CC BY
40ЛІДЕРСЬКІ ПРОЯВИ В ЗБІРНИХ ЧОЛОВІЧИХ СТУДЕНТСЬКИХ КОМАНДАХ З ІГРОВИХ ВИДІВ
СПОРТУ
Іващенко Олена
Дніпропетровський державний інститут фізичної культуриі спорту
Анотація. Робота присвячена проблемі дослідження динаміки міжособистісних відношень у студентських чоловічих командах з ігрових видів спорту різної кваліфікації. Розкривається взаємозв’язок структури темпераменту та групової диференціації в спортивній команді. Сутність ігрових видів спорту пред’являє специфічні вимоги до проявлення характерологічних властивостей особистості кваліфікованих спортсменів. Цілеспрямована робота з виявлення переважаючого типу поведінки кваліфікованих спортсменів може з’являтись ефективним чинником розвитку лідерських проявлень Ключові слова: особистість, характерологічні прояви, міжособистісні відношення
Аннотация. Иващенко Е. Лидерские проявления в сборных мужских студенческих командах игровых видов спорта. Работа посвящена проблеме исследования динамики межличностных отношений в студенческих мужских командах с игровых видов спорта разной квалификации Раскрывается взаимосвязь структуры темперамента и групповой дифференциации в спортивной команде. Сущность игровых видов спорта предъявляет специфические требования к проявлению характерологических свойств личности квалифицированных спортсменов. Целенаправленная работа по выявлению превосходящего типа поведения квалифицированных спортсменов может являться эффективным фактором развития лидерских проявлений Ключевые слова: личность, характерологические проявления, межличностные отношения Annotation. Ivashchenko O. Leadership as factor of effectiveness of competition activity of collapsible masculine student commands from the playing types of sport. The work is devoted to the problem of dynamics of interpersonal relation research in student masculine teams with the playing types of sport of different qualification. Interrelation of temperament structure and group differentiation in sport team is shown. The nature of game aspects of sports shows specific demands to exhibiting characterologic properties of the person of the qualified sportsmen. Purposeful work on detection of exceeding type of behaviour of the qualified sportsmen can be the effective factor of development leadership exhibitings.
Keywords: personality, characterologic displays, interpersonal relation
Вступ.
Проблема лідерства часто обговорюється як спортсменами, так і тренерами.
Структура лідерства може розглядатися як структура інтрагрупових відносин в команді, тобто як рангова залежність між її членами. Рангова організація членів спортивної групи представляє структуру їх міжособистісних стосунків, в той час перший ранг, одержаний при виборі, визначає і статус лідера [4, 5, 6, 8].
Розглядаючи лідерство як структурну характеристику, відокремлюють стосовно до спортивної команди властивості стабільності та стійкості В той час слід виділяти та підкреслювати його функціональні динамічні аспекти. Іншими словами, лідерство, яке аналізують як динамічний елемент командної організації, представляє собою груповий процес. В цьому випадку воно виступає функцією, відношенням між спортивною командою і її метою та задачами [1, 7].
Т.Т.Джамагаров (1983) відображає цю залежність відповідною схемою, яка виглядає таким чином:
мета, задачі о лідерство о спортивна команда
Лідерство виступає тут як елемент зв’язуючий Але лідерство - це не тільки зв’язок, відношення між перемінними, але й елемент, який дінамізує всю систему [1].
Якщо аналізувати лідерство як зв’язок, як відношення між командою і її метою, то можна замітити, що процес лідерства повинен здійснюватись в ряді послідовних і одночасних актів лідерської поведінки, який заволікає кожен раз як суб’єкт, так і об’єкт лідерства. Точніше, в кожної взаємодії лідера і відомого реалізується влада позиції лідера і прийняття або відторгнення його впливу відомим [1, 3].
Лідерство - механізм, зв’язуючий дії членів спортивної команди, направляючий та координуючий групові зусилля для досягнення командною мети.
В спортивних іграх координація групового управління в процесі змагання здійснюється шляхом взаємочередуючихся корекцій, а також завдяки пристосуванню до лідера. Тому однією з важливих проблем групового управління, і зокрема управління тактичними діями в ході змагання, є проблема лідерської поведінки.
Робота виконана за планом НДР Дніпропетровського державного інституту фізичної культуриі спорту.
Формулювання цілей роботи.
Саме тому, ми поставили собі за мету проаналізувати проблему лідерства у сучасній системі підготовки кваліфікованих спортсменів з ігрових видів спорту.
Методи й організація дослідження. Методами дослідженнями стали: аналіз літературних джерел, опитування бесіди, анкетування порівняння.
Для реалізації мети дослідження нами були використані такі методи:
- теоретичний аналіз і узагальнення даних спеціальної літератури і досвіду передової практики з проблеми дослідження;
- психологічні дослідження: психологічного клімату в колективі методики на виявлення схильності до лідерства та керівництва;
- методи математичної статистики.
На основі розподілу процесу багаторічної підготовки спортсменів дослідження проводились в збірних чоловічих командах ВНЗ з ігрових видів спорту (баскетбол, гандбол, волейбол, міні-футбол) різної кваліфікації (ІІІ розряд - 14 чол.;І розряд - 80 чол.; ІІ - 31 чол.; КМС - 16 чол.; МС - 2 чол.) 1988 - 1984 року народження Результати дослідження та їх обговорення
За допомогою методики на виявлення схильності до лідерства (Є.В.Мосейко, Н.Є.Нелісова) ми оцінюємо здатність кожного гравця впливати на своє оточення (тобто вести за собою, спонукати до діяльності). В результаті обробки отримані кількісні показники, відображаючи той або інший варіант схильності до лідерства (табл. 1).
Таблиця 1
Кількісні показники, які відображають схильність до лідерства збірних команд з ігрових видів спорту
Збірні команди Схильні до лідерства, % Не схильні до лідерства, %
Баскетбол
А (п = 12) 66,7 33,3
Б (п = 14) 57,1 42,9
В (п = 12) 75 25
Волейбол
А (п = 10) 80 20
Б (п = 10) 60 40
В (п = 9) 66,7 33,3
Г (п = 10) 70 30
Міні-футбол
А (п = 12) 75 25
Б (п = 10) 70 30
В (п = 13) 38,5 61,5
Г андбол
А (п = 12) 83,3 16,7
Б (п = 13) 77 23
В (п = 10) 70 30
В результаті виявлення схильності до лідерства збірних команд з ігрових видів спорту (баскетбол, волейбол, міні-футбод гандбол), можна спостерігати за тим, що більшість гравців команди має хороші задатки, щоб впливати на людей, які їх оточують змінювати їхню думку, керувати іншими. У взаєминах з людьми почуваються досить упевнено. Вони переконані , що не слід замикатися у собі, триматись у осторонь і думати лише про себе також відчувають потребу щось робити для тих, хто вас оточує; вказувати їм на помилки, учити їх. У випадку з тими, хто не дозволяє себе повчати і не поділяє їхніх принципів, можуть виникати ускладнення. Такі гравці можуть переконувати але треба стежити за тим, щоб їхнє ставлення до інших гравців не перетворилося в тиранію [2].
Гравці які не можуть бути лідерами малопереконливі навіть там, де абсолютно мають рацію, також вважають що все повинно будуватися за принципами дисципліни і має бути добре прогнозованим Коли виникають мінімальні відхилення від очікуваного оптимуму, вони розгублюються, не можуть знайти вихід. Інколи бувають не впевнені в собі й це блокує їхню волю та активність. Через це не можуть досягати запланованого. [2].
За допомогою методики на виявлення схильності до керівництва виявляємо рівень готовності людини до виконання управлінських завдань.
В результаті обробки отримані кількісні показники, відображаючи той або інший варіант схильності до керівництва (табл. 2).
Таблиця 2
Кількісні показники, які відображають схильність до керівництва збірних команд з ігрових видів спорту
Збірні команди, % Бали
0 - 5 6 - 11 12 - 15 16 -20
Баскетбол
А (п = 12) 0 66,6 16,7 16,7
Б (п = 14) 0 57,2 14,3 28,5
В (п = 12) 0 75 25 0
Волейбол
А (п = 10) 0 60 30 10
Б (п = 10) 0 30 50 20
В (п = 9) 0 66,7 22,2 11,1
Г (п = 10) 0 70 20 10
Міні-футбол
А (п = 12) 0 33,4 33,3 33,3
Б (п = 10) 0 60 20 20
В (п = 13) 0 85 15 0
Г андбол
А (п = 12) 0 50 25 25
Б (п = 13) 0 61,5 23,1 15,4
В (п = 10) 0 60 20 20
В результаті виявлення схильності до керівництва збірних команд з ігрових видів спорту (баскетбол, волейбол, міні-футбол гандбол), можна спостерігати за тим, що більшість гравців команди має певні здібності (6 - 11 балів) до керівництва іншими гравцями є, але вони можуть бути реалізовані лише в умовах стабільності, відсутності змін.
Менш гравців мають не погані успіхи (12 - 15 балів) у ролі керівника-організатора Вони вміють сконцентруватисили на найважливіших проблемах, проявляють схильність до роботи з людьми., також вміють виокремлювати головне від другорядного вміють домагатись втілення запланованого.
Найменший процент гравців які можливо вже домоглися реальних успіхів (16 - 20 балів) у організації колективних справ, є формальними лідерами. Вони мають необхідні організаторські здібності, але їм може завадити надмірна категоричність в оцінках та судження?, надмірна безкомпромісність відсутність гнучкості в роботі з людьми.
В збірних командах з ігрових видів спорту не спостерігаються гравці (0 - 5 балів), яким краще стати висококваліфікованимфахівцем ніж керівником яким легше відповідати за себе, ніж за інших. [2].
При порівнянні результатів виявлення схильності до лідерства з результатами виявлення схильності до керівництва збірних команд з ігрових видів спорту (баскетбол, волейбол, міні-футбол, гандбол), можна заключити, що більшість гравців команд з баскетболу (А - 66,7%; Б - 57,1%; В - 75%), волейболу (А - 80%; Б -60%; В - 66,7%; Г - 70%), міні-футболу (А - 75%; Б - 70%; В - 35%), гандболу (А - 83,3%; Б - 77%; В - 70%) мають хороші задатки, щоб впливати на оточуючи?, змінювати їхню думку, керувати іншими, бути лідерами. Але більшість гравців збірних команд з баскетболу (А - 66,6%; Б - 57,2%; В - 75%), волейболу (А - 60%; Б -30%; В - 66,7%; Г - 70%), міні-футболу (А - 33,4%; Б - 60%; В - 85%), гандболу (А - 50%; Б - 61,5%; В - 60%) мають певні здібності до керівництва іншими людьми, вони можуть реалізувати себе лише в умовах стабільності, відсутності змін якою не є спортивна діяльність. Т ому в рамках даного дослідження перш за все, показується неформальний вид становлення групи та взаємодії усередині групи, які первісно обумовлені формуванням соціально значним активом Так, формальні лідери, несуть в групу в більшому ступені директиви та установки, які фактично зв’язані вищими індивідами (викладачами, тренерами) та потребують неухильного виконання В свою чергу, неформальні лідери, як ідеологи та суб’єкти діяльності, без будь-яких наказів незмінно поповнюють команди з ігрових видів спорту та сприяють її прогресивному розвитку Висновок.
Враховуючи вищенаведене, можна заключити, що сутність ігрових видів спорту пред’являє специфічні вимоги до проявлення характерологічних властивостей особистості кваліфікованих спортсменів. Тому в основу дослідження покладене припущення, згідно якого, цілеспрямована робота з виявлення переважаючого типу поведінки кваліфікованих спортсменів з ігрових видів спорту може з’являтись ефективним чинником розвитку лідерських проявлень в процесі змагальної діяльності, та на цій основі сприяти росту спортивних досягнень, крім цього, можна припустити, що облік здібностей спортивного колективу удосконалення методики його вивчення, виявлення варіантів взаємодії колективу та особи, а також поглиблювання знання тренера-викладача про колектив що надасть можливість раціонально використовуватиколектив як інструмент виховання
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем лідерських проявів в збірних чоловічих студентськихкомандах з ігрових видів спорту
Література
1. Джамагаров Т.Т., Румянцева В.И. Лидерство в спорте. - М.: ФиС, 1983. - С. 25 - 45.
2. КорольчукМ.С. Психофізіологія діяльності. К.: Ніка - Центр. 2004. - С. 49 - 52.
3. Кричевский Р.Л., Рижак М.М. Психология руководства и лидерства в спортивном коллективе М.:
Московский университет; 1985. - 26 с.
4. Кудермина Е.И. Некоторые аспекты изучения общения в спорте // Материалы 2-й Всеукраинской конференции аспирантов “Молодая спортивная наука Украиньі’ - Львов, 1998. - С.92 - 121.
5. Ліфарєва Н.В. Психологія особистості К.: Центр навчальної літератури, 2003. - С. 87 - 104.
6. Параносич В., Лазаревич Л. Психодинамика спортивной группы М.: Физкультураи спорт, 1987. - С. 49 -
55.
7. Румянцева В.И. Некоторые особенности общения и продуктивности групповой задачи в условиях соревновательной деятельности // Тезисы 8-й конференции по психологи спорта. М.: ГЦОЛИФК, 1976.- С. 158-159.
8. Уэйнберг Р.С., Гоулд Д. Основы психологии спорта и физической культуры - К.: Олимпийская литература, 1998. - С. 111 - 136.
Надійшла до редакції 10.02.2008 р.
