CC BY
0EARTH SCIENCES
Рибалова О.В.
Нацюнальний унгверситет цившьного захисту Укра'ши, доцент, канд. техн. наук, доцент Тесленко В. С.
Нацюнальний унгверситет цившьного захисту Украти
Студентка
КОМПЛЕКСНА ОЦ1НКА СТАНУ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД Р1ЧКОВИХ БАСЕЙН1В COMPREHENSIVE EVALUATION OF SURFACE WATER IN RIVER BASINS
Rybalova O. V.
National University of Civil Defense of Ukraine PhD, Associate Professor Teslenko V.S.
National University of Civil Defense of Ukraine
student
АНОТАЦ1Я
В статп пропонуеться новий щдхвд до оцшки стану поверхневих вод pi40K. Методика ощнювання стану водних об'екпв базуеться на визначенш показнишв еколопчного стану поверхневих вод, забезпе-ченосп водними ресурсами та спрямованосп розвитку процеав в рiчкових басейнах i рацюнальносп господарського використання !х водозбiрноl площг Застосування запропоновано! методики дасть змогу прийняти науково обгрунтованi управлiнськi ршення в галузi водоохоронно! дiяльностi.
ABSTACT
In the article a new approach to the assessment of surface water river is proposed. Methods of assessment of water facilities is based on determining of following indicators: ecological status of surface water, availability of water resources and direction of development processes in river basins and rational economic usage of their surface. Application of the proposed methodology will allow to adopt science-based management decisions in water protection.
Ключовi слова: рiчковий басейн, еколопчний стан, деградацшш процеси, пдролопчш показники, природоохоронш заходи.
Keywords: river basins, ecological state, degradation processes, hydrological parameters, nature protection mesures.
Сучасний стан поверхневих вод вимагае роз-робки нових шструменпв управлшня водоохорон-ною дгяльшстю. Екологiчне нормування антропогенного впливу на навколишне середовище потре-буе урахування стiйкостi i регенерацiйних можливостей екосистем на основi аналiзу взаемоз-в'язку всiх компонентiв ландшафтно-географiчноi системи в цшому i дослiдження закономiрностей формування, функцiонування, а також !х змiни шд впливом природних i антропогенних чинникiв.
Проблемi оцiнювання стану поверхневих вод присвячено багато наукових дослвджень, в том числi Bronw R. M., Mc. Clelland, Deininger R. A., Ott, W. R., Holling C.S., Sladecek V. 1зраель Ю.А.,
A.В. Гриценко, О.Г. Васенко, Г.А. Верниченко,
B.Д. Романенко, В.М. Жушнського, О.П. Оксiюк [2 - 16]. В багатьох кранах свггу розроблено кла-сифiкацii поверхневих вод на основi оцiнки 1х еколопчного стану, але единий методичний пiдхiд поки не визначений [3,6,8,9,13,15].
Стаття присвячена удосконаленню методу комплексноi оцiнки стану поверхневих вод рiчко-вих басейнiв та визначенню загальних принципiв вибору природоохоронних заходiв щодо стабшза-цй' розвитку процесiв в водних екосистемах.
Щдходи до оцшки якосп водних o6'eKTiB, що засноваш на визначеннi гранично - допустимих концентрацiй (ГДК), не вiдображують у необхвд-нiй Mipi екологiчний стан поверхневих вод, тому ix використання не е коректним.
В 1998 рощ була розроблена еколопчна кла-сифiкацiя стану якостi поверхневих вод та естуарь !в Украши i затверджена «Методика екологiчноi' оцiнки якосл поверхневих вод за вiдповiдними категорiями» [9]. Вiдповiдно до цiеi методики не-обхвдна повнота i об'ектившсть характеристики якостi поверхневих вод досягаеться достатньо широким набором показнишв, як вщображають осо-бливостi абютично! i бiотичноi складових водних екосистем, тому саме такий пiдxiд вщповвдае змю-ту поняття «еколопчний стан» на ввдм^ вiд вь домих показнишв 1ЗВ (iндекс забруднення води) [5] або КЗ (коефщент забруднення) [10], яким притаманний санiтарно - ппешчний пiдxiд i вони визначаються на основi iнтеграцii кратностi пере-вищення ГДК.
Вiдповiдно до вимог Водно! Рамковоi Дирек-тиви £С 2000/60/GC [4] придiляти бiльшу увагу бiологiчним показникам фаxiвцями науково - дослано! установи «Украшський науково - дослвдний
шститут еколопчних проблем» (УКРДШЕП) удо-сконалено методику оцiнки еколопчного стану поверхневих вод i у 2012 рощ розроблено проект «Методики оцшки еколопчного стану поверхневих вод за вщповщними категориями» [8].
Ця методика була удосконалена наступним чином:
- запропонована нова структура побудови еколопчно! оцiнки, що пiдвищуe роль бiологiчних показник1в;
- розширений перелiк бiологiчних показни-шв (гiдробiологiчнi показники водного середови-ща та донних вiдкладiв);
- враховаш окремi регiональнi гiдрохiмiчнi особливостi, шляхом вдосконалення класифшацш найбiльш показових географiчно детермiнованих гiдрохiмiчних показник1в (з точки зору еколопчно! оцшки й забезпеченими необхвдним обсягом ретроспективно! шформацп), а саме загальна мшера-лiзацiя, вмiст хлоридiв, сульфатiв i залiза загально-го.
Комплекс показниюв еколопчно! класифшаци якосп поверхневих вод включае бюлоичт, ф1зико-х1тчш та хишчт показники.
До групи бiологiчних показниюв входять: пд-робiологiчнi, бiохiмiчнi, бактерюлопчт та токсико-логiчнi характеристики.
Група фiзико-хiмiчних та хiмiчних показник1в включае загальт показники хiмiчного складу та вла-стивостей поверхневих вод, яю характеризують зви-чайнi, властивi водним екосистемам iнгредiенги, концентрацiя яких може змшюватись гад впливом антропогенних чинникш, а також показники забруд-нюючих речовин токсично! та радiацiйно! ди, що найбiльш поширен1 у поверхневих водах Укра!ни i впливають на функцюнування бiоценозiв.
Крiм того, екололчний стан поверхневих вод оцiнюеться за допомогою показниюв порушення гiдроморфологiчних параме^в водних об'екпв.
Система екологiчно! класифшаци якосп поверхневих вод сушi та естуарив Укра!ни включае Abi сущдрядт класифiкацi!, а саме: класифшацш за бю-логiчними показниками та класифшацш за фiзико-хiмiчними i хiмiчними показниками (рис. 1) [8].
Рисунок 1. Структура еколог1чно'1 класифжаци поверхневих вод [8]
За значеннями групових та блокових iндексiв якосп вод визначаеться !х приналежн1сть до певного класу та категори.
Остаточне узагальнення оцiнок полягае у визна-ченнi середнiх i найгiрших значень для двох iндексiв якосп вод, а саме: для бюлолчного шдексу (1б) та хiмiчного iндексу (1Х).
Еколопчний шдекс якосп вод (Ie) розраховуеть-ся як середньоарифметичне хiмiчного (1Х) та бюлоп-чного (1б) iндексiв [8] :
Ie =
2ö + 2i 2
(1)
Еколопчний шдекс якосп вод, як i блоковi шде-кси, обчислюеться для середнiх i для найпрших зна-чень категорiй окремо: Ie серед. та 1Е найгр..
На процеси формування якостi води впливае антропогенне навантаження, клiматичнi чинники, ландшафгно-екологiчнi та фiзико-географiчнi осо-бливосп рiчкових басейнiв [1].
До природних чинник1в впливу на стан водних екосистем вщносять змiну ктматичних умов, збiльшення температури повiтря, зменшення шль-костi опадiв, надзвичайнi ситуацп природного характеру, що призводить до таких негативних нас-лвдшв:
- змiна гiдрологiчного режиму водного об'екту;
- попршення як1сного стану водно! екосис-теми;
- порушення природних умов життедiяль-ностi гiдробiонтiв;
- збшьшення ймовiрностi появи чужорiдних видiв;
- змiна умов потрапляння дифузних джерел забруднення;
- змiна природних ландшафтно - географь чних умов формування водозбiрноï площi рiчко-вих басейшв, тощо.
До антропогенних джерел впливу на стан водних екосистем вщносять точковi (скидання зво-ротних вод та водозабiр) i дифузш джерела забруднення (поверхневий спк з урбанiзованих та сшь-ськогосподарських угiдь), розоранiсть, лiсистiсть i залужешсть водозбiрноï площi, надзвичайнi ситуацп техногенного характеру.
В роботi [11] запропоновано визначати ращо-нальнiсть використання рiчкового басейну на ос-новi оцiнки iнтенсивностi деградацiйних процесiв та визначення впливу позитивних i негативних
чиннишв формування водно! екосистеми.
Показник штенсивносп деградацiйних проце-сiв, що ввдбуваються в басейнi рiчки, обчислюеться за такими показниками: яругоутворення (О), еродованiсть земель (Е), замулешсть (I), заболо-чення (Б) (рис.2).
За методикою [11] окремо обчислюеться сту-тнь негативного впливу антропогенних чиннишв на розвиток деградацших процеав у рiчкових ба-сейнах за показниками розораносп (Р), урбашзо-ваносп (У), водозабору (ВЗ) та скидiв стiчних вод (СВ) (рис.2).
До "позитивних" чиннишв стабшзацп i по-лiпшення стану екосистем рiчкових басейшв ввд-носяться лiсистiсть (Л), залужешсть (ЛГ), озер-нiсть (ПО), показник змши стоку рiчки (BI) (рис.2).
Коефщент спрямованостi процесiв в рiчкових басейнах (Кн) можна визначати ввдношенням ве-личини негативного впливу антропогенних факто-рiв на розвиток деградацшних процесiв (Sa-) до величини позитивного впливу природних факторiв
(S«+ [11]:
К =
s_
+
ес
S
(2)
Показник спрямованосп розвитку процеав (Пнп), що вiдбувaються в басейнах рiчок шд впли-вом природних i антропогенних фaкторiв, визнача-еться за формулою [11]:
Пнп = К X ^
(3)
На рис.2 представлено загальш принципи ощнювання штенсивносп дегрaдaцiйних процесiв в рiчкових басейнах та визначення показника спрямованосп розвитку процеав, що вщбуваються в рiчкових басейнах шд впливом природних i антропогенних чиннишв.
iToKlHHIIK BIEJI1IBV ll№HTH№HHI ^laicinpihli H3 pUJBH'JUK lipon mit
S« = 1/2(.l4„ir)(nO + Br)
AHUIIJ pauioHBjjtMOCTl
lociio.niipctKtiio
BHKOpHC iilmiTi pllKOBHI
wiceiiiuB: S", <
rioK'amiiK BILIHBY aHTpairoreHHHX
(|);iK it)|)iLt m p<> Jim iOK
jiei pa.'iaiiiii mix iiponeciK
Sa=m(y+P)(B3 +CB)
rinkauiHK iirrtHCH&HOCii nei |>;iHiiiiiiiiMi\ liponmu
Sup ■ 1/2(0 E)(E + i|
Bhjhjjhihhh Kt№|)iniai i v cupsllrtBilllOCli pOlKH I Ky n pout ein K(l= SJ S{C
I
OllillKil HOKlVJH IIKü pu'jhmi liy lipo UK ilt n pi'IKOBH V lliict iiniiv
li ib ^lislip
I
pahi y aahhh piiKoaux flua'iiniii ¿a MOKaJiiHKOiM pu^BH i kv iipoumh b i\ iKOcwcieiwav 11
PucynoK 2 - Загамbнi npun^nu eusnauennx pa^onaabnocmi господарсbкого euKopucmannx piuKoeux öaceunie nc ocnoei anarnsy cnpxMoeanocmi poseumKy npo^cie e ix eKocucmeMcx
Sa- > Seo+" , to kh > 1, 0T®e, amponoreHHi $aKT0pu Bn^HBawTb Ha po3bhtok gerpaga^HHux npo^ciB b 6acefeax pinoK, ^o 03Hanae Hepa^OHa-flbHe BHKopncTaHHH B0g036ipH0i n^o^i i BogHHx pecypciB Ta BHMarae onpauraBaHHa KOMn^eKcy npu-pogooxopoHHHx 3axogiB Ha ocHOBi aHam3y 3HanHM0-
cTi no3HTHBHHx Ta HeraTHBHHx ^aKTopiB i o^hkh i'x HacmgKiB.
y BignoBigHocTi Big 3HaneHHa noKa3HHKa cnpa-MOBaHocri po3BHTKy процeciв (nHn), ^o Big6yBaMTb-ca b pinKOBHx eKocucTeMax, iM npuB^acHraeTbca K^ac aKocTi (Ta6n. 1)
Ta6^uua 1.
K^acH^iKa^H eKo.roriHHoro craHy pi^KOBHx OacciiniB 3a n0Ka3HHK0M cnpHMOBaHOcri po3BHTKy npo^-
CiB
Ha3Ba n0Ka3HHKa 1 K^ac 2 K^ac 3 K^ac 4 K^ac 5 K^ac
noKa3HHK cnpa-M0BaH0cTi po3-BHTKy пpоцeciв b 6aceHHax pinoK (nHn) 3HanHHH po3BH- tok cra6im3a^H-hhx npоцeciв He3HanHHH po3-bhtok cTa6im3a-^hhhx npоцeciв He3HanHHH po3-bhtok gerpaga-^h-hhx npo^-ciB 3HanHHH po3BH- tok geгpagaцiн-hhx npo^ciB He6e3nenHHH po3-bhtok geгpagaцiн-hhx npоцeciв
<0,01 0,011 - 0,1 0,11 - 1,0 1,1 - 2,0 >2,0
npupogm Ta amponoreHHi hhhhhkh Bn^HBawTb Ha 3a6e3nenemcTb BogHHMH pecypcaMH, skhh xapaK-Teproyerbca n0Ka3HHK0M Mogyna cTOKy.
3 MeTOM Bce6inHoi оцiнкн eKonorinHoro cTaHy pinKOBoro 6aceHHy nponoHyeTbca BH3HanaTH cTaH BogHoi eKocncTeMH 3a MeTogHKora [8], 3a6e3nene-HicTb BogHHMH pecypcaMH 3a n0Ka3HHK0M Mogyna cTOKy, p03BHT0K пpоцeciв b pinKOBHx 6acefaax, ^0 Big6yBaMTbca nig b^hbom npupogHHx i ampono-reHHHx HHHHHKiB, a TaKO® rocnogapcbKoro bhkophc-TaHHa B0g036ipH0i n^o^i.
KoMn^eKcHHH nigxig go o^HMBaHHa eKonorin-Horo cTaHy noBepxHeBHx Bog nepeg6anae BH3HaneH-Ha cepegHboi reoMeTpuHHoi 3MicT0BH0 He3a^e®HHx n0Ka3HHKiB 3a $opMy^ora:
S = 3 2ääx 2äö X 2i (4)
ge
S - KOMn^eKcHHH eKonorinHoro cTaHy noBepx-HeBHx Bog pinKOBHx 6aceHHiB, 6e3p03MipHa Be^HHH-Ha;
IeB - шдикаторний показник стану водно! еко-системи, 6e3po3MipHa величина;
iндикaторний показник зaбeзпeчeностi
!в,
бeзрозмiрнa величина;
Вiдповiдно до методики [8] за величиною еколопчного iндeксу (1е) водним об'ектам привла-снюеться один з п'яти клaсiв якосп, тому iндикa-торний показник стану водно! екосистеми (1ев) визначаеться шляхом штерполяци з використан-ням даних табл.2.
водними ресурсами,
Ir - iндикaторний показник спрямованосп роз-витку процeсiв в рiчкових басейнах, бeзрозмiрнa величина.
Таблиця 2.
Класифжащя водотокiв за значеннями шдикаторного показника стану водноТ екосистеми (1ев) i
Назва показника 1 - добрий 2 - задовшь-ний 3 - посереднш 4 - поганий 5 - дуже поганий
Значення iндикaторного показника стану водно! екосистеми (1ев) 0 - 0,19 0,2 - 0,39 0,4 - 0,59 0,6 - 0,79 0,8 - 1,0
Значення еколопчного шде-ксу (1е) 0-1,0 1,1 - 3,0 3,1 - 5,0 5,1-6,0 6,1-7,0
1ндикаторний показник зaбeзпeчeнiстю вод-ними ресурсами визначаеться також шляхом штерполяци значень вщповвдно до табл.3.
Таблиця 3.
Класифжащя водотошв за значеннями iндикаторного показника забезпеченосл водними ресурса_ми (1вр) i значеннями модуля стоку_
Клас еколопчного стану поверхневих вод 1 - добрий 2 - задовшь-ний 3 - посереднш 4 - поганий 5 - дуже поганий
Значення iндикaторного по-казника забезпеченосп водними ресурсами (1вр) 0 - 0,19 0,2 - 0,39 0,4 - 0,59 0,6 - 0,79 0,8 - 1,0
Модуль стоку, л/с *км2 >15,0 7,1-15,0 3,1-7,0 1,0-3,0 <1,0
Аналопчно визначаеться iндикaторний показ- екосистемах шляхом штерполяци значень вщпо-ник спрямовaностi розвитку процeсiв в водних ввдно до табл.4.
Таблиця 4.
Класифжащя водотокiв за значеннями шдикаторного показника спрямованосп розвитку процеив
Клас еколопчного стану поверхневих вод 1 - добрий 2 - задовшь-ний 3 - посереднш 4 - поганий 5 - дуже поганий
Значення iндикaторного показника спрямованосп розвитку процеав в рiчкових басейнах (1п) 0 - 0,19 0,2 - 0,39 0,4 - 0,59 0,6 - 0,79 0,8 - 1,0
Показник спрямованосп розвитку процеав в басейнах рiчOK (Пнп) <0,01 0,011 - 0,1 0,11 - 1,0 1,1 - 2,0 >2,0
Комплексна оцшка eкологiчного стану повер-хневих вод з урахуванням визначення спрямовано-сп розвитку процeсiв в рiчкових басейнах мае ве-лике значения для щентифжацй проблемних ситу-ацш з метою розробки комплексу природоохоронних зaходiв на основi aнaлiзу раць онaльностi водокористування.
Нeгaтивнi aнтропогeннi чинники, що вплива-ють на попршення eкологiчного стану та пдроло-пчного режиму рiчок:
1) розорaнiсть;
2) урбашзовашсть;
3) водозaбiр;
4) спчш води промисловостi, комунального i сшьського господарства.
Нaдмiрнa розорaнiсть виникае внаслвдок екс-тенсивного збiльшeння орних земель з метою оде-ржання додатково! сiльськогосподaрсько! продукций Саме цей показник е одним з основних негати-вних чиннишв, що визначають стан екосистем бaсeйнiв рiчок, бо шгенсивне землеробство без достaтнiх грунтозахисних зaходiв впливае на змiни водного режиму рiчок, посилюе eрозiйнi процеси, порушуе морфологiчну систему та русловi процеси, а вживання мшеральних добрив призводить до виносу !х залишк1в та збагачення бiогeнними еле-ментами водних об'ектiв.
Заходи до зменшення орних площ:
1) встановлення нормативiв рiллi вщповвдно до умов ландшафту i спецiалiзацiï сшьськогоспо-дарських пiдприeмств;
2) переведення частини рiллi пiд посiви бага-торiчних трав у сiвозмiнах;
3) впровадження грунтозахисноï агротехнiки;
4) створення аяних сiножатей i культурних пасовищ на мiсцi вiднятоï вiд рiллi земель, заль сення малопродуктивних земель.
Урбашзовашсть також негативно впливае на стан водноï екосистеми. Поверхневий спк з урба-нiзованих територiй забруднюе воднi об'екти ор-ганiчними, неоргашчними i зваженими речовина-ми.
Основним заходом щодо зменшення негативного впливу на яшсний стан рiчок е влаштування системи екологiчно-безпечного водоввдведення.
Водозабiр пiдприемств промисловостi, кому-нального i сiльського господарства призводить до виснаження водних ресурсiв рiчок.
Основним заходом щодо зменшення негативного впливу цього чинника на гвдролопчний режим рiчок е створення на тдприемствах зворотноï системи водокористування та додержання лiмiтiв витрат води.
Скид спчних вод пiдприемствами промисло-востi, комунального i сiльського господарства е одним з найб№ш значних негативних чиннишв, бо забруднюючi речовини, що поступають до водних об'ектiв зi стiчними водами, значно попршу-ють пдролопчний та гiдрохiмiчний режим рiчок.
Заходи до зменшення негативного впливу скиду стiчних вод:
1) впровадження на промислових тдприемс-твах передових технологш, як1 зменшують утво-рення вiдходiв, викидiв та скидiв;
2) будiвництво очисних споруд на тдприемствах, у житловому господарствi, на тваринниць-ких комплексах;
3) економне застосування добрив i шших хь мiчних засобiв на сiльськогосподарських землях, недопущения 1'х вимивання.
Вищезгаданi антропогеннi чинники призво-дять до розвитку таких деградацшних процесiв в басейнах рiчок:
1) еродовашсть земель;
2) деградацiя рослинного покриву, в тому чи^ зменшення люистостц
3) заболоченiсть через порушення природного дренажу;
4) замуленiсть рiчок.
Еродовашсть роздмють на:
а) площинну поверхневу ерозш;
б) лiнiйну глибинну ерозш.
Заходи щодо зменшення площинно1' поверх-нево1' ерозiï:
1)впровадження грунтозахисно1' агротехшки;
2)грунтозахисне землевпорядження: протие-розiйне розташування меж, грунтових шлях1в, ро-змiрiв i конфiгурацiй полiв i упдь;
3)обвалування ерозiйно небезпечних полiв i схилiв.
Заходи щодо зменшення глибинно1' ерози:
1)обвалування вершин ярiв;
2)встановлення гiдротехнiчних споруд: лотков i водоскидiв;
3)створення донних простих пдротехшчних споруд - плетених загат для попередження донних глибинних розливiв;
4)вирощування в гирлах ярк1в i балок мулофь льтрiв iз простих посадок чагарникових верб;
5)терасування укосiв ярiв i балок, вирощуван-ня люових насаджень на терасах;
6)виположування крутих укоав з наступним залiсенням 1'х або засiвом трав.
Заходи щодо зменшення деградаци рослинно-го покриву:
1)припинення надмiрного випасу худоби:
а) створення культурних пасовиськ iз затiнко-вою системою;
б) заборона випасу худоби в заплавах рiчок i на крутих схилах;
2)використання заплавних лук1в тшьки як сi-ножатей;
3)вирощування водоохоронних люонаса-джень, прибалкових i прияружних люосмуг.
Заходи щодо зменшення заболоченостi:
1)в1дновлення природного дренажу;
2)розчищення берегiв рiчок i бокових приток ввд заростей рослинносп, що заважае нормальному проходженню стоку;
3)розчищення берегiв ввд пiдмитих i впалих дерев, як1 призводять до руйнування берегiв.
Комплекс заходiв щодо рацюнального вико-ристання водних ресурсiв для кожно! рiчки визначаеться, виходячи з ïï ландшафтних, гiдрологiчних i гiдрохiмiчних особливостей, а також потреб во-докористувачiв.
Визначення комплексу природоохоронних за-ходiв без аналiзу рацiональностi господарського використання водозбiрноï площi водотоков на ос-новi оцшки впливу негативних чинник1в, що прис-корюють розвиток дегрдадацiйних процесiв та позитивних чиннишв, як спроможнi призвести до стабiлiзацiï та покращення еколопчного стану рiч-кових басейнiв, е затратним та малоефективним.
Список лггератури
1. Васенко О. Г. Аналiз значимих факторiв впливу на яшсний стан вод рiчки Оск1л (Украша) / О. Г. Васенко, О. В. Рибалова, О. В. Козловська // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. — 2016. — № 3/10 (81). — С. 48-55
2. Васенко О.Г., Вершченко Г.А. Комплексне планування та управлшня водними ресурсами. - Кшв: 1нститут географп НАН Украни, 2001. - 367 с.
3. Верниченко А.А. Классификации поверхностных вод, основывающиеся на оценке их качественного состояния. // В кн.: Комплексные оценки качества поверхностных вод. Л., 1984. - С.14-24
4. Водна Рамкова Директива £С 2000/60 £С. Основш термши та х'х визначення. EU Water
Framework Directive 2000/60 £С Definitions of Main Terms - Кшв, 2006 - 240с
5. Временные методические указания по комплексной оценке качества поверхностных вод по гидрохимическим показателям - М., 1986. -28с.
6. 1нтегральт та комплексн оцшки стану навколишнього природного середови-ща: монографiя [Текст] / О.Г. Васенко, О.В. Риба-лова, С.Р. Артем'ев, та iн. 0 Х: НУГЗУ, 2015. -419с
7. Израэль Ю. А. Гидробиологическая служба наблюдений и контроля поверхностных вод в СССР / Ю. А. Израэль, Н. К. Гасилина, В. А. Абакумов // Научные основы контроля качества поверхностных вод по гидробиологическим показателям. - Обнинск: Гидрометеоиздат, 1976. - 8 с
8. Методика еколопчно! оцшки якосп поверхневих вод за ввдповщними категориями [Електроннш ресурс]: проект / А. В. Гриценко, О. Г. Васенко, Г. А. Вершченко [та ш ]. - Режим доступу: http://www. niiep. kharkov. ua/sites/default/files/metodika_2012_14_0. doc
9. Методика еколопчно! оцшки якосп поверхневих вод за ввдповщними категорiями [Текст] /
В. Д. Романенко, В. М. Жукинський, О. П. Окаюк та ш. - К. : Символ-Т, 1998. - 28 с
10. Рекомендации по применению обобщенного показателя для оценки уровня загрязнения природных вод — коэффициента загрязнения. / ВНИИВО. - Харьков, 1982. - 30 с
11. Рибалова О.В. Оцшка спрямованосп про-цеав стану екосистем малих рiчок [Текст] / О.В. Рибалова, С.В. Ашамова, О.В. Поддашкш // Вiсн. Междунар. Славянского ун. -та. - Харьков, 2003. -Т. VI, № 1. - С.12-16
12. Bronw, R. M., Mc. Clelland, Deininger, R. A. and Tozer, R. C. (1970). Water Quality Index — Do We Dare?. Water Sewage Works, (10), pp.339-343..
13. Holling C.S. Resilience and Stabiliti of ecological systems // NASA Res.Rep. Luxemburg, 1973, P.1-44
14. Ott, W. R. (1972). Environmental Indices: Theory and Practice. Ann. Arbor: Sci Publ. Ins., p.371
15. Sladecek V. System of water quality from biological point of view // Ergebn.himnol., 1973.-V.7.-P.l-128
16. US EPA, (1976). Quality criteria for water. p.501
