу, порушувалися процеси обману холестеролу в печшщ, що викликало зниження концентраци вшьного холестеролу в жовч та посилення його етерифжаци в кштинах печшки, як одразу пюля завершення стресування, так 1 через мпсяць п1сля нього. Кр1м того, одразу тсля стресування самцв щургв у к жовч зменшувався вмст фосфолшщв. Застосування корвпину одночасно з моделюванням социального стресу викликало зменшення вмтсту в1льного холестеролу та збшьшення кшькосп його етер^в у жовч самц1в щургв 1з щдтриман-ням концентраци фосфолшщв на контрольному ргвш. Посиле-не використання жирних кислот у метабол1чних реакциях в организм стресованих тварин викликало зниження 1х концентраци у жовч одразу шсля моделювання хрон^чного социального стресу. Але через мсяць по тому як тварини зазнали експериментального хрошчного стресу концентрация вшьних жирних кислот у печшко-вому секрет! зростала. У жовч шурiв, яю зазнавали социально! поразки та отримували корвпин, концентрация вшьних жирних кислот 1 триглщеридв збшьшувалася. Виявлен змини концентраци лшщв у жовч вказують на сутки змини !х розподшу в организм! самцв шур^в за умов експериментального хрон^чного социального стресу та застосування у процеа стресування корвпину. Значна тривалють 1 специф1чна динамика в чаа зм1н лкпдного складу жовч за хрон^чного социального стресу потребують по-дальшого вивчення для з'ясування !х патогенетично! рол! та пошуку ефективних засоб^в корекци.
Boyer, J. L. (2013). Bile formation and secretion. Comprehensive Physiology, 3(3), 1035-1078.
Chuang, J. C., Cui, H., Mason, B. L., Mahgoub, M. L., Bookout, A. L., Yu, H. G., Perello, M., Elmquist, J. K., Repa, J. J., Zigman, J. M., & Lutter, M. (2010). Chronic social defeat stress disrupts regulation of lipid synthesis. Journal of Lipid Research, 51(6), 1344-1353.
Dlyaboha, Y. Z. (2012). Korektsiya zhyrnokyslotnoho skladu eteryfikovanoho kholesterolu v orhanizmi ta rist shchuriv za eksperymental'noyi hiperkholes-terynemiyi [Correction of fatty acid composition of esterfied cholesterol in the body and growth of rats in experimental hypercholesterolemia]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Medicine, 3(1), 29-37 (in Ukranian).
Eckstein, J., Berndt, N., & Holzhutter, H.-G. (2015). Computer simulations suggest a key role of membranous nanodomains in biliary lipid secretion. PLOS Computational Biology, 11(2), e1004033.
Faylon, M. P., Baumgard, L. H., Rhoads, R. P., & Spurlock, D. M. (2015). Effects of acute heat stress on lipid metabolism of bovine primary adipocytes. Journal of Dairy Science, 98(12), 8732-8740.
Filimonova, N. B., & Fil', I. O. (2005). Statystychnyy analiz danykh vidpovidno do zasad naukovo obgruntovanoyi medytsyny. Porivnyannya hrup za kil'kis-nymy pokaznykamy [Statistical analysis of data according to the principles of science-based medicine. Comparison of groups in quantitative terms]. Medytsyna Zaliznychnoho Transportu Ukrayiny, 4, 86-93 (in Ukranian).
Filimonova, N. B., Fil', I. O., & Mykhaylova, T. S. (2004). Statystychnyy analiz danykh vidpovidno do zasad naukovo obgruntovanoyi medytsyny. Pervyn-nyy analiz kil'kisnykh danykh, podannya rezul'tativ eksperymentu [Statistical analysis of data according to the principles of science-based medicine. Initial analysis of quantitative data, presentation of experimental results]. Medytsyna Zaliznychnoho Transportu Ukrayiny, 4, 30-38 (in Ukranian).
Ganitkevich, J. V., & Karbach, J. I. (1985). Issledovanie zhelchi. Biohimicheskie i biofizicheskie metody [Investigation of bile. Biochemical and biophysical methods]. Higher School, Kyiv (in Russian).
Gautam, A., D'Arpa, P., Donohue, D. E., Muhie, S., Chakraborty, N., Luke, B. T., Grapov, D., Carroll, E. E., Meyerholf, J. L., Hammamieh, R., & Jett, M. (2015). Acute and chronic plasma metabolomic and liver transcriptomic stress effects in a mouse model with features of post-traumatic stress disorder. Public Library of Science, 10(1), e0117092.
Han, J., & Kaufman, R. J. (2016). The role of ER stress in lipid metabolism and lipotoxicity. Journal of Lipid Research, 57(8), 1329-1338.
Horid'ko, T. M., Kosiakova, H. V., Berdyshev, A. G., Meged, O. F., Gudz, E. A., Onopchenko, O. V., Asmolkova, V. S., Lozova, V. M., Tukalenko, E. V., Bondarenko, O. V., Tubalzeva, I. I., Kovalenko, O. A, Makarchuk, M. Y., & Hula, N. M. (2017). Antistress effects of N-stearoylethanolamine in rats with chronic social stress. Ukrainian Biochemical Journal, 89(4), 68-76.
H^miogullari, A. A., Bozdayi, A. M., & Rahman, K. (2007). Biliary lipid secretion. Turkish Journal of Gastroenterology, 18(2), 65-70.
Kudryavtseva, N. N. (1991). A sensory contact model for the study of aggressive and submissive behavior in male mice. Aggressive Behavior, 17(5), 285-291.
Liashevych, A. M., Reshetnik, Y. M., Syechyna, I. M., Vesel's'kyy, S. P., & Harnyk, K. V. (2016). Vplyv korvitynu na biotransformatsiyu zhovchnykh kyslot u pechintsi shchuriv z eksperymental'noyu hiperkholesterynemiyeyu [Effect of corvitin on biotransformation of bile acids in the liver of rats with experimental hypercholesterolemia]. Phytotherapy, 4, 12-16 (in Ukranian).
Linton, K. J. (2015). Lipid flopping in the liver. Biochemical Society Transactions, 43(5), 1003-1010.
Liu, Y. Z., Chen, J.-K., Zhang, Y., Wang, X., Qu, S., & Jiang, C.-L. (2014). Chronic stress induces steatohepatitis while decreases visceral fat mass in mice. BioMed Central Gastroenterology, 14, 106.
Nicolaou, M., Andress, E. J., Zolnerciks, J. K., Dixon, P. H., Williamson, C., & Linton, K. J. (2012). Canalicular ABC transporters and liver disease. Journal of Pathology, 226(2), 300-315.
Scott, K. A., Melhorn, S. J., & Sakai, R. R. (2012). Effects of chronic social stress on obesity. Current Obesity Reports, 1(1), 16-25.
Tyazhka, O. V., Smishchuk, V. V., & Bryuzhina, T. S. (2015). Znachennya bio-khimichnoho doslidzhennya zhovchi yak indykatora porushen' metabolizmu zhyrnykh kyslot, fosfolipidiv ta kholesterynu v ditey z kholelitiazom [The value of biochemical research bile as an indicator of metabolic disorders of fatty acids, phospholipids and cholesterol in children with cholelithiasis]. Perynatolohiya i Pediatriya, 61, 63-67 (in Ukranian).
Vesel's'kyy, S. P., Lyashchenko, P. S., Kostenko, S. I., Horenko, Z. A., & Kurov-s'ka, L. F. (2001). Sposib pidhotovky prob bioridyn dlya vyznachennya vmi-stu rechovyn lipidnoyi pryrody [Method of preparation of samples ofbioridi-nes to determine the content of substances of lipid nature]. Pat. 99031324 (in Ukranian).
Vovkun, T. V., Yanchuk, P. I., Shtanova, L. Y., Vesel's'kyy, S. P., & Shalamay, A. S. (2016). Zovnishn'osekretorna funktsiya pechinky shchuriv pry diyi korvitynu [Exocrine function of the liver in rats with exposure to corvitin]. Fiziologichnyi Zhurnal, 62(3), 30-38 (in Ukranian).
Wang, D. Q., Cohen, D. E., & Carey, M. C. (2009). Biliary lipids and cholesterol gallstone disease. Journal of Lipid Research, 50, S406-411.
Wirtz, P. H., Ehlert, U., Bartschi, C., Redwine, L. S., & Kanel, R (2009). Changes in plasma lipids with psychosocial stress are related to hypertension status and the norepinephrine stress response. Metabolism: Clinical and Experimental, 58(1), 30-37.
Zahayko, A. L., Voronina, L. M., Kaliman, P. A., & Strel'chenko, K. V. (2008). Vplyv khronichnoho sotsial'noho stresu na metabolizm lipidiv u zolotystykh syriys'kykh khom'yachkiv [Influence of chronic social stress on lipid metabolism in golden hamsters Syria]. Ukrainian Biochemical Journal, 80(4), 120-128 (in Ukranian).
