CC BY
16
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-125-133 УДК 617.713-007.64-089.843
Кондратенко Ю. М., Шаргородська I. В., Лаврик Н. С., Лисенко М. Г. КЛ1Н1ЧН1 РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОРИСТАННЯ МОДИФ1КОВАНОГО МЕТОДУ Л1КУВАННЯ
КЕРАТОКОНУСУ Нацюнальна медична академiя шслядипломноТ ocBiTM iMeHi П.Л. Шупика МОЗ УкраТни (м. КиТв)
lmg_1976@ukr.net
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота була виконана в рамках НДР кафедри офтальмологи НМАПО iменi П.Л. Шупика: «^агностика та лтування порушень оптичноТ систе-ми ока» (№ державно'1 реестрацп 0110и002363, дати виконання 2010-2014 роки), «^агностика та лтуван-ня порушень оптичноТ системи, судинних i дистро-фiчних змiн органу зору» (№ державноТ реестраци 0115и002167, дати виконання 2015 рт) i «Кл^чне та експериментальне обфунтування дiагностики, ли кування i профiлактики рефракцiйних, дистрофiчних, травматичних i запальних захворювань органу зору» (№ державноТ реестраци 011би002821, дати виконання 2016-2020 року).
Вступ. Кератоконус - це хрошчне, незапальне, прогресуюче, стадiйне захворювання, яке вщносить-ся до первинних кератоектазш [1,2].
На сьогодш офтальмологiчна наука вже мае вщ-повiдi на певнi питання щодо ранньоТ та дост^рноТ дiагностики кератоконусу, щодо можливостей рiзних напрямшв контактноТ корекци зору, крослiнкiнгу чи рiзних варiацiй пошаровоТ кератопластики на раншх стадiях кератоконусу. Однак, незважаючи на зна-чнi переваги вищезгаданих методик лiкування, що отримали суттевий розвиток протягом останнiх двох десятирiчь, наскрiзна аллокератопластика (НАКП) за-лишаеться «золотим стандартом» в лiкуваннi тзшх стадiй кератоконусу [3-7], оскiльки НАКП при керато-конусi дае непогану зорову та професшну реабЫта-цш пацiентам молодого працездатного вiку [8]. При цьому питання виживання трансплантату залишаеть-ся актуальним, осктьки воно залишаеться першо-черговим показником усшху кератопластики [6,7].
Оскiльки суттевими факторами впливу на кли нiчний результат проведеноТ НАКП е вихiдна яшсть донорського рогiвкового матерiалу та рiвень штра-операцшноТ травми донорського ропвкового ендотелш, нами була запропонована моди-фтована методика хiрургiчного лiкування кератоконусу, що полягае в передоперацшному вщбракуванш донорськоТ кадаверноТ рогiвки на основi морфометричних властивостей ен-дотелiю та додатковш iнтраоперацiйнiй вкко-протекци ропвкового трансплантату [9].
Отриманi результати таких комплексних заходiв дозволять полiпшити працездатшсть та зменшити iнвалiдизацiю пацiентiв з кера-токонусом, що являються, як правило, особами молодого та самого працездатного вту. Вищеозначеш моменти пщшмають питання виживання рогiвкового трансплантату до рiвня найважливiших соцiальних проблем, що стоять перед офтальмологами i вимагають ефективного вирiшення за допомогою новп"-нiх передових технологiй.
Мета роботи - пщвищення ефективностi зоровоТ реабЫтацп пацieнтiв з кератоконусом шляхом вико-ристання морфометричних критерив якост донорського матерiалу на етап вiдбору та додатковоТ ен-дотелюпротекци рогiвкового трансплантату на етап1 трансплантаций
Об'ект i методи дослщження. Формування кл'1-Hi4Hux груп досл'1дження. КлЫчш групи для прове-дення роботи складали пащенти з дiагнозом кератоконусу III - IV стади за Амслером, яким було показане проведення НАКП через суттеву деформацш ропвки та неможливiсть подальшоТ жорсткоТ контактноТ корекци зору. Дiагноз всiм пацiентам був виставлений не менше, чим за два роки до НАКП та фунтувався на основi характерних скарг, вiдповiдних бюмшрос-копiчних змiн рогiвки, даних рефракци рогiвки та пщ-тверджувався за допомогою стандартно'! кератото-пографи на кератотопографi Orbscan IIz дiагностичноí станци ZYOPTIX (Bausch&Lomb, США). У пащетчв на етапi передоперацiйного обстеження були виключе-нi iншi захворювання органу зору, вс мали факiчнi очi та не мали в анамнезi перенесенi травми чи iншi втручання, в тому чи^ i кросслшкшг.
Усiм пацiентам у КМКОЛ «ЦМХО» була проведена НАКП одним хiрургом, за единим протоколом.
Всього в дослщженш взяли участь 129 кл^чних випадкiв НАКП (116 реципiентiв) втом вiд 14 до 59 рошв, з них 85 чоловiкiв та 31 жшка.
Гендерно-вiковий розподiл клЫчних випадкiв зо-бражений на рис. 1.
Зпдно розподiлу, 70,6 % становили особи втом вiд 21 до 40 рошв, тобто особи працездатного та со-цiально-активного вшу.
В 101 клiнiчному випадку рецишентам була проведена перша в житт НАКП, в 28 клЫчних випадках реципiенти мали в анамнезi успiшну НАКП на контр-
Рис. 1. Гендерно-вшовий розподiл в трьох клiнiчних групах (%).
Таблиця 1. складають особи молодого працездатного
Гендерно-вшовий розподiл клiнiчних випадкiв в I кжшчнш rpyni
Вт Чоловти Жшки Всього
Абс. числ % Абс. числ % Абс. числ %
До 20 10 17,5 2 3,5 12 21,0
21-30 18 31,6 5 8,8 23 40,4
31-40 10 17,5 6 10,5 16 28,1
Старше 41 6 10,5 0 0,0 6 10,5
Всього 44 77,2 13 22,8 57 100,0
Гендерно-вiковий розподiл клiнiчних випадкiв в II клiнiчнiй rpyni
В1к Чоловти Жшки Всього
Абс. числ % Абс. числ % Абс. числ %
До 20 3 10,3 0 0,0 3 10,3
21-30 9 31,0 5 17,2 14 48,3
31-40 7 24,1 3 10,3 10 34,5
Старше 41 1 3,4 1 3,4 2 6,9
Всього 20 69,0 9 31,0 29 100,0
Гендерно-вшовий pозподiл клiнiчних випадкiв в III кл^чнш rpyni
В1к Чоловти Жшки Всього
Абс. числ % Абс. числ % Абс. числ %
До 20 9 20,9 3 7,0 12 27,9
21-30 11 25,6 5 11,6 16 37,2
31-40 7 16,3 5 11,6 12 27,9
Старше 41 3 7,0 0 0,0 3 7,0
Всього 30 69,8 13 30,2 43 100,0
латеральному оцi. Перерва мiж перенесеними НАКП складала вщ 8 мiсяцiв до 16 рошв.
I клiнiчна група з 57 кл^чних випадкiв НАКП з використанням донорських кадаверних ропвок, що пройшли стандартний вiдбiр за загальноприйнятими критерiями якостi без вiдбракування за морфоме-тричними критерiями та без додатковоТ штраопера-цшноТ ендотелюпротекцп.
II клЫчна група складалася з 29 рецитенлв, яким трансплантували донорськi трупш ропвки, що пройшла вiдбiр не лише за загальноприйнятними критерiями, а ще й за визначеним коефщентом реф-лективностi ендотелiальних клiтин ропвки (КРЕКР) та iншими морфометричними особливостями ендоте-лiю [9].
III кл^чна група складалась з 43 клЫчних випад-кiв НАКП, коли була використана донорська трупна ропвка в^браноТ за стандартними критерiями та прийнятним КРЕКР, але на етат «back table» була проведена вккопротекщя ендотелiальних клiтин для Тх додаткового захисту вщ механiчного пошкоджен-ня об внутршньоочш анатомiчнi структури в момент розгерметизацп передньоТ камери ока при трепану-ваннi трансплантату [9].
Гендерно-вiковi спiввiдношення реципieнтiв в усiх клЫчних групах представленi в таблицях 1-3 та зо-браженi на рис. 1. Як видно, вс кл^чш групи е ств-ставними за гендерно-втовими показниками. В усiх трьох групах сшввщношення чоловiкiв до жшок скла-дае приблизно 3:1 i в усiх групах мiнiмум 2/3 частини
вшу (21 - 40 рошв).
Загальна характеристика донорсько-го рог'вкового матералу. Bcím рецитен-там з кератоконусом були трансплантоваш донорськ трyпнi рогiвки, що надходили для виконання кератопластик в КМКОЛ «Центр мiкрохiрyргiТ ока» в перiод з ачня 2005 по лютий 2011 рр. з повним дотри-манням юридичних та етичних норм та схвалено етичною комiсieю НМАПО iм. П.Л. Таблиця 2. Шупика. Bd трансплантованi рогiвки пройшли епщемюлопчний контроль (тобто, кров донорiв не мала антитт до збyдникiв В1Л, сифiлiсy та гепатитiв В i С).
Весь донорський ропвковий матерiал використовувався свiжим (з моменту смер-тi донора до трансплантаци проходило не бтьше 48 годин), очш яблука зберiгалися у закритiй вологш камерi за В.П. Фiлатовим [10].
У бшьшоТ половини донорiв ропвок для Таблиця 3. всiх клЫчних груп причиною смертi були mopi кардiоваскyлярнi порушення у ви-глядi варiантiв 1ХС та порушень мозкового кровообку.
Кл'¡н'чне обстеження пацieнтiв з кератоконусом проводилось за загальноприйнятими методиками та включало в себе:
• зб'р анамнезу;
• в'1зометр'1я з визначенням максимально'!' некорегованоТ гостроти зору (МНГЗ), а за умов результативност корекцп
окулярами чи контактними лшзами - вiзометрiя з визначенням максимально! корегованот гостроти зору (МКГЗ); обстеження виконувались з використанням апарату Рота з таблицею Сивцева-Головша, а при гострот зору менше 0,1 - з використанням оптотитв Поляка;
• огляд у фокальному осв'тлент;
• б'юмЫроскотя на щтиннш ламт за стандартною методикою «ковзаючого променю» за Н. Б. Шyльпiною [11] за допомогою щшиннот лампи Topcon;
• офтальмо- та рефрактометр'я за допомогою автокераторефрактометра Reichert KR 460;
• пневмотонометр'я за допомогою безконтак-тного пневмотонометру Reichert AT 555;
• конфокальна мЫроскотя на лазерному скану-ючому конфокальному ретинотомографi HRT II з ро-пвковим модулем Rostock Cornea Module та програм-ного забезпечення Heidelberg Eye Explorer - Cornea проводилась з визначенням щшьносл ендотелiаль-них кл^ин (ЩЕК) за стандартним правилом «рамки» та визначенням центрально''' товщини ропвки.
Обстеження кадаверних очних яблук ex vivo тсля отримання результат серолопчного обстеження зразку кровi донора проводилось в наступнш послiдовностi:
• б'юмЫроскотя проводилась за допомогою опе-рацшного мiкроскопy OPMI Lumera 700 (Carl Zeiss Meditec AG, Йена, Ымеччина) пщ час бюмтроскопп на дтянц склери кожного ока мiж лiмбом та еквато-ром генщан-вюлетним маркером наносились вщпо-
Рис. 2. Загальний вид положення окотримача з кадаверним очним яблуком при проведены конфокальноТ мшроскопм ропвки.
вiднi iндивiдуальнi м^ки, що дозволяли щентифту-вати кожне донорське око на етап1 Bcix обстежень та при вибор1 його в опера-ц1йн1й;
• конфокальна мкро-скопя на лазерному ска-нуючому конфокальному ретинотомограф1 HRT II з рог1вковим модулем Rostock Cornea Module проводилась з викорис-танням розробленого нами штативу для ф1ксацп цангового окотримача [9]. Штатив ф1ксувався до ре-тинотомографа, цанговий окотримач з кадаверним очним яблуком затискав-ся в пружинний хомут та ф1ксувався на штатив1 в необхщному положен-н1 (рис. 2). За допомогою програмного забезпечен-ня Heidelberg Eye Explorer - Cornea за стандартною технолопею проводили конфокальну м1кроскоп1ю
ропвки та п1драхування ЩЕК, використовуючи стан-дартне правило «рамки». Таким чином, отримували значення ЩЕК, центрально! товщини ропвки та ар-х1вували зображення шару ендотел1альних кл1тин, що в подальшому викорис-товували для визначення морфометричних характеристик ендотел1ю.
• визначення КРЕКР на конфокальних м1крофото-грамах проводилось з ви-користанням втьного про-грамного забезпечення «ImageJ», що знаходиться у нелщензованому досту-m на ресурс! розробника [12]. Для анал1зу обирались д1лянки з найбтьш ч1тким зображенням ен-дотел1альних кл1тин (рис. 3). Отриман1 пстограми розпод1лу п1ксел1в за в1д-тшками 1нтенсивност1 d-рого кольору в стандарт-н1й монохромн1й градацп «0-255» (анал1з вибрано! д1лянки найб1льш ч1ткого зображення ендотел1ю).
Методика подготовки рог'вкового трансплантату (етап «back table»). Для peuunieHmie I та II клiнiчних груп. КОЯ розташовуеться в цанговий окотримач ропвкою
вгору, центруеться, тсля чого пе-люстки окотримача затискаються до утворення в кадаверному оц нормального тургору (п1д безпосе-редн1м пальпаторним контролем х1рурга). За допомогою шкребка проводиться мехашчна дееп1тел1-зац1я ропвки, залишки еп1тел1аль-ного детриту змиваються 0,02% водним розчином хлоргексидину. Генц1ан-вюлетним маркером, що входить в комплект до вакуумного ропвкового трепану, в1дм1чаеться центр рог1вки. Одноразовим ваку-умним трепаном потр1бного д1аме-тру (на 0,25 мм бтьше, н1ж д1аметр ложа в рог1вц1 рецип1ента) проводилось трепанування донорсько! рог1вки. За потребою, дор1зання глибоких шар1в ропвки проводилось тупокшечним офтальмох1рур-пчним алмазним ножем «Соха». П1дготовлений трансплантат бе-реться в д1лянц1 строми м1крох1рур-г1чним п1нцетом, на ендотел1альну сторону наноситься крапля в1ско-еластику VISCOAT i трансплантат переноситься в трансплантацшне ложе рецип1ента.
Для III клiнiчноí групи. Ф1ксац1я КОЯ в окотрима-ч1, дееп1тел1зац1я рог1вки - як i для I та II груп (див. вище). Дал1 офтальмох1рург1чним алмазним ножем виконувався л1мбальний парацен-тез передньо! камери, через який в передню камеру спочатку вводився в1скоеластик VISCOAT для захисту ен-дотел1альних кл1тин трупно! ропвки, а пот1м для утримання об'ему передньо! камери вводився в1скоелас-тик ProVisc (рис. 4-5). Вс подaльшi етапи - як i для I та II груп (див. вище), окр1м нанесення крапл1 в1скоеласти-ку VISCOAT на ендотел1альну сторону трансплантату, бо в1н трепануеться вже з в1скопротекц1ею.
Методика НАКП для рецип'ен-т'1в I - Ill клнчних груп. Ва опера-цп були виконан1 одним х1рургом, за единим протоколом. За 3 години до операцп вс1м патентам проводилася
Рис. 3. Отримаш пстограми розподшу шкселш за вщтшками ¡нтенсивносп Ырого кольору в стандартнш монохромшй градацГТ «0-255» (аналв вибраноТ дшянки найбшьш ч1ткого зображення ендотел1ю).
Рис. 4. Введення вккоеластику VISCOAT для ендотелюпротекцп.
Рис. 5. Введення в^коеластику ProVisc для утримання об'ему передньоТ камери.
мiсцева антибiотикотерапiя шляхом триразовоУ ш-стиляци в кон'юнктивальний мiшок 3 % розчину то-брамiцину. Знеболення - класична ретробульбарна анестезiя з акiнезieю. Безпосередньо перед початком операци пацieнтY внутрiшньовенно вводилось (пiсля попередньо проведено! алерпчноУ проби на антиби отик) 1 г цефтрiаксону або 1,2 г аугментину. Обробка операцшного поля 0,02% спиртовим розчином хлор-гексидину двiчi. Пелюшка одноразова офтальмоло-гiчна стерильна, з адгезивним шаром в дшянц опе-рацiйного поля, iзоляторiв iнтермаргiнального краю повiк [13]. Блефаростат. Кон'юнктивальна порожни-на промивалась 0,02% водним розчином хлоргекси-дину. Шви-тримачi на верхнiй та нижнш прямi м'язи. Кiльце Флiринга в косих меридiанах фiксувалось до етсклери. Генцiан-вiолетним рогiвковим маркером вiдмiчався центр ропвки. Одноразовим вакуумним трепаном потрiбного дiаметру (7,25 - 8,75 мм) проводилась трепанування ропвки рецишента з утво-ренням трансплантацiйного ложа. Передня камера заповнювалась вюкоеластиком ProVisc. За потребою, глибок шари рогiвки дорiзались тупокiнечним офтальмохiрургiчним алмазним ножем «Соха». В утворене ропвкове ложе переносився ропвковий трансплантат, виготовлений на етап «back table». Трансплантат спочатку фтсувався до ложа чотирма провiзорними вузловими швами з нейлону 10-0, а полм по колу пришивався основним Z-подiбним без-
перервним швом з нейлону 10-0 на 16 - 18 слбшв, приблизно на 90% товщини обох губ. Полм робив-ся потрiйний накид початку та кшця нитки, за допо-могою А1С вимивались залишки вiскоеластику, кiнцi ниток двiчi шдтягувались до накиду i зав'язувались на потршний хiрургiчний вузол. Видалялись вс шви, кiльце Флiрингa, блефаростат та iзолятори штермар-гiнaльного краю повт. Кон'юнктивальна порожнина промивалась 0,02% водним розчином хлоргексиди-ну. Асептична монокулярна пов'язка. Внутршньо-венно вводилось 60 мг предшзолону.
Режим динам'чного клiнiчного обстеження та схема пкляоперацшних л'шарських призначень. Ва пащенти оглядалися щоденно до досягнення повноУ епiтелiзaцiï трансплантату та отримували та медикаментозного лтування за наступною схемою: шстиля-ци 4 рази на день 0,02% водного розчину хлоргекси-дину, 40% розчину глюкози, 3% розчин тобрамщину, закладання очного геля з дексапантенолом та вну-трiшньовенно один раз на добу 30 мг предшзолону.
По досягненню повноУ поверхневоУ епiтелiзaцiï клiнiчний офтaльмологiчний монiторинг за патентами у всiх дослщжуваних групах здiйснювaвся через 2, 3 тижш, 1, 3, 6, 9 та 12 мкящв пiсля НАКП. Медика-ментозне лiкувaння в шстилящях: 3% розчин тобра-мiцину - 4 рази на день до 7 дшв тсля операци; 40% розчин глюкози - 4 рази на день - 1 мкяць; 0,5% розчин тимололу малеату - 2 рази на день 12 мкящв; 0,1% розчин дексаметазону за низхщною схемою (з 6 раз до 2 раз на день, зменшуючи на одну шстилящю в день кожний мкяць, полм 1 раз на день зранку - 3 мкяцО; гель-репарант з дексапантенолом - 1 раз на день на шч. Парабульбарно - тсля повноУ епiтелiзa-ци, через 2, 3 тижш та 1 мкяць тсля операци вводиться 4 мг дексаметазону та 7 мг бетаметазону.
В цей перюд на кожному оглядi проводилася бюмтроскотя переднього вiдрiзку ока, вiзометрiя з визначенням МНГЗ та МКГЗ з використанням апа-рату Рота та таблиц Сивцева-Головша чи оптотипiв Поляка; проводилась офтальмо- та рефрaктометрiя за допомогою автокераторефрактометра, визна-чався рiвень внутрiшньоочного тиску за допомогою пневмотонометрп' та проводилась конфокальна ми кроскотя рогiвки з визначенням ЩЕК. Зняття безпе-рервного рогiвкового шва проводилось по закшчен-ню термiну спостереження (через 12 мкящв пiсля НАКП) та не вплинуло на результати дослщження.
Вщторгнення рогiвкового трансплантату мало ви-значатися такими клiнiчними бюмтроскотчними ознаками як сильний набряк ропвки, поява субет-телiaльних iнфiльтрaтiв, реакщя передньоУ камери, поява в трансплантат лiнiï Ходадуста, тощо.
Статистичний аналiз результатie досл'джен-ня виконаний на персональному комп'ютерi з використанням програми Microsoft Excel та пакету статис-тичного aнaлiзу «Statistica v.10» (Stat Soft, США). Для збереження i обробки отриманих даних створено комп'ютерну базу даних в прогрaмi Microsoft Excel 2010.
Результати дослщження та ïx обговорення. При
визначенш динамти МНГЗ в кл^чних групах нами були отримаш нaступнi даш.
Серед реципiентiв I кл^чно'У групи до операци МНГЗ коливалась вщ 0,01 до 0,08 i в середньо-му становила 0,03±0,02 (n=57); через мiсяць пiсля
НАКП коливалась вщ 0,01 до 0,2 i в середньому становила 0,07±0,03 (n=35); через 3 мкяц пiсля НАКП коливалась вщ 0,04 до 0,2 i в середньому становила 0,11±0,04 (n=22); через 6 мiсяцiв пiсля НАКП коливалась вiд 0,06 до 0,4 i в середньому становила 0,18±0,07 (n=47); через 9 мкящв пiсля НАКП коливалась вщ 0,08 до 0,4 i в середньому становила 0,22±0,08 (n=23); через 12 мгсящв пiсля НАКП коливалась вiд 0,08 до 0,5 i в середньому становила 0,28±0,08 (n=49).
Серед рецишенлв II клЫчно'| групи до операцм МНГЗ також коливалась вiд 0,01 до 0,08 i в середньому становила 0,03±0,02 (n=29); через мкяць пiсля НАКП коливалась вщ 0,01 до 0,2 i в середньому становила 0,07±0,03 (n=22); через 3 мiсяцi пiсля НАКП коливалась вщ 0,04 до 0,2 i в середньому становила 0,1±0,04 (n=18); через 6 мiсяцiв тсля НАКП коливалась вiд 0,1 до 0,5 i в середньому становила 0,22±0,1 (n=29); через 9 мкящв пiсля НАКП коливалась вщ 0,1 до 0,6 i в середньому становила 0,3±0,12 (n=16); через 12 мкящв пiсля НАКП коливалась вщ 0,2 до 0,7 i в середньому становила 0,4±0,1 (n=28).
Серед реципieнтiв III клЫчно'| групи до операцм МНГЗ також коливалась вщ 0,01 до 0,08 i в середньому становила 0,03±0,01 (n=43); через мiсяць пiсля НАКП також коливалась вщ 0,01 до 0,2 i в середньому становила 0,08±0,02 (n=28); через 3 мкящ пiсля НАКП також коливалась вщ 0,04 до 0,2 i в середньому становила 0,12±0,04 (n=28); через 6 мiсяцiв тсля НАКП коливалась вiд 0,1 до 0,6 i в середньому становила 0,25±0,09 (n=42); через 9 мгсящв пiсля НАКП коливалась вщ 0,1 до 0,6 i в середньому становила 0,33±0,13 (n=24); через 12 мкящв пiсля НАКП коливалась вщ 0,2 до 0,7 i в середньому становила 0,42±0,11 (n=41).
Результати динамiки МНГЗ по трьох клiнiчних групах представленi в таблиц 4 та вiзуалiзована на графту (рис. 6).
Пiсля проведення статистично'| обробки результа-тiв ми отримали статистично достовiрне збiльшення МНГЗ у рецитенлв II кл^чно'| групи в порiвняннi з реципieнтами I клЫчно'| групи вже через 6 мюя-цiв пiсля НАКП (6 мкящв - t=2,13; p<0,1; 9 мкящв - t=1,80; p<0,1; 12 мкящв - t=4,21; p<0,01). Таке ж статистично дослодрне пiдвищення МНГЗ через 6 ми сяцiв тсля НАКП було виявлено i у рецитенлв III кли шчно'| групи в порiвняннi з реципieнтaми I кл^чно'( групи (6 мiсяцiв - t=3,51; p<0,01; 9 мiсяцiв - t=2,95; p<0,01; 12 мiсяцiв - t=6,01; p<0,01). При цьому мiж реципieнтaми II та III клЫчних груп не було виявлено статистично достодрно'| рiзницi в пiдвищеннi МНГЗ протягом 12 мкящв спостереження тсля проведено'( НАКП.
Щодо динaмiки МКГЗ в кл^чних групах нами були отримаш тaкi результати.
Серед реципieнтiв I кл^чно'| групи до операцм МКГЗ коливалась вщ 0,01 до 0,2 i в середньому становила 0,07±0,04 (n=57); через мiсяць тсля НАКП коливалась вщ 0,04 до 0,3 i в середньому становила 0,12±0,04 (n=35); через 3 мкяц пiсля НАКП колива-
Таблиця 4.
Динамша МНГЗ по трьох клЫчних групах
Динaмiкa середнього значення МНГЗ
До НАКП В тсляоперацшном\ перiодi
1 мiс. 3 мiс. 6 мiс 9 мiс. 12 мк.
I клЫчна група 0,03±0,02 (n=57) 0,07±0,03 (n=35) 0,11±0,04 (n=22) 0,18±0,07 (n=47) 0,22±0,08 (n=23) 0,28±0,08 (n=49)
II клМчна група 0,03±0,02 (n=29) 0,07±0,03 (n=22) 0,1±0,04 (n=18) 0,22±0,1 (n=29) 0,3±0,12 (n=16) 0,4±0,1 (n=28)
III клiнiч-на група 0,03±0,01 (n=43) 0,08±0,02 (n=28) 0,12±0,04 (n=28) 0,25±0,09 (n=42) 0,33±0,13 (n=24) 0,42±0,11 (n=41)
лась вiд 0,1 до 0,4 i в середньому становила 0,23±0,1 (n=22); через 6 мкящв пiсля НАКП коливалась вiд 0,2 до 0,7 i в середньому становила 0,4±0,11 (n=47); через 9 мгсящв пiсля НАКП коливалась вщ 0,2 до 0,8 i в середньому становила 0,48±0,14 (n=23); через 12 мкящв пiсля НАКП коливалась вщ 0,2 до 1,0 i в середньому становила 0,56±0,16 (n=49).
Рис. 6. Динамика середнього значення МНГЗ серед рецитенлв I, II та III клЫчних груп.
Серед рецитенлв II клЫчно'| групи до операцм МКГЗ також коливалась вщ 0,01 до 0,2 i в середньому становила 0,05±0,04 (n=29); через мiсяць пiсля НАКП коливалась вщ 0,04 до 0,3 i в середньому становила 0,12±0,05 (n=22); через 3 мiсяцi пiсля НАКП коливалась вщ 0,1 до 0,4 i в середньому становила 0,24±0,1 (n=18); через 6 мкящв пiсля НАКП коливалась вiд 0,2 до 0,7 i в середньому становила 0,51±0,1 (n=29); через 9 мгсящв пiсля НАКП коливалась вщ 0,4 до 0,8 i в середньому становила 0,64±0,1 (n=16); через 12 мкящв пiсля НАКП коливалась вщ 0,4 до 1,0 i в середньому становила 0,72±0,12 (n=28).
Серед реципieнтiв III клЫчно'|' групи до операцм МКГЗ коливалась вщ 0,01 до 0,2 i в середньому становила 0,06±0,04 (n=43); через мiсяць пiсля НАКП також коливалась вщ 0,04 до 0,3 i в середньому становила 0,13±0,06 (n=28); через 3 мкящ пiсля НАКП також коливалась вщ 0,1 до 0,5 i в середньому становила 0,25±0,1 (n=28); через 6 мiсяцiв тсля НАКП коливалась вщ 0,2 до 0,8 i в середньому становила 0,49±0,1 (n=42); через 9 мгсящв пiсля НАКП коливалась вщ 0,4 до 0,8 i в середньому становила 0,65±0,1 (n=24); через 12 мкящв пiсля НАКП коливалась вщ 0,4 до 1,0 i в середньому становила 0,74±0,13 (n=41).
Результати динамiки МКГЗ по трьох клЫчних групах представленi в таблиц! 5, а ix стввщношення ви зуалiзованi на графiку (рис. 7).
При статистичному порiвняннi динамти МКГЗ мiж клiнiчними групами було отримане аналопчне
мкяць тсля НАКП вона коли-валась вщ 582 до 816 мкм i в середньому становила 682±55 мкм (n=35); через 3 мiсяцi тсля НАКП коливалась вiд 545 до 810 мкм i в середньому становила 661±56 мкм (n=22); через 6 ми сяцiв пiсля НАКП коливалась вщ 542 до 744 мкм i в середньому становила 620±38 мкм (n=47); через 9 мкящв тсля НАКП коливалась вщ 547 до 678 мкм i в середньому становила 597±33 мкм (n=23); через 12 мкящв тсля НАКП коливалась вщ 526 до 711 мкм i в середньому становила 589±38 мкм (n=49).
Серед рецитенлв II кл^чноТ групи до операцп центральна товщина рогiвкового трансплантату (при пахiметрiТ ex vivo) коливалась вiд 528 до 845 мкм i в середньому становила 646±62 мкм (n=29); через мкяць пiсля НАКП коливалась вщ 554 до 762 мкм i в середньому становила 665±56 мкм (n=22); через 3 мкяц пiсля НАКП коливалась вiд 548 до 738 мкм i в середньому становила 648±48 мкм (n=18); через 6 мкящв пiсля НАКП коливалась вщ 544 до 703 мкм i в середньому становила 619±45 мкм (n=29); через 9 мкящв пiсля НАКП коливалась вщ 540 до 699 мкм i в середньому становила 596±36 мкм (n=16); через 12 мiсяцiв тсля НАКП коливалась вщ 541 до 686 мкм i в середньому становила 582±31 мкм (n=28).
Серед рецитенлв III клЫчноТ групи до операцп центральна товщина рогiвкового трансплантату (при пахiметрiТ ex vivo) коливалась вщ 559 до 948 мкм i в середньому становила 677±65 мкм (n=43); через мiсяць тсля НАКП також коливалась вiд 586 до 812 мкм i в середньому становила 688±46 мкм (n=28); через 3 мкяц пiсля НАКП також коливалась вщ 558 до 804 мкм i в середньому становила 682±51 мкм (n=28); через 6 мкящв пiсля НАКП коливалась вщ 552 до 714 мкм i в середньому становила 629±36 мкм (n=42); через 9 мкящв пiсля НАКП коливалась вiд 558 до 706 мкм i в середньому становила 600±27 мкм (n=24); через 12 мгсящв пiсля НАКП коливалась вщ 542 до 728 мкм i в середньому становила 580±30 мкм (n=41).
Результати динамти пахiметричних даних ропв-кового трансплантату по трьох кл^чних групах пред-ставленi в таблиц 6 а Тх стввщношення вiзуалiзованi в графiку на рис. 8.
При статистичному порiвняннi динамти змiни центрально! товщини рогiвкового трансплантату мiж реципieнтами I, II та III кл^чних груп не була отримане статис-тично достовiрна рiзниця про-тягом всiх 12 мкящв спостере-ження пiсля НАКП.
При порiвняннi динамiки втрати ендотелiоцитiв на ропв-кових трансплантатах рецитен-лв I, II та III клЫчноТ групи ми отримали наступнi вщмшносп в динамiцi.
Динамiка зменшення ЩЕК на ропвкових трансплантатах в I грут в середньому була такою:
Таблиця 5.
Динамша МКГЗ по трьох кл^чних трупах
Динамiка середнього значення МКГЗ
До НАКП В пiсляоперацiйному перiодi
1 мiс. 3 мiс. 6 мiс 9 мiс. 12 мк.
I клМчна група 0,07±0,04 (n=57) 0,12±0,04 (n=35) 0,23±0,1 (n=22) 0,4±0,11 (n=47) 0,48±0,14 (n=23) 0,56±0,16 (n=49)
II клiнiчна група 0,05±0,04 (n=29) 0,12±0,05 (n=22) 0,24±0,1 (n=18) 0,51±0,1 (n=29) 0,64±0,1 (n=16) 0,72±0,12 (n=28)
III клМчна група 0,06±0,04 (n=43) 0,13±0,06 (n=28) 0,25±0,1 (n=28) 0,49±0,1 (n=42) 0,65±0,1 (n=24) 0,74±0,13 (n=41)
Динам1ка МКГЗ серед рецишентт I, II та III кл1жчних груп
0123456789 10 11 12 М1СЯЦ1
Рис. 7. Динам1ка середнього значения МКГЗ серед рецип1ент1в I, II та Ill клштних груп.
статистично достовiрне збiльшення МКГЗ у рецит-eнтiв II кл^чноТ групи в порiвняннi з реципieнтами I кл^чноТ групи вже через 6 мкящв пiсля НАКП (6 мiсяцiв - t=3,51; p<0,01; 9 мiсяцiв - t=2,91; p<0,01; 12 мiсяцiв - t=3,45; p<0,01). Таке ж статистично досто-вiрне пiдвищення МКГЗ через 6 мкящв пiсля НАКП було виявлено i у рецитенлв III кл^чноТ групи в по-рiвняннi з реципieнтами I клЫчноТ групи (6 мгсящв
- t=3,44; p<0,01; 9 мiсяцiв - t=3,59; p<0,01; 12 мiсяцiв
- t=4,45; p<0,01). При цьому мiж реципieнтами II та III клЫчних груп також не було виявлено статистично дост^рноТ рiзницi в пiдвищеннi МКГЗ протягом 12 мкящв спостереження пiсля проведеноТ НАКП.
Динамiка змiн центральноТ товщини ропвкового трансплантату серед реципieнтiв кл^чних груп роз-вивалася наступним чином.
Серед рецитенлв I кл^чноТ групи до операцп центральна товщина ропвкового трансплантату (при пахiметрi! ex vivo) коливалась вщ 520 до 889 мкм i в середньому становила 678±72 мкм (n=57); через
Таблиця 6.
Динамша пахiметричних даних рогiвкового трансплантату по трьох клiнiчних групах
Динамiка середнього значення товщини ропвкового трансплантату (мкм)
До НАКП (ex vivo) В тсляоперацшном\ перiодi
1 мiс. 3 мiс. 6 мiс 9 мiс. 12 мiс.
I клiнiчна група 678±72 (n=57) 682±55 (n=35) 661±56 (n=22) 620±38 (n=47) 597±33 (n=23) 589±38 (n=49)
II клiнiчна група 646±62 (n=29) 665±56 (n=22) 648±48 (n=18) 619±45 (n=29) 596±36 (n=16) 582±31 (n=28)
III клiнiчна група 677±65 (n=43) 688±46 (n=28) 682±51 (n=28) 629±36 (n=42) 600±27 (n=24) 580±30 (n=41)
Динамжа центрально'!'товщини ропвкового трансплантату
S 5ÍO
Р-520 -
^ 0123456789 10 11 12
MÍCflUÍ
Таблиця 7.
Динамша виживання ендотелiальних клггин на трансплантатах
Середнш показник ЩЕК на трансплантат (клíтин/мм2)
I клЫчна II клíнíчнa III клíнíчнa
група група група
До НАКП (ex vivo) 2724±332 2635±302 2699±309
S 1 míc. 2645±309 2645±309 2675±328
. о ._ к i ^ 3 míc. 2401±328 2401±328 2566±327
•У а--а 6 míc. 2321±315 2321±315 2460±370
m &с 9 míc 2143±435 2143±435 2248±452
с о 12 míc. 2010±410 2010±410 2258±453
Рис. 8. Динамика середнього значення центрально!' товщини ропвкового трансплантату серед рецишенлв I, II та III клштних груп.
до трансплантацй (ex vivo) - 2724±332/мм2, через 1 míc. - 2567±337/мм2, через 3 míc. - 2297±294/мм2, через 6 míc. - 2081±307/мм2, через 9 míc. - 1791±389/ мм2, через 12 míc. - 1600±475/мм2.
Динамiка зменшення ЩЕК на ропвкових трансплантатах реципieнтiв в II груш в середньому була такою: до трансплантацй (ex vivo) - 2635±302/мм2, через 1 míc. - 2645±309/мм2, через 3 míc. - 2401±328/ мм2, через 6 míc. - 2321±315/мм2, через 9 míc. -2143±435/мм2, через 12 míc. - 2010±410/мм2.
Щодо динамти зменшення ЩЕК на рогiвкових трансплантатах рецишенлв в III кл^чнш груш, то вона розвивалася наступним чином: до трансплантацй' (ex vivo) - 2699±309/мм2, через 1 míc. - 2675±328/ мм2, через 3 míc. - 2566±327/мм2, через 6 míc. -2460±370/мм2, через 9 míc. - 2248±452/мм2, через 12 míc. - 2258±453/мм2. Динамк виживання ендотели альних клiтин на трансплантатах представлена в таблиц 7 та вiзуалiзована у виглядi дiаграми на рис. 9.
Пiдсумовуючи отримаш данi, пiсля статистично''' обробки отримано' шформацп про динамiку зни-ження ЩЕК шсля НАКП ми отримали зменшення втрати ендотелюцилв на трансплантат в II клiнiчнiй групi в порiвняннi з I, що стае статистично дост^р-ним через 6 мкящв (t=2,45; p<0,05), 9 мгсящв (t=2,11; p<0,05) та 12 мкяцв пiсля НАКП (t=3,16; p<0,01). При порiвняннi динамiки втрати ендотелiоцитiв на трансплантатах у рецишенлв III та II кл^чних груп (з ви скопротекщею та без не''', вщповщно) ми не отримали статистично значимо''' рiзницi на всьому рiчному перiодi спостереження, але при порiвняннi I та III групи ми отримали статистично значиме зменшення втрати ендотелюцилв вже на 3-му мкяц спостереження (3 мкяц - t = 2,24; p < 0,05; 6 мiсяцiв - t = 4,01; p < 0,01; 9 мюяцв - t = 2,84; p < 0,01; 12 мюяцв - t = 5,39; p < 0,01), на вщмшу вщ порiвняння I та II групи, де зменшення втрати ендотелюцилв на трансплан-тал статистично значимо проявлялося ттьки з 6-го мкяц шсля НАКП.
Висновки. Зорова реабшп~аця паценлв з кера-токонусом шсля НАКП залежить вщ ямсного вiдбору донорського рогiвкового матерiалу з використанням морфометричних критерпв якостi (КРЕКР >50 та на-явнiсть органел в цитоплазмi ендотелiоцитiв) на до-операцiйному етапi. Вже через 6 мкящв пiсля НАКП у пащенлв з кератоконусом значимо пiдвищуеться МНГЗ та МКГЗ, що, ймовiрно, залежить вщ насосно''
функци ендотелiю, та, вщповщно, покращення про-зоростi ропвки та оптичних аберацiй, що не шдда-ються корекцп.
Динамiка змш центрально''' товщини рогiвкового трансплантату протягом першого року пiсля НАКП дост^рно не вiдрiзняеться при зaстосувaннi морфометричних критерив вiдбору донорського ропвкового мaтерiaлу на дооперaцiйному еташ, викорис-тaннi модифтовано''' штраоперацшно''' вюкопротекци донорського ендотелiю на етaпi «back table» чи без них. Але, можливо, саме на периферй' трансплантату товщина рогiвки вiдновлюеться не так швидко через бiльший стрес ендотелюцилв (травмування пiд час накладання швiв, формування сполучнотканинного рубця, мехaнiчне ушкодження при трепанацп, тощо), що може викликати додaтковi некореговaнi оптичн1
Сгнввщношення диналши зменшення ЩЕК в I, II та III трупах
ex vivo 1 míc. 3 míc. 6 m¡c. 9 míc 12 míc.
Рис. 9. Сшввщношення динамики зменшення ЩЕК в I, II та III групах.
аберацп, i, вщповщно, бшьш повiльну зорову реаби лп"ацш пaцiентiв.
Морфометричнi критерп (коефiцiент рефлективности ендотелiaльних клiтин рогiвки (КРЕКР) та наяв-нiсть органел в цитоплaзмi ендотелiоцитiв) е досить ефективним критерiем якостi донорсько''' кадаверно' ропвки. Величина КРЕКР може залежати вщ процеав в цитоплaзмi ендотелiоцитiв та бути кшьмсним маркером апоптозу ендотелюцилв. Ця влaстивiсть ропв-ки потребуе подальшого вивчення та може слугувати iнформaтивною супрaвiтaльною реaкцiею в судово-медичнiй танатологи.
Нaявнiсть видимих органел в ендотелюцитах, вiзуaльнa «об'емшсть» ендотелiоцитiв при конфо-кaльнiй мтроскопи та коефiцiент рефлективностi ен-дотелiaльних клiтин рогiвки < 50 (як самостшш три фактори чи в будь-якш комбшаци) суттево зменшу-
ють в!ропдшсть виживання ендотелiоцитiв на на-с^зному ропвковому трансплантатi протягом пер-шого року пiсля трансплантаци.
lнтpаoпеpацiйна вккопротекщя донорського ендoтелiю на етапi «back table» е додатковим ме-хашзмом заощадження ендoтелiальних клiтин на трансплантат при НАКП у пацiентiв з кератоконусом. Вккопротекщя в пoеднаннi з ямсним вщбракуван-ням донорського ропвкового матеpiалy за вищев-казаними додатковими кpитеpiями майже в 4 рази зменшуе вiдсoтoк втрати ендoтелiальних клп"ин на poгiвкoвoмy тpансплантатi за перший рт пiсля трансплантаци, що е попередженням розвитку пiзньoгo ендoтелiальнoгo вiдтopгнення poгiвкoвoгo трансплантату.
Перспективи подальших дослiджень. Проведений аналiз лiтеpатypи свщчить, що пошук сучасних можливостей лiкyвання кератоконусу е актуальним завданням офтальмологи. Це пояснюе потяги прак-тикуючих oфтальмoлoгiв до удосконалення вщомих метoдiв та розробку нових спoсoбiв хipypгiчнoгo ли кування цього захворювання, особливо на пiзнiх ста-дiях його розвитку. Тому актуальним та своечасним е використання морфометричних критерпв якост1 донорського матеpiалy на етат вiдбopy та додатко-воТ ендотелюпротекцп poгiвкoвoгo трансплантату на етат трансплантаци для пiдвищення ефективност1 зоровоТ реабЫтацп пацiентiв з кератоконусом.
Лггература
1. Al-Yousuf N, Mavrikakis I, Mavrikakis E, Daya SM. Penetrating keratoplasty: indications over a 10 year period. British Journal of Ophthalmology. 2004;88(8):998-1001.
2. Surkova VK, Oganisyan KH. Epidemiologiya pervichnih keratoectasiy (obzor literatury). Visnik Orenburskogo gosudarstvenogo universitata. 2015;12(187):234-7. [in Russian].
3. Vishal J, Namrata S. Deep Anterior Lamellar Keratoplasty: Different Strokes. Jaypee Brothers Medical Publishers (p) Ltd.; first edition. 161 p.
4. Lass JH, Benetz BA, Gal RL, Kollman C, Raghinaru D, Dontchev M, et al. Writing Committee for the Cornea Donor Study Research Group; Donor age and factors related to endothelial cell loss 10 years after penetrating keratoplasty: Specular Microscopy Ancillary Study. Ophthalmology. 2013;120(12):2428-35.
5. Javadi MA, Motlagh BF, Jafarinasab MR, Rabbanikhah Z, Anissian A, Souri H, et al. Outcomes of penetrating keratoplasty in keratoconus. Cornea. 2005;4(8):941-6.
6. Patel SV. Graft survival after penetrating keratoplasty. American Journal of Ophthalmology. 2011;151(3):397-8.
7. Tan DT, Mehta JS. Future directions in lamellar corneal transplantation. Cornea. 2007;26 (9 Suppl 1):21-8.
8. Troutman RC, Lawless MA. Penetrating keratoplasty for keratoconus. Cornea. 1987;6(4):298-305.
9. Kondratenko UN, Shargorodska IV, Lavryk NS, Lysenko MG. Efektivnostj modifizhirovanogo metoda lecheniya keratokonusa. Vesnik problem biologii i medicine. Poltava. 2018;1;2(143):275-86. [in Russian].
10. Puchkovskaya NA, Barkhash SA, Bushmich DG, Voino-Yasenetsky VV, Muchnik SR. Osnovy peresadki rogovoy obolochki. Kyiv: Zdorovie; 1971. 278 s. [in Russian].
11. Shuljpina NB. Biomaikroskopiya glaza. Moskva: Medicina; 1966. 295 s. [in Russian].
12. ImageJ - domashnya storinka. Dostupno: https://imagej.nih.gov/ij/ [in Russian].
13. Sergienko NM, Kondratenko UN, Chumak NV, Daneshmand Eslami Amirreza. Sposib profilaktiki ekzogennogo infikuvanya pry provedenni oftal'molohichnykh operatsiy. Patent Ukrayiny № 77873. МПК (2006): А 61 F 9/007. № а 200505121; zayavl. 30.05.05; publ. 15.01.07, Bul. № 1. [in Ukrainian].
КЛ1Н1ЧН1 РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОРИСТАННЯ МОДИФ1КОВАНОГО МЕТОДУ Л1КУВАННЯ КЕРАТОКОНУСУ Кондратенко Ю. М., Шаргородська I. В., Лаврик Н. С., Лисенко М. Г.
Резюме. Проведено аналiз динамiчних змш зорових функцш, товщини ропвки та щшьносп ендoтелiаль-них клп"ин на ропвковому трансплантат тсля нас^зноТ аллокератопластики: при вiдбopi трансплантату за стандартними кpитеpiями якосп, при вiдбopi трансплантату з використанням критерш морфометричних властивостей ендотелш та з додатковою штраоперацшною вккопротекщею ропвкового трансплантату. В хoдi статистичноТ обробки отриманих результалв визначено, що використання морфометричних критерпв якосп (кoефiцiент рефлективносп ендoтелiальних кл^ин ропвки >50 та вщсутшсть видимих органел в ци-тoплазмi ендотелюцилв) на дооперацшному етат статистично значимо тдвищуе зорову реаб^тащю паци енлв з кератоконусом та виживання ендотелюцилв на ропвковому трансплантат вже через 6 мкящв тсля нас^зноТ аллокератопластики, але не впливае на динамту змши центральноТ товщини poгiвкoвoгo трансплантату. Додаткова штраоперацшна вiскoпpoтекцiя донорського ендотел^ не впливае на динамiкy зоровоТ реабЫтаци та динамiкy змiни центральноТ товщини ропвкового трансплантату, але в поеднанш з яшсним вiдбpакyванням донорського ропвкового матеpiалy за морфометричними кpитеpiями статистично значимо допомагае пiдвищити виживання ендотелюцилв на poгiвкoвoмy тpансплантатi вже через 3 мкяц пiсля на-с^зноТ аллокератопластики.
Ключовi слова: кератоконус, яшсть донорськоТ poгiвки, зорова реаб^тащя, наскpiзна кератопластика, ко-ефiцiент рефлективносп ендoтелiальних клiтин poгiвки (КРЕКР).
КЛИНИЧЕСКИЕ РЕЗУЛЬТАТЫ ПРИМЕНЕНИЯ МОДИФИЦИРОВАННОГО МЕТОДА ЛЕЧЕНИЯ КЕРАТОКОНУСА Кондратенко Ю. Н., Шаргородская И. В., Лаврик Н. С., Лысенко М. Г.
Резюме. Проведен анализ динамических изменений зрительных функций, толщины роговицы и плотности эндотелиальных клеток на роговичном трансплантате после сквозной аллокератопластики: при отборе трансплантата по стандартным критериям, при отборе трансплантата с использованием критерия мор-фометрических свойств эндотелия и с дополнительной интраоперационной вископротекцией роговичного трансплантата. При статистической обработке полученных результатов установлено, что использование мор-фометрических критериев качества (коэффициент рефлективности эндотелиальных клеток роговицы >50 и
отсутствие видимых органелл в цитоплазме эндотелиоцитов) на дооперационном этапе статистически значимо повышает зрительную реабилитацию пациентов с кератоконусом и выживание эндотелиоцитов на ро-говичном трансплантате уже через 6 месяцев после сквозной аллокератопластики, но не влияет на динамику изменений центральной толщины роговичного трансплантата. Дополнительная интраоперационная виско-протекция донорского эндотелия не влияет на динамику зрительной реабилитации и динамику изменений центральной толщины роговичного трансплантата, но в сочетании с качественной отбраковкой донорского роговичного материала по морфометрическим критериям статистически значимо помогает повысить выживание эндотелиоцитов на роговичном трансплантате уже через 3 месяца после сквозной аллокератопластики.
Ключевые слова: кератоконус, качество донорской роговицы, зрительная реабилитация, сквозная кератопластика, коэффициент рефлективности эндотелиальных клеток роговицы (КРЭКР).
CLINICAL RESULTS OF MODIFIED TREATMENT OF KERATOCONUS
Kondratenko Y. M., Shargorodska I. V., Lavryk N. S., Lysenko M. G.
Abstract. The results of dynamic changes of visual functions (BUVA and BCVA), central corneal graft thickness and endothelial cells density in the corneal grafts were statistically analyzed.
Aim: to improve the effectiveness of visual rehabilitation of patients with keratoconus by using morphometric criteria for the quality of donor material at the selection stage and additional protection of endothelium of the corneal transplant at the transplantation stage.
Object and methods. All patients with keratoconus were included at three clinical groups and had examinations before surgery and 1, 3, 6, 9, 12 months after the standard subtotal penetrating keratoplasty. Ex vivo confocal microscopy took place in all cadaveric donor eyeballs after corneal graft removing. Dynamic changes of visual functions, corneal thickness and endothelial cells density in the corneal grafts after penetrating keratoplasty in keratoconus cases analyzed in three clinical groups. The first clinical group includes patients who received corneal graft with standard quality criteria of donor cornea. The second clinical group includes patients who received corneal graft with using morphometric criteria of donor cornea quality: coefficient of reflectivity of corneal endothelial cells >50 and absence of visible organelles in the cytoplasm of endothelial cells in confocal microscopy ex vivo. The third clinical group includes patients with keratoconus who received corneal graft with using morphometric criteria of donor cornea quality and supplementary intraoperative endothelioprotection of corneal grafts.
The results are showed that after statistical data processing was found that the use of morphometric criteria of donor cornea quality (coefficient of reflectivity of corneal endothelial cells >50; absence of visible organelles in the cytoplasm of endothelial cells) statistically significant increases of visual rehabilitation already in 6 month after penetration keratoplasty. Also using of morphometric criteria of donor cornea quality statistically significant decreases a loosing of endothelial cells density in the corneal graft already in 6 month after penetration keratoplasty, but does not affect the central graft thickness.
Supplementary intraoperative endothelioprotection at the "back table" stage does not affect the visual outcomes and central graft thickness, but in the case of combination with using morphometric criteria of donor cornea quality it statistically significant increases of visual rehabilitation already in 3 month after penetration keratoplasty.
Morphometric criteria (refractive index of endothelial corneal cells and the presence of organelles in the cytoplasm of the endothelial cells) are a very effective criterion for the quality of the cornea donor. The size of the CRPCR may depend on processes in the endothelial cell cytoplasm and be a quantitative marker for endothelial cell apoptosis. This property of the cornea requires further study and can serve as an informative supra-positive reaction in forensic medicine and anatomy.
Key words: keratoconus, donor cornea quality, visual rehabilitation, penetration keratoplasty, coefficient of reflectivity of corneal endothelial cells (CRCEC).
Рецензент - проф. Безкоровайна I. М.
Стаття надшшла 28.07.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-133-137 УДК 618.396-078[577.114.4+577.112.37].088.6 Коровай С. В
ВМ1СТ ОКСИПРОЛ1НУ ТА ГЛ1КОЗАМ1НОГЛ1КАН1В У СИРОВАТЦ1 КРОВ1 У Ж1НОК З НЕВИНОШУВАННЯМ ВАГ1ТНОСТ1 НА РАНН1Х I П1ЗН1Х ТЕРМ1НАХ Хармвська медична академ1я шслядипломноТ освпи (м. Хармв)
Korovai.sergei@gmail.com
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Роботу виконано в рамках НДР ка-федри: Особливост лтування i профшактики пато-лопчних сташв у прегравщарному перiодi гестацп та шляхи 'ix корекцп (№ 0111U003583).
Вступ. Одшею з гострих проблем акушерства та пнекологп е покращення репродуктивного здоров'я
жшок, особливо з метою зниження рiвня перина-тальних втрат та забезпечення повноцшно''' реали заци генеративно''' функцп [1,2]. Причини невино-шування ваптносп та передчасних полопв е досить складними та мультифам^альними, до кшця не з'ясованими [1], що викликае широкий штерес фаxiв-цв до це''' проблеми з метою визначення ефектив-
