CC BY
3EARTH SCIENCES
ОЦ1НКА ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ Р1ЧОК В МЕЖАХ К1РОВОГРАДСЬКО1 ОБЛАСТ1
Рибалова О.
канд. техн. наук, доц., доц.
Нацгональний унгверситет цившьного захисту Украши, м. Харюв
Артем 'ев С. канд. техн. наук, доц., доц.
Нацюнальний унгверситет цившьного захисту Украши, м. Харюв
Бригада О. канд. техн. наук, доц., доц.
Нацюнальний унгверситет цившьного захисту Украши, м. Харюв
1лынський О. канд. бгол. наук, доц.
Нацюнальний унгверситет цившьного захисту Украши, м. Харюв
Бондаренко О. викладач
Нацгональний унгверситет цившьного захисту Украши, м. Харкгв
ASSESSMENT OF THE ECOLOGICAL STATE OF THE RIVERS IN THE KIROVOGRAD REGION
Rybalova O.
PhD, Associate Professor, National University of Civil Defence of Ukraine
Artemiev S.
PhD, Associate Professor, National University of Civil Defence of Ukraine
Bryhada O.
PhD, Associate Professor, National University of Civil Defence of Ukraine
Ilyinskiy O.
PhD, Associate Professor, National University of Civil Defence of Ukraine
Bondarenko A.
lecturer
National University of Civil Defence of Ukraine DOI: 10.5281/zenodo.6532582
Анотащя
В робот проаналiзовано еколопчний стан pi40K в межах Юровоградсько! обласп за значениям еколопчного шдексу. Юровоградська область ввдноситься до малозабезпечених водними ресурсами, але як один з найбшьших промислових центрш Украши потребуе !х в достатнш шлькосп та добро! якосп, тому оцшка еколопчного стану водотошв е дуже актуальною задачею. Рангування водотошв за значенням еколопч-ного iндексу дозволяе визначити прiоритетнiсть реалiзацil природоохоронних заходiв i впровадити ггера-тивний шдхвд до управлiння яшстю поверхневих вод в водоохоронну практику Украши та li адаптацию до еколопчного законодавства кра!н £С.
Abstract
The ecological state of the rivers in the Kirovograd region is analyzed in the paper according to the value of the ecological index. Kirovograd region has the poor water resources, but as one of the largest industrial centers of Ukraine needs them in sufficient quantity and good quality, so assessing the ecological status of watercourses is a very important task. Ranking of watercourses by the value of the ecological index allows to determine the priority of environmental measures and to implement the iterative approach to surface water quality management in the water protection practice of Ukraine and its adaptation to environmental legislation of EU countries.
Ключовi слова: еколопчний стан, поверхневi води, захист водних ресурав, Юровоградська область.
Keywords: ecological state, surface waters, water protection, Kirovograd region.
Юровоградська область розташована в центра-льнш частиш Украши мiж р. Дшпром i р. Швден-ним Бугом та займае площу 24,6 тис кв. км (4,1% територп Укра!ни). Область розташована у твден-нш частиш Придшпровсько! височини. Поверхня
областi здеб№шого являе собою плато або шдви-щену хвилясту рiвнину, розчленовану густою сгг-кою рiчкових долин, балок i ярiв.
На пiвночi межуе з Черкаською, на пiвнiчному сходi - з Полтавською, на сходi й пiвденному сходi
- з Дншропетровською, на швдш - з Микола!всь-кою, на твденному заходi — з Одеською, на заходi
- з Вшницькою областями.
Площа Кiровоградщини становить 24,6 тис. км. кв. (4,1 % ввд територп Укра!ни). Протяжшсть областi з пiвночi на твдень становить майже 148 км, iз заходу на схiд - 335 км [1].
Юровоградщина лежить у межах двох фiзико-географiчних зон - люостепово! i степово! (бшьша частина). За походженням рельеф Юровоградсько! областi переважно ерозiйний, тобто вироблений та-лими водами, рiчками та тимчасовими водотоками. Основними й найпоширешшими формами рельефу е вододшьш плато, рiчковi долини, яри та балки.
На просторах обласп знаходиться 1599 рiчок, 2788 ставков, 63 водосховища, 1 озеро та 1 канал. Область займае трете мюце серед областей Укра!ни за к1льк1стю ставив та водосховищ, але мае най-меншi запаси природних пiдземних вод [1].
Агроктматичш та агрогрунтовi умови обласп сприятливi для розвитку сшьського господарства. Сприятливими факторами географiчного розташу-вання областi е безпосередне суадство з розвину-тими в промисловому вiдношеннi Приднiпров'ям i Донбасом, наявнють густо! мереж1 транзитних заль зниць та автомапстралей, газопроводiв та нафтоп-роводiв, вихiд до Днiпра (пристань у Свггловод-ську).
Антропогенне навантаження на водш об'екти Юровоградсько! областi обумовлюе актуальнiсть оцiнки !х екологiчного стану з метою щентифшацп найбiльш забруднених водотошв i визначення прiоритетностi впровадження природоо!оронних заходiв.
Сучасний пiдхiд до виршення водогосподар-чих задач вiдрiзняеться обов'язковiстю облiку еко-логiчних вимог. Принциповють подiбно! концепцп в плануванш розвитку водного господарства вима-гае глибоких знань про характер i ступiнь взаемоди природних i господарських чинникiв, а також розробки показнишв впливу змiни стану водного середовища на реципiентiв. Екологiчне нормування антропогенного впливу на навко-лишне природне середовище являе собою одну з найважливiших еколопчних задач, i в той же час задачу дуже складну й мало розроблену.
Оскiльки бiльшiсть бiогеоценозiв у !хньому природному стан давно припинили iснування, вони в бшьшому чи меншому ступенi урбанiзованi, а ко-жна екосистема по-своему ушкальна, то створення iнтегральних оцiнок якосп водяних об'ектiв з пози-ци !хнього екологiчного благополуччя вимагае ура-хування !хшх ландшафтних характеристик i репо-нальних особливостей формування та функцюну-вання водних екосистем. У деяких кранах прийшли до висновку про створення екологiчних нормативiв окремо для кожного водного об'екта. Однак такий шдхвд нереалiстичний, тому еко-логiчне нормування мае на увазi стандартизацiю вихiдних параметрiв бiогеоценозу з визначенням iнтервалiв !хшх природних коливань, граничних i критичних величин параметрiв стану. Пiд гранич-
ною величиною параметра стану екосистеми ро-зумiеться конкретне значення, при якому почина-ються важливi оборотнi змiни екосистеми, а критична величина параметра стану екосистеми при-пускае його значення, при якому можливi необоротнi змiни екосистеми. Отже, величини при-пустимих антропогенних навантажень на екоси-стему будуть знаходитися в областi значень пара-метрiв стану мiж граничними i критичними величинами.
Екологiчнi класифжацп, побудоваш на основi показник1в стану водних об'екпв, що характеризу-ють 1хш природнi якостi, розглядаються як iндика-тори структурно-функцiонального стану водних екосистем. Iнодi для оцiнки якостi вод використо-вують ранги чи бальш показники, як1 розраховують середне значення рангу за вама нормованими по-казниками.
Система еколопчно! класифiкацil якостi по-верхневих вод представлена в Методищ встанов-лення i використання еколопчних нормативiв якостi поверхневих вод сушi та естуарilв Украхни. Вiдповiдно до системи еколопчно! класифжаци якостi поверхневих вод сушi й естуарi!в Украши ко-жен водний об'ект можна в1днести до одного з п'яти клаав i семи пiдлеглих !м категорiй i вiдповiдно охарактеризувати його яшсний стан вiд вiдмiнного (I клас,1 категор1я) до дуже поганого (V клас,7 ка-тегор1я).
Оцшка екологiчного стану рiчок в межах Юро-воградсько! областi здiйснена за «Методикою еколопчно! оцшки якосп поверхневих вод за вiдповiд-ними категор1ями» [2].
Екологiчна класифшащя якостi поверхневих вод сушi та естуарпв Укра!ни побудована за екосистемним принципом. Комплекс показнишв еколопчно! класифшацп якосп поверхневих вод включае загальш i специфiчнi показники [2].
Система еколопчно! класифшацп якостi поверхневих вод сушi та естуарi!в Укра!ни включае три групи спецiалiзованих класифжацш, а саме:
- група класифжацш за критерiями сольового складу;
- класифжац1я за трофо-сапробiологiчними (еколого-санiтарними) критер1ями;
- група класифiкацiй за критерiями вмiсту специфiчних речовин токсично! та радiацiйно! дi!, а також за рiвнем токсичностi.
Група класифiкацiй за критерiями сольового складу включае чотири спецiалiзованi класифiкацi! за критер1ями мiнералiзацi!, iонного складу i забру-днення компонентами сольового складу;
Еколопчна класифшащя якостi поверхневих вод сушi та естуарпв за трофо-сапробюлопчними (еколого-санiтарними) критер1ями включае так1 групи показник1в:
1) гiдрофiзичнi - завислi речовини, прозорють;
2) гiдрохiмiчнi - концентрацiя юшв водню, азоту амонiйного, азоту нггритного, азоту нiтратного, фосфору фосфат1в, розчиненого кисню; перманганатна та бiхроматна окислюванють, бiохiмiчне споживання кисню;
3) пдробюлопчш - бюмаса фпопланктону, шдекс самоочищення;
4) бактерюлопчш - чисельнiсть бактерiопланктону та сапрофггаих бактерiй;
5) бiоiндикацiя сапробностi - iндекси сапробностi за системами Пантле-Букка - Гуднайта - Уiтлея.
Група класифжацш якостi поверхневих вод сушi та естуарпв за критерiями вмюту i бюлопчно! ди специфiчних речовин включае три спецiалiзованi класифшацп: за критерiями вмiсту специфiчних речовин токсично! ди; за рiвнем токсичностi та специфiчних показник1в радiацiйно!
дй [2].
Еколопчна оцiнка якостi поверхневих вод сушi та естуарi!в Укра!ни повинна обов'язково включати всi три блоки показнишв: блок сольового складу, блок трофо-саиробюлопчних (еколого-санiтарних) показник1в, блок показнишв вмюту i бiологiчно! ди специфiчних речовин [2].
Етап узагальнення оцiнок якостi води за окремими показниками з визначенням штегральних значень класiв i категорiй якосп води виконуеться лише на основi аналiзу показник1в в межах ввдповвдних блоков. Це узагальнення полягае у визначенш середнiх i найгiрших значень для
трьох блокових iндексiв якосп води, а саме: для iндексу забруднення компонентами сольового складу (II), для трофо-сапробюлопчного (еколого-санiтарного) вдексу (12), для iндексу специфiчних показнишв токсично! i радiацiйно! дi! (13). Значения екологiчного iндексу якостi води визначаеться за формулою [2]:
Ie =
_(I1 +12 +13)
(1)
3
де:
11 - iндекс забруднення компонентами сольового складу;
12 - вдекс трофо-сапробiологiчних (еколого-саиiтарних) показник1в;
13 - iндекс специфiчних показник1в токсично! i радiацiйно! дi!.
Екологiчний iндекс якостi води, як i блоковi iндекси, обчислюеться для середнiх i для найгiрших значень категорiй окремо: Ьсер та 1емах Вiн може бути дробовим числом.
Клас якостi води визначаеться за отриманими iндексами екологiчно! оцiнки за класифшащею (табл. 1).
Таблиця 1
Класи та категорi! якостi поверхневих вод Укра!ни за методикою [2
Клас якосп вод I II III IV V
Категорiя якосп вод 1 2 3 4 5 6 7
Назва клаав i категорш якостi вод за !х станом Ввдмшш Добрi Задовтш Погаш Дуже погаш
Вiдмiннi Дуже добрi Добрi Задовiльнi Посереди Поганi Дуже погаш
Назва клаав i категорiй якосп вод за ступенем !х чистоти (забрудненосп) Дуже чистi Чистi Забрудненi Бруднi Дуже брудш
Дуже чистi Чистi Досить чистi Слабо забрудненi Помiрно забрудненi Бруднi Дуже брудш
Водний фонд обласп - 1599 pi40K, загальною довжиною 7233,6 км. Bei водотоки обласп зпдно з водогосподарським районуванням територiй Укра-!ни належать до двох басейнiв: Швденного Бугу та Днiпра. У свою чергу басейн р. Днiпра на територи областi - це частини суббасейшв Середнього Днiпра та Нижнього Днiпра. Область малозабезпе-
чена мюцевими водними ресурсами. I! пдрогеоло-пчш умови малосприятливi для формування запа-ciB пiдземних вод, оск1льки область розташована в зонi Укра!нського кристалiчного масиву.
Результати екологiчно!' оцiнки якосп поверхневих вод в Юровоградсьшй областi представлено в табл.2.
Таблиця 2
Еколопчний стан рiчок басейну Пiвденний Буг та басейну Дшпра в К1ровоградськ1й областi за значен-
Водний об'ект Найменування пункту спостереження 11сер 12сер 13сер 1есер
р. 1нгул -с,Первозваиiвка, 500 м нижче мосту 5 4,6 4 4,5
р. 1нгул - с,Первозвашвка, 500 м нижче мосту 4 4,2 3 3,7
р. 1нгул - с,Первозвашвка, 500 м нижче мосту 5 4,8 3,6 4,4
р. 1нгул - с,Первозвашвка, 500 м нижче мосту 4 4,2 3,6 3,9
р. 1нгул - с,Первозвашвка, 500 м нижче мосту 5 4,4 4,3 4,5
р. 1нгул - 2,5 км нижче м,К1ровоград;0,8 км нижче ск,ст,вод ВУВКГ;3,4 км нижче впадiння р,Сугоктя 4,4 4 4 4,1
р. 1нгул - 2,5 км нижче м,К1ровоград;0,8 км нижче ск,ст,вод ВУВКГ;3,4 км нижче впадшня р,Сугоклiя 5 4 3,5 4,1
р. 1нгул - 2,5 км нижче м,К1ровоград;0,8 км нижче ск,ст,вод ВУВКГ;3,4 км нижче впадшня р,Сугоктя 3,3 3,5 4,6 3,8
р. 1нгул - 3 км вище м,К1ровоград; 0,8 км вище впадiння р,Грузька 4,5 2,5 4 3,6
р. 1нгул - 3 км вище м,К1ровоград; 0,8 км вище впадшня р,Грузька 5 4 3,6 4,2
р.Грузька - Лелешвське вдсх, 4 2 4 3,3
р. Грузька - ств. 500 м нижче скиду. 4,5 3,5 4 4
Водний об'ект Найменування пункту спостереження 11сер 12сер 13сер 1есер
р. Грузька -ств.500 м вище скиду з колектора МКП "ВУВКГ м.Херсона" 1,5 3,5 3,6 2,8
р. Грузька -ств.1000м нижче скиду з колектора МКП "ВУВКГ м.Херсона" 5 3,2 4 4
р. 1нгулець - с,Марто-1вашвка 2 3,2 3,3 2,8
р. 1нгулець - с,Мартo-Iванiвка 1,5 2,8 3 2,4
р. 1нгулець - с,Мартo-Iванiвка 5 4,6 3,3 4,3
р. Сухоклей - м,Бобринець 3,6 4,6 4,3 4,1
р. Сухоклей - м,Бобринець 5,5 4,2 4 4,5
р. Сухоклей - м,Бобринець 5 4,2 4,3 4,5
р. Сухоклей - м,Бобринець 5,5 3,2 3,6 4,1
р. Сухоклей - м,Бобринець 4 3 3,6 3,5
р. Сухоклей - м,Бобринець 5 4 4 4,3
р.Чорний Ташлик - ст. Пoмiчна, р.Чорний Ташлик, По-мiчнянське вдсх. 3 2,2 4,3 3,1
р.Чорний Ташлик - м.Новоукрашка 3 4,3 4,3 3,8
р. Плетений Ташлик - м. Новоукра1нка 4 4,4 3,6 3,9
Розглянуп pi4KH вщносяться до npiCHHX отго-галинних вод (2 категoрiя.
Згiднo з розрахунками середнього еколопч-ного iндексу, виконаного по "Методиц встанов-лення й використання екoлoгiчних нoрмативiв яко-стi поверхневих вод сушi й естуарпв Украни" yci рoзглянyтi рiки ставляться до 3 класу якoстi i3 по-
iндексy (1есер) для басейну р. 1нгул дoрiвнюe 4,53, для басейну р. Грузька - 3,53, для басейну рiчки Су-хоклей - 4,16, для рiчки 1нгулець — 3,16, для рiчки Плеттений Ташлик 3,9, а для рiчки Чорний Ташлик — 3,45. Найбiльше значення середнього еколопч-ного iндексy мае рiчка 1нгул (1е - 4,53, 5 категoрiя з посередньою яшстю вод).
середшм станом. Середне значення еколопчного
Середнш еколопчний ¡ндекс
Р1чки К1ровоградськоТ облает!
Рисунок 1. Рангування басейнгв р1чок ШровоградськоХ областг за ятсним станом поверхневих вод 1есер
За значенням еколопчного шдексу (1е) най-бiльш забрудненою рiчкою в Кiровоградськiй обла-стi е р. 1нгул (значення екологiчного iндексу дорiв-нюе 4,53) i вщноситься до 5 категорi! «помiрно за-бруднено!» рiчки, що вимогае впровадження природоохоронних заходiв.
За даними звпносп 2-ТП (водгосп) водокори-стувачами обласп в 2020 роцi було забрано 224,011 млн. м3 води, що на 36,411 млн.мЗ або на 19,41 % бшьше, нiж у попередньому роцi. 1з загального об-сягу iз поверхневих водних джерел забрано -209,108 млн. м3 та iз пiдземних - 14,903 млн.мЗ . Протягом 2020 року використано всього свгжо! води 38,960 млн.м3 , в тому числ на виробничi потреби - 18,573 млн.м3 , на питш та санггарно_ппе-нiчнi потреби - 15,869 млн.м3 води, зрошення -4,406 млн.м3 . Протягом 2020 року скинуто в пове-рхневi воднi об'екти 28,028 млн.м3 , з них нормативно очищених вод - 17,010 млн.м3 , що пройшли очистку на бюлопчних та механiчних очисних спо-рудах, нормативно чистих без очистки - 7,395 млн.м3 , недостатньо очищених вод - 3,624 млн.м3
. Скидання недостатньо очищених вод, у порiв-нянш з 2019 роком зб№шилось на 0,6 млн.м3 та складае 12,93 % вiд загального скиду зворотних вод [1]-
Аналiз еколопчного стану рiчок Юровоградсь-ко! областi та сучасний рiвень водокористування свiдчить про необхiднiсть впровадження ггератив-ного тдходу до управлiння яшстю поверхневих вод, який передбачае встановлення загальних ць лей, конкретних щльових показник1в, погоджених й бажаних видiв водокористування й функцiй, з урахуванням iснуючою та прогнозною як1стю вод i наявних фiнансових ресурсiв та технолопчних мо-жливостей.
Список лiтератури
1. Еколопчний паспорт К1ровоградсько1 об-ласп за 2020 рiк - Юровоград, 2021. - 117с
2. Методика еколопчно! оцiнки якостi поверхневих вод за ввдповщними категорiями / [Романе-нко В. Д., Жукинський В. М., Оксiюк О. П. та ш.] — К.: Символ-Т, 1998. - 28 с
