CC BY
12
дослщження показниюв неспецифiчного системного запалення, KpiM традицшних факторiв кардiоваскулярного ризику, дозволяе покращити прогноз nepe6iry й розвитку серцево-судинних ускладнень.
1. Vostrikova N. V. Markyoryi vospalitelnoy reaktsii (s-reaktivnyiy belok i interleykin-6) pri arterialnoy gipertenzii / N. V. Vostrikova, D. V. FYodorov, A. N. Mamaev [ta in.] // Sibirskiy meditsinskiy zhurnal. - 2009. - No.4. - S. 33-35.
2. Vyunitska L. V. S-reaktivniy bilok u laboratorniy diagnostitsi y otsintsi riziku aterosklerozu / L. V. Vyunitska, G. G. Lunova. // Zb. nauk. sprats spIvrobIt. NMAPO im. P.L. Shupika. - 2014. - No.23. - S. 522-528.
3. Dislipidemiyi: diagnostika, profilaktika ta likuvannya. Metodichni rekomendatsiyi asotsiatsiyi kardiologiv Ukrayini. - K., - 2011.
4. Koval S. N. Narushenie purinovogo obmena i arterialnaya gipertenziya / S. N. Koval, V. V. Bozhko, O. V. Misnichenko // Ukrayinskiy revmatologichniy zhurnal. - 2009. - No. 4(38). - S. 75-80.
5. Koval S. M. Giperurikemiya ta sumarniy rizik uskladnen u patsientiv iz gipertonichnoyu hvoroboyu (za danimi klinichnogo doslidzhennya) / S. M. Koval, V. V. Bozhko, M. Yu. Penkova [ta in.] //Ukrayinskiy revmatologichniy zhurnal.- 2010.- No.4.- S.42-48.
6. Kravchun P. G. Osoblivosti zmin markeriv zapalennya u hvorih na ishemichnu hvorobu sertsya z ozhirinnyam / P.G. Kravchun, M.O. Shelest, Yu.O. Kovalova [ta in.] // Med. sogodni i zavtra. - 2013. - No. 2 (59). - S. 38-42.
7. Luchko O. R. Zvyazok pokaznikiv sistemnogo zapalennya ta endotelialnoyi disfunktsiyi u hvorih na hronichniy pielonefrit z arterialnoyu gipertenzieyu / O. R. Luchko. // Bukovinskiy medichniy visnik. - 2013. - No.1. - S. 59-64.
8. Ridker P. M. JUPITER Study Group. Number needed to treat with rosuvastatin to prevent first cardiovascular events and death among men and women with low low-density lipoprotein cholesterol and elevated high-sensitivity C-reactive protein: justification for the use of statins in prevention: an intervention trial evaluating rosuvastatin (JUPITER) / P. M. Ridker, J.G. MacFadyen, F. A. Fonseca [et al.] // Circulat. Cardiovasc. Qual. Outcomes. - 2009. - 2, 6. - 616-623.
9. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension TheTask Force for the management ofarterial hypertension of the European Society ofHypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // Journal of Hypertension. - 2013. - Vol. 31. - P. 1281-1357.
ЗАВИСИМОСТЬ ПОКАЗАТЕЛЕЙ липидного обмена У БОЛЬНЫХ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ ОТ УРОВНЯ ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ РЕАКЦИЙ Заремба Е. Х., Верная М. М.
Работа посвящена изучению связей между показателями липидного спектра крови и системного воспаления. Наличие положительных корреляционных связей между показателями системного воспаления и уровнем АД, свидетельствуют об участии воспалительного процесса в патогенезе АГ и поражения органов-мишеней. Установлены связи между показателями липидограммы и системного воспаления, свидетельствуют о метаболической обусловленность гиперактивности цитокиновой звена иммунорегуляции.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, липидный спектр крови, системное воспаление.
Стаття надшшла 21.02.2017 р.
DEPENDENCE LIPID ABNORMALITIES IN
PATIENTS WITH HYPERTENSION ON THE LEVEL INFLAMMATION Zaremba H. E., Virnaya M.M.
This article is devoted to studying the links between lipid spectrum of the blood and systemic inflammation. Positive correlations between indicators of systemic inflammation and blood pressure indicate inflammation involved in the pathogenesis of hypertension and target organ damage. Established relationships between indicators of systemic inflammation and lipidohramy indicate metabolic conditioning units hyperactivity cytokine immunoregulation.
Key words: hypertension, blood lipid profile, systemic inflammation.
Рецензент Катеринчук I .П.
УДК 616.834-002.152
КЛ1Н1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА КРИЛОШДНЕБ1ННИЙ ГАНГЛ1ОН1Т
Проведено клшчне обстеження 93 пащенив з крилошднебшним ганглюштом. Захворювання правого крилошднебшного вузла зустрiчалося в 53 хворих, лiвого - в 37, у 3-х хворих вiдмiчалось двобiчне ураження вузлiв. ^м того, у 9-и хворих крилотднебшний ганглюшт поеднувався iз невралпю II гшки тршчастого нерва переважно перифершного Генезу, в 1- iз ганглюштом вушного вегетативного вузла. Проаналiзовано характер больових нападiв, !х штенсивтсть, тривалють та частоту, наявшсть провокуючих фактов, та фактов, що полегшують бшь. Вiдмiчено виникнення вегетативних порушень, !х яскравють i характер, болюшсть при пальпацп проекцшних точок виходу черепно-мозкових нервiв та позитивний симптом «щипка». На основi аналiзу клшчних проявiв крилошднебшного ганглютту видшено його ступеш тяжкостг легкий, середнш, тяжкий, як доцшьно враховувати при призначенш лкування.
Ключовi слова: крилотднебшний ганглюшт, клшчш прояви, ступеш тяжкост^
Робота е фрагментом НДР "1нтегративно-диференцшоване обхрунтування вибору оптимальних методик оперативних втручань та обсягу л^вальних заходiв при хiрургiчнiй патологи щелепно-лицевоI дшянки", державний реестрацшний номер 011би003821.
Диагностика р1зноман1тних форм лицевого болю 1 лшування пащенпв з прозопалпями досьогодш залишаються складною невиршеною задачею [3]. Значне розмаггтя кшшчних прояв1в,
вщсутнють загальноприйнятих метдщв дiагностики, протиречнiсть точок зору щодо етюлогп i патогенезу захворювань, неоднозначнiстъ mдходiв до трактовки класифшацл та лiкування - yci щ фактори в сукупностi призводятъ до неправильно! постановки дiагнозу, застосування неефективного л^вання i як результат - частих рецидивiв захворювань. Серед вегетативних прозопалгiй найчастiше зустрiчаeтъся ураження крилотднебшного вузла - крилопiднебiнний ганглiонiт (КПГ) [4, 5].
Метою роботи був аналiз клiнiчних проявiв крилотднебшного ганглюшту.
Матерiал та методи дослщження. Нами обстежено 93 пацieнти iз крилопiднебiнним ганглiонiтом, якi на основi клшчно! картини були роздiленi на три групи у залежност вщ ступеню тяжкостi захворювання.
Пiд час обстеження пацieнтiв звертали увагу на штенсившсть та характеристику болю, його первинну локалiзацiю, частоту больових нападiв, !х тривалiстъ, залежнiстъ вiд часу доби, наявшсть провокуючих факторiв та факторiв, що полегшують больовий напад. Вiдмiчали наявнiстъ чи вiдсутнiстъ вегетативних проявiв: слино-, слъозотечi, риноре!, почервоншня шкiри, мiсцевого шдвищения температури, набряку м'яких тканин. Виявляли порушення чутливост та перевiряли болiснiстъ при пальпаци точок виходу черепно-мозкових нервiв, а також симптом «щипка» (шюрно! складки) на бощ ураження [2].
З метою об'eктивiзацil даних, для ощнки iнтенсивностi болю застосовували вiзуально-аналогову шкалу (ВАШ, Visual Analog Scale, VAS) [1].
Результати дослщження та ix обговорення. Захворювання правого крилотднебшного вузла зустрiчалося в 53 хворих (56,99%), лiвого в 37 (39,78%), у 3-х хворих (3,23%) вiдмiчалось двобiчне ураження вузлiв. Крiм того, у 9-и хворих (9,68%) крилошднебшний ганглiонiт поеднувався iз невралпю II гiлки трiйчастого нерва переважно перифершного генезу, в 1 (1,07%) -iз ганглiонiтом вушного вегетативного вузла.
Клшчна картина крилопiднебiнного ганглюшту з легким ступенем тяжкост була виявлена у 22 хворих (23,65%).
У дано! групи пащенпв виникав бшь, iнтенсивнiстю до 4-5 балiв, тривалiстю, в середньому, до 30 хвилин та частотою 1-3 рази на добу, який носив ознаки локалiзованого характеру в межах одше!-двох анатомiчних дшянок. 1нколи, виникаючи в однш дiлянцi, бiлъ поширювався на сусщню. Хворi характеризували бiлъ як пекучий, свердлячий, колючий, ниючий. Виникнення нападiв болю частiше спостерiгалося вдень (11 пащенпв). Середня iнтенсивнiстъ болю за ВАШ у груш хворих склала 4,3 бали.
Стан хворих покращувався при прийомi аналъгетикiв, протисудомних, судинорозширюючих препаратiв. Крiм того, 11 хворих (50%) вщмчали фактори, що полегшували бiлъ: 5 хворих (45,4%) намагалися уникнути свiтлових та звукових подразникiв, 3 хворих (27,3%) приймали горизонтальне положення, 3 (27,3%) - прикладали грiлки в д^нку локашзацп болю. У 7 хворих (31,8%) напади провокувалися рiзними факторами: фiзичним та емоцiйним напруженням (4 хворих), переохолодженням (3 хворих). Решта хворих (15 чоловiк) виникнення нападу не пов'язують з якоюсь причиною. Наявшсть вегетативних порушень вiдмiчали вс обстеженi хворi пiд час нападу, та 6 хворих у мiжнападному перюда. Виникало незначне почервонiння шири обличчя, кон'юнктиви, сльозотеча, слинотеча, ринорея. Розлади чутливостi при легкiй формi ганглiонiту були вiдсутнi в 13 хворих (59,09%), незначна гшерест^я вiдмiчена у 9 хворих (40,91%). Болюнють проекцiйних точок виходу черепно-мозкових нервiв на боцi ураження при легкш формi КПГ у бiлъшостi хворих (12 чол. - 54,55%) вщсутня. У 6 хворих (27,27%) - незначна болюнють при пальпаци великого пiднебiнного нерва, у 4 (18,18%) - тдочноямкового нерва, що належать до системи верхньощелепного нерва. Симптом „шюрно! смужки" в усiх хворих негативний.
Середнiй ступiнъ тяжкостi КПГ був дiагностований у 43 хворих (46,24%). У них часпше виникав бшь середньо! iнтенсивностi - 5-7 балiв, тривалiстю вiд 30 хвилин до 1-2 годин та частотою 45 разiв на добу. У деяких хворих виникали 1-2 довготривал (1-2 год.) напади або незначна кшькють (1-3) нападiв середньо! тривалосп (30-60 хвилин) iнтенсивного болю. Бшь часпше виникав в однш анатомiчнiй дiлянцi та, поступово наростаючи, поширювався на всю половину обличчя. Хворi характеризували бшь як пекучий, свердлячий, колючий, ниючий, рiжучий. У 4 хворих зустрiчався продромальний перюд, коли за 20-30 хвилин до нападу виникали передвюники у вигляд головокружiння, нудоти, головного болю. Напади болю у пащенпв виникали часпше ввечерi (15 пацiентiв) i вдень (12 хворих). Середня iнтенсивнiсть болю за ВАШ у груп хворих склала 5,5 батв. При прийомi анальгетиюв, протисудомних, судинорозширюючих препаратiв стан частини хворих здебiлъшого покращувався. Фактори, що полегшували бшь, виявлялися у 23 хворих (53,5%) i були iндивiдуальними: 12 хворих (52,2%) намагалися уникнути свплових та звукових подразниюв, 5
хворих (21,7%) приймали горизонтальне положення, 4 (17,4%) - прикладали грiлки в д^нку локашзацл болю, 2 (8,7%) - стискали голову руками тд час нападу.
У 17 хворих (39,5%) напади провокувалися рiзними факторами: фiзичним та емоцшним напруженням (8 чол. - 47,1%), переохолодженням (7 чол. - 41,2%), прийомом незначних доз алкоголю (2 чол. - 11,7%). Решта хворих (26 чол. - 60,5%) виникнення нападу не пов'язують з якоюсь причиною.
Щд час нападу вс обстеженi хворi вiдмiчали наявшсть яскравих вегетативних порушень (так звана „вегетативна буря"). Виникало значне почервоншня шкiри обличчя, кон'юнктиви, набряк м'яких тканин обличчя, повiк, сльозотеча, слинотеча, ринорея. У мiжнападному перiодi вегетативт порушення втрачали свою яскравiсть, але можна було помiтити почервонiння кон'юнктиви, набряк верхньо! або нижньо! повши на боцi ураження, iнколи - незначне почервоншня шюрних покривiв тдочно! дiлянки. Розлади чутливостi мали мюце у всiх хворих. Гiперестезiя виявлена в 32 хворих (74,42%), гшест^я - у 10 (23,26%), парест^я - у 1 (2,32%). При пальпаци проекцiйних точок виходу периферичних гiлок черепно-мозкових нервiв на бощ ураження болiснiсть виявлено у вшх хворих. Частiше визначаегься болiснiсть при пальпаци великого пiднебiнного нерва в 39 хворих (90,7%) та тдочноямкового в 34 хворих (79,1%), значно рщше - надочноямкового в 12 хворих (27,9%) i досить рщко - ментального в 4 хворих (9,3%) та великого потиличного в 2 хворих (4,7%). Симптом „шюрно! смужки" позитивний у 2 хворих (4,7%).
Хворих iз тяжким ступенем перебпу крилопiднебiнного ганглiонiту (28 чол. - 30,11%) турбував iнтенсивний бшь вiд 8 до 10 балiв, тривалiстю вiд 2 годин та бшьше. 1нколи - постiйний бшь iз незначними „свiтлими" промiжками, на фот якого виникали бiльш штенсивш напади в кiлькостi вiд 4 до 6-10 за добу. Бшь виникав переважно в однш анатомiчнiй д^нщ та поширювався на всю половину обличчя, вщдаючи в шию, плече, лопатку, вухо.
Хворi характеризували бiль як пекучий, свердлячий, колючий, школи порiвнюючи поширення больового нападу з „розтшанням гарячого шару" вщ дiлянки первинно! локалiзацil по всьому обличчю. Напад болю виникав, як правило, протягом деюлькох хвилин, поступово наростаючи та становлячись нестерпним. У 7 хворих (25%) вiдмiчалися передвюники у виглядi поколювання обличчя, „повзання мурашок", нудоти, запаморочення, почервонiння обличчя, яке тд час нападу змшювалось блiдiстю шкiрних покровiв. Напади болю виникали частше вночi та вдень. Середня iнтенсивнiсть болю за ВАШ у груш хворих склала 8,75 балiв.
Стан хворих покращувався лише при прийомi значних доз протисудомних препаратiв. Фактори, що полегшували бшь, вiдмiчали 9 хворих (32,1%): у 2 хворих (22,2%) зменшувалась штенсившсть болю при уникненш свiтлових та звукових подразниюв, у 3 (33,3%) - при прийомi горизонтального положення, 3 (33,3%) - прикладали гршки в дшянку локалiзацil болю, 1 (11,2%) вiдмiчав зниження iнтенсивностi болю при нахилi голови до переду та стискуванш скронь.
У 7 хворих (25%) напади провокувалися рiзними факторами: фiзичним та емоцiйним напруженням (4 чол. - 57,1%), переохолодженням (3 чол. - 42,9%). Решта хворих (21 чол. - 75%) виникнення нападу не пов'язують з якоюсь причиною.
У хворих iз тяжким перебпом КПГ виникали вегетативш порушення, що свщчили про випадшня функцш вузла. Хворi скаржилися на вщчуття онiмiння шкiри обличчя на бощ ураження, „повзання мурашок", пощипування, поколювання. У 19 хворих (67,86%) виникала сухють слизово! оболонки порожнини рота, носа, кон'юнктиви. Таю порушення виникали не лише тд час нападу, але й у мiжнападному перюдь
Серед розладiв чутливостi найчастше - у 15 хворих (53,57%) зустрiчалися парестезil, рiдше - у 8 хворих (28,57%) гшестезп, та в 5 хворих (17,86%) - гшерестези.
Пальпащя проекцiйних точок на бощ ураження у вшх хворих була болюною або рiзко болiсною. У 28 хворих (100%) виявлено болюшсть при пальпаци великого пiднебiнного нерва, у 27 (96,43%) - при пальпаци тдочноямкового нерва, у 21 (75%) - надочноямкового нерва, у 6 (21,43%) - великого потиличного i у 4 (14,29%) - ментального нерва. Симптом „шюрно! смужки" був позитивний у 19 хворих (67,9%).
1. На основi аналiзу клшчних проявiв крилошднебшного ганглюшту цшком лопчно видiляти ступенi тяжкостi захворювання: легкий, середнш, тяжкий.
2. Iнтенсивнiсть болю, за даними вiзуально-аналогово! шкали, яку дощльно оцiнювати при данiй патологи, посилюсться залежно вiд ступеню тяжкосп КПГ.
3. У пащенпв з КПГ прослщковуються р1зн1 вегетативш розлади: при легкому ступеш тяжкост спосгерiгаюгься незначш вегетативш прояви переважно шд час напад1в, для середнього ступеню тяжкост характерна «вегетативна буря», а при тяжкому перебпу виникають порушення, що свiдчагь про випадшня функцiй вузла.
4. Болюшсть при пальпацй проекцiйних точок виходу черепно-мозкових нервiв посилюеться також залежно вщ ступеню гяжкосгi КПГ, який доцшьно враховувати при призначеннi пащентам лiкування.
1. Veyn A. M. Zabolevaniya vegetativnoy nervnoy sistemyi: Ruk-vo dlya vrachey / A.M. Veyn // - M.:Meditsina, -1991 - 622 s.
2. Erohina L. G. Litsevyie boli : monografiya / L. G. Erohina // - M.: Meditsina, -1973. - 176 s.
3. Samohvalov D. P. Diagnostika i lechenie virusnogo ganglionita kryilonebnogo uzla : avtoreferat diss. kand. med nauk: spets. 14.00.21 «stomatologiya» / D. P. Samohvalov // - Ekaterinburg, -2009. - 21 s.
4. Yavorskaya E. S. Diagnostika, klinika i lechenie vegetativnyih ganglionitov golovyi / E. S. Yavorskaya, T. K. Besharova, L. D. Okonskaya // Metodicheskie rekomendatsii. - K., -1988. - 19 s.
5. Yavorskaya E. S. Bolevyie i paresteticheskie sindromyi chelyustno-litsevoy oblasti: metod. posobie / E. S. Yavorskaya // -Kiev: Medkniga, - 2007. - 56 s. -23-25.
КЛИНИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА БОЛЬНЫХ НА КРЫЛОНЕБНЫЙ ГАНГЛИОНИТ Колесник И. А.
Проведено клиническое обследование 93 пациентов с крылонебным ганглионитом. Заболевание правого крылонебного узла встречалось в 53 больных, левого - в 37, у 3 пациентов отмечалось двустороннее поражение узлов. Кроме того, у 9 пациентов крылонебный ганглионит сочетался с невралгией II ветви тройничного нерва преимущественно периферического генеза, у 1 - с ганглионитом ушного вегетативного узла. Проанализирован характер болевых приступов, их интенсивность, длительность и частота, наличие провоцирующих факторов и факторов, облегчающих боль. Отмечено возникновение вегетативных нарушений, их выраженность и характер, болезненность при пальпации проекционных точек выхода черепно-мозговых нервов и положительный симптом «щипка». На основании анализа клинических проявлений крылонебного ганглионита выделено его степени тяжести: легкий, средний, тяжелый, которые целесообразно учитывать при назначении лечения.
Ключевые слова: крылонебный ганглионит, клинические проявления, степени тяжести.
Стаття надшшла 24.11.2016 р.
CLINICAL CHARACTERISTICS OF PATIENTS WITH PTERYGOPALATINE HANHLIONIT Kolesnik I. A.
93 patients with pterygopalatine ganglionitis were examined. By clinical picture they were divi While dividing patient into groups we took into account the intensity and characteristics of pain, its original location, frequency of pain attacks and their duration. We noted the presence or absence of autonomic manifestations: salivation, lacrimation, rhinorrhea, skin redness, local fever, swelling of soft tissues. The disorders of sensitivity and pain on palpation of exit points of cranial nerves, as well as a symptom of "pinch" (skin folds) on the affected side were revealed. With the aim of objectification of data, and evaluation of pain intensity we used visual analog scale (Visual Analog Scale, VAS). Clinical picture of pterygopalatine ganglionitis of mild severity was detected in 22 patients, moderate severity was diagnosed in 43 patients and severe - 28 people. The degree of clinical severity of pterygopalatine ganglionitis it is advisable to consider in administration of treatment.
Key words: pterygopalatine ganglionitis, clinical manifestations, severity of clinical course.
Рецензент Ткаченко П.1.
UDK 616.23/24:616.2]-031-085
MODERN APPROACHES TO TREATMENT OF COMORBID PATHOLOGY BRONCHOPULMONARY AND THE CARDIOVASCULAR SYSTEM
Chronic obstructive pulmonary disease is a weighty social health and economic importance, and remains one of the major causes of morbidity and mortality worldwide. Presently, special attention is paid to comorbid conditions, when the patient has a combination of pathology respiratory and cardiovascular systems. This research has been devoted to finding ways to optimize the treatment of moderate acute exacerbations of chronic obstructive pulmonary disease with the complication of bronchoectasis on the background of arterial hypertension.
Key words: obstructive bronchitis, bronchiectasis, arterial hypertension, glutoksim, L-arginine.
Chronic obstructive pulmonary disease (COPD) today remains an urgent problem of the therapy due to late diagnosis of medical science and health care, lack of efficiency, and permanent loss of working capacity of patients [2, 3, 5, 6, 7]. This pathology is becoming more substantial medical and social and economic importance, and remains one of the major causes of morbidity and mortality worldwide [1, 3]. High incidence of COPD population is a heavy economic burden on the economies of all countries [1, 8]. Continued growth in the incidence of COPD is caused by environmental pollution,
