CC BY
1КОМПЛЕКС ПРОФ1ЛАКТИЧНИХ ЗАХОД1В ДЛЯ ВАГ1ТНИХ П1СЛЯ ДРТ З ВИСОКИМ РИЗИКОМ ПРЕЕКЛАМПСП
Камтський В'ячеслав Володимирович, д.мед.н., професор, член-кор. НАМН Украгни, зав1дувач кафедри акушерства, гтекологп та репродуктологИНащональног медичног академИ тслядипломног освти ¡м. П.Л. Шупика, м. Кигв, ORCIDID: http://orcid.org/0000-0002-5369-5817
Коломшченко Тетяна Василiвна, к.т.н., головний науковий ствробтник кафедри акушерства, гтекологп тарепродуктологИНащональног медичног академИтслядипломног освти гм. П.Л. Шупика, м. Кигв, ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-1131-3611 Жданович Олексш 1горевич, д.м.н., професор кафедри неонатологИНащональног медичног академИ тслядипломног освти ¡м. П.Л. Шупика, м. Кигв, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6031-8852
Рогава 1рина Володимирiвна, астрант кафедри акушерства, г1некологИ та репродуктологИ Нащональног медичног академИ тслядипломног освти ¡м. П.Л. Шупика, м. Кигв
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30122020/7279
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received: 14 October 2020 Accepted: 26 November 2020 Published: 30 December 2020
KEYWORDS
assisted reproductive technologies, preeclampsia, lipid metabolism, vitamin D, interlequins, hemostasis, neuro-vegetative regulation, prophylaxis.
The purpose of the study: to evaluate the effectiveness of the proposed set of preventive measures for pregnant women after ART with a high risk of preeclampsia. Material and methods. To test the effectiveness of the proposed set of prophylactic measures, 60 pregnant women after ART were selected, which were randomly divided into 2 groups: 30 women who received the recommended complex (main group) and 30 women (comparison group), whose preeclampsia was prevented by order of the Ministry of Health. № 417 "Guidelines for the provision of outpatient obstetric and gynecological care." Results. The use of the recommended measures improves lipid metabolism (significant reduction of triglycerides and low density cholesterol), eliminates vitamin D deficiency, balances the cytokine profile (reduction of proinflammatory focus), reduces the prothrombotic potential of the hemostasis system (reduction of D-dimer and background marker damage). Improving the general condition and the use of psychotherapy can reduce the manifestations of vegetative-vascular dystonia, anxiety and improve quality of life. Such changes provide a more favorable background for the development of gestation. The incidence of preeclampsia decreased by 43.8% (from 26.7 to 15.0%), and mainly due to early preeclampsia, the incidence of which decreased by 78%, no cases of severe preeclampsia were reported. The frequency of placental insufficiency, fetal distress and growth retardation is reduced. The frequency of birth of children in a state of asphyxia is reduced by 2 times (up to 20.0 vs. 46.7%), severe asphyxia is not observed. Significantly lower and the frequency of violations of the period of neonatal adaptation (30.0 vs. 53.3%). Conclusions. The use of treatment and prophylactic complex to prevent preeclampsia in pregnant women after ART can improve a woman's homeostasis, balance vegetative-vascular regulation, reduce the incidence of preeclampsia by 43.8% (from 26.7 to 15.0%) and other complications of pregnancy and childbirth, improve perinatal outcomes. Proven medical, social and economic efficiency of the developed complex allows to recommend it for implementation in medical practice.
Citation: Kaminskyi V. V., Zhdanovich O. I., Kolomiychenko T. V., Rogava I. V. (2020) Complex of Preventive Measures for Pregnant Women After ART with High Risk of Preeclampsia. World Science. 9(61). doi: 10.3143 5/rsglobal_ws/30122020/7279
Copyright: © 2020 Kaminskyi V. V., Zhdanovich O. I., Kolomiychenko T. V., Rogava I. V. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Прееклампшя е одшею з провiдних причин материнсько! та перинатально! смертностi i обумовлюе цiлу низку медичних проблем: передчасш пологи, захворювання у матерi та дитини в майбутньому та iншi [1]. Доведено, що ваптш пiсля ДРТ входять до групи високого ризику виникнення прееклампси [2, 3, 4].
Етюлопя прееклампси недостатньо з'ясована. Визначення прееклампси як хвороби адаптаци вiдповiдае загальним уявленням i дозволяе пояснити певнi аспекти захворювання [5]. Однак едино! теори, що дае щлюну картину патогенезу i задовольняе запитам практики, i дос немае [6, 7]. Бiльше 30 гшотез намагалися пояснити причини i механiзми розвитку гестозу, але вс вони висвiтлюють окремi ланки складного процесу.
Багато дослщниюв вважае, що прееклампшя це результат патологiчних iмунних та гормональних реакцiй, якi прогресують протягом гестацi!, вiдбуваеться неповне ремоделювання судин матки, розвиваеться ендотелiальна дисфункщя [8]. При цьому пусковi мехашзми лишаються не до кiнця визначеними, продовжуються пошуки нових бiомаркерiв прееклампси [9, 10].
Нашими попереднiми дослщженнями показано, що прееклампсiя при ваптносп пiсля ДРТ виникае на тлi проатерогенних порушень лiпiдного обмiну, дефщиту вiтамiну D, надмiрно! запально! реакцп, протромботичних змiн систему гемостазу [11]. Таю змши гомеостазу вагiтних шсля ДРТ з прееклампсiею е проявом зриву системно! адаптаци оргашзму, що шдтверджують виявленi нами порушення стану нейро-вегетативно! регуляцi! [12].
Оскiльки патогенез прееклампси залишаеться не до кшця визначеним, а iснуючi методи !! лiкування не ефективнi, не втрачае актуальносн пошук високоефективних методiв профшактики цього тяжкого i небезпечного ускладнення вагiтностi.
Мета дослiдження: оцiнити ефективнють запропонованого комплексу профiлактичних заходiв для ваптних пiсля ДРТ з високим ризиком прееклампси.
Матерiал та методи дослщження. На сьогоднiшнiй день единим загальновизнаним методом профшактики прееклампси при високому !! ризику е прийом асшрину з раншх термiнiв до 36 тижшв вагiтностi. Дискутуються термши, дози (75, 100 або 150 мг на добу) та контингенти жшок для призначення терапi!.
Оскшьки жiнки пiсля ДРТ загальновизнано вщносяться до груп пiдвищеного ризику прееклампси, тому ще до кiлькiсно! оцшки ступеня ризику ми рекомендуемо призначати ранню (з 11 - 14 тижшв гестацп) профiлактику з застосуванням аспiрину - 100 мг один раз на добу перед сном. При визначеному високому ризику прееклампси рекомендуеться застосування профшактичного комплексу, патогенетично спрямованого на корекцiю виявлених порушень.
Це призначення базово! терапi! - асшрин 100 мг на добу. При помiрному ризику -продовження базово! терапi!, при високому ризику: корекщя базово! дози аспiрину до 150 мг на добу, психопрофшактика (обгрунтовано високою частотою i виражешстю вегето-судиннiй дистонi!), препарати вiтамiну D (виявлено дефiцит вiтамiну D), препарапв полiненасичених жирних кислот (ПНЖК) ю3 (метаболiчнi порушення, пiдвищення триглiциридiв). Надаються рекомендацi! по збалансованому харчуванню (обмеження вуглеводiв та тваринних жирiв, вживання морепродукпв, дробне харчування), корекцi! способу життя (вiдмова вiд шкiдливих звичок, достатнш сон, прогулянки на свiжому повiтрi, збалансоване фiзичне навантаження).
Для посилення антистресорного захисту i покращення психологiчного стану вагiтних як метод психолопчно! адаптацi! використовували музикотерапiю та рекомендований нiмецьким психотерапевтом професором Льойнером метод символдрами (кататимно^магшативна психотерапiя). Рекомендовано 5-8 сеаншв.
Для перевiрки ефективносн запропонованого комплексу профiлактичних заходiв вобрано 60 вагiтних жiнок пiсля ДРТ, як методом рандомiзацi! роздiленi на 2 групи: 30 жшок, як отримали рекомендований комплекс (основна група) i 30 жшок (група порiвняння), профiлактику прееклампсi! у яких здшснювали вiдповiдно до наказу МОЗ № 417 «Методичш рекомендацi! щодо надання амбулаторно! акушерсько-гiнекологiчно! допомоги», аспiрин 75 мг з 16 тижшв ваптносп до народження дитини призначаеться ваптним при наявносп факторiв ризику, до яких не входить ваптшсть шсля ДРТ. Групи були порiвнюваними мiж собою. 50 жiнок з нешдукованою вагiтнiстю склали контрольну групу. Жшки обох груп отримували базовий догляд зпдно рекомендацiй протоколiв МОЗ Укра!ни.
Ощнювали наявнють синдрому вегетативно! дисфункцп (по A.M. Вейну, 1998); piBeHb тривожностi за допомогою теста Ч.Д. Спiлберга у модифшаци Ю.Л. Ханiна (1976); яюсть життя за опитувальником SF-36.
Дослщження вмiсту загального холестерину (ЗХС), холестерину лшопроте!дав високо! щiльностi (ХС ЛПВЩ) та триглiцеридiв (ТГ) проводили ензиматичним колориметричним методом. Холестерин лшопроте!дав низько! щiльностi (ХС ЛПНЩ), дуже низько! щiльностi (ХС ЛПДНЩ) та вдекс атерогенностi (IA) вираховували за формулами. Рiвень в периферичнiй кровi основних прозапальних (iнтерлейкiни 1Л-1, 1Л-2, 1Л-6, 1Л-8, фактор некрозу пухлин -ФНП) та протизапальних (1Л-10) цитоюшв, для оцiнки дефiциту вiтамiну D визначали рiвень в кровi 25-пдроксивггамшу D, 25-(OH)D iмуноферментним методом.
Проводили дослщження вмюту в кровi фiбриногену (Ф), активованого часткового тромбiнового часу (АЧТЧ), розчинних фiбринмономерних комплексiв (РФМК) та D-димеру на коагулометрi полуавтоматичному Helena C-2 реагентами виробника «Helena». Дослщження активност фактору Вiллебранда (ФВ) та iндуковано! аденезиндифосфорною кислотою (АДФ) агрегацшно! функцi! тромбоцитiв проводили на агрегометрi Chronolog 490-4D (США).
Для аналiзу отриманих даних застосовувались методи параметрично! та непараметрично! статистики, прийнят в медицинi.
Результати дослiдження. Застосування комплексно! патогенетично обгрунтовано! профiлактики прееклампси дозволило покращити показники лiпiдного обмшу, якi у вагiтних пiсля ДРТ були порушеш до застосування терапи (табл. 1). В динамiцi лшування у жiнок основно! групи встановлено достовiрне зростання ХС-ЛПВЩ, зниження ХС-ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ та IA, практично всi показники досягли рiвня контрольно! групи, тодi як у груш порiвняння не спостерiгалось позитивно! динамши дослiджуваних показникiв.
Таблиця 1. Показники лшщограми жшок в динамщ лшування
Показник Група жшок Контрольна група, n = 50
Основна група, n = 30 Група порiвняння, n = 30
До лшування В динамiцi лiкування До лшування В динамiцi лiкування
ЗХС, ммоль/л 4,2±0,40 3,7±0,38 4,4±0,41 4,5±0,43 3,4±0,31
ХС-ЛПВЩ, ммоль /л 0,98±0,101 1,16±0,082 0,96±0,071 0,91±0,071 1,36±0,08
ТГ, ммоль/л 2,14±0,221 1,45±0,1923 2,11±0,301 2,16±0,231 1,19±0,13
ХС-ЛПНЩ, ммоль / л 3,46±0,331 2,61±0,2723 3,41±0,241 3,35±0,311 2,17±0,18
ХС ЛПДНЩ, ммоль /л 0,98±0,121 0,58±0,1423 1,01±0,131 0,94±0,22 0,46±0,11
1А 2,86±0,141 1,82±0,23123 2,88±0,161 2,81±0,181 1,13±0,18
Примiтки: 1 - рiзниця достовiрна щодо показника жшок контрольно! групи (p<0,05);
2 - рiзниця достовiрна щодо показника до лшування (p<0,05);
3 - рiзниця достовiрна щодо показника жiнок групи порiвняння (p<0,05)
Використання препаратiв втамшу D у комплексi з ю3 ПНЖК дозволило усунити дефiцит даного вгамшу у пацieнток основно! групи (зростання концентраци з 27,3±2,1 до лшування до 35,6±2,4 нг/мл в динамщ лiкування, p<0,05). У жшок групи порiвняння середнiй рiвень вгамшу D суттево не змiнився.
За рахунок iмуномоделюючо! та протизапально! ди рекомендованого лшувально-профiлактичного комплексу вiдмiченi також позитивнi змiни цитокiнового профшю, спостерiгаеться достовiрне зниження прозапальних цитокш 1Л-1 (з 8,2±0,36 до 7,1±0,41 пг/мл) i ФНП (з 9,1±0,46 до 7,5±0,41 пг/мл) та тдвищення протизапального цитокiну 1Л-10 (з 3,0±0,64 до 4,6±0,54 пг/мл). У вагггних групи порiвняння зберiгався дисбаланс цитоюшв у прозапальний бiк.
Застосування комплексу терапи дозволило знизити протромботичний потенщал системи гемостазу. На rai достовiрного зростання кiлькостi тромбоцитiв, достовiрно знизився вдекс !х AДФ-iндуковано! агрегацi!, концентращя фiфiбрiногену, скоротився АЧТЧ та
знизилось значення РФМК-тесту. Слщ вщм^ити суттеве зниження вмiсту в кровi D-димеру (з 295,4±20,2 до 210,7±24,1 нг/мл, р<0,05), який вважають маркером тромбоутворення i фiбринолiзу, та маркеру пошкодження ендотелда - фактору фон Вiллебранта (з 1,34±0,22 до 0,58±0,33 МО/мл, р<0,05). У пацiенток, якi не отримали рекомендованого патогенетично спрямованого лiкувально-профiлактичного комплексу, позитивних змiн стану системи гемостазу не спостерпалось.
Покращення загального стану жшок основно! групи та застосування психотерапи позитивно позначились на !хньому нейро-вегетативному та психо-емоцiйному статусi, якост життя (табл. 2). Проведене тестування за опитувальником О.М. Вейна встановило достовiрне зниження медiани кiлькостi балiв у жшок, якi отримували рекомендований комплекс, з 42 (штерквартильний розмах 29-57) до 20 (9-27) батв (р < 0,05), у жшок групи порiвняння не вiдмiчено достовiрного зниження показника.
Таблиця 2. Характеристика нейро-вегетативного, психолопчного стану та якост життя обстежених жiнок в динамвд лiкування, бали, медiана [iнтерквартильний розмах]_
Показник Група жшок Контрольна група, п = 50
Основна група, n = 30 Група порiвняння, n = 30
До лшування В динамiцi лiкування До лiкування В динамiцi лiкування
Кшьюсть балiв за опитувальником О.М. Вейна 421 [29-57] 20 2 [9-27] 391 [28-45] 34 [28-46] 21 [14-26]
Рiвень особистiсно! тривожностi 56 [51-65] 38 2 [29-42] 57 [53-65] 54 [48-62] 44 [36-54]
Рiвень ситуативно! тривожносп 621 [50-73] 3723 [29-45] 631 [55-75] 601 [58-73] 46 [36-54]
Фiзичний компонент здоров'я 671 [60-82] 8523 [76-95] 691 [60-81] 641 [57-75] 87 [77-95]
Психологiчний компонент здоров'я 681 [51-78] 8223 [67-91] 651 [50-76] 621 [54-71] 85 [74-94]
Примаки: 1 - рiзниця достовiрна щодо показника жiнок контрольно! групи (p<0,05);
2 - рiзниця достовiрна щодо показника до лшування (p<0,05);
3 - рiзниця достовiрна щодо показника жiнок групи порiвняння (p<0,05)
Проведена в динамiцi терапи оцiнка тривожностi за допомогою методикою Спшбергера-Ханша продемонструвала суттеве зменшення як рiвня особистюно!, так i бшьш виражене - ситуативно! тривожностi у пащенток основно! групи. Повторне проведення опитування для ощнки якостi життя (опитувальник SF-36) показало суттеве зростання бально! оцiнки пацiенток основно! групи за обома штегральними шкалами ^зичний i психологiчний компоненти здоров'я). Опитування пащенток групи не продемонструвало позитивних змш !хнього нейро-вегетативного та психо-емоцшного статусу, пiдвищення якостi життя
Подальше спостереження за обстеженими жшками в динамщ вагiтностi показало, що ознаки прееклампсп спостерiгались лише у 5 (15,0 %) жшок основно! групи, у 1 (3,3 %) жшки вiдмiчена рання прееклампшя (26 тижшв вагiтностi), у 4-х (11,7 %) - тзня прееклампсiя, дiагноз «тяжка прееклампшя» не виставлявся. У груш порiвняння прееклампсiя виникла у 8 (26,7 %) пащенток, причому у 5 випадках - ознаки прееклампсп зафшсовано до 34 тижнiв (рання прееклампшя), з них у 2 жшок розвинулась тяжка прееклампсiя. Тобто зафшсовано зниження частоти прееклампсi! при застосуванш рекомендованого комплексу на 43,8 %, причому переважно за рахунок ранньо! прееклампсп (3,3 % у основнш груш проти 15,0 % у груш порiвняння, р<0,05), частота яко! знизилась на 78 %, що вщповщае сучасним уявленням про те, що профшактика ефективна лише для ранньо! прееклампсп.
Завдяки створенню бшьш сприятливих умов для розвитку гестаци, покращанню загального стану оргашзму жшки вагiтнiсть при застосуваннi рекомендованого лшувально-профiлактичного комплексу проходила з меншою частотою ускладнень та порушень стану
плода (табл. 3). Достовiрно знижена частота плацентарно! недостатносп (30,0 проти 56,7 % у груш порiвняння, p<0,05), у 2 рази нижча частота дистресу плода та затримки його росту.
Таблиця 3. Характеристика nepe6iry ваптносп обстежених жiнок залежно вiд застосування лiкyвально-профiлактичних заходiв, абс.ч. (%)_
Група жiнок пiсля ДРТ Контрольна група, n = 50
Основна група, n = 30 Група порiвняння, n = 30
абс.ч. % абс.ч. % абс.ч. %
Гестацшний дiабет 1 3,3 3 10,0 - -
Загроза передчасних полопв 7 23,3* 10 33,3* 2 4,0
Плацентарна недостатшсть 9 30,0*# 17 56,7* 4 8,0
Дистрес плода 7 23,3* 12 40,0* 3 6,0
Затримка росту плода 3 10,0 7 23,3* 2 4,0
Анемiя ваптних 5 16,7 8 26,7 6 12,0
Примаки: * - рiзниця достовiрна щодо показника жшок контрольно! групи (p<0,05);
# - рiзниця достовiрна щодо показника вагiтних групи порiвняння (р<0,05).
Позитивна направленiсть змiн у жшок основно! групи зберiглась i в пологах. На 30 % знизилась частота розродження шляхом кесаревого розтину, у 2 рази - передчасних полопв, у 3 рази - дистресу плода (13,3 проти 33,3 % у жшок групи порiвняння, p<0,05).
У 1 (3,3 %) жшки основно! групи та у 5 (16,6 %) пащенток групи порiвняння (р<0,05), що перенесли прееклампсда, пiсля розродження зберiгався тдвищений артерiальний тиск (бiльше 140/95 мм рт.ст.) та/або протеiнурiя, вiдсутнiсть позитивно! динамши неврологiчного статусу, що обумовило бшьш тривале перебування жiнок групи порiвняння в стацiонарi (6,3±2,1 проти 4,2±1,7 у основнiй групi), що свiдчить не тiльки про медичну, а й про економiчну ефективнють рекомендованого лiкування.
У 6 (24,0 %) пащенток групи порiвняння та 1 (3,3 %) основно! групи (р<0,05) вiдмiчались деякi ознаки депресивного стану.
Вс ж1нки обстежених груп народили живих дiтей, проте найвища частота порушень стану новонораджених спостерпалась в групi порiвняння. Майже половина дтой народилось в станi асфшси (46,7 % проти 20,0 та 18,0 % в основнш груш та в контролi вiдповiдно, р<0,05), причому у 2 (6,6 %) з них дiагностована тяжка асфшсш, чого не вiдмiчено у шших групах. На третину знизилась частота недоношеносп та гiпотрофiчностi. Достовiрно нижчою виявилась i частота порушень перюду неонатально! адаптацi! (30,0 проти 53,3 % у жшок групи порiвняння, p<0,05).
Висновки. У вагiтних шсля ДРТ рекомендуеться застосування профiлактичного комплексу, патогенетично спрямованого на корекщю виявлених порушень i зниженнг частоти прееклампси. Це призначення базово! терапi! - астрин 100 мг на добу. При помiрному ризику - продовження базово! терапи, при високому ризику: корекщя базово! дози аспiрину до 150 мг на добу, психопрофшактика, препарати вгамшу D, препаратiв полшенасичених жирних кислот (ПНЖК) ю3. Надаються рекомендацi! по збалансованому харчуванню та корекщ! способу життя, проводиться психопрофшактика (музикотерашя та кататимо-iмагiтивна терапiя методом символдрами).
Проведена перевiрка ефективностi запропонованого комплексу л^вально-профiлактичних заходiв показала, що його застосування покращуе показники лiпiдного обмiну (достовiрне зниження рiвня триглiцеридiв та ХС ЛПДНЩ), усувае дефщит вiтамiну D, збалансовуе цитокшовий профiль (зниження прозапально! спрямованостi), знижуе протромбо-тичний потенцiал системи гемостазу (зниження D-димеру та маркеру пошкодження ендотелiю -фактору фон Вшлебранта). Покращення загального стану та застосування психотерапп дозволяе знизити прояви вегето-судинно! дистонi!, тривожнiсть та покращити яюсть життя.
Таю змши забезпечують бшьш сприятливий фон для розвитку гестаци. Знижуеться частота прееклампси на 43,8 % (з 26,7 до 15,0 %), причому переважно за рахунок ранньо! прееклампси, частота яко! знизилась на 78 %, випадки тяжко! прееклампси не вiдмiченi. Знижуеться частота плацентарно! недостатностi, дистресу плода та затримки його росту.
У 2 рази знижуеться частота народження дггей в сташ асфшси (до 20,0 проти 46,7 %), тяжко! асфшсп не вiдмiчено. Достовiрно нижча i частота порушень перюду неонатально! адаптацi! (30,0 проти 53,3 %).
Доведена висока медико-сощальна та економiчна ефективнiсть запропонованого лiкувально-профiлактичного комплексу для попередження прееклмапси у ваптних пiсля ДРТ дозволяе рекомендувати його для впровадження в медичну практику.
Автори заявляють про вщсутшсть конфлiкту iHTepeciB.
Гранти. Наукове дослщження виконано в рамках НДР «Зниження частоти великих акушерських синдром1в при вагтност1 високого ризику з позицт единого генезу шляхом впровадження патогенетично спрямованого комплексу профилактики та л1кування», (№ держреестрацИ' 0118U001138, фшансувалося МОЗ Укра!ни за кошти державного бюджету (за бюджетною програмою КПКВК 2301020 «Наукова i науково-техшчна дiяльнiсть у сферi охорони здоров'я»).
Л1ТЕРАТУРА
1. Bokslag, A., van Weissenbruch, M., Mol, BW., de Groot, CJ. Preeclampsia; short and long-term consequences for mother and neonate. Early Hum Dev., 2016, 102, p.47-50.
2. Cavoretto, P., Candiani, M., Giorgione, V., et al. Risk of spontaneous preterm birth in singleton pregnancies conceived after IVF/ICSI treatment: meta-analysis of cohort studies. Ultrasound Obstet Gynecol., 2018, 51(1), p.43-53.
3. Kaminskyi, VV., Zhdanovych, OI., Vorobey, LI., Kolomiichenko, TV., Rogava, IV. Perinatal losses in anamnesis as a factor of fetus adaptation damage. Reproductive Endocrinology (Ukraine). 2019, 47(3), p.48-52.
4. Kawwass JF, Badell ML. Maternal and Fetal Risk Associated With Assisted Reproductive Technology. Obstet Gynecol. 2018;132(3):763-772
5. Filipek, A., Jurewicz, E. Preeclampsia - a disease of pregnant women. Postepy Biochem. 2018, 64(4), p.232-229.
6. Ahmed, A., Rezai, H., Broadway-Stringer, S. Evidence-Based Revised View of the Pathophysiology of Preeclampsia. Adv Exp Med Biol., 2017, 956, p.355-374.
7. Rana, S., Lemoine, E., Granger, JP., Karumanchi, SA. Preeclampsia: Pathophysiology, Challenges, and Perspectives. Circ Res. 2019, 124(7), p.1094-1112.
8. Boeldt, D., Bird, I. Vascular adaptation in pregnancy and endothelial dysfunction in preeclampsia, Journal of Endocrinology, 2017, 232(1), R27-R44.
9. Lassakova, S., Korabecna, M. New potential biomarkers for preeclampsia prediction. Ces. Gynek, 2018, 83 (6), p.458-463.
10. Taylor, BD., Robert, B., Ness, RB., et al. First and second trimester immune biomarkers in preeclamptic and normotensive women. Pregnancy Hypertens. 2016, 6(4), p.388- 393.
11. Колом1йченко Т.В., Рогава 1.В. Особливосп гомеостазу ваптних тсля ДРТ асоцшоваш з прееклампаею. Жшоче здоров'я: iмплементацiя сучасних протоколiв в клшчну практику. Тернотль: Шдручники i посiбники, 2020:40-41 [Kolomiichenko, ТV., Rogava. IV. Features of homeostasis of pregnant women after ART are associated with preeclampsia. Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky, 2020:40-41].
12. Zhdanovych, О.1., Vorobey, L.I., Anoshina, T.N., Kolomiichenko, TV. Perinatal consequences of adaptation disorder with burdened obstetric history. World of Medicine and Biology. 2020, 1(71), p.044-049.
