CC BY
16
- точне визначення усереднених величин поправок на фЬ зичн1 характеристики об'екта (в рамках проведення масовоУ оцЫки оцЫювачу вдаеться вручну «вщчути» вклад у вартють р1зного роду поправок);
- так зван базов1 ставки вартост характерних площ (на-приклад, середня вартють кв. м. земельно! дтянки);
- експрес-оцЫку вартост будь-якого об'екта, яка може бути використана як базова оцЫка з подальшим коригуван-ням на поправки, як не використовуються в модель
Отже, в умовах кризового стану економки УкраУни, не-обхщност швидкого проведення системних реформ впро-вадження автоматизованоУ масовоУ оцЫки земель, яка ба-зуватиметься на визначен ринковоУ вартоси дозволить зменшити бюджеты витрати держави на оцЫочы роботи за рахунок автоматизаци та виведе процес i яюсть оцЫювання земель на якiсно новий «европейський» рiвень.
Список використаних джерел
1. Беляева A.B. Построение моделей массовой оценки объектов недвижимости с учетом пространственной зависимости // A.B. Беляева, E.A. Гребенюк. - Пробл. управл. - 2014. - №1. - С. 45-52.
2. BopoHiH В.О. Автоматизована оц1нка на основ! адаптивно! модел1 ринкового цЫоутворення // В.О. Воронн А.В. Костик, Е.В. Лянце / Режим доступу: file:///C:/Users/hp/Desktop/ VNULPM_2013_767_20.pdf
3. Кочетков Ю. О роли и задачах компьютеризованной массовой оценки в России - статья из журнала RWAY 1998, т. 35 (2). -С. 107-111.
4. Методичн основи грошовоТ офнки земель в УкраТн / [Ю.Ф. Дех-тяренко, М.Г. Лихогруд, Ю.М. Манцевич, Ю.М. Палеха]. - К.: Проф1, 2007. - 624 с.
5. Эккерт Дж. Организация оценки и налогообложения недвижимости: в 2 т. / Дж. Эккерт, Р. Дж. Глаудеманс, Р.Р. Олми. - М.: Рос. общество оценщиков, 1997. - Т. 1-2.
6. Anselin L. Spatial Econometrics: Methods and Models. -Dordrecht: Kluwer Academic, 1988a. - P. 284.
7. Eckert J. K., O'Connor P. M., Chamberlain C. Computei— Assisted Real Estate Appraisal. A California Savings and Loan Case Study // The Appraisal Journal. - 1993. - October. - P. 524532.
8. Cliff A., Ord J. K. Spatial Processes: Model and Application. -London: Pion, 1981. - P. 327.
УДК 339.9.012.23
MB. УСТИМЕНКО,
кафедра м1жнародно'1 економки та маркетингу, Кивський на^ональний университет iм. Тараса Шевченка
Кластер в умовах м1жнародного середовища: сутшсть, принципи i особливост функцюнування
Стаття присвячена розкриттю сутност поняття «кластер»; аналiзуються сучаснi niдходи до визначення даного поняття, його 3Miсту, характерних ознак та принципов функцюнування в умовах мiжнародного бiзнес-середовища.
Ключов! слова: кластер, мережа пдприемств, коопера^я, коопети^я, синергетичний ефект.
MB. УСТИМЕНКО,
кафедра международной экономики и маркетинга, Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко
Кластер в условиях международной среды: суть, принципы и особенности функционирования
Статья посвящена раскрытию сути понятия «кластер»; анализируются современные подходы к определению данного понятия, его содержание, характерные признаки и принципы функционирования в условиях международной бизнес-среды.
Ключевые слова: кластер, сеть предприятий, кооперация, коопетиция, синергетический эффект.
M. USTYMENKO,
Department of International economy and marketing, National Taras Shevchenko University of Kiev, Ukraine
Cluster in the international environment: the nature, principles and features of functioning
The nature of the term «cluster» is explored and modern approaches to the definition of this concept, its content, main features and principles of functioning in international business environment are analyzed in the article.
Keywords: cluster, enterprise network, cooperation, coopetition, synergistic effect.
Постановка проблемы. Актуальнють теми зумовлена не-обхщнютю пошуку нових джерел економ1чного розвитку та таких форм м1жнародноУ взаемоди суб'ект1в пщприемництва, що сприятимуть пщвищенню ix слйкосл i конкурентоспромож-носл у глобальному просторi в умовах посилення економiч-ноТ i фЫансовоУ нестабтьносп свггово'!' економiчноí системи.
Одыею з таких форм взаемоди можуть виступати класте-ри, яю устшно функцюнують у рядi розвинених краТн свггу, як у внутршых секторах економки, так i на мiжнароднiй аре-нк Однак практично немае прикладiв функцюнування усп0-
них кластерiв в УкраУ як у внутршньому секторi економУ, так i практично вщсуты приклади Ытеграци украТнських пщ-приемств до мiжнародниx кластерних мереж. Це ставить не-обхщнють перегляду визначення сутносп поняття кластера i його характерних особливостей з метою визначення мож-ливостi використання кластернот концепц^' як засобу пщви-щення конкурентоспроможностi суб'eктiв господарювання в умовах iнтернацiоналiзацiт бiзнес-середовища.
Лнал13 дослщжень та публшац/й з проблемы. Те-оретичнi аспекти формування i функцюнування класте-
© М.В. УСТИМЕНКО, 2015
Формування ринкових в1дносин в Укра|'н1 № 9 (172)/2015 25
р!в висвгглен! у роботах вггчизняних автор!в В. Базилевича, 6. Безвушко, I. Брижань, 3. Варнал!я, М. Войнаренка, В. Дуб-ницького, Д. Лук'яненка, В. Новицького, Ю. ОрловськоУ, В. Проскур!но!, С. Соколенка та заруб!жних автор!в: М. К!-т!нга, М. Портера, В. Прайса, А. Ругмана, П. Самуельсо-на, Е. Фезера, Д. Якобса, Л. Янга. 0собливост! формування транскордонних кластер!в висвгглюються у працях вггчизня-них науковц!в, таких як I. Бакушевич, Н. Внуково!, I. Пелещак, свгговий досв!д функцюнування кластер!в та особливост! м!жнародно! кластерно! взаемоди розкриваються у працях 0. Канщенко, М. Хмари, А. Ф!л!пенка, Г. ЯшевоУ.
При цьому залишаються не визначеними особливост! по-няття кластера в умовах м!жнародного середовища, специ-ф!ки ! принцип!в його функцюнування в таких умовах.
Метою статт'1 е визначення сутност! поняття кластера, принцип!в ! особливостей його функцюнування в умовах м!жнародного б!знес-середовища.
Виклад основного материалу. Виникнення синерге-тичних ефект!в в!д територ!ально! взаемоди спорщнених та взаемопов'язаних промислових пщприемств стали предметом уваги науковц!в ще понад стол!ття назад, так питанням те-ритор!ально! агломераци займався А. Маршал, який у в!дом!й прац! «Принципи економ!ки» (1890) розкрив суть функцюнування зовншнього спец!ал!зованого територ!ального розпо-д!лу на приклад! !ндустрнльних регюнв ! специф!ку отриман-ня додатков! переваг, що виникають завдяки територ!альн!й близькост! пщприемств [1]. Прац! А. Маршала були розвинен!
Й.А. Шумпетером, котрий акцентував увагу на процес! «твор-чого руйнування», що «безперервно революцюн!зуе економ!ч-ну структуру зсередини, пост!йно руйнуючи старе з постмним створенням нового», характерного для таких !ндустр!альних окрупв. Подальший розвиток теори репонального зростання ! просторовоУ орган!заци економ!ки отримали у працях Ф. Перу, який розкрив поняття «полков росту», та Е. Дахмена, який за-пропонував концепц!ю «блок!в розвитку», описуючи взаемоза-лежн!сть м!ж здатн!стю одного сектора розвиватися, забезпе-чуючи при цьому прогрес та зростання в !ншому [2].
Якщо на початковому етап! дослщжень науковц! прид!ля-ли увагу вивченню ефект!в, що ведуть до пщвищення ефек-тивност! д!яльност! пщприемств унаслщок територ!альноУ близькост! та важливост! таких утворень, як запускних ме-хан!зм!в розвитку нацюнально! економ!ки, то на сучасному етап! завдяки проведенню М. Портером анал!зу конкурентно!' переваги нац!й, де було визначено основы компоненти отримання конкурентно! переваги краУн як наслщок усп!шноУ взаемоди елемент!в: наявн!сть попиту, фактор!в виробни-цтва, пщтримуючих галузей та стратег!! ф!рм у галуз! ! конку-ренци м!ж ними, кластери виступають об'ектом дослщження як !нструменти пщвищення м!жнародно! конкурентоспро-можност! та розвитку !нновац!йно! д!яльност!.
Визначаючи сутн!сть поняття «кластер», потр!бно в!дзна-чити, що дане поняття досить р!знопланове (табл. 1), у в!-тчизнян!й ! св!тов!й науц! не юнуе единого пщходу до тракту-вання його сутност!.
Таблиця 1. Пщходи до визначення сутност поняття кластера
Визначення сут поняття кластера Представники Визначення
Концентрац!я взаемопов'язаних компан!й Портер М., Федулова Л.1., Маршал А., Розен-фельд С., Маркуши-на Е.В. Кластер - це географ!чна концентрац!я взаемопов'язаних компан!й, постачальник!в, продуцента послуг, ф!рм у спорщнених галузях, а також пов'язаних з ними !нституц!йних утвореннях в певних областях, як! конку-рують м!ж собою, але разом з тим ! сп!впрацюють (М. Портер)
Мережа компан!й Дранев Я.Н., Афанасьев М. Кластер - мережа постачальник!в, виробник!в, споживач!в, елемент!в виробничо! !нфраструктури, дослщницьких шститупв, взаемозв'язаних в процес! створення додатково! вартост! (Я.Н. Дранев)
1нтеграц!я пщприемств Третьяк В.П., Ковальова Ю.М. Кластер - !нтеграц!я пщприемств, спец!ал!зованих у певному сектор! виробництва ! локал!зованих географ!чно (В.П. Третяк)
Територ!альне об'еднання пщприемств Соколенко С.1., Безвушко 6. Кластер - це територ!альне об'еднання взаемозалежних п!дприемств та установ у межах вщповщного промислового репону, що направляють свою д!яльн!сть на виробництво продукц!! св!тового р!вня (С.1. Соколенко)
0рган!зац!йна форма репональних науково-виробни-чих систем Арсентьев А.С. Кластер - орган!зац!йна форма рег!ональних науково-виробничих систем, створюваних на умовах державно-приватного партнерства та сптьного використання наукового, осв!тнього, виробничого, ресурсного, !нфраструктурного потенц!алу, залучення адмУстративних ресурс!в в ц!лях освоення нових технолопй ! п!двищення конкурентоспроможност! вироблено! продукц!! (А.С. Арсентьев)
1ндустр!альний комплекс М!нгальова Ж.А., Ткачова С.В. Кластер - !ндустр!альний комплекс, сформований на баз! територ!ально! концентрац!! мереж спец!ал!зованих постачальник!в, основних виробник!в та споживач!в, пов'язаних технолопчними ланцюжка-ми та такими, що виступають альтернативою секторального пщходу (Ж.А. М!нгальова)
Галуз!, пов'язан! м!ж собою Фезер Е. Кластер - не т!льки пов'язан! м!ж собою ! п!дтримуюч! галуз! та !нститути, а скор!ше пов'язан! м!ж собою ! п!дтримуюч! галуз! та !нститути, як! бтьш конкуруюч! на основ! !х взаемозв'язк!в (Е. Фезер)
Група сектор!в промисловост! та орган!зац!й, пов'язаних м!ж собою Державний комггет Укра!ни з регуляторно! пол!тики та пщприемництва Кластер - це, пов'язаних м!ж собою вщносинами куп!вл! - продажу, або пщприемств, що мають загальну !нфраструктуру, замовниюв чи резерви кадр!в, взаемод!я м!ж якими зб!льшуе конкурентн! переваги
Джерело: складено автором на основ/ даних [3-10].
Узaгaльнюючи пpoaнaлiзoвaнi нaми пiдxoди дo визнaчення cyтнocтi пoняття клacтеpa, пoтpiбнo вiдзнaчити, i^o icнye pяд пiдxoдiв, якi aнaлiзyють клacтеpи з piзниx acпектiв, !o мoжyть 6ути poзпoдiленi нa oкpемi гpyпи в зaлежнocтi вiд piвня екoнo-мiчнoï дiяльнocтi з точки зopy якoгo aнaлiзyeтьcя клacтеp (мЬ кpo-, мезo-, мaкpopiвня тa pегioнaльнoï екoнoмiки].
З пoзицiï pегioнaльнoï екoнoмiки клacтеp визнaчaeть-cя як «екoнoмiчнa aглoмеpaцiя кoмпaнiй», «теpитopiaльне oб'eднaння пiдпpиeмcтв», «opгaнiзaцiйнa фopмa pегioнaльниx нayкoвo-виpoбничиx cиcтем», «iндycтpiaльний кoмплекc».
Ha мезoекoнoмiчнoмy piвнi «пoв'язaнi мiж coбoю i тдфи-мyючi гaлyзi тa iнcтитyти» (E. Фезеp), «гpyпa cектopiв пpo-миcлoвocтi тa opгaнiзaцiй» (Деpжaвний кoмiтет Укpaïни з pегyлятopнoï пoлiтики тa пiдпpиeмництвa).
Ha мiкpoекoнoмiчнoмy piвнi, який вивчae взaeмoдiю oкpе-миx екoнoмiчниx cyб'eктiв тa pинкiв, вченими oкpеcлюeтьcя cy^ клacтеpa як «кoнцентpaцiя взaeмoпoв'язaниx кoмпaнiй, пocтaчaльникiв, пpoдyцентiв пocлyг, фipм y cпopiднениx га-лyзяx», «гpyпa взaeмoпoв'язaниx пiдпpиeмcтв i opгaнiзaцiй», «меpежa кoмпaнiй», «iнтегpaцiя пiдпpиeмcтв».
Cпiльним елементoм бiльшocтi визнaчень клacтеpa нa мiкpoекoнoмiчнoмy piвнi e aкцентyвaння yвaги нa cyrnoc-тi клacтеpa як нa oкpемiй мнoжинi пiдпpиeмcтв, opгaнiзaцiй тa ^ix^x ycтaнoв, визнaчaючи йoгo як cy^mc^, cкyпчення, кoнцентpaцiю пiдпpиeмcтв, opгaнiзaцiй тa iншиx ycтaнoв. Cе-pед ^ix^x пiдxoдiв e визнaчення клacтеpa як меpежi пiдпpи-eмcтв, як iнтегpaцiï, як гpyпи.
Aнaлiзyючи бiльш детaльнo вище зaзнaченi пiдxoди дo ви-знaчення cyri клacтеpa, неoбxiднo вiдмiтити, щo iнтегpaцiя пе-pедбaчae пpoцеc oб'eднaння бyдь-якиx елементiв aбo чac-тин в oдне цiле, щщэ неoбoв'язкoвo cпpaведливo для клacтеpa, де oкpемi пiдпpиeмcтвa не oб'eднyютьcя в oднy cтpyктypy, не мoжнa тaкoж i гocпoдapcькy дiяльнicть пiдпpиeмcтв yчacникiв чи cфеpи тaкoï дiяльнocтi oб'eднaти в oдне цiле, ocкiльки пщ-пpиeмcтвa мoжyть здiйcнювaти caмocтiйнi нaпpями гocпoдap-дiяльнocтi, чacтo пiдпpиeмcтвa мoжyть бути yчacникa-ми декiлькox клacтеpiв; тaкoж дoцiльнo вiдмiтити, щщэ в paмкax клacтеpa не юнуе ycтaленoгo пеpелiкy пiдпpиeмcтв, ocкiльки ^являют^я нoвi кoмпaнiï, iншi виxoдять з pинкy, щo yнемoж-ливлюе xapaктеpиcтикy клacтеpa як iнтегpaцiйнoгo oб'eднaння.
Bизнaчення клacтеpa як гpyпи кoмпaнiй, тобто пpocтoï мнoжини пiдпpиeмcтв тa ^ix^x ycтaнoв, звoдить визнaчен-ня ^acTOpa дo пpocтoï cyкyпнocтi циx cyб'eктiв, не вiдoбpa-жaючи внyтpiшнi зв'язки мiж пiдпpиeмcтвaми - yчacникa-ми тa нефopмaльнy взaeмoдiю, щo е джеpелaми cтвopення ocoбливиx клacтеpниx ефек^в i xapaктеpизye клacтеp як унЬ кaльне yтвopення.
Xapaктеpиcтикa клacтеpa як меpежi кoмпaнiй, тoбтo, ви-xoдячи з дефУцп пoняття меpежi, як oб'eднaння oкpемиx cyб'eктiв, з визнaченими пpaвилaми взaeмoдiï вcеpединi (мiж и членaми] i ззoвнi меpежi, aкцентye yвaгy нa cильниx iнcтитyцiйниx тa мiжopгaнiзaцiйниx зв'язкax мiж взaeмoзa-лежними cyб'eктaми, якi i визнaчaють меpежy пiдпpиeмcтв, iнcтитyтiв тa iншиx opгaнiзaцiй y пpoцеci cтвopення лaнцюж-га дoдaнoï вapтocтi. Oднaк дaний пдощ тaкoж iгнopye нефop-мaльнi взaeмoдiï мiж yчacникaми клacтеpa тa oкpемими Ы-дивiдaми, ocкiльки фopмaльнi тa нефopмaльнi кoмyнiкaцiï i взaeмoдiï не мoжyть бути oб'eднaнi в oднy едину меpежy.
Фopмaльнa взaeмoдiя пiдпpиeмcтв клacтеpa мoже бути oxa-paктеpизoвaнa як меpежa, пopяд з ягаю icнye бaгaтo нефop-мaльниx меpеж, якi зaбезпечyють неoфiцiйнy взaeмoдiю пщ-пpиeмcтв тa oкpемиx iндивiдiв.
Узaгaльнюючи пpoaнaлiзoвaнi нaми пiдxoди дo визнaчення cómocn пoняття клacтеpa, пoтpiбнo вiдзнaчити, щo клacтеp е yнiкaльним yтвopенням, щo пеpедбaчae фyнкцioнyвaння i взa-eмoдiю cyкyпнocтi пiдпpиeмcтв тa ^ixMX opгaнiзaцiй, oб'eднaниx як y фopмaльнiй меpежi тaк i в нефopмaльнoмy пoлi взaeмoди.
У нaйбiльш шиpoкoмy cенci клacтеp в екoнoмiцi - це ymo-pення, щo вклю^е в cебе cyкyпнicть екoнoмiчниx cyб'eктiв, oб'eднaниx зa певнoю oзнaкoю, фyнкцioнyючиx i взaeмoдiю-чиx мiж CO6OKI нa певниx пpинципax, щo yмoжливлюe дocяг-нення нaйвищиx кiнцевиx pезyльтaтiв дiяльнocтi.
У вyзькoмy знaченнi icnacrep мoжнa oxapaктеpизyвaти як теpитopiaльне yтвopення, щo включae в cебе меpежi ^укуп-нocтi, cкyпчення, кoнцентpaцiï] пiдпpиeмcтв, opгaнiзaцiй тa Ы-шиx yчacникiв, фyнкцioнyвaння i взaeмoдiя якиx вiдбyвaeтьcя нa певниx пpинципax, i в pезyльтaтi тaкoï взaeмoди cтae мoж-ливим дocягнення нaйвищиx кiнцевиx pезyльтaтiв дiяльнocтi.
Для визнaчення клacтеpa мoжнa виoкpемити pяд oзнaк, якi xapaктеpнi для дaнoгo типу yтвopення, cеpед ниx е нacтyпнi:
- теpитopiaльнa (пpocтopoвa] кoнцентpaцiя, пoв'язaниx cпiльними теxнoлoгiями тa нaвичкaми пiдпpиeмcтв, op^^-зaцiй тa ^титулв;
- cпецiaлiзaцiя yчacникiв yтвopення y певнiй гaлyзi aбo cектopi екoнoмiки;
- екoнoмiчнa взaeмoпoв'язaнicть фipм, пocтaчaльникiв, cyмiжниx гaлyзей i opгaнiзaцiй;
- нaявнicть пiдпpиeмcтв тa opгaнiзaцiй, щo здiйcнюють кoмплiментapнy i взaeмoдoпoвнюючy дiяльнicть;
- нaявнicть ефективниx меxaнiзмiв взaeмoдiï деpжaвниx opгaнiв, пiдпpиeмcтв тa нayкoвo-дocлiдниx ^титулв;
- poзвиненa cиcтемa кooпеpaцiйниx зв'язкiв мiж cyб'eктaми пiдпpиeмництвa;
- виникнення cинеpгетичниx ефек^в вiд взaeмoдiï мiж yчacникaми.
Oднaк для мoжливocтi oxapaктеpизyвaти екoнoмiч-не yтвopення як клacтеp йoгo вiдпoвiднicть yciм oзнaкaм не е oбoв'язкoвoю, ocкiльки деякi oзнaки мoжyть бути пpи-тaмaннi oдним клacтеpaм i бути не пpитaмaнними iншим. Oбoв'язкoвoю yмoвoю фyнкцioнyвaння клacтеpa е взaeмo-дiя cyб'eктiв пiдпpиeмництвa нa ocнoвi певниx пpинципiв, якi й зaбезпечyють в yмoвax мiжнapoднoгo cеpедoвищa мoжли-вocтi для здiйcнення взaeмoвигiднoï cпiвпpaцi мiж yчacникa-ми клacтеpa i пocилення кoнкypентниx пoзицiй тaкoгo yтвo-pення в цiлoмy. Taкими пpинципaми е нacтyпнi:
- теpитopiaльнoï (пpocтopoвoï) кoнцентpaцiï;
- cпецiaлiзaцiï;
- cr^ocn взaeмoзв'язкiв;
- кoнкypентнocтi;
- юpидичнoï i opгaнiзaцiйнoï caмocтiйнocтi yчacникiв;
- cинеpгетичнocтi.
Poзглянемo бiльш детaльнo вищеoпиcaнi пpинципи.
1. Tepитopiальна (пpoстopoва) кoнцeнтpацiя пiдпpи-смств, opганiзацiй та ~1нститут'1в
!з caмoгo пoчaткy вивчення клacтеpiв дocлiдження були пpиcвяченi тoмy фенoменy, щo «бiльшicть видiв пpoмиcлoвoï i
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami № 9 (172)/2015 27
торговельноУ д1яльнос"п, особливо у високотехнолопчних секторах, демонструють тенден^ю до все бтьшоУ i бтьшоУ спть-ноУ просторовоУ концентраций [11]. I така просторова концен-трацУя пщприемств надавала Ум переваги продуктивност у зв'язку, близьюстю до постачальниюв i клУентУв, зниженням операцмних витрат, в тому числУ транспортних витрат, а та-кож отриманням зовншыми ефектом економи вщ масштабу, який виникае при знижены витрат на одиницю продукцп для кожного пщприемства, що входить до галузУ (репону), внаслЬ док зростання виробництва в галузУ (регюы) в цтому.
ГеографУчна концентрацУя У близьюсть розташування пщ-приемств, як зазначае О.А. Зрмакова, «еднае пщприемства У посилюе Ух взаемодю» також поряд Уз кращими транспорт-ними умовами У посиленою взаемодУею пщприемств м!ж собою внаслщок територУальноУ близькосп, важливим аспектом для налагодження взаемоди виступае також культурна щентичысть У особист вподобання [12].
НовУ форми транспорту У зв'язку, в тому числУ 1нтернет, мо-жуть сильно змЫювати просторовУ розмУри кластера, гео-графУчна далеюсть окремих краУн компенсуеться сучасними електронними засобами комункаци, а також перюдичними особистими контактами. Даний погляд можна доповнити з урахуванням сучасних тенденцм у сфер! високих технолопй, де з'явилася У поспйно зростае можливють створення вУрту-альних транснацюнальних кластерУв [13]. ВУртуальний кластер являе собою союз фУрм Уз рУзних краУн, нацтених на одн ринки або ж об'еднаних однаковими технолопями.
УзагалУ в системУ мУжнародного пщприемництва часто менш помггними можуть бути географУчний аспект кластера, а на перше мюце виходить взаемодУя мУж пщприемствами, осктьки кластери визначаються вщносинами мУж учасни-ками, а не членством, У приналежнютю до окремоУ територп.
Однак, незважаючи на те що за допомогою сучасних за-собУв комункаци територУальна вщдаленють може бути по-долана, все ж територУальна ознака кластера не втрачае своеУ актуальност й до сьогоды, осктьки особливе значен-ня в кластерному об'еднаны мають регулярн неформальн зв'язки, можливУ лише в умовах територУальноУ близькосп» [14]. КрУм цього, ефекти, пов'язан з лопстичною оптимУза-цУею, також тюно прив'язан до територУального розмщення.
Пщприемства, оргаызаци та шои учасники кластера за-вжди географУчно зосереджеы в одному чи у сусщых реп-онах, навУть якщо кластер охоплюе дектька краУн [15]. На мУжнародному рУвн окремУ кластери можуть бути об'еднаы у мУжнароды мережУ кластерУв, включаючи окремУ територи, що не мають сптьних кордоыв.
Тому доцтьно припустити, що в сучасних умовах потрУбно розглядати не сттьки територУальну близьюсть, як просто-рову близьюсть, коли передбачаеться окремУ територУальн концентрацУя пщприемств, яка надае своУ переваги та мож-ливють доповнення або частковоУ компенсацп територУальноУ вщдаленосп за рахунок використання вУртуального простору для комункацм. На пщтвердження даноУ думки звернемося до вислову С. Соколенко, який зазначав, що при формуваннУ кластера поряд Уз географУчною концентрацУею та близьюс-тю в рамках окремих територм необхщно враховувати мож-ливють збтьшити ктьюсть контак^в У зв'язюв за рахунок сучасних засобУв комункаци, розвитку транспортних умов тощо.
ТериторУальна (просторова) концентрацУя як зосеред-ження пщприемств на певнм територи може спричиню-вати агломерацмний ефект, коли пщприемства групують-ся навколо основного центру - ядра агломераци за рахунок ближых виробничих та Ыших ближых зв'язюв у формуван-н ланцюга доданоУ вартосп. Однак сама по собУ концентра-цУя пщприемств означае лише агломерацю що свщчить про високу дтову активнУсть у регюы, однак не обов'язково пе-редбачае наявнУсть певних зв'язкУв мУж пщприемствами чи Ух спецУалУзацУю у певнм сферУ У вУдповУдно ще не веде до отри-мання кластерних ефектУв.
2. Спец1ап'1зац1я на конкретны сферi д/яльност/, пов'язан/'сть спшьними технолопями та навичками, компл'/ментартсть д/яльностi
Кластер завжди передбачае спе^алУза^ю на конкретно сферУ дУяльностУ, сукупнють пУдприемств, пов'язаних спУль-ними технолопями та навичками, яю ведуть комплУментар-ну дУяльнУсть. Принцип спецУалУзацУУ дУяльностУ був визна-чений ще А. Маршаллом, де головними характеристиками його «промислового району», був високий рУвень верти-кальноУ У горизонтальноУ спецУалУзацУУ, коли окремУ компанУУ можуть зосередитися на однУй функцУУ у виробничому лан-цюжку. На пщтвердження даного принципу наведемо ци-тати сучасних дослУдникУв, якУ визначать змУст кластера як сукупносп пУдприемств «спецУалУзованих в певному секторУ виробництва» (В.П. Третяк.), «пов'язаних технолопчни-ми ланцюжками та такими, що виступають альтернативою секторального тдходу» (Ж.А. МУнгальова). При цьому важ-ливу роль у виявленнУ мехаызму дУяльностУ кластера вУдво-дять взаемозв'язкам мУж компанУями та Уншими оргаызацЬ ями, визначаючи Ух як «взаемозв'язаних у процесУ створення додатковоУ вартосп» (Я.Н. Дранев), таких якУ «сптьно дУють у певному видУ бУзнесу та характеризуються спУльнУстю напря-мУв дУяльностУ У взаемодоповненням один одного», «у спорщнених галузях, а також пов'язаних з ними Ыституцмних утво-реннях в певних областях» (М. Портер).
СпефалУзацУя е надзвичайно важливою умовою функцУо-нування кластерУв, вУдУграючи важливу роль у функцюнуван-нУ кластерУв в умовах посилення глобальних У репональних процеав, осктьки забезпечуе можливУсть суб'ектам кластера визначити свое мюце в мУжнародних ланцюгах постачань У розвивати конкуренты переваги. Так, Ë.I. Федулова наводить приклади кластерУв у ФранцУУ, яю з локальних територУальних утворень перетворилися на осередок передових ршень мУж-народного значення у бУотехнологУях У фармацевтищ зокрема «Медичний регУон» Парижа, який став свгговим лУдером у ме-дичнУй УнформатицУ, молекулярнУй У Утиный медицинУ, кластер «бюполюс» ЛУона, де зосереджено 450 великих компанм, серед яких Biomerieux, SanofiPasteur, Roche, Merial, У тисячУ невеликих фУрм, що спецУалУзуються на УнфекцУйних захворю-ваннях У медичнУй дУагностицУ [16]. На берегах Рейну створена «Бютехнолопчна долина», що поеднуе кластери Франци й су-сУднУх НУмеччини й ШвейцарУУ у даних галузях.
Однак просто технолопчно пов'язанУ галуз^ пУдприемства утворюють лише УндустрУальнУ комплекси, ^ус^аль^ ра-йони, де часто не враховуються зв'язки, взаемовщносини мУж учасниками, хоча пУдприемства У мають потенцмну мож-ливУсть для комункаци. Так, С. Розенфельд вважав, що гео-
гpaфiчнo oкpеcленa кoнцентpaцiя взaeмoзaлежниx фipм ще не е клacтеpoм. Фipми пoвиннi тaкoж мaти кaнaли дiя виpoб-ничиx тpaнcaкцiй, дiaлoгy й кoмyнiкaцiï мiж мaлими тa cеpед-нiми пiдпpиeмcтвaми. Bci aктивнi кaнaли зв'язку, нaвiть ^и-тичнa мaca cпopiднениx фipм не е лoкaльнoю виpoбничoю чи coцiaльнoю cиcтемoю, i oтже не функцюнуе як клacтеp. Cxoжoгo пoглядy дoтpимyeтьcя M. Boйнapенкo, який нa пpи-клaдi aнaлiзy фyнкцioнyвaння пpoмиcлoвиx pегioнiв в Укpaï-нi зaзнaчae, щo «нayкoвo-пpoмиcлoвi pегioнaльнi гамплек-^ в ocнoвнiй бiльшocтi е poзpiзненими opгaнiзaцiями, якi не oб'eднaнi мiж coбoю кooпеpaцiйними i бiльш то^ iнтегpaцiй-ними зв'язкaми» [17]. Tara poзpiзненicть cyб'eктiв гocпoдa-pювaння не cпpияe дocягненню ними cинеpгiчниx ефек^в. I xoчa теpитopiaльнo-виpoбничi кoмплекcи, пpoмиcлoвo-pе-гioнaльнi кoмплекcи, iндycтpiaльнi paйoни i мoжyть oтpимy-вaти aглoмеpaцiйнi ефекти i мaють пеpедyмoви щoдo poзви-тку клacтеpiв, oднaк y бiльшocтi випaдкiв це piзнi пoняття, як пpизвoдять дo piзниx ефектiв.
3. Наявтсть стшких взаeмoзв'язкiв Mim пiдпpиeм-ствами, opганiзацiями та '¡нститутами
Як зaзнaчaють K. ^тела Г. ЛЫдгвют тa O. Зюльвел, ^в-poбiтництвo y клacтеpax здiйcнюeтьcя в тaкиx нaпpямax: cпiльне виpoбництвo, cпiльнi пpoдaжi, aнaлiз pинкy, ^ть-нi ^KP, лoбiювaння бiзнеc-cеpедoвищa, cпiвпpaця y cфеpi зpocтaння i poзшиpення клacтеpa, зaлyчення дo ньoгo нoвиx yчacникiв. Haйпoшиpенiшими фopмaми мiжcyб'eктнoï взae-мoдiï в paмкax пpoмиcлoвoгo клacтеpa, нa думку Л.Л. Kaлiнi-ченкo, е: екoнoмiчнa взaeмoдiя (здiйcнення cпiльнoï виpoб-ничoï дiяльнocтi, cиcтемa теxнoлoгiчнoï кooпеpaцiï, cyмicнa pеaлiзaцiя пpoектiв poзвиткy]; лoгicтичнa взaeмoдiя; ^op-мaцiйнa взaeмoдiя; пpaвoвa; opгaнiзaцiйнa взaeмoдiя [1B].
У нaйбiльш зaгaльнoмy виглядi cфеpи взaeмoдiï в paмкax клacтеpниx yтвopень мoжyть бути клacифiкoвaнi зa тaкими нaпpямaми: cпiльне виpoбництвo, cпiльнa мapкетингoвa дЬ яльнicть, cпiльнa дocлiдницькa i ocвiтня дiяльнicть, cпiльнa yпpaвлiнcькa дiяльнicть, фiнaнcoвa дiяльнicть.
З дaнoгo aнaлiзy виднo, щo взaeмoдiя в paмкax клacтеpa мoже мaти piзнi фopми i нaпpями, не oбoв'язкoвo oxoплюючи вci ви-ще зaзнaченi cфеpи, oднaк зaвжди пеpедбaчae нaявнicть c™-киx кoмyнiкaтивниx взaeмoзв'язкiв мiж yчacникaми клacтеpa.
Kлacтеpи в yмoвax мiжнapoднoгo бiзнеc-cеpедoвищa мo-жуть включaти в cебе yчacникiв, як нaлежaть дo двox aбo бтьше ^aH oxoплюючи теpитopiï декiлькox кpaïн i бaзyючиcь нa викopиcтaннi кoнкypентниx пеpевaг кpaïн, якi пpедcтaвля-ють yчacники клacтеpa. Пpи цьoмy смк^ть зв'язкiв мiж ynac-никaми зaлишaeтьcя oбoв'язкoвoю yмoвoю для функцюну-вaння клacтеpa. Згiднo з дaним кpитеpieм видiляють клacтеp як цiльне yтвopення, де cyкyпнicть yчacникiв з декiлькox кpaïн cтвopюють единий клacтеp, i дpyгий тип - мiжнapoднa меpежa клacтеpiв, кoли тaк звaний мiжнapoдний клacтеp dcr^ae^-cя з декiлькox клacтеpiв, щo фyнкцioнyють нa теpитopiï piзниx кpaïн. B ocтaнньoмy випaдкy мoвa йде пpo те, !o мiжнapoднa меpежa клacтеpiв не е зa cвoeю cyттю клacтеpoм як тaким, не мaючи вcix клacтеpниx ефектiв, зoкpемa мae oбмеженi мoж-ливocтi нефopмaльнoï кoмyнiкaцiï yчacникiв, тaкoж зменшу-ютьcя влacне лoгicтичнi ефекти вщ клacтеpнoï взaeмoдiï.
Без cr^ocn взaeмoзв'язкiв мiж yчacникaми певне ymo-pення не мoжнa визнaчити як ^acrap, вoнo буде мaти бть-
ше xapaктеp oкpемoгo пpoектy, якщщэ нaцiлене нa oкpемий визнaчений пpoмiжoк чacy, пpocтoï aбo бaгaтocтopoнньoï кooпеpaцiï, якщo в cиcтемy взaeмoвiднocин включенo лише декiлькa пiдпpиeмcтв aбo пpocтo cвiдчитиме пpo неycпiш-нicть cтвopення клacтеpy.
Kлacтеpи не зaвжди мoжyть бути ефективними, i o^o-внoю пpичинoю тaкoï неефективнocтi е мме пpoблемa в нa-лaгoдженнi кoмyнiкaцiй мiж йoгo yчacникaми. Taк, нa думку I.O. Дегтяpьoвoï, зyмoвленo тим, щщэ ефективнicть ^acra-piв пoв'язaнa з дieю кoмплекcy чинникiв, як мaють вaжливе знaчення для ïx фyнкцioнyвaння тa пoвиннi евoлюцioнyвaти дo певнoгo piвня, нaпpиклaд кyльтypa ведення бiзнеcy, pе-aлiзaцiя людcькoгo ^п^лу, якicть менеджменту, cпiвpoбiт-ництвo тa iн. Moжливo, y зв'язку з ïxньoю «незpiлicтю» y œi-товм пpaктицi icнye бaгaтo клacтеpiв, як не дocягли ycпixy i не мaють cyттeвиx кoнкypентниx пеpевaг [14].
Дocлiдження вiдмiннocтей мiж клacтеpними i кooпеpa-цiйними зв'язкaми, здiйcненi Дубницьким [19], cвiдчaть, щo кpiм теpитopiaльнoï лoкaлiзaцiï caме «cтiйкicть гocпoдap-^^x зв'язкiв cyб'eктiв екoнoмiки - yчacникiв клacтеpнoï cиcтеми» тa «дoвгoтpивaлicть кoopдинaцiï взaeмoдiï yчacни-кiв cиcтеми» е визнaчaльним pиcaми, щo вiдpiзняють ^ac-теp вiд пpocтoï кooпеpaцiï.
4. Юpидична i opганiзацiйна самoстiйнiсть учаснишв
Юpидичнa i opгaнiзaцiйнa i гocпoдapcькa caмocтiйнicть yчac-никiв клacтеpa - це вaжливий пpинцип, який в^зняе йoгo вiд iндycтpiaльниx, фiнaнcoвo-пpoмиcлoвиx фуп, кoнцеpнiв тa iн-шиx iнтегpaцiйниx oб'eднaнь пiдпpиeмcтв, де вci yчacники знa-xoдятьcя пiд oдним кеpiвництвoм, щo не пеpедбaчae взaeмoдiï мiж ними нa дoбpoвiльниx yмoвax. Пoтyжнicть гpyпи i мoжли-вicть iï poзвиткy тaкoж oбмеженa pеcypcaми caмoï гpyпи.
Як пpиклaд вiд пpoтивнoгo мoжнa нaвеcти тaкoж теpитopi-aльнo-виpoбничi кoмплекcи, зacнoвaнi ще в CPCP i xapaктеp-нi для кoмaнднo-aдмiнicтpaтивнoï екoнoмiки, де вiдбyвaлocя плaнoве зacнyвaння i poзвитoк кoмплекcy, взaeмoдiя пiдпpи-eмcтв кoнтpoлювaлacь згopи для дocягнення пocтaвлениx цi-лей, a не бyлa pезyльтaтoм дoбpoвiльнoгo oб'eднaння пiдпpи-eмcтв, тoмy бaгaтo з тaкиx oб'eднaнь i cьoгoднi не звaжaючи нa теpитopiaльнy aглoмеpaцiю, cпецiaлiзaцiю i нaявнicть пiд-тpимyючиx гaлyзей не функцюнують зa клacтеpними типaми.
В. KoMHypeMiMe сepeдoвищe в сepeдинi кластepа
Глoбaлiзaцiя гocпoдapcькoï дiяльнocтi пocилюe ган^ен^ ну нaпpyженicть нa cвiтoвиx pинкax, cтaвить нoвi вимoги дo клacтеpiв i pезyльтaтiв ïxньoï дiяльнocтi, щщэ вимaгae вiд клac-теpiв змщнення кoнкypентниx пеpевaг для мoжливocтi уфи-мaння в мiжнapoдниx лaнцюгax пocтaчaнь. Taкa кoнкypен-цiя нocить фopмy зoвнiшньoï пo вiднoшенню дo CTacrepa. Taк, вiдпoвiднo дo пoлoжень, виклaдениx у poбoтax M. Пopте-pa, чим бiльшoю мipoю нaцioнaльнi гaлyзi пpoмиcлoвocтi пiд-дaютьcя впливу пpoцеciв мiжнapoднoï кoнкypенцiï, тим бiльш
явнoю cтae тенденцiя дo клacтеpизaцiï [2o]. У мipy зpocтaн-
ня ^acrepa в пpoцеci збiльшення кoнцентpaцiï пiдпpиeмcтв у ньoмy пocилюeтьcя i внуфшня кoнкypенцiя мiж yчacникaми зa пoкyпцiв i пocтaчaльникiв. Taкa кoнкypенцiя е неoбxiднoю i визнaчaльнoю yмoвoю ефективнoгo фyнкцioнyвaння cyб'eктiв пiдпpиeмництвa у клacтеpax, cтимyлюючи yчacникiв клacтеpa дo бтьш ефективнoï дiяльнocтi, зaбезпечyючи aктивiзaцiю Ы-нoвaцiйнoгo пpoцеcy, кpaще зaдoвoлення пoтpеб cпoживaчiв
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 9 (172)/2015 29
та мУмУза^ю витрат, вона носить форму не згубноУ, а навпа-ки стимулюючоУ розвиток У функцУонування компанУй у кластерУ, що пов'язано з поеднанням мехаызмУв конкуренци з ко-операцУею у рамках кластерного ствробУтництва, так званоУ коопетицп [21]. При цьому характерною вщмЫнютю кластера вщ розвиненоУ системи коопераци е те, що в рамках кластера учасники не лише ствпрацюють на основУ кооперацмних вщ-носин, а конкурують мУж собою, при цьому така конкурен^я носить форму стимулюючоУ, а не руйнуючоУ.
6. Досягнення найвищих к/нцевих результат/в д/яльност
У результат функцюнування кластера виникають синер-гетичнУ ефекти, системний ефект вУд посиленоУ формальноУ взаемоди пщприемств-учасниюв. При цьому лише деяю вчен у визначенн наводять результат такоУ взаемоди пщприемств, визначаючи поняття кластера, описуючи його як «досягнення конкретного господарського ефекту та посилюють ринковУ конкуренты переваги», «забезпечуючи на конкурентна основУ синергетичний ефект», «в цтях освоення нових технолопй У пщвищення конкурентоспроможност виробленоУ продукцп», «з метою пщвищення конкурентоспроможност юнцевоУ про-дукци та економУчного зростання репону». На наш погляд, од-ыею з основних рис, яю притаманн кластерам У вщрУзняють його вщ Ыших утворень, е саме результат, синерпчний та ефекти, яю виникають у результат кластернУ взаемоди.
Таю ефекти, згщно Уз С. Соколенко, можна роздтити на «жорстю» та «м'яю». Бтьш ефективн бУзнес-трансакци, най-бтьш сприятливУ ^вест/щи, зменшен витрати на закутвлю матерУалУв, послуг та Ы^л показники, що породжують прибут-ки та створюють робочУ мюця, - вщнесено до «жорстких» пе-реваг кластерУв. «М'яю» переваги кластерУв виходять Уз Ух орЬ ентування на оргаыза^ю процеав навчання, бенчмарюнгу, обмЫу досвщом, який поширюе знання серед учасниюв кластеру У породжуе ^новаци, Ум^а^ю та удосконалення виробництва. В багатьох випадках «м'яю» переваги кластеризации якУ виступають як непомУтний У невловимий актив потенцУйно справляють набагато бтьший вплив на результати дУяльносп, ыж ефект ди «жорстких» переваг [22]. При цьому в умовах по-силення мУжнародноУ конкуренци виникнення синергетичних ефектв, що сприяють пщвищенню ефективност господар-ськоУ дУяльност, можуть мати виршальне значення у процес формування конкурентних переваг кластера в мУжнародному бУзнес-середовищУ, посилюючи конкуренты позици учасниюв кластера У забезпечуючи Ум стйю позици на мУжнароднм аренк
Однак кластер як сукупнють рУзних оргаызацм в цто-му може мати бтьший виграш, ыж окремУ його учасники, осктьки в рамках кластера можливий перерозподт вигоди мУж окремими учасниками. В умовах мУжнародного серед-овища виникнення синергетичного ефекту може бути знЬ вельовано для учасникУв з окремих раУн у зв'язку з неефек-тивнютю УхньоУ дУяльност, втратою порУвняльних переваг у постачанн продукци чи продукуванн технолопй, що може призвести до замЫи неефективних У нездатних конкурува-ти учасниюв з одних краУн на нових учасниюв з Ыших краУн у рамках сформованих ланцюпв доданоУ вартосп.
У вггчизнянм лггературУ, як зазначають Ю. Орловська, К. Гончарова, термЫ «кластер» часто ототожнюють з понят-тями «територУально-виробничУ комплекси», «науково-ви-робничУ об'еднання», «технополюи», «бУзнесНнкубатори»,
«особливУ економУчн зони», «ЫдустрУальн райони», «мережа оргаызацм (дтова мережа)», «мережева оргаыза^я», «про-мислово- або фУнансово-промислова група», «вертикально Ытегрована структура», однак дан визначення мають певн вщмЫност вщ поняття кластера [23].
Кластер вщрУзняеться вщ територУально-виробничих комплекав та ЫдустрУальних регюыв наявнютю системи стй-ких взаемовщносин з приводу коопераци У одночасно конкуренции вщ простоУ коопераци дане поняття вдозняе наявнють критичноУ маси учасниюв та конкуренцУя мУж ними, кластер е ширшим поняттям дтовоУ мережу яю не обов'язково вщобра-жають галузевУ зв'язки. При цьому технополюи, технопарки та бУзнесНнкубатори можуть виступати як складова кластера як оргаызацм ^новац^но! Ыфраструктури, однак Ух не можна ототожнювати з поняттям кластера, яке у бтьшост випадюв означае ширше поняття У е не просто скупченням рУзного роду оргаызацм, а особливим утворенням, у результат дУяльност якого утворюються додатковУ синергетичнУ ефекти.
Висновки
Таким чином, у найбтьш широкому сена кластер в еконо-мщ - це утворення, що включае в себе сукупнють економУч-них суб'ектв, об'еднаних за певною ознакою, функцюнуючих У взаемод^чих мУж собою на певних принципах, що уможлив-люе досягнення найвищих юнцевих результатв дУяльностУ.
Кластер на рУвнУ мУкроекономУчноУ дУяльностУ можна оха-рактеризувати як територУальне утворення, що включае в себе мережУ (сукупностУ, скупчення, концентраци) пУдпри-емств, органУзацУй та Ыших учасникУв, функцУонування У вза-емодУя яких вУдбуваеться на певних принципах, У в результат такоУ взаемоди стае можливим досягнення найвищих юнцевих результатв дУяльност.
Виявлено, що функцюнування кластера в умовах мУжна-родного бУзнес-середовища вщбуваеться на основУ таких принципУв: територУальна (просторова) концентрацУя пУд-приемств, органУзацУй та ^титулв; юридична У органУзацУйна самостУйнУсть учасниюв; спецУалУзацУя учасникУв на конкрет-нУй сферУ дУяльностУ, комплУментарнУсть; наявнУсть стУйких взаемозв'язюв мУж ними учасниками при збережены конкурентного середовища в середиы кластера, що в результатУ веде до створення системного ефекту У досягнення найви-щих юнцевих результатв дУяльност.
Список використаних джерел
1. Маршалл А. Принципы экономической науки. - М., 1993. В 3-х т. - Т. 1.
2. Брикова 1.В. Роль кластер1в у процеа формування стратепчних конкурентних переваг нац1ональних регюн1в kneu.edu.ua/get_file.php?id=906
3. Портер М.Е. Конкуренц1я. Москва: Видавничий д1м «В1льямс»,
2005. - 608 с.
4. Дранев Я.Н. Практика экономического развития территорий: опыт ЕС и России / Я.Н. Дранев. - М.: Сканрус, 2001.
5. Третьяк В.П. Кластеры предприятий: пути создания и результативности функционирования / В.П. Третьяк. - М.: Август Борг,
2006. - 132 с.
6. Соколенко С.И. Промышленная и территориальная кластеризация как средство реструктуризации // Безопасность Евразии. -2002. - №1. - С. 432-437.
7. ApceHTbeB A.C. KëacTepû b perèOHaëbHOéaKOHOMèKe [OëeKTpoH. pecypc]: aëeKTpoHHûé œypHaë Bëry / A.C. ApceHTbeB. - 2007. -№18 (2). - PeœèM flocTyna: http://journal.vlsu.ru/index.php?id=842.
8. MèHraëeBa X. KnacTepbi è ôopMèpoBaHèe cTpyKTypû perèOHa / X. MèHraëeBa, C. TKaneBa // MèpoBan SKOHOMèKa è MeœflyHapoflHbie OTHOweHèR - 2000. - №5. - C. 97-101.
9. Feser EJ. Old and New Theories of Industry Clusters. -London,1998.
10. 0loBKaëioK B.C. OpraHiçaqiéHi ôopMè ynpaBëiHHH KëacTepaMè / B.C. 0OBKaëOK [EëeKTpoH. pecypc]. - PeœèM flocTyny: /jekonomika/ page,2,206838-Klastery-kak-faktoi—innovacionnogo-razvitiya-predpriyatiiy-iterritorial-nyh-obrazovaniiy.html
11. Kowalski A.M. The Role of Innovative Clusters in the Process of Internationalization of Firms // Journal of Economics, Business and Management, Vol. 2, No. 3, August 2014.
12 GpMaKOBa O.A. riiflBèùeHHH KOHKypeHTocnpoMoœHocTi npèMop-cbKèx perioHiB yKpaïHè Ha ochobî KëacTepHOï MOfleëi: MOHorpa^in / O.A. GpMaKOBa. - Ofleca: iHcTèTyT npoBëeM pèHKy Ta eKOHOMiKO-eKO-ëoriHHèx flocëiflœeHb HAH yKpaïHè, 2011. - 221 c.
13. OMeëbnHeHKO B.A. TeopeTèHHi ocHOBè Ta aHaëiç cBiTOBoro flo-cBiTy MiœHapoflHoro poçBèTKy BècoKOTexHOëoriHHèx KëacTepiB / OMe-ëbnHeHKO B.A., BepHèflyB H.O. // MeœflècqènëèHapHbie èccëeflOBa-Hèn b HayKe è o6paçoBaHèè. - 2013. - №2.
14. flerrnpbOBa I.O. HayKOBi Ta npaKTèHHi acneKTè çacTocyBaHHn KëacTepHoro niflxofly b ynpaBëiHHi KOHKypeHTocnpoMoœHicTo perioHiB yKpaïHè // flepœaBHe ynpaBëiHHn: Teopin Ta npaKTèKa. - 2011. - №1.
15. Design of cluster initiatives - An overview of policies and praxis in Europe [Electronic resource] / Procedure of access: http://www.
clusterpolisees3.eu/9.11_Regional_clustering_and_networking_as_ innovation_drivers.pdf
16. Qefly^oBa n.l. MeTOflo^oriHHi 3acaflu <£opMyBaHHn TexHo^orin-hux K^acTepiB [TeKCT] / n.l. Qefly^oBa // EKoHoMiKa i nporHo3yBaHHn. - 2010. - №3. - C. 61-73.
17. BouHapeHKo M.n. K^acTepw b UHcTUTyquoHaflbHoU SKoHoMUKe / M.n. BouHapeHKo. - Cn6.: AHO «l/iri3B», 2013. - C. 332.
1 8. Ka^iHineHKo FIJI. AcneKTU B3aeMofli'i cyB'eKTiB npoMuc^oBoro K^acTepy / F.F. Ka^iHineHKo // Po3butok MeTofliB ynpaB^iHHH Ta roc-noflaproBaHHn Ha TpaHcnopTi. - Ofleca, 2011. - №34. - C. 126-136.
19. flyBHuqbKUu B.l. TeopeTUKo-MeToflo^oriHHe o6rpyHTyBaHHn cucTe-mu eKoHoMinHUx KnacTepiB b yMoBax cniBpo6iTHuqTBa perioHiB / B.l. fly6-HuqbKuU // EKoHoMiHHi HayKU. Cepin «EKoHoMiHHa Teopin Ta eKoHoMiHHa icTopin». 36. HayKoBUx npaqb. FIHTy. - Bun. 6 (23). - H. 1. - FlyqbK, 2009.
20. Porter M.E. The Competitive Advantage of Nations, New York: Free Press, 1990, pp. 152.
21. 3BiT HflP Po3po6Ka perioHa^bHoi cTpaTeri'i <£opMyBaHHn Ta nifl-tpumku po3BUTKy TpaHcKopfloHHux KnacTepiB. - FbBiB, 2008 p.
22. Coko^hko C.l. l~lpo6fleMU i nepcneKTUBU nocu^eHHn KoHKypeHT-Ho3flaTHocTi eKoHoMiKU yKpai'HU Ha ocHoBi K^acTepi // Coqia^bHo-eKoHoMiHHi npo6^eMU cynacHoro nepiofly yKpai'HU. K^acTepu Ta KoHKy-peHTocnpoMo^HicTb npuKopfloHHux perioHiB (36. HayKoBUx npaqb). Bun. 3 (71) / HAH yKpai'HU. Ih-t perioHa^bHux floc^ifl^eHb; PeflKo^.: Bifln. pefl. C.l. BoUko. - FIbBiB, 2008. - 546 c. http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ CBC/books/2008/UA04CL08_1u.pdf
23. Op^oBcbKa W.B. OcHoBHi huhhuku, ^o <£opMyioTb noHnTTn perio-Ha^bHoro K^acTepy: eBo^roqin TeopeTUHHux niflxofliB / W. Op^oBcbKa, K. roHHapoBa // EkohomhhuU npocTip. - 2010. - №44/2. - C. 98-114.
c.n. ßlMVK,
acnipaHT, Maricrp MixHapoßHoi eKOHOMiKM, YKpaiHCbKwi ßepxaBHwl yHiBepcwTeT tyiHaHciB Ta MixHapoßHoi TopriBni
yflocKOHaneHHfl Mexarn3My onoflaTKyBaHHA npu6yTKy niflnpMCMCTB
y CTaTTi BM3Hana№TbCfl ocHoBHi HanpnMw yflocKoHaneHHR MexaHi3My onoßaTKyBaHHR npwöyTKy nißnpweMcTB Ha cynacHoMy eTani po3BWTKy eKoHoMiKw yKpaiHw 3 ypaxyBaHHRM icHyinoro MixHapoßHoro ßocBißy. TaKox aKueHTyeTbcn yBara Ha ochobhwx npoßneMax Ta pw3WKax, wi ctoatü Ha 3aBaßi 3fliücHeHHn yppcKoHaneHHH noßaTKoBoro MexaHi3My peryniBaHHn; 3anponoHo-BaHi HanpzMtw peifiopMyBaHHR onoßaTKyBaHHR noßaTKoM Ha npwGyToK nißnpweMcTB.
KnmnoBi cnoBa: onTWMi3au,m onoßaTKyBaHHR, noßaTKw, MexaHi3M onoßaTKyBaHHR, noßaToK Ha npwGyroK nißnpweMcTB, npw-QyTKoBwi/i noßaToK.
C.n. ßiyK,
acnwpaHT, MarwcTp мexpyнapopнoм skohomwkw, yKpawHcKwi rocyßapcTBeHHUi yHWBepcwTeT ifiwHaHcoB w мexpyнapopнoм ToproBnw
CoBepmeHCTBOBaHMe MexaHM3Ma Hafloroo6flomeHMfl npu6bmM npeflnpunTuft
B cTaTbe onpeßen^rnTc^ ocHoBHue HanpaBneHwn coBepiMeHcTBoBaHwn MexaHW3Ma HanorooßnoxeHwn npwöunw npeßnpwn-Twi Ha coBpeMeHHoM STane pa3BWTWR skohomwkw yKpawHu c yneToM cyw^ecTByrnwßro MexßyHapoßHoro onuTa. TaKxe aKueH-TwpyeTcn BHwMaHwe Ha ochobhux npoßneMax w pwcKax, Memaio^wx ocyw^ecTBneHwrn coBepiMeHcTBoBaHwn HanoroBoro Mexa-Hw3Ma perynwpoBaHwn; npeßnoxeHu HanpaBneHwn peifiopMwpoBaHwn HanorooßnoxeHwn HanoroM Ha npwGunb npepnpwнтwм.
KnmneBbie cnoBa: onTwMw3auwn HanorooßnoxeHwn, Hanorw, MexaHw3M HanorooßnoxeHwn, Hanor Ha npwGunb npeßnpw-ATwi/i, popoxophui Hanor.
S.YASHCHUK,
postgraduate, master of snternational economics? Ukrainian State University of Finance and International Trade
Improvement of the corporate income tax mechanism
This article identifies the key areas of Corporate Income Tax mechanism improvement at the current stage of Ukraine's development, taking into account existing international experience. Also focuses on the major issues and risks that could prevent the process of tax regulation mechanism improvement; the ways of improvement are proposed.
Keywords: tax optimization, tax, taxes, mechanism of taxation, income tax, income tax.
© C.n. ßlMVK, 2015
ÔopMyBaHHH pèHKOBMX BÎAHOCMH B YKpaÏHi № 9 (172)/2015 31
