CC BY
63
32
Укралнсъкий нейрохгрурггчний журнал, №1, 2007
УДК 615-014.2.612.124.017.1
Дослщження протипухлинно'1 дп 1муномоделюючого препарату галав1т Примушко Л.1., Семенова В.М., Лжяний О.М., Тормасова A.I., Стайно Л.П.
1нститут нейрох1рургп iM. акад. А.П. Ромоданова АМН Украши, м. Киш
Дослужено цитотоксичну, антипрол1феративну дш препарату галавгг на пшальш пухлини головного мозку in vitro. Галавгг, як i цисплатин, у 2-3 рази уповшьнював прол1ферацш клггин глюбластоми i медулобластоми, в 1,5 разу — астроцитоми.
У щурiв з експериментальною глiомою 101.8 шсля введення галавiту спостерiгали збшьшення тривалостi життя, а також нейробюлопчш змiни в пухлинi.
Прогнозують використання галавггу для лiкування глiом головного мозку.
Ключовi слова: медулобластоми, астроцитоми, глюбластоми, експеримент, галавiт.
Актуальною проблемою сучасно! онкологи е пошук препаралв, здатних селективно пригшчувати picT злояюсних пухлин, не спричиняючи поб1чних реакцш в оpганiзмi хворих. Одним з напрямюв таких доcлiджень е пошук iмуномоделюючих пpепаpатiв, якi спрямовано активують певнi ланки iмунноï сис-теми, зокрема, протипухлинний iмунiтет. До таких препаралв належить вiдноcно новий препарат галави
— 5-амiно-1,2,3,4 тетpагiдpофталазин-1,4 д!ено натpiева ciль — ефективний iмуноcтимулюючий заciб, який застосовують у загальнш онкологiï та пiд час лшування piзних iнфекцiйно-запальних захво-рювань i ускладнень [2, 3, 5, 8, 12, 14, 16, 18].
Як лшувальний заыб галави дозволений до клтчного застосування з 1997 р. Активним компонентом препарату е похщний амшофталпдразину, який справляе спрямований вплив на функцш макpофагiв та антигенпрезентуючих клiтин [4, 8, 15]. Цей препарат мае широкий дiапазон дп, зумовлюе зниження гшерфункцп прозапальних цитокiнiв, а саме фактору некрозу пухлин-а (ФНП-а) та штерлейюну-1 (1Л-1), ноpмалiзуе piвень 1Л-4, 1Л-10, стимулюе пpодукцiю CD-3,4 та натуральних кiлеpiв [10, 17].
Kpiм iмунотpопноï активноcтi, препарат гальмуе picт i метастазування карциноми Лью^а в експери-ментi [13], а також прогресування дисплазп та мiоми матки у жшок репродуктивного вiку [7], утворення фiбpозних полiпiв ендометpiю у жшок [11], гшер-плазiю пеpедмiхуpовоï залози [1]. Використання препарату на rai хiмiотеpапiï та променево! терапп сприяло покращанню якоcтi життя та наслщюв лшу-вання раку грудно! залози i легень [2, 6, 7].
3 огляду на наведеш даш, важливим е вивчення ефективноcтi препарату галавгту при злоякicних пухлинах головного мозку, зокрема, визначення чутливосл цих пухлин до галавиу in vitro, а також його прямо! та опосередковано! дп на пpотипухлиннi реакцп та динамiку пухлинного процесу в оргашзмг
Метою роботи було вивчення дп препарату галавiт на первинш пухлини головного мозку людини в культуpi клiтин in vitro та структуру експеримен-тально! глiоми у щуpiв (штам 101.8).
Матер1али i методи дослщження. Вплив галавiту на культуру кл^ин пухлин головного мозку дослщжували у поpiвняннi з вщомим проти-пухлинним препаратом цисплатином, який широко використовують в нейроонкологп. Концентрацш пре-паpатiв пiдбиpали в попередшх доcлiдженнях, вона становила для галавиу — 50 мкг/мл, для цисплатину
— 100 мкг/мл. Щ мШмальш дози забезпечували cтабiльний цитотоксичний ефект.
Дослщжували клiтини з 38 пухлин головного мозку piзноï гicтологiчноï будови, в тому чиcлi в 16 спостереженнях — дiагноcтовано глiоблаcтому, в 12
— анапластичну астроцитому, в 10 — медулоблас-тому.
3 тканин пухлин, видалених шд час операцп, готували суспензш клгтин. Для цього фрагменти бюпсшного матеpiалу подpiбнювали ножицями до отримання одноpiдноï суспензп, фшьтрували кpiзь капронову ciтку, натягнуту на лшку, вiдмивали, центрифугували з поживним середовищем RPMI. Kлiтинний осад ресуспензували у фшсованому об'емi середовища. Життездатшсть клiтин пухлин у суспензп визначали в стандартному теcтi з 1% розчином трипанового синього.
Клгтини розводили до концентрацп 2 млн. в 1 мл в середовиш^ RPMI з додаванням 0,1 % розчину ген-тамщину i 5% iнактивованоï телячо! сироватки.
Тестування цитотокcичноï/цитоcтатичноï дп препаралв на клiтини пухлин здiйcнювали шсля шкубацп протягом 1 доби клиин з препаратами в теpмоcтатi при темпеpатуpi (37±1)°C. Kлiтини висад-жували в планшети в об'емi 100 мкл (по 250 000 в 1 мл в лунку) i шкубували протягом 2 год. Шсля адаптацп додавали дослщжуваш препарати в piзнiй концентрацп (у 100 мкл поживного середовища). Цитотоксичну дш пpепаpатiв визначали шляхом фарбування 1% розчином трипанового синього. 1ндекс цитотокcичноcтi (1Ц) обчислювали за формулою [9]:
1Ц = Кб - Кп/Кб х 100,
де Кб — юльюсть клиин без препарату; Кп
— юльюсть живих клгтин з препаратом.
Цитотокcичнicть пpепаpатiв щодо кл№ин пухлин визначали також з використанням МТТ-колоримет-ричного методу [16], основаного на здатност миохонд-piальних феpментiв живих клгтин вiдновлювати МТТ
— бромщ 3-(4,5-диметиллазол-2чл)-2,5-дифенштет-pазолiум бромщ до МТТ формазану. Тшьки жив! клгтини здатнi вiдновлювати жовтий МТТ-субстрат з утворенням темно-синього формазану. Юльюсть життездатних клгтин прямо пpопоpцiйна юлькосл вiдновленого формазану, що визначають фотомет-ричним методом шсля розчинення в оргашчному розчиннику з зазначеною метою.
Cуcпензiю клгтин висаджували в планшети в о6^мГ 0,1 мл i додавали дослщжуваш препарати в тих самих дозах. Клгтини культивували протягом 24 год в термостат при темпеpатуpi (37±5)°C. Шсля шкубацп додавали 0,02 мл розчину МТТ.
Дослгдження протипухлинног di'i гмуномоделюючого препарату галавгт
33
Розчин МТТ готували у фосфатному буфер! (5мг/мл) i збер1гали при температур! 4°С в темнш посудин! протягом 2 тиж.
Клггини шкубували з МТТ при температур! (37±5)°С протягом 3 год. Полм шсля центрифугу-вання протягом 15 хв видаляли супернатант з лунок i заповнювали !х 0,15 мл диметилсульфоксиду, струшували i визначали оптичну щшьшсть за допо-могою вертикального фотометра, використовуючи тест-ф^ьтр 550 нм [16]. У тварин з перевивною глюмою (штам 101.8) вивчали дш галавгту шляхом внутршньом'язових ш'екцш препарату (по 0,1 мл — 100 мг) на 5, 7-му i 9-ту добу шсля перевивання пухлини. Головний мозок загиблих тварин вилу-чали з порожнини черепа, фшсували у 10% розчин! нейтрального формалшу. Блоки тканини мозку з пухлиною заливали у цело!дин-парафш з подальшим оброблянням за загальноприйнятими пстолопчними методами.
Статистичну обробку результапв дослщжень проводили за програмою Statistica для ПК, визначали (M±m) та коефщ!ент достов!рносл (Р).
Результати та ix обговорення. За результатами культивування клгтин пухлин р!зного пстогенезу в культур! in vitro встановлено, що протягом 24 год юльюсть життездатних клиин в контроль-них спостереженнях становила ввд (9,9±2,2) до (11,5±3,4)х106 клгтин у зразку (табл. 1), що свщчило про !х ефективну адаптацш до умов та практично у 4 рази збшьшення !х юлькосл внаслщок проль ферацп. Додаючи до культури клггин галави чи цисплатин, вдалося досягти значного гальмування росту клиин в суспензшнш культур!. Так, галави ! цисплатин практично однаково гальмували р^т клиин глюбластоми: лише 25-29% кл^ин цих пухлин виживали через 24 год в пор!внянн! з кон-трольними зразками. Сл!д в!дзначити, що кл!тини глюбластоми були бшьш чутлив! до дл галавгту, шж цисплатину, хоча суттево! р!знищ юлькоси живих
клгтин глюбластоми не спостер^али (Р>0,05). В той же час в культур! клиин астроцитоми II-III сту-пеня анаплаз!1 вплив цисплатину та галав!ту був значно менш ефективним: прол!ферац!я цих пухлин зменшувалася лише у 2-2,2 разу. Так, при дп цис-платину частка живих кл!тин становила 40,8% в!д контролю, при д!1 галав!ту — 59,1%. Тобто, р!зниця становила майже 20%, цисплатин був в!рог!дно (Р<0,05) ефектившшим in vitro, шж галавгт, щодо гальмування прол!ферац!1 кл!тин в культур!.
Анал!зуючи вплив препаралв на клгтини меду-лобластоми, ми встановили, що обидва препарати значно (у 3-4 рази) гальмували рют живих клггин в культур! in vitro. Так, при д!1 цисплатину вижили 25,9% кл!тин, галав!ту — 34%, хоча в!рог!дно1 р!з-ниц! м!ж цими показниками не було. Таким чином, галавгт в культур! клгган спричиняе гальмування прол!ферац!1 кл!тин пухлин под!бно цисплатину. 1нтенсившсть гальмування росту клгтин в культур! залежить в!д г!столог!чно1 будови ! ступеня анаплаз!1 пухлини, зокрема, найбшьш виражений вплив цих препарат!в на кл!тини гл!областоми, дещо менший — медулобластоми, найменший — астроцитоми II-III ступеня анаплазп. Необхщно вщзначити, що, по-перше, галав!т лише на кл!тини астроцитоми д!яв в!ропдно слабше за цисплатин; по-друге, аш галавгт, н! цисплатин не стимулювали р!ст пухлини, хоча !снуе застереження, що деяк! модулятори стимулю-ють прол!ферац!ю пухлин так само, як прол!ферац!ю л!мфоцит!в.
Отримаш дан! про гальмування приросту клгтин пухлин в культур! in vitro сп!впадають з визначен-ням прямо1 цитотоксично1 активност! досл!джуваних препараив на щ клгтини (табл. 2).
Так, цисплатин ! галав!т виявили високу цито-токсичну актившсть щодо клгтин глюбластоми. Щ, визначений цитолог!чним методом за забарвленням кл!тин трипановим син!м, для галав!ту становив (41,4±8,6)%, для цисплатину — (28,3±11,5)%. Щ дан!
Таблиця 1. Вм1ст живих кл!тин в культур! пухлин ргзного генезу при !нкубацп з галавгтом та цис-платином протягом 24 год (M±m)
Показник Глтбластома Анапластична астроцитома Медулобластома
абсолютна шльшсть кл!тин, х106 % кл!тин, що вижили абсолютна к^ьшсть кл!тин, х106 % кл!тин, що вижили абсолютна к^ьшсть кл!тин, х106 % кл!тин, що вижили
Цисплатин 2,9±1,4 29,3 4,7±1,4* 40,8 2,3±0,6 25,9
Галавгт 2,5±1,3 25,3 6,6±1,1А 59,1 3,8±1,2 34,1
Контроль 9,9±2,2 100,0 11,5±3,4 100,0 10,9±2,3 100
Примтка. Р1зниця показнигав в1ропдна у пор1внянт з такими за: * — шших вид1в пухлин; А —ди цисплатину (Р<0,05).
Таблиця 2. Усереднен! показники цитотоксичноi активност! галавгту та цисплатину в культур! клггин гл!альних пухлин головного мозку (M±m)
Показник Глшбластома Анапластична астроцитома Медулобластома
галав!т, 50 мкг/мл цисплатин, 100 мкг/мл галав!т, 50 мкг/мл цисплатин, 100 мкг/мл галав!т, 50 мкг/мл цисплатин, 100 мкг/мл
Щ 41,4±8,6 28,3±11,5 37,9±12,1 42,5±13,9 39,6±10,5 45,4±5,8
ММТ тест, % 37,8±16,5 52,9±10,2 35,9±9,0* 8,5±4,2* 16,7±15,2 32,0±15,4
Примтка. * — р1зниця показнишв в1ропдна у пор1внянт з такими при ди цисплатину (Р<0,05).
34
Примушко Л.1., Семенова В.М., Лгсяний О.М., Тормасова А.1., Стайно Л.П.
св1дчать, що галав1т проявляв б1льш виражену цитотоксичну дш, шж цисплатин, хоча р1зниця показниюв недостов1рна. В той же час при визначенш цитотоксично! активносл в МТТ тесл за показ-никами пригшчення активносл м1тохондр1альних ферменлв встановлено, що цисплатин б1льш актив-ний, шж галавгг: !х актившсть становила в1дпов1дно (52,9±10,2)% 1 (37,8±16,5)%. Цитотоксична д1я цих пре-паралв на кл1тини астроцитоми була дещо шшою, 1Ц для галавиу дор1внював (37,5±12,1)%, для цисплатину — (42,5+13)%, тобто, був практично однаковим. В той же час при визначенш цитотоксично! активносл препаралв у ММТ тесл встановлено, що цитотоксична актившсть галав1ту становила (35,9±9,1)%, цисплатину — була мжмальною (8,5%). Таким чином, астроцитоми, на в1дмшу в1д глюбластом, менш чут-лив1 до цитотоксично! дп цих препаралв, причому цисплатин д1е на ц1 пухлини не таким шляхом, як на глюбластоми 1 не так, як галавгг.
Шд час досл1дження дп препаралв на клгтини медулобластоми в1дзначено, що 1Ц був майже однаковим 1 становив (39,6±10,5)% — для галавиу 1 (45,4±5,8)% — для цисплатину, тодг як в ММТ тестг цисплатин був удв1ч1 актившшим за галавгт, проте, р1зниця показниюв недостов1рна (Р>0,05). Визнача-ючи пряму цитотоксичну актившсть галавиу в пор1в-нянш з цисплатином, встановлено, що ц1 препарати ш vitro мають практично однакову актившсть, 1 певш вщмшносл показниюв зумовлеш методом визна-чення, а саме цитолопчним чи бюх!м1чним способом оцшки цитотоксичносл. Под1бш розб1жносл залежно в1д методу визначення цитотоксичносл в1дом1 давно, отже, автори рекомендують використовувати юлька метод1в для б1льш адекватно! оцшки [16]. Цисплатин справляв вплив на ДНК кл1тин 1 блокуе !х прол1фе-рацш незалежно в1д фази клиинного циклу розмно-ження, що проявляеться, насамперед, цитостатич-ною, полм цитотоксичною та апоптотичною д1ею з участю м!тохондр1альних ферменлв або без тако!. Так, цисплатин справляв менший вплив на астроци-томи, шж на шш1 пухлини, при цьому цитостатична 1 цитотоксична д1я не супроводжувалася змшами активносл м1тохондр!альних ферменлв, що 1 не виявлене в ММТ тест1, за яким визначають саме активн1сть цих фермент1в.
Механ1зм д1! галав1ту на пухлини треба ще вивчати, проте, важливо, що встановлена цитоток-сична та цитостатична д1я цього препарату, досить значна, хоча дещо менша, шж цисплатину — «золотого стандарту» х!мютерапп, кр1м того, препарат мае в1дм1нний в1д цисплатину механ1зм д1!, про що св1дчать виявлен1 в1дм1нност1 в ефективност1 цих препарат1в.
Для п1дтвердження протипухлинно! д1! галав1ту та з метою подальшого вивчення його протипухлин-них властивостей проведен1 досл1дження в експери-мент1 з перевивною 1нтрацеребральною гл1омою (штам 101.8) щур1в, яким на 5, 7-му та 9-ту добу вводили по 0,1 мл (100 мг) галавиу. Тривал1сть життя тварин контрольно! та дослано! груп воображена на рис. 1, показано, що при застосуванн1 галав1ту тривал1сть життя щур1в з пухлиною мозку була на 2-4 доби б1льша. У тварин з клШчними ознаками пухлинного процесу на 14-16-ту добу був вилучений головний
% я,
н
н
а
в
и
ж
и
в
к и н з а к о П
100 80 60 40 20 0
9 11 13 15 17 19
Час, д1б
■ ■ | контроль введення галав1ту
Рис. 1. Тривал1сть життя щур1в з внутр1шньомоз-ковою гл1омою 101.8 при застосуванн1 галав1ту
мозок для подальшого досл1дження. При цьому встановлено, що при системному введенн1 галав1т зумовлюе суттев1 морфолог1чн1 зм1ни пухлини.
За даними пстолопчного досл1дження в контроль-них спостереженнях тканина 1нтактно! гл1оми 101.8 мае щ1льнокл1тинну структуру, характеризуеться пом1рним пол1морф1змом ядер, м1стить невелику к1льк1сть атипових одноядерних та багатоядерних кл1тин. П1д час оц1нки прол1феративно! активност1 пухлини брали до уваги наявн1сть ф1гур м1тотичного под1лу кл1тин. При цьому визначали суттев1 коли-вання розпод1лу м1тоз1в в тканин1 пухлини. В окре-мих д1лянках к1льк1сть м1тоз1в становила 5-7 в пол1 зору за стандартного збшьшення мшроскопа (х400). Част1ше виявляли по 3-4 м1този майже в кожному пол1 зору (рис. 2 колъоровог вкладки). Серед кл1тин пухлини, що д1ляться, пост1йно виявляли патолог1чн1 м1този (моноцентричн1, триполюсн1, незавершену метафазу), притаманн1 злояк1сним пухлинам р1зного генезу.
На значному протяз1 в1дзначали 1нф1льтративне вростання пухлини у навколишню тканину мозку у вигляд1 р1зних за величиною комплекыв кл1тин (рис. 3 колъоровог вкладки). Проте, м1сцями спос-тер1гали в1дносно ч1тку межу м1ж пухлиною та тканиною мозку. Судинна система гл1оми представлена др1бними кап1лярами, нер1дко з ознаками активац1! ендотел1ю. Д1лянки некрозу в тканин1 1нтактно! глюми 101.8 були як др1бно вогнищев1, так 1 невелик! д1лянки розплавлення.
Таким чином, структура 1нтактно! пухлини головного мозку щур1в на 12-ту добу шсля перевивання вщповщае злояюснш глюм1 IV ступеня анаплазп.
В дослщнш груш тваринам з глюмою 101.8 на 5, 7-му та 10-ту добу шсля перевивання внутр1шньом'язово вводили галав1т. Тривалшть !х життя п1сля перевивання становила 14-18 д1б.
За даними г1столог1чного досл1дження внут-р1шньомозково! глюми 101.8 у щур1в, яким вводили галав1т, в пухлин1 виявляли велику к1льк1сть вогнищ коагуляц1йного некрозу з крововиливами р1зно! величини, що спричиняло розшарування пухлини на окрем1 фрагменти. М1сцями визначали масивн1
До статтi Примушко Л.1., Семеновог В.М., Л^яного О.М., Тормасовог А.1., Стайно Л.П. «Дослiдження протипухлинног дгг iмуномоделюючого препарату галавiт»
Рис. 2. Мшрофото. ШДльнокль тинна структура глюми 101.8. Численш мггози та окремi багатоядерш клiтини. Забарв-лення гематоксилiном та еози-ном. Зб.х800.
Рис. 3. Мшрофото. 1нфшь-тративний рiст глюми 101.8. Забарвлення гематоксилшом та еозином. Зб.х400.
Рис. 4. Мiкрофото. Крово-виливи на межi пухлини та тканини мозку шсля введення щурам галавггу. Забарвлення гематоксилшом та еозином. Зб.х400.
Дослгдження протипухлинног di'i гмуномоделюючого препарату галавгт
35
крововиливи (рис. 4 кольоровог вкладки), а також крововиливи на межГ пухлини з тканиною мозку. В промГжках мГж геморапчно змшеними зонами пух-лини, в дГлянках цШсно! структури спостерГгали розрГдження паренхГми, значне зменшення юлькосл клгтин, що перебували у сташ мГтозу, в порГвнянш з такою у контроле Це може свГдчити про зниження пролГферативно! активносл пухлини шд впливом галавГту. Поряд з цим в таких дГлянках глюми вГдзначали дифузно-вогнищевГ скупчення дистро-фГчно-змшених i дегенеруючих клгтин з ознаками апоптозу.
Проведенi морфолопчш дослiдження свiдчили, що у щурiв з перевивною глiомою 101.8 шд впливом галавiту в пухлинi виникали структурш ознаки лiкувального патоморфозу, цитостатичного i цито-деструктивного ефекту, а також геморапчш змiни, що е пiдтвердженням чутливостi до галавiту як паренхiматозного, так i судинного компоненту ще! глiоми.
Таким чином, проведен дослiдження показу-ють, що галавгт е не лише iмунотропним засобом, а й препаратом, який проявляе протипухлинну актившсть in vitro та in vivo при експерименталь-нш глiомi у щурiв. При цьому встановлено його прямий вплив на пролiферацiю клгтин пухлин, що проявлявся зменшенням кiлькостi мiтозiв в пухлиш (гальмування пролiферацi'i) та збiльшенням юлькосл клiтин, що перебували у сташ некрозу та апоптозу. Kрiм того, виявлений вплив препарату на судинне русло пухлин, геморапчш змши в пухлиш, що зумо-влене його iмуностимулюючою дiею та впливом на цитоюновий статус органiзмy Це наводить на думку, що препарат мае двi властивосл, а саме антипроль феративну, що пiдтверджено iншими авторами при лшуванш простатиту та гшерплазп матки [3, 11], а також iмунотропну активнiсть [8]. Патоморфологiчнi змши в пухлиш лшованих тварин свГдчать, що цей препарат добре проникае через гематоенцефалiчний бар'ер. На жаль, ще не вивчеш конкретнi молеку-лярнi механiзми дп галавiту на внутршньоклггинш шляхи передачi сигналу, проте, феноменолопчно описанi ефекти цього препарату на клгтинному рiвнi при рiзних захворюваннях, що може бути основою для рекомендацп його клiнiчного використання при злояюсних пухлинах мозку на тлГ хГмютерапп та променево! терапп. Галавiт вже використовують у загальнш онкологи в поеднаннi з хiмiотерапiею, а також самостiйно у ситуащях, коли застосування iнших методiв протипоказане [2, 6].
Висновки. 1. Галавгг в клiтиннiй культурi пухлин тального походження зумовлюе гальмування проль фераци та деструкцш клгтин глюбластоми, медуло-бластоми та астроцитоми II-III ступеня анаплазп.
2. За цитотоксичною та антипролГферативною дГею галавгт подГбний до цисплатину, загальновизна-ного високо активного протипухлинного препарату.
3. Введення галавГту на 5, 7-му та 9-ту добу щурам з експериментальною глюмою мозку забез-печуе збшьшення тривалосл !х життя на 3-4 доби, при цьому в тканиш пухлин мозку виникають значш дистрофГчно-дегенеративш змши паренхГми i судинного компоненту та гальмування пролГфераци.
Список лггератури
1. Баштаненко А.Ф., Аталиков С.Б., Лютов Р.В. и др. Клиническое течение хронического простатита на фоне лечения галавитом // Бюл. эксперим. биологии и медицины. — 1999. — Т.127, приложение №2. — С.35.
2. Вельшер Л.З., Подколзин А.А., Гришко Т. И. др. Эффективность проведения полихимиотерапии у больных дисеминированных раком молочной железы на фоне приема галавита // Галавит / Под ред. А.А. Подколзина, Т.И. Гришина. — М.: Медикор, 2002. — С.51-60.
3. Галавит / Под ред. А.А. Подколзина, Т.И. Гришина.
— М.: Медикор, 2002.
4. Гришина Т.И., Кузьмина Е.Г., Захарова И.С. Иммуномо-дулирующие свойства препарата галавит // Галавит / Под. ред. А.А. Подколзина, Т.И. Гришина. — М.: Меди-кор, 2002. — С.6-16.
5. Донцов В.И., Подколзин А.А. Галавит — новый имму-номодулятор с биоактивирующим и регенерирующим эффектом // Ежегодник Нац. геронтол. центра. — 2001.
— Вып.4. — С.70-80.
6. Корытова Л.И., Хазава Т.В. Исследование влияния галавита на течение лучевых реакций и осложнений // Галавит / Под ред. А.А. Подколзина, Т.И. Гришина.
— М.: Медикор, 2002. — С.102-103.
7. Кротин П.Н., Паленко Е.О., Ландина О.Ю. и др. Опыт лечения дисплазии шейки матки у женщин с HPV препаратом галавит // Леч. дело. — 2003. — №8. — С.75.
8. Латышева Т.В., Щербакова О.А. Новые возможности направленной иммунологической коррекции на примере отечественного иммуномодулятора галавит // Рос. аллергол. журн. — 2004. — №1. — С.77-81.
9. Лисяный Н.И., Маркова О.В., Главацкий А.Я., Белыская Л.Н. Содержание FcfR III положительных клеток в глиомах разной степени злокачественности // Иммунология.
— 1999. — №4. — С.54-60.
10. Петров В.Н., Цыб А.Ф., Каплан М.А. и др. Влияние галавита на уровень хемилюминесцентной активности мононуклеаров и гранулоцитов онкологических больных // Междунар. мед. журн. — 2001. — №5. — С.417-420.
11. Сонова М.М. Использование иммуномодулятора галавит в комплексном лечении железисто-кистозной гиперплазии и железисто-фиброзных полипов эндометрия у больных репродуктивного возраста: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. — М., 2000. — 24 с.
12. Станина А.С., Гришина Т.И., Гольберг А.Ф. и др. Кли-нико-иммунологическая эффективность применения галавита в ходе комплексной послеоперационной терапии у больных с распространенными формами острого перитонита // Галавит / Под ред. А.А. Подколзина, Т.И. Гришина. — М.: Медикор, 2002.
13. Цыб А.Ф., Любина Л.В., Зяблицкий В.М. и др. Исследование эффективности влияния галавита на рост и метастазиро-вание карциномы Льюиса // Бюл. эксперим. биологии и медицины. — 1999. — Т.127, приложение№2. — С.47-48.
14. Черникова Е.П., Боковикова Т.Н., Ваганова О.А. и др. Контроль и стандартизация препарата галавит // Фармация. — 1998. — №5. — С.30-31.
15. Шабанин В.Н., Василенко М.А., Бабакова С.В., Кондратов Л.Н. Прижизненная оценка морфоструктурного состояния клеток крови человека — возможности оценки эффективности галавита на клетки крови // Галавит / Под ред. А.А. Подколзина, Т.И. Гришина.
— М.: Медикор, 2002. — С.30-43.
16. Шпакова А.П., Павлова К.С., Буличева Т.И. МТТ колориметрический метод определения цитотоксической активности естественных киллеров // Клин.лаб.диа-гностика. — 2000. — №2. — С.20-23.
17. Шульженко А.Е., Зуйкова И.Н. Галавит в терапии хронической рецидивирующей герпес-вирусной инфекции // Новые лек. средства. — 20003. — №3. — С.23-27.
18. Rauchfuss E. The immunomodulator galavit — a new hope for cancer patients. // Achievements in science and technology of research in the sea region. — 2001. — P.46-48.
36
Примушко Л.1., Семенова В.М., Лгсяний О.М., Тормасова A.I., Стайно Л.П.
Исследование противоопухолевого действия иммуномодулирующего препарата галавит Примушко Л.И., Семенова В.М., Лисяный A.H., Тормасова А.И., Стайно Л.П.
Изучено цитотоксическое и антипролиферативное действие галавита на глиальные опухоли мозга in vitro. Галавит, как и цисплатин, в 2-3 раза замедлял пролиферацию клеток глиобластомы и медуллобластомы и в 1,5 раза — астроцитомы.
У крыс с экспериментальной глиомой 101.8 после введения галавита наблюдали увеличение продолжительности жизни, а также нейробиологические изменения в опухоли.
Предполагается использование галавита для лечения глиом головного мозга.
Immunomodulating medicine Galavit antitumor action research
Primushko L.I., Semenova V.M., Lisyany A.N., Tormasova A.I., Stayno L.P.
Galavit cytotoxic and antiprolipherating action on the brain glial tumors in vitro was studied. Galavit as well as Cisplatin brakes glioblastoma and medulloblastoma cells proliferation in two-three times, and in one and a half time — cells of astrocytoma.
Galavit, that was giving to rats with experimental glioma 101.8, led to lifespan lengthening as well as necrotic changes in tumor.
Galavit is suggested for brain gliomas treatment.
Коментар
до статтi Примушко Л.1. та сп/вавтор/в «Досл/дження протипухлинноУ dii' ¡муномоделюючого препарату галав/т»
Подана стаття спрямована на пошук нових препаралв для лкування хворих з злояюсними пухлинами головного мозку. Ц пухлини е оджею з складних i актуальних проблем нейрохiрургiT, що пов'язане з тим, що, незважаючи на використання сучасних методiв дiагностики, рiзних методiв хiрургiчного та хiмiотерапевтичного лкування, результати невлшж, а тривалють життя хворих шсля лкування зараз така ж сама, як i 20—30 роюв тому. Причин недостатньоТ ефективносл комбшованого лкування багато, серед них можна видтити основы: досить тзня дiагностика новоут-ворень, неможливкть через шфтьтративний ркт пухлин Тх тотального видалення, низька ефективнють променевоТ терапп та хiмiотерапiT. Тому пошук препаралв, спрямованих на стимулящю протипухлинного iмунiтету та гальму-вання пролiферацiT пухлин, е актуальним завданням нейрохiрургiT. Численнi iмунотропнi препарати, зокрема, групи штерферошв, тималiн, лшошд широко застосують в нейроонкологiT як засоби, що покращують стан хворих при комбшованому лiкуваннi. В той же час новi iмуномоделюючi препарати, до яких належать i галав^, ще недостатньо вивченi, тому '|'х експериментальне доклiнiчне вивчення е важливим.
В робол вивчений вплив галав^у в порiвняннi з цисплатином на первинж внутрiшньомозковi глiальнi пухлини in vitro в ^w^i клiтин. Встановлено, що галав^ виявляе високу гальмiвну, антипролiферативну дiю, хоча менш виражену, шж цисплатин. Чутливими до дм галавiту е, насамперед, глиобластома i медулобластома, полм — астро-цитома, що пов'язане з особливостями молекулярних розладiв у цих пухлинах. Поряд з цим, галав^ проявив велику активжсть при його введенж тваринам (всього тричi на 5, 7-му та 10-ту добу) на рют експериментальноT глiоми у щурiв, хоча тривалють життя тварин, яким вводили галав^, лише на 3—4 доби вiдрiзнялась вiд такоT у тварин, яких не лкували. Морфологiчнi дослщження головного мозку цих тварин свщчать, що в пухлинi зменшуеться частота виявлення мiтозiв, збiльшуеться кiлькiсть некротизованих та апоптотично-змшених клiтин, спостерiгаеться велика ктьюсть крововиливiв, що свiдчить про вплив галав^у i на судинне русло пухлин.
В подальших дослщженнях бажано вивчити можливiсть мiсцевого внутршньомозкового введення галавiту та його впливу на систему iмунiтету in vitro та in vivo. Потрiбно також вивчити вплив галав^у у хворих, використовуючи його на ™i хiмiотерапiT та у дооперацiйному перiодi.
В.И. Cinimud, доктор мед. наук, професор, 3acMyMeíud дЫч науки ¡ техн/ка УкраУни, зав/дувач кафедри Hedpoxipypeii' Харк/вського державного медичного ун1верситету
