CC BY
16
УДК_619:616-001/-089.843:615.06:636.7/.8
Тарнавський Д.В., астрант © Нацюнальний аграрный уюеерситет
Л1КУВАННЯ ГН1ЙНО-НЕКРОТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ПЕРЕЛОМАХ К1СТОК У ДР1БНИХ ТВАРИН АУТОК1СТКОЮ
В статт1 еисетлена методика та результаты лшуеання гтйно-некротичних ускладнень при переломах тсток у дргбних теарин аутоюсткою.
Ключо^^ слова: трансплантащя, ускладнення, остеом1елт.
Замщення порожнин в юстках, яю утворюються при рiзноманiтних оперативних втручаннях в тому чи^ i наслiдкiв остеомieлiту, юстковими ауто-чи аллотрансплантатами е загальноприйнятим методом лiкування.
Вперше, про заповнення кiсткових порожнин, висловив свою думку шмецький хiрург М. 8Иеёе в 1886р.. Його методика базувалась на: видаленш патологiчно змiнених тканин, обробкою порожнини дезiнфiкуючими розчинами, спонтанним заповненням И кров'ю та накладання глухих швiв на рану.
За даними автора його методика дозволяла в 90% випадюв отримати позитивний результат в лжуванш хворих остеомiелiту.
За л^ературними повiдомленнями [1,3] для замщення порожнин було запропоновано дуже багато речовин для 1х пломбування (гшс, желатин, кетгут, парафiн, целуло1д та ш.), але згодом з'ясувалося, що майже всi цi речовини являються стороннiми тiлами чи штучними секвестрами, яю викликають нагноення рани та нерщко призводять до рецидиву захворювання.
При остеомiелiтi, для замiщення патолопчних гнiйних порожнин кiстковi трансплантати почали використовувати ще на початку ХХ ст., але згодом дана методика виявилась малоефективною iз-за нагноення ран та вщторгнення трансплантатiв.
За результатами виконання дослiдiв численних дослiдникiв [2.3] показанням до проведення аутотрансплантацп наступш: для лiкування переломiв, особливо багато осколков^ при сповiльненому зрощуваннi та не зрощуванш перелому, для л^вання кiсткових кiст.
Свiжi трансплантати можуть вижити в присутностi iнфекцiй та можливе 1х використання для заповнення дефектсв, якi утворилися пiсля видалення нежиттездатних тканин в результатi розвитку остеомiелiту
Мета досл1джень.
Метою наших дослщжень було вiдпрацювання методики пересадки кютково! тканини та контроль динамжи регенерацп кiсткових секвестрiв при гншних процесах.
Матер1али та методика дослщжень.
© Науковий кер1вник - доктор ветеринарних наук, професор О.Ф. Петренко Тарнавський Д.В., 2008
349
Клмко-експерементальш дослщження були проведет на 7 собаках з гншно-некротичними ураженнями юсток яю надходили на кафедру хiрурril в перюд з 2006 по 2007рш. Ускладнення переважно вiдмiчалися на кiстках черепу а саме верхнш та нижнш щелепi, в результатi переломiв юсток, травм зубiв та ускладнень тсля видалення зубiв.
В сво!х дослщженнях ми використовували методику замiщення порожнин в юстках кiстковою тканиною двома способами:
• використовуючи кiстково- оюстш лоскути
• заповнюючи порожнину кусочками шматочками ауто трансплантатiв
Основними показниками до проведення таких оперативних втручань е насамперед ускладненi переломи юсток верхньо! та нижньо! щелеп та травми зубiвта !х наступне видалення.
Сама техшка пересадки юстково! тканини складалась з трьох етапiв: «чистого»( забiр кiсткового трансплантату), «гншного» ^рурпчна обробка вогнища остеомiелiту) та вщновлювального (заповнення юстково! порожнини трансплантатом).
Ауто трансплантат вщбирали з гребня клубово! юстки.
Для цього перед оперативним втручанням готувалося операцiйне поле в дшянщ гребню з ие! сторони з яко! проводиться оперативне втручання з приводу остеомiелiту.
Розмiр та форма трансплантаив були рiзними, що дозволяли при замщенш порожнини повнiстю заповнити И потайш мiсця, для запоб^ання утворення дрiбних порожнин для накопичення кровi. Шматочки з дiлянками кортикального шару укладали в останню чергу, закриваючи таким чином, всю заповнену трансплантатами порожнину.
Трансплантати по мiрi заповнення порожнини утрамбовувалась легкими постукуваннями молотка по металевш накладцi, на кiнцi обмотаною марлею. Одночасно по ходу заповнення порожнини трансплантати припудрювалися порошкоподiбними антибiотиками.
Пiсля оперативного втручання для попередження шфекцшних ускладнень внутршньом'язево вводили лiнкомiцин у дозi 1 мл на кг живо! ваги 2 рази на день протягом 7 дшв. Ротову порожнину 2 рази на день промивали розчином ротокану та 0,2%-м розчином хлоргексидину б^люконату до загоення ясен. Шви у клубовiй дiлянцi обробляли настойкою календули.
Щоденно проводили огляд тварини, контроль загального стану органiзму, огляд ротово! порожнини, обстеження рани в дшянщ клубово! юстки.
Рентгенологiчнi дослщження ушкоджених дiлянок проводили на 14, 21, 30, 40 добу.
Пстолопчне дослщження проводили одноразово у кожно! тварини на 35-45 добу в залежност вщ И клiнiчного стану та характеру заживлення раново! поверхш. Для цього пiд наркозом проводили оперативне втручання щодо вiдшарування ясневого клаптя та вiдбору бiоптату.
350
Результати дослщжень
Щоденно проводили огляд тварини, контроль загального стану оргашзму, огляд ротово! порожнини, обстеження рани в дшянщ клубово! кiстки.
Рентгенологiчнi дослiдження ушкоджених дшянок проводили на 14, 21, 30, 40 добу.
Пстолопчне дослiдження проводили одноразово у кожно! тварини на 35-45 добу в залежност вщ !! клiнiчного стану та характеру заживлення раново! поверхнi. Для цього пщ наркозом проводили оперативне втручання щодо вiдшарування ясневого клаптя та вщбору бiоптату.
В ходi клмчного спостереження, на протязi всього етапу лiкування тварин, вiдмiчалось заживлення рани по первинному натягу.
В першi днi пiсля пересадки юстково! тканини на рентгенограмах вiдмiчали неоднорiднi дшянки просвiтлення на мiсцi кiсткового дефекту, яю являли собою пересаджену подрiбнену кiстку. Пiзнiше вони зливалися i ставали бiльш однорiдними. Це свщчить про резорбцiю ауто трансплантату та замщення його кiстковою тканиною. На 30 добу структура в мющ дефекту була однорщною з ч^ко вираженою латеральною стiнкою, яка являе собою кортикальну тканину.
При пстолопчному дослiдженнi в мiсцi iмплантацi! рееструеться !! штеисивие приживления (рис 1). _
а "Ф - , = '*' >'*'- * ^ -1
V* > ■"' . 1 .2 ' .
7
3
Рис. 1 Мкце iмплантацil кктковоУ тканини, взято!' iз здухвинноУ кiстки:
1 - iмплантована кiстка; 2 - новоутворена юсткова тканина; 3 - окютя; 4 - мiкрощiлина мiж верхньощелеповою кiсткою та iмплантатом; 5 - остео-бласти на межi мiж верхньощелеповою кiсткою та iмплантатом; 6 - кровоноснi
капiляри в iмплантатi; 7 - кровоносний капшяр в кiстцi верхньо! щелепи; 8 - мшропорожнина в кiстковiй тканиш. Гематоксилiн Карацi та еозин, х 100.
351
Юстка верхньо! щелепи та юстковий iмплантат вкрит шаром окiстя пiд яким формувалася спiльна жива кiсткова тканина. Динам^ приживлення кiсткового iнплантату свiдчить його васкуляризащя. Кровоноснi капiляри, що проходять в iмплантатi, оточенi пухкою фiброзною тканиною. В цiй тканинi на межi з кiстковою тканиною виявляеться значна кшьюсть остеобластiв i поодиною остеобласти, що свiдчить не тшьки про наявнiсть в цих дшянках досить iнтенсивних процесiв остеогенезу, але й про процеси ре моделювання тканини юсткового iмплантату.
На 40 добу стираються межi луночок, але на бокових рентгенограмах з'являються велик димчастi просвiтлення, якi можуть бути пов'язаш з кальцифiкацiею новоутворено! тканини.
На 43 добу в нижнш щелет кiстковий iмплантат також добре приживаеться про що свiдчить наявшсть скупчень остеобластiв мiж ¡мплантатом \ новоутвореною юстковою тканиною (рис2). _
т.
I ,> у •
в
щ
«
■-Г'
■
4 ^ ? ? ^
Г Г '.
5 " у-
Рис. 2 Нижня щелепа. ЛИсце 1мплантащ*1 кктково!' тканини:
1 - кiстка нижньо! щелепи; 2 - юстковий iмплантат; 3 - остеобласти на межi кiстки нижньо! щелепи й юсткового iмплантату; 4 - остеобласти в юстщ нижньо! щелепи; 5 - новоутворена юсткова тканина.
Гематоксилш Карацi та еозин, х 100.
Процеси штенсивного остеогенезу вщбуваються як в кiсцi нижньо! щелепи так i кiсцi iмплантату. Тут виявляеться виражена васкуляризацiя, яка супроводжуеться iнтенсивними процесами новоутворення юстково! тканини. У вiчках, що виникають навколо кровоносних капiлярiв, на межi кiстково! тканини знаходяться остеобласти. Частина вiчок заповненi щiльною фiброзною сполучною тканиною. В такiй тканинi по всш площi вiчок, серед пучюв колагенових волокон i фiбробластiв розЫяш поодинокi остеобласти. Остеоцити
352
розташоваш у широких камерах, матрикс юстково! тканини HepiBHOMipHO зафарбований.
KicTOOBi пластини в частиш дшянок ще не сформоваш, а в дшянках, де вони сформувалися, не завжди впорядковано оpieнтиpованi. В матрикс юстково! тканини виявляються мжропорожнини, частина з яких досить щшьно заповнена значною кiлькicтю оcтeоблаcтiв.
Пстолопчш доcлiджeння показали, що iнтeнcивнicть остеогенезу в нижнш щeлeпi дещо вщстае вiд iнтeнcивноcтi остеогенезу в верхнш щeлeпi. На нашу думку це може бути пов'язано з рухливютю нижньо! щелепи, що створюе менш cпpиятливi умови для остеогенезу.
Висновки
1. Kicткова пластика при л^ванш гнiйно-нeкpотичних ускладнень при переломах юсток у собак е ефективним методом i повинна поеднувати простоту та надшшсть, можливicть використання у велиюй кiлькоcтi.
2. Практичне використання юстково! пластики повинно носити iндивiдуальний характер та визначення наступними параметрами, такими як, актившсть процесу, cтупiнь ураження юстки та стан оточуючих м' яких тканин.
Список лггератури
1. Никитин Г. Д., Рак А.В., Линник С. А., Николаев В.Ф., Д.Г. Костная и мышечно-костная пластика при лечении хронического остеомиелита и гнойных ложных суставов. - Санкт-Петербург, издательство «ЛИГ», 2002.-192с., ил.
2. Никитин Г.Д., Рак А.В., Линник С.А., салдун Г.П. и др. Хирургическое лечение остеомиелита.- Санкт-Петербург.: ООО ИКФ «русская графика», 2000.-288с., ил.
3. Литвиненко В.Б. Хipуpгiчнe л^вання хрошчного оcтeомiелiту поеднаною кicтковою аутопластикою // теоретичш та пpактичнi аспекти юстково-гншно! iнфeкцi!: Тези доп.-Ки!в, 1992.-с. 57-59.
Summary Tarnavs'ky D.V. THE AUTOBONES TREATMENT OF SEPTIC-NEKROTIK COMPLICATIONS AT THE FRACTURES OF BONES IN THE CASES OF
SMALL ANSMALS The methods and the results of the autobones treatmant of septic-nekrotik complications at the fractures of bones in the cases of small animals, are given in this article.
Key words: osteomyelit, transplantations, complications
Стаття надшшла до редакцИ 11.02.2008
353
