CC BY
73
Орипнальна стаття
УДК 616.831-005-036.11-074/-078:061:615.03
М§нов С.В., М§роненко О.В., Пархоменко О.В., Журах/вський О.Ю.
Вщдшення штенсивноТ Tepaniï та анестезюлоги №1, 1нститут нейрохiрургiï iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украïни, Кив, Украïна
Змши BMicTy церулоnлазмiну та малонового дiальдегiду у хворих при порушенН кровообiгy головного мозку
Мета. Дослщити роль церулоплазмiну та малонового дiальдегiду (МДА) в патогенезi гепатоцеребрально!' дистрофiï. Змiни концентрацiï МДА в сироватц кровi свiдчили про збтьшення iнтенсивностi перекисного окиснення лiпiдiв (ПОЛ) i пригнiчення системи антиоксидантного захисту.
Матер1али i методи. Обстеженi 30 хворих, у яких гостре порушення кровообiгу (ГПК) головного мозку (ГМ) за геморапчним типом виникло внаслщок розриву мiшкоподiбних аневризм судин ГМ рiзноï локалiзацiï. У 1-й грут хворим до комбiнованоï терапiï додавали препарат «Цитофлавш», у 2-й грут — проводили тiльки комбiновану тератю.
Результати. Вмiст церулоплазмiну збiльшувався в ус строки спостереження при застосуванш препарату «Цитофлавiн» i наближався до такого в норм^ на вщмшу вiд показникiв пiсля комбiнованоï терапп, що свiдчило про порушенням енергетичного обмшу. Концентрацiя МДА значно збтьшувалась навiть у порiвняннi з такою у ранш строки дослiдження, що свщчило про зрив компенсаторних можливостей забезпечення гомеостазу, чого не спостер^али при використанш «Цитофлавiну».
Висновки. Застосування препарату «Цитофлавш» сприяе вiдновленню вмюту церулоплазмiну в раннi та середш строки спостереження з збереженням цих показниюв у вiддаленому перiодi. Пщ впливом препарату «Цитофлавiн» вмiст МДА наближався до норми у середш та вщдалеш строки дослщження.
Ключовi слова; гостре порушення кровооб/гу головного мозку, церулоплазм/н, малоновий д/альдепд, цитофлав/н.
Укр. нейрохiрyрг. журн. — 2015. — №1. — С. 55-58.
Над1йшла до редакцп 25.09.14. Прийнята до публ1кацП 13.02.15.
Адреса для листування: М'/нов Серпй В1кторович, Вддлення ¡нтенсивно/ терапП' та анестезюлоги №1, 1нститут нейрох1рурп/ ¡м. акад. А.П. Ромоданова, вул. Платона Майбороди, 32, Ки/в, УкраУна, 04050, e-mail; reanimation-1ins@ yandex.ua
Вступ. Одним з актуальних питань сучасноТ медицини е лкування наслщюв гострого порушення кровооб^у (ГПК) головного мозку (ГМ) за геморапчним типом, що виникае внаслщок спонтанних крово-виливiв при ппертошчних кризах, розривi аневризми судин ГМ тощо. Виражешсть патолопчного процесу визначае тяжюсть стану пащен^в та фнзюлопчш змши гомеостазу органiзму. Так, при ГПКГМ за геморапчним типом у пащен^в порушуеться загальний стан, що спричиняе порушення свщомост, невролопчний дефiцит у виглядi парезу або плеги, зниження або пiдвищення сухожильних та перюстальних рефлексiв, зниження больовоТ чутливостi. Можливi порушення вiтальних функцш, що супроводжуеться розладами метаболiчних процеав в оргaнiзмi хворого.
При виникненш внутрiшньомозкових гематом формуються зони ураження: ядро некрозу, некроз (синдром масляноТ плями) та зона iшемiчноТ натвтшк Iшемiя виникае при порушеннi кровозабезпечення в ураженш дiлянцi ГМ внаслщок гiпоксiТ. Гiпоксiя зумовлюе суттевi порушення метaболiзму i функ-цiТ кл^ин, а саме недостатню енергопродукцiю в мiтохондрiях, що спричиняе ще бтьшн порушення енергопродукцiТ [1].
Цитофлaвiн — це комбшований препарат, що складаеться з двох метаболтв — бурштиновоТ кисло-ти та рибоксину, а також двох кофермен^в вiтaмiнiв рибофлавину мононуклеотиду — в^амшу В2, шкоти-нaмiду — вiтaмiну РР [2].
За тривалого л^ування тяжко хворих тсля ГПКГМ за геморaгiчним типом в умовах вщдтення iнтенсивноТ терапи часто виникае нейроiнфекцiя, що супроводжуеться тдвищенням температури тiлa хворого та змшами бiлково-клiтинноТ дисоцiaцiТ у спинномозковш рiдинi. За даними лiтерaтури, застосування препарату «Цитофлавш» сприяло зменшенню вираженосп пaтологiчних процесiв та вщновленню клiнiчних i лабораторних покaзникiв [3, 4]. При гос-трому патолопчному процесi пiсля травми, iнсульту, при гострому запальному процес концентрaцiя аде-нозину в нейронах збiльшувaлaсь майже у 100 рaзiв у порiвняннi з такою в нормi [5]. А1 рецептори змен-шують ексайтотоксичний вплив у ЦНС, пригшчують адгезивно-запальш реaкцiТ та пролiферaтивнi проце-си, штенсившсть апоптозу [6] внaслiдок вивтьнення фактору росту нервових клiтин (NGF), що зумовлюе збереження нейронiв при ппокси [7]. Рецептори аде-нозинергiчних систем пригнiчують запальну вiдповiдь
Стаття м'ютить рисунки, як в'щображаються в друкован1й вераÏ у в1дт1нках арого, в електронн1й — у кольор'1.
© Мшов С.В., |ММроненко О.В., Пархоменко О.В., Журахiвський О.Ю., 2015
лейкоци^в та кл^ин глп, обмежують активнiсть дм цитокiнiв. Стимуляцiя А-2В рецепторiв попереджае запальнi реакцií в судинах легень та шших органiв. А-3 рецептори тдсилюють апоптоз в глiальних кл^инах, утворюючи зону пенумбри [8]. Стимуля^я А-3 рецеп-торiв зумовлюе адгезивш й пролiферативнi реакцií [9]. Препарат «Цитофлавш» справляе позитивний вплив шляхом дм на активнiсть всiх тдтитв рецепторiв: А1, А-2А, А-2В, А-3 [8]. Поеднання компонент препарату тдсилюе його дiю, адже бурштинова кислота е основ-ним субстратом циклу Кребса тд час оксидазного та депдрогеназного окиснення. Рибофлавiн (вiтамiн В2) забезпечуе перебiг реакцiй, що регулюються флавшо-вими коферментами, нiкотинамiд (в^амш РР) — е прекурсором кофермен^в дегiдрогеназ (НАД+ i НАДФ+) [8]. Застосування препарату «Цитофлавш», за даними кл^чних дослщжень [10, 11], сприяло зменшенню тривалостi лiкування хворих у вщдтеннях штенсив-ноí терапп пiсля операцií та загальноí летальносп. Зменшувалась частота виникнення неврологiчного дефщиту, зокрема, афазií, дизартрií тощо [12].
Препарат сприяв збшьшенню споживання кисню тканинами та справляв позитивний вплив на по-казники гемодинамiки, функци легень та когнiтивнi функцií ГМ [3].
В комплексi лiкування важливе значення мае дослщження вмiсту церулоплазмшу та МДА.
Церулоплазмiн — це бток, що мiстить мiдь а2-глобулiновоí фрaкцií плазми кровi. Вперше виявле-ний та видiлений К. Хольмбергом та К. Лауреллем у 1948 р.
Церулоплазмш мае слабокатал^ичну актившсть, окиснюе полiaмiни, полiфеноли та аскорбшову кислоту, бере участь у кровотворенш, трaнспортувaннi мiдi. Це металопротещ плазми кровi, мае властив^ть окиснювального ферменту; зменшення концентрaцií церулоплазмшу в плaзмi кровi вiдiгрaе важливу роль у пaтогенезi гепaтоцеребрaльноí дистрофи [13].
Внaслiдок iшемiчних процесiв у ГМ, що виника-ють тсля геморaгiчного крововиливу, вiдбувaеться aктивaцiя вшьнорадикальних процесiв, це спричиняе оксидантний стрес, який е мехашзмом ушкодження тканини, активацп вiльнорaдикaльного окиснення кровi, а саме ПОЛ. Пщ впливом фiзiологiчних та пaтологiчних процесiв змiнюеться штенсившсть про-цесiв ПОЛ,зокрема, вторинного продукту окиснення — МДА [14].
Збтьшення концентрацп МДА у сироватц кровi свiдчить про iнтенсифiкaцiю процеав ПОЛ i зрив системи антиоксидантного захисту [15].
Метою дослiдження було виявлення у хворих при ГПКГМ за геморапчним типом змш концентрацп церулоплaзмiну та МДА у сироватц кровi та порiвнян-ня |'х пiсля медикaментозноí корекцií з включенням препарату «Цитофлaвiн».
Матерiали i методи дослщження. Обстеженi 30 хворих, у яких виявлене ГПКГМ за геморапчним типом внаслщок розриву мiшкоподiбних аневризм судин ГМ рiзноí локaлiзaцií. Хворi розподiленi на двi групи. У 1-й грут хворим до комбiновaноí терaпií додавали препарат «Цитофлавш», у 2-й грут — проводили ттьки комбшовану терaпiю.
Концентрaцiю церулоплазмшу дослщжували за методом Рaвiнa [16], МДА — за методом В.П. Гаврилова
[17]. Контроль лабораторних показниюв проводили на 5, 14-ту та 22-гу добу.
Достовiрнiсть результaтiв дослщження оцiнювaли за U-критерiем Мaннa-Уíтнi.
Препарат «Цитофлавш» вводили шляхом внутрш ньовенних шфузш у 5% розчинi глюкози впродовж 2 тиж, починаючи з Ы доби пiсля оперативного втру-чання двiчi на добу в дозi 0,25 мл/кг маси тта.
Результати та |'х обговорення. Через 5 дiб вмiст церулоплaзмiну у хворих Ы групи становив у серед-ньому (172,7±10,0) мг/л, у 2-й грут — (160,6±9,0) мг/л. За U-критерiем Мaннa-Уíтнi рiзниця достовiрнa (р<0,05) (рис. 1).
Через 14 дiб рiвень церулоплaзмiну збiльшувaвся в обох групах: у хворих 1- групи — до (187,7±8,2) мг/л, 2-1 групи — до (181,8±6,2) мг/л, рiзниця достовiрнa (р<0,05). На 22-гу добу вм^т церулоплaзмiну в 1-й грут збтьшувався до (216,0±2,4) мг/л, у 2-й групi — до (172,6±3,2) мг/л, рiзниця достовiрнa (р<0,05).
На 22-гу добу дослщження пiсля застосування препарату «Цитофлaвiн» вм^т церулоплaзмiну збть-шувався у середньому в 2,76 разу у порiвняннi з таким у 2-й грут, зважаючи на те, що бтьшмсть показниюв перебували у межах фiзiологiчноí норми.
Вмiст ТБК-активних продуктiв (МДА) через 5 дiб дослiдження у хворих Ы групи становив у середньому (0,28±0,01) мкмоль/мл, у 2-й грут — (0,27±0,01) мкмоль/мл, за U-критерiем Мaннa-Уíтнi рiзниця до-стовiрнa (р<0,05) (рис. 2). Через 14 дiб в 1-й грут вщзначали зменшення показника до (0,238±0,01) мкмоль/мл, у 2-й групi — до (0,26±0,01) мкмоль/мл (р<0,05). Через 22 доби вм^т МДА у 1-й грут про-довжував зменшуватись до (0,21±0,01) мкмоль/мл, на вщмшу вщ 2-í групи, де вiн збтьшувався до (0,3±0,01) мкмоль/мл, рiзниця достовiрнa (р<0,05).
Результати та |'х обговорення. Збтьшення вм^ту церулоплaзмiну спостерiгaли в ус строки дослiдження при застосуванш препарату «Цитоф-лaвiн» до верхньо: межi норми на вiдмiну вщ цього показника у 2-й грут, де вш збiльшувaвся у рант та середш строки та значно зменшувався до нижньо: межi — у вщдаленому перiодi, що свщчило про значне зменшення компенсаторних можливостей оргашзму,
250
200
150
100
50
11
5 14 22
Строки спостереження, д1б
01-ша група 02-гагрула
Рис. 1. Вмiст церулоплазмшу у хворих дослщжуваних груп.
0,3 5 0,3 0,2 5
§ 0,2 £
<- О'1 5 ч
Е од
Ь
ш
0,05 О
ш
----1---1---1
5 14 22
Строки спостереження,д1б
■ 1-ша група □ 2-га група Рис. 2. Вмют МДА у дослщжуваних хворих.
пов'язане з порушенням енергетичного обмшу. У пaцiентiв вщзначено тенденцiю до зменшення рiвня церулоплазмшу у гострому перiодi захворювання до нижньо: межi норми i менше, проте, середш значення нaближенi до нижньо: межi норми. Встановлено за-кономiрнiсть зниження рiвня церулоплaзмiну в уах хворих на рaннiх етапах лкування (до 5-í доби) з бшьш iнтенсивним пiдвищенням — тсля застосування «Цитофлaвiну».
Через 5 дiб в 1-й групi вiдзнaчaли збтьшення вмiсту МДА на вiдмiну вщ такого у 2-й групi, що може свiдчити про aктивaцiю метaболiчних процесiв — на початку лкування та збiльшення утворення продуктiв метaболiчного обмiну з поступовим зменшенням через 14 дiб пiсля застосування «Цитофлавшу» у порiвняннi з таким тд впливом тiльки комбiновaноí терaпií. У вщдаленому перiодi в 1-й грут цей показник змен-шувався до норми, на вщмшу вiд такого у хворих 2-1 групи, у яких вм^т МДА значно збтьшувався нaвiть у порiвняннi з таким у ранш строки спостереження, що свщчило про зрив компенсаторних можливостей забезпечення гомеостазу. Анaлiзуючи вмiст церулоплазмшу та МДА, встановлене зaкономiрне попр-шення цих покaзникiв у вщдалеш строки (через 22 доби) у хворих 2-1 групи, що слщ розцiнювaти як зрив компенсаци, чого не спостерiгaли при застосуванш «Цитофлaвiну».
Таким чином, застосування препарату «Цитоф-лaвiн» сприяе бiльш вираженому вщновленню вмiсту церулоплaзмiну у ранш та середш строки дослщ-ження з збереженням цих показниюв у вщдаленому перiодi.
Пiд впливом препарату «Цитофлавш» вмiст МДА наближався до норми у середш та вщдалеш строки дослщження.
Список лiтератури
1. Цитофлавин в коррекции гомеостаза у пациентов в остром
периоде политравмы / В.В. Никонов, А.Ю. Павленко, А.В. Белецкий, В.И. Кривобоков // Медицина неотлож. состояний. - 2012. - №1(40). - С. 47-51.
2. Применение препарата Цитофлавин в неврологии: пособие для врачей. — СПб., 2008. — 24 с.
3. Исаков В.А. Новый нейроцитопротектор цитофлавин в терапии нейроинфекции / В.А. Исаков, Г.С. Архипов, Ю.В. Аспель // Вестн. СПбГМА им. И.И. Мечникова. — 2003.
— №1-2. — С.105-109.
4. Цитофлавин: сб. науч. статей (2006-2007). — СПб., 2008.
— 168 с.
5. Rudolphi K. Modulation of neuronal and glial cell function by adenosine and neuroprotection in vascular dementia / K. Rudolphi, P. Schabert // Behav. Brain Res. — 1997. — V.83.
— P.123-128.
6. Ca2+-dependent reduction of glutamate aspartate transporter
GLAST expression in astrocytes by P2X receptor-mediated phosphoinositide 3-kinase signaling / Y.P. Liu, C.S. Yang, M.C. Chen, S.H. Sun, S.F. Tzeng // J. Neurochem. — 2010.
— V.113, N1. — P.213-217.
7. Hasko G. Adenosine receptor signaling in the brain immune system / G. Hasko, P. Pacher, E. Sylvester // Trend Pharmac. Sci. — 2005. — V.26, N10. — P.511-516.
8. Афанасьев В.В. Особенности применения цитофлавина в современной клинической практике / В.В. Афанасьев, И.Ю. Лукьянова. — СПб., 2010. — 80с.
9. Зайчик А.Ш. Основы патохимии / А.Ш. Зайчик, Л.П. Чури-лов. — М.: Элби, 2007. — С.58-93.
10. Юденкова О.А. Применение цитофлавина в первые часы развития острой цереброваскулярной ишемии / О.А. Юденкова, В.А. Жуков // Врач. — 2006. — №5.
— С.67-70.
11. Климанцев С.А. Догоспитальная нейроцитопротекция / С.А. Климанцев, В.В. Афанасьев, И.Ю. Лукьянова // Материалы V Всерос. конф врачей скорой мед. помощи (симпозиум по глиатилину). — СПб., 2009.
12. Румянцева С.А. Нейропротективная терапия ишемии мозга / С.А. Румянцева // Материалы науч.-практ. конф. «Лечение ишемии мозга» . — М., 2001. — С.32-36.
13. Ващенко В.И. Психофармакология и биологическая наркология / В.И. Ващенко, Т.Н. Ващенко. — 2006. - Т.6, №3. -С.1254 -1269
14. Тюкавкина Н.А. Биоорганическая химия / Н.А.Тюкавкина, Ю.И.Бауков // 4-е изд. — М.: Дрофа, 2005. — 544 с.
15. Банкова В.В. Роль малонового диальдегида в регуляции перекисного окисления липидов в норме и патологии: автореф. дис. ... д-ра биол. наук / Банкова В.В.; АМН СССР, Ин-т питания. — М., 1990. — 38 с.
16. Методы клинических лабораторных исследований; под ред. проф. В.С. Камышникова. — М.: МЕДпресс-ин форм, 2013. — 6- е изд. — 736 с.
17. Гаврилов В.Г. Анализ методов определения продуктов перекисного окисления липидов в сыворотке крови по тесту с тиобарбитуровой кислотой / В.Г. Гаврилов, А.Р. Гаврилова, Л.М. Мажуль // Вопр. мед. химии. — 1987.
— №1. — С .118-121.
Минов С.В., Мироненко Е.В., Пархоменко А.В., Жураховский А.Ю.
Отделение интенсивной терапии и анестезиологии №1, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
Изменение содержания церулоплазмина и малонового диальдегида у больных при нарушении кровообращения головного мозга
Цель. Изучить роль церулоплазмина и малонового диальдегида в патогенезе гепатоцеребральной дистрофии. Изменения концентрации малонового диальдегида в сыворотке крови свидетельствуют о повышении интенсивности перекисного окисления липидов и срыве системы антиоксидантной защиты.
Материалы и методы. Обследованы 30 больных, у которых острое нарушение кровообращения головного мозга по геморрагическому типу возникло вследствие разрыва мешотчатых аневризм сосудов головного мозга различной локализации. В 1-й группе больным к комбинированной терапии добавляли препарат «Цитофлавин», во 2-й группе — проводили только комбинированную терапию.
Результаты. Содержание церулоплазмина увеличивалось во все сроки наблюдения при применении препарата «Цитофлавин» и приближалось к таковому в норме в отличие от показателей после комбинированной терапии, что свидетельствовало о нарушении энергетического обмена. Концентрация малонового диальдегида значительно увеличивалась даже по сравнению с таковой в ранние сроки исследования, что свидетельствовало о срыве компенсаторных возможностей обеспечения гомеостаза, чего не наблюдали при применении «Цитофлавина».
Выводы. Применение препарата «Цитофлавин» способствовало восстановлению содержания церулоплазмина в ранние и средние сроки наблюдения с сохранением этих показателей в более отдаленном периоде. Под влиянием препарата «Цитофлавин» содержание малонового диальдегида приближалось к таковому в норме в средние и отдаленные сроки исследования.
Ключевые слова; острое нарушение кровообращения головного мозга, церулоплазмин, малоновый диальдегид, цитофлавин.
Укр. нейрохiрург. журн. — 2015. — №1. — С. 55-58.
Поступила в редакцию 25.09.14. Принята к публикации 13.02.15.
Адрес для переписки: Минов Сергей Викторович, Отделение интенсивной терапии и анестезиологии №1, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова, ул. Платона Майбороды, 32, Киев, Украина, 04050, e-mail; reanimation-1ins@yan dex. ua
Minov S.V., Mironenko O.V., Parkhomenko O.V., Zhurahivskiy O.U.
1st Department of Anesthesiology and Intensive Care, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov, NAMS of Ukraine, Kiev, Ukraine
Changes of ceruloplasmin and malonic dialdehyde level in patients with cerebral circulatory disorders
The purpose. To study role of ceruloplasmin and malonic dialdehyde in pathogenesis of hepatocerebral dystrophy. Changes of malonic dialdehyde concentration in the blood serum indicate the increase of lipid peroxidation intensity and failure of antioxidant protection system.
Materials and methods. 30 patients with acute hemorrhagic cerebral circulatory disorders caused by saccular aneurysms rupture with different localization were examined. Patients in the 1st group received combined therapy and Citoflavin, in the 2nd group — received just combined therapy. Results. Ceruloplasmin level increased in all terms of observation in patients who received Cytoflavin and approached to normal as opposed to indicators after combined therapy, indicating energy metabolism disorders. Malonic dialdehyde concentration significantly increased, even in comparison with early stages of the study, indicating a failure of homeostasis compensatory possibilities, which was not observed at Cytoflavin application.
Conclusions. Cytoflavin use contributed to normalization of ceruloplasmin level in the early and middle periods of observation with preservation of these indicators in a remote period. Under the influence of Citoflavin level of malonic dialdehyde was close to normal in the medium and remote periods of the study.
Key words: acute cerebral circulatory disorders, ceruloplasmin, malonic dialdehyde, cytoflavin. Ukr Neyrokhir Zh. 2015; 1: 55-8.
Received, September 25, 2014. Accepted, February 13, 2015.
Address for correspondence: Sergiy V. Minov, 1st Department of Anesthesiology and Intensive Care, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov, 32 Platona Mayborody St., Kiev, Ukraine, 04050, e-mail: reanimation-1ins@yan dex. ua
