CC BY
35
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2019; 3(204): 14-20 УДК 334.726
JEL classification: D 630; H 100
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2019/204-3Z2
О. Булкот, канд. екон. наук, доцент ORCID iD 0000-0002-6311-1459 КиТвський нацюнальний унiверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна
К1ЛЬК1СН1 МЕТОДИ ВИМ1РЮВАННЯ СТУПЕНЯ ТРАНСНАЦ1ОНАЛ1ЗОВАНОСТ1 КОМПАНИ
Присвячено узагальненню теоретичных концепцш до вимiрювання ступеня транснацiоналiзованостi компанИ. Про-аналiзовано iснуючi niдходи до трактування та вимiрювання iнтернацiоналiзацil i транснацюназщИ дiяльностi компани. Запропоновано комплексну методику вимiрювання ступеня траснацiоналiзованостi компанИi3 застосуванням кль-ксних методiв. Доведено, що ступнь транснацiоналiзацil та мiсце компаниу глобальнй економц доречно вимiрювати на основi таких ндексв: транснацiоналiзацil, iнтерналiзацu, ширини мережi флй, географiчного поширення дiяльно-ani. На основi запропонованоi методики, проведено анал'з основних iндексiв для найбльших ТНК свту, результати якого емт'рично доводять коректнсть i практичну застосовнсть запропонованоi методики.
Ключовi слова: транснацональна компаня, вимiрювання транснацiоналiзацil, ндекс транснацiоналiзацil, ндекс iн-терналiзацu, ндекс ширини мережi флй, iндекс географiчного поширення дiяльностi.
Постановка проблеми. Транснацюнальш компани (ТНК) е найбтьшими суб'ектами господарювання, як д^ть глобально: вони не лише виробляють своТ товари й послуги у всьому свт, поеднуючи фактори, технологи, менеджмент i ринки, створюючи глобальн порiвняльнi переваги та ланцюги вартост^ але одно-часно е рушiями розвитку штеграци, глобалiзацiТ та ш-тернацiоналiзацiТ у всiх аспектах економiчноТ, пол^ич-ноТ та софальноТ сфер.
Трансграничнi iнтеграцiйнi процеси можуть мати безлiч форм, iнструментiв i широкий спектр суб'ектiв. Так, на макрорiвнi iнтеграцiйнi процеси мають чис-ленну кiлькiсть складових: вони вар^ються вiд класи-чноТ торгiвельноТ ствпрац до прямого закордонного виробництва шляхом використання шструмен^в прямого шоземного iнвестування, портфельного швесту-вання, алокаци доходiв та активiв, трансферу техно-логiй i роялтi, створення транскордонних альянав тощо. Власне, головними суб'ектами-ноаями зазначе-них процесiв у сучаснш свiтовiй економiцi е, перева-жно, ТНК: саме вони - прямо, чи опосередковано - залучен до уах форм та штеграцшних процесiв. Бiльше того, самi ТНК часто розглядають не лише, як рушшну силу iнтернацiоналiзацiТ, а й як ТТ iнструмент i результат цього процесу одночасно. Саме тому, при ви-вченн проблематики, тенденцш та глибини процесiв iнтернацiоналiзацiТ особлива увага придiляеться дос-лщженню вiдповiдних аспектiв в дiяльностi ТНК.
Однак, ниш не юнуе единого пщходу до оцiнювання ступеня iнтернацiоналiзацiТ компанiТ або краТни: усе за-лежить вiд того, якi моделi й аспекти iнтернацiоналiзацiТ ми аналiзуемо, i якi змiннi ми вважаемо доречними для вираження цих моделей та аспекпв [1].
Тому, вкрай важливим е не лише вибiр та iмплемен-тацiя адекватних i комплексних методiв оцiнювання та вимiрювання рiвня, ступеня i глибини транснацюнальноТ дiяльностi компанiТ, а й те - як саме методи можна вва-жати такими, що можуть застосовуватися у практична дiяльностi. Важливо довести, що методи, запропонованi в цьому дослщженш, можуть також бути цтком придат-ними не лише для вимiрювання, а й для справедливого порiвняння ролi, мiсця та впливу ТНК рiзноТ галузевоТ приналежносп на глобальну економiку.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Питан-ням вимiрювання ступеня i глибини iнтернацiоналiзацiТ
присвячено багато академiчних дослiджень, проте комплексну методику вимiрювання ступеня корпоративно!' iнтернацiоналiзацiТ дiяльностi знайти доволi складно.
Проблеми iнтернацiоналiзацiТ вже давно обгово-рюються в лiтературi зi стратегiчного менеджменту та розглядаються як споаб диверсифiкацiТ бiзнесу, i створення глобальноТ вартостi. Транснацiональнi компани використовують пряме iноземне iнвестування (П11), отримуючи, тим самим, беззаперечнi переваги та досягаючи максимальноТ ефективностi i присутно-стi на регiональних ринках. Проте, стратеги, як вони при цьому використовують, дуже вiдрiзняються своТм iнструментарiем, зокрема: способом виходу на новi ринки, механiзмами дiяльностi на приймаючих ринках, набором управлiнських ршень, оргашзацшно-право-вими формами ведення бiзнесу та структурою власно-стi. Такий широкий спектр можливостей та шструмен-тарiю, який доступний виключно ТНК, спричиняе роз-виток процесiв iнтернацiоналiзацiТ на рiзних рiвнях [2].
1з метою кращого розумiння значення та важливо-стi цих рiвнiв для компани, ученi спробували розро-бити вщповщш актуальнi показники вимiру та визна-чення ступеня iнтернацiоналiзацiТ. 1снуе багато рiзних способiв вимiрювання iнтернацiоналiзацiТ. Деякi пщ-ходи базуються на однозмшних моделях, якi врахову-ють обсяги та вартють лише шоземних продаж (Дже-рiнджер, Бiмiш, да Коста, 1989). Iншi пропонують ба-гатовимiрнi моделi, включаючи до базових змшних П11, зайнятiсть та широту географiчноТ присутностi (Летто-ДжийТс, 1998, 2009; Салiван 1994; UNCTAD, 1995). При цьому, ус дослiдження зводяться до того, що ви-бiр як "щеальноТ" моделi, так i базових змiнних у нiй, мае залежати виключно вщ контексту дослщження та специфiки/галузi дiяльностi компанiТ (Летто-ДжийТс, 1998). Разом iз тим, вчеш одностайнi в тому, що аде-кватне оцiнювання рiвня iнтернацiоналiзацiТ компани е вкрай важливим не ттьки для розумшня закономiр-ностей i наслiдкiв розвитку глобальних стратегiй компани, а й для виявлення ТхньоТ ефективност та напря-мiв подальшоТ еволюцiТ [1-7].
Таким чином, пропонуемо узагальнення концептуа-льних пiдходiв до вимiрювання ступеня транснацюналь зацп компан^ (табл. 1) [8].
© Булкот О., 2019
Таблиця 1. Пiдходи до вимiрювання ступеня транснацiоналiзацм компанй
Автор PiK Фокус 1ндикатор штернацiоналiзацмVmобалiзацм
Kop6iH C.(Kobrin, S.J.) 1991 Галузевий piBeHb Внутршньогалузева тopгiвля, iнтенcивнicть технoлoгiчнoгo роз-витку
MopicoH Е., Рут К. (Morrison A.J., Roth K.) 1992 Галузевий piBeHb Miжнаpoдна тopгiвля, iнтенcивнicть мiжнаpoднoТ конкуренцп, глобальна продуктова cтандаpтизацiя
Салiван Л. (Sullivan L.) 1994 Корпоративний piBeHb Структурний, поведЫковий, результативний
Макта M., KiM К., Втьямсон С. (Makhila M.V., Kim K., Williamson S.D.) 1997 Галузевий piвeнь Ступiнь iнтегpацiйних зв'язкiв, ступЫь iнтегpацiТ у cтвopеннi до-даноТ ваpтocтi
Летто-ДжийТс Дж. (letto-Gillies G.) 1998 Корпоративний piвeнь 1ндекс ширини меpежi, Ыдекс активнocтi тpанcнацioнальнoТ дiя-льнocтi
UNCTAD Ван Талдер Р., Райгрок В., Ван ден Берг Д. (Van Tulder, R., Ruigrok, W., Van den Berghe, D.) 1996 2001 Корпоративний piвeнь 1ндекс тpанcнацioналiзацiТ
Геcтpiн M., Найт Р., Рагмен А. (Gestrin M., Knight R.F., Rugman A.M.) 1999 Корпоративний piвeнь 1ндекс глобальноТ ефективнocтi (Templeton global performance index): закopдoннi активи, доходи, прибутки
Moнтгoмеpi Д., yin Дж. (Montgomery D.B., Yip G.S.) 2000 Галузевий i корпоративний piвнi Обсяг закордонних дoхoдiв, ступЫь cтандаpтизацiТ пpoдукцiТ
Райгрок В., Вагнер Г. (Ruigrok W., Wagner H). 2000 Корпоративний piвeнь КраТна походження ради диpектopiв, частка oпеpацiйних витрат у загальних активах
Керн Е. (Kearney A.T.) 2001 Нацiональний piвeнь Комужкацмн технологи, торпвля товарами й послугами, потоки катталу
Ван ден Берг Д. (Van den Berghe, D.) 2001 Корпоративний piвeнь ОпеpацiТ, влаcнicть, opieнтацiя, продуктивнють
Парветьяр Е. (Parvatiyar A.) 2001 Рiвeнь компанií Глoбальнi гpавцi, глoбальнi "транснацюнали", глобальн "астфанти"
Джерело: узагальнено автором на 0CH0Bi [8].
Варто зазначити, що в^р будь-якого з описаних вище iндикаторiв значною мiрою залежить вiд сфери та фокусу дослщження. Таким чином, стае зрозумтим, що описанi вище пщходи не коректно застосовувати для оць нювання всiх вимiрiв транснацiоналiзацií компанй. Майже вс зазначенi пiдходи описують одновимiрнi, од-нозмiннi iндекси, i лише декiлька, серед згаданих досль джень, iнтегрували багатозмiннi показники або викорис-тали багатовимiрний аналiз.
Отже, у цьому дослiдженнi ми хочемо зробити акцент на багатовимiрному пiдходi до оцiнювання ступеня та глибини траснацюнальносл компанií з погляду операцй ноí, географiчноí та виробничоí дiяльностi. Таку методику можна вважати об'ективною, адекватною та практично застосовною, оскiльки íí основою е визначення по-няття самого явища "транснацiоналiзацií" та феномену транснацiональних компанш, якi розглядаються як едина, вщособлена економiчна система.
Метою цie'í роботи е визначення методiв, якi можна було б практично застосувати для вимiрювання ступеня транснацiоналiзацií компанй, поеднуючи три осно-внi вимiри íí дiяльностi: операцiйний, географiчний i ре-зультативний iз метою забезпечення порiвнюваностi рь зних ТНК мiж собою та справедливого порiвняння рол^ мiсця i впливу ТНК рiзноí галузевоí приналежностi на глобальну економку.
Результати дослiдження. Транснацiональна корпо-ра^я - це iнкорпороване або однооабне пiдприемство яке складаеться з материнсько'1' компанií та íí закордон-них фтй При цьому, материнською вважаеться компа-нiя, яка контролюе активи iнших суб'ектiв господарю-вання (на територп функцiонування яких не е резидентом), зазвичай шляхом участ у власносп/статутному ка-пiталi в обсязi вiд 10 0/о, що дае можливють iнвестору брати пряму участь в управлЫш [9].
Таким чином, у свош структурi, ТНК поеднують ком-пани як iз розвинених краш, так i з краш, що розвива-ються. Однак, коли постае необхщнють порiвняти активи, продажi та зайнятiсть у фоях, розташованих у кра-
жах, що розвиваються та в розвинених кражах, очевид-ним е факт, що ступжь iнтернацiоналiзацií перших буде значно нижчим. Аналiз змiни складу 100 найбтьших ТНК у свт та 50 ТНК iз краж, що розвиваються, якраз i де-монструе, розвиток i змжу структури географiчноí й галу-зевоí компонент у еволюцп iнтернацiоналiзацií дiяльностi, а також якiсних характеристик, що показують, яким чином деяк крайни, що розвиваються, стають важливими учас-никами мiжнародного виробництва [10].
Саме ж поняття транснацiоналiзацií - це скорше функцiональний показник ступеня залучення дiяльно-стi ТНК до виробництва товарiв i послуг за кордоном. Причому, важливою ознакою е саме здшснення тако1 дiяльностi шляхом прямого жоземного iнвестування й передбачае обов'язкову наявнють краíни-базування та однiеí чи бтьше приймаючих краíн [9]. Так, зпдно з Керiвництвом зi статистики мiжнародноí торгiвлi пос-лугами (ООН, 2002), до показни^в дiяльностi ТНК належать: обсяги продажiв (оборот), обсяги виробництва, зайнятють, додана вартють, експорт та iмпорт то-варiв i послуг, кiлькiсть пщприемств, що перебувають пiд íхнiм контролем [11].
Разом iз тим, незважаючи на те, що ц базовi змiннi можна вважати репрезентативними при оцжюванш дiяльно-стi ТНК, 1х усе ж недостатньо, аби повною мiрою оцiнити ступiнь i глибину глобальноí дiяльностi ТНК. Таким чином, оцжювання додаткових показникiв дiяльностi саме жозе-мних фiлiй, дасть можливють глибоко й комплексно ви-значити ступжь транснацiоналiзацií компанй.
Ц кiлькiснi показники належать одночасно до ждикато-рiв не лише зро^^к^ економiчноí ролi ТНК, а й 1хнього глобального потенцiалу, при чому визначення мiсця лока-лiзацií й генерування (кража-базування чи приймаюча кража) основной' частки цих показникiв е визначальним для оць нювання рiвня ступеня iнтернацiоналiзацií [10].
Таким чином, пщсумовуючи викладене вище, мо-жемо стверджувати, що транснацiоналiзацiю дiяльностi компанй коректно оцiнювати за основними детермжан-тами у трьох вимiрах:
1) is погляду операЦйно/ д1яльност1 основними дете-pмiнантами е: штенсивнють або вiднocна важливicть зако-рдонних операцм ТНК, oцiнених за такими параметрами: ступшь геoгpафiчнoгo охоплення дiяльнocтi, умови проведения закордонних операцм i cтупiнь iнтегpoванocтi виро-бничого процесу на ринку приймаючоТ краТни;
2) iз погляду стейкхолдерв основы детермшанти охоплюють: склад головних менеджеpiв i ради директо-piв, нацональну пpиналежнicть акцioнеpiв, мiжнаpoдну мoбiльнicть i мiжнаpoдний дocвiд тoп-менеджеpiв, склад пра^внигав за нацioнальнoю ознакою;
3) iз погляду побудови географ1чно( (просторово!) модел1 управл1ння до основних детермшант належать: ступшь поширення pегioнальних фiлiй у приймаючих краТнах, кiлькicть фiлiй у свт, юридичну пpиналежнicть ТНК (краТну-базування) [12].
Ураховуючи oтpиманi висновки, ми пропонуемо ком-плексну методику гальгасного oцiнювання ступеня транс-нацioналiзoванocтi компанп, основою якоТ е розрахунок таких основних показнигав: iндекc тpанcнацioналiзацií, шдекс iнтpналiзацií, iндекc ширини меpежi фтм, iндекc геoгpафiчнoгo поширення дiяльнocтi.
1ндекс транснацюнал1заци (Transnationality Index, TNI) призначений для оцЫювання маcштабiв i ступеня зако-рдонноТ активнocтi ТНК iз погляду oпеpацiйнoí дiяльнocтi: /FA FS FE \ ТШ=(ТА+ TS+TE И де FA - закордонн активи, TA - загальн активи, FS - закордонн продаж.i, TS - загальн продаж.i, FE - чи-сельнсть закордонних сп1вроб1тниюв у ТНК, TE - зага-льна чисельн/'сть сп1вроб1тниюв у ТНК.
За потреби вщсоткового вираження, значення шде-ксу множать на 100 %. Значення цього шдексу належить пpoмiжку [0 %; 100 %]: чим вище значення TNI, тим ви-щим е ступшь тpанcнацioналiзoванocтi дiяльнocтi ТНК.
Концептуальн принципи, що е основою розрахунку цього шдексу, ^рунтуються на дихотоми мiж дiяльнicтю ТНК на ринку краТни-базування та приймаючоТ краТни й дозволяе оцшити ступшь залучення окремоТ ТНК до мiж-народноТ' дiяльнocтi [1, 13, 14]. Ытерпрета^я значення цього шдексу для окремоТ корпорацп неоднозначна. З одного боку, високий показник шдексу може свщчити про високий ступшь мiжнаpoднoТ конкурентоспроможност ТНК на ринку краТни-базування вiднocнo iнших cуб'ектiв господарювання. З iншoгo - виникае питання про пopiв-няльнi лoкацiйнi переваги краТни-базування, особливо, якщо вони супроводжуються низьким внутршшм piвнем вхiдних (накопичених) швестицй
Разом iз тим, варто зазначити, що шдекс транснацю-налiзацiТ враховуе одночасно обидва аспекти штернаць oналiзацiТ - як попит, так i пpoпoзицiю: змiнна, пов'язана з продажем, вщображае попит i ринки, а змшш, що сто-суються активiв i зайнятocтi - проявляються у виробни-чiй (пpoпoзицiя) дiяльнocтi та, що важливо, мicцi ТТ розмь щення. Такий композитний характер складу й штерпре-тацiТ цього шдексу, якраз i демонструе широту та гли-бину дiяльнocтi ТНК на piзних мiжнаpoдних ринках. Од-нак, iз пoзицiТ краТни-базування, i навiть, приймаючих краТн, така штерпрета^я poзpахункiв i, власне, значення шдексу, не дозволяе вщокремлювати ринки, де здмсню-ються, наприклад, пpoдажi з ринками, де вщбуваються cамi виpoбничi процеси [1].
Перевагою TNI е те, що для його розрахунку викори-стовуеться три змшш, яга вщображають ступшь штенси-внocтi шоземних, вiднocнo загальних, oпеpацiй. При цьому, TNI охоплюе операцп, що здшснюються ТНК не лише прямо (через П11), але i через альянси (володшня
активами на заpубiжних ринках у тому чи^ на ocнoвi мь норитарноТ влаcнocтi) або торпвлю (шляхом включення окремоТ змiннoТ, пов'язаноТ з продажами)[14].
Недoлiками цього шдексу е те, що вш (а) не враховуе poзмip екoнoмiки краТни-базування; (b) не враховуе ступшь кoнцентpацiТ iнoземнoТ дiяльнocтi ТНК (зосереджена на дегалькох, чи багатьох заpубiжних ринках); (с) не вщо-бражае ступшь штеграцп виробничого процесу в межах загальноТ глобальноТ активнocтi [12, 13].
1ндекс 1нтернал1зацм (Internalization Index, II) хара-ктеризуе iнтенcивнicть закордонних операцм у poзpiзi га-лькост закордонних фiлiй (створених шляхом прямого шоземного iнвеcтування):
FAF
11= — х 100% TAF
де, FAF - к/'льк/'сть закордонних флй ТНК, TAF - зага-льна к льк сть ф л й ТНК у св т .
Значення цього показника знаходиться в межах вщ 0 % до 100 %: чим вище значення II, тим вищим е ступшь шоземноТ активности ТНК шляхом прямого шоземного ш-вестування.
Однак, практичний досвщ свщчить, що значення II ть сно пов'язане з галуззю, специфкою дiяльнocтi кoмпанiТ та формою ТТ присутносп на зoвнiшнiх ринках, якi ТНК обирають для кожного ринку окремо. Тому, як i TNI, значення II е найвищим для ТНК, що базуються в малих еко-номках у яких домшантними галузями е електротехнь чна, електрошка та фармацевтика [1].
Як свщчать результати аналiзу, проведеного на початку цього дослщження, iнтеpнацioналiзацiю можна ро-зглядати на нацioнальнoму, галузевому та корпоративному piвнях. Для ТНК, iнтеpнацioналiзацiя означае ТТ залучення до процеав прямого шоземного швестування та розвиток на цш ocнoвi iнoземних бiзнеc-пiдpoздiлiв. Таким чином, ТНК збтьшують прибутки вщ iнoземних шве-cтицiй шляхом використання своТх унiкальних переваг (пopiвняльних, вщносних, конкурентних), глобального cтpатегiчнoгo планування, управлшня ризиками, що в га-нцевому пщсумку призводить до розвитку cпецифiчних iнтpа-фipмoвих переваг. Тобто, iдетьcя про процеси ш-тpеналiзацiТ - коли мiжнаpoднi переваги вiд швестицй ноТ дiяльнocтi призводять до внутpiшньocтpуктуpнoгo зростання ТНК i появи надпpибуткiв [1, 13].
Перевагою II е те, що вш ураховуе операцп ТНК за кордоном, здмснюван лише дoчipнiми компаыями (шляхом ПИ).
Недолгом II, який властивий i TNI, е те, що так само не враховуеться ступшь концентраци шоземноТ дiяльнo-ст1 ТНК (зосереджена на дегалькох, чи багатьох заpубiж-них ринках) [12, 14].
Проте, на противагу TNI, останшй недолк можна ш-велювати, зробивши деякi модифкацп у II i запропону-вавши зважений шдекс iнтеpналiзацiТ (Weighted Internalization Index, WII):
WFAF Wll = ——-TAF
де, WFAF - зважена кльксть закордонних флй, яка представлена як зважена величина (сума) трьох основних показнигав:
s вiднoшення кiлькocтi фiлiй, розташованих у сусщ-нiх до краТни-базування краТнах до загальноТ галькост закордонних фтм (w1);
s вiднoшення галькост iнoземних фiлiй, розташованих на тому ж континенту що i краТна-базування до загальноТ галькост закордонних фiлiй (w2);
s вщношення кiлькocтi iнoземних фiлiй, розташованих на континенту шшому, нiж краТна-базування (w3) [12].
Практична цЫнють i важпивють цього iндексу полягае в тому, що BiH дае можливiсть робити й iншi припущення до розрахунюв, уводячи такi показники, як наприклад, регiональний подiл, подiл на краши-члени (або тi, що не входять) ОЕСР, розвинен кражи - кражи, що розвива-ються, тощо. Бтьше того, i вага кожноТ зважувальноТ змiнноï теж може бути модифкованю.
1ндекс ширини мережi фiлiй (Network Spread Index, NSI) призначений для вщображення ктькост приймаючих краш, у яких засновано фтп ТНК на основi прямих iноземних iнвестицiй:
N
NSI = --- х 100%
N* - 1
де, N - Кльксть кран, у яких ТНК мае ¡ноземн ф1лп, N* - кльксть кран свту, як приймали будь-як П11.
NSI оцЫюе операцшну дiяльнiсть ТНК у географiч-ному розрiзi - тобто показуе концентрацию дiяльностi ТНК на ринку дектькох чи багатьох краТн. Значення NSI, зазвичай, е значно нижчим, шж у TNI та II, i знаходиться в межах у дiапазонi 0 %:100% [12, 13].
Цей пщхщ до вимiрювання ступеня транснацюналь зованостi дiяльностi мае ктька аспектiв: поширення опе-рацш у багатьох кражах впливае на стратепчы позицiï компани, на ïï здатнiсть розвивати та поширювати знання й Ыновацп, а також - власн стратегiчнi прюри-тети стосовно робочоТ сили або спiвпрацi з урядами [14].
На корпоративному рiвнi, високе значення NSI може бути шдикатором як позитивних, так i негативних тенденцш. Високе значення NSI може бути пов'язане iз бтьш високими витратами на управлшня й обслугову-вання великих за обсягами операцш (наприклад, тран-сакцшними витратами). Проте, разом iз тим, може (а) вказувати на високий рiвень обiзнаностi ТНК iз ринко-вими умовами в багатьох кражах, (b) на володiння та використання ТНК переваг власност i (с) поеднання пе-рваг власностi й iнтерналiзацiï з широким портфелем локальних активiв [12, 13].
Недолiком такого пщходу е те, що NSI не враховуе ширину i глибину дiяльностi компани в кожнш окремш приймаючш краïнi: кожна приймаюча краТна врахову-еться у значеннi Ыдексу лише один раз, незалежно вщ обсягу активiв, продажiв або ктькост працюючих, розмь щених у нш. Таким чином, NSI також притаманн обме-ження, пов'язанi з урахуванням Ыоземних операцiй, здш-снюваних виключно через фтп.
Таким чином, 10 найбтьших компанш за розмiром Ыоземних активiв (FA) представляють головним чином нафтопереробну та сумiжнi галузi i трохи бтьше - автотранспорты засоби. Бтьше того, 50 % материнських
NSI враховуе охоплення краТн у цтому, а не конф^у-рацп з визначенням вщношення домашшх/закордонних операцiй: вiн характеризуе ступiнь розпорошення дiяль-ностi загалом, а не и вартiсть або види. Г^бно до TNI, вiн не характеризуе розподт продажiв i виробничих по-тужностей ТНК мiж краТнами: дiяльнiсть деяких фiлiй може пов'язуватися виключно з продажами, Ыших - iз виробничою дiяльнiстю, а окремi з них - можуть бути ва-гомими з погляду створення глобальноТ доданоТ варто-стi, кiлькостi працюючих тощо - i цi важпивi показники не враховуються при здшснены розрахункiв.
1ндекс географ1чного поширення д1яльност1 (Geographic Spread Index, GSI) е поеднанням TNI та NSI i призначений для оцЫювання рiвня транснацюналь зацiТ дiяльностi фiнансових ТНК iз погляду операцiйноТ дiяльностi [18; 19]:
GSI = N* х V77
Розрахунок TNI для фiнансових ТНК неможливий через вiдсутнiсть даних щодо шоземних активiв i продажiв, що пов'язано зi специфiкою операцшноТ дiяльностi та ви-користанням правових моделей оргаызаци й ведення дь яльностi, дозволеними у приймаючих краТнах.
GSI вперше був опублiкований ЮНКТАД у 2003 р., i на вщмЫу вiд TNI, його розрахунок i публiкацiя не вщбу-ваеться з однаковою частотою перiодичностi, тому гово-рити про дослiдження довгострокових тенденцш складно. Сдине, що можна впевнено стверджувати, що почи-наючи з 2003 р. середне значення GSI для 50-ти найбь льших свiтових фiнансових ТНК зросло.
Значення GSI також належить [0 %; 100 %]. Проте ва-рто зазначити, що середнiй рiвень GSI значно нижчий, нiж його можливий максимальний рiвень, а середне значення GSI, розраховане ЮНКТАД для 50 найбтьших фь нансових ТНК, менше 50 % (лише 11 компанш мають GSI понад 50 %) [20]. Це можна пояснити, знову ж таки, специфкою ведення дiяльностi фшансовими ТНК i невеликою кiлькiстю приймаючих економк, де вони здшсню-ють саме П11, анiж низьким рiвнем iнтерналiзацiТ дiяльно-стi, вiдображеним у значены II.
Емтричш досл1дження. Щоб довести та продемон-струвати практичне значення та використання вищезазна-чених Ыдешв, ми зробили розрахунки на основi статистики ЮНКТАД для першоТ десятки списку 100 найбтьших у свт нефЫансових i 50 фiнансових ТНК [20]. Результати нашого дослiдження наведено в таблиц нижче (табл. 2).
компанш цих ТНК iз европейського, 30 % - з американ-ського i 20 % - з азшського репошв.
Таблиця 2. ТОП 10 нефшансових ТНК*
KoMnamn Рейтинг за шоземними Рейтинг за TNI Значення TNI KoMnamn Рейтинг за TNI Значення TNI Рейтинг за шоземними
активами активами
Royal Dutch Shell plc 1 40 74,6 Rio Tinto PLC 1 99,4 32
Toyota Motor Corporation 2 52 65,5 John Swire & Sons Limited 2 98,6 78
Total SA 3 27 80,9 Broadcom Limited 3 96,2 69
BP plc 4 46 68,3 Anglo American plc 4 96,1 70
Volkswagen Group 5 62 60,0 British American Tobacco PLC 5 94,8 8
Softbank Corp 6 51 65,9 Altice NV 6 94,8 38
Exxon Mobil Corporation 7 59 60,7 Nestlé SA 7 91,8 29
British American Tobacco PLC 8 5 94,8 Schneider Electric SA 8 91,3 86
General Electric Co 9 64 59,2 Nokia OYJ 9 91,1 92
Chevron Corporation 10 61 60,3 Medtronic plc 10 89,8 30
Джерело: розраховано автором за [20].
Cтоcовно аналiзу найбiльшиx 10-ти ТНК, кла^фко-ваних за TNI, то ктькють галузей, у яких вони представлен^ e вiдноcно ширшою, та й репональна приналеж-нicть також вiдpiзняeтьcя: 90 % тНк походить iз eвpопей-cького pегiону i лише 10 % - з Азп. Цкавим e той факт,
Результати розрахунгав дають пiдстави зробити ць KaBi висновки: так, лише три компани з найбiльшими об-сягами aктивiв перебувають у ТОП-10 фiнaнсових ТНК i3 найвищим рiвнем GSI. Тiльки по 30 % компанш i3 цього перелiку походять i3 европейського регiону та США, а ре-шта 40 % - з A3iï, причому нaйбiльшi фiнaнсовi ТНК у свь товш економiцi мають крашою-базування Китай.
Вражаючим е i той факт, що 10 найбтьших фшан-сових ТНК, рангованих за активами, володють близько 53 % aктивiв усiх 50 найбтьших компанш iз зазначе-ного перелку (25,5 iз 48,3 трлн дол США), i бтьш, шж у 1,75 рaзiв перевищують загальну суму aктивiв топ-100 нефiнaнсових ТНК (25,5 порiвняно з 14,53 трлн дол США вщповщно).
1ншим цкавим результатом дослiдження е те, що лише одна компашя з перших 10-ти з рейтингу за активами (а саме - ICBC), одночасно входить до перелку компашй iз найвищим рiвнем II, а три компани з першоТ десятки, рангованих за GSI, увшшли i до топ-10 за рейтингом II. Варто також зазначити, що материнськ компани вах топ-10 фшансових ТНК за рейтингом GSI, зарее-стровaнi у eвропi. 1ще один цiкaвий висновок iз проведе-ного aнaлiзу полягае в тому, що вс фiнaнсовi ТНК, що походять iз Китаю, мають майже вдвiчi менший рiвень GSI порiвняно з II, на вiдмiну вщ европейських i амери-канських ТНК, значення GSI i II яких приблизно на одному рiвнi. Зауважимо, що значення GSI та II в амери-канських ТНК ютотно нижче, шж у европейських.
Висновки та дискуЫя. Результати проведених дос-лщжень доводять, що для вимiрювaння рiвня транснаць онaльностi дiяльностi компaнiй варто використовувати комплексний пщхщ, що дозволяе оцiнити глибину, ширину, штенсивнють i рiвень Тхшх оперaцiй i дiяльностi в глобальному масштабк
У цьому вимiрi важливо не лише оцiнити рiвень ште-гровaностi оперaцiй ТНК, здiйснювaних на закордонних ринках i ринках краш-базування, але й iмплементувaти особливi математичш методи (наприклад, кореляцiйнi економетричнi модел^, якi дають змогу продемонстру-вати кореляцю мiж основними залежними змшними ре-зультaтiв дiяльностi ТНК. Запропонована методика кть-кiсного вимiрювaння ступеня трaнснaцiонaлiзовaностi
що лише одна компашя - British American Tobacco PLC - одноча^о знаxодитьcя у оти^у топ-10 компанiй, рангованих за обcягами iноземниx активiв (8-а пози^я) i TNI (5-а позицiя). yci iншi компанп' одночаcно не представ-ленi у cпиcкаx навiть 20 кращих компашй.
компани, передбачае комплексний розрахунок шдикати-вних показникiв. Зокрема, серед дослщжуваних iндексiв: TNI допомагае оцшити ступшь залучення (i залежност1) дiяльностi ТНК на iноземних ринках вщносно нацюналь-ного; II вимiрюе iнтенсивнiсть iноземних операцiй за кь лькiстю iноземних фiлiй; NSI та GSI аналiзують дiяль-нiсть ТНК вщносно концентрацп ïï iноземних операцш у кiлькох/багатьох приймаючих краТнах.
1нший важливий висновок, отриманий унаслiдок ем-пiричних дослiджень, свiдчить про легкють i справедли-вiсть застосування запропонованоТ методики для прове-дення порiвняння рiзних за своею структурою та специ-фiкою дiяльностi ТНК. 1з цього погляду, цiлком корект-ним е проведення аналiзу за обраними параметрами, як нефшансових ТНК, так i фшансових, при чому отриман результати аналiзу будуть абсолютно ствставними i справедливими для Тхнього порiвняння мiж собою.
Разом iз тим, варто зауважити, що окрiм ктькюних методiв вимiрювання ступеня транснацiоналiзованостi дiяльностi компанп', варто застосовувати i якюш пiдходи до комплексного аналiзу специфки системи управлiння та вiдносин, що виникають у межах ТНК i мiж ТНК i суб'-ектами приймаючоТ краТни, що може бути предметом по-дальших дослiджень у галузу що вивчаеться.
Список використаних джерел:
1. Letto-Gillies, G. Seccombe-Hett, Tannis., 1997. What Do Internationalization Indices Measure? Center for International Business Studies. Research papers in international business, Issue 6-97. Retrieved fromhttp://bus.lsbu.ac.uk/cibs/sites/bus.lsbu.ac.uk.bus.cibs/files/6-97.pdf
2. Ramsey, J.R., Barakat, Livia L. and Cretoiu, Sherban L., 2012. Internationalization and its possible impact on subjective and objective performance: Evidence from Brazilian TNCs. Transnational corporations, Volume 21(number 2). United Nations New York and Geneva. Retrieved from http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/diaeia2013d1_en.pdf
3. Geringer, J.M., Beamish, P.W. and Dacosta, R.C., 1989. Diversification Strategy and Internalization: Implications for MNE Performance. Strategic Management Journal, Volume 10. Retrieved from http://dx.doi.org/ 10.1002/smj.4250100202
4. Ietto-Gillies, G., 1998. Different Conceptual Frameworks for the Assessment of the Degree of Internationalisation: an Empirical Analysis of Various Indices for the top 100 Transnational Corporations. Transnational corporations, Volume 7 (number 1). United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/iteiit9v7n1_en.pdf
5. Ietto-Gillies, G., 2009. Conceptual issues behind the assessment of the degree of internationalization. Transnational Corporations, Volume 18
Таблиця 3. ТОП 10 ф^нздвих ТНК
KoMnamn Pernor зa aктивaми Pernor зa GSI Знaчeння GSI Знa-чeння II KoMnamn Peйтинг ßa GSI Pernor зa aктивaми Знaчeння GSI Знa-чeння II
Industrial &
Commercial Bank Of 1 18 41,0 80,0 Allianz SE 1 14 80,1 84,3
China (ICBC)
China Construction Bank Corporation Joint Stock Company 2 48 21,9 43,6 Assicurazioni Generali SpA 2 27 67,4 89,1
Bank Of China 3 41 27,1 38,7 Societe Generale SA 3 13 66,7 61,0
JPMorgan Chase & Co. 4 21 38,4 34,3 Deutsche Bank AG 4 10 65,7 78,5
HSBC Holdings Plc 5 7 61,5 77,1 Standard Chartered Plc 5 26 65,1 81,6
BNP Paribas 6 6 65,1 74,7 BNP Paribas 6 6 65,1 74,4
Bank Of America Corporation 7 39 27,4 21,5 HSBC Holdings Plc 7 5 61,5 77,1
Citigroup Inc. 8 31 31,4 36,5 Munich Re 8 35 57,8 58,6
Sumitomo Mitsui Financial Group 9 47 22,0 37,1 Banco Santander SA 9 9 54,0 78,9
Deutsche Bank AG 10 4 65,7 78,5 Barclays Plc 10 12 52,0 79,4
Джepeлo: po3paxoeaHo aemopoM за [20].
(number 3). United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/ Docs/diaeiia200912_en.pdf.
6. Sullivan, D.,1994. Measuring the Degree of Internationalization of a Firm. Journal of International Business Studies. Volume 25(2).
7. UNCTAD, 1995. World Investment Report 1995.Transnational Corporations and Competitiveness. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/wir1995_en.pdf
8. Kuchinka, P., 2004. Levels of corporate globalization: developing a measurement scale for global customer management. Basingstoke, UK, Palgrave Macmillan.
9. UNCTAD, 2009. Training Manual on Statistics for FDI and the Operations of TNCs. Volume II Statistics on the Operations of Transnational Corporations. New York and Geneva, United Nations Publications. Retrieved fromhttps://unctad.org/en/Docs/diaeia20092_en.pdf
10. UNCTAD, 2007. The Universe of the Largest Transnational Corporations. New York and Geneva, United Nations Publications. Retrieved from http://unctad.org/en/Docs/iteiia20072_en.pdf
11. United Nations, 2002. Manual on Statistics of International Trade in Service. Statistical Papers Series M no. 86, New York, United Nations Publications. Retrieved from http://www.oecd.org/sdd/its/2404428.pdf
12. United Nations, 2010. Manual on Statistics of International Trade in Service 2010. New York, United Nations Publications. Retrieved from https://unstats.un.org/unsd/publication/seriesm/seriesm_86rev1e.pdf
13. Folfas, P., 2009. Intra-Firm Trade and non-Trade Intercompany Transactions: Changes in Volume and Structure During 1990-2007. Warsaw, Warsaw School of Economics, Institute of International Economics. Retrieved fromhttp://www.etsg.org/ETSG2009/papers/folfas.pdf
14. UNCTAD, 1998. World Investment Report 1998. Trends and Determinants. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/wir1998_en.pdf
15. Vernon, R., 1979. The Product Cycle Hypothesis in a New International Environment. Oxford Bulletin of Economics and Statistics. Volume 41, issue 4. Retrieved fromhttps://pdfs.semanticscholar.org/1b25/2b3a40c639bf 00413d7e91e988f0b0e5f30c.pdf
16. Cowling, K. and Sugden, R., 1987. Market Exchange and the Concept of a Transnational Corporation: Analysing the Nature of the Firm. British Review of Economic. Issues, 9, 20: 57-68.
17. UNCTAD, 2004. World Investment Report 2004. The Shift Towards Services. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/docs/wir2004_en.pdf
18. UNCTAD, 2007. World Investment Report 2007. Transnational Corporations, Extractive Industries and Development. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/ wir2007_en.pdf
19. UNCTAD, 2008. World Investment Report 2007. Transnational Corporations and the Infrastructure Challenge. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/docs/ wir2008_en.pdf
20. UNCTAD, 2017. World Investment Report 2007. Investment and the Digital Economy. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2017_en.pdf
Received: 08/02/2019 1st Revision: 10/03/19 Accepted: 20/03/2019
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
О.В. Булкот, канд. экон. наук, доц.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
КОЛИЧЕСТВЕННЫЕ МЕТОДЫ ИЗМЕРЕНИЯ СТЕПЕНИ ТРАНСНАЦИОНАЛИЗИРОВАННОСТИ КОМПАНИИ
Посвящена обобщению теоретических концепций измерения степени транснационализированности компании. Проанализированы существующие подходы к определению понятия и измерения интернационализации и транснационализации деятельности компании. Предложена комплексная методика измерения степени транснационализированности компании на основании количественных методов. Доказано, что степень транснационализации и позиции компании в глобальной экономике справедливо измерять, используя следующие индексы: транснационализации, интернализации, широты сети филиалов, географической широты деятельности. На основании предложенной методики, произведен анализ основных индексов для самых крупных ТНК мира, результаты которого эмпирически доказывают корректность и практическую применимость предложенной методики.
Ключевые слова: транснациональная компания, измерение транснационализации, индекс транснационализации, индекс интернали-зации, индекс ширины сети филиалов, индекс географической ширины деятельности.
O. Bulkot, PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
QUANTITATIVE METHODS OF ESTIMATION OF THE DEGREE OF COMPANY'S TRANSNATIONALITY
The article is devoted to the problem of estimating the level of companies' trasnationality. The existing approaches to the measurement of trasnationality are generalized. A methodology is developed for measuring the depth of company's transnationality in operational and geographic dimensions. It is proposed to define the trasnationality as a function of the extent to which a firm's activities are located abroad and focuses on the intensity of foreign activities in relation to domestic or global activities. The quantitative indicators of the level of company's transnationality are estimated. The results of the research prove that in order to measure the level of companies' transnationality, it is necessary to use an integrated approach that allows estimating the depth, breadth, intensity, and level of their operations and activities on a global scale. In this dimension, it is important not only to assess the level of integration of TNC operations carried out in host and home markets but also to implement special mathematical methods that allow demonstrating the correlation between the main dependent variables of the TNCs' performance. Empirical studies prove the ease and fairness of the proposed methodology for comparing differences in their structure and specifics TNCs. From this point of view, it is quite correct to carry out an analysis of selected parameters, both non-financial MNCs and financial ones, in which the results of the analysis obtained will be absolutely comparable and fair for their comparison among themselves.
Key words: transnational company, estimation of transnationalization, Transnationality Index, Internalization Index, Network Spread Index, Geographic Spread Index.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription:
1. letto-Gillies, Grazia. Seccombe-Hett, Tannis. (1997). What Do Internationalization Indices Measure? Center for International Business Studies. Research papers in international business, Issue 6-97. Retrieved from http://bus.lsbu.ac.uk/cibs/sites/ bus.lsbu.ac.uk.bus.cibs/files/6-97.pdf
2. Ramsey, Jase R. Barakat, Livia L. and Cretoiu, Sherban L. (2012). Internationalization and its possible impact on subjective and objective performance: Evidence from Brazilian TNCs. Transnational corporations, Volume 21(number 2). United Nations New York and Geneva. Retrieved from http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/diaeia2013d1_en.pdf
3. Geringer, J.M., Beamish, P.W. and Dacosta, R.C. (1989). Diversification Strategy and Internalization: Implications for MNE Performance. Strategic Management Journal, Volume 10. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1002/smj.4250100202
4. Ietto-Gillies, G. (1998). Different Conceptual Frameworks for the Assessment of the Degree of Internationalisation: an Empirical Analysis of Various Indices for the top 100 Transnational Corporations. Transnational corporations, Volume 7 (number 1). United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/iteiit9v7n1_en.pdf
5. Ietto-Gillies, G. (2009). Conceptual issues behind the assessment of the degree of internationalization. Transnational Corporations, Volume 18 (number 3). United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/diaeiia200912_en.pdf.
6. Sullivan, Daniel. (1994). Measuring the Degree of Internationalization of a Firm. Journal of International Business Studies. Volume 25(2).
7. UNCTAD (1995). World Investment Report 1995.Transnational Corporations and Competitiveness. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/wir1995_en.pdf
8. Kuchinka, Petra. (2004). Levels of corporate globalization: developing a measurement scale for global customer management. Basingstoke, UK, Palgrave Macmillan.
9. UNCTAD (2009). Training Manual on Statistics for FDI and the Operations of TNCs. Volume II Statistics on the Operations of Transnational Corporations. New York and Geneva, United Nations Publications. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/ diaeia20092_en.pdf
10. UNCTAD (2007). The Universe of the Largest Transnational Corporations. New York and Geneva, United Nations Publications. Retrieved from http://unctad.org/en/Docs/iteiia20072_en.pdf
11. United Nations (2002). Manual on Statistics of International Trade in Service. Statistical Papers Series M no. 86, New York, United Nations Publications. Retrieved from http://www.oecd.org/sdd/its/2404428.pdf
12. United Nations (2010). Manual on Statistics of International Trade in Service 2010. New York, United Nations Publications. Retrieved from https://unstats.un.org/unsd/publication/seriesm/seriesm_86rev1e.pdf
13. Folfas, Pawel. (2009). Intra-Firm Trade and non-Trade Intercompany Transactions: Changes in Volume and Structure During 19902007. Warsaw, Warsaw School of Economics, Institute of International Economics. Retrieved from http://www.etsg.org/ETSG2009/ papers/folfas.pdf
14. UNCTAD (1998). World Investment Report 1998. Trends and Determinants. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/wir1998_en.pdf
15. Vernon, R. (1979). The Product Cycle Hypothesis in a New International Environment. Oxford Bulletin of Economics and Statistics. Volume 41, issue 4. Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/1b25/2b3a40c639bf00413d7e91e988f0b0e5f30c.pdf
16. Cowling, K. Sugden, R. (1987). Market Exchange and the Concept of a Transnational Corporation: Analysing the Nature of the Firm. British Review of Economic. Issues, 9, 20: 57-68.
17. UNCTAD (2004). World Investment Report 2004. The Shift Towards Services. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/docs/wir2004_en.pdf
18. UNCTAD (2007). World Investment Report 2007. Transnational Corporations, Extractive Industries and Development. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/wir2007_en.pdf
19. UNCTAD (2008). World Investment Report 2007. Transnational Corporations and the Infrastructure Challenge. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/docs/wir2008_en.pdf
20. UNCTAD (2017). World Investment Report 2007. Investment and the Digital Economy. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2017_en.pdf
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2019; 3(204): 20-27 УДК 331.1
JEL classification: J28, M50
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2019/204-3/3
Д. Затонацький, асп. ORCID iD 0000-0002-4828-9144 Нацюнальний шститут стратепчних дослщжень, КиТв, УкраТна
Д1АГНОСТИКА 1НСАЙДЕРСЬКИХ РИЗИК1В I ЗАГРОЗ В УПРАВЛ1НН1 КАДРОВОЮ БЕЗПЕКОЮ ПЩПРИСМСТВА
Проаналiзовано зарубi жн i пдходи до дiагностики ризикв i загроз у системi управлння кадровою безпекою п 1'дпри-емства, виявлено сильнi та слабк сторони моделей у межах цих пiдходiв, обфунтовано сферу lхнього застосування. Наведено рекомендаци щодо запровадження комплексноl та цлсноl системи кадровой безпеки для полпшення практики психологiчноl дiагностики та монторингу дiй ствробтниюв, зокрема - удосконалення систем збору шформаци щодо поведнкових /ндикатор/'в спiвробiтникiв у корпоративному середовищi та за його межами.
Ключовi слова: кадрова безпека, економiчна безпека, управлiння кадровою безпекою, моделi кадровоl безпеки, управ-л'ння персоналом.
Вступ. Сучасний св^овий досвщ пщтверджуе прюри-тетнють людського ресурсу серед Ыших джерел еконо-мiчного розвитку й чинниюв забезпечення конкуренто-спроможност нацюнальних економк. Персонал, як носш Ытелектуального та шновацшного потен^алу, нин стае головною конкурентною перевагою кожного пщприемс-тва. Вщ рiвня компетентности та ступеня мотивованост пра^вниюв залежить результативнють функцюнування й динамка розвитку пщприемства.
Актуальнють. Наявнють проблемних зон i невирше-нють проблем щодо якюного кадрового забезпечення дь яльност пщприемства створюе передумови для пору-шення балансу економiчноТ безпеки, що актуалiзуе нау-кову проблематику управлшня кадровою безпекою пщприемства. У розумшш автора, управлЫня кадровою безпекою пщприемства е комплексним процесом запобь гання негативним впливам на його економiчну безпеку шляхом попередження ризиюв i загроз, зумовлених по-тен^алом i поведЫкою персоналу, управлшням працею й регулюванням со^ально-трудових вщносин на пщприемства а також мiнiмiзацiТ негативних наслщгав у разi на-стання цих ризиюв i загроз.
Постановка проблеми. До першочергових науково-практичних завдань, що пщлягають розв'язанню, варто вщнести виявлення ризигав i загроз як компоненти забез-
печення кадровоТ безпеки пщприемства з метою попередження Тхнього виникнення та ывелювання чи мiнiмiзацiТ наслщгав у разi настання та прояву Тх дм.
Невиршеш рашше частини загально'Т проблеми. У сучасному науковому доробку бракуе комплексного та системного дослщження альтернативних пiдходiв i моделей, застосування яких дозволить виявити потенцшш ризики та загрози економiчнiй безпец пщприемства в частит ТТ кадровоТ компоненти, що зумовлено людським фактором - низьким рiвнем потен^алу чи девiантною поведшкою пра^вниюв.
Метою до^дження е критичний аналiз зарубiжних моделей виявлення Ысайдерських ризикiв i загроз та об-фунтування можливост ТхньоТ iмплементацiТ у вiтчизняну практику управлЫня кадровою безпекою пiдприемства.
Огляд лгтератури. Теоретичнi засади та практичн аспекти кадровоТ безпеки е предметом дослщження ба-гатьох вiтчизняних та Ыоземних науковцiв i фахiвцiв-практигав. В украТнських наукових колах проблематика ризиюв i загроз у системi кадровоТ безпеки пiдприемства розглядаеться як складова моделi забезпечення кадровоТ безпеки [1]; визначено комплекс загроз для суб'ек^в господарювання, що походять вщ дiяльностi персоналу [2] i вдосконалено класифiкацiТ ризикiв i загроз кадровш безпецi пiдприемства [3]; уточнено джерела i фактори
загроз зу хар-----------------------алон^приб мсо
методику мон
