УДК 657-0272
М.Ю. ЛАЛАКУЛИЧ,
к.е.н., доцент, Ужгородський торговельно-економ1чний iнститут Кшвського нацонального торговельно-економ1чного университету
Комушкативна та ¡нформацшно-аналггична функцм бухгалтерсько! зв1тност
Дано трактування поняття «функ^я» у пщходах рзних науковцв у сучаснй науковй лiтерaтурi, розглянуто внутршн та зовнiшнi функцИ' бухгалтерского облку. Обгрунтовано введення в науковий обiг i визначено сут^сть поняття «кому-нкативна функ^я звiтностi», яка знаходиться у тсному взаемозв'язку та взаемообумовленостi з нформацйно-аналi-тичною функ^ею, пов'язаною з наданням нформа^йних ресурав про пдприемство в розпорядження певного об'екта чи суб'екта. Вщзначено вaжливiсть нформа^йно! функцИ' звiтностi в умовах ринкового середовища та визначено суть нформацйного забезпечення. Окреслено п!дходи науков^в до класифкацн користувач'ю бухгалтерсько'1звтносл.
Ключов! слова: бухгалтерська звтнсть, функцИ', облк, контроль, комункацйна функ^я звiтностi, ринок, iнформaцiй-но-aнaлiтичнa функ^я, користувач звiтностi, нформа^йне забезпечення.
М.Ю. ЛАЛАКУЛИЧ,
к.э.н., доцент, Ужгородский торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета
Коммуникативная и информационно-аналитическая функции бухгалтерской отчетности
Дано определение понятия «функция» в подходах разных ученых в современной научной литературе, рассмотрены внутренние и внешние функции бухгалтерского учета. Обосновано введение в научный оборот и определена суть понятия «коммуникативная функция отчетности», которое находится в тесной взаимосвязи и взаимообусловленности с информационно-аналитической функцией, связанной с предоставлением информационных ресурсов о предприятии в распоряжение определенного объекта или субъекта. Отмечена важность информационной функции отчетности в условиях рыночной среды и определена суть информационного обеспечения. Определены подходы ученых к классификации пользователей бухгалтерской отчетности.
Ключевые слова: бухгалтерская отчетность, функции, учет, контроль, коммуникационные функции отчетности, рынок, информационно-аналитическая функция, пользователи отчетности, информационное обеспечение.
M. LALAKULYCH,
Ph.D., Assoc. Prof. of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University
Communicative and analytical functions of accounting reporting
The interpretation of the concept of «function» in the approaches of various scholars in the contemporary scientific literature have shown, internal and external functions of accounting are considered. Introduction to the scientific circulation is grounded and the essence of the concept of "communicative function reporting", which is in close relationship and interdependence with information-analytical function related to the provision of information resources about the enterprise available to certain object or subject is considered. The importance of information function for reporting under conditions of market environment is marked and essence of information provision is determined. Scientific approaches to classification of users of accounting reporting are defined.
Keywords: accounting reporting, functions, accounting, control, communications functions of reporting, market, information and analytical function, users of reporting, information provision.
Постановка проблемы. Потреби реформовано)' ринково)' економки визначили необхщнкть переосмислення критери'в формування облково)' i звгто)' ¡нформаци, бтьш чггкого визна-чення елемен™ бухгалтерсько)' звтосп, яка мае вщповщати мжнародним стандартам, а також встановлення взаемозв'язку мж суб'ектом i об'ектом управлЫня шляхом реалiзацiï ¡нформа-цмних запи^в для прийняття виважених ршень.
У процес наукових дослщжень встановлено, що розвиток ринкових вщносин в укра'нсьюй економщ об'ективно привiв до бтьш чггкого прояву економiчних Ытереав господарюю-чих суб'ек^в i, вщповщно до цього, до характеру Ыформацм-них запи^в користувачiв. Водночас проблема полягае в тому, що на основi одного й того ж масиву звiтних показниюв необхщно задовольняти Ыформафйы запити користувачiв з рiзними економiчними Ытересами та поглядами на еконо-мку пщприемства, тому кориснють звiтностi визначаеться и комункативними i iнформацiйно-аналiтичними фунщями.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблемы. Проблемам бухгалтерсько) звгшост присвятили сво)' дослЬ дження О.О. Афанасьев, I.A. Басманов, Ф.Ф. Бутинець,
М.Р. Вейцман, Л.А. Бернштайн, М.Я. Дем'яненко, В.М. Жук, М.А. KinapicoB, Г.Г. Юрейцев, Б. ЬПдлз, П.Т. Саблук, М.Г. Чу-маченко та rnrni дослщники.
Прац науков^в вiдpiзняютьcя глибиною теоретичних висно-вкiв, знaчимicтю розглянутих проблем i узагальнень. Однак у до-слщженнях не одержали достатнього вiдoбpaження принципо-вi проблеми, зокрема питання фунщй бухгалтерськоУ звiтнocтi та iï позицюнування в cиcтемi iнфopмaцiйнoгo забезпечення вах cуб'eктiв ринкових вiднocин i потребують подальших дocлiджень.
Мета статтi - визначення poлi бухгалтерськоУ звiтнocтi при pеaлiзaцiï i'f кoмунiкaтивнoï та Ыформацмно-аналггич-ноУ функцiй.
Виклад основного матер!алу. В умовах ринковоУ еконо-мiки функци бухгалтерського oблiку на вггчизняних пщпри-емствах уже не зводяться лише до ведення бухгалтерських рахунюв. Бухгалтерський облк як форма зворотного зв'язку з керованим об'ектом дозволяе оцЫити npaвильнicть при-йнятих управлЫських piшень.
Уявлення про бухгалтерський облк i звiтнicть за кордоном зазнали iз часом значних змЫ. Так, на думку Б.1. Hiдлзa,
© М.Ю. ЛАЛАКУЛИЧ, 2016
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 3 (178)/2016 67
EKOHOMI4HI ПРОБЛЕМИ POЗBИTKУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД!В EKOHOMI4HOÏ ДIЯЛЬHOCTI
X. Aндepceнa, Д.B. Koлдyeллa тa iншиx вчeниx, y cyчacниx yмoвax бyxгaлтepcький oблiк нe е «caмoцiллю», a нaвпaки, вЫ викoнye poль iнфopмaцiйнoï cиcтeми, яга oцiнюe, o6PO-бляе i пepeдae фiнaнcoвy iнфopмaцiю пpo пeвний eкoнoмiч-ний oб'eкт тим, кoмy вoнa нeoбxiднa. Ця iнфopмaцiя нaдae мoжливicть кopиcтyвaчaм пpиймaти oбrpyнтoвaнi piшeння пpи yпpaвлiннi гocпoдapcькoю дiяльнicтю фipми [4].
У cyчacнiй нayкoвiй лiтepaтypi тa piзниx eнциклoпeдичниx, тлyмaчниx cлoвникax i дoвiдникax пoняття «функци» тpaктy-eтьcя пo piзнoмy.
У пoлiтичнiй eкoнoмiï пiд фyнкцiями poзyмiють кoнкpeтнi фopми пpoявлeння cyтнocтi, в coцioлoгiï - poль, яку викoнye пeвний coцiaльний iнcтитyт aбo пpoцec пo вiднoшeнню дo цЬ лoгo [2, c. 4Q-41].
Haйбiльш пoвним е ф^^ф^^ визнaчeння фyнкцiй, ocкiльки caмe в цьoмy визнaчeннi ocнoвнy yвaгy aкцeнтoвa-нo нa тoмy, щo фунщя - цe зoвнiшнiй пpoяв влacтивocтeй якoгocь oб'eктy в дaнiй cиcтeмi вiднocин.
Функци бyxгaлтepcькoгo oблiкy, як i ^ix^x cклaдниx cиcтeм, нa думку Г.Г. Kipeйцeвa, мoжнa пoдiлити нa внyтpiшнi i зo-вшшш. Bнyтpiшнi функци бyxгaлтepcькoгo oблiкy - цe peзyль-тaт впливу i вpaxyвaння внyтpiшнix пpичин йoгo cтaнoвлeння тa poзвиткy. Якicнe ïx викoнaння - цe cyттeвий, aлe тexнiч-ний eлeмeнт пpoфeciйнoï дiяльнocтi бyxгaлтepa. Bнyтpiш-нi функци oблiкy зyмoвлeнi тaкoж i зoвнiшнiми йoгo фунщя-ми. Ocтaннi, в cвoю чepгy, взaeмoпoв'язaнi з oб'eктaми oблiкy чepeз мexaнiзм yпpaвлiння, в ocнoвi ягага лeжaть eкoнoмiч-нi пoтpeби, irn'epec^ eкoнoмiчнi тa пpaвoвi вiднocини, як пo-cтiйнo poзвивaютьcя [2, c. 40-41].
Oблiк викoнye тaкi зoвнiшнi функци: нayкoвo-пiзнaвaльнy, кoнтpoльнy, iнфopмaцiйнy, мoтивaцiйнy, peгyлюючy, пpaвoвo-гo зaxиcтy cyб'eктiв гocпoдapювaння, пpoгнocтичнy [2, c. 41].
Oблiк зaвжди i в ycix фopмax пocтaвляe iнфopмaцiю для yпpaвлiння, a в cиcтeмi yпpaвлiння фopмye paзoм зaнaлiзoм кoнтyp кiбepнeтичнoгo ^opomo^] зв'язку. Toбтo пpиxoди-мo дo ^eï, цiлкoм кoнcтpyктивнoï, зaгaльнoпpийнятoï у ^ÍTO-вiй пpaктицi - oблiк вeдeтьcя oдин, a oт звггнють фopмyeтьcя виxoдячи з iнфopмaцiйниx пoтpeб (шляxoм peaлiзaцiï ^op-мaцiйнoгo зaпитy тa йoгo aдpecaцiï] кopиcтyвaчiв.
Бyxгaлтepcькa звiтнicть, як кyльмiнaцiя oблiкoвoгo пpoцe-cy, нece в co6í iнфopмaцiю, щo е eлeмeнтoм зaгaльнoï ^cre-ми знaкiв, cимвoлiв aбo кoдiв, i дoзвoляe oдepжaти уяву пpo дocлiджyвaний oб'eкт.
Koмyнiкaтивнa фyнкцiя бyxгaлтepcькoï звiтнocтi xapa^e-pизyeтьcя piзнoмaнiттям cпocoбiв, мeтoдiв i пpийoмiв peaлi-зaцiï й пepeдбaчae пpaктичнy peaлiзaцiю кoнтaктiв (взaeмo-ди] чepeз вepтикaльнy ^бмЫ iнфopмaцieю мiж cyпiдpядними (iepapxiчними] piвнями cтpyктypи yпpaвлiння opгaнiзaцieю] тa гopизoнтaльнy кoмyнiкaцiï (мiж пapитeтними пiдpoздiлa-ми, взaeмoдiя викoнaвцiв тa кoмyнiкaцiï мiж пapитeтними га-piвникaми в зaгaльнiй плoщинi yпpaвлiння].
Дoцiльним е ввeдeння в нayкoвий oбiг i визнaчeння пoнят-тя «кoмyнiкaтивнa фyнкцiя звiтнocтi» як здaтнicть зд^ню-вaти oбмiн iнфopмaцieю мiж кoмyнiкaнтaми тa фopмyвaння кoнтaктiв i взaeмoдiï мiж ними чepeз yзaгaльнeнy cиcтeмy cимвoлiв для oдepжaння кoмyнiкaтивнoгo eфeктy, який мoж-нa ввaжaти впливoм, здiйcнeним нa oтpимyвaчa в peзyльтaтi пepeдaчi дaниx.
Baжливим зaвдaнням бyxгaлтepcькoï звiтнocтi е пepeдa-чa iнфopмaцiï кoнкpeтним кopиcтyвaчaм (кoмyнiкaнтaм] тa-ким чинoм, i|o6 вoни пpaвильнo cпpийняли iнфopмaцiю пpo oблiкoвi пoдiï - гocпoдapcькi пpoцecи тa явищa нa пiдпpиeм-craax aбo зa ïx мeжaми i ocнoвнoю вимoгoю для пpийнят-тя eфeктивниx oб'eктивниx piшeнь е нaявнicть aдeквaтнoï тa тoчнoï iнфopмaцiï, яга пiдлягae aнaлiтичнiй iнтepпpeтaцiï. Oтжe, кoмyнiкaтивнa фyнкцiя бyxгaлтepcькoï звiтнocтi знa-xoдитьcя у тicнoмy взaeмoзв'язкy тa взaeмooбyмoвлeнocтi з iнфopмaцiйнo-aнaлiтичнoю фyнкцieю, якa пoв'язaнa з нa-дaнням iнфopмaцiйниx pecypciв пpo пiдпpиeмcтвo в poзпo-pяджeння пeвнoгo oб'eктa чи cyб'eктa.
Pинoк cтвopив «cвoepiдний eкoнoмiчний пpocтip», i чим oбшиpнiшi зв'язки пiдпpиeмcтвa з зoвнiшнiм eкoнoмiчним cepeдoвищeм, тим бтьш aктyaльнoю е пpoблeмa бyxгaлтep-звiтнocтi, ocкiльки «caмe цeй iнфopмaцiйний зв'язoк в ^a^ax з poзвинeнoю pинкoвoю iнфpacтpyктypoю зaбeзпe-чуе бyxгaлтepcькa звiтнicть» [5, c. 33].
Eкoнoмiчнi вiднocини в yмoвax pинкy фopмyютьcя як cклaд-нa cиcтeмa взaeмoдiï piзнoмaнiтниx cyб'eктiв гocпoдapcькoï дiяльнocтi (oкpeмиx виpoбникiв, кoлeктивiв, coцiaльниx гpyп, peгioнiв, дepжaви] з пpивoдy piзнoгo poдy виpoбничиx pecyp-ciв, в тому чиcлi з пpивoдy ïx викopиcтaння у виpoбництвi, o6-мiнy, poзпoдiлy i cпoживaння. Bзaeмoдiя в цьoмy випaдкy е виcxiднoю eкoнoмiчнoю кaтeгopieю, |o визнaчae взaeмooбy-мoвлeнicть фyнкцioнyвaння дeкiлькox cyб'eктiв, i poзyмieтьcя як пpoцec пepeнeceння peчoвини, eнepгï'' aбo iнфopмaцп, пpи-чoмy aбcтpaктнy фopмy взaeмoдï'' мoжнa oxapaктepизyвaти як «вiднocини», a кoнкpeтнy - «зв'язки».
У пpoцeci пpийняття yпpaвлiнcькиx piшeнь викopиcтo-вyeтьcя пpaгмaтичний piвeнь дocлiджeння iнфopмaцiï, |o визнaчae ïï кopиcнicть для виpiшeння кoнкpeтниx зaвдaнь yпpaвлiння. Бeз oцiнки кopиcнocтi, цiннocтi iнфopмaцiï нe-мoжливий вiдбip дaниx, нeoбxiдниx для фyнкцioнyвaння ^c-тeм yпpaвлiння i пpийняття yпpaвлiнcькиx piшeнь.
Biдмiчaючи нaдзвичaйнy вaжливicть iнфopмaцiйнoï функ-цiï звiтнocтi в yмoвax pинкoвoгo cepeдoвищa, ввaжaeмo зa нeoбxiднe визнaчити cyть iнфopмaцiйнoгo зaбeзпeчeння. Зaгaльнoвiдoмo, |o в шиpoкoмy poзyмiннi iнфopмaцiйнe зa-бeзпeчeння мoжнa визнaчити як нaдaння iнфopмaцiйниx pe-cypciв в poзпopяджeння якoгocь oб'eктa чи cyб'eктa.
Aкцeнт poбитьcя нa зaбeзпeчeння фiнaнcoвoю iнфopмa-цieю ™x, xтo пpиймae тi чи Ы|±л eкoнoмiчнi piшeння. B зв'язку з цим нeoбxiднo зyпинитиcя нa клacифiкaцiï кopиcтyвa-чiв, aджe пpaвильнa ceгмeнтaцiя «кopиcтyвaчiв» фiнaнcoвoï звiтнocтi дoзвoлить iдeнтифiкyвaти poзxoджeння в кopиc-нocтi iнфopмaцiï фiнaнcoвoï звiтнocтi.
Пoлoжeння (cтaндapт] бyxгaлтepcькoгo oблiкy 1 тpaктye пoняття «кopиcтyвaчi звiтнocтi» тaким чинoм - фiзичнi тa юpидичнi ocoби, |o пoтpeбyють iнфopмaцiï пpo дiяльнicть пiдпpиeмcтвa для пpийняття piшeнь [6].
Hayкoвцi пo-piзнoмy oкpecлюють cвoï пiдxoди дo клacифi-кaцiï кopиcтyвaчiв.
У нayкoвiй лiтepaтypi видiляютьcя тaкi гpyпи кopиcтyвaчiв: зacнoвники; opгaн, дo cфepи yпpaвлiння ягата вiднocитьcя пiдпpиeмcтвo; opгaн дepжaвнoï CTa™c™^; фiнaнcoвий op-гaн - у випaдкy oдepжaння acигнyвaнь з бюджeтy; iншi aдpe-caти (вiдпoвiднo зaкoнoдaвcтвa) [1].
68 Формування ринкових вщносин в УкpaÏнi № 3 (178)/2016
Д. Таузенд пропонуе пщготовку фЫансово''' зв^ност за трьома групами користувачю ¡нформацп: менеджмент, державы органи та податков¡ органи (статистичн служби то-що), трет сторони (банки, кредитори, роботодавц¡, кредит-но-рейтингов¡ агентства) [7, с. 30].
В.Д. Новодворський вщмнае, що в зарубжый лггера-тур¡ з облку вс¡ численн¡ користувач¡ ф¡нансовоï зв^носп об'еднуються в так¡ три основы групи: 1) коло оаб, що безпо-середньо займаються б¡знесом у данм ф¡рм¡; 2) коло оаб, ко-тр¡ знаходяться за межами пщприемства, але мають безпо-середый ¡нтерес до його д¡яльност¡, - акцюнери та кредитори; 3) особи, котр¡ мають непряму ф¡нансову зацкавленють у да-ному б¡знес¡, котрих можна розпод¡лити на 4 пщгрупи: а) по-датков¡ служби; б) агентства, що займаються регулюванням випуску, купвлею, продажем ц¡нних папер¡в (фондов¡ б¡рж¡ та ¡н.); в) органи, що здмснюють економ¡чне планування, контроль за цЫами, експортом та ¡мпортом; г) ¡нш¡ користувач¡, включаючи профсптки, громадськ¡ органвацп тощо [5, с. 34].
Найбтьш вдалою е класиф¡кац¡я користувач¡в бухгалтер-сько'' зв^носп Т.Б. Крилово': «Ф¡нансова зв¡тн¡сть в умовах ринку представляв ¡нтерес для двох груп зовышых користу-вачв: безпосередньо зац¡кавлених в д¡яльност¡ компанп та опосередковано зац¡кавлених в нм. До першо' групи вщно-сяться наступи користувач¡: ¡снуюч¡ та потенцмы власники п¡дприeмства; ¡снуюч¡ та потенцмы кредитори; постачальни-ки та покупф; держава, насамперед в особ¡ податкових орга-н¡в; прац¡вники п¡дприeмства. Друга група користувачю фЬ нансово' зв^носп - т¡, хто безпосередньо не зацкавлений в д¡яльност¡ компанп. До ц° групи в¡дносяться: аудиторськ служби; консультанти по фЫансових питаннях; б¡рж¡ ц¡нних папер¡в; законодавч¡ органи; юристи; преса та ¡нформацмы агентства; торгово-виробничТ асоц¡ац¡ï; профсп¡лки. До вну-тршшх користувач¡в зв¡тност¡ в¡дносяться вище керюництво компанп, а також менеджери вщповщних р¡вн¡в» [3, с. 23].
Мжнароды стандарти фЫансовоУ зв¡тност¡ встановлюють прюритет потреб ¡нвестор¡в перед ¡ншими групами користу-вач¡в фЫансово''' зв¡тност¡. Закон Укра'ни «Про бухгалтерський обл¡к ¡ ф¡нансову зв¡тн¡сть в Укра'У» теж ч¡тко вказуе на прюри-тет ¡нвесторв хоча це й носить декларативний характер.
Вважаемо, що ¡нформацмне забезпечення - це особли-вий процес задоволення ¡нформацмних запит¡в, що скла-даеться з п¡дготовки та надання ¡нформацп користувачам у вщповщносп з 'х об'ективними потребами.
Для бтьш ч¡ткого розум¡ння ¡нформац¡йного забезпечення необхщно визначити ¡ таю поняття, як ¡нформацмна потреба, ¡нформацмний запит.
Зг¡дно з довщниками з ¡нформатики ¡нформац¡йна потреба - властивють окремо' особи, колективу чи яко'сь системи, яка вщображае необх¡дн¡сть одержання ¡нформацп ¡ вщповЬ дае характеру виконуваних д¡й чи роботи. Але ¡нформацмна потреба виникае лише тод¡, коли буде ¡нформацмний запит. Iнформац¡йний запит - сформульована усвщомлена вимо-га споживача, котра частково вщображае його потреби, що адресовав до ¡нформацмно''' системи.
Проблема реалвацп за допомогою зв¡тних показниюв ко-мун¡кативноï функци передбачае:
1) визначення користувачв звггно''' ¡нформацп та 'х ¡нтерес¡в;
2) визначення потреб у звггнм ¡нформацп';
3) встановлення джерел одержання даних для потенцм-ного виникнення функц¡онального р¡зновиду бухгалтерсько' ¡нформацп;
4) реал¡зац¡ю перетворення даних в бухгалтерську ¡нформац¡ю.
Кожен з учасниюв ринкових в¡дносин керуеться м^куван-
нями власно' вигоди та своею ¡ндивщуальною шкалою пере-ваг та цЫностей.
Kомун¡кативна та ¡нформац¡йно-анал¡тична функци' бухгал-терсько' зв¡тност¡ як завершально' стадп обл¡кового процесу е одними з основних функцм бухгалтерського облку на сучасно-му етап¡. Формування звггно''' ¡нформацп за проф¡лем споживача та призначення - одна з характеристик iï корисносп.
До бухгалтерсько' звггно''' ¡нформацп основними вимогами е:
1) ц¡леспрямоване ¡нформац¡йне забезпечення користу-вач¡в з врахуванням 'х ¡ндив¡дуальних особливостей;
2) м¡н¡м¡зац¡я об'ему ¡нформацп при максимум¡ Tf смисло-вого навантаження;
3) оптимальн¡сть об'ему ¡нформацп для прийняття управ-лЫських р¡шень.
Висновки
Отже, зв¡тн¡сть виступае основною результативною озна-кою, кульмЫацюю обл¡кового процесу, виконуючи ц¡льов¡ на-станови бухгалтерського обл¡ку. По-перше, це елемент кому-нкацп м¡ж користувачами ¡нформацп бухгалтерського облку ¡ облковою системою; по-друге, бухгалтерська зв¡тн¡сть виступае основним засобом комункацп мж комун¡ кантами та елементом зворотного зв'язку, тобто комун канти (користу-вач¡) можуть корегувати ¡ доповнювати ïï форми ¡ показники в процес¡ розвитку об'екта управл¡ння ¡ зовн¡шнього середови-ща; по-трете, бухгалтерська звггнють е способом, за допомогою якого контролюються господарськ процеси.
Список використаних джерел
1. Гольцова С.М. Звтнють пщприемств: навчальний постник / С.М. Гольцова, 1.Й. Пл^ус. - К.: Центр навчально' лтератури, 2004.
- 292 с.
2. Юрейцев Г.Г. Розвиток бухгалтерського облку: теор1я, профеая, м1жпредметн1 зв'язки: монографи. - Житомир: ЖДТУ, 2007. - 236 с.
3. Крылова Т.Б. Что такое финансовый менеджмент / Т.Б. Крылова // Финансовая газета. - 1994. - №20-50. - С. 23-26.
4. Нидлз Б.И. Принципы бухгалтерского учета. 2-е изд. / Б.И. Нидлз., Х.Р. Андерсон, Д.В. Кэлдуелл; пер. с англ.; [под ред. Соколова Я.В.]. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 496 с.
5. Новодворский В.Д. Как составить бухгалтерский отчет предприятия / В.Д. Новодворский, Л.В. Пономарева // Бухгалтерский учет. - 1993. - №3. - С. 32-35.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського облку 1 «Загальн ви-моги до фшансово' звтносто // Нацюнальы стандарти в бухгалтерскому обл^у. Питання використання; за ред. М.Г. Михайлова. -К.: Вища освга, 2002. - С. 212-216.
7. Таузенд Д. Спввщношення мж податковою i ф^ансовою звп-нютю / Д. Таузенд // Бухгалтерський облк i аудит. - 1994. - №12.
- С. 29-32.
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 3 (178)/2016 69