CC BY
11
9. Круглов, В. В. Нечеткая логика и искуственные нейронне сети [Текст] / В. В. Круглов. - М.: Физматлит, 2001. - 224 с.
10. Федяев, О. И. Нейросетевая модель процесса проффесионального обучения молодых специалистов [Текст]: науч.-тех. конф. / О. И. Федяев. - Минск: БГУИР, 2015. - C. 357-363.
11. Дьяконов, I. В. Математические пакеты расширения MATLAB. Специальный справочник [Текст] / I. В. Дьяконов. - СПб.: Питер, 2001. - 268 с.
References
1. Zhulev, V. I, Ivanov, V. S. (1986). Bezopasnost' poletov letatel'nyh apparatov. Moscow: Transport, 224.
2. Ovcharov, V. E. (2005). Chelovecheskij faktor v avi-acionnyh proisshestvijah. Moscow: MAK, 80.
3. Morozov, A. N. (2009). Sostojanie bezopasnosti poletov v grazhdanskoj aviacii gosudarstv - uchastnikov «Soglashenija o grazhdanskoj aviacii i ob ispol'zovanii vozdushnogo transporta» v 2008 godu. Trudy obshhestva nezavisimyh rassledovanij avi-acionnyh proisshestvij, 21, 7-28.
4. Kazak, V. M. (2010). Cuctemni metodu vidnovlenna zhuvyshocti letatel'nyh apparatov v ocobluvuh cutuasheon y poleti. Kyiv: NAU, 284.
5. Savinov, O. M. (2010). Modeljuvannja ta upravlinnja jakistju pidgotovki aviacijnih fahivciv. Kyiv: Nac.aviac.un-tu «NAU-druk», 172.
6. Il'in, E. P. (2004). Psihologija tvorchestva, kreativnosti odarennosti. Sankt-Peterburg: Piter, 537.
7. Ajzenk, G. (2003). Novye testy IQ. Moscow: Izd-vo «Jeskmo», 189.
8. Dejneka, A. V. (2009). Sovremennye tendencii v up-ravlenii personalom. Moscow: Izd-vo «Akademija estestvoz-nanija», 294.
9. Kruglov, V. V. (2001). Nechetkaja logika i iskustvennye nejronne seti. Moscow: Fizmatlit, 224.
10. Fedjaev, O. I. (2015). Nejrosetevaja model' processa proffesional'nogo obuchenija molodyh specialistov. Minsk: BGUIR, 357-363.
11. D'jakonov, I. V. (2001). Matematicheskie pakety ras-shirenija MATLAB. Special'nyj spravochnik. Sankt-Peterburg: Piter, 268.
Дата надходження рукопису 12.01.2016
Казак Висиль Миколайович, доктор техшчних наук, професор, директор науково-навчального Центру новггшх технологiй. Нацiональний авiацiйний ушверситет, пр. Космонавта Комарова, 1, м. Кшв, Украша, 03058, E-mail: profkazak@ukr.net
Шевчук Дмитро Олегович, доктор техшчних наук, старший науковий сшвробггаик, заступник директора науково-навчального Центру новгтшх технологш, Нацюнальний авiацiйний унiверситет, пр. Космонавта Комарова, 1, м. Кшв, Украша, 03058, E-mail: doshev@ukr.net
Тимошенко Наталiя Анатолпвна, кандидат техшчних наук, кафедра автоматизацп та енергоменеджме-нту, Нацiональний авiацiйний унiверситет, пр. Космонавта Комарова, 1, м. Кшв, Украша, 03058 E-mail: t_nataly@ukr.net
Прохоренко 1рина Володимирiвна, асистент, кафедра автоматизацп та енергоменеджменту, Нацюнальний аиацшний ушверситет, пр. Космонавта Комарова, 1, м. Ки!в, Украша, 03058 E-mail: Proshorenko_I@mail.ru
УДК 621.311
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.60866
КЕРУВАННЯ ГРАФ1КА НАВАНТАЖЕННЯ В ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖАХ СПОЖИВАЧАМИ-РЕГУЛЯТОРАМИ
© С. В. Бахмачук, Ю. С. Громадський, С. М. Савицький, Д. А. Гапон
До^джено переваги впровадження 3aco6ie управлтня режимами споживання електрично'1 енергИ, за рахунок використання споживачiв-регуляторiв, що дае можливкть пiдвищити енергоефективтсть режимiв роботи розподшьчих мереж в системах електропостачання. Проведена оцтка потенцтного економiчного ефекту вiд вирiвнювання графiка електричного навантаження в об 'еднатй енергетичнш системi, яка заснована на реалгзаци критерiю оптимального розподшення включення споживачiв-регуляторiв на визначеному промiжку часу
Ключовi слова: енергоефективтсть, система електропостачання, графж електричного навантаження, споживач-регулятор
Benefits of the introduction of control modes of electric power consumption through the use of consumer-regulators, which makes it possible to increase the energy efficiency of modes of distribution networks in power systems, are investigated. The assessment of the potential economic effect of leveling the schedule of electric load in the united energy system, which is based on the realization of the optimum distribution criterion for accessing customer-regulators at a certain period of time
Keywords: energy efficiency, electric power system, electric load schedule, consumer-regulator
1. Вступ
В об'еднанш енергосистем1 Укра!ни (ОЕС) мае мюце нер1вном1ршсть добових графЫв споживання 1 покриття потужносп в умовах дефщиту маневрено! потужносп. З часом ця проблема не тшьки не вирь шуеться, а 1 загострюеться у зв'язку з д1ею низки об'ективних фактор1в. У структур1 виробництва ВВП зменшуеться частка промисловосп, електроспожи-вання яко!, як в1домо, вир1внюе граф1к електроспо-живання, та зб1льшуеться частка сфери послуг. Спо-стер1гаеться також постшне 1 з досить високими темпами (3-7 % щор1чно) зростання електроспоживання населениям. Як наслщок, вщбуваеться поступове 1 постшне розущшьнення графша електричних наван-тажень ОЕС Укра!ни, тому енергосистема потребуе все б1льшо! шлькосп шкових 1 нашвшкових потуж-ностей. Також гостро в ОЕС Укра!ни сто!ть проблема регулювання частоти 1 потужносл як за структурою генеруючих потужностей, так щодо автоматизаци системи 1 об'екпв регулювання.
В цариш теплопостачання, незважаючи на заходи з замщення коштовного природного газу для виробництва тепла 1 гарячо! води, все ще спалюються велик! обсяги його та шших оргашчних палив, 1 !х пи-том1 показники споживання в 2-3 рази перевищують середньоевропейськ1. Бшьше 80 % ТЕЦ, теплопункпв, тепломереж, шдиввдуальних газових котл1в виробили свш ресурс, а третина встановлених побутових котлш, як КЧМ, НИИСТУ, мають ККД не вище 60 %.
Приеднавшись до Енергетичного Ствтоварист-ва £С, Укра!на взяла зобов'язання в сфер1 енергетики:
- зменшити споживання газу;
- створення стратепчних запас1в енергоноспв, резерв1в, джерел регулювання;
- збшьшити використання вщновлювальних джерел енерги
- л1берал1зувати ринки газу та електроенерги Укра!ни.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Нараз1 регулювання шково! частини змшних навантажень добових графЫв покриття ОЕС Укра!-ни здшснюеться за допомогою ГЕС та ГАЕС Днш-ровського 1 Дшстровського каскащв, потеншал збь льшення потужносп яких практично вичерпаний, та
3. ЦШ та задачi дослiдження
Метою дослвдження е анал1з сучасного стану проблем, юнуючих метод1в та засоб1в тдвищення енергоефективносп режим1в роботи систем електро-
корпусному або блоковому регулюванню блоками теплових станцш Тобто практично базов1 блоки ТЕС переведеш на роботу в шкових режимах, що призво-дить до збшьшення соб1вартост1 виробництва ними енерги та багатьох шших негативних насладив. Потужносл дешевих з точки зору соб1вартост1 електри-ки АЕС, що можуть працювати т1льки в баз1, при цьому не використовуються (рис. 1).
У поточному сташ дефщит робочих високома-неврових генеруючих потужностей в ОЕС Укра!ни оцшюеться обсягом 2500 МВт, 1з них 1000 МВт пот-р1бш для створення власно! високоефективно! Системи регулювання частоти 1 потужносп (САРЧП), що в1дпов1дае вимогам до европейських енергосистем, та 1500 МВт - для покриття ОЕС Укра!ни без щодобо-вих зупинок та пусшв теплових енергоблошв. Нов1 блоки Дшстровсько! ГАЕС та спорудження Кашвсь-ко! ГАЕС дозволить суттево зменшити зазначений дефщит маневрових потужностей в ОЕС Укра!ни.
ТЕЦта дрюна генераию
АЕС
Потужшсть АЕС що не використовуеться
Рис. 1. Характерний усереднений добовий графiк покриття в ОЕС Укра1ни
Але як випливае з плашв Енергетично! стратеги до 2030 р [1], та проекпв И корегування i актуаль зацй' [2, 3], в структурi генеруючих потужностей ОЕС Украши зростае частка атомних, та важкопрогнозова-них вiтрових сонячних електростанцiй (табл. 1).
Таблиця 1
споживання та оцшка економiчноl ефективносп вiд вирiвнювання графiкiв електричного навантаження в об'еднанiй енергетичнiй системi Украши за рахунок впровадження споживачiв-регуляторiв.
Потужшсть електростанцiй ОЕС Украши
Електростанцй (iнформацiя станом на станом на 1.07.2014) Потужшсть, МВт
1снукга ВЕС в ОЕС Украши (без урахування ВЕС Криму) 381
Iснуючi СЕС в ОЕС Украши 240
ВЕС, на яю видано техшчш умови 1200
СЕС, на яю видано техшчш умови 1182
ВЕС, яю знаходяться на стадп ТЕО 2496
СЕС, яю знаходяться на стади ТЕО 1101
4. Дослвдження оцшки eK0H0Mi4H0r0 ефекту в1д вир1вмшвапмя графика електричного наванта-ження
Стд зауважити, що вiднедавна в Укра!ш пе-редбаченi цiкавi умови для домашшх СЕС i ВЕС що-до вигiдного продажу вироблено! ними електрики без необхiдностi отримання техумов на приеднання до мережi та будь-яких зобов'язань [4]. Враховуючи "моду" на таю хоча i малопотужш станцп, !х обсяги генеруючих потужностей важко передбачити.
Крiм численного позитиву "зелена" генеращя вимагатиме додаткових:
- резервних потужностей на завантаження i розвантаження;
- послуг з регулювання потужностi i частоти, особливо первинного;
- швидкодшчих автоматизованих систем уп-равлiння;
- пiдвищення точносп шдтримки частоти електричного струму.
З метою ущшьнення графiку електричних нава-нтажень в ОЕС Укра!ни, збiльшення можливостi автоматичного регулювання частоти i потужностi, вирi-шення проблем теплопостачання пропонуеться поета-пно впроваджувати автоматично-регульованi системи електронагрiву з акумулящею тепла (надалi - Системи) в якосп споживача-регулятора з малим ступенем дискретизацй' (рис. 2).
Рис. 2. Змша добового графж покриття (червоним кольором) ОЕС Украши при впровадженнi системи електронагрiву з акумулящею тепла
Замщення ввдносно невеликого обсягу гене-рацп може приносити великий ефект для енергорин-ку в цшому. В свiтi альтернативою завантаження дорогих потужностей е керування попитом на сторон споживачiв. Програми Demand Response, що стиму-люють споживачiв електроенергп до зниження спо-живання в годинники шкових навантажень та/або високих цiн на ринку i збiльшенню в провали, а та-кож короткочасне управлшня споживанням застосо-вуються в США, Великобритани, 1тали, 1спанИ, Авс-
тралп, Новiй Зеландй' i iнших кранах. Demand Response е елементом iнтелектуалiзацil електромереж Smart Grid (розумш мереж1 електропостачання), що широко розповсюджуються в свiтi. Також популярне застосування споживачiв-регуляторiв з засобами терморегуляци.
В США встановлена потужнiсть регулювання засобами електрона^ву з акумуляцiею тепла б№ше 431 МВт. Питома вартiсть 1 кВт встановлено! регу-льовано! потужносп при цьому бiля 2000 $ США.
В Сврош на 1 МВт встановлено! потужносп СЕС i ВЕС припадае 0,1 МВт регульованого наван-таження. В Нiмеччинi потужшсть потужних електро-нагрiвальних установок з акумулящею тепла - бшь-ше 250 МВт.
В Укра!ш потрiбний потенцiал впровадження споживачiв-регуляторiв оцiнюеться в 3-4 ГВт. Схема децентралiзовано! автоматично-регульованю! системи електронагрiву з акумулящею тепла, в якосп споживача-регулятора з малим ступенем дискретиза-цй' зображена представлена на рис. 3.
Спожиеач1
Рис. 3. Функщональна схема децентралiзованоï Системи
Проект, що пропонуеться, розрахований на по-тужнiсть 600 МВт. Очшувана питома вартють 1 кВт встановлено! потужносп 500-600$ США. В якосп од-meï умовно! черги впровадження розглядаеться ство-рення Системи на базi орiентовно 600 одиниць блоюв шдукцшного нагр1ву з автоматикою управлшня, сума-рною потужн1стю 60 МВт. Така умовна розрахункова потужшсть впровадження вщповвдае дiапазону регулювання одного потужного енергоблоку ТЕС. При цьому швидюсть змiни потужносп практично миттева.
Основною складовою децентралiзованоï Системи е вузол електричного на^ву автоматизований (ВЕНА) електричною потужнiстю вщ 100 до 500 кВт. Призначений для перетворення електричноï енергiï в теплову при виршенш завдань теплопостачання i
гарячого водопостачання та роботи у складi системи автоматичного регулювання потужносл i частоти (автодиспетчер). Вузли ВЕНА встановлюються без-посередньо на об'ектах тепло споживання. Переваж-но використовуеться електрична потужнiсть, що не-задiяна в нiчний час (рис. 4).
Основш складовi децентралiзованоl Системи:
- електричний теплогенератор;
- теплоакумулятор;
- система електроживлення та автоматизаци;
- теплотехшчне обладнання;
- термiнал.
Електричний теплогенератор трансформаторного типу (рис. 5) перетворюе електричну енерпю в тепло. Первинний контур - котушки обмотки, вто-ринний контур - теплообмшний пристрiй. Щд впли-вом змшного магнiтного поля, створюваного обмоткою, в металi теплообмiнного пристрою iндукуються струми, що викликають його названия. Тепло вiд нагрiтих поверхонь теплообмшного пристрою пере-даеться теплоносш. Така конструкцiя забезпечуе на-дшнють, безпеку, довговiчнiсть, високий ККД i мож-ливiсть використання вузлiв ВЕНА для виршення задач регулювання.
Рис. 4. Пояснення принципу розрахунку додаткових електричних потужностей для виробництва теплово! енерги
(ОРЦ - оптова ринкова цша на електроенергпо)
а б
Рис. 5. Теплогенератор трансформаторного типу (шдукцшний принцип на^ву): а - конструкц1я теплогенератора; б - принцип роботи теплогенератора
Надлишки тепла накопичуються в теплоакуму-ляторi. Електричний теплогенератор працюе переваж-но в перюди доби з низькими цшами на електроенер-г1ю або коли в енергосистемi iснуе потреба в послугах з регулювання частоти i потужностi, резервування на розвантаження. В шший час джерелом тепла для спо-живача е теплоакумулятор. ВЕНА може працювати як в локально-автоматичному режиш, так i в складi системи "Автодиспетчер", i розглядаються трьох титв:
- автономнi з акумуляцiею;
- комбшоваш (з центральною тепломережею, котлами на рiзних видах палива, когенерацшними установками, сонячними колекторами, тощо).
Пiд "термiналом" розумiеться пристрiй вводу-виводу технiчноl iнформацil мiж системою i об'ектом для забезпечення оптимального управлшня. £ нульо-вим рiвнем програмно-технiчного комплексу, який з'еднано з сервером I рiвня.
Для ощнки економiчноï ефективносп впрова-дження комплексу був проведений тестовий розрахунок оптовоï ринковоï цши на електроенергш за iснуючими "Правилами Оптового Ринку Електроенерги" [5] для лютого 2015 року у випадку, якби Системи встановле-ною потужнiстю 600 МВт були би впроваджен1. При-йнято збiльшення базового навантаження АЕС та ТЕС на 400-600 МВт з деяким зменшенням вщпуску електроенерги ТЕЦ показав економш сусшльних витрат:
- бiля 300 млн. грн. за мiсяць - в режимi шч-ного регулювання при недозавантаженосп системи на 200 МВт для забезпечення в системi "резерву на розвантаження";
- бiльше 340 млн. грн. - при завантаженосп системи вночi на повну потужнiсть.
Очшуваний рiчна економiя суспiльних витрат вщ впровадження 600 МВт Систем на оптовому ринку електроенерги - бшьше 2 млрд. грн. в рж.
Середш тарифи прийнятi як для лютого 2015 р.: АЕС - 32,1 коп./кВтХгод; ТЕЦ - 151,5 коп./кВтХгод, ТЕС - 72.3 коп./кВтХгод, без ПДВ.
Слiд зауважити, що генкомпанiï ТЕС наполя-гають, що так1 тарифи е збитковими для них, i в ОЗП 2015-2016 рр, враховуючи очшувану щну вугiлля i обiцянки державного регулятора не обмежувати теп-ловiй генераци цiновi фактори, середньозважений тариф прогнозуеться бшьше, шж 120 коп./кВтХгод, i при таких вихщних даних економiя в тестовому роз-рахунку була би значно бшьшою. Також слад згадати, що в той час мали мiсце обмеження споживачiв в шки навантажень через дефiцит вугшля, i у разi за-стосування таких Систем обмежень i дефщиту можна було би хоча б частково уникнути.
При цьому не враховаш iншi складовi сусш-льного ефекту - зменшення собiвартостi теплово1
енерги, зменшення пускових витрат блоков ТЕС, ефекти майбутшх ринкiв (балансуючого, "на добу наперед"), ефект вщ регулювання потужносп в ене-ргосистемi, ефекти у постачальника електроенерги та у споживачiв.
Оч^вана вартiсть впровадження 600 МВт -8 млрд. грн.
Зекономлеш кошти можна скерувати як додат-ковий плапж ТЕС, ТЕЦ за упущену вигоду, iншим виробникам i учасникам ринку, швестувати в розви-ток енергетики або зменшити тарифи для спожива-чiв, стимулюючи виробництво.
Починаючи з 2016 в Украïнi починаеться пе-рехiд до ново1' моделi Енергетичного ринку у вщпо-вщносп з Законом Украïни № 663 "Про засади функ-ц1онування ринку електрично1' енергiï" [6] з метою ада-птацiï третього енергетичного пакету Енергетичного Ствтовариства £С. Повноц1нна робота за новими правилами мае розпочатися в 2-й половит 2017 року. Схема iï функцюнування наведена на рис. 6.
Нова модель може повшстю змiнити фшосо-фш роботи виробник1в, споживачiв, оператора системи. Наприклад, найнижча усереднена щна на електроенергш з урахуванням купiвлi-продажу на всiх сегментах ринку може сформуватися не обов'язково в шчш години. На аналопчних ринках iнших краïн вона взагалi бувае навiть вщ'емною. Наявнiсть систе-ми у споживача, електропостачальника або в керу-ванш у виробника дае в його руки потужний меха-шзм для ефективно1 роботи на новому ринку або йо-го сегментах, особливо враховуючи, що така модель вимагае вщповщальносп за виконання заявлених погодинних обсяпв споживання або виробництва i виконання диспетчерського графшу, в першу чергу фiнансову.
Виробники
Гарантований покупець
Бэлзнсуюча трупа
Двосторонж договори
Ринок на добу наперед
Оператор ринку Внутршньо добовий ринок
Споживач
Балансуючий
ринок
Оператор системи
п«р*дач|
Ринок допомшних послуг
lÉÊlâj^ ■а Jf
—т*' *
Електро-постачальники
Оператор системи рошодшу
Трейдер
Балансуюча група
Оператор системи передач!
Незалежиии диспетчер (р1ВНОВ1ДДаЛеНИИ \ Диспетчер У) Оператор в!д ycix учасНИ1{1В ринку). ЯКИИ керус /(Системиим /У бэламсу»-
енергетичною системою.Виконуе функцП: ( оп«р«,ор) ({. чогоринку i
тттётт«»—V-д-
J ,--«у 1а»-,-,«т,.т., )>»»'»'"►•«»
Рис. 6. Структура hoboï модел1 ринку зпдно з Законопроектом 2199а [7]
Рiвнi взаемодiï на майбутньому Енергоринку та можливостi для Споживача, що надае наявнiсть ВЕНА та впровадження Системи:
1. Перший рiвень - кушвля електроенергiï у постачальника за диференцшованими у часi тарифами в перюди, коли вони найнижчi та використання
вироблено1' теплово1' енергiï для власних потреб або продажу. Можливють вибрати Електропостачальни-ка, що запропонуе найбiльш цiкавi тарифи. Можли-вiсть регулювання навантаженням, у разi змiни споживання тдприемства вщносно заявленого погодин-ного прогнозу, щоб уникнути штрафних санкцiй.
2. Другий р1вень передбачае кутвлю електро-eHepriï безпосередньо (або з посередництвом елект-ропостачальника) у виробнишв на ринку двосторон-нiх договоpiв (де середня цiна буде найнижча) за су-марним гpафiком, що забезпечить найнижчу цiну (наприклад piвним гpафiком у АЕС). Тодi споживачу з вищерозглянутого прикладу (рис. 7) при наявносп системи слад укласти з виробником довгострокову угоду на кутвлю електроенергп за '^вним" графь ком 7 МВт i працювати наближено до нього [8].
У pазi вiдхилення споживання ввд заявленого, е можливiсть регулювання навантаженням вiдносно заявленого погодинного прогнозу, щоб уникнути штрафних санкцiй.
3. Третш piвень - можливiсть оптимiзацiï уча-стi у ринках "на добу наперед", внутршньодобовому, балансуючому, допомiжних послуг (первинне i вто-ринне регулювання, резервування), отримуючи дода-тковий дохвд, що може перевищити витрати на куш-влю електpоенеpгiï за двостороншм договором [9].
Таблиця 2
Ощнка енеpгоефективностi для учасник1в ринку ввд впровадження децентpалiзованоï Системи_
Участники ринку Сегменти нового енергоринку Вигода
АЕС Балансуючий ринок Якщо знайде споживачiв тепловоï енеpгiï, кому зможе встановити: це зменшить небаланси
Ринок допомiжних послуг надасть технiчну можливiсть надання послуг з регулювання
двосторонтх (прямих) договоpiв у pазi змши принципу цшоутворення "витрати+" може виступити швестором, як найбшьш зацжавлена сторона у виpiвнюваннi гpафiку.
ТЕС,ТЕЦ Ринки двосторонтх договор1в, "на добу наперед", внутршньодобовий, балансуючий значно полшшить ефективнiсть i гнучкiсть роботи.
Ринок доп^жних послуг полшшить технiчну можливiсть надання послуг з регулювання
ТЕЦ Ринок тепловоï енеpгiï значно полшшить ефективтсть i гнучюсть роботи, отримае додатковi обсяги товару i зменшення його собь ваpтостi.
Гарантований поку-пець, СЕС, ВЕС Ринок двосторонтх (прямих) договорш значно полшшить ефективтсть i гнучюсть роботи, зменшить збитки при похибках у прогнозуванн погодинних обсягiв виpобiтку
Ринок допомiжних послуг зменшить соб1вартють послуг з регулювання
БюТЕС, бiоТЕЦ Ринок доп^жних послуг зменшить соб1вартють послуг з регулювання
Ринок двосторонтх (прямих) договорш при встановленш керованих теплогенератор1в в зворот-нш тpубопpовiд дозволить збiльшити прибутки
Ринок тепловоi енеpгiï значно полшшить ефективнiсть i гнучюсть роботи, отримае додатюж обсяги товару
Постачальники, Трейдери Ринки двосторонтх договор1в, "на добу наперед", внутршньодобовий, балансуючий значно полшшить ефективтсть i гнучюсть роботи, зменшить збитки при похибках у прогнозуванш погодинних обсяпв споживання
Ринок доп^жних послуг надасть технчну можливють надання послуг з регулювання
Ринок тепловоi енеpгiï надасть техшчну можливють надання послуг з теплопо-стачання та ГВП,
Споживачi Ринки двосторонт договор1в, "на добу наперед", внутршньодобовий, балансуючий значно полшшить ефективтсть i гнучюсть роботи, зменшить збитки при похибках у прогнозуванш погодинних обсяпв споживання
Ринок доп^жних послуг надасть технчну можливють надання послуг з регулювання
Ринок тепловоï енеpгiï забезпечить себе теплом i ГВ, зможе постачати "суидам"
4. Четвертий piвень - можливють участi у "ба-лансуючих групах" разом з iншими споживачами або з виробниками.
8 7
н 7
ш к S 6
л" 6 i-
'Ï 5
I 5 Ê4 4 3
ПИП!
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 2021 222324
□ Елекгроопалення И Споживання шдприо1ства годи ни
Рис. 7. Принцип роботи Споживача (балансуючоï групи, енергокооперативу, ЕСКО, електропостачальника) при закупiвлi електроенергп на ринку двосторонтх договоpiв
Вигоди для штих учасник1в енергетичного ринку [10], передбачених Законом 663 i юнуючими Законопроектами щодо його змш наведенi в табл. 2.
5. Результати дослвдження та ïx обговорення
Очiкуванi результати вiд впровадження систем виробництва теплово1' енеpгiï автоматизованими вуз-лами електpонагpiву (споживачами-регуляторами) з автодиспетчеризащею потужнiстю 600 МВт в умовах юнуючо1' моделi Енергоринку:
1. Виршення соцiально-економiчних завдань зниження витрат на забезпечення теплом i гарячою водою.
2. Отримання в диспетчерське упpавлiння ре-гульованого навантаження з малим ступенем дискре-тизацп - 0,1 МВт.
3. Виpiвнювання добового гpафiку споживання, завантаження базових ТЕС i АЕС.
4. Збшьшення ввдпуску електроенергп з шин АЕС та ТЕС у pозмipi 88-1050 ГВт*год. на рш, (в опалювальний пеpiод - 700-800 ГВт*год., в iншi пе-рюди року - 180-250 ГВт*год).
5. Зниження собiваpтостi електроенергп i ïï ва-pтостi на оптовому та pоздpiбному ринках, навiть з урахуванням цiнових надбавок на фiнансування цьо-го проекту, розвиток магiстpальних та розпод№чих електромереж.
6. Замiщення природного газу в обсязi 100 млн.м3 на piк.
При уведеннi вщповщальносп за виконання заявлених погодинних обсяпв споживання або виробництва i виконання диспетчерського графшу, в першу чергу фшансово1': наявнiсть Системи у спожива-чiв, постачальникiв, виробнишв дозволяе регулювати навантаження у pазi змiни споживання вiдносно зая-вленого погодинного прогнозу, щоб уникнути штра-фних санкцш
Впровадження Системи може стати альтернативою будiвництву та розширенню ГАЕС, що викли-кае суперечки з екологiчних мipкувань, та вимагае питомих капiталовкладень в 2,5-3 рази бшьших.
Можливiсть щдключення до мереж ОЕС Укра-ни додатково 400-500 МВт потужностей ВЕС або СЕС.
6. Висновки
При лiбеpалiзацiï енергетичного ринку Украь ни i пеpеходi на нову його модель, наявшсть Системи надасть технiчну можливiсть i стане мехашзмом ефе-ктивно1' роботи практично на вах його сегментах як для Споживачiв, так i для шших його учасник1в (Виробнишв, Гарантованого покупця, Балансуючих груп, Електропостачальник1в, Опеpатоpiв, тощо). За досвь дом кpаïн, що впровадили аналопчш pинковi моделi, найбiльший прибуток ввд керування попитом на сторон споживачiв можна отримати на ринках балансу-вання та надання допом1жних послуг з резервування та первинного регулювання.
Лггература
1. Оновлення "Енергетично1 стpатегiï Украши на пеpiод до 2030 р" [Текст]. - Затв. розпорядженням КМУ № 1071 вщ 24.07.2013, 2013.
2. Проект «Енергетично1 Стpатегiï Украши на пеpiод до 2035 року» [Електронний ресурс]. - Кшв, 2014. -41 с. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/public/File/ 2014_nauk_an_rozrobku/Energy%20Strategy%202035.pdf
3. Проект "Плану розвитку ОЕС Украши на наступ-m десять рокв" [Електронний ресурс]. - Укренерго. - Режим доступу: http://www.ukrenergo.energy.gov.ua/
4. Актуалiзацiя Енергетично! стратегii Украши [Текст]. - Мшстерство енергетики та вугшьнм промисло-востi Украши, 2014. - Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/ minugol/control/uk/publish/article?art_id=244964965
5. Правила Оптового ринку електроенергп Украши (Правила ринку). Додаток 2 до Договору мiж членами Оптового ринку електроенергп [Текст]. - Затв. Радою Оптового ринку електроенергп Украши 02.10.1997р, 1997.
6. Про засади функцюнування ринку електричнм енергп Украши [Текст]. - Верховна Рада Украши; Закон ввд 24.10.2013 № 663-VII, 2013.
7. Проект Закону про внесення змш до Закону Украши "Про засади функцюнування ринку електричнл енергп Украши" щодо виконання вимог Договору про за-снування Енергетичного Сшвтовариства [Текст]. - Верховна Рада Украши; № 2199а ввд 30.06.2015, 2015. - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf35 11=55781
8. Денисюк, С. П. Аналiз впливу нерiвномiрностi споживання електроенергп [Текст] / С. П. Денисюк, Т. М. Базюк // Схвдно-Свропейський журнал передових технологш. - 2013. -Т. 4, № 8 (64). - С. 9-13. - Режим доступу: http://journals.uran. ua/eejet/article/view/16444/13926
9. Автоматизоваш системи комерцшного облжу електроенергiiсуб'eктiв ОРЕ. Загальнi вимоги. Стандарт ОРЕ [Текст]. - Затв. Радою Оптового ринку електричнм енергп Украши, протокол № 15 ввд 27.01.2006р, 2006.
10. Маляренко, В. А. Неравномерность графика нагрузки энергосистемы и способы ее выравнивания [Текст] / В. А. Маляренко, И. Е. Нечмоглод, И. Е. Щербак, И. Д. Колотило // Свгтлотехшка та електроенергетика. -2011. - № 4. - С. 61-66.
References
1. Onovlennja "Energetychnoi' strategii' Ukrai'ny na period do 2030 r" (2013). Zatv. rozporjadzhennjam KMU № 1071 vid 24.07.2013.
2. Proekt «Energetychnoi' Strategii' Ukrai'ny na period do 2035 roku» (2014). Kyiv, 41. Available at: http://www.niss. gov.ua/public/File/2014_nauk_an_rozrobku/Energy%20Strateg y%202035.pdf
3. Proekt "Planu rozvytku OES Ukrai'ny na nastupni desjat' rokiv". Ukrenergo. Available at: http://www.ukrenergo. energy.gov.ua/
4. Aktualizacija Energetychnoi' strategii' Ukrai'ny (2014). Ministerstvo energetyky ta vugil'noi' promyslovosti Ukrai'ny. Available at: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/ article?art_id=244964965
5. Pravyla Optovogo rynku elektroenergii' Ukrai'ny (Pravyla rynku). Dodatok 2 do Dogovoru mizh chlenamy Optovogo rynku elektroenergii' (1997). Zatv. Radoju Optovogo rynku elektroenergii' Ukrai'ny 02.10.1997r.
6. Pro zasady funkcionuvannja rynku elektrychnoi' energii' Ukrai'ny (2013). Verhovna Rada Ukrai'ny; Zakon vid 24.10.2013 № 663-VII.
7. Proekt Zakonu pro vnesennja zmin do Zakonu Ukrai'ny "Pro zasady funkcionuvannja rynku elektrychnoi' energii' Ukrai'ny" shhodo vykonannja vymog Dogovoru pro zasnuvannja Energetychnogo Spivtovarystva (2015). Verhovna Rada Ukrai'ny; № 2199a vid 30.06.2015. Available at: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=55781
8. Denysyuk, S. P., Bazyuk, T. M. (2013). Analysis of irregular electricity consumption. Eastern-European Journal Of Enterprise Technologies, 4/8 (64), 9-13. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/16444/13926
9. Avtomatyzovani systemy komercijnogo obliku elektroenergii'sub'jektiv ORE. Zagal'ni vymogy. Standart ORE (2006). Zatv. Radoju Optovogo rynku elektrychnoi' energii' Ukrai'ny, protokol № 15 vid 27.01.2006r.
10. Maljarenko, V. A., Nechmoglod, I. E., Shherbak, I. E., Kolotilo, I. D. (2011). Neravnomernost' grafika nagruzki jener-gosistemy i sposoby ee vyravnivanija. Svitlotehnika ta elektro-energetika, 4, 61-66.
Рекомендовано до публкаци д-р техн. наук Гриб О. Г.
Дата надходження рукопису 20.01.2016
Бахмачук Сергш Васильович, старший викладач, кафедра економши та шдприемництва, Нацiональний технiчний ушверситет Украши «Кшвський полiтехнiчний iнститут», пр. Перемоги, 37, м. Кшв, Украша, 03056, E-mail: svbah@ua.fm
Громадський Юрш Степанович, директор, ТОВ «КивПромЕлектроПроект», ул. Василя Яна, 3/5, м. Кшв, Украша, 01033 E-mail: kpep@email.ua
Савицький Сергш Михайлович, асистент, кафедра «Автоматика та управлшня в техшчни системах», Нацюнальний техшчний унiверситет «Харшвський полггехшчний iнститут», вул. Фрунзе, 21, м. Харшв, Украша, 61002 E-mail: savitskiy.s@ukr.net
Гапон Дмитро Анатолшович, кандидат техшчних наук, доцент, кафедра «Автоматизашя енергосис-тем», Нацiональний технiчний унiверситет «Харшвський полiтехнiчний iнститут», вул. Фрунзе, 21, м. Харшв, Украша, 61002 E-mail: gapon54@mail.ru
УДК 519.768.4: 651.926: 82-1 DOI: 10.15587/2313-8416.2016.61065
МАТЕМАТИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ НЕЧЕТКОГО ПОНЯТИЯ «РИФМА» © Н. П. Томасевич, Е. А. Оборотова, И. А. Саух
Показано, що основною проблемою автоматизованого тдбору в1ршовано'1 рими е вгдсутнкть чткоХ ei-дповгдностг мiж вимiрюваними характеристиками рими та ii сприйняттям. Запропоновано концепцИ комп'ютерно'1' пiдтримки автоматизованого перекладача вiршованого тексту. Формал1зовано основнi атрибути вiршованого тексту - рима та ритм. Розроблено алгоритм автоматизованого тдбору aniв, що римуються, за показниками довжини, сили, новизни та незручностi рими
Ключовi слова: автоматизований переклад, вiршований текст, математична формалiзацiя рими, порi-вняння нечiтких параметрiв
It is shown that the main problem of the automated selection of poetic rhyme is the lack of a clear correspondence between measured characteristics of the rhyme and its perception. Concepts of computer support of the automated translator for poetic text are proposed. The basic attributes of the poetic text - rhyme and rhythm - are formalized. An algorithm for automated selection of the rhyming words in terms of length, strength, innovation and inconvenience of the rhyme is developed
Keywords: automated translation, poetic text, mathematical formalization of the rhyme, comparison offuzzy parameters
1. Вступ
Щдбираючи риму до того або шшого слова при написанш вipшованого тесту або при його перекладан-н, лгтературний пращвник користуеться сво1'м шдивь дуальним i вщ цього ункальним сприйняттям змкту вipша, iнодi навгть не усвщомлюючи, як безпосередньо це робиться, з яких таемних аналiв пам'яп дютаються шукаш рими [1, 2].
Така, безумовно високоштелектуальна, дiяль-шсть мае й сво1' недолжи: iï дуже важко математично формалзувати, осшльки для вipшування потpiбно п1д-бирати рими, а поняття «рима^> вкрай нечгтке [3, 4].
2. Аналiз лггературних даних i постановка проблеми
Шд термiном вiршований переклад ми маемо на увазi створення поетичного тексту, вщповвдного оригiналу за змiстом, формою i сво!м художнiм влас-тивостям, у якому використовуються всi елементи, характерш для поетичного твору, включаючи риму [5]. Вiршований переклад - це вершина художнього перекладу тексту, осшльки вимагае вщ перекладача не тшьки лiтературного таланту та вмшня писати вiршi, але, крiм того, здатносп вмiстити в вiршовану форму шшо! мови вих1дний сенс, вдею i навiть лiте-
