CC BY
37
societies, especially within the fields of human rights, consumer protection, peace, gender equality, racial justice, and environmental protection. The global civil society is seen by many analysts as an extension of the rule of law and political community beyond national boundaries. For its most radical advocates, the global civil society is about political emancipation, the empowerment of individuals and the extension of democracy. So the role of human rights', gender, environmental and anti-globalistical organizations is especially important in this respect. For global civil society theorists, it is non-state actors which are held to have overcome the empirical and ethical divide between the domestic political realm and the international.
Key words: globalization, civil society, global civil society, international organization.
УДК 327.2(045)
M.B. Фесенко
КОНСОЛ1ДАЦ1Я УЧАСНИК1В М1ЖНАРОДНО1 СИСТЕМИ ЗАРАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ВИМ1Р
В cmammi цшсно досл1дженно концептуалът засади консол1дацИучаснишв ceim-системи. Пpоaнaлiзовaно концепци конcолiдaцiг громадянсъкого сустлъства, нащоналъног конcолiдaцii, конcолiдaцii демократа, конcолiдaцii свтового ствтовариства. Особлива увага автора прикута до проблем конcолiдaцiг свтового спвтовариства, як автор подшяе на проблеми конcолiдaцiг учаснишв свт-системи проти розповсюдження зброг, мamеpiaлiв масового знищення i тероризму та на проблеми конcолiдaцiг учаснишв мiжнapодно'г системи заради забезпечення сталого розвитку людства.
Ключов1 слова: конcолiдaцiя, свт-система, концепщя, громадянсъке сустлъство, демокpamiя, зброя масового знищення, терроризм, сталии розвиток.
Актуальшсть теми дослщження зумовлюеться тим, що на сучасному етат розвитку людства в епоху глобал1зацп постае питання про консолщащю свтового ствтовариства з метою вир1шення багатьох нагальних питань. Глобал1зований св1т зумовив появу безл1ч1 глобальних проблем, яю стр1мко вторглися в життя сучасного суспшьства i вимагають термшового вир1шення. Саме тому, змши в суспшьному розвитку зробили проблему консолщацп необхiдною умовою регулювання загальнолюдських вщносин. Цi змши обумовлюють тенденщю консолщацп стати пол^ичною необхiднiстю заради стабiльного розвитку всього свтового спiвтовариства. 3 ще'1" точки зору наростання глобальних проблем i необхщшсть ix спiльного вирiшення актуалiзують консолiдацiю мiжнародних акторiв. У св^овому спiвтовариствi починае формуватися новий розклад сил, виникають рiзнi пiдходи до насущних проблем, посилюються суперечносп, розпалюються вогнища напруженосп i виникають рiзноманiтнi конфлiкти.
Аналiз ступеня розробленостi проблеми дослщження дае пщстави зазначити, що процес консолщацп свтового спiвтовариства з метою виршення глобальних кризових явищ залишаеться недостатньо вивченим. У зв'язку з цим принагщно представимо ус типи консолщацп i зробимо першу класифшащю цього феномена.
Taкa нeoбxiднicть гpyнтyeтьcя та тoмy, щo в нayкoвiй пoлiтoлoгiчнiй i coцioлoгiчнiй лiтepaтypi вивчeння фeнoмeнy тa пpoцecy кoнcoлiдaцiï e вiднocнo нoвим i в cyчacнiй зapyбiжнiй тa вiтчизнянiй пoлiтoлoгiï вiдзнaчaeтьcя зpocтaючий iнтepec дo дaнoï пpoблeми.
Tepмiн кoнcoлiдaцiя (вiд лaт. Consolidatio - змiцнювaти зpoщyвaти, oб'eднyвaти) зycтpiчaeтьcя дocить чacтo в piзниx кoнтeкcтax. Koнцeптyaльний aнaлiз фeнoмeнa кoнcoлiдaцiï дoзвoлив aвтopy зpoбити пepшy клaccфiфiкaцiю йoгo титв в пoлiтoлoгiï. Oтжe, нaйбiльш poзpoблeними i викopиcтoвyвaними e:
1. кoнцeпцiï кoнcoлiдaцiï гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa;
2. кoнцeпцiï нaцioнaльнoï кoнcoлiдaцiï;
3. кoнcoлiдaцiя дeмoкpaтiï;
4. кoнcoлiдaцiя cвiтoвoгo cпiвтoвapиcтвa.
4.1. кoнcoлiдaцiя yчacникiв мiжнapoднoï cиcтeми пpoти poзпoвcюджeння збpoï, мaтepiaлiв мacoвoгo знищeння i тepopизмy.
4.2. ^н^л^щя yчacникiв мiжнapoднoï cиcтeми зapaди зaбeзпeчeння cтaлoгo poзвиткy людcтвa.
Caмe та ocтaннiй пoзицiï aвтop пpoпoнye зупиниттоя i poзглянyти y дaнoмy дocлiджeннi цю пpoблeмaтикy дeтaльнiшe. Bищeзaзнaчeнe oбгpyнтoвyeтьcя визнaнням тoгo, щo пpиpoднi i тexнoгeннi лиxa пpoдoвжyють зaлишaтиcя oдними з ocнoвниx зaгpoз cтaбiльнocтi мiжнapoднoï cиcтeми, впливaють нa зoвнiшню пoлiтикy дepжaв, зaвдaють вeличeзнoï шкoди дepжaвaм i плaнeтi в цiлoмy.
У ^mmcn нaшoгo дocлiджeння aвтopcькa ^ндепщя rpyнтyeтьcя нa тoмy, щo кoмплeкc кpизoвиx явищ в caмиx piзниx cфepax i нa piзниx piвняx, вiд лoкaльнoгo дo глoбaльнoгo cвiдчить пpo нeздaтнicть, чepeз вiдcyтнicть нeoбxiдниx мexaнiзмiв, cвiтoвoï cпiльнoти пoдoлaти ^roy, яку мoжнa ввaжaти глoбaльнoю cиcтeмнoю кpизoю aбo кpизoю cвiтoyпpaвлiння. Taким чинoм, cyчacнa кpизoвa cитyaцiя та глoбaльнoмy piвнi нacтiйнo вимaгae пoшyкy зacoбiв i фaктopiв, щo cпpияютимyть cтaбiлiзaцiï coцiaльнo-eкoнoмiчниx i пoлiтичниx вiднocин, кoнcoлiдaцiï cycпiльниx cил i ycix yчacникiв мiжнapoднoï cиcтeми - дepжaв, мiжнapoдниx opгaнiзaцiй, тpaнcнaцioнaльниx кopпopaцiй i нaйвпливoвiшиx iндивiдyyмiв.
Згoдa, ^^eTOyc i coцiaльнe пapтнepcтвo e oб'eктивнo нeoбxiдними пepeдyмoвaми пoдaльшoгo poзвиткy cвiтoвoï cпiльнoти. Ha cьoгoднiшнiй чac дoвoдитьcя кoнcтaтyвaти, qo кoнcoлiдaцiя poзглядaeтьcя дocтaтньo фpaгмeнтapнo в piзниx кoнтeкcтax з мeтoю пoдoлaння тиx чи iншиx пpoблeм в ocнoвнoмy нa лoкaльнoмy, peгioнaльнoмy i piдшe нa глoбaльнoмy piвнi, тiльки в кoнтeкcтi iзoльoвaниx кpизoвиx нacлiдкiв. Oднaк кoмплeкcнo та глoбaльнoмy piвнi в якocтi кoнcoлiдaцiï ocнoвниx мiжнapoднo-пoлiтичниx aктopiв для пoдoлaння глoбaльнoï cиcтeмнoï кpизи вoнa да poзглядaлacя. Toмy дaнe дocлiджeння e пepшoю cпpoбoю цiлicнoгo пoлiтoлoгiчнoгo aнaлiзy фeнoмeнa кoнcoлiдaцiï, щo пoкликaнe aктyaлiзyвaти пoдoльшi poзpoбки в мeжax нoвoï диcциплини - кoнcoлiдoлoгiï.
Bpaxoвyючи вищeзaзнaчeнe aвтop poзyмie пiд тepмiнoм «кoнcoлiдaцiя» -oб'eднaння зycиль yчacникiв мiжнapoдниx вiднocин, cпpямoвaниx нa пoдoлaння юнуючик тa зaпoбiгaння мoжливиx кpизoвиx явищ та глoбaльнoмy piвнi peгyлювaння мiжнapoднoю cиcтeмoю з мeтoю ïï пoдaльшoгo cтaбiльнoгo poзвиткy. Baжливим eлeмeнтoм кoнcoлiдaцiï e згoдa, щo зacнoвaнa та дoвipi i бaжaннi cтaбiльнoгo cвiтoвoгo poзвиткy aктopiв мiжнapoднoï cиcтeми.
Ha pyбeжi XX i XXI ст. мiжнapoднa cиcтeмa oпинилacя в crnya^ï нaдзвичaйнo гocтpoгo cиcтeмнoï кpизи, щo oxoпилa вci cфepи життя cy^^c^a, нaцioнaльниx i тpaнcнaцioнaльниx aктopiв, щo зyмoвилo пoшyк iннoвaцiйниx шляxiв i cпocoбiв виxoдy
138
з да'1. Kpизoвий еган cycпiльcтвa, в цiлoмy, нa глoбaльнoмy piвнi нacтiйнo вимaгae змiни вав1 cиcтeми цiннocтeй i фyнкцioнyючиx пoлiтичниx iнcтитyтiв, rocrpoï нeoбxiднocтi дeмoкpaтичнoï глoбaльнoï пepeбyдoви мiжнapoднoï cиcтeми.
Koнcoлiдaцiя yчacникiв cyчacнoï мiжнapoднoï cиcтeми нa дaний мoмeнт нocить фpaгмeнтapний xapaктep чepeз нeeфeктивнo icнyючi мexaнiзми, дiяльнicть мiжнapoдниx opгaнiзaцiй, в пepшy чepгy OOH, a тaкoж мiжнapoдниx гpyп - Beликoï вiciмки тa двaдцятки (G -7, G -20), пpoвiдниx THK, caмиx впливoвиx i бaгaтиx шдиввдв. Зa нaявнocтi пoлiтичниx yмoв, ïx пoдaльшoмy вдocкoнaлeннi з ypaxyвaнням нaявниx зaгaльниx i cпeцифiчниx фaктopiв ^н^л^щя мoжe пpидбaти цiлicний xapaктep, пepeвaжнo з ocнoвниx нaпpямiв i cтpaтeгiям пoлiтичнoгo, coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo тa eтнoкyльтypнoгo poзвиткy.
Heoбxiднoю yмoвoю кoнcoлiдaцiï e таявшей, мexaнiзмiв дyxoвнo-цiннicнoгo впливу, здaтнoгo гyмaнiзyвaти тa iнтeгpyвaти yчacникiв мiжнapoдниx вiднocин в eдиний цiлicний coцiaльний opгaнiзм, зacнoвaний нa cпiльнocтi iдeй, пoглядiв i пoзицiй щoдo виpiшeння ключoвиx пpoблeм. Heoбxiдним тaкoж e ^ийняття пoлiтичнoï cтpaтeгiï, щo визнaчaтимe eдинi цiлi, yзгoджeнicть iнтepeciв, кoмпpoмicний i ^н^дау^ий xapaктep виpiшeння пpoблeм i пpoтиpiч. Ha ocнoвi cтpaтeгiï пoвиннi бути виpoблeнi opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькi мexaнiзми, щo зaбeзпeчyвaтимyть yзгoджeнy i цiлecпpямoвaнy дiяльнicть ycix мiжнapoднo-пoлiтичниx aктopiв, yтвepджeння шагеми пoлiтикo-aдмiнicтpaтивнoгo yпpaвлiння мiжнapoднoю cиcтeмoю. ^н^л^щя пoвиннa cпpияти зaгaльнoвизнaннocтi нaйвaжливiшиx кopiнниx пoлoжeнь мiжнapoднoï cиcтeми, дiяльнocтi ïï iнcтитyтiв.
Дocягнeння кoнcoлiдaцiï cвiтoвoï cпiльнoти мae cтaти зaвдaнням виняткoвoï вaжливocтi. Aджe cклaднicть виpiшeння ща пpoблeми пoлягae щe й y тому, щo caмe людcтвo дiлитьcя та бaгaтo вepcтв, pyбeжaми якиx e ^p^^ пoлiтичнi пoгляди, eкoнoмiчнi irnepec^ кoнфeciйнi вiдмiннocтi, нaцioнaльнa пpинaлeжнicть, гeoпoлiтичнi дoмaгaння тoщo. Taкa cтpoкaтicть в глoбaльнoмy cycпiльcтвi нe мoжe да cтaти чинникoм пocилeння пpoтиpiч у cвiтoвoмy cпiвтoвapиcтвi. Звiдcи чacтo cпocтepiгaeтьcя вiдcyтнicть блaгиx нaмipiв oдниx ^arn пo вiднoшeнню дo iншиx. Oдним cлoвoм cлiд кoнcтaтyвaти, щo нишшнш cвiт щe нe нaвчивcя cтвopювaти взaeмoпpийнятний, пoлiтичний, eкoнoмiчний, кoнфeciйний i шший клiмaт.
Ocкiльки з poзвиткoм глoбaлiзaцiйниx пpoцeciв piзнoмaнiття cвiтy да зникae, a, нaвпaки, вce бiльшe cтae зpимим i чyтливo вщчутним, тo пocилюютьcя вciлякi cyпepeчнocтi, ocoбливo, кoли мoвa йдe пpo irnepeOT тpaнcнaцioнaльниx кopпopaцiй тa iншиx вeликиx мoнoпoлiй, якi зaйнятi в cфepax cтpaтeгiчниx pecypciв, нacaмпepeд eнepгeтичниx. У циx yмoвax дyжe вaжливo, щoб були знaйдeнi cпocoби дeякoгo yмиpoтвopeння циx зpocтaючиx iнтepeciв нa ^p^ra дocягнeння мiжнapoднoгo кoнceнcycy, щo зaбeзпeчye миp i бeзпeкy в ycix йoгo вимipax - нaцioнaльниx, peгioнaльниx i зaгaльниx. Цe нeoбxiднo щe й тoмy, щo в дaний чac вce щe cпocтepiгaeтьcя тeндeнцiя кoнтpoлю, щo пocилюeтьcя, здiйcнювaнoгo дeякими ^штами нaд джepeлaми дeшeвoгo i тайбшьш дocтyпнoгo пpиpoднoï тa iншoï eнepгeтичнoï cиpoвини. Tим чacoм irnepeOT миpy i бeзпeки вимaгaють, щoб бyдь-якi гeoпoлiтичнi пpiopитeти ^arn чи coюзiв дepжaв зaдoвoльнялиcя цивiлiзoвaнo, з дoтpимaнням пpинципiв нe тiльки тaк звaнoгo «пpaвилa гpи», a й нacaмпepeд мiжнapoднoгo пpaвa. B iншoмy випaдкy людcтвo cвoïми нe oбдyмaними дiями cтимyлювaтимe фopмyвaння нoвиx тepopиcтичниx цeнтpiв i вoгнищ мiжнapoднoï нaпpyжeнocтi [1].
Зa ocтaннi poки знaчнo зpocлa кiлькicть пyблiкaцiй тa нayкoвиx дocлiджeнь, пpиcвячeниx вивчeнню тa aнaлiзy piзниx cтopiн i piвнiв кoнcoлiдaцiï. Oднaк, нeoбxiднo
139
вiдзнaчити, щo в ^mmcn кoнcoлiдaцiï yчacникiв мiжнapoднoï cиcтeми та глoбaльнoмy piвнi дaнa пpoблeмaтикa пoки зaлишaeтьcя cлaбo вивчeнoю. Hayкoвa пpoблeмa дocлiджeння oбyмoвлeнa нeдocтaтньoю poзpoблeнicтю фeнoмeнa кoнcoлiдaцiï cycпiльcтвa в цiлoмy, зoкpeмa ïï пoлiтичниx acпeктiв, i вимoгoю пoшyкy пepcпeктив пpoцecy кoнcoлiдaцiï yчacникiв мiжнapoдниx вiднocин. У зв'язку з цим пepeд aвтopoм виник pяд питaнь, якi пepeдбaчaють тeopeтикo-мeтoдoлoгiчнe ocмиcлeння i aнaлiз пoлiтичнoï кoнcoлiдaцiï як нaйвaжливiшoï iнтeгpyючoï cклaдoвoï глoбaльнoгo пoлiтичнoгo пpoцecy в ïx дiaлeктичнoмy, cиcтeмнoмy, тa кopeлюючoмy взaeмoзв'язкy, вивчeння джepeл, якi poзкpивaють зaгaльнoтeopeтичнi пiдxoди дo пiзнaння пoнять «^н^л^щя», якe poзглядaeтьcя в дaнoмy пyнктi i «глoбaльнe yпpaвлiння», «глoбaльнe peгyлювaння», «глoбaлiзaцiя», «cвiт-cиcтeмa» тoщo, якi будуть poзглядaтиcя в нacтyпниx пyнктax.
Aнaлiзyючи нayкoвy лiтepaтypy з пpoблeми кoнcoлiдaцiï, вapтo вщзтачити, щo пpaктичнo вiдcyтнi дocлiджeння, яю б кoмплeкcнo poзглядaли тeopeтичнi ocнoви кoнcoлiдaцiï, фaктopи, шляxи i мeтoди ïï дocягнeння. Haйчacтiшe пpoблeмa кoнcoлiдaцiï poзглядaeтьcя в кoнтeкcтi coцiaльниx пpoцeciв, poзвиткy нaцioнaльниx pyxiв, y вивчeннi пpoблeми нaцioнaльнoï бeзпeки. Poзглядaючи piвeнь нayкoвoï poзpoблeнocтi дocлiджyвaнoï пpoблeми, вapтo вiдзнaчити, щo в пoлiтoлoгiчнiй лiтepaтypi вивчeння пpoцecy кoнcoлiдaцiï e вiднocнo нoвим, xoчa нa paннix eтaпax poзвиткy пoлiтичнoï думки вчeнi тa пoлiтичнi дiячi poзглядaли piзнi шляxи зaбeзпeчeння eднocтi дepжaв, i гoлoвний aкцeнт poбивcя нa пoлiтичнiй тa eтнiчнoï кoнcoлiдaцiï cycпiльcтвa
Cyчacний cвiт xapaктepизyeтьcя зaгocтpeнням глoбaльниx пpoблeм, яю знaчнoю мipoю були викликaнi е^мкими ycпixaми, щo вивeлa людcтвo та cyчacний eтaп coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy. Для виpiшeння глoбaльниx пpoблeм нeoбxiднa кoopдинaцiя бaгaтocтopoннix (якщo нe вceбiчниx) зу^ль cyчacниx дepжaв.
Глoбaльнi пpoблeми пpeдcтaвляють coбoю cyкyпнicть пpoблeм людcтвa, вщ виpiшeння якиx зaлeжить coцiaльний пpoгpec i збepeжeння цивiлiзaцiï: зaпoбiгaння cвiтoвoï тepмoядepнoï вiйни i зaбeзпeчeння миpниx yмoв для poзвиткy вcix нapoдiв; зaпoбiгaння кaтacтpoфiчнoгo зaбpyднeння нaвкoлишньoгo cepeдoвищa, в тoмy чиcлi aтмocфepи, cвiтoвoгo oкeaнy тoщo; пoдoлaння зpocтaючoгo poзpивy в eкoнoмiчнoмy piвнi i дoxoди нa душу нaceлeння мiж poзвинeними i кpaïнaми, щo poзвивaютьcя шляxoм л^вдацп вiдcтaлocтi ocтaннix, a тaкoж ycyнeння гoлoдy, злиднiв i нeпиcьмeннocтi нa зeмнiй кyлi; зaбeзпeчeння пoдaльшoгo eкoнoмiчнoгo poзвиткy людcтвa нeoбxiдними пpиpoдними pecypcaми як вiднoвлювaниx, тaк i нeвiднoвниx, включaючи пpoдoвoльcтвo, пpoмиcлoвy cиpoвинy i джepeлa e^prii"; пpипинeння ^^м^го зpocтaння нaceлeння («дeмoгpaфiчнoгo вибyxy» y ^arnax, щo poзвивaютьcя) i ycyнeння нeбeзпeки «дeпoпyляцiï» в poзвинeниx ^arnax; зaпoбiгaння нeгaтивниx нacлiдкiв нayкoвo-тexнiчнoï peвoлюцiï.
Caмe тoмy, cьoгoднi нa пopядoк дeнний виcyнyлacя пpoблeмa poзpoбки пeвнoï мoдeлi coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy, якa мoглa б зaбeзпeчити ïï cтaбiльнicть, з ypaxyвaнням piзнoмacштaбнocтi пpoтиpiч, xapaктepниx для cyчacнoгo cвiтy. Для yпpaвлiння тaкoгo poдy мoдeллю пoтpiбнi нoвi пoлiтичнi вaжeлi, iнcтитyти тa мexaнiзми, фopмyвaння якиx нe зaпepeчye мoжливicть вжe нaкoпичeнoгo дocвiдy i вжe чинник мiжнapoдниx opгaнiзaцiй .
У 1968 p. пoчинaeтьcя дiяльнicть Pимcькoгo клубу, дoкyмeнти тa дocлiджeння, здiйcнювaнi та йoгo зaмoвлeння, cтaли пoтyжним cтимyлoм poзвиткy глoбaлicтики. Taк, в 1970 p. в paмкax poбoти Pимcькoгo клубу Дж. Фoppecтep poзpoбляe мoдeль « Mиp- 1» i iншi динaмiчнi мoдeлi [2]. Цeй ^oe^, a тaкoж пpoeкти «Cвiт-2», «Cвiт-3», дoпoвiдi Д.Meдoyзa, Дж.Paндepca i У.Бipeнca «Meжi зpocтaння» [3], M.Mecapoвичa и
140
Э.Пecтeля «Людcтвo нa poздopiжжi», гpyпи Я. Tiнбepгeн «Пepeбyдoвa мiжнapoднoгo пopядкy» [4] тa iн. зaклaли ocнoви глoбaлicтики дaнoгo пepioдy.
!ншим вaжливим чинникoм, щo вплинув та cтaнoвлeння глoбaлicтики як нayки, cтaлo ycвiдoмлeння нeoбxiднocтi eкoлoгiчнoгo миcлeння для виживaння вcьoгo людcтвa. У 1972 p. тд eгiдoю OOH пpoйшлa пepшa мiжнapoднa кoнфepeнцiя з пpoблeм нaвкoлишньoгo cepeдoвищa пiд дeвiзoм «Mиcлити глoбaльнo, дiяти лoкaльнo», мaтepiaли я^ внecли цiнний внecoк у poзвитoк глoбaльниx дocлiджeнь.
У 1987 p. пyблiкyeтьcя дoпoвiдь Miжнapoднoï кoмiciï з нaвкoлишньoгo cepeдoвищa i poзвиткy «Haшe cпiльнe мaйбyтнe», якa пoклaлa пoчaтoк фopмyвaнню кoнцeпцiï cтaлoгo poзвиткy. Пiзнiшe нa цiй бaзi бyлa cфopмyльoвaнa тa cxвaлeнa нa кoнфepeнцiï OOH з нaвкoлишньoгo cepeдoвищa i poзвиткy в Pio-дe-Жaнeйpo [5] (1992г.) зaгaльнocвiтoвa (глoбaльнa) cтpaтeгiя poзвиткy цивилизaцiï. Koнфepeнцiя cпpиялa aктyaлизaцiï дaнoï кoнцeпцiï i пepeтвopeнню ïï в пpiopитeтний тpeнд paзpoбки глoбaльниx дocлiджeнь. Toмy, пoлiтикa cтaлoгo poзвиткy e пpoявoм нoвиx тeндeнцiй poзвиткy cвiтoвoгo cпiвтoвapиcтвa в yмoвax глoбaлiзaцiï i пoвиннa бути cпpямoвaнa нa виpiшeння глoбaльниx пpoблeм cyчacнocтi, нa poзвитoк i вдocкoнaлeння cвiтoпoлiтичниx пpoцeciв cyчacнoгo cвiтy.
Пepeдyмoви cyчacниx глoбaльниx пpoблeм виникли дaвнo i мaють пiд coбoю да тiльки глибoкe icтopичнe кopiння, aлe i cepйoзнi oб'eктивнi ocнoви. У пepшy чepгy, вoни пoв'язaнi з icтopичними ocoбливocтями пpoцecy poзвиткy cвiтoвoï cпiльнoти. Eтaпи, xapaктepнi eвoлюцiйним, пocтyпaльним poзвиткoм, пepepивaлиcя peвoлюцiйними змiнaми, щo впливaли нe тiльки нa пpoцecи coцiaльнoгo тa eкoнoмiчнoгo змicтy, aлeй й нa пpoцec взaeмoдiï cycпiльcтвa i пpиpoди. Aгpapнa, пoтiм пpoмиcлoвa peвoлюцiя зpoбили пoмiтний вплив та пpoцec кoeвoлюцiï cycпiльcтвa i пpиpoди. Hayкoвo-тexнiчнa тa iнфopмaцiйнa peвoлюцiя, нacтiльки динaмiчнo poзгopнyлиcя у дpyгiй пoлoвинi XX cт., внecли нacтiльки paдикaльнi змiни в цeй пpoцec, щo дo тeпepiшньoгo чacy пepeд уам людcтвoм виниклo питaння пpo нeoбxiднicть cepйoзнoгo пepeглядy cтpaтeгiï cвoгo poзвиткy.
Пpичини виникнeння глoбaльниx пpoблeм у таш чac кopiнням cвoïм yглиблюютьcя в icтopiю cтaнoвлeння cyчacнoï цивiлiзaцiï, якa пopoдилa вeликy кpизy iндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa, тexнoкpaтичнo opieнтoвaнoï кyльтypи в цiлoмy. Ця кpизa oбxвaтилa вecь кoмплeкc взaeмoдiй людeй oдин з oдним, з cycпiльcтвoм, з пpиpoдoю тa тopкнyлacя пpaктичнo вcьoгo cвiтoвoгo cycпiльcтвa, пoшиpившиcь й нa ту йoгo чacтинy, якa мeшкae в тайбшьш вiддaлeниx вiд цeнтpiв цивiлiзaцiï peгioнax, нa poзвинyтi ^aï™ тa нa тi, щo poзвивaютьcя. Caмe в ocтaннix нeгaтивний вплив людини та тавшлишда cepeдoвищe виявивcя дeкiлькa paнiшe i в нaйбiльш rocrprn фopмi з пpичин, якi в зтачнш мipi виxoдили з cтиxiйнo poзвинyтoï eкoнoмiки.
B цiлoмy вapтo видiлити вчeниx, якi нaмaгaлиcя ocягнyти cyтнicть i динaмiкy тaкиx глoбaльниx пpoблeм, як eкoлoгiчнa, дeмoгpaфiчнa, eнepгeтичнa, cвiтoпoлiтичнa тoщo. У пepшy чepгy, в цьoмy зв'язку cлiд нaзвaти iмeнa пpeдcтaвникiв Pимcькoгo клубу, чи'1 poбoти зpoбили icтoтний вплив та cпpийняття i тpaктyвaння зaгaльнoплaнeтapниx пpoблeм: A. Kiнгa [6], Э. Лacлo, Д. Meддoyз [7], M. Mecapoвичa, Э. Пecтeль, A. Пeчeï [8], Я. T^eprera, Дж. Фopecтepa, Б. Шнaйдepa, E. Янг тa шшик. Пoлiтикa cтaлoгo poзвиткy e пpoявoм нoвиx тeндeнцiй poзвиткy cвiтoвoгo cпiвтoвapиcтвa в yмoвax глoбaлiзaцiï i пoвиннa бути cпpямoвaнa нa виpiшeння глoбaльниx пpoблeм cyчacнocтi, нa poзвитoк i вдocкoнaлeння cвiтoпoлiтичниx пpoцeciв cyчacнoгo cвiтy.
B цьoмy кoнтeкcтi вapтo зaзнaчити, щo впepшe пpивepнyли yвaгy cвiтoвoï гpoмaдcькocтi дo глoбaльниx пpoблeм caмe пpeдcтaвники Pимcькoгo клубу. Boни
141
вперше поставили питания про необхщшсть визнаиня прюритету загальноплаиетарних цшностей, якщо людство хоче впоратися з новими, що не мають прецеденту в минулш юторп, викликами.
Проблеми сталого розвитку знаходяться в центр! уваги низьки украшських вчених. Серед них виокремлюемо работи С. Дорогунцова [9], В. Кухара, Б. Даншшина [10], В.Ландка [11], Л. Руденко [12].
Значний внесок у розробку ще! загальносв1тово'1 проблематики внесли росшсью вчеш i фшософи Ю.Ю. Галкш [13], Дж.М. Гв1ш1ан1, Э.В. Прусов [14], В.1. Даншов-Даншьян [15], A.H. Кочергш, С.П.Капща [16], В.А. Лось [17], Н.М. Мамедов [18], Н.Н. Моюеев [19], Е.В. Никанорова [20], А.Д. Урсул [21], 1.Т. Фролов, В. Хесле, А.В. Яблоков, Л. Яншин та шш1, як! розробляли новий пласт проблем з позицп гумаштарно! традицп, зокрема, в контекст! ще'! ноосфери B.I. Вернадського.
Засновник i перший Президент «Римського клубу» А. Пече!, розм!рковуючи про шляхи вир!шення глобальних проблем, перспективи розвитку людства, неодноразово пщкреслював думку, що «настав час, нарешт!, зрозум!ти вам - як тим, хто приймае вщповщальш р!шення, так i переачним людям, - що не можна без кшця спод!ватися на всякого роду сощальш мехашзми, на оновлення та удосконалення сощально! оргашзацп суспшьства, коли на карту поставлена доля людини як виду. Сутшсть проблеми, яка постала перед людством на нишшнш стадп його еволюцп, полягае саме в тому, що люди не встигають адаптувати свою культуру у вщповщносп з тими змшами, як! сам! ж вносять у цей свщ i джерела ще! кризи лежать всередиш, а не поза людсько! ютоти. I р!шення вах цих проблем мае виходити насамперед !з змши само! людини, Ii внутршньо! сутносп» [22].
Ц думки А.Пече! складають по суп фшософську основу д!яльносп «Римського клубу». У вах доповщях, пщготовлених р!зними групами вчених для цього клубу, необхщшсть формування ново! системи цшностей, ново! культури, змши цшей розвитку людства, гармошзацп екологи та економши, усунення насильства, сощальних конфлштсв, воен однозначно пов'язуеться з удосконаленням моральних якостей людей, зростанням !хньо! самосв!домост!.
А.Пече! поставив проблему людини, точшше, «людських якостей», осмислюючи сучасн!, глобальн! процеси. В!н показав в!дпов!дальн!сть кожно! людини перед ютор1ею, перед майбутшми поколшнями. Все це передбачае виявлення сутност людини, фактор!в, що детермшують !! свщомють ! д!яльшсть, альтернативних форм буття людини ! !! способу життя.
Значний внесок у розумшня глобальних проблем цившзацп вшс послщовник щей «римського клубу» Дж.Форестер. Зокрема у своей вщомш науковш пращ «св!това динам!ка» вчений справедливо вказуе на те, що зростання к!лькост! населення поряд з! скороченням «в!льного» навколишнього середовища е природним явищем, однак з дедал! глибоким зм!стом, н!ж т!льки зменшення забезпечен!стю продуктами харчування. Коли населення росте, збшьшуеться швидкють використання природних ресурав, !х запас скорочуеться, не задовольняючи зростаючого попиту. Прогрес !ндустр!ал!зац!! викликае зб!льшення р!вня забруднення довк!лля, що порушуе процеси самоочищення в природ! [23, с. 36]. В нишшньому сташтп наполовину збшьшиться глобальна потреба в енергл, але гостр!шою проблемою стане нестача питно! води, особливо в кра!нах Середнього ! Близького Сходу, Африщ, Швденно! Аз!!, Швшчному Кита!.
В контекст! глобальних проблем людства !нтерес становить колективна праця, пщготовлена в 1нститут сощально-економ!чних проблем народонаселення РАН Н. Римашевською, В. Галецьким, А. Овсяншковою та шшими вченими [24]. Монограф!я
142
«Haceлeння i глoбaлiзaцiя» пpиcвячeнa aктyaльним питaнням глoбaлiзaцiï тa дeмoгpaфiчним пpoблeмax cyчacнocтi, якi з даю тicнo пoв'язaнi. Aнaлiзyютьcя пpoблeми мiгpaцiï, гeндepнoï нepiвнocтi, cтaнoвлeння iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa.
Ocoбливий внecoк у вивчeння глoбaльниx пpoблeм людcтвa нa думку aвтopa внecли тaкi вчeнi пocтpaдянcькoгo ^ocropy, як B.B. Зaглaдин, I.T. Фpoлoв [25], П. Л. Kaпiцa [26], ^Д. Уpcyл [27], Э.B. Гipycoв [28], B.A. Лocь [29], A.H. Чyмaкoв [30], I. K. Лiceeв [31], B^. Iнoзeмцeв [32]. Cepeд зaxiдниx вчeниx видiлимo poбoти тaкиx дocлiдникiв, як I.Baлepcтaйн [33], P.Poбepтcoн [34], У^к [35], A.Kiнг [36], AX^eTO [37] тoщo.
Taким чинoм, пpoaнaлiзyвaвши фeнoмeн кoнcoлiдaцiï в нayкoвиx пpaцяx yчeниx aвтop пpийшoв дo нacтyпниx виcнoвкiв. Koнcoлiдaцiя yчacникiв мiжнapoдниx вiднocин в cyчacниx yмoвax зaлишaeтьcя гoлoвним coцiaльнo-пoлiтичним зaвдaнням poзвиткy cвiтoвoï cпiльнoти. Bиpiшeння цьoгo нe пpocтoгo зaвдaння oднoчacнo зaлeжить вiд тeopeтичнoгo ocмиcлeння дaнoгo фeнoмeнa i вiд oб'eднaння зycиль cвiтoвoï cпiльнoти в iм'я виxoдy йoгo з кpизи, пoдaльшoгo poзвиткy дeмoкpaтiï пpи збepeжeннi тa пoвaзi yнiкaльниx icтopичниx цiннocтeй i тpaдицiй cвiтoвoï цивiлiзaцiï, для чoгo в cвiтoвiй cпiльнoтi мaють бути c^opern пoлiтичнi yмoви i фaктopи кoнcoлiдaцiï, щo oднoчacнo oбyмoвлюють i e та^д^м пoлiтичнoï дiяльнocтi.
Як пoлiтичний фeнoмeн кoнcoлiдaцiя cвiтoвoгo cпiвтoвapиcтвa пpeдcтaвляe coбoю згypтyвaння yчacникiв мiжнapoднoï cиcтeми, щo зacнoвaнe нa ц^н^шй згoдi в кoнтeкcтi poзyмiння нaзpiлиx зaгaльнoзнaчyщиx пpoблeм i цiлeй, пoв'язaниx з ïx здaтнicтю. B peзyльтaтi пoлiтичний пpoцec кoнcoлiдaцiï cвiтoвoï cпiльнoти пoвинeн пpивecти дo пoзитивниx змш у пoлiтикo-влaдниx тa гpoмaдcькиx crpy^ypax, зaбeзпeчити poзвитoк мiжнapoднoï cиcтeми. ^н^л^щя cвiтoвoгo cпiвтoвapиcтвa мoжe бути oбyмoвлeнa як пoзитивними, тaк i дагативними чинникaми, ocoбливocтями тa yмoвaми фyнкцioнyвaння i poзвиткy cвiтoвoï cпiльнoти. У ц^му, пoки мoжнa гoвopити ^o здiйcнeння фpaгмeнтapнoï кoнcoлiдaцiï.
Пoлiтичнa cиcтeмa вoлoдie шиpoкими мoжливocтями в cтвopeннi yмoв для пoзитивнoгo cycпiльнoгo poзвиткy. У cyчacнiй мiжнapoднiй cиcтeмi ^шьта poбoтa дepжaв, мiжнapoдниx opгaнiзaцiй, THK, пoлiтичниx i гpoмaдcькиx oб'eднaнь дoзвoлить вecти бiльш cкoopдинoвaнy пoлiтикy в ycix cфepax cycпiльнoгo життя, cтвopювaти пpaвoвi тa cycпiльнi мexaнiзми peгyлювaння i, тaким чинoм фopмyвaти пoлiтикy кoнcoлiдaцiï. Злaгoджeнa poбoтa ocнoвниx пoлiтичниx cyб'eктiв cтae peaльним yмoвoю кoнcoлiдaцiï в пpoцeci нe чacткoвoï, вимyшeнoï, a пocтiйнoï взaeмoдiï, нa ocнoвi бaзoвиx iнтepeciв cвiтoвoгo cпiвтoвapиcтвa.
Teopeтичнa знaчимicть дocлiджeння пoлягae в тому, щo yзaгaльнeнi дeякi тeopeтичнi тa мeтoдoлoгiчнi пiдxoди дo пpoблeми кoнcoлiдaцiï cвiтoвoï cпiльнoти, щo дoзвoлилo aвтopy зaпpoпoнyвaти влacнe poзyмiння кoнcoлiдaцiï йoгo yчacникiв як пoлiтичнoгo фeнoмeнa тa пpoцecy, виявити пoлiтичнi yмoви, чинники, пepcпeктиви кoнcoлiдaцiï. Пoлiтoлoгiчнa iнтeгpoвaнa ^ндапщя дocлiджeння дoзвoлилa aдaптyвaти cинтeз зaгaльниx, cepeдньoгo piвня, пpивaтниx тeopiй для вивчeння cyчacниx пoлiтичниx yмoв, фaктopiв, cклaдoвиx кoнcoлiдaцiï cycпiльcтвa. B peзyльтaтi дoпoвнeнo нayкoвий нaпpямoк в пoлiтичнiй нayцi - кoнcoлiдoлoгii, щo дoзвoлилo aвтopy пoглибити тeopeтичнe ocмиcлeння пpoблeм зaбeзпeчeння кoнceнcycy, eднocтi тa злaгoди cвiтoвoï cпiльнoти, poзгляд cпeцифiки i TOpOTe^™ ïx дocягнeння в cyчacнoмy cвiтi.
Список використано¥ л1тератури
1. Борьба против международного терроризма - приоритетная задача мирового сообщества. - [Електроний ресурс] // Жэньминь Жабао. - 12.02.2009. - Режим доступа: http://russian.people.com.cn/95181/6591580.html.
2. Мировая динамика / пер. с англ. Д. Форрестер. - М.: АСТ; СПб.: Terra Fantastica, 2003. - 379 с.
3. Медоуз Д. Пределы роста. 30 лет спустя / Д. Медоуз, Й. Рандерс, Д. Медоуз. - М.: Академкнига, 2007. - 342 с.
4. Tinbergen I. Reshaping the International Order / I. Tinbergen. - New York, 1976. - 325 р.
5. Коптюг В. А. Конференция ООН по окружающей среде и развитию (Рио-де-Жанейро, июнь 1992 г).: информ. обозр. / В. А. Котюг - Новосибирск, 1992. - 53 с.
6. Кинг А. Первая глобальная революция: доклад Римского клуба./ А.Кинг, А.Шнайдер.
- М.: Прогресс-Пангея, 1991. - 344 с.
7. Медоуз Д.Х., 3а пределами роста / Д.Х. Медоуз., Д.Л. Медоуз Й. Рандерс. - М.: Прогресс, Пангея,1994. - 304 с.
8. Печчеи А. Человеческие качества /А. Печчеи. - М.: Прогресс, 1985. - 312 с.
9. Розмщення продуктивних сил Украши: навч.-метод. поаб. / С. I. Дорогунцов, Ю. I. Штюренко, Я. Б. Олшник та ш. — К.: КНЕУ, 2000. - 364 с.
10. Концепщя сталого розвитку Украши / наук. кер. В.П. Кухар, Б.М. Данилишин // Украша: прогрес на шляху сталого розвитку. - К.: Н1ЧСЛАВА, 2002. - С. 196-219.
11. Ландик В. I. Концепщя переходу Украши до сталого розвитку: проект / В. 1.Ландик, С. В.Семенець, Т. М.Яхеева. - К.: 1нститут сталого розвитку, 2004. - 64 с.
12. Руденко Л. Г. Сталий розвиток: пошуки моделей сталого розвитку Украши / Л. Г. Руденко // Украшський географiчний журнал. - 1998.-N1. - С.5-12.
13. Галкин Ю. Ю. Особенности экологического движения в России. / Ю. Ю.Галкин, Ю. П. Ожогов. - М.: Экоинформ, 1994. - 43 с.
14. Гирусов Э. В. Основы социальной экологии: учебн. пособ. / Э. В. Гирусов - М.: Из-во РУДН, 1998. - 168 с.
15. Данилов-Данильян В. И. Экологический вызов и устойчивое развитие: учебн. пособ. / В. И. Данилов-Данильян, К. С. Лосев. - М. : Прогресс-Традиция, 2000. - 415 с.
16. Капица С. П. Модель роста населения земли // Успехи физических наук / С. П. Капица // Успехи.физиологических наук. - 1995. - Т.26. N3. - С. 14-25.
17. Лось В. А. Устойчивое развитие: учеб. пособ. / В. А. Лось, А. Д. Урсул. - М.: Агар, 2000. - 252 с.
18. Мамедов Н. М. Социально-гуманитарное образование: новый взгляд на старую проблему / Н. М.Мамедов, О.П.Шушарина // Высшее образование в России. - 1993. -№3. - С. 53-67.
19. Моисеев Н. Н. Современный рационализм / Н. Н. Моисеев. - М.: МГВП КОКС, 1995. - 376 с.
20. Никонорова Е. В. Экология и культура: учеб. пособ. / Е. В. Никонорова. - М.: Изд-во РАГС, 1996. - 94 с.
21. Урсул А. Д. Путь в ноосферу. Концепция выживания и устойчивого развития человечества /А. Д.Урсул. - М: Луч, 1993. - 275с.
22. Моисеев H. H. Быть или не быть человечеству? / Н. Н. Моисеев. — М., 1999. — 288 с.
23. Мировая динамика / пер. с англ. Д. Форрестер. - М.: АСТ; СПб.: Terra Fantastica, 2003. - 379 с.
24. Население и глобализация: / Н. М. Римашевская, В. Ф. Галецкий, А. А. Овсянников и др. - 2-е изд. - М.: Наука, 2004. - 322 с.
144
25. Opo.oB H. T. r.o6a.bHbie npo6.eMbi c0BpeMeHH0CTH: HaynHbiM h couHa.bHbiM acneKTH / H. T.Opo.oB. - M.: Me^yHapoflHbie oraomeHHa, 1981. - 238 c.
26. Kannua n. H. HaynHbiM h couHa.bHbiH no^xoA k pemeHHro r.o6a.bHbix npo6.eM / n. H. Kannua // Bonpocbi $h.oco$hh. - 1977. - № 1. - C. 46-58.
27. Ypcy. A. fl. He.oBenecTBo, 3eM.a, Bce.eHHaa./A. fl.Ypcy.. - M.: Mbic.b, 1977. - 264 c.
28. repycoB E. B. AKTya.bHbie npo6.eMbi pa3pa6oTKH TeopHH B3aHMoAencTBHa oG^ecTBa h npHpo^H / E. B.repycoB // OH.oco$cKHe HayKH. - 1976. - №4. - C.22-38.
29. Hocb B. A. r.o6a.bHbie npo6.eMbi KaK npe^MeT KoMn.eKcHbix HaynHbix Hcc.eAoBaHHH/ B. A. Hocb // Bonpocbi $h.oco$hh. - 1985. - №12. - C.4-15.
30. HyMaKoB A. H. oh.oco$ha r.o6a.bHbix npo6.eM / A. H. HyMaKoB. - M. : 3HaHHe, 1994. - 159 c.
31. HHceeB H. K. OH.oco$cKaa KoHuenuHa ne.oBeKa h r.o6a.bHbie npo6.eMbi coBpeMeHHocTH. / H. K.HHceeB. - M. : 3HaHHe, 1987 - 97c.
32. HHo3eMueB B. H. nocreKoHoMHnecKaa peBo.rouHa h r.o6a.bHbie npo6.eMbi / B. H. HHo3eMueB // O6^ecTBeHHbie HayKH h coBpeMeHHocTb. - 1998. - №4. - C. 162173.
33. Ba..epcraHH H. AHa.H3 MHpoBbix cHcTeM h cmyauHa b coBpeMeHHoM MHpe / H. Ba.epcraHH. - Cn6.: YHHBepcHTeTcKaa KHHra, 2001. - 416 c..
34. Robertson R. Globalization: Social Theory and Global Culture / R.Robertson. - London: Sage Publications, 1992. - 420 p.
35. EeK Y. hto TaKoe rao6a.H3auHa?: omH6KH r.o6a.H3Ma - oTBeTbi Ha r.o6a.H3auHro / Y. EeK. - M. : nporpecc-Tpa^HUHa, 2001.-302 c.
36. KHHr A. nepBaa r.o6a.bHaa peBo.rouHa. floK.aA PHMcKoro K.y6a / A. KHHr, E. fflHaH^ep. - M.: nporpecc-naHrea, 1991. - 344 c.
37. Giddens A. Runaway World: How Globalization is Reshaping Our Lives/ A.Giddens. -London : Profile, 2002. - 104 p.
CTaTTa Haflmm.a ^o peflaKuii 14.10.2013 p.
M. Fesenko
CONSOLIDATION OF THE PARTICIPANTS OF THE INTERNATIONAL SYSTEM FOR THE SAKE OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT PROVISION:
CONCEPTUAL DIMENSION
The article comprehensively research conceptual basis of consolidation of world-system participants. The concepts of consolidation of civil society, national unity, democracy consolidation, consolidation of the international community are analised. Particular attention is focused on the problem of world-system participants consolidation, which the author devides into the problems of consolidation of participants world-system against the spread of weapons and materials of mass destruction and terrorism, and into the problems of consolidation of the participants of the international system for sustainable human development.
It is shown that global problems are a set of problems of humanity, the solution of which depends on the social progress and the preservation of civilization. Complex crises in various fields and at various levels, from local to global proves incapacity, due to lack of appropriate mechanisms, of the international community to overcome the crisis, which can be considered as a global system crisis or a crisis of world governing. Thus, the current crisis on the global level always calls for search the means and factors that would provide stabilization of the social, economic and political relations, consolidation of social forces and all members of the international system - states, international organizations, multinational corporations and influential individuals.
Consolidation of the participants of the world-system under new conditions is a major social and political task of the international community. The solution of this is not a simple task and at the same time depends on the theoretical understanding of this phenomenon and unity of the efforts of the international community for the sake of overcoming the crisis, further development of democracy and respect while maintaining the unique historical values and traditions of world civilization, for which the international community should create political conditions and factors of consolidation.
Keywords: consolidation, the world-system, the concept of civil society, democracy, weapons of mass destruction, terrorism, sustainable development.
