CC BY
28
Восточно-Европейский журнал передовым технологий
H ПРИКЛАДНАЯ ФИЗИКА И МАТЕРИАЛОВЕДЕНИЕ ■-
УДК 621.315.592
К1НЕТИЧН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОЦЕСУ ЕЛЕКТРОХ1М1ЧНО1 1НТЕРКАЛЯЦИ LI+ В ЛАЗЕРНО ОПРОМ1НЕНИЙ TIO2
М . Я . Се ri н
Молодший науковий ствробЬник* E-mail: [email protected] Контактний тел.: 097-070-79-24
Б. К. Ос тафi й ч у к
Доктор фiзико-математичних наук, завiдувач кафедри, член-кореспондент НАН УкраТни*
1.М. Будзуляк
Доктор фiзико-математичних наук, старший научний
сотрудник* E-mail: [email protected] Контактний тел:. (0342) 59-61-82
Р.В. 1льницький
Кандидат фiзико-математичних наук, доцент* E-mail: [email protected] Контактний тел.: (03422) 59-60-75
Л.С. Яблонь
Кандидат фiзико-математичних наук, доцент Кафедра теоретичноТ i експериментальноТ фiзики**
Л.М. Гумен юк
Астрант*
*Кафедра матерiалознавства i новiтнiх технологш** **Прикарпатський нацiональний унiверситет iменi Василя
Стефаника
вул. Шевченка, 57, м. 1вано-Франмвськ, УкраТна, 76025
EMeKmpoxiMÏ4m eMacmueocmi опромтено-го TiO2 свидчать про наявтсть оптималь-них режимiв лазерного опромтення, при яких питома емтсть та енергiя досягають значень, що на 43% перевершують вказан величини для неопромтеного TiO2
Ключовi слова: лазерне опромтення, питома емтсть, iмпедансна спектроскотя
Электрохимические свойства облученного ТЮ2 свидетельствуют о наличии оптимальных режимов лазерного облучения, при которых удельная емкость и энергия достигают значений, на 43% превосходящих указанные величины для необлученного ТЮ2
Ключевые слова: лазерное облучение, удельная емкость, импедансная спектроскопия
Electrochemical properties of laser pulsed TiO2 testify to the presence of the optimum parameters of laser irradiation, at which a specific capacitance and energy arrive at values, that on 43% exceed the indicated values for non-irradiated TiO2
Keywords: laser irradiation, specific capacitance, impedance spectroscopy
Keywords: drive, schematics, transmission
1. Вступ
Зростаючi вимоги до джерел електричноï енергп, зокрема, до лтевих джерел струму (ЛДС), в плаш
тдвищення ix питомих енергетичних характеристик, спонукае дослщниюв до пошуку нових та модифжацп вже вщомих електродних матерiалiв. Висока емшсть електроxiмiчноï системи забезпечуеться в першу чергу
застосуванням високодисперсних та нанорозмфних матер1ал1в з високорозвиненою активною поверхнею. Зокрема, було виявлено [1], що досить високу питому емшсть можуть забезпечити пол1кристал1чш матерь али. Шзтше було встановлено, що перспективними в цьому плаш е нанодисперсш матер1али з розупоряд-кованою структурою, застосування яких призводить до зростання питомо! емност1, зменшення поляризацп 1 сприяння кшетичному процесу штеркаляцп юшв лтю [2]. Причина позитивного впливу розупорядку-вання оксид1в перехщних метал1в на !х електрох1м1чш характеристики полягае у високш стаб1льност1 дефек-тних структур до процеав штеркаляцп юшв лтю. Наявшсть структурних дефект1в, особливо поверхне-вих дефект1в для нанодисперсних електродних мате-р1ал1в приводить до стабШзацп розрядних кривих без видимих змш структури. У зв'язку з цим особливий штерес представляе дослвдження впливу лазерного опромшення на активащю шнуючих та створених нових р1зновим1рних дефект1в, як1 служать «гостьови-ми» позищями.
Вщомо, що стехюметричний оксид TiO2, 1з-за на-явност канал1в у сво'ш структур^ може слугувати перспективним активним катодним матер1алом лте-вих джерел струму, осюльки наявшсть кристалогра-ф1чних порожнин дозволяе розм1стити в них шляхом штеркаляцп значну к1льк1сть невеликих за розм1ром юшв лтю [3]. Очевидно, що лазерне опромшення на-нодисперсного ТЮ2 призведе до тдвищення густини поверхневих дефект1в в пор1внянш 1з неопромшеним, осюльки внаслщок появи град1енту термопружних на-пруг вщбуваеться м1гращя дефект1в до поверхш зраз-ка, тобто появляються додатков1 «гостьовЬ» позицп.
У робот з метою тдвищення енергетичних параме-тр1в (питомо! емност1 та питомо! енергп) проводилось дослщження впливу лазерного опромшення катодних матер1ал1в на основ1 TiO2 на кшетику процес1в в елек-трох1м1чних системах, сформованих на його основь
II. Об'екти i методи дослщження
Дослщження впливу лазерного опромiнення на про-цес iнтеркаляцii Li+ в нанодисперсний дюксид титану анатазно'! форми концерну "Aldrich" (розмiр частинок < 25 нм, питома площа поверхнi 200 - 220 м2/г) прово-дилося з використанням Nd: YAG - лазера, що працюе в режимi модульованоi добротностi (довжина хвилi X = =1,06 мкм, тривалють iмпульсу т = 15 нс, частота слщу-вання iмпульсiв f = 28 Гц, енерпя в iмпульсi Е = 0,02 - 0,04 Дж, тривалють опромiнення t = 3 - 7 хв).
Електрохiмiчна штеркалящя iонiв лiтiю здiйсню-валася у триелектродних скляних бюксах в гальва-ностатичних умовах при густиш струму 20 мкА/см2. Вiдстань мiж катодом i анодом становила ~ 0,6 - 0,9 см. Катод виготовлявся i3 однорiдноi сумiшi меха-нiчно змшаного активного матерiалу (88 мас.%), струмопровiдноi добавки (10 мас.%) та зв'язуючого компоненту (2 мас.%). Для досягнення пастоподiбноi консистенцii до отриманоi сумiшi додавався ацетон; пасту наносили на шкелеву сiтку розмiром 10 х 5 мм2 i пiдпресовували. Два iншi електроди - допомiжний (анод) i порiвняльний - виготовляли i3 лiтieвоi фольги шляхом напресовування останньоi на нiкелеву
сiтку. В якоси електролiту використовувався одно-молярний (1М) розчин солi тетрафторборату лтю (LiBF4) в у - бутиролактош, який забезпечуе одночас-но хiмiчну та електрохiмiчну стiйкiсть анод - катод-ноi пари в процес всiei роботи комiрки. Всi операцп щодо складання комiрки проводилися в рукавичному бок«, осушеному P2Os. Виготовлеш комiрки витри-мувались для досягнення термодинамiчноi рiвноваги протягом 24 год. Концентращя впровадженого ль тiю визначалась за вщомими величинами кiлькостi електрики i маси оксидного шару в припущенш, що розподiл лiтiю в шарi е рiвномiрним. Процес електро-хiмiчноi iнтеркаляцii описуеться рiвнянням:
TiO2 + xLi+ + xe" ^ LixTiO2, (1)
де x - ступшь визначаеться як
x = (nF)-1MIt m '
гостьового" навантаження, який
(2)
де n - кiлькiсть електронiв, якi беруть участь в окисно-вiдновнiй реакцп, F - число Фарадея, М i m
- молярна маса i маса зразка матерiалу-«господаря» вiдповiдно, I - розрядний струм, t - час розряду.
Частотна дисперая комплексного iмпедансу ана-лiзувалася в дiапазонi 10-2^105 Гц з використанням амплиудно-частотного аналiзатора «Autolab - 12» (Голландiя). Розрахунок параметрiв елементiв е^ва-лентноi схеми здiйснювався в автоматичному режимi за допомогою iнстальованоi комп'ютерноi програми «FRA-2». Отриманi значення використовувалися як вихвдш для бiльш точного наближення -Im Z = f(Re Z)
- кривих за допомогою комп'ютерноi програми обробки iмпедансних спектрiв «ZView-2».
III. Обговорення експериментальних результатiв
Електрохiмiчнi характеристики лазерно опромше-ного TiO2 для рiзних енергiй в iмпульсi (iнтервал три-валостi опромiнення 3-7 хв.) наводяться в табл. 1.
Таблиця 1
Змша питомих енергетичних характеристик TiO2 в результат лазерного опромшення
Енергiя в iмпульсi, Дж Час опромшення, хв «Гостьове» наванта-ження Li+ Питома емшсть, А-год/кг Питома енерпя, Вт-год/кг
0 0 1.87 626.52 1403.39
0.02 3 2.08 696.43 1525.18
0.02 5 2.65 887.50 2076.75
0.02 7 1.57 526.14 1157.50
0.03 3 2.05 685.83 1501.98
0.03 5 2.32 776.14 1862.73
0.03 7 3.28 1098.08 2415.77
0.04 3 1.65 551.14 1267.61
0.04 5 1.47 492.05 1131.71
0.04 7 2.71 907.70 1996.92
У процес розряду ЛДС суттево змшюються стан i склад нанодисперсного ТЮ2-катода, причому динамь ка катодних процеав для рiзних режимiв опромiнення
р1зна, що 1стотно впливае на характер розрядних кри-вих. Флуктуацп потенщалу електрода при х = 0,4-0,5 для кривих 1 1 2 (рис. 1) можна пояснити формуванням 1 ростом на поверхш катода (по м1р1 розряду елемента) щдльно! пл1вки нерозчинних продукт1в електрох1м1ч-ного процесу. Вказаш продукти блокують поверхню TiO2-катода 1 забивають його пори, що призводить до зменшення в1льного об'ему електрода. Згщно запро-понованш в [4] модел1, через нерегулярну внутршню пористу структуру пасивно! пл1вки ускладнена кон-векщя електролггу в середину пор. Наслщком цього е гетерогеншсть поверхш (наявшсть на нш як пасивних, так 1 активних д1лянок), що призводить до виникнення електрох1м1чних осциляцш (в тому числ1 флуктуацш розрядно! напруги) при активно-пасивних трансфор-мащях поверхш електрода. Х1д розрядних кривих 3 1 4 показуе, що при штеркаляцшних процесах у лазерно модифжованих зразках продукти електрох1м1чних ре-акцш довол1 р1вном1рно розпод1ляються в об'ем1 1 на поверхш катоду. Тому суттевого блокування активно! поверхш електроду не вщбуваеться, а процес розряду проходить достатньо р1вном1рно (рис. 1). Розрядш крив1 ком1рок практично за весь час розряду монотонно спадають без суттевих флуктуацш напруги. Розряд густиною струму 20 мкА/см2 вказуе на те, що у випад-ку лазерно опромшеного TiO2 б1льш ефективно вико-ристовуеться активний матер1ал, осюльки розрядна крива мае б1льш пологий характер, тобто емшсть в даному випадку зростае пор1вняно з вихщним (табл. 1), при цьому спостер1гаеться невелике тдвищення розрядно! напруги. Дана особлив1сть поведшки мо-дифжованого дюксиду титану пояснюеться авторами [5] змшою структури електродного матер1алу (тобто шшою порист1стю, в пор1внянш з вихщним TiO2).
1 - QUX-ÜSS
2-t=3 х
3 -t=5 х
4 -1=7 X
1 - ОЕХ-ПЗй
2 -1 = 3 XI
3 -t = 5 х
4 -t= 7 х
0.0 0.5 1.0
2.0 2.5 3.0
а)
б)
1 - СШХ=НХй
2-t = 3 >7]
3 - t = 5 >в
4 -1 = 7х
1.5 2.0 2.5
3.0 x
в)
Рис. 1. Залежнють напруги (U) електрохiмiчних komípok,
сформованих на ochobí лазерно опромшеного TiO2 енергieю E = 0.02 Дж (а), E = 0.03 Дж (б) i Е = 0.04 Дж (в) вщ концентрацп (x) штеркальованого лiтiю
Дослщження кiнетики iнтеркаляцii íohíb лiтiю у вихщний i лазерно опромiнений TiO2 проводилися методом iмпедансноi cneKTpocKonii. Було пвдбрано еквiвалентну схему, яка добре описуе поведiнку до-слiджуваних електрохiмiчних систем (рис. 2). Згщ-но даних iмпедансних дослiджень встановлено, що процес електрохiмiчного впровадження iонiв лтю включае стадii перенесення зарядженоi частинки (катюн Li+) через границю розд^у електроли/па-сивний шар, пасивний шар/тверда фаза та дифузж катiона в кристалiчну Гратку оксиду. У запропоно-ванiй схемi Rei - послщовний еквiвалентний опiр, який включае в себе ошр електролiту, опiр шдвщних проводiв та контактiв; ланки R1||C1, R2||C2 i R3||C3 вiдображають перенесення заряду вщповщно через границю розчин/пасивний шар, через пасивний шар, через границю пасивний шар/штеркалат; ланка Csc||Rct||W пов'язана iз переносом заряду через шар дiоксиду титану. Опiр Rct - опiр зумовлений елек-тронною провiднiстю матрицi. Дифузiйний iмпеданс W обумовлений концентрацшною поляризацiею при входженш лiтiю в TiO2. Насамкiнець, елемент Csc представляе собою електричну емшсть матрищ, яка включае в себе емшсть об'емного просторового заряду (ОПЗ) в TiO2 i геометричну емшсть цього шару. Осюльки на годографах не спостертеться чикого роздiлення вкладу кожно'! RllC-ланки в за-гальний iмпеданс (рис. 3), то е змшт аналiзувати тiльки вплив ступеня штеркаляцп на сумарний опiр Rsum = R1+R2+R3 та емнiсть Cpi = СгС2-Сз/(СгС2+ +С2-С3+ СГС3).
0.0 0.5 1.0 1.5 2.0 2.5 3.0 3.5
i Ri Ra Rj l
i i i i розчин|розчин'поверхня елекгрода| Li^TiOn
I I
I I
Рис. 2. Модельна е^валентна схема, яка моделюе спектри iмпедансу TiO2- i LixTiO2-електродiв
а) б)
Рис. 3. Дiаграми Найквкта для а — вихiдного i б — лазерно опромшеного (Е = 0.03 Дж) TiO2 i3 рiзним «гостьовим» навантаженням iонами лтю
Один iз важливих факторiв, що визначае кшетич-ну поведiнку лтй-акумулюючих електродiв, е наяв-нiсть пасивного поверхневого шару. Як вщомо, елек-трохiмiчне впровадження лiтiю iз розчину в електрод
1 2 3
4 1 2
x
3 2 1
супроводжуеться утворенням на иого поверхн1 так звано! твердоелектролггно! пром1жно! фази, яка при-зводить до значного зростання внутршнього опору джерела струму [6-8]. На рис. 4 представлен! за-лежносп опору та емност! пасивного поверхневого шару вщ концентрац!! впровадженого лтю. Слщ вщмиити р1зниИ характер поведшки кривих Rsum(x) та Cpi(x), що пояснюеться особливостями кшетичних процеив. Зростання ступеня «гостьового» наван-таження супроводжуеться ростом сумарного опору Rsum (рис. 4, а, в), що вщображае процес формування поверхневого пасивуючого шару. Подальша штер-калящя i насичення штеркалату лтем призводить до покращення провiдних властивостеИ пасивного поверхневого шару [9] i, як наслщок, до зменшення загального поверхневого опору (^rni 3, 4, рис. 4). У свою чергу, зменшення Rsum повинно призвести до росту емност цього шару Cpi, що експериментально шдтверджуеться (рис. 4, б, г).
© 4
600-
я
о 400-
Ё
g
«
10
ао
0.5
го
а)
б)
а)
б)
в) г)
Рис. 4. Залежшсть сумарного опору Rsum та емносп Cpl модифiкованого лазером TiO2 (а, б — Е = 0.03 Дж, в, г — Е = 0.04 Дж), як функщя «гостьового» навантаження (x): 1 — вихщний; 2 — опромшений 3 хв.;
3 — опромшений 5 хв.; 4 — опромшений 7 хв
Вплив режимiв лазерно! модифжацп на початко-вi значення електронно! провiдностi матрицi Rct та характер ïï поведiнки при змж концентрацп впровадженого лiтiю воображений на рис. 5, а, в. 1стот-на вiдмiннiсть поведiнки опору Rct при змiнi х для вихщного i модифiкованих матерiалiв зумовлена, в значнш мiрi, рiзною вихщною структурою цих мате-рiалiв, зокрема, величиною параметрiв Гратки, тобто, густиною та топологiею енергетичних станiв поблизу рiвня Фермi.
Зростання ступеня штеркаляцп призводить до зменшення величини емносп Csc обласп, обмежено! просторовим зарядом, причому залежшсть Csc = f(x) носить лiнiИниИ характер (рис. 5, б, г).
в) г)
Рис. 5. Залежшсть опору Rct та емносп Csc обласп,
обмеженоТ об'емним просторовим зарядом, модифкованого лазером ТЮ2 (а, б — Е = =0,03 Дж, в, г — Е = 0,04 Дж) як функщя "гостьового" навантаження (х): 1 — вихщний; 2 — опромшений 3 хв.; 3 — опромшений 5 хв.; 4 — опромшений 7 хв Пор1вняно низьк значення опор1в Язиш та Яс1;, а та-кож висок значення емност1 Сзс пояснюють отримаш найвишд значення питомо! емност! 1098 А-год/кг та енергп 2416 Вт-год/кг при розряд! лтевого елемента в гальваностатичному режим!.
Вщомо [10], що залежшсть коефщ1ента Варбурга в1д коефщ1ента дифуз!'! D мае вигляд: 1
^ (3)
На рис. 6 зображено характер поведшки резистив-но! складово! елемента W з1 змшою величини «гостьового» навантаження юшв лтю у вихщному та лазерно опромшеному TiO2. На основ1 наведених експеримен-тальних даних (рис. 6, а) можна констатувати, що для катодних матер1ал1в на основ1 ТЮ2, тдданих лазернш дп енерпею 0,03 Дж, на початкових стад1ях штеркалю-вання спостер1гаеться незначне зменшення коефщ1ен-та Варбурга, що говорить про зростання коефщ1ента дифузп лтю. Зростання коефщ1ента D пояснюеться високою юлькютю «гостьових» позицш, якими е структурш дефекти, активоваш в пол1 д1! лазерного випромшювання. В той же час для вихщного катодного матер1алу спостер1гаеться зменшення коефщ1ента дифузп лтю, зумовлене нестачею таких позицш. По-чинаючи з х = 0.5 для вихвдного матер1алу просте-жуеться зростання D, зумовлене зменшенням опору матриц за рахунок насичення анатазу ТЮ2 лтем в процес1 штеркаляцп та виникнення багато! на лтй фази [11], що рухаеться всередину анатазного електро-ду сущльним фронтом, паралельним до поверхш при штеркаляцп лтю [12]. Автори [13, 14], визначаючи
швидюсть дифузп лтю у вуглецев1 матер1али р1зно! природи шляхом анал1зу спектр1в 1мпедансу, також встановили, що у вс1х випадках вщбуваеться значне зменшення коефщ1ента дифузп в м1ру штеркаляцп лтю аж до х = 0.5. В той час в [15] методом гальваностатичного переривчастого титрування визначено, що коефщ1ент дифузп лтю в LixCoO2 проходить через м1шмум при х = 0.5, причому цей м1шмум корелюе з фазовим переходом в штеркальованому електродному матер1аль Подальше зростання коефщ1ента Варбурга як для вихвдного, так 1 для модифжованого TiO2 пов'я-зане з поступовою втратою рухливост лтю при його високш концентрацп 1, отже, малш к1лькост1 незапо-внених октаедричних порожнин. Щкаво зауважити, що для катодних матер1ал1в, модифжованих енерпею 0,04 Дж, коефщ1ент Варбурга набувае пор1вняно низь-ких значень на достатньо широкому концентрацшно-му штервал1 х не т1льки вщносно вихщного катоду, а й вщносно катодних матер1ал1в, модифжованих енерп-ею 0,03 Дж (рис. 6, б).
а) б)
Рис. 6. Змша резистивно'| складово'| iмпедансу Варбурга вiд величини «гостьового» навантаження îohîb лiтiю в лазерно опромшеному TiO2 (а — Е = 0.03 Дж; б - Е = 0.04 Дж)
Висновки
1. Вперше встановлено, що лазерне опромтення штотно впливае на кшетичш параметри електроxiмiч-них систем на основi нанодисперсного TiO2, що дозво-ляе досягти високих питомих енергетичних i емшсних характеристик.
2. Методом iмпедансноï спектроскопiï встановлено суттеву рiзницю у поведiнцi коефiцiента Варбурга для катодних матерiалiв лазерно модифiкованого i вихщ-ного TiO2 3i змшою концентрацп лтю, що можна по-яснити змiнами в дефектнiй пiдсистемi внаслiдок дiï лазерного опромiнення.
3. Визначено оптимальш параметри лазерного опромтення, при яких питома емшсть i енерпя дося-гають значень, що на 43% перевищують вказанi вели-чини для неопромшеного TiO2.
Лиература
1. Косова Н.В. Высокодисперсные материалы для литиевых аккумуляторов: механохимический подход / Н.В. Косова, Е.Т. Девяткина, Д.И. Осинцев // Журнал структурной химии. - 2004. - Т. 45. - С. 144 - 148.
2. Hwang C., New Trends in Intercalation Compounds for Energy Storage / C.Hwang, S. Poquet. Ed. C. Julien et al. // Kluwer Academic Publishers, Dordrecht. - 2002. -Р. 439
- 446.
3. Миронюк 1.Ф. 1нтеркалящя лтю в ТЮ2: енергетичний рельеф, вплив на електронну структуру та особливост термодинамши процесу / 1.Ф.Миронюк, В.В.Лобанов, Б.К.Остафшчук, Ы.Григорчак, Р.В.1льницький, Р.П.Ль совський // Вюник Прикарпатського ушверситету. Сер. Математика. Фiзика, 2000. - Вип. 1. - С.148-159.
4. Chenebault P. Impedance analysis of the lithium discharge in Li-SOCl2 cells: Synergetic effect of SO2 and LiAl(SO3Cl)4 / P. Chenebault, D. Vallin, J. Thevenin, R. Wiart // J. Appl. Electrochem. - 1989. - V.19. - Р.413-420.
5. Остафшчук Б.К. Структуры змiни нанодисперсного TiO2 внаслiдок лазерного опромiнення / Б.К. Остафшчук, М.Я. Сепн, I.I. Будзуляк та iн. // Фiзика i хiмiя твердого тiла.
- 2009. - Т. 10, № 4. - С. 773 - 776.
6. Ryu Y. Passivation kinetics of surface films formed on a graphite electrode in organic lithium salt solution as a function of salt anion type / Y. Ryu, S. Pyun // J. Electroanal. Chem.
- 1997. - V.433. - Р. 97-105.
7. Yazami R. Surface chemistry and lithium storage capability of the graphite-lithium electrode / R. Yazami // Electroch-im. Acta. - 1999. - V. 45. - Р.87-97.
8. Churikov A. Lithium Intercalation into Titanium Dioxide Films from a Propylene Carbonate Solution / A. Churikov, V. Zobenkova, K. Pridatko // Russian Journal of Electrochem. - 2004. - V.40, №1. - Р.63-68.
9. Churikov V. Application of pulse methods to the determination of the electrochemical characteristics of lithium intercalates / V. Churikov, A. Ivanischev // Electrochim. Acta.
- 2003. - V. 48. - Р.3677-3691.
10. Naraayanan S. Electrochemical impedance spectroscopy of lithium-titatium disulfide rechargeable / S. Naraayanan, D. Shen, S. Surampudi and others // J. Eletrochem. Soc.
- 1993. - V.140, №7. - Р.1813-1819.
11. Wagemaker M. Two Phase Morphology Limits Lithium Diffusion in TiO2 (Anatase): A 7Li MAS NMR Study / M. Wagemaker, R. van de Krol, A. Kentgens and others // J. Am. Chem. Soc. - 2001. - V. 123, №46 - Р.11454 - 11461.
12. Wagemaker M. Nano - morphology of lithiated thin film TiO2 anatase probed with in situ neutron reflectometry / M. Wagemaker, R. van de Krol, A. van Well // Physica B: Condensed Matter. - 2003. - V.336, №1-2. - Р.124-129.
13. Takami N. Structural and kinetic characterization of lithium intercalation anodes for secondary lithium batteries / N. Takami, A. Satoh, M. Hara and others // J. Electrochem. Soc.
- 1995. - V. 142, №2. - Р. 371-379.
14. Takami N. Large hysteresis during lithium insertion into and extraction high- capacity disordered carbons / N. Takami, A. Satoh, T. Ohsaki and others // J. Electrochem. Soc. - 1998.
- V.145, №2 - Р.478-482.
15. Hong J. Relationship Between Calorimetric and Structural Characteristics of Lithium-Ion Cells II. Determination of Li Transport Properties / J. Hong, J. Selman // J. Electrochem. Soc. - 2000. - V.147, №9. - Р.3190-3194.
