CC BY
10
УДК 618.3-008.6:616-079.4
В. О. Потапов, Д.А. Хасхачих
ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОМАГН1ТНОГО МЕТОДУ В ДИФЕРЕНЦ1ЙН1Й Д1АГНОСТИЦ1 ГЕСТАЦ1ЙНИХ НАБРЯК1В
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра акушерства та гiнекологii (зав. - д. мед. н. В. О.Потапов)
Ключовi слова: гестацшт набряки, диференцтна дiагностика, електропровiднiсть Key words: gestational edemas, differential diagnostics, electromagnetic conductivity
Резюме. Проведено исследование электропроводимости кожных покровов разработанными авторами методикой и прибором у 78 беременных с различной степенью выраженности гестационных отеков и 18 здоровых беременных. Доказано, что электропроводимость кожных покровов прямо связана с гидратацией организма беременных. Выявленные закономерности изменения электропроводимости тканей при различных степенях выраженности отеков и преэклампсии положены в основу предложенной дифференциальной диагностики гестационных отеков при беременности и могут служить диагностическими критериями развития преэклампсии у женщин с наличием геста-ционных отеков.
Summary. There was carried out investigation of electroconductivity of skin integuments by means of procedure and device, developed by the authors in 78 pregnants with different degree of expressivness of gestational edemas and in 18 healthy pregnants. It was proved that electroconductivity of the skin integuments is directly associated with hydration of pregnants' organism. Revealed regularities of electroconductivity changes in different degrees of expressivness of gestational edemas and preeclampsia were used as the basis for offered differential diagnostics of gestational edemas in pregnancy and may be used as diagnostic criteria of preeclampsia development in women with gestational edemas.
Набряки тд час ваптносп (гестацшш набряки) - одна iз складових частин трiади симптомiв прееклампсп - е лише зовшшшм проявом глибо-кого порушення гомеостазу в цшому ^ зокрема, позасудинно! рщини. Навггь при нормальному перебиу ваптносп вщбуваються значш змши кшьюсного i яюсного складу рщинних секторiв. Знання цих змш необхвдш вже тому, що нерщко провести грань мiж "нормою ваптносп" i "нормою патологи" уявляеться дуже важким [4,9].
При ваптносп збшьшення кшькосп рщини вщбуваеться за рахунок переважно позаклiтинно! рiдини. Якщо при нормальному перебiгу ваптносп найбiльша кiлькiсть рiдини в штерсти-цiйному просторi збiльшуеться на 2-3 л i в бiльшостi випадюв пов'язана з гравiтацiйним ме-хашзмом свого походження (проявом синдрому аорто-кавально! компреси) [9], то при тяжкш прееклампсп И кiлькiсть може зростати на 20 л i бшьше [8]. Особливо! уваги заслуговують питан-ня транссекторального розподiлу рiдини в ор-ганiзмi вагiтних, тому що без облшу цього фактора неможливо прийнятне розумiння пато-генетичних процешв, що вiдбуваються в ор-ганiзмi вагiтноl жiнки. Вiдомо, що обсяг вну-тршньоклггинно! рiдини не змшюеться нi при нормальному перебiгу ваптносп, ш при пре-
еклампси, в той час як обсяг внутршньосудинно! рiдини при прееклампсп в ropiB^Hm з нор-мальним nepe6iroM ваптносп значно знижений i, незважаючи на виражену гiпеpтензiю, зростае небезпека розвитку шоку при крововтрат i при гiпотензивнiй терапи [5,8].
Диференцшна дiaгностикa нaбpякiв внaслiдок прееклампсп при ваптносп i нaбpякiв, зумов-лених ортостатичним мехaнiзмом 1хнього утво-рення, завжди викликала тpуднощi. Нaйчaстiше дiaгноз "пpееклaмпсiя" виставляеться при вияв-ленш нaбpякiв на ногах чи шших частинах тiлa без облiку генезу 1хнього походження i нaвiть при наявносп прихованих нaбpякiв, що вияв-ляються пaтологiчним збiльшенням маси тша.
Пaтофiзiологiя водно-електpолiтного обмiну i регулящя piдинних сектоpiв оpгaнiзму досить добре вивчеш як в експеpиментi, так i в клiнiцi, однак кшцевий результат порушення ^el сис-теми в клiнiчнiй пpaктицi, особливо у ваптних i поpодiлей, а саме змши об'емiв позaклiтинно! i внутршньокттинно! piдини, а також транс-секторальний перерозподш !х об'емiв вивченi недостатньо [3]. У пaтогенезi прееклампсп ос-новне мiсце займають змiни центрально! i периферично! гемодинaмiки, що приводять до гiповолемi!, порушення мiкpоциpкуляцi!, мат-
ково-плацентарного кровотоку i функци пла-центи [8].
У данш роботi поставлена мета - ощнити можливiсть використання електромагштного методу в дiагностичному комплексi гестацiйних набрякiв.
Незважаючи на рiзноманiття наявних на озброeннi лiкарiв сучасних методiв дiагностики захворювань, в усьому свт iде iнтенсивний пошук нових методiв дiагностики, заснованих на останшх досягненнях науки i техшки.
Нами запропоновано вперше застосувати для дослiдження гестацiйних набрякiв жшок елек-тромагнiтний (вихреструмовий) метод дiагнос-тики, з огляду на його високу чутливють i здатнiсть контролю ступеня пдратаци [1]. Аналiз науково-технiчних публшацш за останнi 20 рокiв показав, що електромагнiтний метод у дiапазонi частот вiд 1 до 15 МГЦ для дiагностики па-тологiчних змш у бiологiчних тканинах не застосовувався. В основу методу покладена змша електропровщносп тканин на перемiннiй частой [1, 6].
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
У дослiдженнi брали участь 96 ваптних у термiнах 34-40 тижшв основно! групи, що були розподшеш на 4 основнi шдгрупи за ступенем вiзуальноl поширеностi гестацшних набрякiв у сполученнi чи без з шшими симптомами прееклампсп. У першу шдгрупу ввiйшла 41 ваптна з набряками тiльки на нижшх кiнцiвках, у
другу - 22 ваптш з поширенiстю набрякiв на передню черевну стiнку, у третю - 4 вагiтнi з тотальним набряком i в четверту - 11 ваптних iз прееклампсieю (наявшсть бiлка в сечi в разовш порци >1 г/л, пiдвищення дiастолiчного арте-рiального тиску >110 мм.рт.ст.) з домiнуванням набрякового синдрому. Контрольну групу склали 18 здорових ваптних, що не мали вiзуально i пальпаторно зумовлених набрякiв i патоло-гiчного збiльшення маси тiла протягом вапт-ностi. Вiк пацieнток коливався вщ 18 до 44 роюв, у середньому склав в основнш групi 27,9 року, у груш порiвняння 26,3 року. Усерединi кожно! з груп вагiтнi були розподшеш за типами гемо-динамiки на гшеркшетичний, еукiнетичний i гiпокiнетичний. Комплекс обстежень включав загальноклшчш i лабораторш дослiдження, а також оцiнку функци серцево-судинно! системи методом штегрально1 реографп за допомогою монiторного комплексу КМ-АР-01 [5]. У дiаг-ностицi гестацшних набряюв, крiм загально-клiнiчних критерив, використовували результати електропровiдностi шкiрних покровiв, отриманi з тильно1 поверхнi верхшх i нижнiх кiнцiвок за допомогою розроблено1 нами електромагштно1 автогенераторно1 вимiрювальноl системи ВС 6-АУ [6,7].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
На рис. 1 надано розподш ваптних за видом виявлено1 патологи.
ПрееклампЫя 11
Гестацiйнi к набряки III ст.; 4 ^мц
Гестацiйнi набряки II ст.; 22
ш
Здоровi вагiтнi; 18
Гестацiйнi набряки I ст.; 41
Рис. 1. Розподш вагггних за видом виявленоТ патологи
Збiльшення маси тiла ваптних контрольное' групи склало (14,5±1,4) кг, основно1 групи (18±3,3) кг.
У таблиц 1 наданi результати дослщження
середньоарифметичного показника електропро-вiдностi шкiрних покривiв у ваптних iз наяв-нiстю i вщсутнютю симптомiв прееклампсп.
08/ Том XIII/ 3
21
Таблиця 1
Середнш показник електропровщносп (у, умов. один.) шкчрних покрив1в у ваг1тних у залежност1 в1д выявлено! патологи (наявност1 прееклампсн)
Стутнь виразносп набрякового синдрому Средаш показник електропроввдносп, (у) умов. один.
прееклампая (М±т) без прееклампсй (М±т)
Ввдсутнкть набрякв (п=19) 2520±45*(п=1) 1771±32
Набряки I ст.(п=44) 2050±50*(п=3) 1542±33*
Набряки II ст.(п=27) 1420±30* (п=5) 1208±20*
Набряки III ст.(п=6) 1130±28*(п=2) 958±25*
Взагал1: п=96 11 85
Примiтки: * - вiдмiннiсть вiрогiдна на рiвнi р<0,05, у порiвняннi з контрольною групою.
Як видно з наведених даних, у ваптних ¡з прееклампс1ею спостерпалися р1зш ступеш наб-ряюв, вщ 1х в1зуально! вщсутност в 10% випадюв до III ступеня 1х поширення у 18,1%. Найбшьшу частку складали ваптш з II ступенем розповсюдженосп набряюв (45,4%). Електропро-вщшсть у ваптних з прееклампшею в1ропдно була вище у вс1х шдгрупах у пор1внянш з шдгрупами з вщсутшстю прееклампсн, а також з контрольною групою (ваптш з вщсутшстю набрякв [ симптсмв прееклампсн). Так, при I ступеш виразност набряюв у шдгруш з пре-еклампс1ею електропровщнють була вище на 32,44%, у пор1внянш з контрольною групою - на 15,75%. При II ступеш - на 17,5% вище в
пор1внянн1 з шдгрупою з вщсутшстю пре-еклампсИ I на 19,12% нижче в пор1внянш з контрольною групою. При III ступеш виразност набряюв - на 17,95% вище в пор1внянш з шдгрупою з вщсутшстю прееклампсн I на 46,01% нижче в пор1внянш з контрольною групою. У ваптних ¡з вщсутшстю набряюв електропро-вщшсть була на 45,16% вища в пор1внянш з контрольною групою. Таким чином, просте-жуеться лшшна залежшсть зниження електро-провщносп у ваптних з гестацшними набряками [ наявшстю прееклампсн. У випадку прееклампсн I вщсутност набряюв електропро-вщнють здобувала зворотну залежшсть { була вище в пор1внянш з контрольною групою.
Y, умов. один.
3000 2500 2000 1500 1000 500 0
Вщсутшсть Набряки I ст. Набряки II ст. Набряки III набряк1в ст.
Прееклампс1я
Без прееклампсн
Рис. 2. Електропров1дн1сть шкчрмих покрив1в при р1зних видах набряк1в з наявн1стю 1 в1дсутн1стю
прееклампсн
Як видно на наданому графшу, спостерпалася лшшна залежшсть електропровщносп вщ ступеня пдратаци шюрних покрив1в. При збшь-
шенн1 пдратацн електропровщшсть знижувалася при вс1х типах набряюв у жшок з наявшстю 1 вщсутшстю симптом1в прееклампсн. При цьому
у жшок iз симптомами прееклампсп електро-провiднiсть була вiрогiдно вище при вшх типах набрякiв у середньому на 22,63%. Показник електропровщносп у ваптних iз гестацiйними набряками I ст. у порiвняннi з ваптними без набрякiв був нижче на 13% i знаходився в межах (1541±31) умов. один. (р<0,05 у порiвняннi з першою групою), у жшок з гестацшнми набряками II ст. на 39,3% (р<0,05). Найнижчий показник електропровщносп був виявлений у жiнок з III ст. розповсюдженосп набрякiв - на
42,8% (р<0,05) у порiвняннi з ваптними з вщсутшстю гестацiйних набрякiв. У ваптних iз симптомами прееклампсп, поза залежнютю вiд виразностi набрякiв, виявлялося збшьшення по-казника електропровiдностi при вшх типах ге-модинамiки в середньому на 20% у порiвняннi з контрольною групою.
У таблиц 2 надаш результати, отриманi при вимiрюваннi електропровiдностi (у, умов. один.) шюрних покривiв у вагiтних у залежносп вiд виявлено! патологи i типiв гемодинамiки.
Таблиця 2
Середшй показник електропров1дност1 (у, умов. один.) шкчрних покрив1в у ваг1тних у залежност1 в1д виявлено! патологй' 1 тишв гемодинам1ки (М±т) (п=96)
Групи ваптних (п=96) Тип гемодинам1ки
гтеркшетичний еук1нетичиий гтокшетичний
Здоров1 ваг1тн1 (п=18) 1830 ±55
Гестацшт набряки I ст. (п=41) 1550±35*
II ст.(п=22) 1230±42
III ст.(п=4) 850±22 Прееклампс1я (п=11) 2220±52*
1780±33 1655±26* 1105±18 745±25 1900±54
1703±45 1420±32 890±35* 680±23 2520±45*
Прим1тки: * - позначення р1вня в1ропдност вщмшностей середшх показниюв вщ групи контролю "Здоров! ваптш" (р >0,05)
При аналiзi даних розподiлу ваптних в за-лежностi вiд титв гемодинамiки звертае на себе увагу мшмальний рiвень електропровiдностi, що спостерпався у вагiтних iз гiпокiнетичним типом гемодинамши в порiвняннi з еукшетичним типом у середньому на 12,5% гемодинамши i на 13,8% з гшеркшетичним. У жiнок iз прееклампшею, що мали гiперкiнетичний i еукшетичний тип ге-модинамiки, електропровiднiсть знаходилася в межах (2200^1900) умов.один. i не супровод-жувалася симптоматикою тяжко! прееклампсп. Ц жiнки були розроджеш в термiн i мали ощнку немовлят за шкалою Апгар у середньому 7,2 бала. Найвищий показник електропровщносп (2520±45) умов. один. був отриманий у пiдгрупi з гшокшетичним типом гемодинамiки у вагiтних iз симптомами тяжко! прееклампсi!, що вимагав дострокового розродження. Немовлята цих ма-терiв мали рiзнi порушення здоров'я, пов'язаш з !х дистресом тд час вагiтностi.
У таблицi 3 надаш розроблеш нами дифе-ренцшно^агностичш критерi! прееклампсi! на основi вимiрювання електропровiдностi шкiрних покровiв.
Як видно з наведених даних, дiагностичним критерiем сприятливого перебiгу вагiтностi е по-казники електропровiдностi, що лежать у межах (1800^1500) умов. один. При цьому у ваптних
можливе виявлення фiзикальними методами гес-тацiйних набряюв 1-2 ступеня.
Таблиця 3
Диференцшно-д1агностичш критерГУ прееклампсГУ на основ1 вим1рювання електропров1дност1 шкчрних покрив1в (М±т)
Електроировiдиiсть
Ступет преекламисй шкчрних мокрипш, у умов. один.
Норма або прогностично сприятлив! набряки 1800+1500
Прееклампая легка або ризик развитку прееклампсп 1400+900
Прееклампая тяжка 2600+1900
Показники електропровщносп, що знахо-дяться за межами цих значень, свщчать про ризик розвитку або наявносн прееклампсп. Електропровщнють у межах (2600^1900) умов. один. свщчить про наявнiсть прееклампсп, при цьому можливе виявлення набряюв рiзного ступеня, вiд !хньо! вщсутносп до I ступеня поширеностi. Показники електропровщносп, яю знаходяться в межах (1400^900) умов. один. при рiзному ступенi поширеностi набрякiв, свiдчать
08/ Том XIII/ 3
23
про наявшсть легко! прееклампси або ризику !! розвитку. У таких випадках необхiдно додатково враховувати тип гемодинамши вагiтних. У випадках сполучення низького рiвня електро-провщносп з гiпокiнетичним типом гемоди-намши зростае ризик розвитку прееклампси. Жшки ще! групи без додаткових симптомiв прееклампси повиннi знаходитися в груш ризику ll розвитку.
ВИСНОВКИ 1. У результат проведених дослiджень показана можливють застосування електромагнiтного
методу для диференцшно! дiагностики геста-цiйних набрякiв.
2. Доведено, що електропровiднiсть шкiрних покривiв прямо пов'язана з гiдратацieю оргашзму вагiтних. Ця закономiрнiсть покладена в основу диференцшно! дiагностики гестацiйних набряюв при вагiтностi i може бути використана як дiагностичний критерiй прееклампси в жшок iз наявнiстю чи вщсутшстю гестацiйних набрякiв.
3. З метою тдвищення точностi диференцшно! дiагностики гестацiйних набрякiв необ-хщно враховувати тип гемодинамiки вагiтних.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Арш Э.И. Автогенераторные методи i засоби вим1р1в.- М.: Машинобудування, 1979.-256 с.
2. Амосова Ж. // Therapia. - №3.- 2006.- С.18-20.
3. Водно-електроли'ний i кислотно-основний баланс (коротке кер1вництво) / Пер. с англ., Горн М.М., Хейтц У.И., Сверинген П.Л., Вебер К.С. - СПб.; М.: Невський Ддалект, Вид-во Б1НОМ, 2000. - 320с.
4. Клшчна патоф1зюлопя та патогенетична те-ратя прееклампсИ / В.М. Запорожан, О.О. Св1рський , А.1. Боженко, С.Р. Галич.- Одеса: Одес. держ. мед. унт, 2004.- 248 с.
5. Лебединський К.М. Анестез1я i системна гемодинамика (Оцшка i корекц1я системно!' гемодинамики пвд час операцн й анестези).-СПб.: Людина, 2000.-200с.
6. Пат. 28843 Украна, A61N1\00. Спосiб виз-начення розповсюдженостi гестацшних набрякiв / Хасхачих Д.А. (Укра!'на) Опубл. 25.12.2007.
7. Пат. 44190 Укра!на, A61N1\00. Спосiб елек-тромагштно! дiагностики молочно! залози в жшок / Хасхачих Д.А., Хасхачих А.Д. Опубл. Бюл. №1, 2002.2 с.
8. Хартинг В. Сучасна iнфузiйна терапiя. Парентеральное харчування / Пер. с нем. - М.: Медицина, 1982.- 496 с.
9. Шифман Е.М. Преэклампсия, эклампсия, HELLP- синдром. - Петрозаводск: Изд-во "ИТЕЛТЕК", 2003. - 432 с.
♦
УДК 616.342-002.44:616-007.251-089
Я.С. Березницький , 1.Л. Верхолаз, А. В. Стсар
ШЛЯХИ ПОКРАЩАННЯ В1ДДАЛЕНИХ РЕЗУЛЬТАТ1В Л1КУВАННЯ У ХВОРИХ 13 ПЕРФОРАТИВНИМИ ВИРАЗКАМИ
ДВАНАДЦЯТИПАЛО1 КИШКИ
Дтпропетровська державнамедична академiя* кафедра факультетсько'1' хiрургii та хiрургii iнтернiв (зав. - проф. Я.С. Березницький)
Укра'тський державний науково-до^дний тститут медико-соцiальних проблем iнвалiдностi** (дир. - проф. А.В. 1патов)
K^ronoBi CTOBa: dyoöeHcmbHc eupcsKc, neprfiop^w, ymuecHHM nepfyopcmueнoгo omeopy, Helicobacter pylori, Kucmmoymeopmmnc WMyuKc, pecöirnm^iüHe mxyecHHM, cHmuxemKoöcKmepHc mepcniM Key words: duodenal ulcer, perforation, sewing of the perforated aperture, Helicobacter pylori, acid-forming function of the stomach, pH-metry, rehabilitation treatment, anti-Helicobacter therapy
Резюме. Статья посвящена улучшению результатов лечения больных с перфоративными язвами двенадцатиперстной кишки, которым проведено ушивание перфоративного отверстия, путем обоснованного использования комплексной противоязвенной терапии. Проведено исследование кислотообразующей функции желудка при помощи внутрижелудочной компьютерной рН-метрии, исследования хеликобактерного обсеменения слизистой оболочки желудка по данным 13С-мочевинного теста. Установлено, что у 76,6% обследованных выявлено наличие обсеменения Helicobacter pylori слизистой оболочки желудка. Применение комплекса антисекреторной и антихеликобактерной терапии в раннем послеоперационном периоде позволило снизить количество рецидивов язвы в отдаленном периоде с 31,8% до 4,3%.
