CC BY
29
ськоТ д1яльност1: виробництво, маркетинг, фЫанси, персонал, оргаызацмна культура пщприемства.
Зовышне середовище - фактори, що знаходяться за межами пщприемства. У зовышньому середовищ1 виокрем-люють макро- i мкросередовище.
М1кросередовище пщприемства - це т суб'екти, з якими во-но постiйно i безпосередньо взаeмодie: споживачi, постачаль-ники, конкуренти, партнери, ринок робочоТ сили. Miкрооточення мае вплив на складовi внутрiшнього середовища пщприем-ства, але, при цьому, юнуе i зворотый зв'язок - пiдприeмство може впливати на фактори промiжного середовища.
Макросередовище пщприемства - це фактори, як мають непряму д!ю на внутршне середовище, але якi здiйснюють значний вплив на його дiяльнiсть. До факторiв макрооточен-ня найчастiше вщносять економiчнi, полiтичнi, технологiчнi, соцiальнi, ринковi та мiжнароднi фактори.
Таким чином, процес дослщження навколишнього середовища передбачае вивчення трьох складових: зовышнього середовища (макрооточення), промiжного середовища (мЬ крооточення), внутрiшнього середовища пiдприeмства.
Висновки
Застосування стратегiчного управлiння на пщприемствах дозволяе охарактеризувати економiчнi, органiзацiйнi, техыч-нi можливостi виробництва та Т'х максимальне використан-ня, своечасно координувати роботу з розробки бiзнес-планiв розвитку пщприемства. Загалом стратепчне управлiння пщ-вищуе ефективнiсть роботи пiдприeмств у сучасних умовах.
Список використаних джерел
1. Ансофф И. Стратегическое управление: сокр. пер. с англ. / И. Ансофф; под ред. Л.И. Евенко. - М.: Экономика, 1989. - 519 с.
2. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Гардарика, 1998. - 296 с. - 13 с.
3. Гарафонова O.I. Конкурентна стратеги: сутнють та особливос-т1 формування на пщприемствах легко''' промисловост1 / Соц1аль-
но-економ1чний розвиток репоню в контекст! м1жнародноТ Ытеграцп ХНТУ - 2015. - №18 (7). - С. 16-20.
4. Денисенко М.П., Михайлова Л.1., Грищенко 1.М. ЫвестицмноНн-новацмна д!яльн!сть: теорт, практика, досвщ: монографи. - Суми: ВТД «Унверситетська книга», 2008. - С. 452-467.
5. 1гнатьева I.A. Стратепчний менеджмент [Текст]: п!дручник / I.A. 1гнатьева. - К.: Каравела, 2008. - 480 с.
6. Кашуба Я.М. Ви6!р метода та п!дход!в стратепчного управляя розвитком пщприемництва/ Кашуба Я.М. // Економ^а та держава. - 2011. - №9. - С. 16.
7. Минцберг Г. Школы стратегий / Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж. - СПб.: Издательство «Питер», 2000. - С. 16-20.
7. Писаревський 1.М. / Стратепчний менеджмент// 1.М. Писа-ревський, О.М. Тищенко, М.М. Поколодна, Н.Б. Петрова: Пщручник; ред. Аляб'ев; Харк. нац. акад. мюьк. госп-ва. - Х.: ХНАМГ, 2009. -287 с.
9. Портер М.Е. Конкуренция. - М.: Вильямс, 2001. - 495 с.
10. Пузирьова В.П. Матриця ключових стратепй в управл^ы фг нансовим потен^алом промислових ^дприемствУ/Актуальн про-блеми економки. - 2010. - №6. - С. 152.
11. Селверстова Л.С. Шляхи формування ефективно'Т стратеги корпораци / Л.С. Селверстова // Aктуальн! проблеми економ^и. -2008. - №7. - С. 133-136.
1 2. Семенов Г.А. Стратепя розвитку пщприемства в сучасних умовах на приклад! КП «НВК «1скра» (м. Зап0р!жжя) // Семенов Г.А., Богдан Ю.М. // Держава та репони. Сер!я: Eконом!ка та п!дпривм-ництво. - 2009. - №2. - С. 187.
13. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов / пер. с англ. под ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.
14. М!зюк Б.М. Основи стратепчного управляя: Пщручник. -Льв!в: Магнолт, 2009. - 544 с.
15. Шершньова З.6. Стратепчне управляя: пщручник / З.е. Шершньова. - [2-е вид., перероб. i доп.]. - К.: КНЕУ, 2004. -699 с.
OB. ПОПОВИЧ,
к.е.н., доцент, Нацюнальний aeiau/йний умверситет,
АА. НАКОНЕЧНА, студент, Нацюнальний ав'ацйний университет
Пор1вняльний анал1з бухгалтерского облшу Укра!ни та РумунИ
Проведено порюняльний анапз в 'пчизняного та румунського регулювання облку i зв 'тностi, особливост застосування МСФЗ, визначено основнi вщмнност Mix нацональними стандартами i МСФЗ, розглянуто фнансову звтнсть обох кран.
Ключов! слова: облк, бухгалтерский облк, звiтнiсть, фiнансова звтнсть, план рахунюв, Мiжнароднi стандарти фi-нансово'1 звiтностi, Румунськ стандарти бухгалтерського облку, Положення (стандарт) бухгалтерського обтку.
О.В. ПОПОВИЧ,
к.е.н., доцент, Национальный авиационный университет,
А.А. НАКОНЕЧНАЯ, студент, Национальный авиационный университет
Сравнительный анализ бухгалтерского учета Украины и Румынии
Проведен сравнительный анализ отечественного и румынского регулирования учета и отчетности, особенности применения МСФО, определены основные различия между национальными стандартами и МСФО, рассмотрена финансовая отчетность обеих стран.
Ключевые слова: учет, бухгалтерский учет, отчетность, финансовая отчетность, план счетов, Международные стандарты финансовой отчетности, Румынские стандарты бухгалтерского учета, Положение (стандарт) бухгалтерского учета.
© О.В. ПОПОВИЧ, А.А. НАКОНЕЧНА, 2016
Формування ринкових вщносин в Укра|'н1 № 4 (179)/2016 49
O.V. POPOVICH, Ph.D. Professor, National aviation University, AA. NAKONECHNA, student of the National aviation University
Comparative analysis of accounting Ukraine and Romania
A comparative analysis of the domestic and the Romanian regulation of accounting and reporting features of IFRS, the main differences between national standards and IFRS, reviewed the financial statements of both countries.
Keywords: accounting, bookkeeping, accounting, financial statements, chart of accounts, International Financial Reporting Standards, Romanian Accounting Standards, Regulations [standard] accounting.
Постановка проблеми. Протягом останнього асу вщ-булося багато змЫ у галуз1 бухгалтерского облку. Ц змЫи вплинули на систему бухгалтерського облку в Укра'Гт та Ру-мунп. Основним завданням дослщження облку даних кра'н е вивчення регулювання облку та звiтностi, визначення осно-вних вщмЫностей мiж нацiональними стандартами i МСФЗ, фiнансовими звiтностями, та 1'х порiвняння.
Miжнароднi стандарти фiнансовоí звiтностi (МСФЗ; англ. IFRS - International Financial Reporting Standards) - стандарти, що затверджуються Радою з мiжнародних стандар^в бухгалтерського облку (англ. International Accounting Standard Board, скорочено IASB), що розташована в Лондонк
Основним завданням облiку Румунп та Укра'ни е надання повно' та правдиво'' iнформацií для сво'х зовнiшнiх i внутрш-нiх користувачiв. Важливо, щоб бухгалтерський облiк був ре-гульованим i узгодженим.
Розвиток бухгалтерського облку в Румуни та Укра'У е до-сить актуальним. Кра'ни мають сучасну структуру економки, при яюй розвиток облку не завершений, вЫ знаходиться у стан постмного вдосконалення.
Лнал13 дослщжень та публжащй з проблеми показав, що особливу увагу цьому питанню придтили такi вченi. як Ф.Ф. Бутинець, I.B. Жолнер, Б. Хтл, М.Р. Лучко, 1.Д. Бенько та ¡ном румунськ вченi [1]. Вище зазначен науковцi присвя-чують сво' працi дослiдженням аналiзу бухгалтерського об-лку Укра'ни та Румуни.
Метою статтi е порГвняння регулювання облку та звГт-ностГ, визначення основних вщмЫностей мГж нацiональними стандартами i МСФЗ, а також особливост фiнансових звтв Румуни та Укра'ни.
Виклад основного матерiалy. Ефективна пщприем-ницька дГяльнють неможлива без досконалого знання пщ-приемцем систем облку i звГтностк Облк - це належним чином оргаызована система збору, нагромадження, обробки, групування, узагальнення i реестрацп необхщно''' ¡нформа-цп або Г'' сукупних даних, що вщображають ктьюсну чи яюс-ну характеристику подй явищ, фактiв, процеав, об'еклв то-що. Звггнють - це система узагальнених i взаемопов'язаних економiчних показникiв поточного облку, як характеризу-ють результати дГяльност пщприемства за звГтний перiод.
Регулювання облку та звггност у Румуни та Укра'У е над-звичайно важливими. Основним законодавчим актом регу-лювання бухгалтерського облку та фiнансовоí звГтност Румунп е Закон про бухгалтерський облк [2], опублiкований у 2005 роц i змiнений законом 259/2007 МУстерством фiнансiв [2], включаючи подалыхл змЫи та доповнення пов'язаного з ним законодавства. Вщповщно до Закону про бухгалтерський облк вЫ е обов'язковим для вах юридич-
них оаб та уповноважених оаб, вести бухгалтерський облк потрГбно румунською мовою i в нацюнальнм валют. У вну-тршых ¡нформацмних цтях оргаызацп можуть вибрати для складання заяви ¡ншу валюту.
ПравовГ засади регулювання, оргаызацп та ведення бухгалтерського облку та складання бухгалтерсько' звГтнос-т в УкраУ визначен Законом Укра'ни «Про бухгалтерський облк та фЫансову звГтнють в УкраУ» [3]. Цей закон поши-рюеться на вах юридичних оаб, створених вщповщно до законодавства Укра'ни, незалежно вщ |'хшх оргаызацмно-правових форм i форм власностГ, а також на представництва ¡ноземних суб'ектГв господарсько' дГяльностГ, як зобов'язан вести бухгалтерський облк i подавати фЫансову звГтнють згщно ¡з законодавством.
Румунськ положення з бухгалтерського облку вимагають певного плану рахунюв i конкретного змюту з розкриття звгг-ност та форматГв для юридичних оаб. З 1 ачня 2006 року МУстерство фЫанав Румуни забезпечуе вщповщну базу для подальшо' роботи з двома супроводжуючими правилами [4]:
- Положення з бухгалтерського облку на вщповщнють четвертм ДирективГ Бвропейського економГчного спГвтова-риства (AR4) [5];
- Положення з бухгалтерського облку на вщповщнють сьомм ДирективГ Бвропейського економГчного спГвтовари-ства (AR7) [5].
МУстерство фЫанав Румуни передбачае так загальн принципи: нарахування; правда i справедливий вид; порГв-няльн дан повинн бути розкрит для вае' пщготовлено' звГт-ностГ; безперервнють дГяльностГ; консистенцГя; незалежнють; подт; невщчутнють; вщсутнють зсуву; економГчна сутнють i реальнють подГй.
Важливим документом регламентацп бухгалтерського об-лГку Укра'ни, як i РумунГ', е План рахунюв, який являе собою систематизований перелк рахункГв бухгалтерського облГку, необхГдних для вщображення дГяльностГ пГдприемств, орга-ызацм, установ. В Укра'нГ застосовують таю плани рахунюв:
1. План рахунюв бухгалтерського облГку активГв, капГталу, зобов'язань i господарських операцГй пГдприемств та орга-нГзацГй [6].
2. План рахунюв бухгалтерського облГку для бюджетних установ [7].
3. План рахунюв бухгалтерського облку банкГв Укра'ни [8].
План рахунюв бухгалтерського облГку активГв, капГталу,
зобов'язань i господарських операцГй пГдприемств та орга-нГзацГй зорГентований на забезпечення складання фЫан-сово' звГтностГ та внутрГшньо' звГтностГ. Тому структура плану рахунюв узгоджена зГ структурою фЫансових звГтГв, яка встановлена вщповщними П(С)БО.
50 Формування ринкових вщносин в YKpai'Hi № 4 (179)/2016
Плaн paxyнкiв бyxгaлтеpcькoгo oблiкy aктивiв, кaпiтaлy, зoбoв'язaнь i гocпoдapcькиx oпеpaцiй пiдпpиeмcтв тa opra-нiзaцiй мae 1Q клaciв, зaлишки 1 i S клaciв нaвoдятьcя в a^ тивi бaлaнcy, зaлишки 4-6 клaciв y пacивi. Зa дaними pa-xyнкiв 7-9 клaciв, cклaдaють звiт пpo фiнaнcoвi pезyльтaти. Paxyнки нyльoвoгo клacy нaдaють iнфopмaцiю, poзкpиття якoгo пеpедбaченo y пpимiткax дo фiнaнcoвoí' звiтнocтi.
Пoлoження з бyxгaлтеpcькoгo oблiкy в Pyмyнií' зycтpiчaли-cя з мiжвoeннoгo пеpioдy як неoбxiднicть yнiфiкaцií' бyxгaл-теpcькoгo oблiкy, в якиx 6ули зaзнaченi тaкi piшення: нaйме-нyвaння paxyнкy (oднopiднicть); тип, cxемa для вcтaнoвлення бaлaнcy пpo пpибyтки i збитки; cтвopення плaнy aбo декть-кox плaнiв paxyнкiв.
B Укpaïнi нa пoчaтoк SQ16 poкy зaтвеpдженo S H^C^O тa Э9 П(C]БO. Poзpoбкoю cтaндapтiв бyxгaлтеpcькoгo oблi-ку нa Укpaïнi зaймaeтьcя Mетoдoлoгiчнa paдa з бyxгaлтеp-cькoгo oблiкy, якa е дopaдчим opгaнoм пpи Miнicтеpcтвi фЬ нaнciв Укpaí'ни.
Фiнaнcoвa звiтнicть Pyмyнií' cклaдaeтьcя з пoтoчниx paxyн-кiв, ayдитy пpoбнoгo бaлaнcy, пiдгoтoвленoгo пpинaймнi щщрч-нo, aбo cтpoкiв пеpioдичнoí' пщгатовки фiнaнcoвoí' звiтнocтi [4].
Деpжaвнi ycтaнoви Pyмyнií' пoвиннi пoдaти в кaзнaчейcтвo тa деpжaвний oблiк oдиницi як вiдкpитиx paxyнкiв, бaлaнc i бюджет-ний oблiк для вiзи пpaвильнocтi плaтежiв, зaлишки нa paxyнкax в нaявнocтi, у paзi пoтpеби, пoвиннi збiгaтиcя з вiдпoвiдними pa-xyнкaми, вiдкpитi в oдиницяx cкapбницi тa деpжaвнoгo oблiкy.
Юpидичнi ocoби нa звiтнy дaтy пoвиннi пiдгoтyвaти piчнy фiнaнcoвy звiтнicть, щo включae: Бaлaнc; Звiт пpo пpибyтки i збитки; Звгг пpo змiни в кaпiтaлi; Звiт пpo pyx гpoшoвиx пo-тoкiв; Пoяcнювaльнa зaпиcкa дo piчнoï бyxгaлтеpcькoí' зв^-нocтi. Kpитеpiями poзмipy е: вcьoгo aктивiв: З 65Q QQQ eвpo; чиcтий oбopoт: 7 300 QQQ eвpo; cеpедня юльюсть пpaцiвни-кiв пpoтягoм фiнaнcoвoгo po^: 5Q ocí6.
Юpидичнi ocoби нa звiтнy дaтy, якi не пеpевищyють межi двox iз кpитеpií'в poзмipy, пoвиннi cклacти cпpoщенy piчнy ф^ндову звiтнicть, якa включae: Cкopoчений бaлaнc; Звiт пpo пpибyтки i збитки; Пoяcнювaльнy зaпиcкy дo piчнoí' бyxгaлтеpcькoï' зв^-нocтi cпpoщениx; вoни мoжyть зaлyчити дoдaткoвий звiт пpo змЫи у кaпiтaлi тa pyx гpoшoвиx кoштiв. Piчнa фiнaнcoвa зв^-нють у cyпpoвoдi звiтy тa дoпoвiдi мaють бути пpедcтaвленi в Topгoвoмy pеecтpi пpoтягoм 15 днiв з дaти зaтвеpдження.
Фiнaнcoвa звiтнicть Укpaï'ни пoвиннa зaдoвoльняти пoтpе-би ™x кopиcтyвaчiв, якi не мoжyть вимaгaти звiтiв, cклaдениx з ypaxyвaнням ïx кoнкpетниx iнфopмaцiйниx пoтpеб. Публ^-^я фiнaнcoвoí' звiтнocтi oбoв'язкoвa в oфiцiйниx видaнняx тa тиx, щo пpиpiвнянi дo ниx.
Фiнaнcoвa звiтнicть включae в cебе: Бaлaнc (Звiт пpo фЬ нaнcoвий cтaн], Звiт пpo фiнaнcoвi pезyльтaти пiдпpиeмcтвa (звiт пpo cyкyпний дoxiд], Звiт пpo pyx гpoшoвиx кoштiв (зa пpямим aбo непpямим метoдoм], Звiт пpo влacний кaпiтaл, Пpимiтки дo фiнaнcoвoï звiтнocтi.
Звiтним пеpioдoм для cклaдaння фiнaнcoвoï звiтнocтi е га-лендapний pk. Бaлaнc пiдпpиeмcтвa cклaдaeтьcя нa юнець ocтaнньoгo дня звiтнoгo пеpioдy. Пpoмiжнa (мicячнa, raap-тaльнa] звiтнicть, яга oxoплюe певний пеpioд, cклaдaeтьcя нapocтaючим пiдcyмкoм з пoчaткy звiтнoгo po^.
Miнicтеpcтвo екoнoмiки i фiнaнciв ^БФ] мae вcтaнoвленy зaкoнoм вiдпoвiдaльнicть для випу^у Pyмyнcькиx cтaндapтiв
бyxгaлтеpcькoгo oблiкy. MБФ cтвopилo Paдy бyxгaлтеpcькoгo oблiкy тa фiнaнcoвoí' звiтнocтi з пopaди poзвиткy циx cтaндap-тiв. Oб'eднaння бyxгaлтеpiв-екcпеpтiв i лiцензoвaниx бyxгaл-теpiв Pyмyнií' (CECCAR] е членoм Paди. Iншi члени Paди вxo-дять пpедcтaвники деpжaвниx opгaнiв i мiнicтеpcтвa, pяд iншиx пpoфеciйниx opгaнiзaцiй, нayкoвцi. CECCAR тaкoж неcе вщ-пoвiдaльнicть зa пеpеклaд MCФЗ тa MCФЗ, у pyмyнcькiй мo-вi. Pyмyнiя вже пoчaлa зacтocoвyвaти MCФЗ для вcix кoмпaнiй. Як деpжaвa - член 6вpoпейcькoгo Coюзy Pyмyнiя зacтocoвye MCФЗ, Пpaвилa, пpийнятi 6вpoпейcьким Coюзoм в öQQö poцi.
Ùo cтocyeтьcя пiдгoтoвки фiнaнcoвoï звiтнocтi, нaдaнoï нaкaзoм [9], opгaнiзaцiï пoвиннi зacтocoвyвaти MCФЗ вщ-пoвiднo дo MCФЗ 1 «^pix^ чac yxвaлення мiжнapoдниx cтaндapтiв фiнaнcoвoï звiтнocтi». B цьoмy вiднoшеннi пеpшa фiнaнcoвa звiтнicть, пpедcтaвленa вiдпoвiднo дo MCФЗ, пo-виннa вклю^ти, пpинaймнi: бaлaнc зa ocтaннi тpи фiнaнcoвi poки (звiти пpo ф^нмве cтaнoвище]; звiт пpo cyкyпний дo-xiд зa ocтaннi двa фiнaнcoвi poки; oкpемий звiт пpo дoxoди зa ocтaннi двa фiнaнcoвi po^ (якщo е]; звiт пpo pyx гpoшoвиx кoштiв зa ocтaннi двa фiнaнcoвi poки; звiт пpo змЫи в ram-тaлi зa ocтaннi двa фiнaнcoвi poки; пoв'язaнi зaмiтки, в тoмy чиcлi пopiвняльнoï iнфopмaцiï.
Дo SQQ5 poкy pyмyнcькi cтaндapти бyxгaлтеpcькoгo oблiкy мicтили явну вимoгy, щoб пеpеглядaти MCФЗ, якщo питaння не oxoплюютьcя cтaндapтaми бyxгaлтеpcькoгo oблiкy pyмyн-cькoю мoвoю. Але ^газ мiнicтpa фiнaнciв 1752/2QQ5 [4] ycyнyв вимoгy, щoб пеpеглядaти MCФЗ.
Hеoбxiднicть зacтocyвaння MCФЗ у пpaктицi бyxгaлтеp-cькoгo oблiкy пiдпpиeмcтв Укpaí'ни oбyмoвленa iнтегpaцieю екoнoмiки кpaí'ни у ^тову cпiльнoтy. Укpaí'нcькi кoмпaнií' пo-винн cклaдaти фiнaнcoвy звiтнicть вiдпoвiднo дo MCФЗ, пеpш зa вcе тод^ кoли йдетьcя пpo: зaлyчення iнoземниx iнвеcтицiй, мoжливocтi вcтaнoвлення дoвгocтpoкoвиx тopгiвельниx cto-cyнкiв iз зaxiдними пapтнеpaми; cтвopення cпiльниx пiдпpи-eмcтв; випу^у цiнниx пaпеpiв нa мiжнapoдний pинoк.
Гoлoвнa пеpевaгa MCФЗ пoлягae в тому, щo вoни вига-нують poль мiжнapoднoí' мoви у бiзнеc-cеpедoвищi, дo якoï як дo eдинoгo фopмaтy cпiлкyвaння пpaгне дiлoвий сгг. Зa-кoнoдaвчoю ocнoвoю зacтocyвaння MCФЗ е Зaкoн Укpaí'ни «Пpo бyxгaлтеpcький oблiк тa фiнaнcoвy звiтнicть в Укpaïнi».
Koлo cyб'eктiв, якi oбoв'язкoвo мaють зacтocoвyвaти MCФЗ: з SQ^ poкy пyблiчнi aкцioнеpнi тoвapиcтвa, бaнки, cтpaxoвики; з 2Q13 poкy недеpжaвнi пенciйнi фoнди тa iншi фiнaнcoвi ycтaнoви; з SQ14 poкy cyб'eкти, щo пpoвaдять дo-пoмiжнy дiяльнicть у cфеpi фiнaнcoвиx пocлyг i cтpaxyвaння. Bci iншi cyб'eкти гocпoдapювaння мaють пpaвo дoбpoвiльнo пеpейти нa зacтocyвaння MCФЗ. Taкoж пoтpiбнo зaзнaчи-ти, щo чиннi мiжнapoднi cтaндapти не пpизнaченi для зacтo-cyвaння пiдпpиeмcтвaми мaлoгo тa cеpедньoгo бiзнеcy, щo знaчнo звужуе cфеpy ïxньoгo poзпoвcюдження.
B Укpaïнi зacтocoвyютьcя MCФЗ, щo oфiцiйнo oпpилюдне-нi нa oфiцiйнoмy caйтi Miнicтеpcтвa фiнaнciв Укpaï'ни тa якщo вoни не cyпеpечaть Зaкoнy Укpaïни «Пpo бyxгaлтеpcький o6-лiк тa фiнaнcoвy звiтнicть в Укpaïнi».
Пеpеxiд нa MCФЗ cклaдaeтьcя з чoтиpьox етaпiв:
- вибip oблiкoвoí' пoлiтики згiднo з MCФЗ;
- вибip cпocoбy opгaнiзaцií' oблiкy i пiдгoтoвки звiтнocтi MCФЗ;
- пеpше зacтocyвaння MCФЗ;
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 4 (179)/2016 51
- aдaптaцiя oблiкoвиx cиcтем ïa нaвчaння пеpcoнaлy.
Ha i^wxy дo пеpеxoдy нa мiжнapoднi cïaндapïи e бaгa-ïo пеpепoн. У cвiïoвiй пpaкïицi не викopиcтoвyeтьcя pеглa-менïoвaнoï фopми фiнaнcoвoï звiтнocтi ïa плaнy paxyнкiв, нa вщмЫу вiд Укpaïни. Для пoм'якшення ^eï cитyaцiï з бoкy Mi-нicтеpcтвa фiнaнciв Укpaïни, як pегyляïopa в oблacтi бyxгaл-ïеpcькoгo oблiкy, нaкaзoм пocлaбленo жopcткy pеглaмен-тaцiю шляxoм зaтвеpдження нoвoгo плaнy paxyнкiв (який бтьше не мicтить cyбpaxyнкiв) ïa фopми фiнaнcoвoï звiтнoc-ïi, y тому чиcлi зa мiжнapoдними cтaндapтaми.
Пеpеxiд нa MCФЗ - пpoцеc cклaдний i бoлючий для гаж-нoгo пiдпpиeмcтвa, тoмy пoтpебye зу^ль з бoкy деpжaвниx cлyжб, aле вoднoчac, poзyмieмo, щo е неoбxiдним елементoм пpи eвpoiнтегpaцiï Укpaïни.
Poзвитoк pyмyнcькиx пpaвил бyxгaлтеpcькoгo oблiкy cпpя-мoвaний нa зближення ïx з мiжнapoдними cтaндapтaми бyxгaл-теpcькoгo oблiкy. Moжнa пoмiтити icнyвaння деякиx пoдoб мiж Pyмyнcькими нopмaми бyxгaлтеpcькoгo oблiкy ïa MCФЗ, aле i pяд вiдмiннocтей cьoгoдення, якi пoлягaють у ïa™ клacифiкaцiï: звiтнicть зa cегментaми, пpoмiжнa фiнaнcoвa звiтнicть, немa-теpiaльнi i мaтеpiaльнi aктиви вiдпoвiднo дo нaцioнaльниx ^ган-дapтiв oблiкy, пoдaтoк нa пpибyтoк вiдпoвiднo дo нaцioнaльниx cтaндapтiв oблiкy, змiнa метoдiв бyxгaлтеpcькoгo oблiкy i ^и-гyвaння вapтocтi, нacлiдки змiни вaлютниx кypciв вiдпoвiднo дo нaцioнaльниx cтaндapтiв oблiкy, кoнcoлiдoвaнa фiнaнcoвa зв^-нicть i кoмбiнaцiï ocí6, iнфopмaцiя пo oпеpaцiяx з пoв'язaними cтopoнaми. MCФЗ y Pyмyнiï викopиcтoвyютьcя без змiн, як нa-цioнaльнi cтaндapти, aле з дoдaткoвими пoяcненнями.
Hезвaжaючи нa те i^o MCФЗ cлyжили ocнoвoю для cmo-pення y^a^^^x П(C)БO, нa дaний чac icнyють poзбiжнocтi мiж ними. Hеoбxiднo вiдмiтити, щo мiжнapoднi cтaндapти мa-ють як пoзитивнi, тaк i негaтивнi pиcи. Ix oб'eктивними пеpевa-гaми пеpед нaцioнaльними cтaндapтaми в oкpемиx ^a'^ax е: ч^га екoнoмiчнa лoгiкa; yзaгaльнення нaйкpaщoï cyчacнoï œi-тoвoï пpaктики у cфеpi oблiкoвoгo пpoцеcy; пpocтoтa cпpий-мaння для кopиcтyвaчiв фiнaнcoвoï iнфopмaцiï в ycьoмy cвiтi. Дo недoлiкiв MCФЗ мoжнa вiднеcти: yзaгaльнений xapaктеp cтaндapтiв, якi пеpедбaчaють дocтaтньo велике piзнoмaнiття у метoдax oблiкy; вiдcyтнicть детaльниx iнтеpпpетaцiй i пpиклa-дiв cпiвcтaвлення cтaндapтiв з кoнкpетними cитyaцiями.
Пеpевaги cклaдaння фiнaнcoвoï звiтнocтi зa мiжнapoдними cтaндapтaми беззaпеpечнi для бiльшocтi кopиcтyвaчiв ф^н-coвoï звiтнocтi. MCФЗ мoжнa poзцiнювaти як iнcтpyмент mo-бaлiзaцiï екoнoмiки i cвiтoвиx гocпoдapcькиx зв'язюв. Bcтyп дo COT ïa eвpoiнтегpaцiя У^^и вимaгae гapмoнiзaцiï П(C)БO ïa MCФЗ. Безyмoвнo, це пpиведе дo пoлегшення cпiвпpaцi вЬ тчизняниx пiдпpиeмcтв з iнoземними пapтнеpaми, ocoбливo у тopгiвельнiй гaлyзi, ocкiльки знaчнa юлькють пpoдyкцiï, щo pе-aлiзyeтьcя нacеленню У^^и, е iмпopтoвaнoю.
Bиcнoвки
Bиxoдячи з вище cкaзaнoгo, як бaчимo, oблiк ïa звiтнicть ^afa е дocить cxoжими, ocкiльки пoшиpюютьcя нa вcix к^и-дичниx ocí6. Baжливим дoкyментoм pеглaментaцiï бyxгaл-теpcькoгo oблiкy Укpaïни е Плaн paxyнкiв, вщмшнють лише в тoмy, щo в Pyмyнiï oдин Плaн paxyнкiв, a в Укpaïнi ïx чoти-p^ Piчнa фiнaнcoвa звiтнicть Pyмyнiï у cyпpoвoдi звiтy ïa дo-пoвiдi мaють бути пpедcтaвленi в Topгoвoмy pеecтpi пpoтя-
гoм 15 дыв з дaти зaтвеpдження. Юpидичнi ocoби нa звiтнy дaтy пoвиннi пiдгoтyвaти piчнy фiнaнcoвy звiтнicть, щo вклю-чae: Бaлaнc; Звiт пpo пpибyтки i збитки; Звiт пpo змЫи в га-пiтaлi; Звiт пpo pyx гpoшoвиx пoтoкiв; Пoяcнювaльнy зaпиc-кa дo piчнoï бyxгaлтеpcькoï звiтнocтi. Звiтним пеpioдoм для cклaдaння фiнaнcoвoï звiтнocтi Укpaïни е кaлендapний pk. Бaлaнc пiдпpиeмcтвa cклaдaeтьcя нa юнець ocтaнньoгo дня звiтнoгo пеpioдy. Фiнaнcoвa звiтнicть включae в cебе: Áa-лaнc (Звiт пpo фiнaнcoвий cra^, Звiт пpo фiнaнcoвi pезyль-ïa™ пiдпpиeмcтвa (звiт пpo cyкyпний дoxiд), Звiт пpo pyx гpo-шoвиx кoштiв (зa пpямим aбo непpямим метoдoм), Звiт пpo влacний ^п^л, Пpимiтки дo фiнaнcoвoï звiтнocтi.
^C^O i MCФЗ - це cтaндapти oднoгo пopядкy, aле piз-ниx piвнiв. Звiтy без oблiкy не бyвae, i зaвдaння Cтaндapтiв - cпpямoвyвaти i pегyлювaти бyxгaлтеpcький oблiк тaк, щoб нa бaзi oтpимaниx тaким чинoм дaниx нaдaти кopиcтyвaчaм дocтoвipнy, пoвнy ïa неyпеpедженy iнфopмaцiю y нaлежнo oфopмлениx фiнaнcoвиx звiтax.
Pyмyнcькi cтaндapти бyxгaлтеpcькoгo oблiкy вiдпoвiдa-ють вимoгaм мiжнapoдниx cтaндapтiв фiнaнcoвoï звiтнocтi (MCФЗ), a y^ah^M, незвaжaючи нa те, щo MCФЗ тужили ocнoвoю для cтвopення П(C)БO, нa дaний чac icнyють poз-бiжнocтi мiж П(C)БO ïa MCФЗ.
Oднieю з нaйбiльш xapaктеpниx тенденцiй poзвиткy 6óx-гaлтеpcькoгo oблiкy в Укpaïнi е aктивне пpocyвaння iдей, зa-клaдениx у мiжнapoдниx cтaндapтax бyxгaлтеpcькoгo oблiкy ïa звiтнocтi.
Cлiд взяти дo yвaги, щo бyдь-якi зoбoв'язaння, якi вига-pиcтoвyють MCФЗ у ф^ндов^ звiтнocтi для деякиx ocí6, тpивaють в 6вpoпейcькoмy Coюзi пpoтягoм декiлькox poкiв, a oтже Pyмyнiя мoглa б poзглянyти пocтyпoве впpoвaдження oкpемиx чacтин. Boнa не пoвиннa poбити це тiльки чеpез зo-внiшнiй тиcк, неoбxiднo це poбити для дocягнення бiльш точ-нoï кapтини, для пpoведення фiнaнcoвиx oпеpaцiй ïa пiдви-щення кoнкypентocпpoмoжнocтi.
Спигак викopиcтaниx âœepeë
1. Eвoлюцiя бyxгaлтеpcькoгo oблiкy, вiд йoгo витoкiв дo cьoгoднiш-ньoгo дня [Eлектpoн. pеcypc]. - Pежим дocтyпy:
http://www.scritub.com/economie/contabilitate/Evolutia-contabilitatii-de-la-959B2.php
2. Зaкoн npo бyxгaлтеpcький oблiк №259/2007 [Eлектpoн. pе-cypc]. - Pежим дocтyny: http://www.clr.ro/rep_dil_2002/..%5Crep_ htm%5CL259_2OO7.htm
3. Зaкoн Укpaïни «Пpo бyxгaлтеpcький oблiк ïa фiнaнcoвy звiтнicть в Укpaïнi» [Eлектpoн. pеcypc]. - Pежим дocтyny: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/99б-14
4. Пoлoження з бyxгaлтеpcькoгo oблiкy вiдnoвiднo дo eвponей-^^x диpектив 1752/2005 [Eлектpoн. pеcypc]. - Pежим дocтy-ny: http://codfiscal.net/B53/omfp-17522005-reglementarile-contabile-conforme-cu-directivele-europene
5. Пoлoження з бyxгaлтеpcькoгo oблiкy, !o вiдnoвiдae вимoгaм Диpективи IV 6вpoпейcькoгo екoнoмiчнoгo cniвтoвapиcтвa i Диpек-тиви VII 6вponейcькoгo екoнoмiчнoгo cniвтoвapиcтвa [Eлектpoн. pе-cypc]. - Pежим дocтyпy: http://www.aplisoft.ro/servicii/documente/ Reglementare%2Ocontabila%2Ocf%2ODirectiva%2OIV.html
6. Плaн paxyнкiв бyxгaлтеpcькoгo oблiкy aктивiв, кaniтaлy, зoбoв'язaнь i гocпoдapcькиx onеpaцiй niдnpиeмcтв i opгaнiзaцiй
52 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKparni № 4 (179)/2016
[Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/z1557-11
7. Наказ про затвердження Плану рахунюв бухгалтерського облг ку бюджетних установ [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1214-13
8. Постанова про затвердження Плану рахунмв бухгалтерського облку банюв УкраТни та 1нструкцп про застосування Плану рахунмв бухгалтерського облк банмв УкраТни [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ z0918-04
УДК 338.48
А.В. К0Л0Д1ЙЧУК,
к.е.н., доцент, Ужгородський торговельно-економ1чний iнститут Кивського нацонального торговельно-економiчного унверситету
Сшьський зелений туризм як невщ'смна частина матер1ального виробництва
Визначена сутнсть основних понять, що використовуються при вивченн туристичноfiндустрi¡. Дано визначення понят-тя «еколопчний туризм», наведено тлумачення альського зеленого туризму. Обгрунтовано, що альський зелений туризм належить до матерiального виробництва, оскльки споживач (турист) даного специфiчного продукту цкавиться життям та виробництвом на селi, а саме сльським господарством та побутом. Окреслено вiдмiнностi мiж альським туризмом та агротуризмом, мiж екотуризмом i традицйним туризмом.
Kлючовi слова: туризм, альський туризм, альський зелений туризм, екотуризм, агротуризм, альське господарство, матерiальне виробництво, альська територя, туристичн послуги.
А.В. КОЛОДИЙЧУК,
к.э.н., доцент, Ужгородский торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета
Сельский зеленый туризм как неотъемлемая часть материального производства
Определена суть основных понятий, используемых при изучении туристической индустрии. Дано определение понятия «экологический туризм», приведены толкования сельского зеленого туризма. Обосновано, что сельский зеленый туризм относится к материальному производству, поскольку потребитель данного специфического продукта (турист) интересуется жизнью и производством на селе, а именно сельским хозяйством и бытом. Определены различия между сельским туризмом и агротуризмом, между экотуризмом и традиционным туризмом.
Ключевые слова: туризм, сельский туризм, сельский зеленый туризм, экотуризм, агротуризм, сельское хозяйство, материальное производство, сельская территория, туристические услуги.
A.V. KOLODIYCHUK,
PhD, Associate Professor of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University
Rural green tourism as an integral part of material production
The essence of the basic concepts used in the study of the tourism industry is determined. The definition of the term «ecological tourism» is made, interpretation of rural green tourism is showed. Proved that rural green tourism refers to material production so far as consumer of this specific product (tourist) interested by the life and production in rural areas, such as agriculture and life. The differences between rural tourism and agrarian tourism, between ecotourism and traditional tourism are outlined.
Keywords: tourism, rural tourism, rural green tourism, eco-tourism, agrarian tourism, agriculture, material production, rural area, travel services.
Постановка проблеми. На сучасному етап в умовах поси-лення негативних процеав на сел!, зокрема зростання бщносл, безробггтя, зменшення доходГв селян, альський зелений туризм е основним з перспективних i ефективних напрямюв розвитку укра'нського села. Розвиток альського туризму сприяе вщро-дженню села i при цьому не потребуе великих капггаловкладень. ВЫ допомагае виршувати проблеми зайнятост альського на-селення, покращуе його добробут. КрГм того, альський зелений туризм веде до розширення сфери послуг за рахунок збГльшен-ня попиту на транспорты послуги та рГзномангл-л побутов! служ-би. Також альський зелений туризм врграе значну роль у розвитку освГти й культури, сприяе розвитков! ¡нфраструктури та покращенню еколопчно''' ситуаци у довктлг
Aналiз дослщжень та пyблiкацiй з проблеми. Загаль-н проблеми формування та розвитку стьського зеленого
туризму у свт та Укра'У достатньо опрацювали вггчизнянл та зарубжт науковф, зокрема: В. Гловацька, М. Джевець-ка, Ю. ЗЫько, М. Лендел, Т. ПЫчук, М. Рутинський, Н. Ротге, У. Светлковська, А. Таксанов, Р. Тринько та ¡н.
Однак чимало проблем, як стосуються розвитку стьського зеленого туризму, залишаються на сьогодн маловивче-ними. У своТх роботах автори здебтьшого показують за-гальн проблеми стьського зеленого туризму, залишаючи поза увагою оргаызацмно-економнн аспекти, як потребу-ють подальших дослщжень у цьому напрямк
Мета статТ - розглянути дефУци' термЫологи альського зеленого туризму, а також довести, що альський зелений туризм -невщ'емна складова частина матернльного виробництва.
Виклад основного матер1алу. Основы поняття, що використовуються при вивченн туристичноТ ¡ндустри, вщобра-
© А.В. К0Л0Д1ЙЧУК, 2016
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 4 (179)/2016 53
