CC BY
46
2. Сир кисломолочний. Техшчш умови: ДСТУ 4554:2006. - [чинний ввд 01-07-2007].
- К.: Держспоживстандарт Украши, 2007. — 14с. — (Нацюнальш стандарта Украши).
3. Молоко та молочш продукта. Методи мшробюлопчного контролювання: ДСТУ 7357:2013. - [Чинний вщ 2013-08-22]. - К.: Мшекономрозвитку Украши, 2014. - 34, [3] с.
- (Нацюнальний стандарт Украши).
4. Определитель бактерий Берджи: девятое изд. в 2 Т. / [под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита и др.; перевод с англ. под ред. академ. РАН Г. А. Заварзина]. - М.: Мир, 1997. - 799, [1] с.
References
Nakaz №4 9 vId 20.04.2004 «Pro zatverdzhennya pravil veterinarno-sanItarnoYi ekspertizi moloka I molochnih produktiv ta vimogi schodo Yih realIzatsIYi» [Order № 49 of 20.04.2004 "On approval of rules of Veterinary Expertise of milk and dairy products and requirements for their implementation] (2004, 20 April). Ministerstvo Ahrarnoyi polityky Ukrayiny. (in Ukrainian). Sir kislomolochnij. Tehnichni umovi [Cottage cheese. Specifications]. (2007). DSTU 4554:2006
from 01 July 2007. Kyiv: Derzhstandart Ukraine (in Ukrainian). Moloko ta molochni produkty. Metody mikrobiolohichnoho kontrolyuvannya [Milk and milk products. Methods of microbiological control] (2014). DSTU 7357:2013 from 22 August 2013. Kyiv: Derzhstandart Ukraine (in Ukrainian). Houlta, Dzh. (1997). Opredelitel' bakterij Berdzhi: devjatoe izd. v 2 T. / [pod red. Dzh. Houlta, N. Kriga, P. Snita i dr.; perevod s angl. pod red. akadem. RAN G. A. Zavarzina]. M.: Mir, 799. (in Ukrainian).
Стаття надшшла до редакцй 20.03.2016
УДК 614.31:664.95
Касянчук В. В., д. вет. н., професор (v.kasyanchuk@med.sumdu.edu.ua) Бергшевич О. М., д. вет. н., професор (o.bergylevych@med.sumdu.edu.ua)
Сумський державный утверситет, м. Суми, Украгна Ротаенко Ю. М., астрант
Сумський нацюнальний аграрний утверситет, м. Суми, Украгна
КОНТРОЛЬ М1КРОБНО1 КОНТАМШАЦП КИШЕЧНИКА ПР1СНОВОДНО1 РИБИ
Вивчали сезоннг показники мжрофлори умгсту кишечника пргсноводних риб Кигвського водосховища. Виявлено, що мгкрофлора кишечника риб змгнюватися залежно вгд температури води. Було виявлено мгкрооргангзми десяти родгв. Вгдмгчено, що майже усг види виявлених мгкрооргангзмгв превалювали у теплий пергод року, коли вода прогргвалася до 22 - 23 °С. Таю мгкрооргангзми родгв як Pseudomonas sрр., Aeromonas spр. та вид L.monocytogenes найчастгше видглялась нгж гншг мгкрооргангзми за температури 6 - 8 °С - у 57 % ,48 % та 64 % випадках вгдповгдно. Виявлено, що кишечник пргсноводних риб мгстить найбгльшу кглькгсть ргзних видгв мгкрооргангзмгв за температури води 22 - 23 °С, у меншгй м1р1 серед усгх виявлених мгкрооргангзмгв ми гдентифгкували L.monocytogenes, Staphylococcus aureus та Bacillus sрр. Серед анаеробних спорових мгкрооргангзмгв Clostridium perfringens бгльш часто виявляли пор1вняно до Bacillus sрр.
Ключов1 слова: пргсноводна риба, мгкрооргангзми, вмгст кишечника,температура води, Pseudomonas sрр., Aeromonas spр., Bacillus sрр., Staphylococcus aureus, L.monocytogenes, Clostridium perfringens.
УДК 614.31:664.95
Касянчук В. В., д. вет. н., профессор, Бергилевич А. Н., д. вет. н., профессор
у Касянчук В. В., Бергшевич О. М., Ротаенко Ю. М., 2016
182
Сумской государственный университет, г. Сумы, Украина Ротаенко Ю. М., аспирант
Сумской национальный агарный университет, г. Сумы, Украина
КОНТРОЛЬ МИКРОБНОЙ КОНТАМИНАЦИИ КИШЕЧНИКА ПРЕСНОВОДНОЙ РЫБЫ.
Изучали сезонные показатели микрофлоры содержимого кишечника пресноводных рыб Киевского водохранилища. Выявлено, что микрофлора кишечника рыб изменяется в зависимости от температуры воды. Было выявлено микроорганизмы 10 родов. Отмечено, что почти все виды выявленных микроорганизмов преобладали в теплый период года, когда вода прогревалась до 22 -23 °С. Такие группы микроорганизмов как Pseudomonas sрр., Aeromonas spр. и L.monocytogenes чаще чем другие микроорганизмы выделялись при температуре 6-8 °С
- в 57 %, 48 % и 64 % случаях соответственно. Выявлено, что кишечник пресноводных рыб содержит наибольшее количество различных видов микроорганизмов при температуре воды 22 - 23 °С, в меньшей степени среди всех выявленных микроорганизмов мы идентифицировали L.monocytogenes, Staphylococcus aureus и Bacillus sрр. Среди анаэробных споровых микроорганизмов Clostridium perfringens более часто проявляли сравнению с Bacillus sрр.
Ключевые слова: пресноводная рыба, микроорганизмы, содержимое кишечника, температура воды Pseudomonas sрр., Aeromonas spр., Bacillus sрр., Staphylococcus aureus, L.monocytogenes, Clostridium perfringens.
UDC 614.31:664.95
Kasianchuk V. V., Berhilevych O. М.
Sumy State University, Sumy, Ukraine Rotaenko U. M., PHD student
Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine
CONTROL OF INTESTINAL MICROBIAL CONTAMINATION OF FRESHWATER FISH
The aim of the study was to establish the prevalence of microorganisms in the body of freshwater fish Kiev reservoir.
The intestinal offish (carp) was selected for study. Research was conducted in the spring, summer and autumn periods when water temperature was 6 - 8 °C; 22 - 23 °C and 14
- 15 °C respectively. Samples were collected in sterile plastic bags and stored for research on ice. Samples were examined in the laboratory for 2 hours: 10 g of each sample was transferred to 90 ml of sterile saline solution and were mixed. Nutrient media were plated with dilutions in an amount of 0.1 ml of each sample according to each type of microorganisms. Incubation were performed for intestinal bacteria group at 44.5o C for 24 hours, and for other groups of bacteria incubation was carried out at 37o C for 24 hours. After incubation characteristic colonies were determined. For isolate Clostridium perfringens and Bacillus spp each sample was moved into sterile saline in a ratio of 1: 8 and heated at 80 oC for 15 minutes to kill the vegetative cells. Then, after accumulation in the broth were plated on agar medium.
According to the research, it was found that the intestinal microflora of fish vary depending on water temperature. It was found 10 groups and types of microorganisms in the gut fish. It was noted that almost all types of identified microorganisms prevalent in warmer seasons when water warmed to 22-23 °C. Of all the microorganisms isolated us the lion's share accounted for E.coli and Enterobacter spp.In second place on frequency allocation were Streptococcus faecalis Pseudomonas spp. and Micrococcus spp. Clostridium perfringens with less frequency Bacillus spp., Staphylococcus aureus, Aeromonas spp. were isolated. The smallest number was found L.monocytogenes. Among anaerobic spore microorganisms Clostridium perfringens found more often compared to Bacillus spp. Groups
183
such as Pseudomonas spp., Aeromonas spp. and L.monocytogenes and more often than other microorganisms stand out at a temperature of 6 - 8 °C - 57 %, 48 % and 64 % of cases, respectively. E.coli, Enterobacter spp., Streptococcus faecalis by water temperature 22 -23 °C were identified in 100 % of cases.
Keywords: freshwater fish, bacteria, intestinal contents, water temperature, Pseudomonas spp., Aeromonas spp., Bacillus spp., Staphylococcus aureus, L.monocytogenes, Clostridium perfringens.
Вступ. Риба та риби продукти вже давно використовуеться в якост важливого компонента mi для людей. Сектор виробництва риби в УкраЛш ввдграе важливу роль в нацюнальнш економщ та у рейтингу серед шших проввдних виробництв продовольства знаходиться у першш п'ятгрщ тсля виробництва м'яса яловичини, свинини, птищ та молока. Виробництво нащонально! риби включае морську рибу, та рибу прюноводну. Причому прiсноводна риба займае вагоме мюце у загальному об'емi виробництва риби. Як в Укра!ш, так i в усiх крашах свiту риба та рибопродукти е важливим видом харчування людини[1, 3, 5, 8]. Одшею з найбшьш серйозних труднощiв для сталого та ефективного виробництва риби, е негативний впив мiкроорганiзмiв, як викликають як захворювання риб так i сприяють швидкому ii псуванню пiсля вилову. Крiм того, серед мiкроорганiзмiв, виявлених у рибi е багато таких, що негативно впливають на продовольчу безпеку рибопродукци. Отже мiкробiологiчна безпечшсть риби мае важливий вплив на соцiально-економiчний розвиток, прибутковiсть i торпвлю рибопродукцп[4, 7].
За даними дослвднишв щорiчно у свiтi вибраковуеться велика кшькють риби тсля вилову через наявшсть у нiй таких мiкроорганiзмiв як: Vibrio spp, Shigella spp, сальмонели, стрептококи, стафiлококи, колiформнi бактерп, лютерп, клострвдп [3, 7, 8]. У зв'язку з таким широким спектром мшробно! контамшацп риби, виникають ризики та також випадки харчових захворювань, таких як дiарея, сальмонельоз тощо.
Мiкрофлора риб може бути подшена на двi групи: мшрооргашзми, що природно присутн на рибi та ii, що надходять до ii оргашзму iз водного середовища. Мiкроорганiзми водного середовища присутнi у ньому як результат антропогенного забруднення або надходять до нього з оргашзму риб та водно! флори та фауни [1, 3, 7, 8]. Риба менш стшка в зберк^анм порiвняно з м'ясом яловичини та свинини. М'ясо риб легко окисляеться. М'ясо здорових риб, як виловлен iз сприятливого у м^обюлопчному аспект середовища е стерильним. В перюд засипання риб оп1р в'язево! тканини знижуеться, при цьому вщбуваеться автолiз. Навiть в умовах збертання риби при низьк1й температурi (0 °С) к1льк1сть мiкроорганiзмiв починае рiзко збiлыпуватись на 1 - 2 добу. Мшрооргашзми до м'яса риб проникають з кишечника[1, 7, 8].
У зв'язку з актуальнютю мшробного забрудненням яса риби, в кра!нах СС регламентовано пост^йне iнформування споживачiв щодо мiкробiологiчноi безпечностi риби та рибопродукпв [9].
В Укра!н1, як i в бiльшостi кра!н свгту, контроль за як1стю та безпечшстю риби здiйснюе ветеринарна служба. Закон Укра!ни «Про рибу, iншi водм живi ресурси та харчову продукщю з них» визначае, що державний контроль та нагляд за безпечшстю та якютю продуктiв лову та харчово! продукцii з них здшснюються п1д час !х виробництва, збер^ання, транспортування, реалiзацii, використання, утилiзацii чи знищення i надання послуг у сферi громадського харчування спецiально уповноваженими органами виконавчо! влади у галузi охорони здоров'я, захисту прав споживачiв, стандартизацИ, метрологii та сертифiкацii, ветеринарно! медицини, карантину рослин [2].
Зпдно сучасних нац1ональних та мiжнародних вимог жива риба повинна бути отримана iз водного середовища безпосередньо перед реалiзацiею, або реалiзована п1сля ii отримання з водного середовища протягом термiну, меншого за термiн, тсля якого зашнчуеться ii життедiяльнiсть. Оскшьки, основним чинником псування живо! риби е мшрооргашзми, основними вимогами до ii безпечносп е мiкробiологiчнi. У
184
«Медико -бюлопчних вимогах до безпечност продовольчо1 сировини та харчових продуктах » визначеш наступи мiкробiологiчнi показники до риби сирця та риби живок КМАФАнМ, КУО/г, не бiльше 5 х 104 БГКП (кол^форми) та S. aureus не допускаються у 0,01 г, а патогенш мiкроорганiзми, у тому чи^ сальмонели, L. monocytogenes - у 25 г.
Мшрофлора свiжо виловлено1 риби залежить вiд мюця та способу лову, а також ввд мiкробiологiчного складу води, у якш вона вирощена. У рибi можуть зyстрiчатися так мiкроорганiзми, ям вiдносяться до родiв Pseudomonas, Achromobacter, Flavobacterium, Corinebacterium, Vibrio, Micrococcus. Якщо риба виловлена у прибережних зонах, то у нш можуть виявлятися грyнтовi бактерiï роду Bacillus, а також фекальш мiкроорганiзми [1,3].
Таким чином, враховуючи важливiсть прiсноводноï риби для харчування людини, важливо забезпечувати ïï мiкробiологiчнy безпечнiсть та якють. Тому, необхiдно дослiджyвати особливостт мшробюлопчшл контамiнацiï риби, та у тому числ^ прiсноводноï за дiï рiзних чинникiв для того щоб встановити ефективнi методи ïï ветеринарно-санiтарного контролю та профшактики для забезпечення мiкробiологiчноï безпечностi.
Метою дослiдження було встановлення поширеност мiкроорганiзмiв у органiзмi прюноводних риб Киïвського водосховища.
Матерiал i методи. Для дослiдження вiдбирали кишечника риб (коротв), дослiдження проводили у весняний, лiтнiй та осiннiй перюди. Проводили посiви на поживнi середовища: МПА (для визначення КМАФАнМ), на жовтково-сольовий агар (для виявлення патогенних стафiлококiв з наступним пiдтвердженням у реакцн плазмо коагyляцiï). Представникiв родiв Escherichia spp, Enterobacter spp, Pseudomonas spp визначали на комерцiйних середовищах вiдповiдно до кожного виду мiкроорганiзмiв. Дослiдження проводили у три етапи: весною, лгтом та восени. Вшбраш проби вiдбирали в стерильнi полiетиленовi пакети та зберiгалися до до^дження на льодоагентах. Проби дослiджyвали в лабораторп протягом 2-х годин. 10 г кожноï' проби переносили в 90 мл стерильного фiзрозчинy i гомогешзували. Висiвали на поживнi середовища десятикратн розведення у кшькост 0,1 мл з кожноï проби. 1нкубування посiвiв проводили для бактерш кишковоï групи при 44,5 0С на протязi 24 годин, а для iнших груп бактерiй iнкyбyвання проводили при 37 0С протягом 24 годин. Пюля iнкyбацiï протягом 24 годин, визначали характерш колонiï
Для видiлення Clostridium perfringens та Bacillus spp кожну пробу перемiшyвали стерильному фiзiологiчномy розчин у спiввiдношеннi 1:8 i назвали при 800C протягом 15 хв, щоб убити вегетативнi форми цих бактерiй. Потгм 1 см3 суспензп помiщали в 9 см3 накопичувального бульйону та iнкyбyвали при 37 0С протягом 6 год. Пюля цього робили 10-кратнi розведення та 0,1 см3 суспензп виивали на агаровi середовища для Clostridium perfringens та Bacillus spp. та iнкyбyвали при 37 0С в анаеробних умовах протягом 48 год.
Для видшення L.monocytogenes, 0,1 мл суспензп з 104-105 розведень висiвали на спещальне середовище для лiстерiй (PALCAM) та iнкyбyвали при 37 °С протягом 48 год. Колонiï оливково-зеленого кольору вважали вiднесеними характерними щодо L.monocytogenes.
Результати дослiдження. Ми вивчали сезонн показники мiкробного yмiстy кишечника прюноводних риб Ки'вського водосховища. При цьому було виявлено, що мiкрофлора кишечника риб змiнюватися залежно вiд температури води, що це може бути пов'язано терморезистентнютю мiкроорганiзмiв,а також з бактерiальним навантаженням фекального походження води з навколишнього середовища. Було виявлено представнишв 10 родiв мiкроорганiзмiв у кишечнику риб. Вiдмiчено, що майже yсi види виявлених мiкроорганiзмiв превалювали у теплий перiод року, коли вода прог^валася до 22 - 23 °С. Виняток був по ввдношенню до L.monocytogenes, яка за температури води 6 - 8 °С виявлялась частiше нiж коли вода мала температуру 22 -23 °С. Результати дослiджень наведено у таблищ 1.
185
Таблиця 1
Результати дослщжень умкту кишечника пркноводних риб, _n - 45 (15 кожного етапу дослвджень)_
Вид мжрооргашзму Кшьюстъ виявлених шташв Етапи дослщжень
Березень-квггень Червень-липень Жовтень
середня температура води водосховища
6 - 8°С 22 - 23°С 14 - 15°С
Bacillus spp 19 5 6 8
Clostridium perfringens 46 7 29 10
Staphylococcus aureus 14 3 7 4
Pseudomonas spp 79 45 15 19
Aeromonas spp. 23 11 5 7
E.coli 113 33 45 35
Enterobacter spp. 106 29 45 32
Streptococcus faecalis 72 12 45 15
Micrococcus spp 65 5 45 15
L.monocytogenes 11 7 1 3
Даш таблиц 1 також вказують на те, що серед ycix видшених нами MiKpoopraHi3MiB левова частка припадала на E.coli Enterobacter spp. Це саме ii мiкроорганiзми, що е коменсалами вмiстимого кишечника риб. На другому мющ по частот! видшення були Streptococcus faecalis, Pseudomonas spp., Micrococcus spp., Clostridium perfringens. З меншою частотою ми видшяли Bacillus spp.., Aeromonas spp., Staphylococcus aureus, та L.monocytogenes.
Висновки.
1. Встановлено 10 видiв та груп мiкрооргашзмiв у вмютимому кишечника прiсноводних риб Кшвського водосховища, частота видiлення яких залежить ввд температури води. В yсi до^джуваш пори року найчасттше було видшено E.coli, Enterobacter spp.
2. Там групи мiкроорганiзмiв як Pseudomonas spp. та Aeromonas spp. та L.monocytogenes часпше шж iншi мiкроорганiзми видшялась за температури 6-8 °С - у 57 % ,48 % та 64% випадках ввдповвдно. E.coli, Enterobacter spp., Streptococcus faecalis за температури води 22 - 23 °С були видшеш у 100% випадшв.
3. Виявлено, що кишечник прюноводних риб мiстить найбiльшy кшьшсть рiзних видiв мiкроорганiзмiв за температури води 22-23 °С, у меншш мiрi серед yсiх виявлених мiкроорганiзмiв ми iдентифiкyвали L.monocytogenes, Staphylococcus aureus та Bacillus spp. Серед анаеробних спорових мiкроорганiзмiв Clostridium perfringens бшьш часто виявляли порiвняно до Bacillus spp.
Перспективи подальших дослiджень. На перспективу передбачено вивчити динамiкy контамшацп м'яса риби за рiзних умов вирощування у прiсноводних водоймах, а також тд час холодильного збер^ання та розробка ветеринарно-саштарних заходiв для забезпечення мшробюлопчно! безпечност прюноводно! риби для споживачiв.
Л1тература
1.Борисочкина Л. И. Санитария и гигиена современного производжства рыбной продукции / Л. И. Борисочкина //ВНИЭРХ. - Сер. «Обработка рыбы и морепродуктов». -вып.1(1). -Москва, 2000. -С.44.
2.Закон Украши «Про рибу, iншi воднi живi ресурси та харчову продукцш з них» iз змшами i доповненнями, внесеними Законами Украши вщ 6 липня 2010 року - Ки!в, 2000. -32с.
3. Касянчук В. В., Ротаенко Ю. М. Ветеринарно-санiтарна оцiнка стану водного середовища для вирощування прюноводно! риби / В. В.Касянчук, Ю. М. Ротаенко //Вюник СНАУ серiя «Ветеринарна медицина». - Вип. 1(36). - Суми, 2015. - С.77-83.
4. Akinwale M. M. A. Bacterial microflora of African catfish (Clarias gariepinus) juveniles raised under fish cumpig intergrated farming system in fresh water earthen ponds during the dry
186
season / M. M. A. Akinwale, R. I. Keke, C. Egenonu // Nig. J. Fisheries, 2007. - V.4 (2). - P. 91 -104.
5. Barua P. Fishing industry and fisherfolk existence through microcredit services for India and Bangladesh / P. Barua, S. Chakraborty, J. Das and S. Sen //Bangladesh Research Publications Journal, 2012. - V.7(1). - P. 36 - 45.
6. Kawarazuka, N. The contribution of fish intake, agriculture, and small scale fisheries to improve nutrition: aliterature review / N.Kawarazuka // Report paper of World Fish Center. Penang, Malaysia, 2010- P. 16.
7. Oni T. A. Preliminary studies on associated bacterial and fungal load of artificially cultured Clarias gariepinus Burchell 1822 fingerlings / T. A. Oni, V. E. Olaleye, B. O. Omafuvbe // Ife J. Sci., 2013 - V. 15 (1). - P. 9 - 16.
8.Walker P. J. Disease Emergence and Food Security: Global Impact of Pathogens on Sustainable Aquaculture Production / P. J. Walker // In A. G. Brown edition: Fish, Aquaculture and Food security, Sustaining Fish as a Food Supply, 2004- P. 45 - 51.
9.Регламент Комиссии (EC) 2065/2001 (ОЖ L278, стр.6, 23/10/2001) от 22 октября 2001 г. устанавливает правила по применению Регламента Совета (EC) 104/2000 в отношении информирования потребителей о рыбных продуктах и продуктах аквакультуры, 2001. - P. 35.
References
Borisochkina, L. I. (2000). Sanitariya i gigiena sovremennogo proizvodzhstva rvibnoy produktsii / L. I. Borisochkina // VNIERH. - Ser. «Obrabotka ryibyi i moreproduktov». - 1(1), 44. (in Russian).
Zakon Ukrainy «Pro rybu, inshi vodni zhyvi resursy ta kharchovu produktsiiu z nykh» iz zminamy i dopovnenniamy, vnesenymy Zakonamy Ukrainy vid 6 lypnia 2010 roku - Kyiv, 2000. -32. (in Ukrainian).
Kasianchuk, V. V., Rotaienko, Yu. M. (2015). Veterynarno-sanitarna otsinka stanu vodnoho seredovyshcha dlia vyroshchuvannia prisnovodnoi ryby / V. V. Kasianchuk, Yu. M. Rotaienko // Visnyk SNAU seriia «Veterynarna medytsyna». Sumy. 1(36), 77 - 83. (in Ukrainian).
Akinwale, M. M. A. (2007). Bacterial microflora of African catfish (Clarias gariepinus) juveniles raised under fish cumpig intergrated farming system in fresh water earthen ponds during the dry season / M. M. A. Akinwale, R. I. Keke, C. Egenonu // Nig. J. Fisheries, 4 (2), 91 -104.
Barua, P. (2012). Fishing industry and fisherfolk existence through microcredit services for India and Bangladesh / P. Barua, S. Chakraborty, J. Das and S. Sen //Bangladesh Research Publications Journal, 7(1), 36 - 45. Kawarazuka, N. (2010). The contribution of fish intake, agriculture, and small scale fisheries to improve nutrition: aliterature review / N. Kawarazuka // Report paper of World Fish Center. Penang, Malaysia, 16. Oni, T. A. (2013). Preliminary studies on associated bacterial and fungal load of artificially cultured Clarias gariepinus Burchell 1822 fingerlings / T. A. Oni, V. E. Olaleye, B. O. Omafuvbe // Ife J. Sci. 15 (1), 9 - 16. Walker, P. J. (2004). Disease Emergence and Food Security: Global Impact of Pathogens on Sustainable Aquaculture Production / P. J. Walker // In A. G. Brown edition: Fish, Aauaculture and Food security, Sustaining Fish as a Food Supply, 45 - 51. Reglament Komissii (EC) 2065/2001 (OZh L278, str.6, 23/10/2001) ot 22 oktyabrya 2001 g. ustanavlivaet pravila po primeneniyu Reglamenta Soveta (EC) 104/2000 v otnoshenii informirovaniya potrebiteley o ryibnyih produktah i produktah akvakulturyi, 2001. - P. 35. (in Russian).
Стаття надшшла до редакцп 31.03.2016
187
