CC BY
38
за умови одночасного зростання якостi послуг на 0CH0Bi Bce6i4Horo вдоскона-лення шфраструктури туристичних агенцiй.
Лiтература
1. Куценко В. Зм1цнення сощальнол бази реформ - шлях до подолання блдностл / В. Куцен-ко // Економжа Украши : пол1тико-економ1чний журнал. - 2002. - № 2. - С. 27-34.
2. Статистичний щорлчник Укрални за 2011 рлк. - К. : Вид-во ТОВ "Август Трейд", 2012. -
552 с.
3. Шпичак О.М. Проблеми емностл внутр1шнього споживчого ринку сшьськогосподарськол продукци та продовольства в Укралш у контекстл куплвельнол спроможностл населения / О.М. Шпичак, О.В. Боднар // Економжа АПК : млжнар. наук.-виробн. журнал. - 2013. - № 6. - С. 5-13.
Григорьева Я.В. Концепция благосостояния финансового обеспечения туризма
Рассмотрена актуальность финансового обеспечения туристической отрасли. Исследовано состояние потребительского рынка и его влияние на формирование экономики Украины. Сформулирована новая экономическая категория - экономическая бедность. Определены основные принципы бедности, пути и последствия ее преодоления. Осуществлена оценка состояния финансового обеспечения туризма. Освещены преимущества влияния туризма на социально-экономическое возрождение населения. Предложено улучшение финансового состояния туристической отрасли и рассмотрена роль туризма в обеспечении благосостояния населения.
Ключевые слова: туризм, экономическая бедность, потребительский рынок, благосостояние населения.
GrygorievaA.V. The Welfare Concept of the Financial Security for Tourism
The relevance of financial security of the tourism industry is studied. The state of the consumer market and its impact on the formation of Ukraine's economy is researched. A new economic category - economic poverty is formulated. The basic principles of poverty and ways to overcome its effects are proposed. The estimation of financial support for tourism is done. The advantages of tourism impact on the socio-economic recovery of the population are highlighted. Some ways to improve the financial condition of the tourism industry are offered. The role of tourism in welfare provision is distinguished.
Keywords: tourism, economic poverty, the consumer market, the welfare of the population.
УДК338.48 Доц. А.В. Дубоделова, канд. екон. наук; доц. 1.Я. Кулиняк,
канд. екон. наук; асист. Ю.Г. Бондаренко - НУ "Львiвська полiтехнiка"
КЛАСТЕРНИЙ П1ДХ1Д ДО АНАЛ1ЗУ РОЗВИТКУ М1ЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ В УКРАШ1
Проаналiзовано туристичш потоки у розрiзi регюнлв Укрални за юльюстю шозем-них туриспв та туристлв - громадян Укрални, яю вилжджали за кордон у контекст роз-витку мiжнародного туризму в Укралш. Для цього використано кластерний аналiз, зав-данням якого було знаходження щдабних груп об'екпв у заданш вибiрцi. Дослщження проведено у двох напрямах: у першому - дослщжено регюни Укрални щодо вщвщуван-ня шоземними туристами; у другому -туристичш потоки в розрiзi регюшв Укрални щодо туриспв - громадян Укрални, яю вилжджали за кордон. Цей аналiз е надзвичайно ак-туальним на сьогодш, осюльки вш дае змогу виокремити п регюни, яю е найбшьш по-пулярш та туристично привабливi серед шоземних туриспв.
Ключовi слова: мiжнародний туризм, кластерний аналiз, iноземнi туристи.
Постановка проблеми. Сьогодш мiжнародний туризм - одна з перспек-тивних форм свш>во1 торгiвлi та впливовий феномен економiчного та сощаль-ного розвитку сучасного сусшльства. Динамiчний розвиток мiжнародного туризму пояснюеться тим, що в економщ окремо!' краши вiн забезпечуе зайня-тiсть населения i валютш надходження; розширюе вклад у плапжний баланс; сприяе диверсифiкацií економiки через стимулювання галузей, якi обслугову-ють сферу туризму; шдвищуе привабливiсть краши як сфери мiжнародиого шд-приемництва i дiлового спiвробiтництва; створюе стимули для залучення в на-цюнальну економiку шоземних iнвестицiй тощо.
Висока конкурентоспроможшсть вiтчизияного туристичного ринку, по-тужний туристичний потенцiал, iнтегрованiсть туризму в iншi галузi економiки зумовлюють необхiднiсть систематичних дослiджень, виявлення проблем та формування дiевих програм розвитку мiжнародноí туристично!' дiяльностi в краЫ. Оскiльки кожний регiон Украши характеризуеться рiзними природно-клiматичними умовами, кторичною спадщиною, традищями, ресурсним i ви-робничим потенциалом, необхвдно систематично проводити дослiджения тен-денцiй розвитку мiжнародного туризму в розрiзi регiонiв для щентифшацп при-вабливих регiонiв, виявлення вiдмiнностей у територiальному розподiлi турис-тичних потокiв i доходiв вщ туризму та розроблення заходав iз розвитку мiжна-родного туризму, оптимальних для певного регiоиу з урахуванням його особли-востей.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Регiональнi аспекти розвитку мiжнародного туризму в Украíнi висвилено у працях таких вiтчизияних вчених, як В. Андрейчук, Н. Гук, Л. 1ванова, О. Король, О. Любщева, М. Мальська, В. Руденко, I. Школа, В. Явкш та iнших. Незважаючи на чималу кшьккть на-укових праць з ще! проблематики, менш дослiдженими залишаються питання розвитку мiжнародного туризму в регюнальному аспектi, якi потребують пос-пйного вивчення в умовах сучасних кризових явищ в економiцi краши, недос-коналого законодавства, демографiчних змiн тощо.
Мета роботи - провести групування регюшв Украши за кiлькiстю шо-земних туристiв та туристiв - громадян Украши, якi вшжджали за кордон, у контекста розвитку мiжнародного туризму в УкраМ.
Виклад основного матерiалу. Згiдно iз Законом Украши "Про туризм" [1] органiзацiйними формами туризму е мiжнародний i внутрiшнiй туризм. До мiжнародного туризму належать: вЪний туризм - подорожi в межах Украши осiб, якi постшно не проживають на 11 територп, та вшзний туризм - подорожi громадян Украши та осiб, ят постiйно проживають на територií Украши, до ш-шо1' краши. Внутртшм туризмом е подорожi в межах територп Украши громадян Украши та оаб, ят постiйно проживають на 11 територií.
За даними оргашв державнох статистики Украши [2], за 2012 р. найбшь-ше iноземнi туристи вiдвiдували мiста Кшв (44,4 %) та Севастополь (10,5 %), Автономну республiку Крим (26,4 %), Львiвську (6,8 %), Одеську (3,5 %), Запо-рiзьку (3,3 %) областi; частка iноземних туриспв, яш вiдвiдали iншi областi ста-новить 5,1 %. Найменш вщвщуваш областi iноземними туристами - Р1вненська, Тернотльська та Хмельницька (рис. 1).
шш
ш/шш
77Ш
уШ7//Ж
7777\
Ш
ШШ
ТШШЖ
шш
шшщшшш
шлшш
ШШШ/1
Ш77А
7Щ 777777?П7А
Ш/^А Ш7Ш
77777\
ш/ймт
штшж
шш
шшдлт шшш_
X
□ Кшььасть туриспв - громадян Украши. яю вшжджали за кордон, оаб
□ Кшььасть шоземних туриспв, оаб
777777Г/
ШШШШШШ
7777777/
(777777/
7777777/,
У/ШШ\
Ш//ШЖ
УШ/7//Ш
т
т
шш
Чершпвська Чершвецька Черкаська Хмельницька Херсонська Харьавська Тернопшьська Сумська Р1вненська Полтавська Одеська Миколшвська Льв1вська Луганська Клровоградська Кшвска 1вано-Франювська Запор1зька Закарпатська Житомирська Донецька Дшпропетровська Волинська Вшницька Автономна Республша Крим
О 10000 20000 30000 40000 50000 60000 70000 80000 90000 100000 Рис. 1. КЫьшсть турист1в, обслуговуваних субъектами туристичноХ д1яльност1 в розр1з1 регютв УкраХни за 2012 рр.
Джерело: побудовано за даними оргашв державно! статистики Украши.
Щодо туриспв - громадян Украши, яю вшжджали за кордон, то найбшь-ше вт'хало туриспв з м. Киева (73,7 %), Харкiвськоi (4,5 %), Львiвськоi (3,3 %), Днiпропетровськоi (2,7 %), Донецько! (2,4 %) та Одесько'' (1,9 %) областей.
Аналiзування тенденцiй розвитку мiжнародного туризму в Укра'М в роз-рiзi регiонiв проведено за допомогою кластерного аналiзу. Кластерний аналiз -задача розбиття задано'' вибiрки об,ектiв (ситуацiй) на пiдмножини, що назива-ються кластерами, так, щоб кожен кластер складався зi схожих об'екпв, а об'екти рiзних кластерiв iстотно вiдрiзнялися. Основна мета кластерного аналь зу - знаходження груп схожих об,ектiв у вибiрцi.
Задача кластеризацп або класифкацп полягае у такому: розбити вибiрку X1 = {х1,...,Х1} iз вiдомими вiдстанями р(х,х') на тдмножини, що не переска-
ються, - кластери так, щоби кожен кластер складався з об'екпв, що близью за метрикою р, а об'екти рiзних кластерiв iстотно вiдрiзнялися. При цьому кожно-
му об'екту х, е X1 приписуеться мика кластер у,. Кластеризащя вiдрiзняeться вiд традицiйноí класифiкацií тим, що мiтки вхвдних об'ектш у, на початку дос-лiдження не ввдом^ i навiть може бути не задана сама множина вибiрок У [3, с. 21]. Вихщш даш для проведения кластерного аналiзу туристичних потокiв по регiонах Украши подано в табл.
Проведений аналiз показуе, що за аналiзований перiод найбшьше скоро-чення вiдвiдувань iноземними туристами ввдбулося у таких областях, як Хер-сонська - 97 %, Рiвненська - 90 % та Чершвецька - 75 %. Водночас найбшьший рiст спостерiгався у Дшпропетровськш - у 5,6 раза, Кшвськш - у 5,3 раза та Жи-томирськiй - у 2,3 раза. Щодо вiдвiдувания укра'нцями шших кра'н, то тут спос-теркаеться така динамiка: найбiльший рiст у Луганськш обласп - у 2,2 раза та м. Кт'в - 81 %, а спад - у Львшськш обласп - 21 % та Сумськш областi - 18 %.
Табл. Туристичш потоки по регюнах Украти за 2011-2012 рр.
Рег1они Укра!ни Ум. позн. Кшьюсть шоземних турис™, оиб Змша 20122011 рр., % Кшьюсть турисйв - грома-дян Украши, яю вшжджа-ли за кордон, оиб Змша 20122011 рр., %
2011 р. 2012 р. 2011 р. 2012 р.
Автономна республша Крим С_1 83448 73405 -12,04 9440 13525 43,27
В1нницька С 2 17 52 205,88 13583 18064 32,99
Волинська С 3 1193 991 -16,93 5881 8312 41,34
Дн1пропетровська С 4 16 105 556,25 45939 52983 15,33
Донецька С 5 1113 1109 -0,36 50486 46604 -7,69
Житомирська С 6 9 30 233,33 6079 7242 19,13
Закарпатська С 7 722 733 1,52 10806 11792 9,12
Запор1зька С 8 13228 9116 -31,09 10628 12050 13,38
1вано-- Франювська С 9 3428 3177 -7,32 9092 9728 7,00
Ки!'вська С 10 85 532 525,88 9724 14645 50,61
К1ровоградська С 11 358 346 -3,35 6474 5452 -15,79
Луганська С 12 0 74 - 2830 9192 224,81
Льв1вська С 13 12955 19033 46,92 81000 63706 -21,35
Микола!вська С 14 3973 4179 5,18 8479 9290 9,56
Одеська С 15 17136 9807 -42,77 32321 36726 13,63
Полтавська С 16 389 165 -57,58 11682 14565 24,68
Р1вненська С 17 65 6 -90,77 5065 7773 53,46
Сумська С 18 92 98 6,52 5600 4586 -18,11
Гернопшьська С 19 0 2 - 5103 6035 18,26
Харк1вська С 20 550 1701 209,27 57852 87814 51,79
Херсонська С 21 1623 35 -97,84 3696 6512 76,19
Хмельницька С 22 0 2 - 13048 15410 18,10
Черкаська С 23 13 34 161,54 7066 8556 21,09
Чершвецька С 24 2226 552 -75,20 13137 13856 5,47
Чершпвська С 25 148 148 0,00 6873 8512 23,85
м. Ки!в С 26 65725 123703 88,21 786656 1425459 81,20
м. Севастополь С 27 73593 29238 -60,27 13810 15970 15,64
Джерело: складено за даними оргашв державно! статистики Украши.
Для побудови дендрограми, яка вiдображае послщовне об'еднання об'ектав у кластери, застосовано комп'ютерну програму 81а11з11са 6. На вертикально осi вiдкладенi регюни Укра'ни, а на горизонтальнiй - мiжкластернi ев-клiдовi вiдстанi (рис. 2, 3).
Згiдно з результатами кластерного анашзу (рис. 2) за кшьюстю шозем-них туриспв можна виокремити три групи регюшв Украши. Перший кластер утворюють м. Севастополь, м. Кит та Автономна республша Крим, як е найбшьш туристично привабливими для iноземних туриспв та мають значний туристичний потенщал. До другого кластера доцiльно вщнести Запорiзьку, Львiвську та Одеську обласп, якi вiдомi сво'1ми рекреацiйно-оздоровчими ресурсами, що приваблюють не лише украшських туристiв, а й шоземних. До третього кластера належить решта регiонiв Украши, якi е менш привабливi для iноземних туристiв.
20000 40000 60000 80000 1Е5 1,2Е5 1,4Е5 1,6Е5 Linkage Distance Рис. 2. Групування регюшв Украти за ктьшстю тоземних mypucmie
(побудовано за даними оргатв державноi статистики Украши)
Можна припустити, що сильною стороною першого i другого KracTepiB е юторико-арх^ектурна спадщина, клiматичнi та рекреацшш особливостi тощо. Також необхiдно врахувати те, що Кшв е столицею Украши i це збшьшуе його можливост займати чiльнi позицi'í у першому кластеpi, додавши до рекре-ацiйних особливостей ще й профеЫйно-дшовий туризм. Таким чином, перших два кластери мають найбiльш пpивабливi умови для розвитку широкого комплексу надання туристичних послуг, тобто туристичного продукту. Hi для кого не е новизною, що туризм е одшею з найприбутковших галузей, яка з року в рш без значних залучень iнвестицiй та державних дотацiй стабтьно нарощуе обсяги виробництва туристичного продукту в Украшу Очевидно, що шд час розроблення ринкових механiзмiв стимулювання i сприяння розвитку туризму, надання прюритетносп цiй галуз^ ефективного використання грошових коштiв та фшансових iнстpументiв, особливо у видшених попередньо двох кластерах, могло б стати джерелом поповнення мюцевих та державних бюджепв. I саме шоземний (вЪний) туризм е одним з прюритетних видiв туризму для Украши як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями та у створенш до-даткових робочих мiсць. Що ж до третього кластеру i регюшв, як входять до нього, то в них е iншi прюритетш галуз1 якi необхiдно видiлити i розвивати.
О 2Е5 4Е5 6Е5 8Е5 1Е6 1,2Е6 1,4Е6 1,6Е6 1,8Е6 Linkage Distance Рис. 3. Групування регюшв Украти за ктьшстю mypucmie - громадян Украти, nui вшжджали за кордон (побудовано за даними оргатв державное статистики Украши)
Групування регюшв Украши за кшьюстю туриспв - громадян Украши, як вшжджали за кордон (рис. 3) дозволило вщнести м. Кшв в окремий кластер - кластер з найвищою актившстю туриспв - громадян Украши, яю вйжджали за кордон; до другого кластера вдаосяться Дншропетровська, Донецька, Львiвська, Одеська, Харкiвська областi; третiй кластер формують всi решта областей Украши. Як бачимо, Кив займае чiльне мiсце, це свiдчить про висок за-робiтки мешканцiв столищ, яю, нажаль, вiддають перевагу туризму за межами нашо'1 держави, оскшьки туристичний продукт, який запропонований в самш державi не вiдповiдае ïx вимогам та сподiванням. Що ж до другого кластера, можна тшьки припустити, що приблизно половина даного виду туризму припа-дае на пошук кращо'1 долi та бшьших заробiткiв, це звичайно потребуе Грунтов-ного дослiдження, але, нажаль, статистика цього не вщображае i не розглядае як одну з квалiфiкацiйниx груп.
Очевидно, що подальше створення сприятливих умов ведення туристич-ного бiзнесу та дотичних сфер пiдприемництва е запорукою мюцевого та регi-онального розвитку Украши, що демонструеться свгговими показниками росту ще'1 галузi. Також важливим е шформацшна полiтика держави, стратегiчнi нап-рями розвитку, митнi та вiзовi обмеження, рiвень досвiдченостi вiдповiдальниx за управлшня державою. Це все сприятиме як внутргшньому, так i зовшшньому притоку капiталу та росту туристичних потокiв.
Висновки та перспективи подальших дослiджень. Аналiзуючи данi органiв державно'1 статистики Укра'1ни, можна зробити висновок, що розвиток мiжнародного туризму в УкраМ характеризуеться позитивною динамiкою. Та-ке пiдтверджуеться зростанням кiлькiсниx та яюсних показникiв в''1зного i вт'з-ного туристичних потокiв. Проте вщсутшсть належного регулювання туристич-но'1 галузi з боку держави упов1льнюють ïï розвиток. Т1льки шляхом балансу-вання iнтересiв регiонiв, створення законодавчих, нормативно-правових та ор-ганiзацiйно-економiчниx умов для розвитку галузi в кожнiй обласп можна до-
сягнути комплексного розвитку туризму i забезпечити сприятливий iмiдж Украши на мiжнародних ринках як туристично привабливо! краши.
Лiтература
1. Про туризм: Закон Укра!ни i3 змшами та доповненнями вiд 15.09.1995 р. [Електронний ресурс]. - Доступный з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/324/95-вр.
2. Офщшннй сайт Державно! служби статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.ukrstat.gov.ua.
3. Жерлщин Д.М. Групування регiонiв у прпйнятп ршень в управлiннi бюджетними ресурсами територш / Д.М. Жерлщин, Д.М. Жерлщина // Нове в екожмчнш кiбернетицi : зб. наук. ст. - Донецьк. - 2010. - № 3. - С. 16-26.
Дубоделова А.В., Кулыняк И.Я., Бондаренко Ю.Г. Кластерный подход к анализу развития международного туризма в Украине
Проанализированы туристические потоки в разрезе регионов Украины по количеству иностранных туристов и туристов - граждан Украины, которые выезжали за границу в контексте развития международного туризма в Украине. Для этого использован кластерный анализ, задачей которого было нахождение подобных групп объектов в заданной выборке. Исследование проводилось в двух направлениях: в первом - исследовались регионы Украины относительно посещения иностранными туристами; во втором - исследовались туристические потоки в разрезе регионов Украины по туристам -граждан Украины, которые выезжали за границу. Данный анализ является чрезвычайно актуальным на сегодня, поскольку он дает возможность выделить те регионы, которые являются наиболее популярные и туристически привлекательные среди иностранных туристов.
Ключевые слова: международный туризм, кластерный анализ, иностранные туристы.
Dubodelova A. V., Kulyniak I. Ya, Bondarenko Yu. G. The Cluster Approach to the Analysis of International Tourism in Ukraine
The tourism flows in the regions of Ukraine for the number of foreign tourists and travellers - citizens of Ukraine who travel abroad in the context of international tourism in Ukraine are analysed. The cluster analysis is used in order to accomplish the research. Tasks of the cluster analysis are to find similar groups of objects in a given sample. The research is conducted in two directions. In the first direction the foreign tourist flows to Ukraine are studied; in the second one the tourist flows - citizens of Ukraine who travel abroad in the regions of Ukraine are studied. This analysis is proved to be extremely relevant today as it enables identification of the regions of Ukraine that are the most popular and the most attractive among foreign tourists.
Keywords: international tourism, cluster analysis, foreign tourists, traveler, tourist flow.
УДК 005.6:338.48 Ст. викл. О.О. Ланда, канд. екон. наук -Львiвська КА
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УПРАВЛ1ННЯ ТУРИСТИЧНИМИ ПОСЛУГАМИ В УКРАШ1
Дослщжено сучасш тенденцп розвитку нацюнального туристичного продукту, роль туристичних послуг для розвитку високо конкурентно! нацюнально! економжи. Систематизовано i проведено класифшацвд туристичного продукту iз врахуванням маркетингових принципов управлшня туристичним продуктом. Обгрунтовано необхщ-шсть утримання постшних шентгв за допомогою авторсько! концепщ! програмування вражень шента (ПВК). Для вироблення нов^ньо! концепщ! розвитку нацюнального туризму виявлено найважливiшi проблемы зони та окреслено можливост !х подолання з боку державних шституцш щодо забезпечення розвитку !хньо! шфраструктури, що
