CC BY
19
УДК 616.711-018.3-085.838.7
Клшжо-епщемюлоНчна характеристика поширеност хрошчних дерматив
Голяченко Г. Б.
Тернотльський обласний комунальний шкгрно-венерологгчний диспансер
КЛИНИКО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАСПРОСТРАНЕННОСТИ ХРОНИЧЕСКИХ ДЕРМАТОЗОВ Голяченко Г.Б.
Приведена клинико-эпидемиологическая характеристика распространенности хронических дерматозов у детей. Значительная распространенность данной патологии, частая инвалидизация, нерешенность вопроса этиологии и патогенеза позволяют отнести эти заболевания к наиболее важным медицинским и экономическим проблемам современной охраны здоровья.
THE CLINICAL-AND-EPIDEMIOLOGICAL CHARACTERISTIC OF CHRONIC DERMATOSES DIFFUSION Holyachenko H.B.
The clinical-and-epidemiological characteristic of prevalence of chronic dermatoses at children has been given. Appreciable prevalence of the given pathology, frequent incapacitation, pendency of the question about etiology and pathogeny allow to attribute these diseases to the most important medical and economic problems of modern health protection.
Радикальш c0^anbH0-eK0H0Mi4m перетво-рення в Укра!ш призвели до змши способу життя та попршення здоров'я укра!нського народу [5, 6, 9, 15, 21].
Концепщя розвитку охорони здоров'я Ук-ра!ни одним i3 головних напрямюв висувае удосконалення медично! допомоги населенню, що проживае в сшьськш мюцевосп. Докоршна перебудова системи охорони здоров'я, запро-вадження елементiв медичного страхування вимагатимуть науково обгрунтованих зaходiв iз вдосконалення медично! допомоги сшьському населенню [5, 9, 12, 15, 17, 18, 50, 51]. Особливу увагу буде придшено проблемам спещатзова-но! медично! допомоги, що значною мiрою сто-суеться i дерматолопчно! служби [15, 17, 18].
Сучасний стан охорони здоров'я та медично! науки передбачае необхщнють вдосконалення клшко-оргашзацшних форм спещатзовано! дермaтологiчно!' допомоги сшьським та мiським жителям. Значним резервом в удосконаленш та розвитку дерматолопчно! допомоги, !! етап-ностi та наступносп, що потребуе нагального вивчення, е оргашзащя i проведення !! шмейни-ми лiкaрями з використанням сучасних методик в умовах амбулатори та вдома. Сiмейний лiкaр мае задовольнити в медичнiй допомозi до 90 % потреб пащент1в.
Значна поширешсть хронiчних дермaтозiв
серед населення, хрошчний, часто важкий пе-ребщ що сприяе iнвaлiдностi, невирiшенiсть питання етюлоги та патогенезу змушують вщ-нести цi захворювання до найбшьш важливих медичних та економiчних проблем сучасно! охорони здоров'я [15, 32, 41, 45, 46]. Вдосконалення клшко-статистичних методiв оцiнки якост та ефективностi лiкувaльно-оздоровчих зaходiв серед хворих з хрошчними дерматозами е акту-альним та практично необхщним завданням.
Хронiчнi захворювання шкiри у дтей за ос-тaннi 10-15 роюв не мають тенденцi! до знижен-ня (Суворова К.Н., 1998; Скрипкш Ю.К., 1999; Данилов С.1., 2001) та становлять актуальну проблему сучасно! дермaтологi!, педiaтрi! та алерго-логi!. Актуaльнiсть зумовлена, насамперед, по-ширенiстю даних захворювань. Ешдемюлопчш дослiдження, здiйсненi згiдно унiфiковaних про-токолiв програми ISAAC у 155 ктшчних центрах Свропи, Азi!, Африки, Австрали та Америки, показали, що розповсюджешсть, зокрема, aтопiчного дерматиту становить вщ 1 до 46 % (Bjorksten B., Dumitrascu D., 1997; Stewart А., Asher I. et al, 1997). В Укра!ш захворювашсть на aтопiчний дерматит становить вщ 3 до 10 випaдкiв на 1000 дитячого населення.
У структурi хрошчних дермaтозiв вiд 50 до 80 %, за даними рiзних aвторiв, становлять атошчний дерматит, кропив'янка, екзема
- вовну, синтетичш тканини;
- засоби дезшфекцп;
- антибютики;
- речовини ¡з вмютом шкелю та кобальту;
- ф!зичш подразники, зокрема холод, втер, тдвищену температуру.
На виникнення атошчного дерматиту до-стов!рно впливають також ктматичш умови, стать дитини та И вш, проживання в сшьськш чи мюькш мюцевосп [15, 36].
Не тдлягае сумшву значення харчово! алер-ги у виникненш атошчного дерматиту. У 70 % дггей, хворих на атошчний дерматит, при вжи-ванш певних продукпв виникае загострення [7, 11, 38, 39]. Як правило, схильшсть до харчово! алерги виникае на фош природжено! фермен-топати, що створюе сприятлив! умови для роз-витку дисбактерюзу, дискшези жовчовивщних шлях1в. Практично завжди юнуе перехресна сенсибшзащя - шдвищена чутливють до де-кшькох харчових алергешв. Проте, з вшом алер-пчна реакщя на продукти харчування послаб-люеться.
Певну роль вдаграе гормональний фон у хворого, про що свщчить змша переб1гу за-хворювання в перюди грудного вигодовування або ваптносп. Метеоролопчш фактори, три-валють { штенсившсть сонячного опромшення теж впливають на переб1г захворювання; вони можуть спричиняти р!зномаштш реакци - вщ стшко! ремюп до загострення. Пом1чено, що одшею з особливостей атошчного дерматиту е сезонний переб1г ¿з загостреннями восени та взимку та обов'язковим покращенням влггку.
Таким чином, атошчний дерматит розвиваеться при поеднанш ди фактор1в ризику, зокрема спадково! схильносп, харчово! алерги, екзогенних та ендогенних подразниюв, яю за певних умов «запускають» патогенетичний процес та впливають на його перебт
Екзема посщае провщне мюце серед дерматоз1в { становить 30-40 % ус1х хрошчних хвороб шюри [15, 17, 18, 41]. Протягом остан-шх десятилггь кшьюсть хворих з екземою пом1тно зросла. Дане захворювання продовжуе залишатись актуальною проблемою сучасно! дерматолог!! внаслщок поширеност!, частих рецидив!в серед ос!б молодого працездатного в!ку.
Багато питань, зокрема, стосуеться з'ясуван-ня рол! ¿муштету при екзем! [3, 19, 20]. 1снуе ряд дослщжень, як! прямо вказують на роль ¿мунних порушень у розвитку екземи. Вивчеш
також метабол!чн! аспекти ¿мунокомпетентних кл!тин у даного контингенту хворих [26, 38].
Гормональш розлади е характерною рисою екземи ! залежать в!д переб!гу, тривалост! та поширеност! екзематозного процесу. Багато повщомлень мютить дан! стосовно комплексного вивчення гшоталамо-гшоф!зарно! системи та !! рол! у виникненш екземи ¿з прюритетним значенням г!поталам!чних рил!зинг-гормон!в. Зм!ни функци нейроендокринно! системи п!д впливом тирол!берину доводять патогенетичну значим!сть цих порушень у хворих на екзему та вказують на можливють !х використання з метою диференц!йно! д!агностики та прогнозу захворювання [5, 6].
Слщ тдкреслити, що у 63 % хворих екзема розвиваеться на фон! алерпчного конститущо-нального дерматиту. Справжня екзема, розпо-чавшись у 3-7-мюячному в!ц!, у 45 % випадюв переходить у нейродерм!т. Окр!м того, розвиток нейродерм!ту можливий нав!ть тсля 2-5-р!чно! рем!с!!. Рання (до двох роюв) трансформац!я екземи в нейродерм!т характерна для 50 % хворих ¿з розладами шлунково-кишкового тракту.
Розвиток нейродермггу з важким переб!гом, формування швалщизуючих форм характерн! для 75 % хворих на себорейну форму екземи, яка виникае на 2-3-му тижш життя дитини без попереднього атоп!чного дерматиту. У виникненш мшробно! екземи провщну роль в!д!грають п!двищена чутлив!сть шюри до м!кробних або грибкових антигешв. Цьому сприяють зм!ни ¿муштету, нейроендокринш та обм!нн! порушення.
Псорiаз е одним ¿з найб!льш поширених хрошчних захворювань шюри ¿з тривалим пере-б!гом, яке супроводжуеться зм!нами загострень та ремюш [41, 45, 48]. Зпдно статистичним да-ним, як! наводять р!зш автори, дане захворювання виявляеться у 1-3 % населення Земно! кул!, зокрема [41, 42, 44]:
- у Дан!! - 2,9 %;
- в Англ!! - 2,0 %;
- у США - 1,4 %;
- у Китаю - 0,37 %.
Серед хрон!чних захворювань шк!ри частка псор!азу становить 12-15 %.
Найбшьш доведеним у розвитку псор!азу слщ вважати фактор спадковост!. При наявнос-т! даного захворювання в одного з батьюв ризик виникнення його в дитини становить 8 %; якщо хвор!ють обое батьюв, ймов!рн!сть захвор!ти дитини зростае до 41 %.
Вид^ють два типи псорiaзу:
- псорiaз I типу пов'язаний з HLA-системою aнтигенiв; вiн дебютуе у вiцi 18-25 рокiв, i на нього хворiють до 65 % хворих;
- псорiaз II типу виникае в бшьш старшому вщц вiн не пов'язаний iз HLA-системою aнтигенiв.
Характерними слщ вважати порушення iмунно! системи при псорiaзi; цi змiни спостерiгaються як у гуморальнш, так i в кл^иннш ланках. Як правило, щ змiни поляга-ють у порушеннях вмiсту iмуноглобулiнiв основних клaсiв, популяцш та субпопуляцiй лiмфоцитiв у периферичнш кровi, циркулю-ючих iмунних комплекшв тощо [19, 20].
Загальноприйнятим вважаеться, що насамперед змши шкiри при даному зaхворювaннi виникають на рiвнi епiдермiсу та дермального шaрiв. До надлишково! пролiфе-раци нормального епiдермiсу призводять порушення регуляцп клiтин дерми.
У результaтi aнaлiзу та обробки даних лiтерaтури, слщ вiдмiтити, що з комплексом захворювань, вщомих пiд назвою хронiчних дермат^в, мають справу 3-5 % населення Земно! кулi. Незважаючи на численш нaуковi дослiдження, патогенез хронiчних дермaтозiв не можна вважати остаточно з'ясованим; юну-ючi методи лiкувaння недостатньо ефективш, не завжди безпечнi та не забезпечують повного одужання. Актуальшсть проблеми хронiчних дермaтозiв зумовлена i економiчним аспектом. Вaртiсть лiкувaння хворого з легким, середньо! вaжкостi та важким перебiгом хвороби становить, вщповщно, 330, 818 та 1255 австралшських долaрiв на рiк та перевищуе витрати на лiкувaння дiтей з шсулшозалежним дiaбетом та бронхiaльною астмою (Su J.C., Kemp A.S., 1997).
Недостатшми слiд вважати дaнi стосовно
особливостей життедiяльностi хворих та медико-психолопчних aспектiв дано! пaтологi!. Вaжливiсть цих даних зумовлена тим, що часто спошб життя хворого визначае наявшсть тих чи iнших екзогенних фaкторiв ризику.
Серед екзогенних фaкторiв ризику найкраще описaнi причиннi фактори, тобто ri, якi спричиняють розвиток загострення захворювання. Це, насамперед, хaрчовi та шгаляцшш алергени. Стосовно фaкторiв, яю посилюють дiю причинних фaкторiв, то найкраще описаш порушення дiети та характеру харчування, правил догляду за шюрою, побутовi умови, несприятлива психологiчнa ситуaцiя в сiм'! хворого та наявшсть хрошчних iнфекцiй.
Недостатньо даних стосовно фaкторiв, якi тдтримують хронiчний перебiг захворювань шкiри, зокрема впливу психосоматичних розлaдiв, дисфункцiй центрально! та вегетативно! нервово! системи, сощально-поведiнкових сторiн життя хворого.
Хрошчш дерматози суттево погiршують яюсть життя дитини та !! родини, призводять до порушень в емощйнш сферi та соцiaльно! дезaдaптaцi!. Ц захворювання можуть призво-дити до обмеження сощально!, психологiчно! та фiзично! aктивностi хворих.
Визначальну роль у профшактищ загострень та комплексному л^ванш хронiчних дер-мaтозiв мае своечаснють та aдеквaтнiсть надано! медично! допомоги. Проте, на даний час залишаеться багато невиршених оргашза-цiйних проблем в яюсному медикаментозному та медико-сощальному зaбезпеченнi таких хворих. Недостатньо дослщжень стосовно поширеностi хронiчних дермaтозiв у дтей, особливо серед сiльських мешканщв. У процесi лiкувaння не враховуються особливостi основних видiв життедiяльностi та якост життя хворих з даною патолопею.
1. Виникнення та розвиток хрошчних дерма-тозiв у дтей значною мiрою зумовлено особли-востями умов та способу життя дитини.
2. Анaлiз лгтературних джерел свщчить про те, що бiльшiсть дослщжень з проблеми клiнiч-них, сощально-медичних та оргaнiзaцiйних ас-пектiв лшування хронiчних дермaтозiв у дiтей мютять недостатньо даних про вплив фaкторiв ризику, соцiaльних чинникiв на !х виникнення та поширенiсть.
Висновки
3. 1снуе багато оргaнiзaцiйних проблем в яюсному медикаментозному та соцiaльно-медичному забезпеченш цих хворих, недостатньо вивчена поширенють хронiчних дермaтозiв серед сшьських мешкaнцiв.
4. На сьогодш недостатньо даних стосовно оптимiзaцi! надання дермaтологiчно! допомоги на етaпi первинно! медико-сaнiтaрно! допомоги, в полшлшчних умовах та спецiaлiзовaних закладах.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
3-4 (11)' 2008
Л1ТЕРАТУРА
1. Альбанова В.И. Наружное лечение атопи-че-ского дерматита // Врач. - 2006. - № 2. -С. 76-78.
2. Альбанова В.И. Новое в лечении атопическо-го дерматита у взрослых // Вестник дерматологии и венерологии.- 2003.- № 5. - С. 43-46.
3. Анализ аллергенспецифических Ig Е у больных атопическим дерматитом в Москве / Е.В. Матушевская, П.Г. Богуш, И.С. Попова и др. // Вестник дерматологии и венерологии. -2003. - № 2. - С. 4-8.
4. Антипкин Ю.Г. Атопический дерматит как проявление пищевой аллергии у детей // Международ. мед. журнал. - 2003. - Т. 9., № 2. - С. 121-124.
5. Аряев М.Л., Клименко В.А., Кожем'яка А.1., Фьокл1н В.О. Атошчний дерматит у дггей.
- К., 2006. - 88 с.
6. Атопический дерматит /А.Н. Львов, О.Л. Иванов, Н.А. Солнцева и др.- М.: Миклош, 2005. - 95 с.
7. Атопический дерматит у больной с первичным дефицитом а1-протеазного ингибитора / М.А. Юнусов, Л.Л. Кириченко, А.П. Ша-рандан и др. // Вестник дерматологии и венерологии. - 2006.- № 2.- С. 49-50.
8. Белаш Н.Г. Стратегии повышения эффективности и безопасности наружной терапии детских аллергодерматозов // Клшчна iму-нолопя, алерголопя, шфектолопя. - 2005. -№ 1. - C. 57-58.
9. Болотная Л.А., Шмелькова Е.С. Атопичес-кий дерматит // Международ. мед. журн.
- 2001. - Т. 7, № 1. - С. 95-99.
10. Буянова О.В. Новi шдходи до лшування атошчного дерматиту // Укр. журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2005. -№ 2. - С. 43-46.
11. Взаимосвязь клинических проявлений ато-пического дерматита у детей с активностью НАД (Ф)-зависимых дегидрогеназ лимфоцитов крови / Л.М. Куртасова, Н.А. Шакина, А.А. Савченко и др. // Клиническая лабораторная диагностика. - 2004. - № 4.- С. 15-18.
12. Волкова Е.Н. Атопический дерматит // Лечащий врач. - 2006. - № 9. - C. 22-29.
13. Воронина В.Р. Роль грибковой и бактериальной флоры кожи в патогенезе атопического дерматита: Обзор // Вестник дерматологии и венерологии.- 2003. - № 1. - С. 16-19.
14.Диагностика и лечение атопического дерматита у детей и взрослых // Аллергология. -
2006. - № 4. - С. 56-61.
15. Калюжная Л.Д. Актуальные проблемы дерматовенерологии - атопический дерматит // Укр. мед. часопис. - 2003. - № 2 - С. 87-91.
16. Калюжная Л.Д. Атопический дерматит. Современные вопросы диагностики и лечения // Клшчна ¡мунолопя, алерголопя, шфектолопя. - 2006. - № 1. - С. 19-22.
17. Клименко В.А. Атошчний дерматит у прак-тищ с1мейного лшаря: питання термшологи, етюлоги, патогенезу, д1агностики (частина 1) // С1мейна медицина.- 2005.- № 4. - С. 45-48.
18. Клименко В.А. Атошчний дерматит у прак-тищ с1мейного лшаря: питання термшологи, етюлоги, патогенезу, д1агностики (частина 2) // С1мейна медицина. - 2006.- № 1.- С. 37-41.
19. Клименков В.И. Иммуногенетический анализ распределения типовых иммунопатологических синдромов у больных атопическим дерматитом с различными вариантами течения болезни // Вестник дерматологии и венерологии. - 2003. - № 2. - С. 24-27.
20. Курченко А.Л. Особливост ¡мунно! вщповщ при атошчному дерматит // Укр. журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2002.-№ 1. - С. 13-17.
21. НамазоваЛ.С. Атопический дерматит // Лечащий врач. - 2006. - № 4. - С. 72-78.
22. Нов1 тенденци в лшуванш атошчних дерма-типв у д1тей / О.1. 1зюмцев, Л.А. Шамгутова, О.В. Чирка та ш. // Пед1атр1я, акушерство I гшеколопя. - 2005. - № 3. - С. 76.
23. Нов1 шдходи до терапи та контролю атошчного дерматиту: Методичш рекомендаций -К: Укрмедпатентшформ, 2006. - 20 с.
24. Об оптимизации терапии больных атопическим дерматитом детей и взрослых / Н.В. Кунгуров, М.М. Кохан, Ю.В. Кениксфест и др. // Вестник дерматологии и венерологии.
- 2004.- № 3. - С. 23-29.
25. ОлШник Я.В. Порушення переюсного окис-лення лшщ1в у дггей, хворих на атошчний дерматит, та !х корекщя // Вюник наукових дослщжень. - 2007.- № 3.- С.66-71.
26. Продукция ^ О и цитокинов у больных атопическим дерматитом / Е.В. Свирильская, М.А. Шевченко, Л.Г. Алексеева и др. // Вестник дерматологии и венерологии. - 2005. -№ 1. - С. 40-45.
27. Ревякина В.А. Атопический дерматит у детей. Осложненные формы // Лечащий врач.
- 2003.- № 3. - С. 53-56.
28. Ревякина В.А. От атопического дерматита до бронхиальной астмы у детей // Лечащий врач. - 2006. - № 1. - С. 16-20.
29. Свечникова Н.Н. Соматотипы и дисплазия соединительной ткани у больных атопичес-ким дерматитом // Вестник дерматологии и венерологии. - 2003. - № 1. - С. 28-30.
30. Снеткова Н.С. Влияние оксидантных процессов на течение дерматореспираторного синдрома у детей // Врачебная практика. -2004. - № 5. - С. 23-25.
31. Современный взгляд на патогенетическую терапию атопического дерматита / Ю.К. Скрипкин, А.С. Дворников, Л.С. Круглова и др. // Вестник дерматологии и венерологии.
- 2006. - № 4. - C. 36-39.
32. Солоненко Э.Н. Атопический дерматит: современное состояние проблемы // Международ. мед. журн. - 2001. - Т. 7, № 4. - С. 57-62.
33. Стандарт медицинской помощи больным атопическим дерматитом // Врач. - 2006. -№ 2. - С. 74-75.
34. Тренева М.С. Диетотерапия при атопиче-ском дерматите у детей // Рос. мед. журнал.
- 2006. - № 2. - С. 29-32.
35. Феденко Е.С. Системный подход в лечении атопического дерматита // Лечащий врач.
- 2003. - № 3. - С. 36-41.
36. Феденко Е.С. Факторы риска развития атопического дерматита // Лечащий врач. - 2002.
- № 4. - С. 20-23.
37. Федоров O.G., Ол1йникЯ.В. Аналiз захворю-ваност на атошчний дерматит в Тернопшь-ськш област / Матерiали Всеукрашсько! на-уково-практично! конференцн «Вплив екопа-толопчних чинниюв на стан здоров'я дггей».
- Тернотль, 2005. - С. 134-135.
38. Ферментативная активность лимфоцитов периферической крови у детей при атопическом дерматите / В.И Прохоренко, Л.М. Куртасова, А.А. Савченко // Вестник дерматологии и венерологии. - 2003. - № 5. -С. 19-23.
39. ШамовБ.А., ШамоваА.Т. Эндоксин и состояние эндотоксиновой защиты детей с атопи-ческим дерматитом // Вестник дерматологии и венерологии. - 2002. - № 1. - С. 48-49.
40. Шмигло М.М. Роль клiщiв домашнього пилу в пaтогенезi атотчного дерматиту // Укр. мед. часопис. - 2001. - № 5. - С. 124-126.
41. Ageing and health / The European Health Report. - WHO, Eur. - Ser. - 2002. - No 97. -P. 61-64.
42. Annual Scientific Sessions, Toronto, Oct. 26-29, 2003 // Сan. J. Cardiov. Nurs. - 2003.
- No 4. - P. 29-30.
43. Atlas of health in Europe / The WHO Regional Office for Europe.- Copenhagen, 2003. - 112 p.
44. Buskley G. Europe and training for general practice in 1995 / G. Buskley, J. Heyrmann // Education for General Practice. - 1994. - Vol. 5. -P. 241-246.
45. Byrne D. The new EU health strategy / D. Byrne // Eurohealth. - 2000. - Vol. 6, No 3. -Р. 1-3.
46. Coulter A. Effect of NHS reforms on general practitioners referral patterns. / A. Coulter, G. Bradlow // BMJ. - 1993. - Vol. 306, No 6875.
- Р. 433-437.
47. Global health: today's challenges // The World Health Report, WHO. - 2003. - P. 1-20.
48. Global health situation. III Mortality // Weekly Epidemiol. Record. - 1993. - Vol. 68, No 6. -P. 33-40.
49. Global strategy for the diagnosis, management and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. - National Center of Health, National Heart, Lung and Blood Institute, updated 2003. - 283 p.
50. Robey J.M. Information system development in support of national health programme monitoring and evaluation. / J.M. Robey, S.H. Lee //World Health Stat. - 1980. - Vol.43, No 1. -Р. 37-46.
51. RosenblattR.A. Specialist or generalist? / R.A. Rosenblatt // JAMA. - 1992. - Vol. 267, No 12.
- Р. 1665-1666.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 3-4 (11)' 2008
