CC BY
20
УДК 616-072.1+616.348.002/616-002.44 DOI: 10.22141/2308-2097.53.3.2019.181471
Степанов Ю.М., Псарьова 1.В.
ДУ «1нститутгастроэнтерологи НАМН Укра'ни», м. Дн1про, Украна
Клшко-ендоскошчш паролей при неспецифiчному виразковому колт
For citation: Gastroenterologia. 2019;53(3):182-187. doi: 10.22141/2308-2097.53.3.2019.181471
Резюме. Актуальнсть. На сьогодн не ¡снуе ¡деального способу для оцНки активност неспециф'чного виразкового колту (НВК), що й обумовлюе актуальнють вивчення особливостей перебгу дано¡ патологи з пор'вняльним анал'зом типових кл1н1чних та ендоскоп1чних прояв1в. Мета роботи — оптим1зац1я д1агностики НВК. Матер'али та методи. Обстежен1 60 пац1ент1в ¡з пдтвердженим диагнозом НВК — 31 (51,7 %) чолов1к i 29 (48,3 %) ж1нок в1ком вщ 21 до 63 роюв (середнй показник становив (40,28 ± 1,34) року), з них 52 (86,6 %) паценти працездатного в1ку. Результати. Розподл хворих за оц1нкою комб1нованого ¡ндексу Mayo показав, що 36 (60,0 %) пац1ент1в мали пом1рний ступ1нь загострення НВК, середнй показник становив (8,12 ± 0,29) бала; у 24 (40,0 %) випадках д1агностований тяжкий ступнь, середне значення ¡ндексу становило (11,38 ± 0,48) бала. Кореляцйний анал'з ¡ндекав активност НВК показав взаемозв'язок ступени активност захворювання згдно з комб':нованим ¡ндексом Mayo з кл1н1чною активнстю за шкалою D. Rachmilewitz (r = 0,459; р < 0,01), ¡з тяжшстю атаки НВК за критер':ями S. Truelove та L. Witts (r = 0,526; р < 0,01) та ендоскоп1чною активнстю за частковим ¡ндексом Mayo (r = 0,598; р < 0,01). Висновки. Установленi кл1н1ко-ендоскоп1чн'1 взаемозв'язки при НВК пдтверджують необюднсть комплексного п1дходу до д1агностики цього захворювання. З урахуванням того, що ступ1нь поширення запалення та тяжшсть атаки НВК впливають на тактику ведення патента й оцнку л1кувальних заход1в, кл'н'чн'! та ендоскоп1чн1 показни-ки корисн1 для стандартизацИ активност захворювання.
Ключовi слова: неспециф1чний виразковий колт; ендоскоп1чн1 прояви; кл'/н'чн'! прояви
Орипнальш досл^ження Original Researches < ■ i ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Патолопя кишечника / Bowel Pathology
Вступ
Неспецифiчний виразковий коли (НВК) е серйоз-ною медико-сощальною проблемою, оскшьки вщзна-чена тенденщя до зростання числа тяжких, резистент-них до лшування форм захворювань, ускладнень та оперативних втручань, яы призводять до швалщизаци пащентав молодого i працездатного вку [1]. Пошире-нють у свт становить 50—230 випадюв на 100 тис. на-селення, щорiчний прирют хворих — 5—20 випадыв на 100 тис. населення. Упродовж останнього часу в Укра-1Ш також вiдмiчаеться значне тдвищення показниыв захворюваност на НВК, що пов'язано насамперед iз полшшенням дiагностичних можливостей i шдвищен-ням рiвня знань лiкарiв про це захворювання [2].
Найбтьш висока захворювашсть вщзначаеться в Швшчнш Америщ, Швшчнш бврош i Австрали, рщ-ше ця патолопя рееструеться в кра1нах Ази, Швденно'1
Америки та Япони [3]. Серед бтого населення НВК зус^чаеться в 3—5 разiв частше, нiж у афроамерикан-цiв, у евре1в — в 3,5 раза частше, нiж в осiб нееврей-сько1 нацiональностi. Захворюванiсть на виразковий коли мае 2 вiковi тки — в 15—25 i в 55—65 роыв, однак може розвиватися в будь-якому вiцi з майже однако-вою частотою серед жшок та чоловiкiв. У тих, хто палить, НВК вiдмiчаеться у 2 рази рщше, нiж у тих, хто не палить [4]. До того ж НВК призводить як до зниження якост життя пащенпв, так i до збтьшення збитыв, пов'язаних iз перебуванням хворих на лшарняному [5].
Здебiльшого дiагноз НВК складно встановити через неспецифiчнiсть наявних скарг. Ситуацiя ускладнюеть-ся тим, що симптоматика змшюеться в широких межах залежно вiд локалiзацií ураження травного каналу, ви-раженост запальних змiн, наявностi ускладнень i поза-кишкових проявiв, якi можуть передувати скаргам, що
© «Гастроентеролопя» / «Гастроэнтерология» / «Gastroenterology» («Gastroenterologia»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Псарьова 1.В., ДУ «1нститут гастроентерологи НАМН УкраТни», пр. Слобожанський, 96, м. Днiпро, 49074, УкраТна; е-mail: gastrodnepr@i.ua For correspondence: Psarova I.V., SI «Institute of Gastroenterology of NAMS of Ukraine», Slobozhanskiy av., 96, Dnipro, 49074, Ukraine; е-mail: gastrodnepr@i.ua
пов'язан з ураженням кишечника [6]. У клшчному nepe6iry захворювання вiдзначають загострення i ре-мюи, якi можуть виникати спонтанно або в результата л!кування.
На сьогоднi iснуe илька систем для класифша-цй' ктшчно! активностi захворювання при НВК, яи сприяють об'eктивнiй оцiнцi i спрямовують терапев-тичнi та монiторинговi стратеги [7]. Проте клшщисти не можуть покладатися тiльки на симптоми патента при прийняттi рiшення щодо лшування чи тактики ве-дення хворих на НВК, тому що або часто недоощню-ють клiнiчнi симптоми, або переощнюють активнiсть захворювання. З ще! причини необхiднi об'eктивнi заходи щодо визначення активност хвороби, так! як фе-кальнi маркери запалення або данi iнструментальних досл!джень, серед яких провiдна роль належить ендо-скошчному дослiдженню товсто! кишки [8].
Ендоскошчно НВК проявляеться такими озна-ками, як згладженiсть складок, гiперемiя, набряк, зернистiсть слизово! оболонки (СО), стертють чи в!д-сутшсть судинного рисунка, наявнiсть контактно! чи спонтанно! кровоточивости ерозiй, виразок (!'х форма, розм!р, кшькють), псевдополiпiв [9]. За поширенням патологiчного процесу НВК розподтяеться на вираз-ковий проктит фольоване ураження прямо! кишки), л!воб!чний НВК (ураження до селезiнкового кута), по-ширений коли (ураження вище в!д селезiнкового кута, включаючи панколгг). Проте ендоскопiчна оцiнка е швазивною процедурою i мае потенцiйнi шкщлив! на-сл!дки при тяжкому перебиу захворювання.
За даними р!зних авторiв, клiнiчна активнiсть НВК лише частково корелюе з ендоскопiчними та псто-лопчними даними [8, 10]. У дослщженш 91 пацieнта досл!дники виявили 89% узгоджешсть м!ж даними ендоскоп!! i гiстопатологi! для виявлення пащенпв !з ремiсieю. Однак цей вщсоток значно знизився, коли лiкарiв попросили класифшувати захворювання як легке, пом!рне або тяжке. До того ж серед пащентав, яю перебували в стад!! ремiсi!, за даними як ендоскопи, так i пстологи, в одше! третини все ще були клшчт симптоми активностi захворювання. Коли в дослщженш оцшювалися клшчт симптоми, данi ендоскоп!! i пстологи, згода була знижена до р!вня значно менше в!д 50 % [11].
Сьогодт е кiлька комбшованих iндексiв для оцш-ки активност НВК, як1 оцшюють одночасно як дан iнструментальних дослiджень, так i клшчн симптоми [6, 12]. Тому перед гастроентерологами постае питання, чи застосовувати окремi шдекси для клшчних симпто-м!в, ендоскоп!!, пстологи та/або якост життя чи вико-ристовувати комбшоваш iндекси. Хоча уявна простота комбшованого iндексу е привабливою, оскшьки вш вiдображаe одночасно як клшчну практику, так i данi шших дослiджень, недолiком будь-якого складного шдексу е те, що складно перевiрити окремi його ком-поненти. Так, в дослщженш A.J. Walsh з! спiвавт. чоти-ри фах!вщ незалежно провели оцшку вар!абельност складових клшчного шдексу активност НВК (Truelove i Witts), комбшованого клшко-ендоскошчного шдексу Mayo i комбшованого шдексу Seo, який поеднуе кш-
шчш симптоми захворювання з р!внем бюмаркер!в. У результат! виявилося, що саме ендоскотчна складо-ва була компонентом, що е найбтьш вар!абельним м!ж фах!вцями [13].
Отже, на сьогодн при НВК не юнуе !деального способу для оцшки активносп захворювання, що й обумовлюе актуальшсть вивчення особливостей пере-биу дано! патолог!! з пор!вняльним анал!зом типових клшчних та ендоскотчних прояв!в.
Мета роботи — оптим!защя д!агностики НВК.
Матерiали та методи
Обстежеш 60 пашенпв !з тдтвердженим д!агно-зом НВК, як! зверталися за спешал!зованою медич-ною допомогою до ДУ «1нститут гастроентерологи НАМН Укра!ни» у перюд 2017—2018 р. За статевою ознакою хвор! розподшеш так: 31 (51,7 %) чоловш i 29 (48,3 %) жшок вшом в!д 21 до 63 роыв (у середньо-му — (40,28 ± 1,34) року), !з них 52 (86,6 %) пащенти працездатного вшу.
Д!агноз неспециф!чного виразкового колпу вста-новлено зпдно з рекомендащями, розробленими Трепм европейським доказовим консенсусом !з д!а-гностики та лшування виразкового колпу [8]. Р!вень ураження товсто! кишки в пащенпв встановлювали за допомогою класифшаци K.W Silverberg [14]. Для оцшки тяжкосп атаки НВК ураховували критер!!, адаптоваш з класифшаци S. Truelove та L. Witts, а саме частоту випорожнень !з домшками кров!, пульс, температуру, р!вень гемоглобшу, С-реактивний б!лок та швидысть ос!дання еритроципв (ШОЕ) [15]. Клшчну актившсть виразкового колпу оцшювали за допомогою клшчного шдексу активносп за D. Rachmilewitz у балах, що включае так! критери, як частота випорожнень за останш 7 дшв, домшки кров! в кал!, за-гальне самопочуття, бол! в живот! i позакишков! прояви, р!вень ШОЕ та гемоглобшу. Сумарна кшькють бал!в в!д 0 до 4 вщповщала клшчнш ремюи, 5—10 бал!в — низькш активносп захворювання, 11—15 ба-л!в — середнш активносп, > 16 бал!в — високому сту-пеню активност! [16]. Ендоскоп!чна актившсть НВК визначалася за !ндексом Mayo в балах: 0 — нормальна СО (ремкля), 1 — мМмальний стушнь (еритема, стерт!сть судинного рисунка, незначна пухысть СО), 2 — пом!рний ступ!нь (виражена еритема, вщсутшсть судинного рисунка, пухк!сть, ерозування СО), 3 — ви-ражений стушнь (спонтанна кровоточивють, виразки СО) [17]. До того ж розраховували комбшований !н-декс Mayo, що включае оцшку частоти випорожнень, наявшсть ректально! кровотеч!, дан! ендоскоп!чного досл!дження товсто! кишки i загальну оцшку лшаря. 1ндекс Mayo трактувався так: 0—2 бали — кл!н!чна ремкля, 3—5 бал!в — м!н!мальний стушнь активнос-т!, 6—10 бал!в — пом!рний ступ!нь активност!, 11—12 бал!в — тяжкий ступ!нь активност! [17].
Статистичний анал!з отриманих даних проводили за допомогою прикладних програм Excel Microsoft Office 2010 та SPSS 16.0 for Windows. Для пор!внян-ня яысних показниыв використовували критерш X2. Статистична значим!сть р!зниц! оцшювалась
на рiвнi, не нижчому 95,0 % (ймовiрнiсть помилки р < 0,05). Кореляцшний анатз здшснювали з роз-рахунком коефiцieнта кореляци Спiрмена (г) та його значущост (р).
Результати та обговорення
При ендоскопiчному дослiдженнi товсто! кишки у хворих на НВК було виявлено безперервне поширен-ня запального процесу вщ анального сфшктера в проксимальному напрямку. Проктит спостериався в 45 (75,0 %) пащенпв; ураження обмежене частиною товсто! кишки, що розташоване дистальнiше вiд селезш-кового кута, тобто лiвобiчний колiт дiагностовано в 11 (18,3 %) хворих. Лише в 5 (8,3 %) випадках спостериа-ли поширений коли, при якому ураження поширюва-лося проксимальшше вщ селезiнкового кута.
Серед обстежених переважна бтьшють хворих (70,0 %) мали середньотяжкий ступiнь загострення НВК, що у 2,3 раза бтьше, шж частота встановлення тяжкого ступеня атаки (%2 = 28,03; р < 0,001).
Аналiз ендоскопiчних ознак НВК залежно вiд ступеня тяжкосп атаки наведений у табл. 1, з яко! видно, що гiперемiя рiзного ступеня вираженостi спостерь галась в усiх хворих. Набряк СО товсто! кишки при тяжкш атащ вiдмiчений в усiх випадках, при серед-ньотяжкому ступенi загострення ця ознака виявлена в 78,6 % хворих. У незначно! частки пащенпв iз се-редньотяжкою атакою (14,3 %) судинний рисунок був стертий, в шших випадках, як i в 100 % випадыв при тяжкому ступеш загострення хвороби, рисунок був вщсутнш зовам.
Ерози були притаманш бiльшостi пацieнтiв Í3 НВК Í3 переважанням !х виявлення при тяжкому ступеш атаки, коли вони в половин випадыв поеднувались Í3 наявнiстю виразок, як1 часпше були поверхневi та мали зливний характер. Хоча i значно рщше (%2 = 8,20; р < 0,05), але i в 5 (11,9 %) пащенпв iз середньотяжким ступенем атаки НВК були дiагностованi виразки СО товсто! кишки.
Геморагй СО виявлеш бiльше нiж у половини хворих iз середньотяжким та у 83,3 % пащенпв iз тяжким ступенем атаки НВК. Спонтанну кровоточивють СО товсто! кишки спостериали лише в 3 (16,7 %) випадках при тяжкому ступеш загострення, у решти пащенпв — у 83,3 % та 85,7 % хворих при середньотяжкому ступеш вiдмiчалась контактна кровоточивють СО товсто! кишки.
Гншний та фiбринозний налп, що е ознакою зна-чного запального процесу, виявлений майже з одна-ковою частотою незалежно вiд ступеня тяжкосп атаки НВК, тодi як псевдополши, як поодинокi, так i множинш, у 2,3 раза часпше дiагностували при тяжкому ступеш загострення захворювання (%2 = 5,20; р < 0,05).
Вщомий факт, що юнують великi розбiжностi в ен-доскопiчнiй iнтерпретацi! активностi захворювання. Гранульованють, судинна картина, виразки i пухысть слизово! визначалися як прогностичш фактори для за-гально! ощнки ендоскопiчно! тяжкостi ураження; кровоточивють i пухкiсть е детермiнантами в рамках шкали оцiнки Mayo для НВК, що широко використовуеться для набору пащенпв для клшчних випробувань.
Таблиця 1 — Частота ендоскотчних змн СО товсто/ кишки у хворих на НВК залежно вд ступеня тяжкост атаки захворювання
Стушнь тяжкост атаки Bipor^mcrb
Ендоскотчна ознака середньотяжкий (n = 42) тяжкий (n = 18) piзницi
n % n % P
Ппереммя СО 42 100,0 18 100,0 > 0,05
Набряк СО 33 78,6 18 100,0 > 0,05
Судинний рисунок:
— стертий 6 14,3 0 0 > 0,05
— вщсутнм 36 85,7 18 100,0 > 0,05
Зернистють 7 16,7 5 27,8 > 0,05
Бугристють 6 14,3 3 16,7 > 0,05
Геморагй' 24 57,1 15 83,3 > 0,05
Ерозп 35 83,3 17 94,4 > 0,05
Виразки 5 11,9 9 50,0 < 0,05
Псевдополти 11 26,2 11 61,1 < 0,05
Кровоточивють:
— контактна 36 85,7 15 83,3 > 0,05
— спонтанна 0 0 3 16,7 > 0,05
Гшйний та фiбринозний нал^ 22 52,4 10 55,6 > 0,05
Ендоскотчна активнють НВК:
— 1 стутнь 6 14,3 0 0 > 0,05
— 2 стутнь 31 73,8 9 50,0 > 0,05
— 3 стутнь 5 11,9 9 50,0 < 0,05
Паралельний аналiз частоти спостереження клшч-них проявiв залежно вiд ступеня ендоскошчно! актив-hoctí НВК показав, що больовий синдром XBopi часть ше вiдзначали в здухвиннiй дiлянцi та навколо пупка, при цьому частота виявлення була майже однаковою як при мшмальному, так i при середньому та тяжкому ступеш ендоскошчно! активност (табл. 2).
Бшьшють хворих (63,3 %) вiдмiчали загострення понад 2 рази на рш без значно! рiзницi частоти спостереження ше! ознаки при рiзних ступенях ендоскошчно! активност (р > 0,05). Лише третина обсте-жених мали загострення з частотою не бшьше 1 разу на рш.
У 38 (63,3 %) пащентав спостерталося часте випо-рожнення кишечника, частота дефекацш коливалася вiд 4 до 10 разiв на добу, а при тяжкому переб^у захво-рювання — 12—20 разiв. Часто при iмперативному по-зивi на випорожнення видiлявся тiльки слиз (несправ-жнi позиви), однак без вiрогiдно!' рiзницi за ступенем ендоскопiчно!' активност НВК. Водночас частота виявлення кровi у випорожненнях у 5,5 та 6 разiв вища при 2 та 3 ступенях ендоскошчно! активноста, шж при 1 ступеш (х2 = 15,94; р < 0,001 та х2 = 11,43; р < 0,001 вщповщно).
У результат кореляцiйного аналiзу встановлена за-лежнiсть клiнiчних проявiв захворювання вщ вираже-ностi запальних змiн СО товсто! кишки. Так, частота випорожнень пiдвищувалась зi збiльшенням гемора-гш (г = 0,62; р < 0,05); з наявшстю ерозiй корелювали лихоманка (г = 0,43; р < 0,05) та рiвень ШОЕ (г = 0,49; p < 0,05).
Розподт хворих за оцшкою комбiнованого iндексу Mayo показав, що 36 (60,0 %) пащенпв мали помiрний
Таблиця 2 — Частота кл'1н1чних прояв'в у хворих на НВК залежно в'щ ступеня ендоскотчноУ
активност захворювання
Показник 1 CTyniHb — мшмальний (n = 6) 2 CTyniHb — помiрний (n = 40) 3 CTyniHb — тяжкий (n = 14)
n % n % n %
Бть у здухвиншй дтянц 4 66,7 31 77,5 10 71,4
Бть навколо пупка 3 50,0 15 37,5 5 35,7
Бть по ходу кишечника 1 16,7 9 22,5 3 21,4
Частота загострень: — до 1 разу на рк — 2 рази на рк та бшьше 2 4 33,3 66,7 14 26 63 Ol Ol 00 6 8 42,9 57,1
Частота випорожнень — до 4 разiв на день — бшьше 4 разiв на день 5 1 83,3 16,7 15 25 37,5 62,5 2 12 14,3 85,7
Слиз у випорожненнях 3 50,0 36 90,0 13 92,9
Кров у випорожненнях 1 16,7 37 92,5 14 100,0
Лихоманка 0 0 8 20,0 6 42,9
Таблиця 3 — Результат кореля^йного аналiзу iндексiв активност НВК
Шкала D. Rachmilewitz Критерм S. Truelove та L. Witts Частковий ¡ндекс Mayo
КомбЫований ¡ндекс Mayo r 0,459 0,526 0,598
P < 0,001 < 0,001 < 0,001
■ Середый стутнь ■ МУмальний стутнь
■ Високий ступшь ■ Помiрний CTyniHb
■ Виражений стутнь
Рисунок 1 — Розподл пащент'в за ступенем активност НВК: а) кл'ш'чна активнсть; б) ендоскопчна активнсть
Виявлеш при ендоскотчному дослщженш змши СО товсто! кишки свщчили про наявшсть ознак загострення захворювання, ят в 40 (66,7 %) випадыв вщ-повiдали помiрному ступеню ендоскопiчно'l' активностi НВК за шкалою Mayo та в 2,9 раза рщше — вираженому ступеню (х2 = 21,04; р < 0,001). Лише 10,0 % обстеже-них мали мшмальний ступшь ендоскошчно! актив-ност НВК (рис. 1).
За результатами шдрахунку сумарного бала щодо оцiнки клЩчно! активностi НВК за D. Rachmilewitz встановлено, що в 43 (71,7м%) хворих середнш показ-ник становив (12,74 ± 0,22) бала з коливаннями вiд 11 до 15 балiв. Водночас в 17 (28,3 %) випадках сумарний бал становив понад 16 балiв, становлячи в середньому (16,82 ± 0,17 бала) (р < 0,01) (рис. 1).
стутнь загострення НВК, середнш показник становив (8,12 ± 0,29) бала. У 24 (40,0 %) випадках дiагностова-ний тяжкий стутнь, середне значення шдексу стано-вило (11,38 ± 0,48) бала.
Кореляцiйний аналiз iндексiв активностi НВК, як1 були застосоваш в нашiй роботi, показав взаемозв'язок ступеня активност захворювання за комбшованим iндексом Mayo з кпiнiчною актившстю за шкалою D. Rachmilewitz (г = 0,459; р < 0,001), з тяжистю атаки НВК за критерiями S. Truelove та L. Witts (г = 0,526; р < 0,001) та ендоскошчною актившстю за частковим шдексом Mayo (г = 0,598; р < 0,001) (табл. 3).
Таким чином, установлен клшшо-ендоскошчш взаемозв'язки при НВК шдтверджують необхщшсть комплексного пiдходу до дiагностики цього захворювання. З урахуванням того, що стушнь поширення за-палення та тяжк1сть атаки НВК впливають на тактику ведення пащента й оцшку л^вальних заходiв, кшшч-нi та ендоскопiчнi показники корисш для стандартиза-цй активност захворювання.
Проведений кореляцiйний аналiз чотирьох вщо-мих iндексiв активностi НВК показав, що жоден не е досконалим для широкого використання в клшчшй практищ, а отже, необхщне поеднане використання iснуючих шдекшв активностi та iнших бiологiчних маркерiв запалення слизово'' оболонки товсто'' кишки, зокрема фекального кальпротектину, мiелопероксида-зи, альфа-1-антитрипсину в калi та кровь Такий щадил, на наш погляд, сприятиме пщвищенню точностi даа-гностики тако'' складно'' патологй', як неспецифiчний виразковий колiт.
Висновки
1. Установлена залежшсть клiнiчних проявiв захворювання вщ вираженостi запальних змiн слизово! оболонки товсто'' кишки, зокрема, частота випорожнень шдвищувалась зi збтьшенням геморагiй (г = 0,62; р < 0,05); з наявшстю ерозш корелювали лихоманка (г = 0,43; р < 0,05) та рiвень ШОЕ (г = 0,49; p < 0,05).
2. Виявлений кореляцшний взаемозв'язок ступеня активност захворювання зпдно з комбiнованим шдексом Mayo з клiнiчною активнiстю за шкалою D. Rachmilewitz, з тяжыстю атаки НВК за критерiями S. Trnelove та L. Witts та ендоскошчною активнiстю за частковим шдексом Mayo.
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту штерешв та власно'' фiнансово! защ-кавленост при пiдготовцi дано'' статтi.
References
1. Kaplan GG. The global burden of IBD: from 2015 to 2025. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2015 Dec;12(12):720-7. doi: 10.1038/nrgastro.2015.150.
2. Stepanov YuM, Skirda IYu, Petishko OP. Chronic inflammatory bowel diseases: epidemiological features in Ukraine. Gastroenterologia. 2017;51(2):97-105. doi: 10.22141/2308-2097.51.2.2017.101703. (in Ukrainian).
3. Ng SC, Shi HY, Hamidi N, et al. Worldwide incidence and prevalence of inflammatory bowel disease in the 21st century: a systematic review of
population-based studies. Lancet. 2018 Dec 23;390(10114):2769-2778. doi: 10.1016/S0140-6736(17)32448-0.
4. Kaplan GG, Ng SC. Globalisation of inflammatory bowel disease: perspectives from the evolution of inflammatory bowel disease in the UK and China. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2016 Dec;1(4):307-316. doi: 10.1016/ S2468-1253(16)30077-2.
5. Kawalec P, StawowczykE, Mossakowska M, Pile A. Disease activity, quality of life, and indirect costs of ulcerative colitis in Poland. Prz Gastroenterol. 2017;12(1):60-65. doi: 10.5114/pg.2017.66324.
6. GlavnovPV, Lebedeva NN, Kashchenko VA, Varzin SA. Ulcer colitis and Crohn's disease. Current state of a problem of an etiology, early diagnosis and treatment (literature review). Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta. Medicina. 2015;(4):48-72. (inRussian).
7. Sturm A, Maaser C, Calabrese E, et al. ECCO-ESGAR Guideline for Diagnostic Assessment in IBD Part 2: IBD scores and general principles and technical aspects. J Crohns Colitis. 2019Mar 26;13(3):273-284. doi: 10.1093/ ecco-jcc/jjy114.
8. Maaser C, Sturm A, Vavricka SR, et al. ECCO-ESGAR Guideline for Diagnostic Assessment in IBD Part 1: Initial diagnosis, monitoring ofknown IBD, detection of complications. J Crohns Colitis. 2019 Feb 1;13(2):144-164. doi: 10.1093/ecco-jcc/jjy113.
9. Magro F, Gionchetti P, Eliakim R, et al. Third European Evidence-based Consensus on Diagnosis and Management of Ulcerative Colitis. Part 1: Definitions, Diagnosis, Extra-intestinal Manifestations, Pregnancy, Cancer Surveillance, Surgery, and Ileo-anal Pouch Disorders. J Crohns Colitis. 2017 Jun 1;11(6):649-670. doi: 10.1093/ecco-jcc/jjx008.
10. Stepanov JuM, Symonova OV. Characterization of the endoscopic picture of the colon in patients with ulcerative colitis, depending on gender and age characteristics. Medicniperspektivi. 2018;23(2-1):118. (in Ukrainian).
11. Boyko TY. Clinical, endoscopic and morphologic parallels in ulcerative colitis. Bulletin of problems in biology and medicine. 2013;(1):68-73. (in Ukrainian).
12. Walsh A, Travis S. Assessing disease activity in patients with ulcerative colitis. Gastroenterol Hepatol (N Y). 2012 Nov;8(11):751-4.
13. Mohammed Vashist N, Samaan M, Mosli MH, et al. Endoscopic scoring indices for evaluation of disease activity in ulcerative colitis. Cochrane Database Syst Rev. 2018 Jan 16;1 :CD011450. doi: 10.1002/14651858. CD011450.pub2.
14. Walsh AJ, Ghosh A, Brain AO, et al. Comparing disease activity indices in ulcerative colitis. J Crohns Colitis. 2014 Apr;8(4):318-25. doi: 10.1016/j.crohns.2013.09.010.
15. Silverberg MS, Satsangi J, Ahmad T, et al. Toward an integrated clinical, molecular and serological classification of inflammatory bowel disease: report of a working party of the 2005 Montreal World Congress of Gastroenterology. Can J Gastroenterol. 2005 Sep;19 Suppl A:5A-36A. doi: 10.1155/2005/269076.
16. Truelove SC, Witts LJ. Cortisone in ulcerative colitis; final report on a therapeutic trial. Br Med J. 1955 Oct 29;2(4947):1041-8. doi: 10.1136/ bmj.2.4947.1041.
17. Rachmilewitz D. Coated mesalazine (5-aminosalicylic acid) versus sulphasalazine in the treatment of active ulcerative colitis: a randomised trial. BMJ. 1989Jan 14;298(6666):82-6. doi: 10.1136bmj.298.6666.82.
18. Schroeder KW, Tremaine WJ, Ilstrup DM. Coated oral 5-aminosalicylic acid therapy for mildly to moderately active ulcerative colitis. A randomized study. N Engl J Med. 1987Dec 24;317(26):1625-9. doi: 10.1056/ NEJM198712243172603.
OTpuMaHo/Received 20.07.2019 Рецензовано/Revised 05.08.2019 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 23.08.2019 ■
Степанов Ю.М., Псарева И.В.
ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», г. Днепр, Украина
Клинико-эндоскопические параллели при неспецифическом язвенном колите
Резюме. Актуальность. В настоящее время не существует идеального способа для оценки активности неспецифического язвенного колита (НЯК), что и обусловливает актуальность изучения особенностей течения данной патологии со сравнительным анализом типичных клинических и эндоскопических проявлений. Цель работы — оптимизация диагностики НЯК. Материалы и методы. Обследованы 60 пациентов с подтвержденным диагнозом НЯК — 31 (51,7 %) мужчина и 29 (48,3 %) женщин в возрасте от 21 до 63 лет (средний показатель составил (40,28 ± 1,34) года), из них 52 (86,6 %) пациента трудоспособного возраста. Результаты. Распределение больных по оценке комбинированного индекса Mayo показало, что 36 (60,0 %) пациентов имели умеренную степень обострения НЯК, средний показатель составил (8,12 ± 0,29) балла; в 24 (40,0 %) случаях диагностирована тяжелая степень, среднее значение индекса составило (11,38 ± 0,48) балла.
Корреляционный анализ индексов активности НЯК показал взаимосвязь степени активности заболевания согласно комбинированному индексу Mayo с клинической активностью по шкале D. Rachmilewitz (г = 0,459; р < 0,01), тяжестью атаки НЯК по критериям S. Truelove и L. Witts (г = 0,526; р < 0,01) и эндоскопической активностью по частичному индексу Mayo (г = 0,598; р < 0,01). Выводы. Установленные клинико-эндо-скопические взаимосвязи при НЯК подтверждают необходимость комплексного подхода к диагностике этого заболевания. С учетом того, что степень распространения воспаления и тяжесть атаки НЯК влияют на тактику ведения пациента и оценку лечебных мероприятий, клинические и эндоскопические показатели полезны для стандартизации активности заболевания.
Ключевые слова: неспецифический язвенный колит; эндоскопические проявления; клинические проявления
Yu.M. Stepanov, I.V. Psarova
State Institution "Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Clinical and endoscopic parallels in ulcerative colitis
Abstract. Background. Currently, there is no ideal way to assess the activity of ulcerative colitis (UC), which determines the relevance of studying the characteristics of the course of this pathology with a comparative analysis of typical clinical and endoscopic manifestations. The purpose is to optimize the diagnosis of UC. Materials and methods. Sixty patients with a confirmed diagnosis of UC were examined, 31 (51.7 %) men and 29 (48.3 %) women aged 21 to 63 years (the average age was (40.28 ± 21.34) years), among them — 52 (86.6 %) persons of working age. Results. The distribution of patients according to the Mayo combined index showed that 36 (60.0 %) individuals had a moderate degree of UC exacerbation, the average indicator was (8.12 ± 0.29) points; in 24 (40.0 %) cases, a severe degree was diagnosed, the average value of the index was (11.38 ± 0.48) points. Correlation analysis of UC
activity indices showed a correlation between the degree of disease activity according to the Mayo combined index and clinical activity according to the D. Rachmilewitz scale (r = 0.459; p < 0.01), and the severity of UC flare-up according to S. Truelove and L. Witts criteria (r = 0.526; p < 0.01) and endoscopic activity — to the partial Mayo score (r = 0.598; p < 0.01). Conclusions. The established clinical and endoscopic relationships in UC confirm the need for an integrated approach to the diagnosis of this disease. Given that the degree of spread of inflammation and the severity of UC flare-up affect patient's management and the evaluation of therapeutic interventions, clinical and endoscopic indicators are useful for standardizing disease activity.
Keywords: ulcerative colitis; endoscopic manifestations; clinical manifestations
