CC BY
1ОПТИМ1ЗАЦ1Я ТАКТИКИ ВЕДЕННЯ ВАГ1ТНОСТ1 П1СЛЯ ГРИПУ, ПЕРЕНЕСЕНОГО НА РАНН1Х ТЕРМ1НАХ ВАГ1ТНОСТ1
Камтський В'ячеслав Володимирович, д.мед.н., професор, член-кор. НАМН Украгни, зав!дувач кафедри акушерства, г^некологИ та репродуктологИНац1ональног медичног академИ тслядипломног осв!ти ím. П.Л. Шупика, м. Кигв, ORCIDID: http://orcid.org/0000-0002-5369-5817
Коломшченко Тетяна Василiвна, к.т.н., головний науковий ствробтник кафедри акушерства, г^некологИ тарепродуктологИНац1ональног медичног академп тслядипломног освти гм. П.Л. Шупика, м. Кигв, ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-1131-3611 Жданович Олексш 1горевич, д.м.н., професор кафедри неонатологИНац1ональног медичног академИ тслядипломног осв1ти ím. П.Л. Шупика, м. Кигв, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6031-8852
Деркач АндрШ Дмитрович, астрант кафедри акушерства, гтекологп тарепродуктологИ Нащональног медичног академп тслядипломног освти ím. П.Л. Шупика, м. Кигв, ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-8245-051X
Сербенюк Анастаыя Валеривна, к.м.н., асистент кафедри акушерства, гтекологп та репродуктологИ Нацюнальног медичног академп тслядипломног освти ím. П.Л. Шупика, м. Кигв. ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-7212-2678
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30122020/7280 ARTICLE INFO ABSTRACT
Received: 17 October 2020 The obtained results created a theoretical basis for optimizing the tactics of
Accepted: 29 November 2020 pregnancy management in such patients by applying a pathogenetically
Published: 30 December 2020 sound set of treatment and prevention measures. The proposed complex
- includes assessment of risk factors, additional examinations, monitoring of
KEYWORDS the condition of the pregnant woman and fetus, treatment measures to
prevent placental insufficiency and reduce the negative effects of pregnancy, inlluenza, placental hyperimmune response (aspirin, dipyridamole, progestogens, intravenous
tyííforcton, immune system, immunoglobulin, vitamin D).
hemostasis system, vitamin D, To test the effectiveness of the proposed set of treatment and prevention
prevention. measures, 80 pregnant women were selected after influenza, transmitted in
early pregnancy, with a high risk of placental dysfunction. Patients were randomly divided into 2 groups: 40 women whose pregnancies were performed according to optimized tactics (main group) and 40 women (comparison group) whose pregnancies were managed according to the clinical protocols of the Ministry of Health.
Testing the effectiveness of the proposed set of measures showed its positive effect on hormonal function of the placenta (normalization of progesterone and estradiol levels), immune status (reduction of NK-cytotoxicity, balance of cytokine profile), elimination of vitamin D deficiency and reduction of procoagulation potential of the hemostasis system.
Creating favorable conditions for the development of gestation has reduced the incidence of placental insufficiency by almost 2 times to 35.0% vs. 62.5%. Against the background of the recommended tactics of pregnancy after influenza, the frequency of complications of pregnancy, disorders of the fetus and newborn has decreased significantly.
Citation: Kaminskyi V. V., Zhdanovich O. I., Kolomiychenko T. V., Derkach A. D., Serbenuyk A. V. (2020) Optimization of Pregnancy Tactics After Influenza Transferred in Early Pregnancy. World Science. 9(61). doi: 10.3143 5/rsglobal_ws/30122020/7280
Copyright: © 2020 Kaminskyi V. V., Zhdanovich O. I., Kolomiychenko T. V., Derkach A. D., Serbenuyk A. V. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Доведено, що грип у ваптно! супроводжусться шдвищеним ризиком викидня, передчасних полопв, мертвонароджень, смертностi новонароджених та низькою вагою при народженнi [1, 2]. Повщомлення про грипоподiбну хворобу при ваптносп корелюють i3 п'ятикратним збшьшенням перинатально! захворюваностi та смертностi [3, 4]. Таю наслщки пояснюються тяжкими рестраторними порушеннями у матерi при гриш у III триместрi ваптносп i розвитком ФПН внаслiдок порушень гормонально! регуляцi! та iмунiтету при захворюванш у I-II триместрi.
Кшцевою точкою негативного впливу несприятливих процешв в органiзмi матерi при захворюванш на грип е формування фетоплацентарно! недостатностi, основа яко! порушення матково-плацентарного кровотоку [5]. Наразi ФПН, а саме недостатшсть iнвазi! цитотрофобласта в сшральш артерi!, вважають, основною об'еднуючою патогенетичною ланкою так званих «великих акушерських синдромiв», якi обумовлюють висою показники материнсько! i перинатально! смертности
Негативнi наслiдки для плода шд час вагiтностi, найбiльш iмовiрно, пов'язаш з непрямим впливом експресi! запалення цитокiнiв у матерi та дисрегулящею гормонiв, що забезпечують нормальний процес гестацн, i, як наслiдок, розвиваються циркуляторш розлади, гiпоксичнi стани плода i новонародженого [6].
Переважна бшьшють дослiдникiв проблеми «грип i ваптшсть» зосереджуються саме на веденш вагiтностi при тяжкому перебiгу грипу або викликаних грипом пневмонiях, що загрожують материнською смертшстю i стосуються грипу, перенесеного у III триместрi ваптносп. Особливостi ж вагiтностi та стану плода тсля грипу, перенесеного на раншх термiнах вагiтностi лишаються поза увагою, не розроблено також рекомендацш по веденню вагiтностi ще! категорi! жшок.
Мета дослiдження. Оптишзащя тактики ведення вагiтностi пiсля грипу, перенесеного на раншх термшах ваптносп шляхом розробки та впровадження патогенетично обгрунтованого профiлактичного комплексу у дано! категорп вагiтних.
Матерiали i методи дослщження. Проведеними нами клiнiко-анамнестичними дослщженнями встановлено, що перенесений у раншх термшах ваптносп грип з тяжким перебтем та високою частотою ускладнень при наявностi додаткових факторiв ризику (старший вiк, ожирiння, серцево-судинна патолопя, ускладнений iнфекцiйний та акушерсько-гiнекологiчний анамнез) асощюегься з високою частотою фето-плацентарно! дисфункцi! (56,7 %) та шших акушерських i перинатальних ускладнень (загроза переривання вагiтностi, дистрес плода, затримка його росту, прееклампсiя, оперативне розродження, передчаснi пологи, патологiчна крововтрата в пологах, дистрес плода в пологах, порушення стану дитини при народжеш та дизадатапцшш синдроми), що потребуе розробки тактики ведення тако! категорп ваптних [7].
Комплекснi дослщження гомеостазу пащенток I триместрi ваптносп тсля перенесеного нещодавно грипу виявили його порушення, якi асоцiюються з подальшою плацентарною дисфункцiею: надмiрна NK-цитотоксичшсть, прозапальнi змiни цитокiнового профiлю, прокоагулянтний стан системи гемостазу [8].
Виявлеш фактори раннього ризику плацентарно! дисфункцн та уточненi патогенетичнi мехашзми !! розвитку дали теоретичнi шдстави для розробки тактики ведення ваптносп та патогенетично обгрунтованого профшактичного комплексу у дано! категорп ваптних, що дозволить знизити частоту плацентарно! недостатносп та шших акушерських i перинатальних ускладнень.
Профшактика розвитку плацентарно! недостатносп тсля перенесеного грипу полягае, перш за все, у щеплент вщ грипу на преконцепцшному етат та в будь-якому термiнi вагiтностi до або в перюд епiдемi!. Виявлення факторiв ризику, прегравiдарна пiдготовка, корекщя материнських факторiв, робота iз шмейною парою щодо вiдповiдального батькiвства, народження здорово! дитини та збереження здоров'я матера Дотримання режиму дня та ращональне харчування. Вiдмова вiд шкщливих звичок (тютюнопалiння, вживання алкоголю тощо).
В разi захворювання на грип у раншх термшах ваптносп до облшу у жшочш консультацi!, оцшити ризик виникнення плацентарно! дисфункцi! (тяжюсть перенесеного грипу, вiк ж1нки, наявшсть ожирiння, супутньо! серцево-судинно! патологi!), при шдвищеному ризику бажано проведення додаткових лабораторних обстежень (оцiнка гормонально! функцп плаценти, NK-цитотоксичностi, рiвня iнтерлейкiнiв, вгамшу D, показникiв системи гемостазу) та доплерометрп для оцiнки стану матково-плацентарно-плодового кровотоку (Ш маткових артерiй, стральних артерiй, термiнальних гiлок артерi! пуповини).
При визначенш високого ризику - ретельне спостереження за ваптною та призначення застосування рекомендованого комплексу профiлактичних заходiв залежно вщ виявлених порушень:
1 - асшрин як базова профiлактика ФПН з 12-14 тижшв вагiтностi за вщсутносп ознак кровотечi при загрозi переривання до 32 тижнiв 75 мг один раз на добу перед сном;
2 - дишридамол 75 мг на добу 4 тижш (при виявленш плацентарно! дисфункцп повторний курс у 28-32 тижш ваптносп);
3 - при порушенш гормонально! функци плаценти - прогестагени, рекомендовано дщрогестерон по 10 мг 2 рази на добу до 20 тижшв ваптносп з наступним поступовим зниженням дози;
4 - при екстремально високих рiвнях NK-цитотоксичностi, загрозi звичного невиношування - внутршньовенний iмуноглобулiн 25 мг двiчi через двi доби в умовах стацюнару;
5 - вiтамiн D 400 МО протягом 1 мюяця (при вираженому дефщип доза та тривалють прийому можуть бути шдвищеш);
6 - при наявностi дисбюзу - патогенетичне лiкування в залежносп вiд збудникiв а пiсля цього обов'язкове призначення курсу пробютиюв.
Для перевiрки ефективностi запропонованого комплексу лшувально-профшактичних заходiв вiдiбрано 80 вагiтних жшок тсля грипу, перенесеного у раншх термшах ваптносп, з високим ризиком ФПН. Методом рандомiзацiï пащенток роздшили на 2 групи: 40 жшок, ваптшсть у яких проводили за оптишзованою тактикою (основна група) i 40 жшок (група порiвняння), ведення ваптносп у яких здшснювали вщповщно ктшчних протоколiв МОЗ. Групи були порiвнюваними за вiком, паритетом ваптностей, акушерсько-гiнекологiчним та соматичним анамнезом, тяжюстю перенесеного захворювання.
Цитотоксичнiсть природних кiлерiв оцiнювали за допомогою проточноï цитометри, використовували проточний цитометр FACSCan (Becton Dickinson). Клiтини мiшенi лiнiï К562 м^или флуоресцентною мiткою CFDA (карбокси-2,7-дихлорофлуоресцеш дiацетат) Мо1 Probes (США). Ефектори (мононуклеарш клiтини периферичноï кровi) видшяли на градiентi щiльностi Histopaque1077 ("Sigma", США). Клгтини мiшенi iнкубували з ефекторами у сшввщношеннях 1/5 5 1/10 1/20 4 години в RPMI-1640 с 10 % бичачою сироваткою в iнкубаторi при 37 °С з 5 % СО2 ("Revco", Швейцарiя). Пiсля цього мертвi (пермеабiлiзованi) клiтини мiтили пропiдiем йодистим PI ("Sigma", США), в результат шдраховували лiзис для кожного сшввщношення ефектор/мiшень. % цитотоксичностi = % мiчених Р1 (червона флуоресценцiя) / на кшьюсть мiшеней, мiчених CFDA (зелена флуоресценщя). Використовували два показники цитотоксичносп природних кiлерiв (NK) у сшввщношенш клiтина мiшень - клгтина ефектор 1:10 та 1:20. NK лiзис 1:10 >30 %; NK лiзис 1:20 >40 %.
З використанням тест систем ТОВ «Вектор - Бест Украша» методом iмуноферментного аналiзу вивчено рiвень цитокiнiв в периферичнш кровi: iнтерлейкiн-1 (IL-1), штерлейкш-2 (IL-2), iнтерлейкiн-6 (IL-6), iнтерлейкiн-8 (IL-8), iнтерлейкiн-10 (IL-10), фактор некрозу пухлин (ФНП).
Дослiдження 25-гiдроксивiтамiну D, 25-(OH)D проводилось iмуноферментним методом. Аналiзатор и тест-система EUROIMMUN (Гермашя).
Загальний аналiз кровi проводився на автоматичному гематолопчному апаратi Mindray ВС-3200 фотометричним i кондуктометричним методами, реагентами «Mindray». Проводили лабораторне дослщження фiбриногену (Ф), активованого часткового тромбшового часу (АЧТЧ), розчинних фiбринмономерних комплексiв (РФМК) та D-димеру на коагулометрi полуавтоматичному Helena С-2 реагентами виробника «Helena». Дослiдження активносп фактору Вiллебранда (ФВ) та iндукованоï аденезиндифосфорною кислотою (АДФ) агрегацiйноï функци тромбоципв проводили на агрегометрi Chronolog 490-4D (США).
Для визначення вмюту стеро1'дних гормонiв (естрадiолу та прогестерону) в сироватщ периферично!' кровi використовували рад^мунолопчш методи. Визначення гормонiв сироватки кровi здiйснювалося за допомогою стандартних наборiв для iмунорадiометричного визначення IMMUNOTECH (Чеська республiка) i "Института биоорганической химии НАН Беларуси".
Методи описово].' статистики кiлькiсних змiнних мiри центрально].' тенденци - медiану (Med), штерквартильний розмах [LQ; UQ]. Категорiальнi змшш представленi як абсолютне число випадюв у групi та частота у вщсотках - n (%). Тестування вiдмiнностей мiж незалежними вибiрками в разi кiлькiсних змiнних здiйснювали за допомогою рангового
критерда Манна-У^ш, а в разi категорiальних змшних - за допомогою точного критерда Фiшера. При проведеннi статистичного ан^зу розраховували рiвень значущостi (р), критичним вважали рiвень 0,05.
Результати дослщжень. Проведений динамiчний монiторинг пiсля 1 мюяця показав покращення гормонально! функци плаценти на тлi застосування рекомендованого лiкувально профiлактичного комплексу. Так, знижений до лiкування рiвень прогестерону нормалiзувався i склав 136,13±2,79 проти 141,49±3,27 нмоль/л у жшок контрольно! групи (р > 0.05) i далi в динамiцi вагiтностi залишався на рiвm контрольно! групи, тодi як у грут порiвняння показник протягом вагiтностi був достовiрно зниженим. Позитивний вплив запропонованих лiкувально-терапевтичних заходiв на гормональну функцiю плаценти продемонстрував i рiвень iншого гормону - естрадюлу.
Застосування вiдповiдно! терапi! з iмуномодулюючими властивостями дозволило знизити небезпечно шдвищений рiвень NK-цитотоксичностi у жiнок основно! групи (табл. 1). Так, через мюяць пiсля початку лiкування NK лiзис 1:10 знизився з 24 [15; 30] до 17 [13; 21] (р<0,05), що було достовiрно нижче вiдносно групи порiвняння 21 [16; 30] (р<0,05) i не вiдрiзнялось вiд значень контрольно! групи. Така ж динамша спостерiгалась i для iншого показника - NK лiзису 1:20. У жiнок групи порiвняння не вiдмiчено суттево зниження вiдповiдних показникiв, якi залишились достовiрно вищими вiдносно показникiв жiнок контрольно! групи, що створюе несприятливi умови для розвитку ваптност i сприяе виникненню плацентарно! недостатностi.
Таблиця 1. Показники NK-цитотоксичностi жiнок пiсля перенесеного грипу в динамiцi
ваптносл залежно вщ тактики !! ведення, Med [LQ; UQ]
Показник NK-цитоток-сичносп,% Г зупа обстежених
Основна група, n = 40 Група порiвняння, n = 40 Контрольна група, n = 50
12-14 тижшв 18-20 тижшв 12-14 тижшв 18-20 тижшв
NK лiзис 1:10 24 * [15; 30] 17#А [13; 21] 22 * [16; 28] 21* [16; 30] 16 [14; 22]
NK лiзис 1:20 31* [26; 38] 23 #А [20; 29] 33* [26; 39] 30* [24; 37] 24 [21; 30]
Примiтки: * - рiзниця достовiрна щодо показника жшок контрольно! групи (p<0,05). # - рiзниця достовiрна щодо показника жшок групи порiвняння у вiдповiдному термш (p<0,05); А - рiзниця достовiрна щодо показника цie! ж групи у термш вагiтностi 12-14 тижшв (p<0,05).
На тлi рекомендованого ведення ваптносп вдалося збалансувати цитокiновий профшь вагiтних основно! групи (табл. 2), суттево знизилась концентращя в кровi переважно! бiльшостi прозапальних цитокiнiв (1Л-1, 1Л-2, 1Л-6, ФНП) що при деякому шдвищенш протизапального цитокiну 1Л-10 суттево покращило спiввiдношення 1Л-1/1Л-1, яке знизилось з 1,36 [1,12; 2,51] до 0,82 [0,42; 1,16] (р<0,05) i не в^^знялось вiд сшввщношення у вагiтних контрольно! групи 0,93 [0,57; 1,12] (р>0,05). У жшок групи порiвняння не спостерiгалось суттевих змiн цитокiнового профiлю, який характеризувався прозапальним дисбалансом.
Застосування в терапи препаратiв вiтамiну Б дозволило суттево знизити частку жшок основно! групи з неоптимальними рiвнями цього впашну з 87,5 % до 37,5 % (р<0,05), причому у випадках дефiцитних станiв вдалось довести рiвень вiтамiну Б в кровi до оптимального або субоптимального. У груш порiвняння частка жшок з субоптимальним або дефщитним рiвнем вiтамiну Б залишилась на рiвнi вищому за 80 %, що майже в 2 рази перевищувало вщповщну частку жшок контрольно! групи - 44,0 % (р<0,05).
У жшок основно! групи на тлi рекомендовано! терапи вiдмiчено зниження протромботично! направленостi стану системи гемостазу (табл. 6.4). На тлi достовiрного зростання кiлькостi тромбоципв вiдмiчено зниження !х агрегацiйно! активносп з 63,6 [52,1; 77,3] до 51,2 [44,5; 61,1] % (р<0,05). На такий же напрямок змш вказуе зниження рiвня фiбриногену та РФМК-тесту при подовженш АЧТЧ та зниження D-димеру з 312,2 [296,4; 329,7] до 214,5 [198,2; 244,2] нг/мл (р<0,05).
Таблиця 2. Показники цитокшового профшю жiнок шсля перенесеного грипу в динамiцi ваптносп залежно вiд тактики !! ведення, Med [LQ; UQ]_
Показник, пг/мл Група обстежених
Основна група, n = 40 Група порiвняння, n = 40 Контрольна група, n = 50
12-14 тижшв 18-20 тижшв 12-14 тижшв 18-20 тижшв
1Л-1 8,0* [5,4; 9,31 5,6#А [4,0; 6,71 8,2* [5,5; 9,61 7,6* [5,0; 9,01 4,4 [3,7; 4,81
1Л-2 11,8 [6,3; 12,91 7,1#А [6,0; 8,91 11,7 [6,0; 12,61 10,4 [5,6; 11,81 7,4 [6,5; 8,21
1Л-6 9,5* [6,2; 12,31 6,5#А [4,3; 7,21 9,8* [6,3; 11,21 8 8* [5,9; 10 ,01 6,1 [4,8; 6,71
1Л-8 74,4 * [52,1; 90,31 68,2 * [52,1; 90,31 77,1 * [50,3; 87,51 70,3 * [50,0; 85,21 53,4 [42,1; 58,41
ФНП 9,7* [6,1; 12,81 7,5А [5,8; 9,31 9,9* [6,3; 13,41 9,0* [6,0; 11,21 6,2 [5,4; 7,11
1Л-10 6,9 [3,5; 8,41 7,4 [3,5; 8,41 6,7 [4,0; 9,31 6,5 [4,1; 9,51 5,3 [4,8; 7,21
1Л-1/ 1Л-10 1,36 * [1,12; 2,511 0,82 #А [0,42; 1,161 1,34 * [1,14; 2,271 1,25 * [0,96; 2,061 0,93 [0,57; 1,121
Примгтки: * - рiзниця достовiрна щодо показника жшок контрольно! групи (p<0,05). # - рiзниця достовiрна щодо показника жшок групи порiвняння у вщповщному термiнi (p<0,05); А - рiзниця достовiрна щодо показника ще! ж групи у термiнi ваптносп 12-14 тижнiв (p<0,05).
Зниження фактору Вшлебрандта з 1,54 [1,38; 1,74] до 0,92 [0,68; 1,08] МО/мл (р<0,05) свщчить про покращення функци ендотелiю, що в свою чергу створюе бiльш сприятливi умови для розвитку i функцiонування фето-плацентарного комплексу. Суттевих покращень стану системи гемостазу у ваптних групи порiвняння не вiдмiчалось.
Застосування рекомендовано! тактики ведення ваптних шсля грипу, перенесеного у ранш термши вагiтностi дозволило знизити частоту виникнення плацентарно! недостатностi майже у 2 рази, прояви яко! дiагностовано у 13 (35,0 %) жшок основно! групи проти 25 (62,5 %) пащенток групи порiвняння (р<0,05).
Створення бiльш сприятливих умов розвитку гестацшного процесу при застосуванш рекомендовано! терапi! вiдобразилось i у зниженш частоти ускладнень вагiтностi, яка не вiдрiзнялась за вiдповiдними показниками жшок контрольно! групи (табл. 3), тодi як у пащенток групи порiвняння спостерпався суттево пiдвищений рiвень показникiв.
Таблиця 3. Перебiг ваптносп жшок шсля перенесеного грипу в раншх термшах вагiтностi залежно вщ тактики !! ведення_
Група обстежених
Показник Основна група, n = 40 Група порiвняння, n = 40 Контрольна група, n = 50
абс.ч. % абс.ч. % абс.ч. %
Загроза передчасних полопв 4 10,0# 11 27,5* 3 6,0
Дистрес плода 7 17,5# 17 42,5* 4 8,0
ЗРП 4 10,0# 15 37,5* 2 4,0
Прееклампшя 3 7,5# 10 25,0* 2 4,0
- помiрна 3 7,5# 9 22,5* 2 4,0
- тяжка - - 2 5,0 - -
Маловоддя 1 2,5 3 7,5 1 2,0
Багатоводдя 2 5,0 5 12,5 2 4,0
Примаки: * - рiзниця достовiрна щодо показника жшок контрольно! групи (p<0,05);
# - рiзниця достовiрна щодо показника жшок групи порiвняння (p<0,05).
Так, загроза передчасних полопв вiдмiчена у 10,0 % та 6,0 % жшок основно! та контрольно! групи проти 27,5 % пацieнток групи порiвняння (р<0,05). Порушення стану плода в основнш групi у виглядi його дистресу або затримки розвитку вiдмiченi у 17,5 % проти 42,5 % у груш порiвняння (р<0,05) та 10,0 % проти 37,5 % (р<0,05) вщповщно. Достовiрно нижча також частота прееклампсп (7,5 % проти 25,0 % вщповщно, р<0,05), випадкiв тяжко! прееклампсi! не спостериалось.
Нижчою була й частота порушень в пологах. Передчаснi пологи вщбулись у 2 (5,0 %) жшок основно! групи проти 7 (17,5 %) жшок групи порiвняння (р<0,05). Бшьш нiж у 2 рази знизилась частота дистресу плода в пологах (15,0 % проти 37,5 % вщповщно (р<0,05).
Бшьш сприятливi умови для розвитку плода при ваптносп, ведення яко! здiйснювалось зпдно наших рекомендацiй, сприяли кращому стану плода i новонародженого. Так, 2/3 новонароджених народилось без асфiксi! (75,0 % проти 54,4 % у груш порiвняння, р<0,05).
Як видно з даних таблицi 4, суттево нижчою в основнiй групi була частка недоношених (5,0 % проти 17,5 % новонароджених групи порiвняння, р<0,05) та дiтей з гiпотрофiею (5,0 % проти 17,5 % вщповщно, р<0,05). Бiльш сприятливим був i перебiг перiоду ранньо! неонатально! адаптацi!: його порушення вiдмiтили лише у 17,5 % новонароджених основно! групи проти 42,5 % дггей групи порiвняння (р<0,05). Звертае на себе увагу найбшьш суттеве зниження у 3,3 разу частоти невролопчних порушень вiдносно групи порiвняння (7,5 % проти 25,0 %, р<0,05), що може бути пов'язано як зi зменшенням гiпоксисного вливу, так i зниженням негативно! дi! гiперiмунно! вiдповiдi (надмiрна NK-цитотоксичнiсть та залишковий вплив цитокiнового шторму) на формування ЦНС плода.
Таблиця 4. Стан новонароджених та ускладнення перiоду ранньо! неонатально! адаптацп у жiнок шсля перенесеного грипу в раннiх термшах вагiтностi залежно вiд тактики !! ведення
Група обстежених
Основна група, Група Контрольна
Показник n = 68 порiвняння, група,
n = 52 n = 50
абс.ч. % абс.ч. % абс.ч. %
Недоношешсть 2 5,0# 7 17,5* 1 2,0
Гiпотрофiя 2 5,0# 8 20,0* 3 6,0
Втрата маси тiла бшьше 10% 2 5,0# 7 17,5* 1 2,0
Порушення перiоду адаптацi!: 7 17,5# 17 42,5* 4 8,0
- СДР; 3 7,5 6 15,0* 1 2,0
- невролопчш порушення; 3 7,5# 10 25,0* 3 6,0
- гiпоглiкемiчний синдром; 1 2,5 3 7,5 1 2,0
- гастроiнтестiнальний синдром; 4 10,0 9 22,5* 3 6,0
- жовтяниця; 3 7,5# 8 20,0* 1 8,0
- геморагiчний синдром 2 5,0 4 10,0* 1 2,0
Примiтки: * - рiзниця достовiрна щодо показника дiтей контрольно! групи (p<0,05).
# - рiзниця достовiрна щодо показника дiтей групи порiвняння (р<0,05).
Висновки. Отриманi результати комплексних дослщжень гомеостазу пацiенток I тримес^ вагiтностi пiсля перенесеного нещодавно грипу створили теоретичне пiдrрунтя для оптимiзацi! тактики ведення вагiтностi у таких пащенток шляхом застосування патогенетично обгрунтованого комплексу лiкувально-профiлактичних заходiв.
Запропонований комплекс включае в себе оцшку факторiв ризику, проведення додаткових обстежень, схему спостереження за станом ваптно! та плода, заходи терапп для профшактики плацентарно! недостатностi i зниження негативного впливу гiперiмунно! вiдповiдi (асшрин, дипiридамол, прогестагени, внутрiшньовенний iмуноглобулiн, вгамш D).
Проведена перевiрка ефективностi запропонованого комплексу заходiв показала його позитивний вплив на гормональну функцiю плаценти (нормалiзацiя рiвня прогестерону та естрадюлу), стан iмунiтету (зниження NK-цитотоксичностi, збалансування цитокiнового профiлю), усунення дефiциту вггамшу D та зниження прокоагуляцiйного потенщалу системи гемостазу.
Створення сприятливих умов для розвитку гестацшного процесу дозволило знизити частоту виникнення плацентарно! недостатносп майже у 2 рази до 35,0 % проти 62,5 %. На rai рекомендовано! тактики ведення ваптносп шсля перенесеного грипу суттево знизилась частота ускладнень ваптносп i пологiв, порушень стану плода i новонародженого.
Доведена висока ефективнють дозволяе рекомендувати запропонований комплекс лшувально-профшактичних заходiв при вагiтностi пiсля грипу перенесеного у раншх термшах для широкого застосування в акушерський практищ.
Автори заявляють про вщсутшсть конфлжту iHTepeciB.
Гранти. Наукове дослiдження виконано в рамках НДР «Зниження частоти великих акушерських синдром1в при вагтност1 високого ризику з позицт единого генезу шляхом впровадження патогенетично спрямованого комплексу профилактики та л1кування», (№ держреестрацИ' 0118U001138, фшансувалося МОЗ Укра!ни за кошти державного бюджету (за бюджетною програмою КПКВК 2301020 «Наукова i науково-техшчна дiяльнiсть у сферi охорони здоров'я»).
Л1ТЕРАТУРА
1. Cantu J, Tita AT. Management of influenza in pregnancy. Am J Perinatal. 2013, 30 :99—103. 10.1055/s-0032-1331033
2. Rasmussen SA, Jamieson DJ, Uyeki TM. Effects of influenza on pregnant women and infants. Am J Obstet Gynecol. 2012, 207: S3-8. 10.1016/j.ajog.2012.06.068
3. Memoli MJ, Harvey H, Morens DM, Taubenberger JK. Influenza in pregnancy. Influenza Other Respir Viruses. 2013, 7 :1033-9. 10.1111/irv.12055
4. Le Gars M, Seiler C, Kay AW, et al. Pregnancy-Induced Alterations in NK Cell Phenotype and Function. Front Immunol. 2019;10:2469. Published 2019 Oct 23. doi:10.3389/fimmu.2019.02469
5. Киселёв, О.И. Итоги пандемии гриппа 2009/11: Беременность, иммуносупрессия, грипп и плацентарная экспрессия эндогенных ретровирусов. Санкт-Петербург:Росток, 2014: 311-320 [Kiselev O I Results of the 2009/11 influenza pandemic: Pregnancy, immunosuppression, influenza, and placental expression of endogenous retroviruses. Sankt-Peterburg: Rostok, 2014: 311-3201
6. Шпак I.B. Вплив грипозно!' шфекцп у ваптних на стан матково-плацентарного та плодово-плацентарного кровотоку. Свiт медицини та бюлогп. 2013, 3: 141-144 [Shpak I.V.Influence of influenza infection in pregnant women on the state of uteroplacental and fetal-placental blood flow. SvIt meditsini ta biologiyi. 2013,3:141-1441.
7. Камшський B.B., Жданович О.1., Коломiйченко Т.В., Деркач А.Д. Перебп вагiтностi пiсля грипу, перенесеного у I тримес^ Здоровье женщины. 2020, 7 (153): 14-18 [Kaminskyi V.V., Zhdanovich O.I., Kolomiychenko T.V., Derkach A.D. Pregnancy after influenza in the first trimester. Zdorove zhenshiny. 2020, 7 (153): 14-181.
8. Жданович О.1., Коломшченко Т.В., Деркач А.Д., Данилова Ю.М., Оренко О.1. Перинатальнi аспекти iмунологiчних порушень у ваптних шсля грипу перенесеного у раншх термшах. Збiрник наукових праць Асощацп акушерiв-гiнекологiв Укра!ни. 2020, 1(45): 14-21 [Zhdanovych A.I., Kolomiichenko T.V., Derkach A.D., Danylova I.N., Sirenko O.I. Perinatal aspects of immunological disturbances in pregnant women after influenza transferred in the early time. Scientific digest of Association of obstetricians and gynaecologists of Ukraine. 2020, 1(45): 14-211.
