CC BY
11
Посилання на статтю_
Барт О.О. Концептуальш основи управлiння комунiкацiями в проектах освоення морських газових родовищ/О.О. Барт, В.С. Блiнцов// Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во Сну iм. В.Даля, 2008 -№2(26). С. 161-167._
УДК 005.8
О.О. Барт, В.С. Блшцов
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ОСНОВИ УПРАВЛ1ННЯ КОМУН1КАЦ1ЯМИ В ПРОЕКТАХ ОСВОеННЯ МОРСЬКИХ ГАЗОВИХ РОДОВИЩ
Розроблен1 основн1 концептуалы-ii положения управл1ння комун1кац1ями в проект! освоення морсыкого газового родовища на основi застосування сучасних гео!нформац!йних та комп'ютерних технолог!й, та е теоретичною основою пщвищення ефективност! !нформац!йного забезпечення учасниюв проекту. Рис. 1, дж. 11.
Ключов! слова: управл!ння комун!кац!ями, гео!нформац!йн! технологи, геоЫформацмний менеджмент, служби геоЫформацп': сухопутна Гео-С та морсыка Гео-М.
О.О. Барт, В.С. Блинцов
КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ УПРАВЛЕНИЯ КОММУНИКАЦИЯМИ В ПРОЕКТАХ ОСВОЕНИЯ МОРСКИХ ГАЗОВЫХ МЕСТОРОЖДЕНИЙ
Разработаны основные концептуальные положения управления коммуникациями в проекте освоения морского газового месторождения на основе применения современных геоинформационных и компьютерных технологий, что является основой повышения эффективности информационного обеспечения участников проекта. Рис. 1, ист. 11.
O.O. Bart, V.S. Blintsov
COMMUNICATION MANAGEMENT CONCEPTUAL POINTS IN THE PROJECT OF SEA GAS DEPOSIT DEVELOPMENT
The basic conceptual points of communication management in the project of sea gas deposit development are shaped due to application modern geoinformation and computer technologies. This is a basis to increase the efficiency of information feading the project participants.
Постановка задач'1. Освоення морських газових родовищ (МГР) е важливою складовою розвитку паливно-енергетичного комплексу Украши i виступае гарантом ïï енергетично!' незалежностк Особливютю МГР, розташованих на украшсыкш частит шельфу Азовсыкого i Чорного мор!в, е Тх невелика потужнють, що обумовлюе швидкий темп Тх використання (5-10 рош) i пов'язану з цим необхщшсть освоення наступних родовищ з використанням попередньо створено'1' шфраструктури сусщнього родовища. Освоення кожного
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
1
окремого МГР за основними ознаками теори управлшня проектами - метою, ушкальнютю, орieнтацieю на кiнцевий результат, життевим циклом, обмеженнями у часi й ресурсах тощо - може бути класифковано як «проект» [1].
Управлшня комушка^ями у таких проектах е надзвичайно складною i вщповщальною частиною проектного менеджменту, оскiльки мае забезпечувати вах його учасникiв достовiрною рiзноплановою та швидко змiнюваною iнформацiею, вщ якостi та своечасностi отримання яко'Т залежить успiх проекту [2]. Особливу важливють мае просторова iнформацiя про об'екти проектування -географiчна, геолопчна, гiдрологiчна та топографiчна iнформацiя [3]. Аналiз показуе, що вказана шформа^я в задачах освоення МГР циркулюе, в основному, у виглядi традицшних паперових схем та карт рiзного формату, що суттево зменшуе продуктивнють i достовiрнiсть проектних робiт та роб^ по документальному забезпеченню проеклв освоення МГР [4]. Що ж стосуеться шформаци про пiдводну складову МГР, то для не' характерним е недостовiрнiсть юнуючих та складнють оперативного отримання нових даних [5].
Очевидно, що удосконалення управлшня комушка^ями мае виконуватися на пщфунт концептуально нових технологш надання iнформацiйних послуг учасникам проекту - технологш геошформацшних систем, спе^альних пiдводних технологiй, технологш баз даних та комп'ютерного документооб^у.
Мета роботи. Метою роботи е розробка основних концептуальних положень управлшня комушка^ями в проект освоення морського газового родовища на основi застосування сучасних геошформацшних та комп'ютерних технологш як теоретично' основи пщвищення ефективност iнформацiйного забезпечення учасникiв проекту.
В якост методолопчноТ основи розробки ново' концепци управлiння комунiкацiями у проектах освоення МГР у робот прийнято пщхщ, запропонований в [6].
Викладення основного матер'тлу досл'дження. Управлшня комуыка^ями забезпечуе пщтримку системи зв'язку мiж учасниками проекту, передачу управлшськоТ та звггноТ шформаци, спрямованоТ на забезпечення досягнення мети проекту. Функ^я управлшня шформацшним зв'язком мiстить у собi наступнi процеси [7]:
- планування системи комушкацш - визначення шформацшних потреб учасникiв проекту;
- збiр i розподiл iнформацiТ - процеси регулярного збору i своечасноТ доставки необхщноТ iнформацiТ учасникам проекту;
- оцшка i вiдображення прогресу - обробка фактичних результат стану роб^ проекту, спiввiдношення з плановими й аналiз тенденцiй, прогнозування;
- документування ходу роб^ - збiр, обробка й оргашза^я зберiгання формально' документаци по проектi.
Опишемо концепцiю управлшня комушка^ями у проектi освоення МГР на основi семи принципiв формування концепцш [6]: узгодженостi цiлей; повноТ системи; едностi основи; неповноТ детермшованосп i стохастичностi; принцип розвитку; принцип задоволеност всiх учасникiв; комплексностi пщходу.
Згiдно з першим принципом формування концепци - «узгодженост цтей» за мету розроблюваноТ концепци покладено:
- досягнення високоТ достовiрностi просторовоТ шформаци про об'екти МГР шляхом створення едино' бази даних, яка мютить електронн карти морськоТ i сухопутно' частин родовища та створення у структурi проектноТ органiзацiТ ново' структурно' одиниц для Тх постiйного оновлення i доповнення;
- забезпечення можливостей автоматизованого виконання порiвняльних проектних розрахунш варiантiв освоення МГР з метою одержання фшансово
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
корисного результату - пошуку оптимального за заданим критерieм (вартють, термiни освоення) варiанту.
Оскiльки обидвi складовi поставлено! мети добре узгоджуються з головною метою проекту освоення МГР - розробкою якюного проекту з оптимальними витратами ресурав - вважаемо, що ц^ розроблюваноТ концепци управлiння комушка^ями узгоджуються з метою проекту у цтому.
Другий принцип формування концепци - принцип «повноТ системи» -вимагае опису новацш на рiвнi деталiзацп внутрiшнього зв'язку мiж структурними пщроздтами проектноТ оргашзаци, оскiльки саме внутршш комушкаци мають бути забезпечен на бiльш високому рiвнi. Суть пропонованого пщходу до вдосконалення управлшня комунiкацiями полягае у створеннi нового структурного пщроздту, який покликаний забезпечувати управлiння процесами отримання i переробки геошформаци, ТТ збереження i передачi учасникам проекту - пiдроздiлу геошформацшного менеджменту (МГ1) як складовоТ менеджменту комушкацш проекту. Такий пiдроздiл повинен мати наступн основнi завдання дiяльностi:
- розробку шформацшноТ моделi процесу управлшня комуыка^ями проекту та и використання для зменшення розбiжностей мiж учасниками проекту i досягнення мети проекту шляхом його ефективного геошформацшного забезпечення;
- мошторинг своечасност створення, коригування i використання геошформаци про проект внутршшми i зовнiшнiми учасниками роботи;
- скорочення витрат часу на пошук та ефективне використання геошформаци про проект шляхом упровадження систем автоматизаци створення та використання баз геоданих, а також шляхом штеграци компонент шформацшноТ системи проектноТ оргашзаци.
Мiсце пiдроздiлу МГ1 в структурi комунiкацiй проектноТ органiзацiТ показано на рис. 1.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
3
Рис. 1. Комушкаци у проектнм оргашзацп, що виконуе роботи по освоенню морського газового родовища.
Зг1дно з принципом едност основи концепц1я передбачае використання едино!' шформацшно!' основи для обмшу матер1алами проекту, причому, окр1м едност1 понять i терм1н1в, специфка функц1онування проектноТ орган1зац1Т вимагае ще й ушфкаци' програмного забезпечення для утворення единого простору, який об'еднував би геошформацш (електронн1 карти та 3D-графiку) з базами даних та засобами автоматизованого управлшня проектами. Досвщ автор1в св1дчить про можлив1сть ефективно!' 1нтеграц1Т пакет1в програм MapInfo та Ms Project, яка забезпечуе автоматизацш управлшня шформацшним зв'язком (комун1кац1ями) проекту освоення морського газового родовища [8]. Доповнення до цих пакет1в сучасно!' бази даних (наприклад, Oracle) та автоматизовано!' системи управлшня проектним документооб1гом (програмн пакети «Lotsia PDM Plus» або «DocsVision») дасть змогу створити единий шформацшний прост1р для ефективного обмшу електронними документами м1ж учасниками проекту.
Принципи неповноТ детермшованосп (стохастичносп) та розвитку е надзвичайно важливими для концепци' ефективного управл1ння комун1кац1ями у проектах освоення МГР, осктьки гео1нформац1я про сухопутну та морську частини родовища е надзвичайно динам1чною. Це пояснюеться змшами характеристик берегових об'еклв, викликаними динам1кою буд1вельних роб1т по освоенню МГР, а також розвитком берегово!' 1нфраструктури, яка е оточенням проекту освоення родовища. Щодо морськоТ i, особливо, пщводно!' частин МГР, то !'х динам1ка також висока й обумовлена як ходом буд1вництва (поява нових свердловин, монтаж донноТ апаратури, прокладка морських трубопровод1в i кабел1в зв'язку), так i природними процесами (змша теч1й, льодових пол1в) та нав1гац1йними та еколопчними обмеженнями.
Виходячи з досв1ду автор1в по практичному застосуванню нових зразк1в моб1льноТ гео1нформац1йноТ техн1ки, можна запропонувати наступн дв1 служби гео1нформац1Т - сухопутно!' Гео-С та морськоТ Гео-М (див. рис. 1).
Служба Гео-С виконуе обробку арх1вних картограф1чних матер1ал1в та даних аэро- i супутниковоТ зйомки, побудову цифрових растр-векторних карт акватори' сухопутно!' територи, в1дведеноТ для облаштування береговоТ частини МГР, обробку даних площинних i л1н1йних шженерних вишукувань (геодез1я, топограф1я, геолог1я, пдрогеолопя, геоф1зика, г1дрограф1я, цифрова модель рельефу), побудову цифрових 3D-моделей м1сцевост1, побудову цифрових 3D-моделей 1нфраструктури (автодороги, лшш електропередач, населен! пункти, рекреацшш зони й 1н.), формування шформаци' з юнуючих i проектованих об'еклв (вщповщно до класиф1катор1в), р1шення комплексу завдань еколопчного характеру.
Служба Гео-М повинна базуватися на спец1альному судш-носи i мати три сектори:
сектор надводних роб1т, укомплектований системою супутниковоТ нав1гаци (GPS та/або ГЛОНАСС) i пдроакустичним комплексом з можлив1стю електронного картографування донноТ поверхн1 [9];
сектор пщводних роб1т, укомплектований телекерованим пщводним роботом - нос1ем цифрових фото- i вщеокамер, вим1рювальноТ та пдроакустично!' апаратури, комплексу п1дводноТ нав1гац1Т [10];
сектор обробки надводноТ i пщводно!' 1нформац1Т, побудови цифрових растр-векторних карт акватори родовища та документаци про шдводы шженерш споруди на МГР.
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
Найбтьш складною задачею управлшня комунiкацiями у проектах освоення МГР е створення системи комушкацш служби Гео-М, яка вщповщальна за визначення шформацшних потреб учаснимв проекту та збiр i розподiл iнформацiТ про морську (надводну i пiдводну) компоненту об'екту проектування. Дослщження авторiв по особливостям створення вказано! геоiнформацiйноТ служби показують, що в основу и функцiонування доцтьно покласти наступнi iнформацiйнi моделi:
- для сектору надводних робгг, який у процес руху судна-носiя формуе дат про глибину й географiчнi координати поточних точок донно! поверхн та зберiгае !х з певною перюдичнютю в пам'ятi приладу картографування у виглядi масиву 1МН картографiчноТ iнформацiТ:
1МН ={МН1,..МН1 ,..МШ} ; (1)
Мт = {Х А Ф, И, ^, Уст } , (2)
де N - число промiрних точок; , фг - географiчнi координати промiрноТ точки; фг - напрямок руху судна-ноая (курс); Иг - глибина в точц промiру; di i
^ - дата й час проведення промiру; Усн - швидкють руху судна-носiя;
- для сектору пщводних робiт, який шляхом керованого руху або позицшвання пiдводного робота у робочш точцi пiдводного простору виконуе фото- та/або вщеодокументування пщводних об'еклв (пiдводних перешкод, елементiв конструкцш свердловин, трубопроводiв та морських платформ) - у виглядi масиву 1МП шформаци про стан пiдводних об'еклв з географiчноТ прив'язкою:
ШП={МП1,..МП1 ,..Мт} ; (3)
МП = {МКI ма, МОП, МПП, МО2МП2}, ( 4)
де МК - шформацшний модуль пщводного робота як об'екта керування (мютить iнформацiю, необхiдну для керування перемщенням i позицiюванням власне робота у зон роботи та нав^ацшну iнформацiю про його мюце знаходження та просторове положення);
Ма - iнформацiйний модуль штатних i змiнних сенсорiв робота, за допомогою яких виконуються пщводш вимiрювання (фото-, вщео- та гiдроакустичнi сигнали, шформа^я вiд вимiрювальних приладiв);
МО1¡ - шформацшний модуль первинно! обробки шформаци у бортовому контролерi робота (метролопчне нормування сигналiв вiд сенсорiв та приведення до стандартно! цифрово! форми);
Мп-л - iнформацiйний модуль каналу передачi шформаци вiд бортового контролера до поста керування робота (протокол послщовно! передачi цифрових даних);
МО2 - iнформацiйний модуль вторинно! обробки шформаци у комп'ютерi поста керування робота (приведення цифрових даних до шформацшно нормально! таблично! форми з атрибутами, формування фотокадрiв, аудю-вщеофрагменлв, введення iдентифiкаторiв координатно! прив'язки та часу, формування оперативно! бази даних (БД) для збереження результалв роботи робота);
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
5
Mn2i - шформацшний модуль каналу передач! шформаци' вщ оперативно! БД (поста керування робота) до сервера бази даних локального р1вня системи мошторингу [11].
Таким чином, включення до традицшно! структури проектно! оргашзацп пщроздту геошформацшного менеджменту та двох спец1ал1зованих гео1нформац1йних служб забезпечуе ïï необхщний структурний розвиток i зменшуе шформацшну невизначен1сть.
Вказан1 зм1ни структури проектно! оргашзаци' не порушують принципу «задоволеност вс1х учасник1в» [6], оск1льки не е конкурентними для жодного ïï пщроздту i при правильнш оргашзаци роботи у нових створених службах забезпечать пщвищення продуктивност i якост прац1 1нженер1в-проектувальник1в та менеджер1в за напрямами управлшня проектами.
Анал1з пропоновано! концепцiï з позиц1й принципу комплексност п1дходу [6] показуе, що оргашзац1я нових структурних п1дрозд1л1в викликана прогресом шформацшних технолог1й та !х проникненням у вс1 сфери д1яльност1 сусптьства. Гео1нформац1йна технолог1я як найб1льш складна i наукоемна складова шформацшних технологш на сьогодш е мапстральним напрямком удосконалення комушкацш широкого кола наукових i виробничих задач, тому ïï упровадження в управлшня комушкац1ями у проектах освоення МГР забезпечить пщвищення продуктивност i якосп проектних оргашзацш, що ведуть роботи з освоення укра!нсько! частини Азово-Чорноморського шельфу.
Висновки. На основ! сучасно! методолог!! розробки концепцш запропоновано удосконалення управл1ння комушкац1ями у проект! освоення морського газового родовища шляхом застосування геошформацшних систем як теоретично! основи пщвищення ефективност шформацшного забезпечення учаснимв проекту. Описано основш функц1ональн1 задач! концептуально нових елеменлв орган1зац1йно! структури проектно! оргашзаци, яка веде роботи з освоення шельфу - менеджера з геошформаци та спец1альних служб сухопутного та морського геошформацшного забезпечення. Л1ТЕРАТУРА
1. Словник-довщник з питань управлшня проектами / За ред. С.Д. Бушуева. - К.: Видавничий дiм „Деловая Украина", 2001. - 640 с.
2. Управление нефтегазостроительными проектами / Ю.Н. Забродин, В.Л. Коликов, А.М. Михайличенко, А.М. Саруханов. - 2-е изд., доп. - М.: Изд-во «Омега-Л», 2006. - 475 с.
3. Геоинформационная система управления территорией / А.К. Черкашин, А.Д. Китов, Е.Г. Суворов и др. - Иркутск: Ин-т географии. - 2002. - 331 с.
4. Адамянц П.П. Проектирование обустройства морских нефтегазовых месторождений. М.: ЦентрЛитНефтеГаз, 2005. - 494 с.
5. Вязилов Е.Д. Информационные ресурсы по окружающей среде. - М.:. Изд-во «Эдиторал УРРС», - 2001. - 312 с.
6. Рач В.А. Принципи формування концепцм // «Вюник Державно! служби Украши». - К., 2000. - №3. - С. 93-95.
7. Мельник П.В., Фтоненко М.М., Гацька Л.П., Кошарська Н.Е. Менеджмент: Навч. поабник. - 1рпшь: Академiя ДПС Украши, 2001. - 154 с.
8. Барт О.О. 1нтегра^я програмних паке^в Ms Project та MapInfo для управлшня комунка^ями проекту освоення морського газового родовища // Збiрник наукових праць НУК. - Микола!в, 2008. - №3 (420). - С. 93-101.
9. Блинцов А.В., Костенко Ю.К. Автоматизация картографирования и визуализации донной поверхности // Зб. наук. праць НУК. - Микола!в: НУК, 2005. - № 3 (402). - С. 79-86.
10. Романовский Г.Ф., Блинцов В.С., Родин И.А. Современное состояние и перспективы развития подводных аппаратов в Украине // Proceedings of the 5-th International Conference on Unconventional Electromechanical and Electrical Systems. Volume 2. Szczecin, 2004. S.107-117.
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
11. Блинцов В.С., Костенко Ю.К. Автоматизированная система мониторинга гидротехнических сооружений водных транспортных путей // Вестник Херсонского национального технического университета. - Херсон, 2007. - № 4 (27). - С. 476-481.
Стаття надмшла до редакцп 24.05.2008 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
7
