CC BY
136
УДК 634.956.584(477.72)
М.А. Листопадський 1СТОР1Я ТА СУЧАСНИЙ СТАН Л1СОСМУГ Б1ОСФЕРНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "АСКАШЯ-НОВА"
Бюсферний 3anoeidHUK "Аскашя-Нова" iMeHi Ф.Е. Фальц-Фейна НААН Украгни
E-mail: ekobirds@ukr.net
Висвилено ieroprn створення та сучасний стан Bcix лiсових смуг Бiосферного заповедника "Аскашя-Нова". Висадка лicоcмуг проводилась з 1932 по 2001 рр. Цей перюд подьлено на чотири еторичш етапи. За результатами сучасно! швентаризацп наведено картосхему лicоcмуг заповiдника та вказано висоту насаджень, ширину, довжину, вiк, тип зрошення, породний склад, типолопчш та cтруктурнi формули деревосташв. Сучаcнi лicоcмуги вкривають 234 га територи заповiдника, що становить близько 1% його площъ Зроблено висновок про типолопчну та просторову неоднорЦшсть сучасних лicоcмуг заповiдника. На засадах степового лкознавства обгрунтовуеться потреба невЦкладно! еколопчно! реабiлiтацii насаджень.
Ключовi слова: Аскашя-Нова, мсосмуги, типолог1я, степове лкорозведення, 3anoeidHrn режим.
М.А. Листопадский ИСТОРИЯ И СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ЛЕСОПОЛОС БИОСФЕРНОГО ЗАПОВЕДНИКА "АСКАНИЯ-НОВА"
Биосферный заповедник "Аскания-Нова" имени Ф.Э. Фальц-Фейна НААН Украины
Освещается история создания и современное состояние всех лесных полос Биосферного заповедника "Аскания-Нова". Посадка лесополос проводилась с 1932 по 2001 гг. Этот период разделен на четыре исторических этапа. В результате современной инвентаризации подана картосхема лесополос заповедника и указана высота насаждений, ширина, длина, возраст, тип орошения, породный состав, типологическая и структурная формулы древостоев. Современные лесополосы покрывают 234 га территории заповедника, что составляет около 1% его территории. Сделан вывод о типологической и пространственной неоднородности современных лесополос заповедника. На основе учения о степном лесоведении обосновывается необходимость скорейшей экологической реабилитации насаждений.
Ключевые слова: Аскания-Нова, лесополосы, типология, степное лесоразведение, заповедный режим.
M.A. Listopadsky
HISTORY AND PRESENT STATE OF FOREST BELLS IN THE BIOSPHERE
RESERVE "ASKANIA NOVA" The F.E. Falz-Fein Biosphere Reserve Askania Nova', National Academy of Sciences, Ukraine
The history of creation and the current state of forest belts of the Biosphere Reserve "Askania Nova" are given. Planting of the forest belts was carried out from 1932 to 2001. This period is divided into four historical stages. A schematic map of the forest belts of the reserve is given as a result of up-dated inventory and a height of plantings, width, length, age, type of irrigation, species composition, typological and structural stands' formula are listed. The modern forest belts cover 234 hectares of the reserve, which is about 1% of its territory. The typological and spatial heterogeneity of the modern belts of the reserve are concluded. The necessity of speedy ecological plants' rehabilitation based on scientific principles of steppe dendrology is substantiated.
Key words: Askania-Nova, forest belts, typology, steppe dendrology, reserved regime.
Антагошстичне вЦношення лку i степу - одне з найбыьш актуальних питань сучасно! бюгеоценологп. Воно е тематичною вксю для степового лкознавства - актуального наукового напрямку сучасно! екологп. I чим динамiчнiше середовище людського кнування, тим вш актуальшший. Одшею з головних задач бюсферних заповЦниюв е монiторинг ландшафтного i бiологiчного рiзноманiття найбiльш типових та збережених дыянок бiосфери (Закон Украши..., 2005; Положення..., 2009). Бшсферний заповiдник "Аскашя-Нова" представляе собою комплексну монiторингову дiлянку площею понад 33307 га. На данш територп представленi зональнi та iнтразональнi автохтонш степовi бiогеоценози/ а також агроекосистеми, дендрологiчний та зоологiчний парки, населен пункти. Невiд'емним елементом територп заповедника е лiсосмуги. Вони входять до складу мкцевого агроландшафту, що представлений у буфернш зош та зош типового землекористування. Таким чином, асканшсью лГсосмуги, як i в быьшосп степових запов^ниив Украши, е типовою складовою i потребують безперервного контролю з боку науковщв. Але не зважаючи на це, !х стан практично не вЦображаеться навГть у зведенш нормативнш документацГ! (Державний кадастр..., 2006).
Проблема вирово! ерозп грунтГв е однГею з ключових для регюну заповГдника. ПиловГ бурГ неодноразово фшсувались на територп заповЦника в минулому: 1921, 1928, 1930, 1936, 1946, 1948, 1954, 1957, 1960 рр. (Итоги..., 1961) та поновились за сучасних умов ведення агровиробництва в регюш Асканп-Нова: у 2003 р. (усне повЦомлення С.С. Звегшцова), 2007 р. (Горбань, 2009) та у 2010 рощ. Головною причиною даного явища, в останнш час, е вЦсутшсть належного догляду за л^осмугами (Белова, Травлеев, 2008; Фурдичко, Стадник, 2008). Тому мошторинг лкосмуг, як протиерозiйних насаджень, не втрачае свое'! актуальносл i зараз.
Лкосмуги створюють загальний вигляд принципово рГзних, за характером природокористування, територш степового твдня Украши. Таким чином систему лкосмуг, як рукотворш бюценози, не можна розглядати у вгдривГ вгд природних процесiв та господарсько! дГяльност людини. Рахуючи часову дискретшсть практики степового лiсорозведення на сучаснш територп ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний вкникМДПУ. 2015. №1
зaпoвiдникa/ дoцiльнo вивчити icropto cтвopення та вcтaнoвити актуальний cтaн/ y якoмy пеpебyвaють зазначет кyльтypфiтoценoзи.
Бiocфеpний зaпoвiдник "Acкaнiя-Hoвa", завдяки cвoïй icтopiï та пpиpoдним кoмплекcaм, привертав увагу бaгaтьox видaтниx вчен^, кoтpi працювали в Аcкaнiï-Hoвa: Г.М. Виcoцькoгo (1923), В.М. Сyкaчoвa (1923), В.В. Ста^ин^тою (1929-1933), С.1. Медведева (1924-1933) та im (РябкO/ 2007).
Першим xto oпиcaв деpевнi на^дження та лicopocлиннi yмoви в Acramí -Hoвa з нayкoвoï точки зopy, 6ув видатний вчений акад. Г.М. Вишцький (1928). Пеpшi cпpoби cтвopення лiнiйниx деpевниx нacaджень в Acкaнiï-Hoвa припадають на 1932 р. (Кapacев, 1962, cтop. 87). ^чаток aктивнoгo cтвopення лicoвиx cмyг в aгpoценoзax дaтyeтьcя 1946 р. (Каплу^в^ий, 1953). При цьoмy/ вже в 1962 р. бyлo виcaдженo быьшу чacтинy лicocмyГ/ щo cьoгoднi вxoдять дo cклaдy зaпoвiдникa. В пoдaльшoмy, кoнтpoль за icнyючими нacaдженнями та cтвopенням нoвиx деpевocтaнiв був пoклaдений на фaxiвцiв вiддiлень дocлiдниx гocпoдapcтв Hayкoвo-дocлiднoгo iнcтитyтy тваринництва cтепoвиx paйoнiв iм. М.Ф. Iвaнoвa "Acкaнiя-Hoвa" (дaлi 1ТСР "Acкaнiя-Hoвa"). Haпpикiнцi XX ст. мoнiтopинг cтaнy лicocмyг був пoклaдений на мicцевi opгaни викoнaвчoï влади та здiйcнювaвcя cилaми пpедcтaвникiв Xеpcoнcькoгo деpжaвнoгo лicoгocпoдapcькoгo oб'eднaння '^pco^ic". Зoкpемa на теpитopïí Чaплинcькoгo paйoнy лicoвпopядкyвaння пpoвoдилocь Укpaïнcьким державним лicoвпopядкyвaльним виpoбничим oб'eднaнням "Укpлicпpoект" (oфiцiйнa назва cтaнoм на 1994 р.). Пicля вЦ'еднання Бiocфеpнoгo зaпoвiдникa "Acкaнiя-Hoвa" вiд 1ТСР "Acкaнiя-Hoвa" в oкpемy ycтaнoвy та впpoвaдження нayкoвцями зaпoвiдникa мoнiтopингy стану пoпyляцiй птaxiв/ щo мешкають y лiœcмyгax, пocтaлa гocтpa пpoблемa y з'яcyвaнm aктyaльнoгo cтaнy ocтaннix. В результата чoгo бyлo вcтaнoвленO/ rn;o ocтaннe землевпopядкyвaння в межax дocлiдниx гocпoдapcтB/ землi якиx вxoдять дo cyчacнoï теpитopïí зaпoвiдникa/ бyлo пpoведенo в 1983 р., пicля чoш, на нашу думку, oтpимaнi дат пpocтo "кomювaлиcь" з poxy в рш без cyттeвиx кopектив.
Не зважаючи на пocтiйнi бoтaнiчнi дocлiдження в Acкaнiï-Hoвa, лicocмyги майже завжди залишалиа пoзa yвaгoю дocлiдникiв. Тoмy, iнфopмaцiя щoдo ïx шнф^рацш i якicнoгo cтaнy пpедcтaвленa нaдзвичaйнo фpaгментapнo та безcиcтемнo. Фaктичнo, належний наугавий cyпpoвiд cтaнy лicocмyг зaвеpшивcя y 1962 poцi.
Haшoю метою бyлo пpoвеcти тoтaльнy iнвентapизaцiю вcix нaявниx лicoвиx cмyг зaпoвiдникa i ïx типoлoгiчний oпиc. Пoдiбнi дocлiдження, на наш пoгляд, е дoцiльними не лише для "Acкamï-Hoвa", а й шш^ пpиpoдooxopoнниx oб'eктiв, дo cклaдy якиx вxoдять лicocмyги (Лист^пад^ий, 2014).
В пpoцеci пpoведення po6oto aвтop неoднopaзoвo звеpтaвcя за кoнcyльтaцiями та дoпoмoгoю дo cвoïx шлек д.б.н., пpoф. член. -кop. НАНУ
Травлеева А.П. та д.б.н., проф. Зверковського В.М. за визначенням методичних принципiв типолопчного опису деревостанiв; д.б.н., проф., п.н.с. Стадника А.П. - щодо процедури отримання картографiчних матерiалiв та звггно1 документацй, що використана в робота; к.б.н., с.н.с., завЦуючо! лабораторй дендролопчного парку "Аскашя-Нова" Гавриленко Н.О. та к.с-г.н., п.н.с. Рубцова А.Ф. - у визначенш видово'1 належностi дерев та наданш наукових консультацiй, архiвних даних та зв^но'1 документацй' лабораторй' дендропарку; д.е.н., проф., проректора з науково'1 роботи Одеського нацiонального економiчного унiверситету Балджи М.Д. - надання раритетно'' лiтератури; к.iстор.н., доц. Тавршського нацiонального унiверситету iм. В.1. Вернадського Задерейчук А.А. - надання кторичних раритетних джерел з власно'1 бiблiотеки та консультацiй щодо перших етатв лiсорозведення на Херсонщинi та Мелггопольщиш; фахiвцю лабораторй' бiомонiторингу та заповедного степу Бiосферного заповiдника "Аскашя-Нова" Звегшцова С.С. - неодноразовi консультацп та надання власних картографiчних матерiалiв. При проведенш роботи автор неодноразово звертався до ствробггниюв заповiдника за усними поясненнями щодо поточних питань: д.б.н., проф. Стекленева Е.П., к.б.н., с.н.с. Слепченко Л.А., к.б.н., с.н.с. Лобанова М.В., к.с-г.н, с.н.с. Треус М.Ю., Стопкевича О.П. та iн., за що автор 1м щиро вдячний.
Особливу подяку автор висловлюе к.б.н., с.н.с., директору Бiосферного заповiдника "Аскатя-Нова" Гавриленку В.С. за постiйну i всебiчну допомогу при проведеннi цього дослЦження. МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Матерiалом для дано'1 роботи служили архiвнi матерiали, науковi публiкацii, наукова зв^на документацiя, картографiчнi матерiали землевпорядкувальних органiзацiй, фотоматерiали. Завершальним етапом збору матерiалу стала власна iнвентаризацiя лкових смуг заповiдника, що проводилась з 2009 по 2012 рш.
До аналiзу залучали метричнi характеристики насаджень: довжину, ширину, висоту кожно'1 лкосмуги та окремо 1х рядiв. Характер зрошення: богарний (без штучного зрошення), безпосередня близьюсть зрошувальних каналiв, дiя зрошувальних машин ("Фрегат", "Днепр" "Волжанка", "Кубань"), випадкове тдтоплення, що вЦбувалось в результатi затоплення лiсосмуги зрошувальними машинами або поривами водогiнних господарських трубопроводiв тощо.
Рiк посадки л^осмуги визначали за архiвними даними (Архiв Бiосферного заповiдника Асканiя-Нова), картографiчними i звiтними матерiалами ВО "Укрлiспоект", л^ературними даними (Каплуновский, 1953; Карасев, 1962). В окремих випадках для встановлення вжу насаджень використовували пт нещодавно зрiзаних дерев, де пiдраховували юльюсть рiчних кiлець. Використовувались матерiали космiчноi зйомки Landsat Ltd., що ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний eicHUKМДПУ. 2015. №1
представленi в середовищi комп'ютерно'1 програми "Google Eаrth" з '1х ретроспективою у 20 роюв.
Породний склад деревостанiв описували по рядах в лкосмузг За умови орiентацii лiсосмуг "пiвдень - твтч", опис породного складу проводили iз заходу на схiд. У випадках орiентацii насадження "захiд - схЦ" породний склад характеризували з пiвночi на пiвдень. В багатопородних рядах 1х скороченi назви поеднувалися (Р+Д тощо). Першим зазначалась така порода, що переважала за юльюстю екземплярiв в рядку. За умови значних деструктивних процеав, що мали мкце в дослiджуваних лiсосмугах (наслiдки несанкцюнованих рубок, палiв, випасу худоби, що привели до значного, школи майже абсолютного знищення лiсосмуги), зазначали: "поодиноко" - коли вцiлiлими були окремi дерева або 1х групи (2-10 особин), що знаходяться на значнш вЦсташ одна вiд одно'1 i не перевищували 25% вiд плошд первинно'1 закладки та "фрагментарно" - для випадюв коли лiсосмуга втрачала 50-75% свое' лковкрито!' площi. При цьому дотримувались визначення проф. Г.Ф. Морозова, що дозволило з методично' точки зору, вЦокремити одиноко розташоват дерева вЦ деревних насаджень: "совокупность древесных растений, измененных как в своей внешней форме, так и в своем внутреннем строении под влиянием воздействия их друг на друга ... " (Морозов, 1949, стор. 5). Власне лкосмугами вважали насадження, що вЦповЦають науковому визначенню у довЦковш лiтературi (Энциклопедия агролесомелиорации, 2004; Словник-довiдник з агроекологп, 2007; Фурдичко, Стадник, 2010а).
Типолог1чний опис дослЦжуваних деревостанiв проводили на засадах вчення про штучш лiси степово'1 зони, розробленого проф. О.Л. Бельгардом (1960, 1960а, 1971) - единого науково обгрунтованого методолопчного шструменту, що вЦповЦае умовам пiвденного степу Украши (Белова, Травлеев, 1999). Рахуючи значну подiбнiсть типiв лiсорослинних умов (ЧПо-1, ЧП1 та ТКГ0-1, ТКГ1, ТКГ1-2) (за О.Л. Бельгардом, 1971), до аналiзу залучались лише тип екологiчноi структури (свiтлова i вiкова структури) та тип деревостану - головнi параметри, що обумовлюють просторовий розпод1л птахiв у штучних деревних насадженнях (Губкин, 1975; Белик, 2009, стор. 100119; Гавлюк, Степанкина, 2011; Сухолозов, 2011; Листопадский, 2012а, 2014а; Listopadsky, 2013). Основою опису лiсосмуг е типолопчна формула, що компонуе у собi всi найголовнiшi ознаки дослЦжуваного культурфiтоценозу (Бельгард, 1971, стор. 161-162). Використання дано! формули дае змогу комплексного динамiчного опису конкретного насадження без його прив'язки до спонтанних сукцесшних змш екзогенного (переважно антропогенного) походження. Застосування типологiчних формул, як шструменту опису деревного насадження, дае змогу характеризувати зазначеш насадження в динамщ i створюе умови для коректного вЦображення данох iнформацii у
Biological Bulletin 161 fe ---
щорiчних наукових 3BÍTax "Лггопис природи" - головних зв^них документах заповiдникiв Украши (Листопадский, 2014).
Структурна формула характеризуе безпосереднiй стан насадження на момент його опису. Даеться характеристика кожного ряду в лiсосмузi окремо. Рахуючи "вибiрковий" антропогенний тиск на рiзm породи в лкосмугах, даний пiдxiд означуе актуальний стан порЦ в кожному ряду а вЦ так i щлкшсть окремого ряду, що може не вЦповЦати стану лiсосмуги в щлому, який описаний за типолопчно! формулою (Энциклопедия..., 2004). В чисельнику наводиться скорочена назва породи дерева в ряду, в знаменнику - середня висота цього ж ряду. Для багатовидових рядiв наводиться вЦповЦна кiлькiсть порЦ у порядку зменшення ix юльюсно! представленостi (Гл+Д тощо). Перед знаком дробу вказано тип штучного зрошення (за наявносл): К - канал, Ф - дш зрошувально'! машини "Фрегат" тощо). Шсля знаку дробу - фiзiологiчний стан насадження: jiv - головна порода насiнiння не утворюе, ad - насiння утворюе. Останньою, за знаком дробу, подаеться фактична ширина лкосмуги.
Дана робота виконана в межах вивчення бюценотичних аспекпв формування угруповань птаxiв у деревостанах заповедника.
Результати та ix Обговорення
1сто^я. За даними спорово-пилкового та радiовуглецевого аналiзiв вiдомо, що на територп сучасно'! Асканп-Нова були вiдмiченi сосна (Pinus sp.) (переважно), береза (Betula sp.), дуб, липа (Tilia sp.), берест (Ulmus sp.), выьха (Alnus sp.) та лщина (Corylus sp.). Л.Г. Дшесман зазначав, що ix представлетсть у вибiркаx складала вiд 5 до 9% пилку, i постшно зменшувалась впродовж голоцену (Динесман, 1977, стор. 98-99). Сxожi палiнологiчнi данi були шдтверджеш i пiзнiше (Безусько, Костильов, 1992). Зазначеш види, в сучасних умовах, масово зустрiчаються в природних степових лках лiвобережжя Нижнього Дншра. Породи дерев, пилок яких знаходили в Асканй'-Нова, широко представлен у природних лкових насадженнях урочища "Буркути", що репрезентуе природнi екосистеми Нижньодншровсько! арени (Бельгард, 1950, 1971). Природна деревна рослиншсть зникла з плакорних позицш Днiпровсько-Молочнянського межирiччя ще задовго до появи тут постшних поселень людини. Головним чинником у с^мкому зменшеннi лiсiв на Нижньому Придншров'! вважають клiматичнi змiни, що були спричинеш серiею глобальних похолодань у голоцеш (Полынов, 1926, цит. по Белик, 2000; Клеопов, 1990). Антропогенний тиск деревна рослиншсть у Дншровсько-Молочнянському межирiччi почала вiдчувати вже в епоху неолiту, вiн став головним фактором сучасного безлiсся вододШв дослiджуваного регiону (Генсирук, 1975).
Шсля появи перших постшних поселень людини на теренах Дншровсько-Молочнянського межирiччя штучна деревна рослиннiсть з'явилась не вЦразу. Лише з появою мережi населених пунктiв, i в першу чергу нiмецькиx колонiй,
ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний тсникМДПУ. 2015. №1
була реалiзована державна програма зГ створення розсадник1в плодово-япдних порЦ та таких видГв дерев, що повинш були захищати новоствореш сади вгд влру та жорсткого степового середовища (Облесение степей ..., 1874; Ерусалимский, 2011). В середиш XIX столггтя на сходГ та заходi вгд сучасно! територп Бюсферного заповiдника "Аскашя-Нова" функцiонували подГ6ш станцп (Ханацкий, 1867; Ганкевич, Задерейчук, 2014). Посадковий матерiал реалiзовувався за шльговими цiнами як для землевласник1в, так i звичайного населення. При цьому для колошстав, що придбали землi у пiвденних степах, було одшею з обов'язкових умов "заниматься облесением" (Вернер, 1889; Садоводство и виноградарство ..., 1900, 1901). На той момент немае жодних даних про кнування природно! деревно! рослинносл на територп сучасного заповiдника та майже вЦсутня iнформацiя про створення захисних деревосташв у володшнях роду Фальц-Фейшв (Фальц-Фейн, 1997; Гавриленко, 2013; Задерейчук, 2013).
Таким чином, ^ршГ дерева у Тсторичний час в регюш Асканп-Нова з'явились задовго до створення дендролопчного парку. Вони росли на присадибних дшянках в населених пунктах (Фальц-Фейн, 1997; Задерейчук, Кимов, 2014). Породний склад i походження посадкового матерiалу достовГрно невiдоме. Але встановлено, що вже в 1847 рощ деревш насадження в Аскашя-Нова були досить широко представлен по всш територп населеного пункту (Шван, 2008) i перебували переважно на жердняковш стадп (Листопадський, 2012). Найближчими до Асканп-Нова розплiдниками були Великокопанський, Новоолекспвський, а також розсадник при Лукьяшвськш сiльськогосподарськiй школГ (Записки Симферопольского ..., 1900; Ганкевич, Задерейчук, 2014, стор. 88). Але дефщит посадкового матерiалу продовжував iснувати, у зв'язку з чим було заплановано створити ряд додаткових розплгдниюв. Один з них заметь Новотрощька, як було заплановано з початку, був перенесений, за власно! тщативи Ф.Е. Фальц-Фейна, в околищ Асканп-Нова (зараз с. Штомник Аскан1я-Нова селищно! ради). Його площа складала п'ять десятин (5,45 га). У суадньому Мелггопольському повггу функцiонувaв свш власний розплЦник в маетку "близаветфельд", що постачав посадковий мaтерiaл до схЦних райошв Дншровсько-Молочнянського межирiччя. Секретар Тaврiйського губернського статистичного комiтету К.В. Ханацький так описуе схЦну частину Дншровсько-Молочнянського межирiччя: "... единогласно отзываются объ прекрасном ведении здесь всех отраслей степного хозяйства, к которым можно причислить тщательное облесение степи и разведение фруктовых садов (Ханацкий, 1867, стор. 209). Маеток Тащенак (зараз м. Тащенак Зaпорiзькоí обл.) так характеризувався в ri роки: "... образцовое имение Корниса (господаря - прим. автора) по тонкоруному овцеводству (8000 голов), лесоводству, садоводству, травосеянию (стор. 223)." Надзвичайно яскравою характеристикою вдалого лкорозведення на степовому твдш
Ш -
Украши е наступна цитата К.В. Ханацького: "He менее замечательна "образцовая плантация" или "учебное лесничество", находящееся в смежности с мызою Юшанлы. Мысль о заведении образцовой плантации принадлежит бывшему министру государственных имуществ, графу Киселеву, а осуществление, быстрое развитие, принесенная и приносимая польза облесению степей, равно как и нынешнее цветущее состояние, тому же покойному И. Корнису. По его проекту, и под его личным наблюдением, в 1844 году начато устройство лесничества садовником Фастом, успевшим не только развести лес, в полном смысле этого слова, из всевозможных дерев и кустарников, способныхъ прочно расти в степях, снабдить и ежегодно снабжать, по баснословно низким ценам, всех и каждого разными деревьями и кустарниками (государственные крестьяне пользуются деревьями безплатно), но и обучить несколько десятков крестьянских мальчиков лесоводству и садоводству. Образцовое лесничество, под которое отведено 100 десятин (109,3 га - прим. автора) степной земли, поныне находится в ведении того же почтенного Фаста, который, между прочим, представил в 1859 г. на вторую Симферопольскую сельскохозяйственную выставку 46 образцов древесин тех древесных пород, которые разведены им и вполне усвоены степной местностью лесничества и вообще степями Бердянского и Мелитопольского уездов. г. Фастъ награжден комитетом выставки большой серебряною медалью ..." i далi "На садоводство, лесоводство и шелководство обращают также более внимания, нежели прочие немецкие колонисты. Фруктовых садов 2.206; (дес. - прим. автора), лесных плантаций 47, в них лесных дерев 1002.010, шелковичных в плантациях 493.301 и в живых изгородьях примерно 1025.565" (Ханацкий, 1867, стор. 300). При цьому в описах похЦних природних умов зазначалося: "степь покрыта одной травой, здесь нет даже кустарника, почти нет воды" (Ханацкий, 1867, стор. 167). Аналопчш заходи щодо стимулювання лкорозведення i садiвництва за рахунок шмецьких колошстав-менонтв були властивi не лише Дншровсько-Молочнянському регшну, а й быьшоста регюшв степового твдня Украши та Росп (Ерусалимский, 1998, 2011).
Очевидно, що створеш в той час соцiально-економiчнi умови сприяли веденню саме такого типу господарства та природокористування. Тому територда, що сьогодш входить до сучасних контурiв Бюсферного заповедника "Аскашя-Нова", навряд чи можна вважати такою, що мала принципово шший склад та пропорцп упдь зайнятих шд певне землекористування (окрiм заповЦно!" дыянки степу та зоопарку).
Подальше створення Ф.Е. Фальц-Фейном дендролопчного парку (1887 р.) привернуло увагу науковщв як до одного з перших осередюв штучних деревосташв у посушливому украшському степу. Г.М. Висоцький у свош робота писав: "За швденно-схЦним краем Саду лежить так званий "Л^остеп"1", а у примгтщ значилось: "Лкостепом у Заповеднику звуть участок ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний тсникМДПУ. 2015. №1
степу поруч з Боташчним садом, що подекуди nopic деревами та чагарниками" (Висоцький, 1928, стор. 69).
Окреме мкце в icropiï створення лicocмуг займае перша висаджена у 1932 р. в Асканп-Нова лкосмуга, що розташовувалась на твшчнш межi старо'1 (Фальц-Фейнiвcькoï) частини дендролопчного парку. Автора ïï закладки, як i площу, нам встановити не вдалося. Ведомо тiльки, що в щ роки в заповеднику активно працював проф. В.В. Станчинський (Дрогобыч, 1997). Вiн, пiд кеpiвництвoм якого працювала в Асканп-Нова Науково-степова станщя, активно висловлювався щодо необх^дноси створення деревних насаджень та прогнозував ïx швидке заселення (зокрема птахами) з найближчих природних лМв (Станчинский, 1933). В подальшому, у 50 -х роках ХХ столптя, на ïï мкщ було створено експериментальну дiлянку для апробацп piзнoманiтниx cпocoбiв висадки лicocмуг. Ця теpитopiя носила назву "Опытные посевы дуба" (Карасев, 1962 стор. 21; Карасев, 1969) i мала площу 17 га. Д.б.н. Г.М. Карасьов, тд кеpiвництвoм якого проведена быьша частина роботи щодо висаджування лкосмуг у регюш заповедника, зазначав : "Лесополоса посадки 1932 г. имеет междурядья шириной 1,5 м, а в ряду дуб от бирючины посажен на расстоянии 0,75 м. Первые три года осуществлялся уход за лесополосой, а затем он был прекращен. К 1958 г. в полосе осталось не более 50% дуба, имеющего высоту 3,5 м с усохшими вершинами". (Карасев, 1962, стор. 87). При проектуванш ново'1 частини дендролопчного парку площа дослгджувано'1 дыянки залишилась без змш (Воловодов, 1969). Шзшше, тсля створення основно'1 частини польових лкосмуг, дшянка була перетворена в ряд куртин ново'1 частини дендропарку, що мають загальну назву "РЦколкся з дiбpoвами" (Каталог рослин ..., 2012, стор. 9; Листопадськая, 1вашов, 2013). Таким чином практика створення лкосмуг в Асканп-Нова започаткована у 1932 рощ i була започаткована на територп дендролопчного парку. В подальшому дендропарк буде постшно використовуватися як експериментальний полпон з практики створення деревних культуpфiтoценoзiв регюну (Карасев, 1952, 1953, 1969а; Рубцов, 1998; Гавриленко, 2013).
Практика власне польового лкорозведення починаеться в Асканп-Нова з 1946 р. Закладку першин насаджень очолював С.П. Каплуновський (Разработка методов полезащитного ..., 1957, стор. 175). На пол^ розташованому на твдень в1д однойменного селища, створили чотири лкосмуги, що огортали дослЦне поле 1ТСР "Аcканiя-Нoва" з уcix сторш (Каплуновский, 1953). Площа цих посадок ощнювалась фаxiвцями пo-piзнoму: вiд 2,34 га (Бабич, 1960) до 4,6 га (Каплуновский, 1953), що викликано, скорше за все, поступовим тдсаджуванням нових pядiв дерев. Фрагменти твшчно'1 частини зазначено'1 лicocмуги icнують i зараз. Пеpшi спроби створення лкосмуг на полях 1ТСР "Аcканiя-Нoва" змусили дослЦниюв зробити висновок: "Не смотря на это (значну посуху - прим. автора) лесная полоса выросла и
Й
хорошо развилась, опровергнув, таким образом, долго существовавшее консервативное мнение о том, что в асканийской степи деревья без полива существовать не могут" (Бах-Каплуновская, 1950). Сл1д зауважити, що на територп Дншровсько-Молочнянського межир1ччя, л1сосмуги вже були представлен досить широко. Зокрема, у Гешчеському райош вони мали площу не менше 100 га i були висаджен1 у 1934-1936 рр. (Сокур, 1940). Автор зазначав, що у породному cкладi переважали дуби та гледичiя. Крайш ряди (узлюся) були утвореш маслинкою. До 1935-1940 рр. проф. 1.Б. Волчанецький доcлiджуе люосмуги Брилiвcькоi дослано! станцп, у с. Ка!'рах Захiдних, Вел. та Мал. Лепетихах, Кам'янщ-Дншровськш та iнших регюнах, що розташованi пiвнiчнiше Асканп-Нова. Ширина насаджень в цих регюнах становила 7-15 м. 1х основу створили робшя, клени та гледичiя, у невеликш кiлькоcтi приcутнiй айлант (Волчанецкий, 1954). Досить розвиненими, на той час, були i люосмуги, що розташовувались навколо Старо-Бердянського лicового масиву та в регюш селища Партизани, що на Мелггопольщиш (Орлов, 1955). Для них дослЦники вiдмiчали значш пошкодження найбiльш розвинених дерев за чаав нiмецько-фaшиcтcько'i окупацп (Волчанецкий, 1952). Шзшше, в 1954-56 рр., на територiях Каховського мехaнiзовaного люгоспу та колгоспу "iм. Стaлiнa" (Новотрощький р-н Херсонсько! обл.) висаджено 4 i 4,6 га лicоcмуг вЦповЦно. Дaнi насадження були зaклaденi cпiвробiтникaми каф. лiciвництвa Херсонського ciльcькогоcподaрcького шституту (нинi Херсонський державний аграрний ушверситет). Подальший науковий cупровiд було покладено на вЦды степового лicорозведення та дендрологи 1ТСР "Аcкaнiя -Нова" (Разработка методов ..., 1957, стор. 208-217). Г.М. Карасьов зазначав, що в щлому на територп Херсонщини, за участю асканшських фaхiвцiв, лише у 1957 р. висаджено близько 300 га люосмуг, а за отриманими результатами один iз сшвробггниюв (Адрiaнов С.Н.) пiдготувaв диcертaцiйну роботу "Принципы современной техники полезащитного лесоразведения в засушливой и сухой степи Европейской территории СССР" (Разработка... , 1957).
Таким чином, можна стверджувати, що для територп Асканп-Нова масштабне створення люосмуг вЦбувалося iз затзненням у 10-15 рокiв. В.Д. Треус в ri роки писав: "Лесополосы Аскании-Нова желанной картины полезащитных насаждений пока не представляют" (Треус, 1952, стор. 25).
З 1947 р. по 1950 рр. висаджування люосмуг на полях очолював Г.В. Вошов (Воинов, 1953), а з 1950 р. по 1969 р. - Г.М. Карасьов. На початку 1970-х роюв полезахисш люосмуги дослЦжувались С.Г. Воловодовим, але звггна документащя щодо проведено! ним роботи (частина звггу з науково-дослёдно!" роботи "ДосвЦ вирощування лicоcмуг на каштанових грунтах твденного степу Укра!'ни" 1970 р. стор. 237-257) не збереглась (!нтродукщя..., 1970).
Очевидно втрачений звет е останньою науковою спробою швентаризацп лicocмуг розташованих на cучаcнiй територп заповедника.
Хpoнoлoгiю висаджування лicocмуг Г.М. Карасьов ощнюе так: 1949 р. -10 га; 1950 р. - 136 га; 1951 р. - 262 га; 1952 р. - 70 га. Таким чином, впродовж чотирьох роив було висаджено 478 га лкосмуг (Карасев, 1953а) Але зазначеш плошд не вЦповгдають даним експлшацп люонасаджень того часу (Експлшащя ..., 1962). Станом на 1958 р зазначаеться лише 320 га, з яких, у зв'язку з незадовыьним станом, було списано 26,1 га (Интродукция древесных ..., 1976; стор. 72). Зайнята ними теpитopiя, у 1961 р. не перевищувала 220 га (Итоги..., 1961; стор. 201). Отже, неведомою залишаеться доля ще 132 га люосмуг. У 1961 р. вже значиться площа в 376 га для яких вказуеться, що 336 з них висаджеш в перюд з 1949 по 1955 pp. До них додавались площд насадженш навколо ферм, cквеpiв быя контор в^ддшень дослЦного господарства та ш., що не дозволяе провести точне пopiвняння площ дослЦжуваних люосмуг (Итоги работ ботпарка ..., 1961; стор. 150). В зазначеному документа вказано, що лише дубових люосмуг в перюд з 1949 по 1953 pp. було створено понад 727 га (Итоги работ ботпарка ..., 1961; стор. 148), що на нашу думку е помилковим i значно завищеним показником. Але, за проектом Г.М. Карасьова, який так i не вдалося pеалiзувати, планувалось висадити 960 га люосмуг (Карасев, 1952, стор. 259). Таю даш не ствпадають з шшими джерелами шформацп того часу (Карасев, 1953а, 1961, 1962, 1969), i не мають каpтoгpафiчнoгo тдтвердження. Одним з пояснень piзниць у площах може бути загибель люосмуг. Таю факти редко наводяться у звггних документах того часу i ïx масштаби могли не вЦповЦати дшсноста. ВЦ так, заплановаш пiд лicocмуги плoщi були значно быьшими, нiж 1'х фактична представлешсть, що дозволяло, в свою чергу, збiльшувати плoщi пociвiв. Одшею з причин цього е впровадження поаву ciльcькoгocпoдаpcькиx культур по молодим посадкам люосмуг (переважно дуба висадженого гшздовим методом). Такий cпociб був запропонований акад. Т.Д. Лисенком у 1948 р. (Лысенко, 1949) i практикувався в Асканп-Нова досить активно (Карасев, 1952, 1952а). Але в подальшому вЦ пoдiбниx метoдiв вЦмовились (Карасев, 1962, стор. 101), а ïx автора суворо засуджували (Карпачевский, 2010). Кpiм цього, в зазначеш роки виконували ще один, не менш авантюрний експеримент: висаджування люосмуг на заповедному степу (Карасев, 1952, стор. 272, 274). В результата зазначених пiдxoдiв було втрачено значш площд молодих лicocмуг (Карасев, 1962, стор. 107, 108) i порушено щлинний покрив заповедного степу. В багатьох наукових та звггних документах вказуеться на те, що перше масштабш висадки люосмуг проводили на землях веддыення 1ТСР "Асканея -Нова" №2 "1ль'шка", що були висаджеш до 1957 р. (Разработка методов, ..., 1957, стор. 204) а також на територп веддыення 1ТСР "Аскашя-Нова" №1 "Молочне" i разом склали 88 люосмуг загальною площею близько 300 га., з
яких 165 га представляли трирядш насадження, iншi - 4-5 ряднi лicовi смуги (Карасев, 1965, стор. 29). В цей же час на територiях шших вiддiлень iнcтитуту юнували лише поодинокi насадження, що не створювали едино! системи лicоcмуг (Объяснительная записка...,1973, стор. 85). В цей перюд (1953 р.) висаджено першу експериментальну люосмугу на зрошеннi (Разработка..., 1957).
Шсля 1962 року, коли б^ьш^ть люосмуг вже була висаджена, науковий супровЦ цих насаджень та необхЦш бiотехнiчнi заходи реaлiзовувaлиcь пiд керiвництвом aгрономiв вiддiлень доcлiдних господарств 1ТСР "Аcкaнiя -Нова". З 1979 по 1988 рр. були складеш карти землекористування вiддiлень iнcтитуту з нанесенням на них icнуючих та запланованих люосмуг. Одне з вiддiлень 1ТСР "Аcкaнiя-Новa" - "Маркеево" у 1988 р. було вЦокремлене i його люонасадження почались розглядатися у вiдривi вiд доcлiдного господарства "Аcкaнiя-Новa", яке до цього репрезентувало всю територда заповедника. Було з'ясовано, що станом на 1988 р. на територп веддыення "Маркеево" було створено 30,2 га люосмуг, площа яких з роками збыьшувалась (табл. 1). Головною проблемою того часу була cерiя реоргашзацш та змш пiдпорядкувaння окремих вёддыень в межах доcлiдних господарств, та дослЦних господарств в межах 1ТСР "Аcкaнiя-Нова", що призводило до неоднозначного територiaльного визначення люосмуг. Зважаючи на незaдовiльний догляд за люосмугами нaприкiнцi ХХ cтолiття, фактичш (лicовкритi) площi почали ще быьш не вiдповiдaти картам та планам, складеним фaхiвцями 1ТСР "Аcкaнiя-Новa". Практика Г.М. Карасьова (Карасев, 1969) в створенш трирядних (мiж полями), чотирьохрядних (мiж полями зi cхiдного краю) та п'ятирядних (на межах з господарствами) люосмуг наприкшщ 80 -х та початку 90-х рр. ХХ столггтя почала порушуватися, пiдмiнювaлacя шдсадкою додаткових рядiв до вже юнуючих лicоcмуг. Нaтомicть поновлення дерев, що випали у рядах попередшх посадок, не велось, або було недостатшм. Це пояснюе значну рiзницю у вщ порiд, що входять до складу одних i тих самих люосмуг в сучасних умовах.
Головною оргашзащею, що за чaciв незалежносл контролюе лicовi ресурси Херсонсько! обласп, е Херсонське державне лicогоcподaрcьке об'еднання "Херсонлк" (дaлi ХДЛО "Херcонлic"). У 1994 р. лкотаксащю полезахисних насаджень, розмщених на територп зaповiдникa проводила Украшське державне лicовпорядкувaльне виробниче об'еднання "Укрлкпроект", що е гадзв^ною оргашзащею ХДЛО "Херсонлк". Разом з цим, це була перша, за чаав незалежноста Украши, таксац1я люосмуг. Вона була проведена за результатами аерофотозйомки попередшх роив. Голова партп ВО ^^л^прое^" В. Шум, тд керiвництвом якого проводили тaкcaцiйнi роботи у Чаплинському райош i Бiоcферному заповеднику зокрема, зазначав, що остання фактична таксащя насаджень проводилась дослЦними господарствами
1ТСР "Аскашя-Нова" у 1983 р. За даними ВО "Укрлёспроект", на територп Бёосферного заповедника лёсовий фонд, що представлений на 100% категорёею насаджень "полезащитные лесные полосы" i складае 250,0 га. (табл. 1). Тобто за даними ХДЛО "Херсонлёс", лёсовий фонд заповедника становить 250 га, що у порёвняннё ёз актуальними даними перевищено майже на 16 га. При цьому найбёльша вёд'емна динамёка площ лёсосмуг властива вёддёленню "Молочне" i складае понад 48 га (~ 3 га/рёк). След зауважити, що землевласником територёй, на яких ёснують дослёджуванё лёсосмуги, е 1ТСР "Аскашя-Нова". Догляд за деревостанами виконуеться ХДЛО "Херсонлёс", а Бёосферний заповедник "Аскашя-Нова", як третя юридична особа, на правах природоохоронно'1 установи, регламентуе господарську деяльнёсть в них.
Сучасний стан. Наприкёнцё ХХ та на початку ХХ1 столёття повторно активёзувалося вивчення стану лёсосмуг на територп всёе'1 Степово'1 зони (Ерусалимский, 2005, 2010; Ерусалимский, Тищенко, Ахтямов, 2007; Степанкина, Гавлюк, 2007; Ерусалимский, Тищенко, 2008; Кулик, 2008; Костин, 2009; Данилов, 2010; Гасанов, Рубцов, 2011; Биота искусственных лесов ..., 2013) та зокрема на степовому пёвднё Украши (Маяцкий, 1978; Балджи, 1997; Лохматов, 1999; Агапонов, 2004; Поляков, Плугатарь, 2005; Фурдичко та ён., 2006; Фурдичко, Стадник, 2008; Фурдичко, Плугатарь, 2010; Плугатарь, 2012; Бурда, Петрович, 2012; Петрович, 2014, 2014а, 2014б та ён.). Безпосередньо на територп заповедника подёбнё дослёдження почали проводитися лише з 2008 року (Гавриленко, Листопадський, 2009, Листопадский, 2010, 2011, 2011а, 2014, 2014б). Лёсосмуги, що перейшли у "спадщину" до заповедника висаджувались та контролювались дослёдним господарством "Аскашя-Нова", якому, як зазначалось вище, пёдпорядковувалося чотири вёддёлення та дослёдне господарство "Маркееве" 1ТСР "Аскашя-Нова". В цей час вони не являли щлёсно'1 системи лёсомелёоративних насаджень.
За результатами останньо'1 швентаризацп лёсових смуг заповедника було встановлено, що на територп заповедника розташована 141 лёсосмуга сумарною протяжнёстю 255,4 км та загальною площею 234,32 га (0,704% вед площё заповедника). З них до складу буферно'1 зони заповедника вёдносяться 61,73 га (0,895% буферно'1 зони), зони антропогенних ландшафтёв - 172,59 га (1,124% зони антропогенних ландшафтёв). Безпосередньо на територп заповедного природного ядра заповедника, за сучасних умов, лёсосмуги вёдсутнё. За аналёзом, структура лёсосмуг в розрёзё вёддёлень дослёдних господарств 1нституту тваринництва степових районёв ём. М.Ф. 1ванова "Асканёя-Нова" -Нацёонального наукового селекцёйно-генетичного центру з вёвчарства виглядае так: "Комиш" - 30,4; "Молочне" - 66,8; "1льшка" - 62,4; "Пётомник" - 22,8; "Маркееве" - 52,0 га. Найстарёшими польовими деревостанами е лёсосмуги (окрём висаджених експериментально), що прилягають безпосередньо до заповедного степу (майже 28,5 га) та такё, що оконтурюють заповёдник (53,6 га).
Площа iснуючих лiсосмуг коливаеться вiд 0,25 (твденна частина лiсосмуги "Бакир") до 10,5 га (лкосмуга № 86, сходна межа заповiдника, рис. 1). Найбыьша за площею лiсосмуга також е i найдовшою у заповеднику. Найвужчими е одноряднi лiсосмуги, ширина яких може сягати до трьох метрiв. Максимально широкi польовi лконасадження утворюються за рахунок розростання дерев вторинно! та третинно'1 генерацiй. Таю насадження мають ширину до 40 метрiв (лкосмуга № 44). Найб1льш високою е лiсосмуга, розташована на сходному схилi Великого Чапельського поду вздовж одше!' з найбiльш крупних його балок-притоюв Великого Чапельського поду. Разом з цим, узлюсям ще!' люово!' смуги проходить арик, що дiяв наприкiнцi ХХ столiття. Таким чином, на цш територй' були сформован досить сприятливi лiсорослиннi умови для зазначеного гледичiевого насадження (лкосмуга № 128, рис. 1). 80,4 га люосмуг зони антропогенних ландшафтав отримують додаткове зволоження завдяки дй' зрошувальних машин "Фрегат". Серед насаджень, що збереглись до цього часу, юнуе значна часова дискретшсть. В щлому висадка основно'1 частини люосмуг була проведена впродовж дванадцяти роюв.
Першi польовi деревостани, що створювались у 1946 рощ навколо першого дослЦного поля, збереглись лише з швшчно! та зах^дно!" частини в1д нього. Найб1льша к1льк1сть лiсосмуг, що збереглись до цього часу, були висаджеш у 1951 рощ, були частиною етапу по створенню перших дубових люосмуг на богар^ та у 1975 рощ - чаа створення Каховсько! зрошувально! системи, шсля чого створення нових лiсосмуг носило етзодичний характер. 1з тих, що збереглись на територй' заповедника, останш насадження створено у 1997 рощ.
Юльюсть рядiв у лiсосмугах коливаеться вЦ 1 до 20. Найбыьш представленими за площею е трирядш насадження (81 га), бьльшють з яких були створена в межах проекту розбудови Каховсько! зрошувально! системи (1967-1979 рр.) (Грановская, Вердиш, 2011). Досить поширеними е однорядш та дворядш лкосмуги - 42 та 41 га, вЦповЦно. Значна представлешсть дворядних лiсосмуг обумовлена несанкцiонованими рубками центрально! породи (переважно дуба), що висаджувалась як центральний ряд. Перифершш ряди люосмуг, що представлен быьш стiйкими породами (гледичiя Gleditsia sp., робшш), залишились менш понiвеченими людиною. Насадження, кыьюстю рядiв значно поступаються за своею площею. Серед них быьшу частку складають насадження з п'яти рядiв, висадженi у середиш ХХ столiття. Досить представленими е лкосмуги з десяти рядiв, приурочен до периферй" земель дослiдних господарств i висадженi у 1950-1960 рр. Люосмуги, представленi 6,7 та 11-20-рядними лiсосмугами, е залишковими насадженнями, що збереглись переважно з середини ХХ столггтя - часу первинних закладок лкосмуг на територй' заповедника, чим пояснюеться 1х незначна площа при значному рiзноманiттi конструкцй' насаджень. Типолопчн характеристики лiсосмуг
заповёдника ёлюструють бёоценотичну структуру насаджень разом ёз ïx екологёчними "стосунками" з оточуючими природними та антропогенними екосистемами.
За станом œi-тлового режиму найбёльш розповсюдженими е максимально освётленё деревостани - 112,6 га. Ix можна роздёлити на двё принципово рёзнё групи: суттево деградованё дубовё деревостани 50-х рокёв та низькобонётетнё робёнёевё насадження друго'1 половини ХХ столёття, створенё на штучно зрошуваних землях Каховсько'1 зрошувально'1 системи. Напёвосвётленё лёсосмуги займають 89,2 га. Бёльша ïx частина представлена старими насадженнями, що знаходяться досить далеко вёд населених пунктёв та зберегли свою первинну структуру. Слёд зауважити, що серед них значно поширенё деревостани з вираженим чагарниковим ярусом. Такё лёсосмуги займають у заповеднику 22,2 га територп. Напёвтёньовё насадження, що е оптимальними з точки зору заселення ïx птахами, складають лише 6,1 га. Деревостани з чагарниками серед них займають лише 4,3 га.
Вжова структура лёсосмуг е бёльш константним явищем. Деревостани, що не досягли стадп зёмкнення крон, у заповеднику займають 12,4 га. Вони майже повнёстю представленё освётленими деревостанами. 16 га займають лёсосмуги, що знаходяться на перехёднёй стадп до жерднякёв. Власне жердняковий стан серед асканёйських лёсосмуг мае невелика кёлькёсть насаджень - 2,5 га. Значно бёльша частка лёсосмуг перебувае у станё переходу вёд жердняковоё' до стану самозрёджування - природного випадання дерев - 12,8 га. Такё насадження мають специфёчну архётектонёку крон i досить часто використовуються птахами для розмёщення гнёзд. У клёмаксовому станё, на стадп самозрёджування, знаходиться 89,1 га лёсосмуг заповёдника. Вони е завершальною стадёею розвитку деревостанёв в умовах пёвденного степу Украши. Саме цё насадження потребують суттево'1' екологёчно'1' реабёлётацп. Разом з цим вони е найбёльш населеними рёзноманётними екологёчними групами птахёв. Бёльшостё цих насаджень (78,1 га) властива вторинна та/або третинна генерацёя деревних рослин, що спричинено значним антропогенним пресом на них (Конспект фауни ..., 2010, стор. 5). Вегетативне вёдновлення, в лёсосмугах степового пёвдня Украши, стае все бёльш розповсюдженими явищем (Фурдичко, 2006, стор. 322-326).
Тип деревостатв лёсосмуг заповёдника е досить рёзноманётним та динамёчним у часё. Лёсосмуги з представництвом робёнп е найбёльш поширеними у заповеднику. Дана порода присутня у 71 лёсосмузё, загальною площею понад 105 га. Переважання робёнп у деревостанё мають 62 насадження загальною площею понад 81 га. Бёльшу ïx частину представляють чистё монокультури даноё' породи. Зазначенё лёсосмуги приуроченё до пёвнёчно-схёдно'1' частини заповёдника. Вёдповёдно, вагома площа насаджень у заповеднику мають досить незначну представленёсть цёеё' породи.
-Ч
i
г
- 5
I
S *
в
Б
I
Я С
i*
с 1
£ г4
3
С
U.
• s
t у
? £ ? á s i tZi.Zt
s I
в %
S
I*
I û
Я ï A
&
9
Я ■
g f*
$
Я
a
§ s
s 1 S 3
i
S !
i H
Я • 7: £ ° S" ? S
3
в
E
I*
M
fi1* С
?
« a
i
í jj
в
я
Süd
Я
i t
iE
h i i i 5
4 Л
э S
5
О 1
* 3
п п о «• 5"
•»г» « Uk к 3
«о
9 1
«П
erJ X.
•-.'i л а
Г» 1
rî»
i
о
s
S 3
II
s s i «<
1 I
O O a
- E
4 S
p,
S s
s -
4
г> г
Ь
ri о а г»
£ ¿ á E I
<f 4 linwti« ги л.и1т: i пггг| )
í ? S i s i 1
i* i*
э «
3 j£
S
3
•Î
é-
я
a
ñ
2 I
- 5
3
Умовш позначення:
1П
т
2
к» к» к»
(Л
I
(Л -й-
00
Яз в
1П
т
2
к» к» к»
СЧ
I
ЧО
о
3
I'
о Й -с' ж г а-
] Природне ядро ] Буферна зона
] Зона антропогенннх ландшафпв ] Садово-городне товарпство Новин декдропарк Старнй дендропарк Зоопарк
Зрошувальт каналп Л1СОСЫУП1
Дороги з тверд!ш покрхптям Дорош подьв1 Межа заповиннка
М, Ставки зоопарку I 1 Ставки-накошгчувач1 залов? I I Ставкл-накопнчувач1 пусп О Зрошувальт шшиш! "Фрег
Занижения рельефу -О- ГИдвишення рельефу й? Ферми П Поюмуп ферми Д Сгерсьы постн
■(- Цвинтар1 ■ Смггтезвалшца 1 Метеоролопчна етанщя
Населет пункта:
О одноповерхово! заоудовп
Д 6агатоповерхово1 забудовл 1-е 1льщка П - с. Новин Етап Ш - с. ГВтомшк
IV - с Маркеево
V - емт Аскашя-Нова
VI - с Молочне
\'П — С. КоМЛШ
1,.... 141 - Номери ласосмуг (вцповцлють номерам лсосыуг у табл. 2)
сл сл 2
00
O-N
яз
сл сл 2
о в1
tJI g'
о
¡3
29. 2300 10 7 - 1946 дддддддддд
30. 1000 10 4 Ф 1951 рррр
31. 2000 10 6 Ф 1946 ДДГл
32. 2000 12 7 Ф 1949 ДКлД
33. 2250 10 4 к' 1975 ррррр
34. 2000 5 8 Ф 1975 т
35. 1000 10 3 Ф 1997 Р Р Р поодлноко
36. 2000 10 3 Ф 1997 Р Р Р поодлноко
37. 2000 5 3 Ф 1951 РРР
3S. 1000 5 5 Ф 1994 Айл Айл Aíli Алл Алл
39. 1S00 25 5 Ф 1994 Р
40. SOO 10 5 - 194S M Айл
41. 2250 10 6 _ 1954 Р Шов поодлноко
42. 3000 20 7 - 1952 ГлГлГлББ
43. 2750 5 5 - 1975 РРР
Mi 800 40 6 — 1952 ГлДСкДСкДКлДКл
Д
45. 1400 20 3 В 1975 Д Кл Гл Кл Гл Кл Д
46. 1400 10 3 В 1975 ддд
п.осв(ч) - Ш 10Д
п.осв-П ЮР
п оев - П 7ДЗГ.1
осв-Ш(2)8Д2Кл
осв - 1-П(2) ЮР
осв-ШЮТ
осв-Щ2) ЮР осв - П(2) ЮР осв - Ш(2) ЮР
осв -110AÍL1
осв - П ЮР
осв - 1-П 8Айл2М
осв - Ш 5Р5Шов п.осв - Ш(2) 7ГлЗБ
осв-П ЮР
п.осв(ч) - Ш(2) 5ДЗОс1Кл1Гл п.осв - Ш(2) 4КлЗДЗГл осв - Ш(2) ЮД
ЛЛЛЛЛЛЛЛЛ ДдЛ0 7777777777°
фл_к±Ла(П2
7 П 7
Р Р Р Р Р К—————10 и П и IIII
8
Ф———5
II П Л _ Ait Ain Лил Лйл .iin
Ф—jrv25 5
А/ Айя ,, п --odlO
2 5
£i£iLiLLad20
7 II II U 5 P P P
TT~sad5
Гл Л Су- Л Су- Л Кл Л Кл Л a(¡ |Q 6323232222 вл Ki гл Ki гл Ki л 20 II П П II II II II '
вЛЛЛ jo IIII п
1П
т
2
к» к» к»
(Л
I
(Л -й-
00
Яз в
1П
т
2
к» к» к» СТ\
I
ЧО
о о
О
3
I'
о Й -с' ж г а-
47. 1400 10 3 в 1975 ДГлД осв - Ш(2) 7ДЗГл
43. 1400 10 6 в 1975 ГлДГл осв - Ш(2) 7ГлЗД
49. 1400 15 3 в 1975 дддд осв - Ш(2) 10Д
50. 1400 15 7 в 1975 ДДГл п.осв - Ш 7ДЗГл
51. 1400 15 6 в 1975 Гл Гл Гл п. осв - Ш ЮГл
52. 1400 15 7 в 1975 ДГлД п оев - Ш 7ДЗГл
53. 1400 15 4 в 1975 ДГлД осв - Ш(2) 6Д4Гл
54. 1600 5 3 - 1975 Д Гл фрагментарно осв - Ш(2) 7ГлЗД
55. 1600 25 в 1951 ДКл ДКл ДКл ДКл Д п оев - П(2) 6Д4К.1
КлД
56. 1600 15 4 в 1975 ДЯсДЯс осв - Ш(2) 6Д4Яс
57. 1600 15 4 в 1975 ДКлДКлД п оев - Ш(2) 6Д4Кл
53. 1600 15 4 в 1975 ДКлКл Д осв - Ш(2) 5Д5К.1
59. 1600 15 3 в 1975 ДКл осв - Ш(2) 9Д1К.1
60. 1600 10 5 в 1975 ДКл ДКл ДКл п оев - Ш(2) 5Д5К-1
61. 1500 5 5 в 1975 ДГлД п оев - Ш(2) 9Д1Гл
62. 1500 25 3 ф 1951 ДКлДКлДКлДКлД п оев - Ш(2) 7ДЗКл
Кл Д Кл
63. 1100 10 10 ф 1954 ГлЯсЯсЯсЯс п оев - П 7ЯсЗГл
II ü II
„Л Л J J., влллл15
B———ad\5 7 5 7
„ -П7 /".7 /л ,, »
5---arfl5
6 6 6
3K£l£adl5
6 7 5
S———15 II II II
Д Ki Д Ki Д Ki Д Ki Д Кг Д Л II II II II II Л II II II II " 3Л Яс Л Ясх5
Л II II л зд Kl л Kl л 15 II Л II II л
дыьд
Л Л II II
3 Л_Кт_ Д_Кт_10 л л л л л л
вДГлД
Blí~irad5
II II II Л II Л Л Л II II II II
.ГлЯсЯсЯсЯс
Ф-----íitflO
10 5 J7 Л 5
m m Z
к» к» к»
(Л
i
(Л -й-
00 On
Яз з. а
m m Z
к» к» к» On
i
ЧО О
о О
3
tJi ¡'
о Й -с' ж
s »
S3, 1500 5 7 Ф 1952 Б п.осв-ШЮБ
S4, 1500 5 5 - 1994 РРР осв -1 ЮР
S5, 4000 3 4 — 1997 Р поолшоко осв - П(2) ЮР
M, 10500 10 7 Ф 1951 Б п оев - Ш10Б
SL 2500 10 6 - 1954 РБ осв-Ш5Р5Б
SL 1500 10 2 - 1954 Гл Гл Гл осв - Ш(2) ЮГл
S9, 4250 5 3 Ф 1983 РРР п.осв — I ЮР
ж 1000 5 5 Ф 1983 РРР осв -1 ЮР
91 1000 5 5 Ф 1997 РРР осв-ПОР
£L 3000 10 7 Ф 1954 РР осв-Ш ЮР
93, 3000 5 4 Ф 19S3 РРР п.осв -1-П ЮР
94, 2000 5 4 Ф 1983 РРР п.осв-1-П ЮР
95, 3000 5 4 Ф 1983 РРР п.осв-1-П ЮР
96, 1500 10 8 Ф 1975 РР п.осв-Ш ЮР
9L 2500 5 3 Ф 1997 РРР п.осв-1-П ЮР
9S, 1500 10 S Ф 1975 РР п.осв - Ш ЮР
99, 1000 5 5 Ф 1997 РРР осв-1-П ЮР
<P—ad5
7
P P P .. <
Ф—adlO 7
РБ _,,„
--adlO
6 6
ElElEilio
/7 // 77
Ф---;ло
3 3 3 P P P
Ф----■ 77V 5
5 5 5 У
P P P
*jjjj» 5
P P
5 5
*>PPP - с Ф---77V5
4 4 4
Ф---7Л'5
4 4 4
лРРР * Ф---7A-5
4 4 4
P Р Ф——аА 10
5 S
Ф——~ ;'7v 5 3 3 3
P P
S S
P P P
m m Z
к» к» к»
(Л
i
(Л -й-
00
СЧ
Яз з. а
m in Z
к» к» к»
Сч
i
ЧО О
о О
3
tJi ¡'
о Й -с' ж
s »
118. 2000 10 5 - 1951 Р поолшоко осв-ШЮР
119. 1750 7 3 - 1997 Г.1 Гл Г.1 осв -1 ЮГл
120. 2000 5 2 - 1997 Яс Яс Яс осв -1 ЮЯс
121. 4250 10 5 - 1951 Р осв-ШЮР
122. 2250 7 3 - 1997 Г.1 Гл Гл п.осв - Ш - ЮБ
123. 4000 10 10 А 1954 Б+Т п.осв - Ш(2) ьБ4Т
124 2000 10 4 - 1997 Гл Гл Гл осв -1 ЮГл
125. 1500 10 5 - 1975 Гл Гл+Б Гл п.тшь - П-Ш ТГлЗБ
12о. 1000 6 7 А 1975 Гл Гл Гл п.тшь - П-Ш ЮГл
127. 1000 10 7 А 1975 Гл Гл Гл Гл Гл п.тшь - П-Ш ЮГл
128. 2000 10 12 А 1975 Гл Гл Гл Гл Гл Гл п л1нь - Ш ЮГл
129. 1000 10 7 - 1950 РР п.осв - Ш ЮР
130. 1500 5 5 - 1950 Гл осв - Ш ЮГл
131. 1750 10 3 - 1997 РРР осв - 1-П ЮР
13Z 1750 5 7 - 1950 Б п.осв -Ш10Б
133. 1750 10 3 - 1997 РРР осв-1-П ЮР
134. 1750 10 3 - 1954 РРР осв-ШЮР
2 2 3 2 2 3 Яс Яс Яс . _
ГлГлБГл ...
----arflO
5 5 Я 5
.ГлГлГл A---ad6
7 7 7 7 7
. Т~7 Т~7 Т~7 /л /л/Л ,, л
.4------ad 10
12 12 12 12 12 12 Р Р
——ad 10 7 7
Гл ,. —aíí5
5
РРР -- m
ттт
*Lad5
I
9 10 ЮМО
Рис. 2. Найбiльш розповсюджеш типи змёшування поред у люосмугах
заповедника
Дуб представлений в тридцяти сучасних лкосмуг заповедника, ix сумарна площа складае близько 72 га. Вш е домшуючою породою лише у вёсёмнадцяти люосмугах заповедника. Ix загальна площа становить майже 42 га люосмуг. Бьльшёсть чистих дубових деревосташв були висаджеш у схеднш та твденно-схеднш частинах заповедника на початку 50-х роив ХХ столёття.
Гледичёевё дерева присутн в сорока лёсосмугах заповедника, що займають площу близько 40 га. Гледичёя переважае за породним складом у 25 лёсосмугах (42,5 га). Серед зазначених лёсосмуг представлеш стиглё насадження середини ХХ столггтя, де гледичёя е супутньою породою, що висаджувалась з боку максимально! дп несприятливих вггрёв. Також нею утвореш чисп монокультури друго! половини ХХ столёття, що приурочеш до земель,де практикуеться штучне зрошення.
Лёсосмуги, в породному складё яких приймае участь берест, представлеш лише вёсёмнадцятьма насадженнями сумарною площею близько 35 га. Деревостани, серед яких зараз переважае берест, представлеш лише дев'ятьма насадженнями, загальною площею 21,5 га. Быьша ix частина це стиглё однорядш монокультури бересту. Так насадження широко представлеш у всьому регюш, де практикуеться польове лёсорозведення (Годнев, 1980).
Посадки, серед яких був представлений ясен звичайний, нараховують всього дев'ять лёсосмуг, загальною площею 16 га. Чистих ясенових лёсосмуг у заповеднику лише двё (№16 i №120). 1х сумарна площа майже 2 га. След зауважити, що наймолодшою люосмугою у заповеднику була саме ясенова люосмуга висаджена у 2001 р. (Листопадський, 2014). Але, на час завершення швентаризацшних робет, вона повшстю елемшувала. Молоде ясенове посадки е малопродуктивними деградуючими насадженнями, що суттево страждають
SO J
2 70 -
Й50
о 50 о
1М0 2М0 3 10 4 10 5\10 6 10 7 10 8 10 Частка дерев в насадженнях
■ Робивя "Дуб ■ Гчедичгя
%
вЦ посух. Дана порода е единою, серед розповсюджених, що не утворюе числ монокультурнi насадження.
Тип змiшування порЦ у лiсосмугах мае певнi особливосп. Бiльшiсть лiсосмуг заповiдника/ за площею, представленi монокультурами (рис. 2), як правило, створювались у другiй половит ХХ столггтя на землях, що призначалися для впровадження штучного зрошення агроценозiв на територп заповiдника.
Быьш стiйкi полiпороднi насадження займають меншу площу i у свош быьшосл е одними з перших лкосмуг у заповiднику. Найбiльш поширеними е комбшацп робiнiево-дубово-гледичиевих насаджень. Вони представлеш чотирма варiантами кiлькiсного спiввiдношення зазначених порЦ (рис. 2). Наявнi породш пропорцп порiд обумовленi як агротехшкою посадки, так i умовами подальшого iснування насаджень, серед яких, пашвне мiсце займае прямий антропогенний вплив. Тому, останшм часом, сумарна лковкрита площа насаджень зменшуеться, але рiзноманiття породних структур цих насаджень стае все б^ьш гетерогенним.
Iншi деревш породи (клени (Acer sp.), маслинка (Elaeagnus sp.), абрикос (Prunus sp.), шовковиця (Morus sp.), слива (Prunus sp.), аморфа (Amorpha sp.), айлант (Ailanthus sp.), тополя (Populus sp.), верба (Salix sp.), та ш.) значно менше представлеш у заповеднику i разом складають менше шж 10% площi лкосмуг заповiдника.
Висновки
В сучасних умовах на територп Бiосферного заповiдника "Аскашя-Нова" iснуе 141 лiсосмуга загальною протяжшстю 255 км та сумарною площею 234 га.
Бюсферний заповiдник "Аскашя-Нова" е одним з перших осередюв у Днiпровсько-Молочнянському межирiччi/ де було започатковано висаджування лкосмуг на наукових засадах. Проте масштабш заходи щодо розбудови мережi лiсосмуГ/ у порiвняннi з iншими регiонамИ/ проводились iз суттевим запiзненням.
Виокремлено чотири кторичних етапи створення мережi лiсосмуг: I -(1932-1948 рр.) - час перших наукових спроб вирощування лкосмуг; II - (19491962 рр.) - висадка быьшосл дубових лкосмуг по периферп земель 1ТСР "Аскашя-Нова" та по межам дослЦних господарств. Створення насаджень в схЦнш частиш заповiдника; III - (1963-1989 рр.) - створення системи лкосмуг на полях, вЦведених пiд штучне зрошення машинами "Фрегат" (твшчно-схЦна та твденно-захЦна частини заповiдника); IV - (1990 по тепершнш час) -характеризуемся епiзодичними та безсистемними бiотехнiчними заходами щодо догляду за насадженнями, як зводяться до лiсо таксацшно'1 швентаризацп та висадки поодиноких ясеневих, айлантових та робшевих лiсосмуг. В цей останнш перiод найб1льшого масштабу досягли несанкщоноваш рубки i пожежi у лкосмугах. Особливо'1 гостроти набувае ця ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний вСникМДПУ. 2015. №1
проблема у насадженнях, що знаходяться у безпосередней близькосте до негазифшованих населених пунктев та автодорк заповедника.
Сучасний типолопчний стан лкосмуг е динамечним е мае нелшшш зв'язки з проведними факторами оточуючого середовища. В зв'язку з цим, в межах заповедника, е бажаним щоречний контроль ix стану та проведення повно! швентаризацп один раз на 5-10 роив.
Зважаючи на значну динамеку популяцшних характеристик, антагошстичне ведношення доследжуваних насаджень до коршних екосистем регюну, значну ix "насичешсть" чужинними швазшними видами флори та фауни, люосмуги повинт стати одним з об'ектев уваги авторев "Летопису природи" головного звыного документу уах заповЦниюв Украши.
Доцельним е видалення лесосмуг, що межують ез заповедним степом. На територп Бюсферного заповедника "Аскашя-Нова" вкрай потребним е проведення комплексних заходев щодо еколопчно'1 реабёлггацп люосмуг. Дане заходи необхЦно провести завдяки збёльшенню еколопчно'1 емносте останшх а не за рахунок збёльшення ix площ у заповеднику.
Список Використано! Л1тератури
Агапонов Н. Н. Состояние и перспективы полезащитного лесоразведения в Крыму / Н. Н. Агапонов // Причорноморський еколопчний бюлетень. - 2004. -№ 1 (11). - С. 157-160.
Бабич А. Д. Степной оазис Аскания-Нова. Характеристика природных условий района / А. Д. Бабич. - Х. : ХГУ, 1960. - 203 с.
Балджи М. Д. Лесные полосы в структуре агроландшафтов юга Украины / М. Д. Балджи. - Клепинино : Издательство Крымской ГСХОС, 1997. - 86 с. Бах-Каплуновская К. Г. Полезащитное лесоразведение в засушливой степи Аскания-Нова / К. Г. Бах-Каплуновская // Бюлл. Главного ботанического сада. -1950. - №6. - С. 8-14.
Бах-Каплуновская К. Г. Деревья и кустарники для юга Украинской ССР / К. Г. Бах-Каплуновская // Труды Всесоюзного Научно-исследовательского института гибридизации и акклиматизации животных "Аскания-Нова" имени акад. М.Ф. Иванова. - 1953. - №5. - С. 366-377.
Безусько Л. Г. Спорово-пилковий склад поверхневих шарев трунив "Асканп-Нова" (Херсонська область) / Л. Г. Безусько, О. В. Костильов // Укр. ботан. журн.-1992. Т. 49. №4. - С. 47-51.
Белик В. П. Птицы степного Придонья : формирование, антропогенная трансформация и вопросы охраны / В. П. Белик. - Ростов-на-Дону : РГПУ, 2000. - 276 с.
Белик В. П. Птицы искусственных лесов степного Предкавказья : состав и формирование орнитофауны в засушливых условиях / В. П. Белик. - Кривой Рог : Минера, 2009. - 216 с.
Белова Н. А. Естественные леса и степные почвы (экология, микроморфология, генезис) / Н. А. Белова, А. П. Травлеев. - Днепропетровск : ДГУ, 1999. - 348 с. Белова Н. А. Эволюция и генезис почв под лесными фитоценозами в степи / Н. А. Белова, А. П. Травлеев. // Питання степового лкознавства та лково!' рекультиващ земель. -2008. Т. 38. - Вип. 12.- С. 3-10.
Бельгард А. Л. Лесная растительность юго-востока СССР / А. Л. Бельгард. - К. : КГУ, 1950. - 257 с.
Бельгард А. Л. Введение в типологию искусственных лесов степной зоны // Искусственные леса степной зоны Украины : статьи / А. Л. Бельгард. - Х., 1960. -С. 14-17.
Бельгард А. Л. К теории структуры искусственного лесного сообщества в степи // Искусственные леса степной зоны Украины : статьи / А. Л. Бельгард. - Х., 1960а. - С. 17-32.
Бельгард А. Л. Степное лесоведение / А. Л. Бельгард. - М. : Лесная промышленность, 1971. - 336 с.
Биота искусственных лесов Оренбургского Предуралья / М. А. Сафонов, А. С.
Маленкова, А. В. Русаков, Е. А. Ленева. - Оренбург, 2013. - 176 с.
Бурда Р. И. Экотонный эффект лесных полезащитных полос в
Причерноморских разнотравно-типчаково-ковыльных степях / Р. И. Бурда, О. З.
Петрович // Еколопя та ноосферолопя. - 2012. Т. 23 №3-4. - С. 16-27.
Вернер К. А. Памятная книжка Таврической губернии / К. А. Вернер. -
Симферополь: Издаше Таврической Губернской Земской Управы, 1889. - 36 с. -
(сост. Статистическимъ бюро Таврического губернского земства).
Висоцький Г. М. Про лiсовi насадження парив заповедника "ЧаплГ (Аскатя -
Нова) / Г. М. Висоцький // Вюл державного степового заповедника "ЧаплГ. -
1928. - №4. - С. 69-80.
Воинов Г. В. Орошаемые лесопарковые насаждения в условиях засушливых степей / Г. В. Воинов. // Труды Крымского филиала АН СССР. - 1953. - №8. - С. 37-44.
Воловодов С. Г. Проектирование и закладка нового дендропарка в Аскании-Нова / С. Г. Воловодов // Научные труды Украинского Ордена Трудового Красного Знамени научно-исследовательского института животноводства степных районов им. М. Ф. Иванова "Аскания-Нова". - 1969. - Т. 14., Ч. 2. - С. 6474.
Волчанецкий И. Б. О формировании фауны птиц и млекопитающих молодых полезащитных полос в засушливых районах левобережной Украины / И. Б. Волчанецкий // Труды НИИ биологии ХГУ. - 1952. - Т. 16 - С. 7-25. Волчанецкий И. Б. О формировании фауны птиц в херсонских степях / И. Б. Волчанецкий // Труды НИИ биологии и биологического ф-та ХГУ. - 1954. - Т. 20. - С. 9-32.
Гавлюк Э. В. Видовая структура населения птиц лесополос степного Предуралья / Э. В. Гавлюк, В. Ю. Степанкина // Известия государственного аграрного университета. - 2011. - №1. - С. 224-226.
Гавриленко Н. О. Фрiдрiх Фальц-Фейн i Боташчний парк в Асканп-Нова: витоки i розвиток штродукцп рослин на пiвднi Украши / Н. О. Гавриленко // Вюл Бюсферного заповiдника "Аскашя-Нова". - Т. 15. - 2013. - C. 231-236. Ганкевич В. Ю. Автомобильное путешествие Императора Николая II по Таврической губернии в 1914 году. (К 100-летию пребывания Николая II в Аскании-Нова) / В. Ю. Ганкевич, А. А. Задерейчук. - Симферополь : Доля, 2014. - 112 с.
Гасанов И. М. Первый опыт изучения истории расселения и расположения сельских населенных пунктов в контексте с геоморфологическими условиями (на примере Республики Татарстан) / И. М. Гасанов, В. А. Рубцов // Экологический консалтинг. - 2011. - №1 (41). - С. 5-8.
Генсирук С. А. Леса Украины / С. А. Генсирук. - М. : Лесн. пром-ть, 1975. - 280 с. Годнев Е. Д. Повышение устойчивости насаждений вяза перисто-ветвистого в сухих степях / Е. Д. Годнев. // Лесное хозяйство. - 1980. - №7. - С. 34-37. Горбань В. А. Еколопчна роль фiзичних властивостей однорiчних еолових вiдкладiв люових культур бiогеоценозiв Асканй'-Нова / В А. Горбань // Вкта Бюсферного заповедника "Аскашя-Нова". - 2009. - Т. 11. - С. 104-111. Грановская Л. Н. Анализ деятельности предприятий водохозяйственно-мелиоративного комплекса Украины (на примере Каховской оросительной системы) / Л. Н. Грановская, М. В. Вердыш // Природообустройство. - 2011. -№4. - С. 85-87.
Губкин А. А. К вопросу формирования орнитофауны лесных насаждений юго-востока Украины / А. А. Губкин // Вопросы степного лесоведения и охраны природы. - 1975. - Вып. 5. - С. 229-233.
Данилов Р. Ю. Структура, состояние и продуктивность культурценозов в лесных массивах Кубанских Степей : дисс. канд. биол. наук : 03.00.16 / Данилов Р. Ю. - Новочеркасск, 2010. - 167 с.
Державний кадастр територш та об'еклв природно-заповёдного фонду : за станом на 01.01.06 р. / Мастерство охорони навколишнього природного середовища Украши. - Офщ. Вид. К. : Державна служба заповедно"! справи, 2006. - 311 с. (Нормативний документ Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища Укра1ни).
Динесман Л. Г. Биогеоценозы степей в голоцене / Л. Г. Динесман. - М. : Наука, 1977. - 160 с.
Дрогобыч Н. Е. Асканийская хроника (1917-1996) / Н. Е. Дрогобыч // Аскания-Нова - К. : Аграрна наука, 1997. - С. 340-347.
Експлшащя земель по окремих авозмшах (масштаб 1 : 50000). План землекористування науково-дослёдного господарства шституту "Аскашя-Нова".
Начальник експедицп Кулiков К. ; iнженер-землевпорядник : Журавель В. Кшв. "Укрземпроект", 1969. 1л.
Ерусалимский В. И. О степном лесоразведении в России (1843-1917) / В. И. Ерусалимский // Лесное хозяйство. - 1998. - №1. - С. 14-17.
Ерусалимский В. И. Восстановление лесонасаждений на плакоре степной зоны / В. И. Ерусалимский // Лесное хозяйство. - 2005. - №3. - С. 36-38. Ерусалимский В. И. Динамика структуры и состава старовозрастных лесных полос каменной степи / В. И. Ерусалимский, В. В. Тищенко, А. Г. Ахтямов // Лесное хозяйство. - 2007. - №5. - С. 25 - 26.
Ерусалимский В. И. Структура естественного возобновления под пологом лесополос Каменной Степи / В. И. Ерусалимский, В. В. Тищенко // Лесное хозяйство. - 2008. - №4. - С. 20-21.
Ерусалимский В. И. Лесоразведение в степи (планы, реализация, исторические параллели) / В. И. Ерусалимский. // Лесное хозяйство. - 2010. - №1. - С. 14-16. Ерусалимский В. И. Широкополосные и массивные лесные экосистемы в агроландшафте степной зоны / В. И. Ерусалимский // Вопросы экологии лесных экосистем / - Сочи : ФБУ, 2011. - С. 26-30.
Задерейчук А. А. Архивные фонды Украины и России, как источник информации по истории рода Фальц-Фейнов/ А. А. Задерейчук // Вши Бюсферного заповедника "Аскашя-Нова". - 2013. Т. 15. — C. 241 - 245. Задерейчук А. А. Создавая рай ... История рода Фальц-Фейнов / А. А. Задерейчук, В. В. Климов. - Херсон : Наддншряночка, 2014. - 200 с. Закон Украши "Про природно-заповёдний фонд Украши". - К. : Парламентське в-во, 2005. - 40 с.
Засоба В. В. Фитоценозы искусственных лесных биоценозов степной зоны Краснодарского Края / В. В. Засоба, Р. Ю. Данилов // Еколопя та ноосферолопя. - 2008. - Т. 19., № 3-4. - С. 31-39.
Интродукция древесных и кустарниковых растений для зон южной степи УССР и использовании их в озеленении и защитном лесоразведении : отчет о НИР (заключительный) : 69-86. / УНИИЖ ; рук. М. Г. Курдюк. ; исполн. : Карасев Г. М. - Аскания-Нова, 1976 - 89 с.
Итоги работ ботпарка "Аскания-Нова" за 1947-1961 гг : отчет о НИР: 21-211 / УНИИЖ ; рук. Карасев Г. М. ; исполн. : Карасев Г. М. - Аскания-Нова, 1961 - 167 с.
Итоги работы отдела ботпарка "Аскания-Нова" за 1956-1961 гг." : отчет о НИР (заключительный) :4-75 / УНИИЖ ; рук. Карасев Г. М. ; исполн. : Карасев Г. М. -Аскания-Нова, 1961 - 211 с.
1нтродукщя рослин i паркобудiвництва : звп НДР вёддёлу штродукцп i паркобудiвництва "Досвёд вирощування лкосмуг на каштанових грунтах твденного степу Украши" : 237-257 / 1ТСР "Аскашя-Нова" ; кер. М. Г. Курдюк. ; викон. : С.Г. Воловодов. 1970 вип. I, - 257 с.
Каплуновский С. П. Опыт выращивания деревьев и кустарников на лесных полосах опытного поля института "Аскания-Нова" / С. П. Каплуновский // Труды Всесоюзного Научно-исследовательского института гибридизации и акклиматизации животных "Аскания-Нова" имени акад. М.Ф. Иванова. - 1953. -№5. - С. 359-365.
Карасев Г. М. Вопросы травопольной системы земледелия в степях крайнего юга УССР : дис. ... докт. с.-г. наук / Карасев Г. М. - Аскания-Нова, 1952. - 351 с. Карасев Г. М. Гнездовые посевы дуба в Аскании-Нова / Г. М. Карасев // Агробиология. - 1952а. - №6. - С. 27-33.
Карасев Г. М. Деревья и кустарники, рекомендуемые к использованию в южной степи Украины / Г. М. Карасев, Г. В. Воинов // Труды Всесоюзного Научно-исследовательского института гибридизации и аклиматизации животных "Аскания-Нова" имени акад. М.Ф. Иванова. - 1953. - №5. - С. 299-359. Карасев Г. М. Опыт полезащитного лесоведения в Аскании-Нова / Г. М. Карасев // Труды Всесоюзного Научно-исследовательского института гибридизации и аклиматизации животных "Аскания-Нова" имени акад. М.Ф. Иванова. - 1953а. -№5. - С. 279-298.
Карасев Г. М. Степное лесоразведение. Экспликация лесных насаждений Научно-опытного хозяйства "Аскания-Нова" / Г. М. Карасев // Архiв лабораторп дендролопчного парку Бюсферного заповедника "Аскатя-Нова" / Г. М. Карасев. - Аскания-Нова, 1961. 18 с.
Карасев Г. М. Ботанический парк "Аскания-Нова" / Г. М. Карасев. - Киев : Госсельхозиздат УССР, 1962. - 200 с.
Карасев Г. М. Вопросы защиты почв и посевов от ветровой эрозии в зоне южной степи Украины : автореф. дисс. ... докт. с.-х. наук / Карасев Г. М. -Аскания-Нова, 1965. - 37 с.
Карасев Г. М. Деревья и кустарники дендропарка Аскании-Нова / Г. М. Карасев // Научные труды Украинского ордена Трудового Красного Знамени научно-исследовательского института животноводства степных районов им. М. Ф. Иванова "Аскания-Нова". - 1969. - №14. - С. 101-146.
Карасев Г. М. Опыт полезащитного лесоразведения в Аскании-Нова и его использование в зоне южной степи Украины / Г. М. Карасев. // Научные труды Украинского Ордена трудового красного знамени научно-исследовательского института животноводства степных районов им. М. Ф. Иванова "Асканя-Нова". -1969. - №14. - С. 48-63.
Карпачевский Л. О. Советская цивилизация и утопия: мысли естественника / Л. О. Карпачевский // История и современность. - 2010. - №1. - С. 132-147. Каталог рослин дендролопчного парку "Аскашя-Нова" / [А. Ф. Рубцов, Н. О. Гавриленко, Л. О. Слепченко та ш]. - Аскашя-Нова, 2012. - 132 с. Клеопов Ю. Д. Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР / Ю. Д. Клеопов. - К: Наук. думка, 1990. - 352 с.
Костин М. В. Современное состояние, мелиоративный потенциал и возможности возобновления защитных лесных насаждений на водоразделах Степной зоны ЕТР : автореф. дис. ... канд. с.-г. наук : спец. 06.03.04.; 06.03.01 "Агролесомелиорация и защитное лесоразведение, озеленение населенных пунктов. Лесные культуры, селекция, семеноводство" / Костин М. В. -Волгоград, 2009. - 23 с.
Кривульченко А. I. Сухi степи Причорномор'я та Приазов'я: ландшафти, галогеохiмiя, грунто-тдгрунтя / А. I. Кривульченко. - К. : Пдромакс, 2005. - 345 с.
Кулик К. Н. Агролесомелиорация в России: история и стратегия развития / К. Н. Кулик, Е. С. Павловский, И. П. Свинцов // Вестник российской академии сельскохозяйственных наук. - 2008. - №4. - С. 28-30.
Листопадский М. А. Дендрофильная орнитофауна лесополевых биоценозов Биосферного заповедника "Аскания-Нова" / М. А. Листопадский // Орнитология в Северной Евразии : XIII междунар. орнитологическая конф. Северной Евразии, 30 апр. - 6 мая 2010 г. : матер. докл. - Оренбург, 2010. - С. 191.
Листопадский М. А. Фауногенез птиц дендрофильного комплекса и его зависимость от структурного разнообразия лесополос (на примере Биосферного заповедника Аскания-Нова) / М. А. Листопадский // Современные проблемы зоологии позвоночных и паразитологии : мат. III Международной научной конференции, 20-21 марта 2011 г. - Воронеж : ВГУ. - 2011. - С. 190-194. Листопадський М. А. Бiстацiальнiсть дендрофыьних видiв птахiв як прояв мiжбiоценотичноí зв'язку "лiсосмуга-степ" / М. А. Листопадський // Бiорiзноманiття та роль тварин в екосистемах : мат. VI мiж нар. наук. конф., 4-6 жовтня 2011 р. - Дншропетровськ : Лiра, 2011а. - С. 294-296.
Листопадський М. А. Первые населенные пункты Днепровско-Молочнянского междуречья как вероятные очаги расселения аллохтонных видов птиц на юге степной зоны Украины / М. А. Листопадский // Наземные позвоночные животные аридных экосистем : междунар. конф., посвященная памяти Н. А. Зарудного, 24-27 окт. 2012 г. : матер. докл. - Ташкент, 2012. - С. 194-197. Листопадський М. А. До питань формування сучасно! структури орнiтоценозiв деревних насаджень Бюсферного заповЦника "Аскашя-Нова" / М. А. Листопадський // Вюник Запорiзького нацюнального ушверситету. -2012а. - № 3. - С. 120-140.
Листопадська О. А. Дендролопчний парк "Аскашя-Нова" як полкон з вивчення консортивних зв'язюв комах-фыофапв iз представниками роду Quercus L. / О. А. Листопадська, А. В. Ьашов // Еколопя та ноосферолопя. - 2013. - Т. 24., № 34. - С. 75-88.
Листопадский М. А. Лесополосы в системе природно-заповедного фонда Украины (на примере Биосферного заповедника "Аскания-Нова" /
192 Бюлопчний в1сник Щ2 -#
М. А. Листопадский // Нацiональнi природнi парки - минуле, сьогодення, майбутне : мат. мiжнар. наук. конф., 23-25 квiтня 2014 р. - Луцьк. - 2014. - С. 96101.
Листопадський М. А. Зволоження, як фактор структурно!" оргашзацп населення птахiв деревних насаджень Бюсферного заповедника "Аскашя-Нова" / М. А. Листопадський // Бюлопчний вкник Мелпопольського державного педагогiчного унiверситету iменi Богдана Хмельницького. - 2014а. - № 1. - С. 73-100.
Листопадский М. А. Птицы дубовых лесных полос Биосферного заповедника "Аскания-Нова" и Присивашья: биоценотические аспекты структурогенеза / М. А. Листопадский // Биоразнообразие и устойчивое развитие : мат. междунар. конф., - Симферополь. - 20146 г. С. 190-193.
Лпопис природи Бюсферного заповедника "Аскашя-Нова" за 1986 р. Т. 26 : звгг про НДР (заключний) / Бюсферний заповедник "Аскашя-Нова" iменi Ф.Е. Фальц-Фейна УААН ; кер. Ясинецька Н. I. ; викон. Гавриленко В. С. [та ш]. -Аскашя-Нова, 1987. - С. 670-679. - № ДР 0106Ш002552.
Лпопис природи Бюсферного заповедника "Аскашя-Нова" за 2005 р. Т. 23 : звгг про НДР (заключний) / Бюсферний заповедник "Аскашя-Нова" iменi Ф.Е. Фальц-Фейна УААН ; кер. Ясинецька Н. I. ; викон. Гавриленко В. С. [та ш]. -Аскашя-Нова, 2006. - С. 15-17. - № ДР 0101Ш00783.
Лпопис природи Бюсферного заповедника "Аскашя-Нова" за 2007 р. Т. 26 : звп про НДР (заключний) / Бюсферний заповедник "Аскашя-Нова" iменi Ф.Е. Фальц-Фейна УААН ; кер. Ясинецька Н. I. ; викон. Гавриленко В. С. [та ш]. -Аскашя-Нова, 2009. - С. 670-679. - № ДР 0106Ш02556
Лпопис природи Бюсферного заповедника "Аскашя-Нова" за 2009 р. Т. 26 : звп про НДР (заключний) / Бюсферний заповедник "Аскашя-Нова" iменi Ф.Е. Фальц-Фейна УААН ; кер. Ясинецька Н. I. ; викон. Гавриленко В. С. [та ш]. -Аскашя-Нова, 2009. - С. 670-679. - № ДР 021^002261
Лохматов Н. А. Развитие и возобновление степных лесных насаждений / Н. А. Лохматов. - Балаклея : ОМ, 1999. - 498 с.
Лысенко Т. Д. Инструкция по посеву полезащитных лесных полос гнездовым способом на 1950 г. / Т. Д. Лысенко // Лесное хозяйство. - 1949. - №11. - С. 18-27. Маяцкий М. Н. Рост лесных полос на юге Украины / М. Н. Маяцкий // Лесное хозяйство. - 1978. - №8. - С. 34-36.
Морозов Г. Ф. Учение о лесе / Г. Ф. Морозов. - М. - Л. : Гослесбумиздат, 1949. -455 с.
Облесение степей Екатеринославской губернии средствами казны - С. Петерб. : Типогр. Майкова, 1874. - 67 с.
Объяснительная записка к перспективному плану ведения лесного хозяйства опытного хозяйства "Аскания-Нова" // Перспективный план ведения лесного
Й
хозяйства Чаплинского района Херсонской области ; нач. лесоустроительной партии В. И. Шум. - Херсон, 1995. - Кн. 2. Ч. 2. - С. 381-415. - № Инв. 576. Объяснительная записка к перспективному плану ведения лесного хозяйства опытного хозяйства "Маркеево" // Перспективный план ведения лесного хозяйства Чаплинского района Херсонской области ; нач. лесоустроительной партии В. И. Шум. - Херсон, 1995. - Кн. 2. Ч. 2. - С. 345-378. - № Инв. 576. Объяснительная записка к перспективному плану ведения лесного хозяйства опытного хозяйства "Молочное" // Перспективный план ведения лесного хозяйства Чаплинского района Херсонской области ; нач. лесоустроительной партии В. И. Шум. - Херсон, 1995. - Кн. 2. Ч. 2. - С. 305-343. - № Инв. 576. Объяснительная записка к перспективному плану организационно-хозяйственного устройства Опытного хозяйства на 1973-1980 гг. // Использование земель - Аскания-Нова, 1973. - С. 44-90.
Орлов П. П. Матерiали до орштофауни штучних лiсiв та полезахисних смуг Мелггопольщини / П. П. Орлов // Наук. записки Мелггопольського держ. пед. ш-ту. - 1955. - Т. 2. - С. 3-17.
Петрович О. З. Полезахисш люосмуги в контекст екосистемних послуг / О. З. Петрович // Биоразнообразие и устойчивое развитие : мат. междунар. конф., 2014 г. - Симферополь. - 2014. - С. 262-263.
Петрович О. З. Полезащитные лесополосы как один из элементов экологической сети в агроландшафтах степи на примере Вознесенского района Николаевской области / О. З. Петрович // Биоразнообразие и устойчивое развитие : мат. междунар. конф., 2014 г. - Симферополь. 2014а - С. 263-265. Петрович О. З. Птахи полезахисних лкосмуг в межах Вознесенського району Микола'1всько'1 обласл у гшздовий перюд / О. З. Петрович // Вют Бюсферного заповедника "Аскашя-Нова". - 2014б. - Т. 16. - С. 46-55.
План организационно-хозяйственного устройства Опытного хозяйства института "Аскания-Нова". - Аскания-Нова. - М: Колос, 1969. - 9 с. Плугатарь Ю. В. Восстановление полезащитных лесных полос как необходимость устойчивого развития агросферы / Ю. В. Плугатарь // Биоразнообразие и устойчивое развитие : мат. II междунар. науч.-практ. конф., 12 - 16 сентября 2012 г. - Симферополь. - 2012. - С. 411-412.
Положення про Бюсферний заповЦник "Аскашя-Нова" iменi Ф.Е. Фальц-Фейна : нормат. док. / затвердив Г. Фышчук. - К. : М-во охорони навколишнього природного середовища Украши, 2009. - 22 с. (Нормативний документ Мшютерства охорони навколишнього природного середовища Украши ). Поляков А. Ф. Полезащитные лесные полосы в степях Крыма / А. Ф. Поляков, Ю. В. Плугатарь // Научное обоснование основных направлений развития агропромышленного комплекса Крыма в условиях рыночного производства. -Симферополь : Таврия, 2005. - 312 с.
Проект внутрихозяйственного землеустройства Всесоюзного Института "Аскания-Нова" 1949-1950 гг. (масштаб 1 : 25000). Сост. Бова Д. Я. 1950. 1л. Разработка методов полезащитного лесоразведения в зоне засушливой степи УССР за 1957 год : отчет о НИР : Ч. II. 157-281 / УНИИЖ ; рук. Карасев Г. М. ; исполн. : Карасев Г. М., Адрианов С.Н., Бова Д.Я., Степанов Н.П., Лелеко Е.Ф. -Аскания-Нова, 1957 - 345 с.
Рубцов А. Ф. Збереження та ведновлення насаджень державного дендрологечного парку "Асканея-Нова" / А. Ф. Рубцов. - Асканея-Нова, 1998. - 49 с.
Рябко В. М. Аскания-Нова в решении научных проблем / В. М. Рябко. - Херсон: ОАО ХГТ, 2007. - 504 с.
Садоводство и виноградарство в Днепровском уезде // Записки Симферопольского отдела императорского Российского общества садоводства.
- 1900. - Вып. XVII. - С. 23-26.
Садоводство и виноградарство в Днепровском уезде // Записки Симферопольского отдела императорского Российского общества садоводства.
- 1901. - Вып. ХХУ1. - С. 26-33.
Словник-доведник з агроекологп / За ред. О. I. Фурдичка. - К. : Основа, 2007. -272 с.
Сокур I. Т. Про фауну птахев та ссавщв партизанських лкних полезахисних смуг Генечеського району / I. Т. Сокур // Праце науково-доследного зоолого-бюлопчного шституту. - 1940. - Т. 8-9. - С. 115-121.
Состав земельных угодий по состоянию на 1988 г. (масштаб 1 : 25000). План землепользования отделения № 1 "Молочное" опытного хозяйства "Аскания-Нова" УкрНИИ животноводства им. М.Ф. Иванова Чаплинского района Херсонской области. - 1 л.
Станчинский В. В. Теоретические основы акклиматизации животных / В. В. Станчинский // Труды Института сельскохозяйственной гибридизации и акклиматизации животных в Аскании-Нова. - 1933. - №1. - С. 33-66. Степанкина В. Ю. История создания полезащитных лесных полос и их значение для расселения птиц в степных экосистемах / В. Ю. Степанкина, Э. В. Гавлюк, З. И. Бикмаметов // Вестник ОГПУ. - 2007. - №2. - С. 48-55. Сухолозов Е. А. Распределение гнездящихся пар чернолобого сорокопута в садах и лесополосах Полупустынного Заволжья / Е. А. Сухолозов // Известия Пензенского государственного педагогического университета имени В. Г. Белинского. - 2011. - №25. - С. 270-273.
Схема землепользования опытного хозяйства НИИЖ "Маркеево" Чаплинского района Херсонской области (масштаб 1 : 5000). Экспликация земель по севооборотам / сост. херсонский филиал института "Укрземпроект".1988. - 0,5 л. Треус В. Д. Птицы района Аскании-Нова и методы их привлечения : дисс. ... канд. биол. наук / В. Д. Треус. - Аскания-Нова, 1952. - 226 с.
Фальц-Фейн В. Аскания-Нова / В. Фальц-Фейн. - К. : Аграрна наука, 1997. - 347 с. Фурдичко О. I. Лiс у степу : основи сталого розвитку / О. I. Фурдичко, Г. Б. Гладун, В. В. Лавров. - К. : Основа, 2006. - 496 с.
Фурдичко О. I. Лiсовi мелюрацп як основний фактор стабШзацп степових екосистем / О. I. Фурдичко, А. П. Стадник // Еколопя та ноосферолопя. - 2008. -Т. 19, № 3-4. - С. 13-24.
Фурдичко О. I. Еколопчш основи збалансованого використання лiсiв Криму / О. I. Фурдичко, Ю. В. Плугатарь. - Кшв : Д!А, 2010. - 350 с.
Фурдичко О. I. Методолопя управлшня агроландшафтами лкомелюративними методами / О. I. Фурдичко, А. П. Стадник. - К: Аграрна наука, 2010а. - 58 с. Ханацкий К. В. Памятная книга Таврической губернии / К. В. Ханацкий. -Симферополь : Печ. бъ тип. Тавр. губ. правления, 1867. - 655 с. Шван Х. Аскания-Нова в исторических планах и рисунках 1829-1856 гг. / Х. Шван. - СПб. - Магдебург-Кетен (Ангальт), 2008. - 30 с.
Эйтинген Г. Р. Фотоматерiали / Г. Р. Эйтинген // Архiв лабораторп дендролопчного парку Бюсферного заповедника "Аскашя-Нова" . - 1948. Экспликация земель в границах плана по состоянию на 1947-1962 гг. (масштаб 1 : 50000). План землепользования опытного хозяйства "Аскания -Нова" УкрНИИ животноводства им. М.Ф. Иванова Чаплинского района Херсонской области / сост. Карасев Г. М. - 1962. - 1 л.
Экспликация земель в границах плана по состоянию на 1979 г. (масштаб 1 : 50000). План землепользования опытного хозяйства "Аскания-Нова" УкрНИИ животноводства им. М.Ф. Иванова Чаплинского района Херсонской области / исп. директор Яновский А. - Утвержден Чаплинским районным советом нар. депутатов от 8.01.1980. - 1 л.
Экспликация земель в границах плана по состоянию на 1979 г. (масштаб 1 : 25000). План землепользования отделения № 4 "Камыш" опытного хозяйства "Аскания-Нова" УкрНИИ животноводства им. М.Ф. Иванова Чаплинского района Херсонской области / директор Яновский А. Утвержден Чаплинским районным советом нар. депутатов от 8.01.1980. - 1 л.
Экспликация земель в границах плана по состоянию на 1979 г. (масштаб 1 : 25000). План землепользования отделения № 3 "Питомник" опытного хозяйства "Аскания-Нова" УкрНИИ животноводства им. М.Ф. Иванова Чаплинского района Херсонской области (картограмма противоэрозионных лесомелиоративных мероприятий) / проектировщик Поповкин С. И. -Утвержден Чаплинским районным советом нар. депутатов от 8.01.1980. - 1 л. Экспликация земель в границах плана по состоянию на 1979 г. (масштаб 1 : 25000). План землепользования отделения № 2 "Ильинка" опытного хозяйства "Аскания-Нова" УкрНИИ животноводства им. М.Ф. Иванова Чаплинского района Херсонской области (картограмма противоэрозионных
196 Бюлопчний в1сник
лесомелиоративных мероприятий) / проектировщик Поповкин С. И. -
Утвержден Чаплинским районным советом нар. депутатов от 8.01.1980. - 1 л.
Энциклопедия агролесомелиорации / [Л. И. Абакумова, О. А. Аверьянов, Г. П.
Архангельская и др.]. Сост. и гл. ред. Е. С. Павловский. - Волгоград:
ВНИАЛМИ, 2004. - 678 с.
Listopadsky M. A. Alien birds' species in the Biosphere reserve "Askania-Nova":
biocenotic aspects of invasion / M. A. Listopadsky // Invasion of alien species in
Holarctic : The IV International Symposium, 21-28 September 2013. - Borok, 2013. -
P. 102.
References
Abakumova, L. I., Averyanov, O. A., Arhangelskaya, G. P. (2004). Encyclopaedia of agrosilviculture. Volgograd.
Agaponov, N. N. (2004). State and perspectives of the field-protective forestation in the Crimea. Prichornomorsky ekologichny bulletin, 1 (11), 157-160.
Babich, A. D. (1960). Steppenwolf oasis Askaniya Nova. Characteristic of natural conditions of the region. Kharkiv: KSU.
Bach-Kaplunovskaya, K. G. (1950). The field-protective forestation in dry steppe of Askania-Nova. Bulletin of the Main Botanical Garden. 6, 8-14.
Bach-Kaplunovskaya, K. G. (1953). Trees and shrubs for the south of the Ukranian SSR. Proceedings of the All-Union Scientific Research Institute of hybridization and acclimatization of animals "Ascania Nova" named after MF Ivanov. 5, 366-377.
Balji, M. D. (1997). Forest belts in agrolandscapes' structure on the south of Ukraine. Klepinino: Crimea.
Belgard, A. L. (1950). Forest vegetation of the south-east of the USSR. Kiev : KNU.
Belgard, A. L. (1960). Introduction in to typology of the artificial forests of a steppe zone. Artificial forest steppe zone of Ukraine, Kharkiv: KSU, 14-17.
Belgard, A. L. (1960a). On theory of a structure of the artificial forest association in a steppe. Artificial forest steppe zone of Ukraine, Kharkiv: KSU, 17-32.
Belgard, A. L. (1971). Steppe dendrology Moscow: Timber industry.
Belik, V. P. (2000). Steppe birds Pridonya: formation, anthropogenic transformation and protection issues. Rostov-on-Don: WPC.
Belik, V. P. (2009). Birds artificial forest steppe Ciscaucasia: composition and formation of the avifauna in the arid conditions. Krivoy Rog: Minera.
Bezus'ko, L. G., & Kostyloy, O. V. (1992). Sporule and pollen composition of the surface soils of "Askania-Nova". Ukrainian Botanical Journal, 49(4), 47-51.
Bilova, N. A., & Travleyev, A. P. (1999). Natural forest and steppe soils (ecology, micromorphology, genesis). Dnipropetrovsk : DNU.
Bilova, N. A., & Travleyev, A. P. (2008). Evolution and genesis of soils under forest phytocenoses in the steppe. Questions steppe forest and forest land rekultyvatsyi, 38(12), 3-10.
Bova, D. Yu. (1950). Project of intraeconomic land management of All-USSR Institute "Askania-Nova" 1949-1950 (scape 1 : 25000). Askania-Nova.
Burda, P. I., & Petrovich I, Z. (2012). The ecotone effect of forest shelter belts at the Near-Black Sea herbal-fescue-feathergrass steppe. Ecology and noosferology, 23(3-4), 16-27.
198 Бюлопчний вюник
Danilov, R. Yu. (2010). Structure, state and productivity of culturecenoses in the forest plantings of Kuban steppes. Novocherkassk.
Dinesman, L. G. (1977). Steppe biogeocenoses in Holocene. Moscow: Science.
Drogobych, N. Ye. (1997). Chronicle of Askania-Nova (1917-1996). Askania-Nova, Kiev. Agricultural science, 340-347.
Explanatory note to the long-term management plan of organizational and economic arrangement of Experimental Farm for 1973-1980 (1973). Askania Nova.
Eytingen, G. R. (1948). Photomaterials. Askania-Nova.
Falz-Fein, V. (1997). Askania-Nova. Kiev.
Furdychko, O. I. (2007) Dictionary-manual on agroecology. Kiev: Osnova.
Furdychko, O. I., Gladun, G. B., Lavrov, V. V. (2006). Forest in steppe: foundations of sustainable development. Kiev.
Furdychko, O. I., Plugatar, J. V. (2010). Ecological bases of balanced forest using of the Crimea. Kiev.
Furdychko, O. I., Stadnyk, A. P. (2008). Forest land reclamations as a main factor of steppe ecosystem stabilization. Ecology and noosferolohia,19 (3-4), 13-24
Furdychko, O. I., Stadnyk, A. P. (2010). Management strategy of agrolandscapes by forest reclamation methods. Kiev.
Gankevich, V. Yu., & Zadereyshuk, A. A. (2014). Motor-car journey of Emperor Nikolai II through the Tavria province in 1914. Simferopol: Dolya.
Gasanov, I. M., & Rubtsov, V. A. (2011). The first experience of studying the history of settling and location of rural settlements in the context of geomorphological conditions (on case study of Tatarstan Republic). Environmental Consulting. 1(41), 5-8.
Gensiruk, S. A. (1975). Forests of Ukraine. Moscow: Timber industry.
Godnev, Ye. D. (1980). Improvment the sustainability of pinnately-branching elm tree in the dry steppes. Forestry, 7, 34-37.
Gorban, V. A. (2009). The ecological significance of physical properties of one year Aeolian deposit of forest cultural biogeocenosis of Askanian Nova. Proceedings of the Biosphere Reserve "Ascania Nova", 11, 104-111.
Granovskaya, L. N. (2011). Analysis of the activity of the enterprises of watermanagement and soil-reclamation complex of Ukraine (on case study of Kakhovska irrigation system). Environmental Engineering, 4, 85-87.
Gubkin, A. A. (1975). To problem of avifauna formation in the forest plantings of the south-east of Ukraine. Questions steppe of Forest and Nature Conservation, 5, 229233.
Hanatsky, K. V. (1867). Memorable book of Tauride Province. Simferopol.
Havlyuk, E. V. & Stepancina, B. U. (2011). Specific structure of birds population in the forest belts of the steppe Cis-Ural region. Proceedings of the State Agrarian University, (1), 224-226.
200 Бюлопчний eicHHK
Havrylenko, N. O. (2013). Friedrich Falz-Fein and Botanical Park in Askania-Nova : origins and development plant introduction on the south of Ukraine. Proceedings of the Biosphere Reserve "Ascania Nova", (15), 231-236.
Horticulture and viticulture in Dnieprovsky uyezd (1900). The notes of Symferopol branch of Russian Imperial society of gardening, XVII, 23-26.
Horticulture and viticulture in Dnieprovsky uyezd (1901). The notes of Symferopol branch of Russian Imperial society of gardening, ХХУ1, 26-33.
Kaplunovskii, S. P. (1953). Experience of trees and shrubs growing on the forest belts of experimental field of the institute "Askania-Nova". Proceedings of the AllUnion Scientific Research Institute of acclimatization and hybridization of animals "Askania Nova" Academician. MF Ivanov, 5, 359-365.
Karasev, G. M. (1952). Problems of grassland agriculture in steppes of the extreme south of UkSSR. Askania-Nova.
Karasev, G. M. (1952а). Cluster sowing of oak-tree in Askania-Nova. Agrobiology, 6, 27-33.
Karasev, G. M. (1953). Trees and shrubs recommended for use in the south steppe of Ukraine {original: Карасев Г. М. Деревья и кустарники, рекомендуемые к использованию в южной степи Украины. Proceedings of the All-Union Scientific Research Institute of acclimatization and hybridization of animals "Askania Nova" Academician MF Ivanova, 5, 299-359.
St
Karasev, G. M. (1961). Results of works of the botanical park "Askania Nova" for 1947-1961
.: a report about SRW. Askania Nova. Karasev, G. M. (1961). Results of works of the botanical park "Askania Nova" for 19561961: a final report about SRW. Askania Nova. Karasev, G. M. (1961). Steppe dendrology. Explication of forest plantings of the Scientific-
Experimental Farm "Askania-Nova" Askania Nova. Karasev, G. M. (1962). Land explication within the boundaries of the plan on 1947-1962
(experimental farm "Askania-Nova") (scale 1:50000). Askania-Nova. Karasev, G. M. (1962). The botanical park "Askania-Nova" Kiev: Gosselhozizdat SSR. Karasev, G. M. (1965). Problems of soils and crops protection from wind erosion in
the south steppe zone of Ukraine. Askania Nova. Karasev, G. M. (1969). Experience of field protecting dendrology in Askania-Nova and its using in the south steppe zone of Ukraine Proceedings Ukrainian Red Banner of Labor Research Institute of Livestock steppe regions named after MF Ivanov "Askania Nova", 14, 48-63. Karasev, G. M. (1969). Trees and shrubs of the dendropark "Askania Nova". Proceedings Ukrainian Red Banner of Labor Research Institute of Livestock steppe regions named after MF Ivanov "Askania Nova", 14, 101-146. Karasev, G. M. (953а). Experience of field protecting dendrology in Askania-Nova. Proceedings of the All-Union Scientific Research Institute of acclimatization and
hybridization of animals "Askania Nova" Academician MF Ivanova, 5, 279-298. ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний тсникМДПУ. 2015. №1
202 Eio^oriHHHH eicmiK
Karasev, G. M., Adrianov S. N., Bova D. Ya., Stepanov N. P., Leleko E. F. (1957). Development of methods for the field-protection forestation in the dry steppe zone of UkSSR for 1957: a report about SRW: P. II. Askania-Nova.
Karpachevskii, L. O. (2010). The soviet civilization and utopia: thoughts of natural scientist. History and the Present, 1, 132-147.
Kleopov, Yu. D. (1990). Analysis of broadleaf forests' flora of the European part of the USSR. Kiev: Scientific thought.
Kostin, M. V. (2009). The present state,land reclamation potential and renewal facilities of protective forest plantings on the watersheds of the ETR steppe zone. Volgograd.
Kryvulchenko, A. I. (2005). Dry steppes of Black Sea and Azov Sea Regions: landscapes, galogeochemistry, soil-subsoil. Kiev: Gidromaks.
Kulik, K. N., Pavlovsky, E. S., Svintsov, I. P. (2008). Agrosilviculture in Russia: history development strategy. Bulletin of the Russian Academy of Agricultural Sciences, 4, 28-30.
Kulikov, K. (1969) Plan of land use Research Institute of farming "Askania Nova". Explication of lands by some crop rotation (scale 1 : 50000).
Kurduk, N. G. (1970). Plants' introduction and the park building: report SRW of department on introduction and park building "Experience of forest belts growing on the chestnut soils of the south steppe of Ukraine. Askania Nova.
Kurduk, N. G. (1976). Introduction of arboreal and shrubby plants for zones of the south steppe of UkSSR and their use in landscape gardening and protective forestation: a final report about SRW. Askania Nova.
Law of Ukraine "On natural reserve fund of Ukraine" (2005). Kyiv: Parliamentary Prospect.
Listopadsky, M. A. (2013, September). Alien birds' species in the Biosphere reserve "Askania-Nova": biocenotic aspects of invasion. The IV International Symposium: Invasion of alien species in Holarctic. Borok.
Lokhmatov, N. A. (1999). Development and restorestion of the steppe forest plantings. Balakleya: SIM.
Lysenko, T. D. (1949). Directions for cluster sowing of the forest belts on 1950. Forestry, 11, 18-27.
Lystopadska, O. A., Ivashov, A. V. (2013). Dendrological Park "Askania Nova" as a polygon to study representatives of the consortium connections of insect-phyllophages with Quercus L. genus. Ecology and noosferology, 24( 3-4), 75-88.
Lystopadskyi, M. A. (2010). Dendrophilous avifauna of the forest and field biocenoses of the Biosphere Reserve "Askania Nova". Ornithology in Northern Eurasia. XIII International Ornithological Conference of Northern Eurasia, 191.
Lystopadskyi, M. A. (2011). Birds' faunogenesis of dendrophilous complex and its dependence on structural forest belt biodiversity (on case study of the Biosphere
204 Eio^oriHHHH eicmiK
Reserve "Askania Nova"). Modern problems of Vertebrate Zoology and Parasitology: third International Scientific conf. Voronezh.
Lystopadskyi, M. A. (2011a). Bistation of dendrophilous bird species as effect of interbiocenotic connection "forestbelt-steppe". Biodiversity and role of animals in ecosystems: VI Intern. Science. conf. Dnipropetrovsk
Lystopadskyi, M. A. (2012). The first settlements of the Dnieper and Molochna interfluve as probable centers of settling of allochthonous bird species in southern steppe zone of Ukraine. Terrestrial vertebrates arid ecosystems: intern. conf., in memory of of NA Zarudny. Tashkent.
Lystopadskyi, M. A. (2012a). To problems of formation of present ornithocenosis structure of arboreal plantings in the Biosphere Reserve "Askania Nova". Bulletin of Zaporizhzhya National University, 3,120-140.
Lystopadskyi, M. A. (2014). Forest belts in a system of the natural reserve fund of Ukraine (on case study of the Biosphere Reserve "Askania Nova") National parks - past, present, future: mater. Intern. Science. Conf. Lutsk.
Lystopadskyi, M. A. (2014a). Humidification as a factor of structural organization of bird population in arboreal plantings of the Biosphere Reserve "Askania Nova". Biological Journal of Melitopol State Pedagogical University named after Bohdan Khmelnytsky, 1, 73-100.
St
Lystopadskyi, M. A. (20146). Birds of oak forest belts of the Biosphere Reserve "Askania Nova" and Syvash region: biocenotic aspects of structurogenesis. Biodiversity and sustainable development: mater. Intern. conf. Simferopol.
Management plan of organizational and economic arrangement of Experimental Farm of "Askania-Nova" Institute (1969). Moscow: Kolos.
Mayatskii, M. N. (1978). Growth of the forest belts in the south of Ukraine. Forestry, 8, 34-36.
Morozov, G. F. (1949). Studies about forest. Moscow-Leningrad: Goslesbumizdat.
Orlov, P. P. (1955). Materials for avifauna of artificial forests and field protective belts of Melitopol region. Scientific notes Melitopol State Pedagogical Univ, 2, 317.
Petrovych, O. Z. (2014). Field protective belts in context of ecosystemic services. Biodiversity and sustainable development: mater. Intern. conf. Simferopol.
Petrovych, O. Z. (2014а). The forest-protection belts as one of elements of ecological network in steppe agrolandscapes on case study of Voznesensky district of Mykolaiv region. Biodiversity and sustainable development: mater. Intern. conf. Simferopol.
Petrovych, O. Z. (20146). Birds of the forest-protection shelterbelts within Voznesensky district of Mykolaiv region in the breeding season. News Biosphere Reserve "Askania Nova", 16, 46-55.
Philipshuk, G. (2009) Statute of the F.E. Falz-Fein Biosphere Reserve "Askania Nova": normative document. Kyiv: Minister of Environmental Protection of Ukraine.
206 Бюлопчний eicHHK
Plugatar, Yu. V. (2012). Restoration of the forest-protection shelterbelts as necessity of sustainable development of agrosphere. Biodiversity and sustainable development: mater. II Intern. conf. Simferopol.
Polyakov, A. F., Plugatar, U. Yu. (2005). The field-protection forest belts in steppes of the Crimea. Scientific substantiation of the basic directions of development of agriculture of the Crimea in the conditions of market production. Simferopol: Tavria.
Popovkin, S. I. (1980). Land explication within the boundaries of the plan on 1979 (branch № 3 "Pitomnik") (scale 1:25000). Kherson.
Popovkin, S. I. (1980). Land explication within the boundaries of the plan on 1979 (branch № 2 "Ilinka" ) (scale 1:25000). Kherson.
Rubtsov, A. F. (1998). Preservation and restoration pf plantings of the State Dendrological Park "Askania-Nova". Askania-Nova.
Rubtsov, A. F., Gavrilenko, N. A., Sleptchenco, L. A. (2012). Plants' Catalogue of the dendrological park "Askania Nova". Askania Nova.
Ryabko, V. M. (2007). Askania-Nova in solution of scientific problems. Kherson: {original: Рябко В. М. Аскания-Нова в решении научных проблем / В. М. Рябко. -Херсон: JSK HGT.
Safonov, M. A., & Malencova A. S., Rusakov A. V., Leneva E. A. (2013) Biota of the artificial forests of the Orenburg Cis-Ural region. Orenburg.
Scheme of land use of the experimental farm of SRIH "Markeyevo" Chaplynsky district,
Kherson region (scape 1 : 5000). Kherson.
ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний тсникМДПУ. 2015. №1
Shum, V. I. (1995) Explanatory note to the long-term forestry management plan of experimental farm "Askania Nova". Kherson.
Shum, V. I. (1995) Explanatory note to the long-term forestry management plan of experimental farm "Markeyevo". Kherson.
Shum, V. I. (1995) Explanatory note to the long-term forestry management plan of experimental farm "Molochnoe". Kherson.
Shvan, H. (2008). Askania-Nova in histirical plans and pictures 1829-1856. MagdeburgKetten (Anhalt).
Sokur, I. T. (1940). Fauna of birds and mammals of the forest protection shelterbelts in Partizany of Henichesk district. Labor Research Zoology and Biological Institute, 8-9, 115-121.
Stanchinsky, V. V. (1933). Theoretical foundations of animal acclimatization.
Proceedings of the Institute hybridization and acclimatization animals in Askania-Nova, 1, 33-66.
Stepankina, V. Yu. (2007). Creation history of the field protective forest belts and their importance for birds' settling in the steppe ecosystems. Journal GPU, 2, 48-55.
Steppe afforestation of Ekaterinoslav Province by funds of treasury (1874). St. Petersburg: Printing Maikova.
Structure of land areas on 1988 (scape 1:25000) (branch № 1 "Molochne". Kherson.
208 Бюлопчний в1сник
Sukholozov, Ye. A. (2011). Distribution of nester pairs of black-fronted shrike in the gardens and forest belts of Semidesert Trans-Volga region. Proceedings of the Penza state-owned University Teaching behalf VG Belinsky, 25, 270-273. The State Cadastre of territories and objects of natural reserve fund of Ukraine. (2006).
Kyiv: Official publishing. State Service. Treus, V. D. (1952). Birds of Askania-Nova district and methods of their attraction. The dissertation abstract on competition of a scientific degree of cand. biol. sci. Askania-Nova.
Verner, K. A. (1889). Memorable book of Tavria Province. Simferopol: Edition Tauris
Gubernia Zemstvo Justices. Voinov, G. V. (1953). Irrigated woodland park planting in the conditions of dry
steppes. Proceedings of the Crimean branch of the USSR, 8, 37-44. Volchanetskii, I. B. (1952). About formation of birds and mammals fauna of the young field-protective belts in dry regions of the left-bank Ukraine. Proceedings of the Research Institute of Biology. Kharkiv KNU 16, 7-25. Volchanetskii, I. B. (1954). About formation of birds' fauna in Kherson steppes.
Proceedings of the Research Institute of Biology. Kharkiv KNU 20, 9-32. Volovodov, S. G. (1969). Projection and laying of the new dendropark in Askania-Nova. Scientific publications Institute of Animal steppe regions named after M.F. Ivanov, 14(2), 64-74.
Vysotskyi, G. M. (1928). About forest planting of parks in reserve "Chapli" (Askania-Nova). Proceedings state steppe reserve "Chapli" 4, 69-80.
Yanovskiy, A. (1980). Land explication within the boundaries of the plan on 1979 (experimental farm "Askania-Nova") (scale 1:50000). Kherson.
Yanovskiy, A. (1980). Land explication within the boundaries of the plan on 1979 (experimentalfarm "Askania-Nova") (scale 1:50000). Kherson.
Yanovskiy, A. (1980). Land explication within the boundaries of the plan on 1979 (branch № 4 "Kamyish") (scale 1:25000). Kherson.
Yasinetska, N. I. et al. (1987). Nature Chronicle of the Biosphere Reserve "Askania Nova" for 1986. Askania Nova.
Yasinetska, N. I. et al. (2006). Nature Chronicle of the Biosphere Reserve "Askania Nova" for 2005. Askania Nova.
Yasinetska, N. I. et al. (2008). Nature Chronicle of the Biosphere Reserve "Askania Nova" for 2007. Askania Nova.
Yerusalimskii, V. I. (1998). Steppe dendrology in Russia (1843-1917). Forestry, 1, 1417.
Yerusalimskii, V. I. (2005). Restoration of forest plantings on the plakors of a steppe zone. Forestry, 3, 36-38.
Yerusalimskii, V. I. (2007). Dynamics of a structure and composition of old-age forest belts of the stone steppe. Forestry, 5, 25-26.
210 Бюлопчний в1сник
Yerusalimskii, V. I. (2008). Structure of natural renewal under a crown layer of the
forest belts of the Stone Steppe. Forestry, 4. 20-21. Yerusalimskii, V. I. (2010). Forestation in the steppe (plans, implementation,
historical parallels) . Forestry, 1. 14-16. Yerusalimskii, V. I. (2011). Wideband forest ecosystems in the agrolandscape of a
steppe zone. Environmental issues of forest ecosystems, 26-30. Zadereychuk, A. A. (2013). Archive funds of Ukraine and Russia as a source information on Falz-Fein's family history. News Biosphere Reserve "Ascania Nova", 15, 241- 245.
Zadereychuk, A. A. (2014). To create paradise ... Falz-Fein's family history. Kherson: Naddnipryanochka.
Zasoba, V. V. (2008). Phytocenoses of the artificial forest biocenoses of a steppe zone of Krasnodarsky Kray. Ecology and noosferology, 19(3-4), 31-39.
Поступила в редакцию 21.12.2014 Как цитировать:
Листопадський, М.А. (2015). Iсторiя та сучасний стан лкосмуг бюсферного заповедника "Аскашя-Нова". Биологический вестник Мелитопольского государственного педагогического университета имени Богдана Хмельницкого, 5 (1), 156-210. cross"* http://dx.doi.org/10.7905/bbmspu.v5il.971
© Листопадський, 2015
Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any
responsible purpose, subject to proper attribution of authorship. |
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0 License
