CC BY
13
Конгреси, симпоз1уми, школи / Congresses, Symposiums, Schools
БОЛЬ.
СУСТАВЫ.
ПОЗВОНОЧНИК
УДК616.72-002.77
DOI: 10.22141/2224-1507.7.4.2017.121232
Центрально-сх1дноевропейський сам1т ¡з захворювань кктковоУ тканини: науков1 досягнення 2017 року
For cite: Bol', sustavy, pozvonocnik. 2017;7(4):196-199. doi: 10.22141/2224-1507.7.4.2017.121232
Одшею з традицiй останшх рок1в у науковцiв i3 кра'1н Центрально! та Схщно! бвропи, яы вивчають пробле-ми захворювань ыстково-м'язово! системи та вггамь ну D, е традищя збиратися напередоднi рiздвяно-ново-рiчних свят у Вiднi та обговорювати науковi роботи, що велися протягом року, обмшюватися професiйним до-свiдом, наводити результати власних дослщжень з ви-вчення нових методiв та удосконалення дiагностики i менеджменту захворювань юстково-м'язово! системи. Цього року така зусщч вiдбулася 7 грудня. Традицiйно в ролi органiзаторiв Центрально-схщноевропейського самiту iз захворювань тстково! тканини — 2017 висту-пили провщш австрiйськi науковцi в цiй галузi медици-ни — професор Gerold Holzer (Department of Orthopedic Surgery, Medical University of Wien) i професор Heinrich Resch (St. Vincent Hospital, Academic Teaching Hospital of the Medical University of Wien).
Щорiчно одним з ключових учасниыв цього заходу е делегащя украшських вчених на чолi з президентом Украшсько! асоцiацii остеопорозу професором Владиславом Володимировичем Поворознюком (м. Кшв, Украша). Окрiм лекторiв з Украши, з доповiдями ви-ступали представники Словацького товариства остеопорозу й метаболiчних захворювань исток, лектори з Австри, Польщi та Бiлорусi.
Президент Укра'шсько!' асощацп остеопорозу професор Владислав Володимирович Поворознюк (ДУ «1нститут геронтолог^' iм. Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украши», Укра'шський науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Кшв, Укра'ша) запро-понував до уваги аудитори двi доповщ, в яких навiв результати украшських дослщжень.
У першiй доповiдi придтялася увага темi сарко-пенii у жшок. За даними Мiжнародноi' робочоi' групи
© «Бть. Суглоби. Хребет», 2017 © Видавець Заславський О.Ю., 2017
© «Pain. Joints. Spine», 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
з саркопени (IWGS, 2011), саркопешя — це втрата ма-си i сили скелетних м'язiв, пов'язана з процесом старший (Pagotto V. е1 а1.).
Поширешсть саркопени становить вiд 5 до 70 % залежно вiд вшу, стап, етнiчних груп, критерив i ме-тодiв, що використовуються для Н дiагностики. Найбiльш важливе питання дiагностики та профь лактики саркопени у людей похилого вiку. У досль дженнi саркопени в украшських жiнок брали участь 311 здорових жшок вiком 20—87 рокiв (середнш вiк — 57,3 ± 0,9 року, середнш зрют — 1,620 ± 0,004 м, середня маса тша — 63,5 ± 0,5 кг, шдекс маси ть ла (1МТ) — 24,2 ± 0,2 кг/м2), якi не приймали лши, що впливають на стан тстково-м'язово! системи, та не мали жодних системних захворювань. За допомо-гою двохенергетично! рентгешвсько! абсорбцiометрií (DXA) вимiрювалася апендикулярна знежирена маса (АЗМ) на вшх чотирьох кiнцiвках, а також розрахову-вався апендикулярний iндекс маси тша за формулою: АЗМ / зрют (кг/м2). Зпдно з отриманими результатами, частота саркопени в украшських жшок вшом 50—59 ротв становить 4,1 %, 60—69 ротв — 3,7 %, 70-79 ротв — 18,4 %, 80-89 ротв — 30,8 %. Частота саркопени у жшок вшом понад 65 ротв становить 21,3 %. При вивченш факторiв, що впливають на скелетну масу у жшок в постменопаузальному перь од^ встановлено низьке споживання бшка в рацюш, особливо у жшок з низькою апендикулярною масою. Тобто е необхщшсть у проведеннi подальших досль джень для розробки рекомендацш щодо корекци хар-чування у людей лггнього вiку.
При вивченнi частоти пресаркопени у жiнок в постменопаузальному перiодi залежно вiд мше-рально! щшьносп тстково! тканини (МЩКТ) встановлено, що у жшок iз нормальним рiвнем МЩКТ пресаркопенiя мае мюце у 7 % випадкiв, у жшок з ос-теопенiею — у 22 %, а у жшок з остеопорозом частота саркопени становить 21 %.
Також оцшювали роль вггамшу D i фiзичних вправ у корекци вiкових змш з боку скелетних м'язiв у жь нок в постменопаузальному перiодi вiком 53-82 роки без системних хрошчних захворювань. Було встановлено, що використання шдивщуально пiдiбраного лшування вiтамiном D та програми фiзичних вправ OTAGO протягом 12 мюящв призводить до вiрогiд-ного покращення щоденно! активностi, м'язово! сили, якосп життя та зниження частоти падшь у жiнок у постменопаузальному перюдь
Таким чином, саркопенiя е герiатричним синдромом, що часто спостериаеться в осiб лiтнього вшу разом iз остеопорозом та зменшуе !х фiзичнi можли-востi, впливае на ятсть життя i, як наслшок, збiльшуе частоту падiнь та шдвищуе ризик остеопоротичних переломiв. У зв'язку з цим е необхщними проведення ешдемюлопчних дослiджень з поширеносп та фак-торiв ризику розвитку саркопени у старших вшових групах, розробка методiв дiагностики, профiлактики та лшування цього синдрому.
У другш доповщ професор В.В. Поворознюк зупи-нився на питаннях дефiциту та недостатносп вггамь
ну D у пашенпв i3 захворюваннями KiCTK0B0-M'H30B0i' системи, шдкресливши, що проблема дефiциту та недостатносп вггамшу D е поширеною в ycix кра"-нах свГту (Pludowski P., Holick M.F., Grant W.B. et al., 2017; Holick M.F., 2017). З метою вивчення пошире-ностi дефiциту та недостатносп вiтамiну D в Украiнi було проведено дослГдження, що складалося з двох еташв. У першому еташ (сiчень 2011 — грудень 2014) брали участь 1575 мешканшв рiзних регiонiв Укра"-ни. Другий етап дослГдження (сiчень 2015 — сер-пень 2017) охопив 3460 пашеипв i3 захворюваннями кiстково-м'язовоi системи, ят проходили обстежен-ня в Украшському науково-медичному центрi проблем остеопорозу. На першому еташ дослГдження дефщит вiтамiну D був встановлений у 81,8 % ошб, недостатнiсть вггамшу D — у 13,6 % , i тгльки в 4,6 % обстежених визначався нормальний рiвень впамь ну D. Поширенiсть дефщиту вiтамiну D у хворих iз захворюваннями кiстково-м'язовоi системи стано-вила 37,3 %, недостатшсть вiтамiну D — 30,6 %, нормальний рiвень вггамшу D — 32,1 %. Серед хворих з патолопею опорно-рухового апарату найвищий рiвень 25(OH)D визначено у вшовш груш 1—9 ротв (30,6 ± 15,1 нг/мл), а найнижчий — у вшовш груш старше вГд 80 ротв (20,4 ± 11,4 нг/мл). Нормальний рiвень 25(OH)D був зареестрований у 38,0 % дней, у 33,2 % дорослих ошб та у 29,6 % пащенпв лггаьо-го вшу. Значний вплив на рГвш 25(OH)D у сироват-Ш кровГ чинив мюяць, в якому виконували забiр кровГ для визначення рГвня 25(OH)D: найвищГ рГвш 25(OH)D спостериались у серпш (28,6 ± 11,4 нг/мл) та вересш (28,6 ± 11,6 нг/мл), найнижчГ — у лютому (23,1 ± 11,6 нг/мл) та березш (23,4 ± 11,3 нг/мл). У дней найнижчий рГвень 25(OH)D зареестровано в лютому (20,8 ± 10,9 нг/мл), а найвищий — у серпш (35,7 ± 11,1 нг/мл). У дорослих ошб найнижчий рГвень 25(OH)D визначався у лютому (23,5 ± 12,0 нг/мл) та березш (23,1 ± 10,4 нг/мл), а найвищий — у серпш (30,4 ± 10,8 нг/мл) та вересш (29,9 ± 11,1 нг/мл). Люди лпнього вшу мали найнижчий рГвень 25(OH)D у лютому (23,1 ± 11,3 нг/мл) та березш (23,3 ± 11,0 нг/мл), а найвищий — у вересш (26,7 ± 11,1 нг/мл). Найбшьш вГропдна рГзниця в рГвнях 25(OH)D мГж лишми та зимовими мюяцями спостериалась у вшових групах 10-19 ротв (18,2 %), 40-49 ротв (17,3 %), 30-39 ротв (16,2 % ) i 1-9 ротв (16,1 %). Не спостериалося значних сезонних вГдмшностей у хворих лггаього вшу (60 ротв та старше) Гз патолопею тстково-м'язово!' системи.
У доповщ професора Н.В. Григор'ево!' (ДУ Институт геронтологи 1м. Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра'ши», Укра'шський науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Кшв, Укра'ша) було ви-свилено тему використання TBS та FRAX у жшок в постменопаузальному перюдГ з переломами в анам-незГ на тлГ нормальних показнитв МЩКТ чи остеопе-нй'. Останшми роками продемонстровано, що остео-поротичш переломи часто виникають при вГдсутносп шдтвердженого денситометричним дослГдженням остеопорозу, тому використання шших методик, ят
можуть оцiнювати ïx ризик, е надзвичайно важли-вим. У низщ дослiджень використання FRAX разом i3 TBS продемонструвало свою бтьш високу шфор-мативнiсть у прогнозуванш ризику переломiв порiв-няно з використанням кожного з цих методiв окре-мо. Метою дослiдження, проведеного в Укршш, було вивчення 10^чного ризику переломiв, визначеного за допомогою тiльки FRAX та FRAX разом iз TBS у 239 жшок в постменопаузальному перiодi без остеопорозу (за даними DXA) з рiзними типами переломiв (вертебральнi переломи, переломи плечово! кiстки, переломи исток передплiччя, комбiнованi верте-бральнi та невертебральш переломи, комбiнованi переломи перифершних кiсток). Було встановлено, що параметри FRAX з урахуванням 1МТ для основних остеопоротичних переломiв були вiрогiдно вищими незалежно вiд типу переломiв, а параметри FRAX з урахуванням 1МТ для переломiв стегново1 кiстки були вiрогiдно вищими лише у жшок з вертебральними переломами та комбшованими вертебральними i не-вертебральними переломами порiвняно з групою без переломiв в анамнезь Аналогiчна рiзниця в показни-ках спостермлися при використаннi FRAX разом iз TBS. Крiм того, щ показники у жшок з комбшованими вертебральними i невертебральними переломами були вiрогiдно вищими порiвняно з такими у жшок iз переломами плечово! кiстки та кiсток передплiччя i не вiдрiзнялися вiд показниыв у жiнок з вертебральними переломами. Параметри FRAX iз врахуванням 1МТ для основних остеопоротичних переломiв були вiрогiдно вищими незалежно вщ типу переломiв. Крiм того, для переломiв стегново1 кiстки вони були вищими порiвняно з контролем лише в жшок з вертебральними переломами та комбшованими верте-бральними i невертебральними переломами. У результат проведеного дослщження встановлено, що параметри FRAX з урахуванням 1МТ, МЩКТ та TBS вщповщно для основних остеопоротичних перело-мiв та переломiв стегново1 кiстки е вищими у хворих з вертебральними переломами (або з комбшованими вертебральними та невертебральними переломами) i без остеопорозу порiвняно з жшками без перело-мiв. Тшьки параметри FRAX для переломiв стегново1 кiстки з урахуванням показниыв 1МТ та TBS вщпо-вiдно були вищими у жшок з рiзними типами пере-ломiв (кiстки передплiччя, плечово! кiстки, комбь нованi периферичнi переломи) порiвняно з жшками без переломiв. Частка пащенпв з ризиком основних остеопоротичних переломiв бiльше 20 % та переломiв стегново1 кiстки бiльше 3 % е однаковою при оцiнцi показниыв FRAX з урахуванням 1МТ та TBS вщпо-вiдно незалежно вщ типiв переломiв.
Таким чином, FRAX та FRAX разом iз TBS е важ-ливими iнструментами оцшки ризику переломiв у жь нок в постменопаузальному перiодi без остеопорозу з переломами в анамнез^ без проведення вимiрюван-ня та оцшки МЩКТ.
Професор Roman Lorenc (Warsaw, Poland) у свош доповiдi зупинився на ключових положеннях поль-ських рекомендацш 2017 року з дiагностики та ме-
неджменту остеопорозу. В оновлених рекомендащях пiдкреслено необхiднiсть раннього початку фармако-терапй' та реабштацй' в ycix пацieнтiв з низькоенер-гетичними переломами. Рекомендуеться оцiнювати 10^чний ризик переломiв у Bcix пащенпв (у тому числi в тих, у кого немае переломiв) вшом старше вiд 50 рокiв. В оновлеш рекомендацй' додано стратегiю вибору лшарського препарату та монiторингу терапп' з використанням методiв вiзуалiзацiï, денситометрп' та оцiнки бiохiмiчних показникiв. Визначеш ключовi рекомендацй' щодо запобiгання падшням, щодо реа-бiлiтацiï та дieтичних особливостей, а також щодо усу-нення факторiв ризику переломiв. Також визначено два важливих елементи для полшшення менеджменту остеопорозу: стратегiя нагляду за менеджментом пе-реломiв i стратепя короткострокового монiторингу ефективностi лшування з використанням бiохiмiчних маркерiв.
Словацьы спецiалiсти з проблем захворювань ыст-ково1 тканини запропонували до уваги учасниыв са-мiту двi доповщ.
У першш з них M. Kuzma (Comenius University Faculty of Medicine, 5th department of Internal Medicine, University Hospital Bratislava, Slovakia) навiв результати дослщження сшввщношення рiвня фракталкiну в сироватцi кровi та показника TBS у пащенпв iз хворобою Грейвса. Як вiдомо, при гшер-тиреозi мае мiсце шдвищення резорбцй' ыстково!' тканини. Фракталын (CX3CL1) е подвiйним хемокiном, який шдукуе остеобластопосередковане диферен-цiювання остеобласпв. Експресiя гена фракталкiну порушуеться дериватом тироксину. Тому фракталын можна розглядати як важливий маркер взаемозв'язку тиреощного статусу та ремоделювання кiстковоï тканини. Метою проведеного дослщження була оцшка взаемозв'язку мiж рiвнями фракталыну (CXCL1) у си-роватцi кров^ гормонiв щитоподiбноï залози та показниыв якост кiстковоï тканини (TBS) у жшок у пре-менопаузальному перiодi (n = 60) з хворобою Грейвса. Було встановлено, що у пащенпв з хворобою Грейвса рiвнi фракталыну були вищими порiвняно зi здоро-вими особами контрольно!' групи (середнi значення: 0,70 ± 0,14; 0,93 ± 0,15; 0,48 ± 0,13 нг/мл вiдповiдно; р < 0,05). Не було рiзницi мiж групами в значеннях МЩКТ на рiвнi шийки стегново!' ыстки, а МЩКТ у поперековому вщдш хребта була найнижчою у па-цieнтiв з вилiкуваною хворобою Грейвса порiвняно з пацieнтами з активною хворобою та контрольною групою. Показник TBS у пащенпв з активною хворобою Грейвса виявився нижчим, шж у пащентав iз виль куваною хворобою, а найвищi показники TBS були в ошб iз контрольно!' групи (1,395 ± 0,020; 1,402 ± 0,020; 1,469 ± 0,020 вiдповiдно; р < 0,05). Таким чином, у жь нок в пременопаузальному перiодi наявнiсть активно! хвороби Грейвса асоцшеться з пщвищеним рiвнем фракталкiну та зниженням показника TBS, але не МЩКТ Це свщчить про те, що остеобластшдукова-ний остеокластогенез, що оцiнюeться за допомогою фракталыну, призводить до порушення мшроархггек-тури трабекулярно! кiстковоï тканини.
У доповщ Z. Killinger (5th Department of Internal Medicine, Medical Faculty Comenius University in Bratislava and University Hospital Bratislava, Slovakia) розглядався вплив бюлопчно' терапи на показник TBS у пащенпв з ревмато'дним артритом (РА). Було шдкреслено високу поширешсть остеопорозу та остеопоротичних переломГв у пащенпв з РА, особливо при високш активносп захворюван-ня. Як вгдомо, у пащенпв Гз первинним остеопорозом (особливо у жшок в постменопаузГ) предиктором остеопоротичних переломГв е високий показник МЩКТ, але при вторинному остеопорозГ (зокрема, у пащенпв з РА) МЩКТ не е остаточним критерГем шдвищеного ризику переломГв. Останшми роками для ощнки якосп ыстково' тканини та прогнозуван-ня ризику переломГв все бшьшого значення набувае показник TBS. Виходячи з того, що в низщ досль джень пгдтверджена позитивна роль бюлопчно' терапи на процеси ремоделювання ыстково' тканини, було поставлено мету порГвняти ефекти бюлопчних хворобо-модифшуючих препарапв та метотрексату на показники МЩКТ та TBS у пащенпв з РА. Для учасп в дослгдженш було вибрано 105 пащенпв з пгдтвердженим дГагнозом РА, високою актившстю захворювання (за DAS-28) та зниженою МЩКТ (показник T < -1 SD). Маркери метаболГзму ыстково' тканини в сироватщ, рГвш показнишв МЩКТ та TBS вимГрювали на початку дослгдження та шсля його за-вершення (12 мю.). Пащентам першоi групи (n = 84, середнш вш 54 роки) на перюд проведення досль дження призначали бюлопчну терашю (анти-TNF та блокатори IL-6), пащентам друго' групи (n = 21, середнш вш 53 роки) призначали метотрексат. Було встановлено, що використання бюлопчно' терапи призвело до збгльшення показника TBS на 1,7 % (p < 0,05), рГвня остеокальцину — на 26 % (p < 0,001), але не впливало на показники МЩКТ та CTx. Найбшьш вираженим пгдвищення показника TBS було у жшок у постменопаузг Також встановлена вгдсут-шсть впливу лшування метотрексатом на показник TBS та маркери метаболГзму, але спостериалося не-значне зниження МЩКТ. Таким чином, шдтвердже-ний позитивний вплив бюлопчно' терапи на яысть ыстково' тканини та профГлактику остеопоротичних переломГв у пацГентГв з РА.
Професор Heinrich Resch та його учениця Ursula Renner (St. Vincent Hospital, Wien, Austria) запропо-нували до уваги присутнГх доповГдь на тему гшофос-фатази (ГФ) у дорослих. ПпофосфатазГя е рГдкГсним генетичним захворюванням ыстково' тканини, ви-кликаним низьким рГвнем тканинно' неспецифГчно' лужно' фосфатази (ТНЛФ), що призводить до дефек-тГв мшералГзаци кГсток. 1ншими причинами низького рГвня ЛФ можуть бути лшування бюфосфонатами або деносумабом, застосування естрогенвмюних контра-цептивГв, гшотиреоз, гематолопчш захворювання, ш-шГ захворювання (хвороба Вгльсона, хвороба Кушин-га, целГаыя, дефщит магнш та цинку). Основними симптомами ГФ е стоматолопчш (передчасна або нетравматична втрата зуба при неушкодженому кореш),
скелетш (тяжка демiнералiзацiя, деформаци скелета, кранюсиностоз, рахiтичнi змiни грудно! клiтки, paxiT, низькорослiсть, остеомaляцiя, бiль у ыстках, чaстi переломи) i м'язовi (м'язова слабысть, гiпотонiя, бiль у м'язах i суглобах, ходьба перевальцем, труднощГ при ходьбi). Також низький рiвень ТНЛФ може призвести до локaлiзовaного дефiциту пiридоксaль-5-фосфaту у мозку, що стане причиною виникнення судом. КрГм того, можуть бути симптоми з боку ресшраторного тракту (дихальна недостатшсть), нирок (гшеркальщ-урiя, нефрокальциноз), порушення росту.
Ursula Renner пiд керiвництвом професора Heinrich Resch та у сшвпращ зi словацькими колегами провела дослгдження за участю 21 пащента (середнiй вiк 50,7 ± 12,8 року) з клiнiчно пгдтвердженою ГФ. У всiх пaцiентiв було встановлено пгдвищений рiвень ТНЛФ та нормальш рiвнi кaльцiю та фосфору, дефщит вггамь ну D зареестрований у 19 %. Нaявнiсть ГФ у шмейному aнaмнезi мала мюце в 50 % випaдкiв. Найбшьш вираженим симптомом порушень мшроархггектури було трабекулярне витончення. У вшх пaцiентiв з ГФ показник TBS був вищий за референтш значення (> 1,250) та за показник TBS в контрольнш груш. МЩКТ на рiвнi стегново! истки була нижчою у пaцiентiв з ГФ порiвняно з контрольною групою, тодi як МЩКТ на рiвнi поперекового вiддiлу хребта не вiдрiзнялaся.
Темою доповiдi к.м.н. Л.В. Янковсько'| (Гроднен-ський державний медичний унiверситет, м. Гродно, Республiка Бiлорусь) був ризик розвитку серцево-су-динно! патологи при рiзних генотипах гена рецептора вггамшу D. Було висвплено дaнi лiтерaтури з цiеi' теми та шдкреслено, що вони вказують на очевидну роль генотишв гешв BsmI та FokI рецепторiв впамь ну D у розвитку як aртерiaльноi гiпертензii, так i ше-мГчно! хвороби серця, хоча юнукш вгдмшносп мГж результатами, отриманими в рГзних крашах, свiдчaть про необхгдшсть власних популяцшних та регюналь-них дослгджень. При проведеннi дослiдження гена рецептора впамшу D у пащенпв з серцево-судин-ними захворюваннями в Гродненськш облaстi по-рГвняно з мешканцями шших областей Республiки Бшорусь встaновленi вГропдш вгдмшносп в частоп поширеностi генотипiв BsmI та FokI гена рецептора впамшу D у пащенпв з серцево-судинними захворюваннями у Гродненськш обласп з даними в загальнш популяци та шдвищений ризик розвитку aртерiaльноi гiпертензiiyiшемiчноi хвороби серця при генотипах bbff та bbFF гена рецептора вiтaмiну D.
Завершуючи зaсiдaння, його оргaнiзaтор професор Gerold Holzer подякував ушм доповiдaчaм за роз-криття цшавих наукових тем, побажав усшху в робо-п в наступному рощ. А професор В.В. Поворознюк анонсував проведення третього мГжнародного сим-позГуму «Юстково-м'язова система та вш», що вгдбу-деться 12—14 березня 2018 року у м. ЛьвовГ, Укра'ша, та запросив ушх присутнГх взяти активну участь в цьому заходь
Пдготувала Ната^я Куп^ненко ■
