КОНСТРУЮВАННЯ БіОРЕАКТОРіВ З ВВЕДЕННЯМ ЕНЕРГії МЕХАНіЧНИМИ НИЗЬКОЧАСТОТНИМИ КОЛИВАННЯМИ Текст научной статьи по специальности «Математика»

6. Выводы 2. Проведено исследование зависимости энер-

1. Разработана методика, которая дает воз- гии излучения в широком диапазоне частот и темпе-

можность исследовать взаимосвязь между квантами ратуры, что позволяет записать выражение взаимо-

и фононами. связи между числом фононов и квантов.

Литература

1. Mahan, G. D. Many-Particle Physics [Text] / G. D. Mahan. - New York: Springer, 1981.

2. Kimble, H. J. Photon Anti-bunching in Resonance Fluorescence [Text] / H. J. Kimble, M. Dagenais, L. Mandel // Physical Review Letters. - 1977. - Vol. 39, Issue 11. - P. 691-695. doi: 10.1103/physrevlett.39.691

3. Мочалов, А. А. Исследования температурных характеристик твердого тела на микроуровне с помощью метода структурных единиц [Текст] / А. А. Мочалов, А. А. Гайша, К. Д. Евфимко // Журнал нано- и электронной физики. - 2014. -T. 6, № 4. - С. 76-80.

4. Мочалов, А. А. Исследование особенностей теплопроводности структурной единицы твердого тела [Текст] / А. А. Мочалов, К. Д. Евфимко, Н. А. Шаповал // Математическое моделирование. - 2014. - № 2 (31). - С. 22-25.

5. Мочалов, А. А. Математическая фононная модель динамической теплопроводности металлов, на базе потенциала межатомного взаимодействия [Текст]: мiжнар. наук.-пр. конф. / А. А. Мочалов, Н. О. Шаповал, К. Д. Евфимко // Розвиток гнновацшно! дшльносп в галузi техшчних i фiзико-математичних наук. - Миколагв: МНУ, 2016. - С. 147-149.

6. Румер, Ю. Б. Термодинамика, статистическая физика и кинетика [Текст] / Ю. Б. Румер, М. Ш. Рывкин. - M.: Наука, 1972. - 400 с.

7. Боум, А. Квантовая механика: основы и приложения [Текст] / А. Боум. - М.: Мир, 1990. - 720 c.

8. Элементарный учебник физики. Т. 3. Колебания и волны. Оптика. Атомная и ядерная физика. Пар. 209. Квантовые и волновые свойства фотона [Текст] / ред. Г. С. Ландсберг. - М.: Физматлит, 2003. - С. 497-504.

9. Кучерук, I. М. Загальний курс фiзики. T. 1-3 [Текст] / I. М. Кучерук, I. Т. Горбачук, П. П. Луцик; ред. I. М. Куче-рук. - К.: Технжа, 1999, 2001. - 536 c., 452 c., 520 c.

10. Таблицы физических величин [Текст]: справочник / ред. И. К. Кикоин. - М.: Атомиздат, 1976. - 1008 с.

Дата надходження рукопису 20.04.2017

Мочалов Александр Александрович, доктор технических наук, заведующий кафедрой, кафедра физики, директор, Институт заочного и дистанционного образования, Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова, пр. Героев Сталинграда, 9, г. Николаев, Украина, 54025

Шаповал Наталья Александровна, кандидат технических наук, доцент, кафедра физики, Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова, пр. Героев Сталинграда, 9, г. Николаев, Украина, 54025

Ткаченко Татьяна Александровна, старший преподаватель, кафедра физики, Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова, пр. Героев Сталинграда, 9, г. Николаев, Украина, 54025

Бойко Елена Петровна, старший преподаватель, кафедра физики, Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова, пр. Героев Сталинграда, 9, г. Николаев, Украина, 54025

УДК 663.18; 573.6.086.835

DOI: 10.15587/2313-8416.2017.101741

КОНСТРУЮВАННЯ БЮРЕАКТОРШ З ВВЕДЕННЯМ ЕНЕРГП МЕХАН1ЧНИМИ НИЗЬКОЧАСТОТНИМИ КОЛИВАННЯМИ

© С. I. Костик, М. Г. Кутовий, В. М. Поводзинський, В. Ю. Шибецький

Представлена сучасна концепцгя проектування бюреакторгв з введениям енергИ низькочастотними ме-хатчними коливаннями робочими органами ргзних конструкцш. Процеси перемШування в бюреакторах спрямованi на забезпечення ргвномгрного розподтення гетерогенног дисперсИ - умови iдеального змШу-вання та забезпечення оптимального режиму масопередачi. Визначено, що рух мшкомасштабних пуль-сацт, розмiр яких спiввiдноситься з транспортованими об'ектами забезпечуе процеси масопередачi взаемодтчих фаз

Ключовi слова: бiотехнологiя, бiоiнженерiя, бюреактор, бiологiчний агент, масопередача, низькочас-тотнi механiчнi коливання

1. Вступ

Рiзноманiтнiсть бюлопчних агенпв (БА), що експлуатуються в бютехнологи з метою отримання бюмаси, метаболтв та трансформаций широкого спе-

ктру субстралв вимагае адекватного бшнженерного оформления технолопчного процесу. При цьому основною задачею бшнженерп е створення таких умов зовшшнього оточення БА, при яких вони синтезують

максимальну к1льк1сть цiльового продукту у межах сво1х генетично детермiнованих властивостей. Забез-печити сформульовану вище задачу можливо при врахуваннi специфiки БА або !х кластерiв. Найбiльш специфiчною задачею у бютехнологп залишаеться апаратурне оформления етапу культивування тка-нинних культур, що лiмiтуеться специфiкою пдро-динамiчних процесiв, зокрема необхiднiстю регулю-вання iнтенсивностi зрiзових зусиль.

Традицшно вiдомi типи бiореакторiв орiенто-ван на використання перемiшуючих пристро1в з обе-ртовим рухом. В сучасному конструюваннi бюреак-торiв достатньо вiдомi апарати з введенням мехашч-но! енергп механiчними коливальними пристроями, конструюванню яких i присвячене дане дослыдження дане дослыдження.

2. Лiтературний огляд

Вимоги, до конструкцп бiореакторiв для про-ведення асептичного аеробного культивування, що е предметом технiчного завдання на розробку конструкцп апарату, достатньо вiдомi i можуть бути сформу-льованi у таких блоках:

- герметичшсть конструкцп;

- надiйнiсть експлуатацп;

- регульована iнтенсивнiсть гiдродинамiчних, теплових та масообмшних процесiв;

- економiчнiсть.

Не зважаючи на рiзноманiтнiсть бютехнологш стадiя культивування, як правило, реалiзуеться у реакторах, як1 характерш у хiмiчнiй галузi з введенням енергп на перемiшування обертовими мехашчними пристроями [1-3].

Експлуатацiйнi параметри реакторiв знахо-дяться на високому техшчному рiвнi, але вони у бь льшостi випадк1в iндиферентнi до присутносп у се-редовищi суб'ектiв живо1 природи. Типовi бюреакто-ри орiентованi на режими iдеального змiшування i серед них практично вiдсутнi колонн апарати, конструкцп яких можуть наблизити можливють реалiзацil процесiв щеального витiснения шляхом створення зонального культивування. Зокрема в таких апаратах з'являеться можливють реалiзувати вiдомi фази рос-тових процеав. Таке конструкцiйне рiшения дае можливють уникнути створення каскаду бiореакторiв для реалiзацil безперервних процеав [4].

Використання обертових перемшуючих пристрой апрiорi орiентоваие на штенсифкацш проце-сiв трансформаци речовин у гетерогеннш системi. Даного результату можна досягти шляхом зняття зо-вшшнього дифузiйного бар'еру мгж взаемодшчими фазами. Таким способом ди е створення високотур-булiзованого руху компонентiв взаемодшчих фаз.

1нтегральна швидк1сть процесiв, що здшсню-ються у дифузiйнiй обласп на мiжфазних поверхнях зважених у турбулентному потощ взаемодшчих фаз (клггини БА - квазiтверда фаза, рщке поживне сере-довище, повiтряна фаза - аеруючий газ) лiмiтуеться швидшстю пiдведення до поверхнi роздiлення фаз i ввдведення ввд цiею поверхш взаемодшчих речовин.

Незаперечним фактом е те, що при перемiшу-вання гетерогенних систем механiчними пристроями процес переносу в турбулентному потоцi рвдини мае

високу iнтенсивнiсть на початковш фазi коли при дробшш бульбашок газово1 фази збiльшуеться мiж-фазна поверхня. Але подальша штенсифшащя проце-су потребуе додаткового внесення енергil i вона не завжди ефективно використовуеться, але п вплив на БА бувае доволi негативним.

Процеси перемiшування в бiореакторах спря-мованi на забезпечення рiвномiрного розподшення гетерогенно1 дисперсil - умови реального змiшу-вання та забезпечення оптимального режиму масо-передачi.

В б№шосп випадк1в ефективнiсть бiосинте-тичних процеав лiмiтуеться масопередачею кисню до аеробних БА i це характеризуе кисень як лiмiтую-чий субстрат. Причини обумовлеш низькою концен-трацiею кисню у повг^ i його низькою розчиншстю у редких поживних середовищ.

Типовi обертовi мiшалки в процеа роботи ге-нерують великомaсштaбнi потоки багатофазно1 дис-персЦ, як1 тд дiею зовнiшнiх фaкторiв трансформу-ються у дрiбномaсштaбнi. Саме рух мшкомасштаб-них пульсaцiй, розмiр яких сшввщноситься з транс-портованими об'ектами забезпечуе процеси масопе-редaчi взаемод1ючих фаз [5]. В турбулентних потоках дробшня великомасштабних потоков на рухи меншо-го масштабу здiйснюеться до тих тр поки вся меха-шчна енергiя не перейде у тепло. Осшльки в iнтен-сифiкaцiю процеав перенесення речовини на поверхнях розд^ фаз основний внесок вносять дрiбномa-сштaбнi потоки, то енерпя, що дисипуеться у рух рь дини з промiжними масштабами, втрачаеться практично марно.

Отже, для досягнення ефективного внесення енерги на процеси переносу в гетерогенних середо-вищах необхвдш бiльш ефективнi способи генерaцil дрiбномaсштaбних коливальних рух1в р1дини в робо-чому об'емi апарату. Одним з таки способiв е вико-ристання штучно створених регулярних низькочасто-тних малоамплиудних пружних коливань р1дини в апаратах з мехaнiчними низькочастотними коливан-нями перемiшуючих пристро1в [6, 7].

3. Мета та задачi дослвдження

Метою дослiдження е нaлiз та формування за-гальних принципiв конструювання бiореaкторiв з введенням енергil низькочастотними мехашчними коливаннями. Розробка перспективних конструкцш бiореaкторiв для культивування рiзних фенотишчних груп БА.

Для досягнення мети були поставлеш наступн1

зaдaчi:

1. Розробка концепцп конструювання високо-спецiaлiзовaних бiореaкторiв з введенням енергп низькочастотними мехашчними коливаннями

2. Обгрунтування вибору, розробка конструк-ци та опис роботи перспективних конструкцш бюре-aкторiв

4. Бшреактори з механiчними низькочастотними коливаннями перемшуючих пристроТв

Передача енергп низькочастотних коливань у рвдкофазне дисперсне середовище в промислових реакторах реaлiзуеться створенням зворотньо-посту-

пального руху взаeмодiючих фаз у пульсацшних апа-ратах та створення коливального руху рухомою конструкцieю перемiшуючого пристрою.

Конструкцiя пульсацiйних апаратiв передбачае жорстке закрiплення перемiшуючих пристро!в (насадок) всередиш апаратiв, а пульсацшш iмпульси пос-тупають в них вщ автономних генераторiв коливань. При створенш пульсацiйних коливань в якосп робо-чого органу зазвичай використовують газову фазу, а в якостi пульсаторiв - золотниковi розподiлюючi ме-ханiзми [7, 8].

Апарати з вiбрацiйними перемiшуючими при-строями характеризуються, наявнютю насадки, що здiйснюе коливальнi рухи що отримаш вiд вiбраторiв (механiчних, електричних i т. д.).

Конструктивнi особливосп вiбрацiйних апа-ратiв, як правило, визначаються характером вiбра-цiйних коливань, що здшснюють насадки перемь шуючого пристрою. В бiльшостi апаратiв напрямок вiбрацiйних коливань насадок спiвпадае з поздов-жньою (вертикальною) вiссю апарата. В рядi конс-трукцiй вiбрацiйних апаратiв всi елементи перемь шуючого пристрою (насадки) жорстко зв'язанi зi штангою чи валом i при робоп виконують одинич-нi по частот та амплiтудi (синхроннi) коливання. В рядi iнших конструкцiй насадка перемiшуючого пристрою зiбрана в два самостшних пакета, що виконують коливальш рухи з однаковою частотою, але змщеш по фазi на половину перюду, в результат чого пакети насадок рухаються в протилежних напрямках (асинхронно).

Найбiльш популярнi промисловi колонш апарати з синхронним рухом насадки, що були за-пропонованi для проведення екстракцii. До апара-тiв цiеi групи ввдноситься реактор з насадкою, що перемiщуеться у вертикальнiй площинi запропоно-ваний Ван-Дшком (W. J. Van Diek. Пат. 2011186, 1934 (США). Ван-Дшк в той же час вважаеться родоначальником пульсацшно! технiки, оскшьки в зазначеному патентi !м було запропоновано також споиб накладення пульсацшних коливань на ради фази за допомогою мехашзма розташованого поза апаратом. В цьому випадку насадка закршлена в апарап нерухомо [5, 7].

У наступних конструкц!ях вiбрацiйних апара-TiB, наприклад, конструкцiя апарата Григор'ева з син-хронним рухом диск!в насадки, перфорованi диски -насадки, як правило, жорстко кршлеш на штатов що е продовженням штока приводу i вона здiйснюe зво-ротно-поступальний рух.

5. Перспективнi конструкци ферментерiв для аеробного культивування з введенням енерги механiчними низькочастотними коливаннями

Ферментери з вiбрацiйним перемiшуванням можна класифiкувати за в!дношенням висоти апарата до його дiаметру - H/D. Це апарати змiшування, де H/D<3, i колоннi ферментери - H/D>3, в яких пдро-динамiчний режим наближаеться до режиму !деаль-ного витеснення.

Для унеможливлення ушкодження клiтин потоками взаемод!ючих фаз, що формуються при руа мехaнiчних перемiшуючих пристро!в необхщна роз-робка конструкцiй перемiшуючих пристро!в з «м'якими» i регульованими параметрами перемщен-ня фаз [7, 8]. Для реaлiзaцii поставлено! мети можуть бути використaнi конструкци ферментерiв [8-13], як! оснaщенi необх!дними iнженерним системами зовш-шнього забезпечення i в яких розтaшовaнi насадки що являють собою еластичш перетинки.

Наприклад таким перемiшуючим пристроем може бути пакет гнучких насадок рис. 1, що спира-ються на рaдiaльнi ребра жорсткост! розтaшовaнi рь вном!рно по висот! апарату [12]. При вiбрaцiйному перемiшувaннi нижня еластична мембрана, розташо-вана на рaдiaльних шдшрках, знаходиться бшя днища апарату i слугуе для збурення ос!даючих клгтин. Кожна з мембран виконуе роль транспортуючого елементу, направляючи клггини в aерaцiйну зону.

Для культивування БА таких як еукарютичт ку-льтури клгтин перспективною е конструкция ферментера з порожнинним штоком i приводом, який встановле-ний на ос! корпусу з можливютю зворотно-пос-тупального та обертового руху та набором контактних елеменпв з великою питомою поверхнею, що виконат !з натвпроникно! мембрани у вигляд! диск!в з'еднаних перегородками у вигляд! страл! рис. 2, як! слугують для !мобшзаци поверхневозалежних клгтин БА.

Пара

Культуральна рщина

Рис. 1. Ферментер з мехашчною вiбрацiйною системою перемшування: 1 - корпус; 2, 4, 6, 7, 10, 11, 15 - технолопчт штуцера; 3 - фшьтр для стеритзаци аерацшного повiтря; 5 - фшьтр для стеритзаци вiдпрацьованого повiтря; 8 - зовшшня сорочка; 9 - пробовiдбiрник; 12 - вертикальний шток;13 - пакет еластичних мембран; 14 - радiальнi тдтрках еластичних мембран; 16 - аерацшний диск з котчними отворами; 17 - сильфон

Рис. 2. Схема ферментера з Bi6p^rnrnM перемшуючим пристроем: 1 - корпус; 2 - вал; 3 - насадки перемшуючого пристрою; 4 - стральт перегородки; 5 - стацюнарний ба-рботер; 6 - надувш барботери; 7 - теплообмшна сорочка;

8 - фшьтр; 9, 10, 11, 12, 13, 14 - технолопчш штуцера;

15 - сильфон; 16 - привщ

Для зручносп монтажу валу з набором пере-мiшуючих елементiв в ферментерi використовуеться два типи аерацiйних пристро1'в - стацiонарний барбо-тер та надувш гнучш барботери, що набувають робо-чо1 форми шд тиском аерацшного повiтря. Пiсля законченна культивування для видалення клiтин з по-верхнi спiралi та дисков вал приводиться у обертовий рух, що забезпечуе ефективний змив iмобiлiзованих клiтин завдяки iнтенсивнiй вiдцентровiй силт Для ш-тенсифiкацiï процесу видалення клггин БА через штуцер 14 подаеться розчин трипсину, який змiнюе адгезивнi властивостi iмобiлiзованих клiтин.

Культивування клгганних культур та 1'х клас-терiв характеризуеться специфiчними вимогами до умов культивування:

- гарантована герметичшсть упродовж трива-лого процесу культивування;

- вщсутшсть бульбашково1 аерацiï;

- регульоваш зрiзовi зусилля, що виникають в результатi макроперемiшування рiдкоï фази;

Таким умовам задовольняе конструкц1я, що представлена на рис. 3 [13].

Всередиш ферментера монтуеться аерацшно-перемiшуючий пристрiй, який включае сильфон, каркас якого виготовлений з пдрофобного фторопласту з аерацшними вiкнами з фторопласту меншоï товщи-ни шж каркас, приеднаний до вертикального штоку встановленого на осi емностi з можливютю зворотно-поступальному руху у вертикальнш площинi, для ге-рметизаци мiсця введення штоку в мютшсть викори-станий сильфон.

Аерацiйно-перемiшуючий сильфон при своему зворотно-поступальному руху у вертикальнiй пло-щинi приводить у дiю (перемщуе) гнучк1 кiльцевi перфорованi диски, що прикршлеш до внутрiшньоï стiнки ферментеру, тим самим забезпечуе перемiшу-вання культурально1' рiдини. Ввдпрацьоване повiтря видаляеться через порожнистий вал приводу перемь шуючого пристрою.

Для бiотехнологiй кормового бiлку та шших процесiв, в яких потрiбен iнтенсивний процес масо-передачi щкава конструкц1я ферментеру рис. 4. Бю-

реактор мае корпус з технолопчними патрубками та перемiшуючий пристрiй, що складаеться з вертикального валу з приводом, який встановлений на оа корпусу з можливiстю зворотно-поступального руху в вертикальнш площиш. На штоку закршлений нaбiр перемiшуючих елеменпв конiчноl форми, що мають перфорацш отворами конiчноl форми, що виконують роль дифузорiв для диспергування газово1 фази. За рахунок ежекцiйного ефекту, що виникае в отворах насадок перемiшуючого пристрою при руа iмпелерa, вiдбувaеться диспергування газово1 фази, що збшь-шуе площу мaсообмiну в усьому об'емi апарата. Та-кож в ферментерi встaновленi кiльцевi перегородки, що виконують роль напрямних для газово1 дисперсil та, при руа перемiшуючого пристрою, формують до-дaтковi опори, чим спричиняють додаткове дроблен-ня газово1 фази. Рiвень утворено1 при перемiшувaннi пiн регулюеться шногасником 6, що зaкрiплений на валу 2 перемiшуючого пристрою.

Рис. 3. Схема ферментера з сильфонним вiбрaцiйним пе-ремiшуючим пристроем: 1 - цилшдричний корпус;

2, 3, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 17 - технолопчш патрубки;

4 - штуцер для виведення надлишкового аерацшного повпря; 5 - вiбрaцiйний приввд порожнистого штоку вi-брацшного пристрою; 6 - полий шток вiбрaцiйного приводу; 7 сильфон; 8 - аерацшно-перемшуючий пристрiй;

9 - гнучю перфоровaиi кiльця; 11 - патрубок введення аерацшного повпря

б

Рис. 4. Фермеитер з вiбрaцiйним перемшуючим пристроем: а - схема ферментера: 1 - корпус; 2 - вал; 3 - насадки перемшуючого пристрою; 4 - перегородки; 5 - барботер; 6 - тногасник; 7 - теплообмшна сорочка; 8 - сильфон; 9 - привщ; 10 - фшьтр; 11, 12, 13, 14, 15 - технолопчш штуцера; б - схема потоюв взаемодшчих фаз.

а

13 I и 15

Рис. 5. Схема ферментера з вiбрацiйним перемшуючим пристроем: 1 - корпус; 2 - вал; 3 - насадки перемшуючого пристрою; 4 - перегородки; 5 - барботер; 6 - пшогасник;

7 - теплообмшна сорочка; 8 - сильфон; 9 - привщ;

10 - фшьтр; 11, 12, 13, 14, 15 - технолопчш штуцера

При руа насадок перемiшуючого пристрою 3 вниз пвд ними виникае зона тдвищеного тиску, що спричиняе перетiкання рщко! та газово! фаз через перфорацш насадок рис. 5. Виникаючий при цьому ефект ежекци забезпечуе диспергування газово! фази, що збiльшуе питому поверхню масообмiну. Пiд час перемiшування газова дисперсiя перемiщаеться вiд нижньо! насадки до верхньо!, при цьому направляю-чись напрямними 4 з поверхш нижчо! насадки у вну-

трiшнiй об'ем верхньо!. За рахунок такого режиму в апаратi мiнiмiзуються об'еми застiйних зон.

6. Результати дослвджень та \х обговорення

Конструювання сучасних високоспецiалiзова-них конструкцiй бiореакторiв е невiдемною частиною бiотехнологiчного дизайну стадп культивування рiз-номанiтних БА. Введення енергi! в культуральну рь дину низькочастотними механiчними коливаннями дозволяе уникнути непродуктивних витрат енергi! при генеруванш великомасштабних потоков рiдкое фази. Конструкцп бiореакторiв з низькочастотними мехатчними коливаннями дозволяе забезпечити оп-тимальш умови зовнiшнього оточення для повно! експлуатацi! потенцiалу БА

7. Висновки

1. На пiдставi аналiзу вiдомих конструкцiй ре-акторiв з введенням енергп низькочастотними меха-нiчними коливаннями видшеш перспективнi конс-трукцiйнi елементи, що забезпечують обрану штен-сившсть масопередачi.

2. Наведенi приклади конструкцш високоспе-цiалiзованих бiореакторiв з введенням енергп низькочастотними мехатчними коливаннями.

Л^ература

1. Резенчук, О. С. Класифжащя та аналiз роботи фермеш^в з пневматичним перемiшуванням [Текст] / О. С. Резен-чук, В. М. Поводзинський, В. Ю. Шибецький // Науковi вiстi НТУУ "КПИ". - 2011. - № 3. - С. 79-84.

2. Закоморний, Д. М. Класифжащя та анатз роботи ферментерш з механiчними перемшуючими пристроями в аеро-бних процесах бютехнологп [Текст] / Д. М. Закоморний, В. М. Поводзинський, В. Ю. Шибецький // ScienceRise. - 2015. -Т. 5, № 2 (10). - С. 24-32. ао1: 10.15587/2313-8416.2015.42614

3. Копиленко, А. В. Класифжащя та анатз роботи промислових ферментерш з тдведенням енергп рщкою фазою [Текст] / А. В. Копиленко, М. Г. Кутовий, В. М. Поводзинський, В. Ю. Шибецький // Науюж працi НУХТ. - 2017. - Т. 23, № 1. - С. 133-143.

4. Виестур, У. Э. Системы ферментации [Текст] / У. Э. Виестур, А. М. Кузнецов, В. В. Савенков. - Рига: Зинатне, 1986. - 367 с.

5. Кафаров, В. В. Моделирование биохимических реакторов [Текст]: монография / В. В. Кафаров, А. Ю. Винаров, Л. С. Гордеев. - М.: Лесная промышленность, 1979. - 344 с.

6. Карпачева, С. М. Пульсационная аппаратура химической технологии [Текст] / С. М. Карпачева, Б. Е. Рябчикова. -М.: Химия, 1983. - 224 с.

7. Городецкий, И. Я. Вибрационные массообменные аппараты [Текст] / И. Я. Городецкий, А. А. Васин, В. М. Олевс-кий, П. А. Лупанов; ред. В. М. Олевский. - М.: Химия, 1980. - 192 с.

8. Думанский, В. Д. Влияние гидродинамических условий на интерферонсинтзирующую активность спленоцитов свиней при получении альфа-интерферона [Текст] / В. Д. Думанский, С. П. Цыганков, Я. Г. Кишко и др. // Микробиологический журнал. - 1995. - Т. 57, № 3. - С. 71-77.

9. А. С. № 755835 (СССР). Аппарат для выращивания микроорганизмов [Текст] / Стабников В. Н., Лобода П. П., Ка-рлаш Ю. В. - 1980. - № 30.

10. А. С. № 759586 (СССР). Аппарат для выращивания микроорганизмов [Текст] / Стабников В. Н., Лобода П. П., Кузнецов А. М., Карлаш Ю. В. - 1980. - № 32.

11. А. С. № 1773936 (СССР). Аппарат для культивирования микроорганизмов или клеток [Текст] / Думанский В. Д., Карлаш Ю. В., Кишко Я. Г. и др. - 1992. - № 41.

12. Пат. № 71282 иА. Апарат для вирощування клгтин. МПК С12М 3/00, С12М 1/02 [Текст] / Верьовка С. В., Поводзинський В. М., Жолобак Н. М., Карпов О. В., Пенчук Ю. М.; заявник та патентовласник Нацюнальний ушверситет харчо-вих технологи. - № 20031211723; заявл. 16.12.2003; опубл. 15.11.2004, Бюл. № 11.

13. Пат. № 72526 иА. Ферментер для культивування клпинних культур. МПК С12 М1/00 [Текст] / Поводзинський В. М., Ружинська Л. I., Шибецький В. Ю., Резенчук О. С.; заявник та патентовласник Нацюнальний тех^чний ун1верситет Укра!ни Ки!вський полiтехнiчний шститут. - № и201115645; заявл. 30.12.2011; опубл. 27.08.2012, Бюл. № 16. - 5 с.

Рекомендовано до публгкацИ д-р техн. наук Мельник В. М.

Дата надходженнярукопису 10.04.2017

Костик Сергш 1горович, кандидат технчних наук, асистент, кафедра бiотехнiки та шженери, Нацюна-льний технiчний унiверситет Украши «Кшвський полiтехнiчний iнститут iM. 1горя Сшорського», пр. Перемоги, 37, м. Ки1в, Укра1на, 03056 E-mail: [email protected]

Кутовий Михайло Григорович, кафедра бютехшки та шженери, Нацюнальний техшчний унiверситет Украши «Кшвський полгтехшчний iнститут iM. 1горя Сшорського», пр. Перемоги, 37, м. Кшв, Украша, 03056

E-mail: [email protected]

Поводзинський Вадим Миколайович, кандидат технчних наук, доцент , кафедра бютехшки та iнжене-рп, Нацiональний технiчний унiверситет Украши «Ки1вський полiтехнiчний iнститут iм. 1горя Сжорсько-го», пр. Перемоги, 37, м. Ки1в, Украша, 03056

Шибецький Владислав Юрiйович, кандидат технiчних наук, старший викладач, кафедра бiотехнiки та iнженерii, Нацiональний технiчний унiверситет Украши «Кшвський полiтехнiчний iнститут iм. 1горя Ci-корського», пр. Перемоги, 37, м. Кшв, Украша, 03056