CC BY
16
УДК616.71-007.234:005.745(439.22+437.3)
КОНГРЕС СЛОВАЦЬКИХ ТА ЧЕСЬКИХ ОСТЕОЛОГ1В: М1ЖНАРОДНИЙ ОБМ1Н ДОСВ1ДОМ
Конгреси, симпоз^ми, школи / Congresses, Symposiums, Schools
БОЛЬ. СУСТАВЫ.
позвоночник
На стортках нашого видання ми неодноразово роз-повгдали про наукову ствпрацю Украгнськог асощацгг остеопорозу та Словацького товариства остеопорозу й метаболiчних захворювань ккток: украгнсьш та сло-вацьк науковщ, ят вивчають проблеми остеопорозу та тших захворювань опорно-рухового апарату, проводить стльт конференцгг, президент Словацького товариства остеопорозу й метаболiчних захворювань шсток професор Juraj Payer неодноразово виступав Ьз лекщями на наукових заходах, оргашзованих Украгнською асоща-щею остеопорозу. Черговим свгдченням тХснт ствпращ украгнських та словацьких колег е 19-й Конгрес словаць-ких та чеських остеологiв, що вiдбувся 8—10 вересня 2016 року в словацькому мiстi Жилша. Протягом трьох дтв роботи цього масштабного наукового заходу учасники мали можливiсть вгдвгдати 15робочих засгдань, на яких розглядалися питання дiагностики та лтування остеопорозу, профыактики остеопоротичних переломiв, бу-ло придыено увагу гiнекологiчним аспектам остеопорозу та вторинному остеопорозу, окреме засгдання було при-свячене дефщиту та недостатностг втамту D.
Быьш докладно слгд зупинитися на одному iз секщй-них засгдань, яке привернуло увагу доповгдями запроше-них поважних закордонних гостей — вгдомих у свтг спе-щалгстгв гз питань остеопорозу та захворювань ккт-ково-м'язовог системи та з питань дефщиту та недо-статностг втамшу D, серед яких президент Украгнськог асощацгг остеопорозу, кергвник украгнського пгдрозЫлу Наукового товариства €вропейськог асощацгг з втамшу D (EVIDAS) проф. В.В. Поворознюк та секретар украгнського пгдроздыу EVIDAS д.м.н. Н.1. Балацька, що, безу-мовно, е великою честю для Украгнськог асощацгг остео-порозу.
Основт моменти доповгдей провгдних науковщв is США, АвстрИ', Швейцаргг та Украгни пропонуемо до уваги наших читачгв.
Наукову частину секцшного застання розпочав своею доповщдю професор Neil Binkley (University of Wisconsin Osteoporosis Clinical Research Program, Madison, Wisconsin, США). BiH зупинився на питан-нях ефективност та безпеки довготривалого лшування бюфосфонатами. Незважаючи на численш дослщжен-ня, актуальнють ще! теми не зменшуеться. Немае сум-нiвiв, що в першi 3—5 роыв прийому бюфосфонатав !х користь переважае можливi ризики. Але в бтьш три-валий термш можливе виникнення ризику остеоне-крозу щелепи та атипових переломiв стегново! истки. За даними S.L. Ruggiero et al. (2014), у пащенпв, яы приймають пероральш бюфосфонати з метою лкуван-ня остеопорозу, частота остеонекрозу щелепи збть-
шуеться вщ 0 % на початку л^вання до 0,21 % за 4 роки лшування. Зпдно з даними шведського дослщжен-ня (Schilcher V. et al., 2014), тсля 4 роив лкування бюфосфонатами абсолютний ризик виникнення атипо-вого перелому стегново! истки становить 110 випад-ыв на 100 000 ошб на рш Патс^зюлопя вищезазначе-них ускладнень довготривало! терапи бюфосфонатами е багатофакторною, i принаймш частково на розвиток цих факторiв впливае суттеве пригшчення ремоделю-вання ыстково! тканини.
Бтьш докладно професор N. Binkley зупинився на характеристик двох клшчних дослщжень довготривалого використання бюфосфонатав — FLEX, у якому призначався щоденний пероральний прийом алендронату (5/10 мг) протягом перших 5 роыв, тсля чого учасники дослщження були розподтеш на гру-пи прийому алендронату або плацебо протягом на-ступних 5 роив, та HORIZON, у якому протягом перших трьох роив пащенти отримували л^вання золе-дроновою кислотою в/в (3 мг щорiчно), пiсля чого були розподтеш на групи продовження лiкування золе-дроновою кислотою або плацебо протягом наступних 3 роыв; тсля заынчення цього перюду пацiенти основно! групи були розподiленi на групи продовження ль кування золедроновою кислотою або плацебо протягом наступних 3 роыв. В обох цих дослтженнях було продемонстроване статистично вiрогiдне тдвищен-ня мшерально! щiльностi кютково! тканини (МЩКТ) на рiвнi хребта й шийки стегново! кустки в пашентав основно! групи, як1 продовжували лiкування бюфос-фонатом протягом всього перюду дослщження. Сто-совно остеопоротичних переломiв, за даними обох до-слiджень, можна зробити висновок, що довготривале лiкування бiсфосфонатами знижуе рiвень вертебраль-них переломiв, але не впливае на даний показник що-до невертебральних переломiв.
Нещодавно у своему звт робоча група Американсь-кого товариства дослiджень к1стково! тканини та мше-рального обмiну (Adler A. et al., 2016) наголосила, що ризик атипових переломiв стегново! ыстки пщвищу-еться зi збтьшенням часу застосування бюфосфо-натiв, але m рiдкiснi випадки нiвелюються знижен-ням iмовiрностi виникнення вертебральних переломiв у пацiентiв iз високим ризиком !х виникнення. З огля-ду на це жшкам iз високим ризиком вертебральних переломiв, наприклад особам лггнього вiку, iз низь-ким показником Т на рiвнi стегново! ыстки, яы мали остеопоротичний перелом до початку лшування або в процеш лiкування, рекомендовано проведення терапи бюфосфонатами для перорального прийому про-
88
Бшь. Суглоби. Хребет, p-ISSN 2224-1507, е-ISSN 2307-1133
№ 3 (23), 2016
Конгреси, симпозiуми, школи / СопдгеББеБ, Symposiums, Schools
Вручення почесноТ нагороди Словацького товариства остеопорозу й метаболiчних захворювань кiсток запрошеним закордонним лекторам
тягом 10 poKiB або протягом 6 рок1в (в/в) i3 перюдич-ною оц1нкою показник1в метабол1зму к1сток та визна-ченням ризику поб1чних ефект1в. Ж1нкам, у яких не-мае високого ризику остеопоротичних перелом1в т-сля 3—5 роыв застосування б1сфосфонат1в, рекомен-дуеться призначити 2-3-р1чш «кашкули» (робити перерву в лшуванш).
Завершуючи допов1дь, професор Neil Binkley пода-лився сво!ми думками щодо тактики призначення бю-фосфонат1в на тривалий пер1од. Необхщно шформува-ти пац1ента щодо його хвороби та серйозност1 ii наслщ-к1в (переломи, пог1ршення якост1 життя), наполегли-во рекомендувати л1кування пащентам групи високого ризику (остеопоротичн1 переломи в анамнез^ 10-р1ч-на ймов1рнють перелом1в за оц1нкою FRAX дор1внюе 20 % або б1льше), планувати терм1н л1кування бюфос-фонатами 4—5 роыв (для пероральних форм препа-ратав) або 3 роки (для внутршньовенних форм). У раз1 стабшьно! МЩКТ або ii п1двищення та при в1дсутност1 перелом1в протягом вищезазначеного терм1ну лкуван-ня призначити «кашкули» в прийом1 б1сфосфонат1в. У раз1 збереження високого ризику перелом1в потр1б-но призначити терипаратид. П1д час «кашкул» у л1ку-ванн1 бюфосфонатами необх1дно проводити щор1чний мон1торинг стану ыстково! тканини (МЩКТ, маркери метабол1зму ыстково! тканини).
Президент Австрiйського товариства дослщжень Ki-сток i мшерально! щiльностi юстково1 тканини професор Heinrich Resch (м. Вщень, Австрiя) придлив увагу де-яким аспектам впливу цукрового д1абету на стан ыстково! тканини. По-перше, в1н тдкреслив, що ыстко-ву тканину слщ розглядати як частку ендокринно! си-стеми; порушення балансу кальц1ю та фосфору в нш призводить до змш матриксу та п1двищення ризику пе-релом1в. По-друге, зг1дно з епщемюлопчними дани-ми, цукровий д1абет (ЦД) 1-го типу сприяе зниженню МЩКТ та бтьшою м1рою асоцшеться з ризиком пе-релом1в, шж ЦД 2-го типу. Водночас у проспективних дослщженнях продемонстрований п1двищений ризик перелом1в у хворих на ЦД 2-го типу за оцшкою FRAX та з р1внем показника Т на р1вш шийки стегново! истки. Тобто вищий р1вень МЩКТ у хворих на ЦД 2-го типу недостатньо захищае вщ перелом1в, i на п1двищений ризик виникнення остеопоротичних перелом1в у цих пащентав впливають 1нш1 фактори, у тому числ1 зм1ни якост1 ыстково! тканини, як1 неможливо виявити тльки за показником МЩКТ. Зг1дно з даними Neumann et al. (2016), Trabecular Bone Score (TBS, метод оцшки якосп ыстково! тканини) може бути альтернативою МЩКТ, бтьш точним методом оц1нки стану ыстково! тканини та ризику перелом1в у хворих на ЦД 2-го типу.
Ще одним фактором, що впливае на яысть ыстково! тканини у пащенпв 1з ЦД, е прийом певних протид1а-бетичних препарат1в. Наприклад, доведено (Loke Y.K., 2009), що довготривале застосування т1азол1динд1он1в удв1ч1 зб1льшуе ризик перелом1в у ж1нок, хворих на ЦД 2-го типу, без його в1ропдного шдвищення в чолов1к1в 1з ЦД 2-го типу.
Завершуючи доповщь, проф. H. Resch зазначив, що призначення антирезорбтивних препарапв позитив-
но впливае на структурш дефекти ыстково! тканини та ризик переломiв у хворих на ЦД, але окремих на-станов щодо лiкування остеопорозу в oci6 i3 ЦД на да-ний час немае.
Свгговий експерт з питань використання методу ощн-ки якосл юстково'' тканини професор Didier Hans (м. Лозанна, Швейцарш) розповiв про шлях, що пройшла ця методика вщ вiдкриття та вивчення до застосування в клшчшй практицi, зосередивши увагу на тому, що TBS визначае ризик переломiв незалежно вiд рiвня мь нерально! щiльностi ыстково! тканини та наявносп факторiв ризику, що встановлюються клiнiчно. TBS е шструментом оцiнки ризику переломiв та визначен-ня ефективностi лiкування не ттьки при первинно-му, але й при вторинному остеопорозi (внаслiдок цукрового дiабету, первинного гiперпаратиреозу, ревматоидного артриту, хронiчних захворювань нирок тощо). Показник TBS знижуеться при анылозуючому спон-дилiтi та покращуеться пiсля лiкування ендокринних захворювань, що супроводжуються втратою ыстково! тканини, наприклад хвороби Кушинга та первинного гшерпаратиреозу. Зниження показника TBS спостерь гаеться навпъ при лiкуваннi низькими дозами глюко-кортикощв (5 мг/добу), коли ще не виявляються змь ни в МЩКТ.
На даний час метод TBS включений до мiжнарод-них настанов, а також до моделi FRAX як додатковий шструмент для визначення та характеристики пащен-пв iз ризиком остеопоротичних переломiв та потребою в лшуванш. Так, показник TBS береться до уваги при калькуляци ризику переломiв на сайтi http://www. shef.ac.uk/FRAX
У прес-релiзi International Osteoporosis Foundation (McCloskey E., 2015) зазначено: «TBS робить результа-ти FRAX бiльш точними та допомагае лшарям пiд час кшшчного обстеження приймати обГрунтованi ршен-ня щодо л^вання».
Доповiдь президента Укра'шсько'' асощацп остеопорозу, керiвника укра'шського пiдроздiлу EVIDAS, керiв-ника Укра'шського наукового центру проблем остеопорозу проф. В.В. Поворознюка (1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра'ни, м. Ки'в, Укра'на) бу-ла присвячена проблемi дефiциту вггамшу D у насе-лення Укра!ни. Згiдно з результатами епiдемiологiчних дослщжень, останнiми роками проведених в Укра!ш, дефiцит вiтамiну D (нижче в!д 20 нг/мл) в укра!нсьый популяци дiагностуеться у 81,8 % (було обстежено 1575 дорослих осiб iз рiзних регiонiв Укра!ни), недостат-шсть вiтамiну D (20—29 нг/мл) — у 13,6 %, лише 4,6 % ошб мають нормальний рiвень вiтамiну D (30 нг/мл i бiльше). Вторинний гiперпаратиреоз дiагностовано в 11,9 % ошб. Найвищий рiвень вiтамiну D зареестро-вано у втэвш групi 20—34 роки, найнижчий — у втэ-вiй грут 35—44 роки. Серед обстеженого населення вшэм понад 50 рокiв найвищий рiвень вiтамiну D в!д-значався у вшэвш групi 50—59 роыв, найнижчий — в ошб 80—89 роыв. Нещодавно завершилося досль дження щодо вивчення статусу вiтамiну D у населення Буковини та Прикарпаття залежно вiд розмiщення населених пункпв над рiвнем моря (Поворознюк В.В.,
90
Быь. Суглоби. Хребет, p-ISSN 2224-1507, е-ISSN 2307-1133
№ 3 (23), 2016
Паньыв I.B., 2016). У результат обстеження 353 осiб вГком вiд 18 до 86 роыв нормальний рiвень вiтамiну D встановлений тгльки в 7,9 % чоловГк. Дефiцит вiтамiну D зареестровано в 44,8 % обстежених, недостатнють — у 47,3 %. Рiвень вггамшу D був вiрогiдно вищим у жи-телiв населених пунктiв, розташованих на висотi по-над 450 м над рiвнем моря, порiвняно з жителями ш-ших населених пункпв.
У практично здорових дггей вiком 10—18 рокiв, яы проживають у рiзних регiонах Укра'ши, нормальний рь вень вiтамiну D встановлено ттьки в 1,4 % випадыв. Дефщит вiтамiну D дiагностовано в 92,2 % обстежених дггей, недостатнють вггамшу D — у 6,4 %.
На завершення доповщ проф. В.В. Поворознюк на-вГв алгоритм тактики ведення пащенпв Гз захворюван-нями ыстково-м'язово! системи та дефщитом вггамшу D (Поворознюк В., Балацька Н., Муц В., 2015), у яко-му зазначеш рекомендацГ! щодо призначення та дозу-вання препаратГв вГтамГну D та кальцГю залежно вГд на-явностГ первинного остеопорозу, остеоартриту, пере-бування пацГента в груш ризику або наявност дефщи-ту/недостатностГ вГтамГну D.
Доповщь д.м.н. Н.1. Балацько! (1нститут геронтологи iMeHi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра'ши, Укра'шсь-кий науковий центр проблем остеопорозу, м. Ки'''в, Укра!'-
на) була присвячена оцГнцГ показниыв ыстково! тканини в дiтей Гз тяжкими хронГчними захворювання-ми. У доповщ були наведеш дГагностичнГ критерГ! системного остеопорозу в дггей, особливосп штерпрета-цГ1 денситометрГ! в дггей Гз затримкою росту, надано су-часний алгоритм ведення дггей Гз вторинним систем-ним остеопорозом.
Секцгйне засгдання завершилося приемним урочистим моментом. Вгд Словацького товариства остеопорозу й метаболгчних захворювань шсток професори N. Binkley, H. Resch, D. Hans та В.В. Поворознюк отримали почес-нг медалг за особистий внесок у розвиток медицини в га-лузг остеопорозу та метаболгчних захворювань шстковог тканини. Нагороди вручав президент Словацького това-риства остеопорозу й метаболгчних захворювань кгсток професор Juraj Payer.
Колектив Видавничого дому «Заславський» втае про-фесора Владислава Володимировича Поворознюка з по-чесною вгдзнакою його професШног мгжнародног дшль-ностг з боку свгтовог медичног спгльноти та бажае йо-му та всШ командг науковщв очолюваного ним Украгн-ського наукового центру проблем остеопорозу подаль-ших творчих успгхгв у мгжнародному медичному науко-вому свтН
ПДготувала Ната^я Купр1ненко ■
№ 3 (23), 2016
www.mif-ua.com,http://pjs.zaslavsky.com.ua
91
