CC BY
27
УДК 618.14-007.61-018-07:612.017:612.6
https://doi.org/rn.26641/2307-0404.2020.L200413
1.Б. Вовк, Т.Д. Задорожна, Н.€. Горбань, В.К. Кондратюк
КЛШ1КО-ШУНОГ1СТОХШ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕАТИПОВО1 ГШЕРПЛАЗП ЕНДОМЕТР1Я В Ж1НОК РЕПРОДУКТИВНОГО В1КУ
ДУ «1нститут nediampii, акушерства i гтекологп iM. академша О.М. Лук 'яновог НАМН Украгни» вул. П. Майбороди, 8, Кигв, 04050, Украгна
SI «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of NAMS of Ukraine P. Mayborody str., 8, Kyiv, 04050, Ukraine e-mail: irina.vovk@ukr.net
Цитування: Медичш перспективы. 2020. Т. 25, № 1. С. 134-141 Cited: Medicni perspektivi. 2020;25(1):134-141
Ключовi слова: неатипова гiперплазiя ендометрiя, репродуктивний вк, iмуногiстохiмiя, CD-138, хронiчний ендометрит
Ключевые слова: неатипическая гиперплазия эндометрия, репродуктивный возраст, иммуногистохимия, CD-138, хронический эндометрит
Key words: non-atypical endometrial hyperplasia, reproductive age, immunohistochemistry, CD-138, chronic endometritis
Реферат. Клинико-иммуногистохимическая характеристика неатипичной гиперплазии эндометрия у женщин репродуктивного возраста. Вовк И.Б., Задорожная Т.Д., Горбань Н.Е., Кондратюк В.К. В статье представлен анализ клинико-морфологических и иммуногистохимических особенностей гиперплазированного эндометрия. Обследованы 60 пациенток репродуктивного возраста с неатипической гиперплазией эндометрия (ГЭ). Установлено следующее морфологическое распределение различных её типов: железистая - 56,6%, железисто-кистозная - 40,0%, и по 1,7% - стромальная и кистозно-атрофическая формы соответственно. При проведении иммуногистохимического исследования определена экспрессия CD-138 - современного надежного маркера наличия воспалительного процесса в ткани эндометрия. В группе с неатипической железистой ГЭ признаки воспалительного процесса в эндометрии были верифицированы у 7 (20,59%) пациенток. В группе с признаками железисто-кистозного изменения ГЭ - у 11 (45,83%) больных, а также у единственной пациентки с неатипической стромальной ГЭ (100,0%). То есть почти у трети пациенток с разными морфологическими типами ГЭ - у 19 (31,7%) из 60, выявлено наличие структурно-морфологических признаков хронического эндометрита, что проявлялось признаками лимфоплазмоцитарной инфильтрации, свидетельствующими о наличии хронического воспалительного процесса. Эти данные свидетельствуют о возможной патогенетической роли именно воспаления как одного из триггерных факторов гиперпластической трансформации эндометриальных структур, что позволяет утверждать о роли инфекционных факторов в возникновении этих процессов почти у трети пациенток с неатипической ГЭ. Таким образом, проведенные исследования свидетельствуют, что развитие ГЭ - процесс, в основе механизмов развития которого лежит как инфекционный фактор, так и гормональные метаболические нарушения, что диктует разные персонифицированные подходы к лечебной тактике.
Abstract. Clinical-immunohistochemical characteristics of atypical endometrial hyperplasia in women of reproductive age. Vovk I.B., Zadorozhnaya T.D., Gorban N.E., Kondratiuk V.K. The article presents the analysis of clinical-morphological and immunohistochemical features of endometrial hyperplasia. 60 patients of reproductive age with non-atypical endometrial hyperplasia (EH) were examined. The following morphological distribution of its different types was established: glandular - 56.6%, glandular-cystic - 40.0%, stromal and cystic-atrophic forms -1.7%, respectively. When carrying out immunohistochemical studies, the expression of CD-138, a modern reliable marker of the presence of an inflammatory process in endometrial tissue was determined. In the group with non-atypical glandular EH, signs of the inflammatory process in the endometrium were verified in 7 (20.59%) patients. In the group with signs of glandular-cystic change of EH - in 11 (45,83%) patients, as well as in the only patient with non-atypical stromal EH (100,0%). In almost one-third ofpatients with different morphological types of EH in 19 (31.7%) of 60 the presence of structural-morphological signs of chronic endometritis was revealed, which was manifested by signs of lymphoplasmacytic infiltration, indicating the presence of chronic inflammatory process. These data indicate the possible pathogenetic role of inflammation as one of the trigger factors for the hyperplastic transformation of endometrial structures, which allows to confirm the role of infectious factors in the occurrence of these processes in almost one third of patients with non-atypical ЕН. Thus, the conducted studies indicate that the development of EH is a process based on both the infectious factor and hormonal metabolic disorders, which dictates different personalized approaches to therapeutic tactics.
Широке розповсюдження проблеми гшерпро-лiферативних процешв ендометрiя серед жшочо-го населення в аспектi порушень репродуктивного здоров'я зумовлюе науковий iнтерес у виршенш цього питання, а помина тенденцiя останнiх рокiв до «омолодження» ще! патологи викликае не тшьки медичне занепокоення, а й сощальну проблему [1]. Також варто зазначити, що ендометрiй, мабуть, е одним з найбшьш активних органiв в органiзмi жшки, який тд-даеться регулярним циктчним змiнам майже 450 разiв протягом життя жiнки [10].
Незважаючи на використання прогресивних технологш у дiагностицi гiперпластичних про-цешв ендометрiя, вiдомих «золотих стандартiв» у верифшаци цього дiагнозу [6], важливим аспектом залишаються пошуки клiнiчних факто-рiв i бiологiчних маркерiв, як дозволили б про-водити дiагностику та монiторинг стану ендо-метрiя (контролювати ефективнiсть лiкування та прогнозувати виникнення рецидивування про-цесу), що i декларуе останнiй Британський протокол 2016 року як завдання сучасного науко-вого пошуку [13].
Мета роботи - вивчити клшко-морфолопчш та iмуногiстохiмiчнi особливостi стану ендо-метрiя в жшок репродуктивного вшу з неатипо-вою гiперплазiею ендометрiя.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Для поглибленого пошуку можливих етюло-гiчних чинникiв та патогенетичних факторiв, якi впливають на виникнення гшерпрластичних про-цесiв у жшок репродуктивного вшу, нами проведено обстеження 60 пащенток з неатиповою гiперплазiею ендометрiя. Проводилась морфоло-гiчна оцшка (фарбування пiкрофуксином за Ван-Пзоном та гематоксилiн-еозином) та Гмунопсто-хiмiчнi дослiдження зразкiв гiперплазованого ендометрiя - визначення маркерiв запального процесу - виявлення плазмоцитарних кттин CD-138: (Ab-2) (Syndecan-1) (виробництво Thermo scientific, мишачi антитiла, робоче розведення 1:10-1:20, система детекци UltraVision LP).
Розповсюджешсть та iнтенсивнiсть реакци в цитоплазмi оцiнювали напiвкiлькiсним методом (вiд 0 до 3 балiв), де розповсюджешсть трактува-лась таким чином: 0 - немае зафарбовування; 1 -менше 10% позитивно зафарбовуваних клггин; 2 -бiльше 10% та менше 50% позитивно зафарбовуваних клггин; 3 - однорщне зафарбовування бшьше 50% кштин, а штенсившсть вщповщно: 0 -немае видимого зафарбовування; 1 - слабке зафар-бовування; 2 - помГрж зафарбовування; 3 -виражене зафарбовування.
Пстолопчне дослiдження проводилось вщповщно до загальновiдомого протоколу показникiв нормального ендометрiя з урахуванням фази та дня менструального циклу, зпдно з класичними
критерiями [4] та Протоколом дослщження ендо-метрiя, розробленим у лаборатори патомор-фологи ДУ ««1нститут педiатрп, акушерства i пнекологи iMeHi академiка О.М. Лук'яново! НАМН Укра!ни» (затверджено РПК «Патоло-гiчна анатомiя» МОЗ Укра!ни i НАМН Украши вщ 22.01.2010 р., Вченою Радою 1нституту вiд 15.02.2018 р.). Використано свггловий мiкроскоп Olympus BX 51 (Япошя). Усi дослiдження проводились у лаборатори патоморфологи ДУ «1нсти-тут педiатрil, акушерства i пнекологи iменi академiка О.М. Лук'яново! НАМН Украши», керiвник - член-кореспондент НАМН Украши, професор Задорожна Т.Д.
Статистичний аналiз результатiв дослiдження проводився в пакет EZR v. 1.35 (R statistical software version 3.4.3, R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria) [11]. Цей пакет не потребуе лщензи - Open i визнасться. Достовiр-нiсть результатiв ураховувалась при р<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Середнiй вiк у груш обстежених становив 37±1,8 року. Розподш хворих згiдно з морфо-лопчними типами гiперпластично змшено! тка-нини ендометрiя мав таку структуру: прояви неатипово! залозисто! гшерплази ендометрiя виявлеш в 34 (56,6%) хворих, неатипова зало-зисто-кiстозна форма гшерплази ендометрiя була визначена в 24 (40,0%) жшок, по одному (1,7%) випадку верифiкованi стромальна та юстозно-атрофiчна форма неатипово! гiперплазi! ендо-метрiя вiдповiдно.
Рiзноманiття гiстологiчно! картини зразюв дозволило нам видiлити основнi стади форму-вання гiперпластично! перебудови ендометрiаль-них структур. Так, нами визначеш такi змiни: залозиста неатипова гiперплазiя ендометрiя; залозисто-кiстозна неатипова гiперплазiя ендо-метрiя; неатипова стромальна гiперплазiя ендо-метрiя; кiстозно-атрофiчний тип неатипово! гшерплази (рис. 1-3).
Згiдно з отриманими результатами, неатипова залозиста гiперплазiя ендометрiя вiдзначалася на-явнiстю секреторно! трансформаций високим при-зматичним епiтелiем, залозисто-юстозна неатипова гiперплазiя ендометрiя мала ознаки дисхронозу та фокальну ранню секреторну трансформацiю залоз, неатипова стромальна гiперплазiя ендометрiя вияв-лялася вираженим дисхронозом розвитку ендомет-рiальних структур з наявнютю децидуалiзацi! та предецидуалiзацi! строми, в якш розташованi дiлянки множинних судинних пучив та клубочюв спiралеподiбних артерiй з фiброзом !хньо! стшки, а також невелика кiлькiсть iз зменшенням пропорцiй залоз у стромi гiпоплазованих залоз, дiаметр яких становить 20-30 мiкрон з наявнiстю ппо- та атро-фiчного епiтелiю.
20/ Том XXV/1
135
Рис. 1. Неатипова залозиста гiперплазiя ендометрiя. Мiкрофотографiя. Зафарбовування за Ван-Пзоном. Зб. 200
Рис. 2. Неатипова залозисто-кктозна гiперплазiя ендометрiя. Мiкрофотографiя. Зафарбовування гематоксилiн-еозином. Зб. 200
Рис. 3. Неатипова стромальна гiперплазiя ендометрiя. Мiкрофотографiя. Зафарбовування гематоксилiн-еозином. Зб. 200
Ус дослщжеш зразки були верифшоваш зпдно з останнiм переглядом класифшаци Все-св^ньо1 оргашзацп охорони здоров'я (2014 рш) як гiперплазiя ендометрiя без атипи (вiдсутнi ознаки цитолопчно1 атипи).
З метою визначення ознак запального процесу в обстежених групах пащенток нами проведено iмуногiстохiмiчне визначення маркера CD-138 як найсучаснiшого та абсолютного маркера наяв-ностi хронiчного ендометриту, навiть за пооди-ноко! верифшаци в матерiалi, чутливiсть та специфiчнiсть якого на рiвнi 78% та 65%, вщпо-
вiдно, що останнш часом регламентовано як «золотий» стандарт у дiагностицi хронiчного ендометриту [2, 7, 8, 12] (табл.). Так, у груш хворих з неатиповою залозистою гiперплазiею ендометрiя лише в 7 (20,59%) пащенток були верифшоваш ознаки запального процесу в ендо-метри, тодi як цей показник бiльше нiж у два рази збшьшився за морфологiчних ознак зало-зисто-кютозно1 перебудови гшерпластично1 тка-нини та становив уже 11 (45,83%) випадюв вщ-повiдно та спостерпався в едино1 пацiентки iз неатиповою стромальною гiперплазiею ендометрiя.
Ступ1нь експресн маркера запального процесу CD-138 у тканинах гшерплазованого ендометр1я пац1енток репродуктивного вжу за наявност1 р1зних його морфолопчних тип1в (п, %)
Морфолопчний тип гтерплазй ендометр1я CD-138 позитивний CD-138 негативний
п % п %
Неатипова залозиста ГЕ, (п=34) 7 20,59 27 79,41
Неатипова залозпсто-к1стозна ГЕ, (п=24) 11 45,83 13 54,17
Неатипова стромальна ГЕ, (п=1) 1 100 - -
Неатипова юстозно-атроф1чна ГЕ, (п=1) - - 1 100
Ршень значущосп
Прим1тка. * - вщмшшсть вщ CD-138 позитивний - достов1рна.
Таким чином, iз 60 хворих з рiзними морфо- лялося ознаками лiмфоплазмоцитарноl шфшь-
логiчними типами неатипово1 гшерплази ендо- траци (рис. 4.), що як за класичними, так i
метрiя в 19 (31,7%) з них, тобто у третини, нами сучасними канонами [3, 5] може свщчити про
встановлено наявшсть структурно-морфоло- наявшсть хрошчного запального процесу. пчних ознак хронiчного ендометриту, що прояв-
Рис. 4. Неатипова залозиста г1перплаз1я ендометр1я на тл1 запального процесу -л1мфоплазмоцитарноТ шфшьтрацп. М1крофотограф1я. Зб. 200
к
20/ Том XXV/1
137
У ходi дослщження нами встановлена наявшсть десквамаци ештелда ендометрiя, фокальне порушення його псевдостратифшаци (рис. 5) та лiзис окремих епiтелiальних структур залоз (рис. 6), що також е свщченням наявносп хрошч-ного запального процесу в дослщжуванш тка-
нинi [8, 14]. Вищевикладеш результати свiдчать про можливу патогенетичну роль саме запального процесу як одного з тригерiв бшьш складно1 пперпластично1 перебудови ендометрiальних структур, особливо в разi тривало персистуючого процесу [9].
Рис. 5. Неатипова залозиста гшерплаз1я ендометр1я на тл1 запального процесу -порушення псевдостратифжаци та десквамаци еп1тел1ю. М1крофотограф1я. Зб. 250
Рис. 6. Неатипова залозиста гшерплаз1я ендометр1я на тл1 запального процесу -л1зис структурних елемент1в еп1тел1ю залоз. М1крофотограф1я. Зб. 100
При iмуногiстохiмiчному дослiдженнi зразкiв кютозно1 гшерплази ендометрiя - експресiя в
з ознаками хрошчного ендометриту нами плазмоцитах, тотальне розповсюдження, скуп-
встановлеш такi особливостi: реакцiя до СD-138 чення позитиво1 вираженостi на 3 бали, вогнище
позитивна у випадках неатипово1 залозисто- бiльше дифузне; ядро порожнисте, цитоплазма
мае коричневий колiр (рис. 7). У випадку неатипово! гшерплази ендометрiя стромального типу (рис. 8), виявлена лiмфоплазмоцитарна шфшь-трацiя строми нерiвномiрного характеру та вира-жена позитивна експрешя CD-138 у плазмоцитах.
Вищенаведеш данi щодо наявностi об'ектив-них iмуногiстохiмiчних маркерiв запального
процесу - плазмоципв - у гiперплазованiй тканиш ендометрiя у третини жiнок репродуктивного вшу вказуе на участь запального фактора в етiопатогенезi гшерпластичних змш як одного з тригерних факторiв !! гiперпластично! трансформацi! [9].
г
шЛ-
-if
1 ■ i. Г. '
, о >
J
t 'i». üw«'
ч* . « ,,
V
м яш '
# Vi
S*
fvl
•e. • tt
-ii. 'vît-— .. .¥• y
■д
fi
* 'b -
k 6 t m • -, -
* iSiSlWR: ; . *
Л ^
"t, -
Л
%
Рис. 7. Неатипова залозисто-кiстозна гiперплазiя ендометрiя на тлi запального процесу. Позитивна експремя СD-138 у скупченнях плазматичних кл^ин. Мiкрофотографiя. Зб. 100
Рис. 8. Неатипова залозиста гiперплазiя ендометрiя з дiлянкою стромально'1 гiперплазïi на запального процесу. Позитивна експреая CD-138 у плазматичних клiтинах. Мiкрофотографiя. Зб. 200
З погляду на патогенетичш механiзми роз-витку гшерпластичних процешв, отриманi данi дозволяють стверджувати про роль шфекцшних факторiв у виникненш цих процесiв у третини пащенток з неатиповою гiперплазieю ендометрiя.
Застосування сучасних iмуногiстохiмiчних дослiджень дозволяе достовiрно стверджувати про концепцiю, на основi яко! базуються новi шдходи до лiкування тако! патологи, головним напрямком яко! е лшвщащя шфекцшного агента
20/ Том XXV/1
139
та вщновлення нормальное' циктчно1 трансфор-маци ендометрiальних структур.
Таким чином, проведення iмуногiстохiмiчних дослiджень свщчить, що розвиток неатипових гiперпластичних процешв представляе собою складний процес, в основi механiзмiв його розвитку лежить як шфекцшний фактор, так i гормонально-метаболiчнi порушення, що диктуе рiзнi персонiфiкованi пiдходи до лшувально1 тактики.
ВИСНОВКИ 1. У жшок репродуктивного вшу з гшер-пластичними процесами ендометрiя без атипи майже в третиш (31,7 %) випадкiв гiстологiчно
виявлеш структурно-морфологiчнi ознаки хро-нiчного ендометриту, що було шдтверджено iмуногiстохiмiчним маркером CD-138 - його позитивною експрешею i е свщченням участi запального процесу в етiопатогенезi гшер-пластичних змiн.
2. Використання сучасних iмуногiстохiмiчних методiв дослiдження (CD-138) за наявносп гшер-пролiферативноl патологи ендометрiя в жшок репродуктивного вшу повинно широко впро-ваджуватися в практику лшаря-гшеколога для виявлення ознак впливу шфекцшного фактора та вирiшення питання про етапшсть персошф> кованого пiдходу до лшувально1 тактики.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Доброхотова Ю. Э., Сапрыкина Л. В. Гиперплазия эндометрия. Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2016. 88 с. ISBN 978-5-9704-3721-6. URL: ttp://www.ros-medlib.ru/book/ISBN9785970437216.html
2. Карамышева А. Ф. О новых диагностических возможностях CD138 (синдекана-1) при множественной миеломе. Успехи молекулярной онкологии. 2015. № 3. С. 43-50.
DOI: https://doi.Org/10.17650/2313-805X.2015.2.3.43-50
3. Кливленд Г. О., Ключаров И. В., Дзамуков Р. А., Цибулькина В. Н. Актуальные вопросы диагностики хронического эндометрита. Инновационные технологии в медицине. 2016. Т. 2, № 4(96). С. 41-46.
4. Пролиферативные процессы эндометрия: современное состояние проблемы / А. С. Подгорная и др. Гомель: ГУ «РНПЦ РМ и ЭЧ», 2017. 33 с.
5. Радзинский В. Е., Петров Ю. А., Полина М. Л. Хронический эндометрит: современные аспекты. Кубанский научный медицинский вестник. 2017. Т. 24, № 5. С. 69-74.
6. ACOG Committee Opinion No. 631. Endometrial intraepithelial neoplasia. Obstet Gynecol. 2015. Vol. 125. P. 1272-1278.
DOI: https://doi.org/10.1097/01.A0G.0000465189.50026.20
7. Bayer-Garner I. B., Nickell J. A., Korourian S. Routine Syndecan-1 immunohistochemistry aids in the diagnosis of chronic endometritis. Arch. Pathol. Lab. Med. 2004. Vol. 128. P. 1000-1003. DOI: https://doi.10.1043/1543-2165(2004)128<1000:RSIAIT>2.0.C0;2
8. Current understanding of chronic endometritis / K. Kitaya, et al. Diagnostic Histopathology. 2013. Vol. 19, No. 7. P. 231-237.
DOI: https://doi.org/10.1016Zj.mpdhp.2013.06.006
9. Endometrial hyperplasia-related inflammation: its role in the development and progression of endometrial hyperplasia / A. V. Kubyshkin, et al. Inflamm. Res. 2016. Vol. 65, No. 10. P. 785-794.
DOI: https://doi.org/10.1007/s00011-016-0960-z
10. Global gene expression profiling of proliferative phase endometrium reveals distinct functional subdivisions / R. G. Petracco, et al. Reprod. Sci. 2012. Vol. 19. P. 1138-1145.
DOI: https://doi.org/10.1177/1933719112443877
11. Kanda Y. Investigation of the freely available easy-to-use software "EZR" for medical statistics. Bone Marrow Transplant. 2013. Vol. 48. P. 452-458.
12. Limitations of the criteria used to diagnose histologic endometritis in epidemiologic pelvic inflammatory disease research / R. D. Vicetti Miguel, et al. Pathol. Res. Pract. 2011. Vol. 207, No. 11. P. 680685. DOI: https://doi.org/10.1016/j.prp.2011.08.007
13. Management of Endometrial Hyperplasia. (Green-top Guideline No. 67) RCOG/BSGE Joint Guideline/February. 2016.
14. Park H. J., Kim Y. S., Yoon T. K., Lee W. S. Chronic endometritis and infertility. Clin. Exp. Reprod. Med. 2016. Vol. 43, No. 4. P. 185-192. DOI: https://doi.org/10.5653/cerm.2016.43.4.185
REFERENCES
1. Dobrokhotova YuE, Saprykina LV. [Endometrial hyperplasia]. [Internet] Moskva: GEOTAR-Media; 2016. p. 88. Russian. Available from:
http://www.rosmedlib.ru/book/ISBN9785970437216.html
2. Karamysheva AF. [The new diagnostic features of cd138 (syndecan-1) in multiple myeloma]. Advances in molecular oncology. 2015;2(3):43-50. Russian. doi: https://doi.org/10.17650/2313-805X.2015.2.3.43-50
3. Klivlend GO, Klyucharov IV, Dzamukov RA, Tsibulkina VN. [Actual issues of diagnosis of chronic endometritis]. Innovative technologies in medicine. 2016;2(4):41-46. Russian.
4. Podgornaya AS, Zakharko AYu, Shibayeva NN, et al. [Proliferative processes of the endometrium: the current state of the problem]. Gomel: State Institution "RSPC RM and ECH"; 2017. p. 33. Russian.
5. Radzinskiy VYe, Petrov YuA, Polina ML. [Chronic endometritis: modern aspects]. Kuban Scientific Medical Bulletin. 2017;24(5):69-74. Russian.
6. ACOG Committee Opinion N 631. Endometrial Intraepithelial Neoplasia. Obstetrics & Gynecology. 2015;125(5):1272-78.
doi: https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000465189.50026.20
7. Bayer-Garner IB, Nickell JA, Korourian S. Routine Syndecan-1 immunohistochemistry aids in the diagnosis of chronic endometritis. Arch. Pathol. Lab. Med. 2004;128:1000-3. doi: https://doi.10.1043/1543-2165(2004)128<1000:RSIAIT>2.0.CO;2
8. Kitaya K, Yasuo T, Tada Y, et al. Current understanding of chronic endometritis. Diagnostic Histopa-thology. 2013;19(7):231-7.
doi: https://doi.org/10.1016Zj.mpdhp.2013.06.006
9. Kubyshkin AV, Aliev LL, Fomochkina II, et al. Endometrial hyperplasia-related inflammation: its role in the development and progression of endometrial hyperplasia. Inflamm. Res. 2016;65(10):785-94. doi: https://doi.org/10.1007/s00011-016-0960-z
10. Petracco RG, Kong A, Grechukhina O, et al. Global gene expression profiling of proliferative phase endometrium reveals distinct functional subdivisions. Reprod. Sci. 2012;19:1138-45.
doi: https://doi.org/10.1177/1933719112443877
11. Kanda Y. Investigation of the freely available easy-to-use software "EZR" for medical statistics. Bone Marrow Transplant. 2013;48:452-458.
12. Vicetti Miguel RD, Chivukula M, Krishnamurti U, et al. Limitations of the criteria used to diagnose histologic endometritis in epidemiologic pelvic inflammatory disease research. Pathol. Res. Pract. 2011;207(11):680-5. doi: https://doi.org/10.1016Zj.prp.2011.08.007
13. Management of Endometrial Hyperplasia. (Green-top Guideline No 67) RCOG. British Society for Gynaecological Endoscopy (BSGE) Joint Guideline/February; 2016.
14. Park HJ, Kim YS, Yoon TK, Lee WS. Chronic endometritis and infertility. Clin. Exp. Reprod. Med. 2016;43(4):185-92.
doi: https://doi.org/10.5653/cerm.2016.43A185
Crarra Hagmmna go pegaKmi' 04.09.2019
♦
UDC 616-002.78-008.6:612.461.25]-036-074 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.L200414
G.P. Kuzmina, FEATURES OF IMPACT
OM Lazarenko OF HYPERFERRITINEMIA
IN COMBINATION WITH HYPERURICEMIA ON THE COURSE OF GOUT
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of therapy, cardiology and family medicine
30-richchia Peremohy str., 2, Kryvyi Rig, 50056, Dnipropetrovsk Region, Ukraine ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти» кафедра терапИ, кардюлоги та амейноi медицини ФПО (зав. - д. мед. н., проф. В.А. Потабашнш)
вул. 30^ччя Перемоги, 2, Кривий Рiг, 50056, Дтпропетровська обл., Украша e-mail: lazerhelga1988@gmail.com
Цитування: Медичш перспективы. 2020. Т. 25, № 1. С. 141-149 Cited: Medicni perspektivi. 2020;25(1):141-149
Key words: gout, hyperferritinemia, arterial hypertension, ferritin, blood uric acid, iron metabolism Ключовi слова: подагра, гiперферитинемiя, apmepicmbna гiпертензiя, феритин, сечова кислота Kpoei, метабол1зм 3cmï3c
Ключевые слова: подагра, гиперферритинэмия, артериальная гипертензия, ферритин, мочевая кислота крови, метаболизм железа
20/ Том XXV/1
141
