CC BY
40
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616.94-092:612.13]-02:616.24-008.64-085.225-053.2
ГЕОРГ1ЯНЦ М.А., КОРСУНОВ В.А., СТОЛЯРОВ К.€. Харювська медична академ'т п'слядипломно! осв'пи
ЛЕГЕНЕВА ППЕРТЕН31Я ПРИ СЕПСИС В Д|ТЕЙ ТА II КОРЕКЩЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ДОНАТОРА ОКСИДУ АЗОТУ Ь-АРПЫНУ
Резюме. У статтi обговорюеться проблема гемодuнамiчнuхрозладiв у малому колi кровообщ при сеп-сиа, тяжкому сепсиа та септичному шоку в дтей. Продемонстровано наявшсть легенево! гшертензи, що виявляеться при до^дженш середнього артерiального тиску в легеневш артери методом доппле-рометри за КИаЬШакв. Також показано, що легенева гшершензЬя поеднуеться з розладами системной гемодинамки та тканинною гшокаею, як кнують, незважаючи на збльшення рiвня N0 у кровi. Наведено результати впливу внутршньовенно'1 тфузи аргтту гiдрохлориду на показники вмсту оксиду азоту в сироватц та показники центрально! та легенево! гемодинамжи при легеневш гтертензп на тлi септичних статв у дтей. Продемонстровано здатнсть внутршньовенно'1 тфузи аргтту гiдрохлориду в дозi 5мл/кг/добу протягом 24—48годин вiрогiдно збльшувати вмкт N0у кровi та знижувати тиск у легеневш артери й легеневий судинний ошр при септичних станах у дтей. Ключовi слова: дти, сепсис, легенева гтертензЬя, аргн^у гiдрохлорид.
Септичш стани залишаються одшею з актуаль-них проблем сучасно! медицини. Повщомляеться про частоту захворюваност на тяжкий сепсис (ТС) серед немовлят у США 5,2 на 1000 [13]. В Укра!ш в струга^ дитячо! смертност сепсис становить 12— 15 % [3]. Iмовiрнiсть летального кшця зростае вщ-повщно до збшьшення кшькосп уражених оргашв та категори септичного стану (сепсис — ТС — сеп-тичний шок (СШ)), а летальнють за рiзними ощнка-ми коливаеться вщ 10 до 50,8 % [5, 6, 8, 13].
Одним з компоненпв органних розладiв при септичних станах е синдром гострого ушкодження легешв (СГУЛ) та гострий рестраторний дистрес-синдром (ГРДС), що супроводжуються ураженням легенево! гемодинамжи через дисбаланс м!ж вазо-констрикторами та вазодилататорами (N0). Уна-слщок цього вщбуваеться збшьшення шдексу леге-невого судинного опору (1ЛСО) [1, 2]. У дорослих встановлено залежнють м!ж фракцiею викиду (ФВ) правого шлуночка й 1ЛСО та результатом при септичних станах [9, 12]. Через бiвентрикулярний ме-ханiзм легенева гiпертензiя (ЛГ) може зменшувати викид лiвого шлуночка, пщсилювати циркуляторну гiпоксiю та бути важливим фактором пато- та тана-тогенезу при септичних станах [2, 12].
Для л^вання ЛГ запропоновано використання вазодилататорiв (нiтроглiцерин, нiтропрусид на-трiю, антагонiсти кальцiю, простагландини), що мають значну кiлькiсть несприятливих впливiв, адже в терапевтичних дозах викликають тахiкардiю, гiпотонiю, утворення метгемоглобiну, збшьшують внутрiшньолегеневе шунтування й пiдсилюють п-
поксiю [1, 2, 4, 7, 10]. 1нгаляц1я N0 потребуе дорогого устаткування та може бути використана лише у хворих на ШВЛ, тому вона не набула значного поширення [1, 2, 4, 7, 10]. Отже, проблема лжу-вання ЛГ при септичних станах не мае адекватного розв'язання. У зв'язку з цим викликае штерес препарат аргiнiну для парентерального застосування, що е донатором N0. Проте даш щодо його застосування при л^ванш ЛГ на ™ сепсису в дiтей доте-пер вiдсутнi.
Отже, метою дослщження стало вивчення легенево! гемодинам^ та окремих регуляторiв судинного тонусу в дггей iз сепсисом та визначення впливу розчину арпншу гщрохлориду на вмiст вазо-активних медiаторiв у сироватцi та стан центрально! й легенево! гемодинамжи в дггей iз ЛГ при СГУЛ/ ГРДС на тл! сепсису.
Матер1али та методи
Дизайн дослiдження — одноцентрове проспек-тивне рандомiзоване порГвняльж дослiдження. Критер!! включення: наявнiсть сепсису, ТС, СШ, переб^ яких ускладнився розвитком ЛГ (середнiй артерiальний тиск у легеневш артери (САТ ЛА) по-
Адреса для листування з авторами: Георпянц Марiне Акопiвна E-mail: eniram@bigmir.net
© Георпянц М.А., Корсунов В.А., Столяров К.6., 2016 © «Медицина невщкладних сташв», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
над 25 мм рт.ст.). Критерп виключення: вроджет за-хворювання серця, легень та щопатична ЛГ. Досль дження проведено протягом 5 pokíb у 26 дггей bíkom вщ 1 míc. до 16 рокiв, якi знаходились на лiкуваннi у вщдглент анестезiологГi та штенсивно! терапп КЗОЗ «Харювська обласна дитяча iнфекцiйна клшчна л1-карня» Í3 септичними станами (13 пащенпв Í3 сепсисом, 7 пащенпв Í3 ТС та 6 — Í3 СШ), дiагноз яких встановлювався вiдповiдно до критерпв консенсусу SCCM/ESICM/ACCP/ATS/SIS International Sepsis Definitions Conference (2001). Дослщжувана група хворих (група А) додатково до етютропно! й патоге-нетично! терапп (шотропи, дезагреганти, гепарин, респiраторна терапiя) отримувала внутрiшньовенну iнфузiю 4,2% розчину арпншу гiдрохлориду в дозi 5 мл/кг/добу за допомогою iнфузомату протягом 1—2 дiб. Контрольна група хворих (група К) отримувала аналопчну етютропну та патогенетичну тера-пiю за винятком аргiнiну гiдрохлориду.
Тяжкiсть стану ощнювалась за допомогою шкал SOFA та PRISM, тяжшсть СГУЛ/ГРДС — за шкалою Murrey, ураження центрально! нервово! сис-теми — за шкалою Glasgow. Мошторне спостере-ження за пацieнтами включало реестращю частоти серцевих скорочень (ЧСС), пульсоксиметрго, ви-мiрювання середнього артерiального тиску (САТ) (монiтори UM-300). До початку л^вання та за 24—48 год вам хворим проводилась ехокардiоскопiя у М-режимi та iмпульсно-хвильове допплерiвське сканування кровотоку в легеневiй артерп за допомогою ультразвукового сканера Ultima PA. Вимь рювались кiнцево-дiастолiчний (КДР) та кшцево-систолiчний (КСР) розмiри лiвого шлуночка. На пiдставi отриманих даних за формулою L. Teichholz et al. (1976) проводився розрахунок шдекав кшце-во-систолiчного (1КСО) та кiнцево-дiастолiчного об'eмiв (1КДО) лiвого шлуночка, ударного шдексу (У1), фракцп викиду (ФВ), серцевого iндексу (С1). САТ ЛА вимiрювався за А. Kitabatake et al. (1983). Центральний венозний тиск (ЦВТ) вимiрювався у верхнш порожнистiй венi за методом Вальдмана. 1ЛСО визначався за формулою: 1ЛСО = 80 • (САТ ЛА, мм рт.ст. — ЦВТ, мм рт.ст.)/С1. Також до й тсля шфузГ! проводилось визначення електролiтiв плаз-ми (Na+, K+, Cl- i Ca++) аналiзатором AVL-998-4. Показники кислотно-основного стану (КОС) i га-зiв артерiальноi та центрально! венозно! кровi (рО2, рСО2, SaO2, СаО2, рН, НСО3-, ВЕ, ВВ) визначались за допомогою аналiзаторiв AVL-995 та Gastat-mini. Рiвень гемоглобiну (Hb) визначався колориметрич-ним методом. Доставка кисню (DO2) визначалась за формулою DO2 = С1 х СaO2; споживання кисню (VO2) — за формулою VO2 = С1 • (СaO2 - OvO2); ш-декс тканинно! екстракцп кисню (IT02) — за формулою IT02 = DO2/VO2. Креатинш кровi ощню-вався за методом Яффе. Рiвень гакемп визначався аналiзатором «Ексан-Г». Концентрацiя альдосте-рону в плазм! визначалась за формулою: альдосте-рон (пг/мл) = 1407,53 - 20,55 • Na+ + 0,08 • Na+2 (Корячкин В.А. и спiвавт., 2001). Концентрацiю С-реактивного протешу визначали iмунофермент-
ним методом (ELISA-test, CRP EIA KIT, США). Концентращю МВ-iзоформи креатинфосфокiнази (КФК-МВ), лактатдегiдрогенази (ЛДГ) визначали бiохiмiчним методом наборами CK MB та LDH 30 Liquick Cor (Cormay, Польща). Умют лактату кровi визначали ензиматичним методом — «Ольвекс ди-агностикум» (Росiя). Умют NO сироватки ощню-вався за кшцевими метаболiтами (нiтрити/нiтрати) колориметричним методом за допомогою реактиву Гриса у центральнш науково-дослщнш лабораторп Харкiвського нацюнального медичного ушверси-тету. Для аналiзу результатiв створено базу даних у програмi Statistica 6. Вiрогiднiсть вщмшностей мiж групами визначалась за допомогою критерш t (Стьюдента). Вiрогiднiсть вщмшностей мiж показ-никами до i пiсля початку лiкування визначалась за допомогою непараметричного критерiю W (Вглкок-сона).
Результати та ix обговорення
Дослiджувaнi групи пацieнтiв за вiком, антропо-метричними характеристиками не мали вiрогiдних вiдмiнностей (p > 0,05) (табл. 1).
Хворi дослiджувaних груп характеризувалися наявнютю клiнiко-лaборaторних ознак системно! запально! вiдповiдi у виглядi лейкоцитозу, омоло-дження лейкоцитарно! формули, пщвищення тем-ператури тiлa та збгльшення рiвня С-реактивного проте!ну плазми, що в нормi не повинен переви-щувати 6 мг/л. Вiрогiдних вщмшностей за цими по-казниками мгж хворими групи А та групи К не було (табл. 2).
Як свщчать даш, нaведенi в табл. 3, у хворих груп А та К були ознаки полюрганних розлaдiв, збшь-шення рiвня лактату, ферментiв лактатдегщрогена-зи та КФК-МВ, рiвня сумарних метaболiтiв оксиду азоту NO2/NO3 та альдостерону.
Отже, мали мюце тканинна гiпоксiя, ушкоджен-ня мiокaрдa, розлади регуляцп судинного тонусу та гшеральдостерошзм, що мп бути зумовлений як ri-поволемieю, так i безпосереднiм ушкодженням легень. Також вщзначалось збiльшення рiвня азотис-тих шлaкiв, що свщчило про погiршення нирково! функцп. Тахшное та оцiнкa за шкалою Murrey дали змогу характеризувати дихaльнi розлади як помiр-ний ГРДС. Розлади центрально! нервово! системи вiдповiдaли сопору. За цими показниками, а також за рiвнем органних розлaдiв, що було ощнено за шкалами PRISM та SOFA, групи мiж собою в1рогщ-но не вiдрiзнялись (p > 0,05) (табл. 3).
До початку л^вання пащенти дослщжувано! та контрольно! груп характеризувались гiповолемiею, зниженим У1 лiвого шлуночка та нормальним CI за рахунок значно! тахжардп. За цими показниками вони в!рогщно вщргзнялись в1д норми (табл. 4). Щ розлади поеднувались 1з в!рогщним пiдвищення САТ у легеневiй артер!! та 1ЛСО. За показниками гемодинамжи дослiджувaнa та контрольна групи до початку лжування м1ж собою в1рогщно не вщ-р1знялися. При повторному дослщженш покaзникiв гемодинaмiки, що здшснювалося п1сля завершен-
ня шфузп aprÍHÍHy на 2-гу — 3-тю добу штенсивно! терапп, у rpyni А вiдбyвалось Bipor^e зниження piвня САТ ЛА з 52,7 ± 4,4 мм рт.ст. до 28,9 ± 3,0 мм рт.ст. (W = 79, p = 0,022) та 1ЛСО з 868,4 ± 91,7 дин • с • см-5 • м2 до 408,8 ± 47,4 дин • с • см-5 • м2 (W = 79, p = 0,022). Iншi показники центрально! та периферично! гeмoдинамiки у дослщжуваних гру-пах не зазнавали вipoгiдних змiн та не вiдpiзнялись мiж групами (p > 0,05) (табл. 4).
До початку лжування piвнi сумарних мeтабoлiтiв та нiтpитiв/нiтpатiв окремо, так само як i piвeнь аль-достерону, мiж дoслiджyваними групами не мали вь poгiдних вщмшностей (p > 0,05) (табл. 5). На 2-гу — 3-тю добу лжування у груш А вщбувалось вipoгiднe
зростання piвня сумарних метаболтв NO, переваж-но за рахунок нiтpатiв (W = 32, p = 0,024). Натoмiсть у груш К вipoгiдних змiн piвня сумарних метаболтв NO та нирипв/нирапв не спостерталось (W = 12, p > 0,05). Також у груш К на 2-гу — 3-тю добу piвeнь альдостерону вipoгiднo перевищував piвeнь альдо-стерону у груш А (p < 0,05) (табл. 5).
Рiвeнь Na+ у груш А був вipoгiднo нижчим, нж у гpyпi К (p < 0,05). Пщ впливом лiкyвання показники електролтв сироватки у гpyпi А не зазнавали сут-тевих змш, за винятком piвня калiю, що вipoгiднo знижувався (p < 0,05), але залишався у межах норми. У груш К у динамщ тривало вipoгiднe зростання на-трш до 156,5 ± 2,68 ммоль/л (W = 79, p = 0,022) та
Таблиця 1. Загальна характеристика хворих
Показники Група А, n = 13 Група К, n = 13
BiK (MÍC.) 23,9 ± 15,3 27,3 ± 14,8
Маса (кг) 10,9 ± 3,1 10,9 ± 2,5
Зрют (см) 85,3 ± 8,9 87,8 ± 9,9
Площа noBepxHi тта (м2) 0,47 ± 0,08 0,51 ± 0,10
Стать (хлопчики/фвчатка) 8/5 5/8
Примтка: р > 0,05.
Таблиця 2. Показники системноí запальноí в'щпов'щ'! (M ± m)
Показники Група А, n = 13 Група К, n = 13
Температура тта (°С) 38,2 ± 0,4 37,8 ± 0,4
Лейкоцити (109/л) 13,0 ± 1,6 17,9 ± 2,9
Молодi форми (%) 14,6 ± 3,8 28,1 ± 6,4
СРП (мг/л) 80,0 ± 11,3 54,2 ± 8,0
Примтка: р > 0,05.
Таблиця 3. Показники тяжкост стану та органних розлад!в
Показники Група А, n = 13 Група К, n = 13 Норма
Кровообг
Лактат вени (ммоль/л) 3,2 ± 0,5 3,8 ± 1,3 < 2,0
ЛДГ (Од/л) 761,5 ± 103,4# 944,4 ± 221,5# 337,5 ± 112,5
КФК-МВ (Од/л) 33,7 ± 4,5 28,7 ± 1,1 < 24
NO2/NO3 (мкмоль/л) 35,18 ± 4,4# 45,69 ± 10,24* 23,57 ± 2,35
Альдостерон (пг/мл) 104,89 ± 7,48 119,90 ± 11,55 < 90
Нирки
Креатинiн (мкмоль/л) 150,4 ± 29,6 178,2 ± 49,9 < 110
Дихання
ЧДР (за 1 хв) 49,7 ± 5,2## 43,3 ± 7,0** 24,0 ± 2,0
Бал за шкалою Murrey 2,1 ± 0,2 2,2 ± 0,3 0
Центральна нервова система
Бал за шкалою ком Glasgow 10,3 ± 0,7 10,1 ± 1,1 15
Бал за прогностичними шкалами
Бал за PRISM 8,7 ± 1,8 12,2 ± 2,9 0
Бал за SOFA 5,4 ± 0,7 5,1 ± 1,0 0
Примтки: тут i дал'г. * — р < 0,05, ** — p < 0,01, *** — p < 0,001 — в1рогщн1сть вщм1нностей м'ж групами A та K; # — р < 0,05, ## — p < 0,01, ### — p < 0,001 — вiрогiднiсть вщмшностей м'жгрупами та нормою; ° — вiрогiднiсть в'щм'тностей у межах групи пщ впливом л'1кування.
Оригинальные исследования / Original Researches ^w
хлорвддв до 113,7 ± 0,3 ммоль/л, що ставали в1ро-г1дно 61льшими за показники у груш А (р < 0,05) та (р < 0,001) вщповщно (табл. 6).
Незважаючи на здатшсть арпншу усувати алкалоз та сприяти розвитку метаболiчного ацидозу в зазначених дозах, ми не спостертали под16ного ефекту. Навпаки, п!д впливом лжування в груп1 А вщ^чалось зменшення вирaженостi метaболiчного ацидозу, що, !мов1рно, можна пояснити зменшен-ням гшоксй та покращенням тканинно! перфузи завдяки вазодилатуючому впливу. Нaтомiсть у гру-
п1 К iснувaлa протилежна тенденцiя до розвитку метaболiчного ацидозу (табл. 6). Також важливо тдкреслити, що у груп1 А вщбувалось збiльшення показника SaO2 з 93,46 ± 1,10 % до 98,15 ± 0,32 % (W = 65, p = 0,022), а у груш К, навпаки, зменшення до в1ропдно нижчого показника, н!ж у груп1 А, — 93,75 ± 2,07 % (p < 0,05). Умют кисню у aртерiaльнiй кров1 у груп1 А протягом лжування не змшював-ся, а у груш К на 2-гу — 3-тю добу ставав в1ропдно нижчим, н!ж у груп1 А, — 113,58 ± 7,42 мл (p < 0,05). Хот1лось би також звернути увагу на в1ропдно мен-
Таблиця 4. Показники центральноi та легенево/ гемодинам1ки до початку та на етапах ¡нтенсивно!
терапй (M ± m)
Показники Група А, n = 13 Група К, n = 13 Норма
До 1Т На 2-гу — 3-тю добу До 1Т На 2-гу — 3-тю добу
ЧСС (уд/хв) 148,6 ± 6,9### 145,1 ± 5,1### 140,1 ± 6,3*** 140,9 ± 7,3*** 98,3 ± 2,0
САТ (мм рт.ст.) 74,4 ± 2,4 71,3 ± 1,6 70,2 ± 4,9 70,7 ± 4,4 74,09 ± 0,40
ЦВТ (мм рт.ст.) 3,8 ± 1,0 4,5 ± 0,9 3,2 ± 0,6 8,0 ± 2,0 4,0 ± 2,0
КДР (см) 2,47 ± 0,23* 2,58 ± 0,25 2,61 ± 0,19* 2,62 ± 0,21 3,08 ± 0,07
КСР (см) 1,57 ± 0,21 1,69 ± 0,24 1,73 ± 0,19 1,74 ± 0,20 1,91 ± 0,05
У1 (мл/м2) 32,6 ± 1,69## 35,5 ± 2,2* 33,1 ± 1,9** 35,2 ± 3,1* 45,63 ± 2,13
С1 (мл/хв/м2) 4,8 ± 0,3 5,2 ± 0,4 4,6 ± 0,3 4,9 ± 0,4 4,5 ± 0,3
ФВ (%) 69,3 ± 3,2 67,6 ± 3,1 64,6 ± 3,5 63,7 ± 3,9 70,0 ± 1,0
1ЗПСО (дин • с • см-5 • м2) 1259,1 ± 108,7 1146,5 ± 113,8 1212,7 ± 120,4 1139,2 ± 103,8 1363,32 ± 81,94
САТ ЛА (мм рт.ст.) 52,7 ± 4,4### 28,9 ± 3,0*' ° 43,8 ± 3,0*** 42,0 ± 3,1***, * 18,3 ± 1,9
1ЛСО (дин • с • см-5 • м2) 868,4 ± 91,7## 408,8 ± 47,4° 736,9 ± 75,3** 656,1 ± 74,5**, * 335,6 ± 37,5
Таблиця 5. Показники деяких вазоактивних мед1атор1в до початку та на етапах iнтенсивноi терапй (M ± m)
Показники Група А, n = 13 Група К, n = 13
До 1Т На 2-гу — 3-тю добу До 1Т На 2-гу — 3-тю добу
Сумарн метаболiти (мкмоль/л) 35,18 ± 4,40 64,44 ± 9,29° 45,69 ± 10,24 40,21 ± 8,9
Нiтрити (мкмоль/л) 2,04 ± 0,20 1,46 ± 0,10 2,28 ± 0,48 1,98 ± 0,43
Ытрати (мкмоль/л) 35,86 ± 4,59 62,23 ± 10,78° 43,41 ± 10,03 37,91 ± 7,65
Альдостерон (пг/мл) 104,89 ± 7,48 104,28 ± 4,36 119,9 ± 11,5 124,97 ± 7,23*
Показники Група А, n = 13 Група К, n = 13
До 1Т На 2-гу — 3-тю добу До 1Т На 2-гу — 3-тю добу
Na+ (ммоль/л) 140,5 ± 2,3 141,7 ± 1,7 148,0 ± 3,2* 156,5 ± 2,68*, °
К+ (ммоль/л) 4,4 ± 0,2 3,9 ± 0,2° 3,9 ± 0,3 3,5 ± 0,2
С1- (ммоль/л) 101,0 ± 1,7 103,7 ± 1,8 109,8 ± 1,9 113,7 ± 0,3***
iCa++ (ммоль/л) 1,17 ± 0,04 1,15 ± 0,03 1,20 ± 0,05 1,06 ± 0,14
рН 7,28 ± 0,05 7,33 ± 0,04 7,37 ± 0,04 7,36 ± 0,05
SB (ммоль/л) 10,95 ± 0,39 16,60 ± 1,98° 25,44 ± 2,76 19,67 ± 1,72
BE (ммоль/л) -17,60 ± 0,21 -10,55 ± 2,93° 1,80 ± 2,78 -4,13 ± 1,70
BB (ммоль/л) 30,30 ± 0,21 37,35 ± 2,93° 47,29 ± 2,71 41,17 ± 1,27°
SaO2 (%) 93,46 ± 1,10 98,15 ± 0,32° 96,19 ± 1,10 93,75 ± 2,07*
Са02 (мл) 138,06 ± 4,91 136,32 ± 5,03 130,00 ± 7,32 113,58 ± 7,42*
DO2 (мл/хв/м2) 672,0 ± 58,0 699,2 ± 49,1 564,8 ± 27,4 534,6 ± 40,34*
Таблиця 6. Показники водно-електролтного обмну, КОС та кисневого бюджету до початку та на етапах
штенсивноi терапП' (M ± m)
Opигинaльныe исслeдoвaния / Original Researches
ший показник DO2 у rpyni К (534,6 ± 40,34 мл/хв/м2) пор1вняно Í3 групою А (699,2 ± 49,1 мл/хв/м2) на 2-гу — 3-тю добу лжування (p < 0,05) (табл. 6).
У груш А р1вень глюкози знизився з 5,36 ± 0,36 ммоль/л до 4,61 ± 0,30 ммоль/л (p < 0,05), що е позитивним зрушенням для хворих у септич-ному стан1. Ешзод1в гшоглжемИ ми не спостер1гали. У груш А летальних випадк1в не було, у груш К померло 3 хворих (23,1 %).
Висновки
1. Незважаючи на збшьшення р1вня NO, у д1тей при септичних станах розвиваеться виражена ЛГ.
2. ЛГ поеднуеться 1з розладами гемодинамжи у великому кол1 кровооб1гу та, незважаючи на збере-ження високого С1, супроводжуеться ознаками тка-нинно! гшоксИ, про що свщчить п1двищення р1вн1в лактату та ЛДГ сироватки.
3. Iнфyзiя арг1н1ну гщрохлориду дозою 5 мл/кг/ добу у дггей 1з сепсисом здатна ефективно усувати ЛГ.
4. У зазначених дозах арг1н1ну г1дрохлорид спри-яе нормал1зацИ показник1в кисневого транспорту та КОС, нормал1зуе г1пергл1кем1ю.
5. У дггей 1з сепсисом 1нфуз1я аргшшу пдрохло-риду дозою 5 мл/кг/добу, незважаючи на збшьшення р1вня сумарних метабол1т1в NO, не чинить не-сприятливого впливу на системну гемодинам1ку.
Список л1тератури
1. Pulmonary vascular dysfunction in ARDS / D. Ryan, S. Frohlich, Paul McLoughlin [et al.] // Annals of Intensive Care — 2014. — Vol. 4. — 28. — http://www.annalsofintensivecare.com/ content/4/1/28
2. Pulmonary vascular and right ventricular dysfunction in adult critical care: current and emerging options for management: a syste-
matic literature review/L. Pricel, S. Wort, S. Finney [et al.] // Critical Care. — 2010. — Vol. 14. — R169.
3. Крамарев С.О., Евтушенко В.В., Волошина О.О., За-кордонець Л.В. Оцшка емтрично'i антибютикотератг гнШних метнгтв у дтей: Мат-ли науково-практичног конференци i пленуму Асощаци iнфекцiонiстiв Украгни «Нейрошфекци. Iншi шфекцшт хвороби». — Хартв, 2001. — C. 87-89.
4 Beghetti M. Pediatric pulmonary hypertension: monitoring progress and identifying unmet needs // European Respiratory Review. — 2009. — Vol. 18. — P. 18-23.
5. Cumulative influence of organ dysfunction and septic state on mortality of critically ill children / Leclerc F, Leteurtre S., Duhamel A. //Am. J. of Resp. and Crit. Care Med. — 2005. — Vol. 171. — P. 348-353.
6. Emergency management of children with severe sepsis in the United Kingdom — the results of Paediatric Intensive Care Society sepsis audit/Inwald D.P., Tasker R., Peters M.J. et al. //Arch. Dis. Child. — 2009. — № 1. — P. 168-176.
7. Galié N., Manes A., Branzi A. The new clinical trials on pharmacological treatment in pulmonary hypertension //Eur. Respir. J. — 2002. — Vol. 20. — P. 1037-1049.
8. Folafoluwa O. Patient and hospital correlates of clinical outcomes and resource utilization in severe pediatric sepsis // Pediatrics. — 2007. — Vol. 119. — P. 487-494.
9. Hemodynamic instability in sepsis. Bedside assessment by doppler echocardiography / A. Vieillard-Baron, S. Prin, K. Cher-gui [et al.] // Am. J. of Respiratory and Crit. Care Med. — 2003. — Vol. 168. — P. 1270-1276.
10. Moloney E.D., Evans T.W. Pathophysiology and pharmacological treatment of pulmonary respiratory distress syndrome // Eur. Respir. J. — 2003. — Vol. 21. — P. 720-727.
11. Mortality rates in pediatric septic shock with and without multiple organ system failure / Kutko M.C., Calarco M.P., Flaherty M.B. et al. // Pediatric Crit. Care Med. — 2003. — № 4. — P. 333-337.
12. Right ventricular function of patients with septic shock: clinical significance/ D. Liu, B. Du, Y. Long [et al.] //Zhonghua Wai Ke Za Zhi. — 2000. — № 7. — P. 488-492.
13. The Epidemiology of Severe Sepsis in Children in the United States/ Watson R.S., Carcillo J.A., Linde-Zwirble W.T. et al. //Am. J. of Resp. and Critical. Care Med. — 2003. — Vol. 167. — P. 695-701.
Отримано 08.12.15 ■
Георгиянц М.А., Корсунов В.А., Столяров К.Е. Харьковская медицинская академия последипломного образования
ЛЕГОЧНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ ПРИ СЕПСИСЕ У ДЕТЕЙ И ЕЕ КОРРЕКЦИЯ С ПОМОЩЬЮ ДОНАТОРА ОКСИДА АЗОТА Ь-АРГИНИНА
Резюме. В статье обсуждается проблема гемодинамиче-ских нарушений в малом круге кровообращения при сепсисе, тяжелом сепсисе и септическом шоке у детей. Продемонстрировано наличие легочной гипертензии, которая выявляется при исследовании среднего артериального давления в легочной артерии методом допплерометрии по КкаЬа1аке. Также показано, что легочная гипертензия сочетается с нарушениями системной гемодинамики и тканевой гипоксией, которые существуют, несмотря на повышение уровня N0 в крови. Приводятся результаты влияния внутривенной инфузии аргинина гидрохлорида на содержание оксида азота в сыворотке и показатели центральной и легочной гемодинамки при легочной гипер-тензии на фоне септических состояний у детей. Показана способность внутривенной инфузии аргинина гидрохлорида в дозе 5 мл/кг/сут в течение 24—48 часов достоверно повышать содержание N0 в крови и снижать давление в легочной артерии и легочное сосудистое сопротивление при септических состояниях у детей
Ключевые слова: дети, сепсис, легочная гипертензия, аргинина гидрохлорид.
Heorhiiants M.A., Korsunov V.A., StoliarovK.Ye. Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
PULMONARY HYPERTENSION IN CHILDREN WITH SEPSIS AND ITS CORRECTION USING NITRIC OXIDE DONOR L-ARGININE
Summary. The article discusses the problem of hemodynamic disorders in lesser circulation at sepsis, severe sepsis and septic shock in children. It has been shown the presence of pulmonary hypertension, which is being detected during the study of average blood pressure in the pulmonary artery using Doppler method by Kitabatake. It is also shown that pulmonary hypertension is combined with disorders of systemic hemodynamics and tissue hypoxia, which exist despite increasing levels of NO in the blood. The results of the impact of intravenous infusion of arginine hydrochloride on the content of nitric oxide in the blood serum and parameters of central and pulmonary hemo-dynamics in pulmonary hypertension on the background of septic conditions in children are presented. It has been demonstrated that intravenous infusion of arginine hydrochloride at a dose of 5 ml/kg/day for 24—48 hours can significantly increase the content of NO in the blood and to reduce pulmonary artery pressure and pulmonary vascular resistance in septic conditions in children.
Key words: children, sepsis, pulmonary hypertension, arginine hydrochloride.
